Tag: кліматичні зміни

Всесвітня метеорологічна
організація стверджує, що екстремальні погодні
явища, в тому числі сильні хвилі спеки та руйнівні повені, стали
новою нормою. Доповідь про стан клімату за
2021 рік «відзеркалює світ, який змінюється на наших очах». Згідно з дослідженням, глобальна середня температура за останні 20 років вперше перевищить
1 градус за Цельсієм вище доіндустріального
рівня, а рівень моря піднявся до нового максимуму в 2021 році. Дані були
оприлюднені напередодні 26-ої Конференції ООН
зі зміни клімату (COP26), яка була організована в Глазго. Конференція спочатку була запланована на 2020 рік, але була перенесена на рік через пандемію коронавірусу.

Був аналізований досягнутий прогрес у виконанні зобов’язань щодо досягнення цілей Паризької угоди з клімату, а саме утримання
зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 градуси за Цельсієм від доіндустріальних показників та спрямування зусиль на
обмеження зростання температури до +1,5 градуса за Цельсієм від доіндустріальних
рівнів. Чому саме 1,5 градуса? Тому що, кажуть вчені, утримання
глобального потепління нижче цієї межі є найнадійнішим способом врятувати
планету від дестабілізуючих наслідків кліматичних змін.

Політичні лідери з майже 200 країн – але з
помітною відсутністю від основних забруднювачів – взяли участь у саміті ООН, якого вчені вважають останнім шансом запобігти катастрофічній
зміні клімату, що може призвести до серйозних змін у нашому
повсякденному житті. Ще з моменту відкриття саміту британський прем’єр-міністр Борис
Джонсон закликав учасників рішуче діяти з конкретними
результатами, попереджаючи, що провал конференції може викликати у світі нестримний гнів
та нетерпіння: «Пройшло багато часу з тих пір, як
людство відкладає боротьбу зі зміною клімату. Світ без однієї хвилини до півночі, тому для
уповільнення глобального потепління нам потрібно перейти від прагнення до дій». Якщо сьогодні ми серйозно не ставимося до зміни клімату, завтра нашим
дітям буде пізно. Я був із багатьма з вас у Копенгагені 11 років тому, коли ми домовилися, що у нас є проблема. Ми були в Парижі шість років тому, коли домовилися скоротити
викиди та спробувати утримувати рівень глобального
потепління якомога ближче до показника в 1,5 градуса за
Цельсієм. Усі ці обіцянки будуть
не що інше, як бла-бла-бла – перефразовуючи, гнів і
нетерпіння світу будуть неконтрольованими, якщо ми не зробимо саміт COP26 моментом, коли ми справді розуміємо зміну клімату».

Присутній на саміті світових лідерів, Президент Європейської ради Шарль Мішель також підкреслив,
що людство тепер має діяти, щоб обмежити глобальне потепління, та нагадав, що ЄС проклав шлях до кліматичної нейтральності
до 2050 року і до більш амбітних цілей на 2030 рік: «Ми,
людство, почали війну проти природи, і теж ми повинні зупинити
цю загрозу та дати надію майбутнім поколінням. Наука це дуже чітко вказує.
У Європі, як і скрізь, молодь пробудила нашу свідомість, і це наш обов’язок, а
також наша відповідальність – підійти до цієї нагоди. Європейський Союз чує цей
заклик і повністю відданий своїй справі з амбітними цілями».

Очікування країн, що розвиваються, полягають
у отриманні значних фінансових пакетів від багатих країн. «Не йде мова про те, щоб бути благодійним, а про ти, щоб
сплатити рахунок за прибирання, якщо ви зробили внесок у доведення планети
Земля, яку ми називаємо нашим домом, до тієї стадії, на якій вона перебуває тепер», – уточнив президент Малави Лазарус Чаквера. Заява була зроблена в
контексті, в якому, не маючи майже ніякої відповідальності за зміну клімату,
бідні країни, серед іншого, є одними з тих, які найбільше страждають від його наслідків. Але
наслідки є і будуть для всіх.

Готуючись до Кліматичного
саміту в Глазго, Білий дім, спецслужби США та
Пентагон нещодавно опублікували низку документів про те, як зміна клімату
вплине на глобальну безпеку. Звіти
вказують на зростаючу стурбованість американської адміністрації, наприклад, що
зміна клімату може змінити стратегічні інтереси США, може надати
нові можливості конкурентам Америки, таких як
Китай, та може посилити
нестабільність у ядерних державах, таких як Пакистан та
Північна Корея. Геополітична
напруженість зростатиме в найближчі десятиліття, оскільки країни відчувають
фізичні наслідки зміни клімату, а посуха та інші екстремальні
погодні явища можуть спричинити конфлікти та призвести до масового переміщення
населення: «Ми зустрічаємося з поглядом історії та глибокими
питаннями, які чекають нас попереду. Все просто: будемо діяти? Ми зробимо те,
що необхідно? Чи скористаємося ми величезними можливостями, які ми маємо? Або
ми приречемо на страждання майбутні покоління?» – наголосив у Глазго лідер
Білого дому Джо Байден.

