Делегація
Союзу Українців Румунії (СУР) взяла участь у XІ Світовому Конгресі Українців
(СКУ), що пройшов з 25
по 27 листопада 2018 року в Києві, на якому був обраний новий керівний склад організації й окреслені
головні напрямки діяльності СКУ на наступний термін. Новим головою СКУ став Павло Грод. Він замінив Євгена Чолія, який очолював цю організацію
впродовж двох каденцій.
До складу делегації СУР, очоленої депутатом в
Парламенті Румунії та головою СУР-у Миколою Мирославом Петрецьким, увійшли
члени проводу, голови повітових сурівських філій, шкільні інспектори,
професори, журналісти, представники молодіжної організації та інші члени СУР. Напередодні, голова СУР взяв участь у заходах з відзначення 85-х роковин Голодомору, які відбулися у Києві. Члени
делегації СУР взяли участь 25
листопада у офіційному відкриті XІ СКУ, на якому виступили
з промовами Президент України Петро Порошенко, Голова СКУ, на той час Євген Чолій, Голова ЄКУ Ярослава Гортяні та
інші. Українська співачка Руслана заспівала Гімн
України, а потім пройшла спільна молитва представників різних конфесій в
Україні та відбулося вручення медалей св. Володимира Великого.
26-27 листопада делегація СУР взяла участь у роботах СУК. У
своєму виступі на круглому столі «Розвиток українських громад у Східній
Європі», Микола Мирослав Петрецький представив діяльність СУР, відмітивши роль,
яку відіграє у захисті та утвердженні етнічної, мовної, культурної й релігійної
ідентичності українців Румунії. Він розповів про відносини СУР з румунськими
державними установами, з іншими організаціями нацменшин Румунії та з СКУ, про
оголошення 9 листопада Днем української мови у Румунії та про позачерговий З’їзд
СУР-у на тему єдності української громади для її майбутнього розвитку та для
запобігання спробам її послабити.
У ході у сесії «Українська мова – шлях до ідентичності та міжнародного
спілкування» яка відбулася 27
листопада, шкільний інспектор Лучія Мігок розповіла про стан
викладання української мови в Румунії, про підручники з української мови,
видані за допомогою СУР, про заохочення учнів вивчати українську мову, в тому
числі шляхом участі у різних міжнародних конкурсах та поцікавилася можливістю
організування міжнародної олімпіади з української мови та літератури. Депутат
Микола Мирослав Петрецький запитав чи передбачає Міністерство освіти України
різні проекти або заходи для учнів, які вивчають українську мову в інших
державах. У свою чергу, професор
д-р. Іван Робчук торкнувся питання нового законопроекту про державну мову в
Україні.
На сесії
«Взаєморозуміння та співпраця між українцями діаспори та етнічними і
релігійними громадами країн світу», голова СУР-у, який був одним із доповідачів, відповів на запитання ведучої сесії
Ярослави Гортяні та розповів
про Раду
національних меншин в Румунії, про права,
якими користується українська меншина в Румунії та про докладені зусилля СУР у збереженні
єдності української громади, щоб запобігти спробам розбрату українців. Микола Мирослав Петрецький: Румунія
є одним з позитивних прикладів щодо захисту прав нацменшин. У Румунії визнано
20 національних меншин та була створена Рада Національних меншин, до якої
входять всі голови нацменшин. Це є консультативний орган уряду і коли виникає
пивне питання однієї чи іншої громади, тоді, на прохання декількох громад,
можна скликати Раду національних меншин Румунії. На щастя, всі меншини в
Румунії розуміють, що вони мають певні спільні інтереси та розуміють, що
співпрацюючи одна з одною на національному або місцевому рівнях, можуть
захищати свої права і добиватися того, що потрібно кожній меншині. Окрім, Ради
національних меншин, у Парламенті Румунії діє Група національних меншин, в
якій, на даний момент, є 18 депутатів, що представляють 18 національних меншин
і завдяки яким нам вдається легше боротися за наші права. Одним з прикладів
може бути той факт, що я недавно написав і подав до Парламенту законопроект,
який був майже одноголосно ухвалений і потім, підписаний Президентом Румунії,
щоб 9 листопада щороку по всій території Румунії, де компактно живуть українці
ми святкували День української мови. Ще одним добрим прикладом в Румунії є
те, що уряд виділяє кошти для підтримки нацменшин. Я хочу зазначити, що це не
малі кошти. Всі ці 18 меншин, які представлені в Парламенті, отримують кошти
через Департамент міжетнічних відносин, що ухвалюється Радою національних
меншин. Цими коштами, ми можемо організувати культурні події, видавати книги та
утримувати понад 20 приміщень, які є у нас по всій Румунії, де проживають українці.
Уряд, також, організує спільні заходи, в яких беруть участь й національні
меншини, а це дуже добре тому, що меншини мають можливість дізнаватися про
традицію та культуру інших меншин, в нашому випадку української громади.
Організується фестиваль «Співжиття» у місті Сігішоара. До речі, фестиваль з
тією ж назвою організує й СУР на який запрошує інші меншини. Також, уряд
організує книжкові ярмарки, на яких кожна меншина представляє свої книги та
газети. Таким чином, румуни можуть пізнати культуру меншин, які проживають на
території Румунії. Нам легше співпрацьовувати й на місцевому рівні.
У кулуарах Світового Конгресу Українців була влаштована виставка
друкованих видань СУР-у та відбулася
робоча зустріч частини делегації
Союзу Українців Румунії, що складалася з депутата Парламенту Румунії Миколи
Мирослава Петрецького, редактора газети «Український вісник» Терези Шендрою та
письменника Михайла Трайсти, з начальником відділу формування фондів
Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) Дмитром Решетченком.
Під час зустрічі ЦДАЗУ було передано 25-річну колекцію газети
Український вісник та були обговорені аспекти подальшої співпраці
між ЦДАЗУ та СУР.
СУР є членом СКУ, яка є
міжнародною неприбутковою організацією, що представляє інтереси понад 20 мільйонів
українців, які живуть по всьому світу.