Однак Сполучені Штати не входять до числа 190 держав і
організацій, які підписали зобов’язання відмовитися від вугілля, підписаного цими днями в Глазго. Інші великі залежні від вугілля країни, такі як Австралія,
Індія та Китай, також були відсутні серед тих, хто домовився поступово відмовитися від вугільної енергії – до 2030
року великі економіки, а бідніші країни до 2040 року. З
іншого боку, голова делегації Грінпіс на конференції ООН каже, що ці
зобов’язання все ще набагато нижчі від амбіцій, необхідних у критичне
десятиліття щодо відмови від викопного палива.

Міжнародне агентство енергії висловило рішуче застереження енергетичній промисловості, наголошуючи на тому, що інвестори не повинні фінансувати нові проєкти у галузі нафти, природного газу та вугілля, якщо світ хоче досягти нульових викидів вуглецю до 2050 року. Очікується, що глобальні викиди вуглецю цього року небезпечно збільшяться, по мірі того як світова економіка оговтається від кризи, спричиненої пандемією коронавірусу. Наразі економічне відновлення після кризи COVID зовсім не стійке для клімату, і якщо уряди у всьому світі не будуть рухатись швидко, щоб розпочати скорочення викидів, ми, мабуть, зіткнимося з ще гіршою ситуацією в 2022 році, додало агентство. У свою чергу, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав розвинені країни поступово припинити використання вугілля до 2030 року та припинити будівництво нових вугільних електростанцій. Все це в умовах, коли очікується найшвидший ріст попиту на електроенергію за останні десять років.

Однак є і хороші новини, такі як збільшення виробництва сонячної та вітрової енергії в Китаї. Або що виконавча влада в Берліні прийняла план прискорення реалізації кліматичних цілей, щоб Німеччина могла досягти нейтральності СО2 до 2045 року. Насправді, розвинені країни в останні місяці взяли на себе амбітні зобов’язання щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, і ці обіцянки потрібно виконувати. Зіншого боку, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що африканські держави не повинні залишатися закритими що стосується викопного палива і повинні мати можливість розвиватися разом із рештою світу, залучаючи великі інвестиції у галузі відновлюваної енергії. Фактично ці заяви позначають суть проблеми з точки зору виробництва та економіки.

Йдеться про фундаментальні зміни в суспільстві та економіці, заявив в ефірі Радіо Румунія університетський професор Мірча Дуцу: «За останні майже 200 років усе суспільство та економіка планети покладалися на енергетичній моделі, заснованій на викопному паливі: нафті, вугіллі та метановому газі. За цих умов, щоб забезпечити сумісність з економічної точки зору того, що відбувається на кліматичному рівні, було вирішено змінити цей фундаментальний спосіб виробництва енергії та перехід від викопних до відновлюваних джерел, можливо, ядерних, і в будь-якому разі до джерел із малими викидами парникових газів. Основною метою глобальних дій щодо пом’якшення та адаптації до кліматичних змін є, з точки зору самого клімату, обмеження підвищення середньої глобальної температури нижче 2 градусів Цельсія, і, якщо це можливо, до 1,5 градусів Цельсія по відношенню до вже існуючих рівнів в доіндустріальному періоді, а також досягнення кліматичної нейтральності в середині цього століття, як складової людських дій для досягнення мети обмеження зростання середньої глобальної температури».

Наскільки можна сказати, що останнім часом зміна клімату була прискорена діяльністю людини? Здебільшого ми можемо сказати це так, пояснює Роксана Божаріу, кліматолог. Збільшення середньої глобальної температури, що спостерігається особливо з другої половини ХХ століття, в основному спричинене – з імовірністю 95% – діяльністю людини, згідно з останньою доповіддю Міжурядової групи з питань зміни клімату, і ми маємо про це наукові докази, каже ще Роксана Божаріу: «Це чисельні експерименти, ідеальний аналог експериментів у фізичній лабораторії, які показують нам, що якщо ми не беремо до уваги збільшення концентрації парникових газів, ми не отримуємо цієї тенденції до підвищення середньої глобальної температури. Отже, природні фактори практично не впливають на створення тенденції підвищення середньої глобальної температури. Ані активність сонця, ані вулканічна активність не можуть пояснити цього вражаючого зростання. Ми бачимо, що ми так би мовити долаємо рекорди щороку, місяць за місяцем. Останні шість років були найтеплішими з усіх вимірювань, починаючи з другої половини XIX століття. Останнє десятиліття було найтеплішим з усіх десятиліть, які ми мали на обліку. Але ці рекордні температури супроводжуються також екстремальними явищами, так само рекордними. Торік у нас був найжвавіший сезон ураганів в Атлантиці. Водночас, відбувається прискорене танення крижаного покриву в Гренландії, а також у західній Антарктиді. На жаль, такі явища у майбутньому посиляться. Відбуватимуться пожежі подібні тим, що відбуваються у Австралії, а також в Амазонці та Південній Європі. Чисельні експерименти навіть показують, що і у Румунії пожежі рослинності матимуть, на жаль, все більший вплив, по мірі зростання середньої глобальної температури, по мірі того як поточні зміни посилюються».

Нам потрібна кліматична нейтральність у 2050 році, а це означає, що вся наша діяльність, яка в кінцевому підсумку призводить до викидів в атмосферу, повинна мати противагу, щоб ми в цілому мали нульові чисті викиди та щоб наш слід у навколишньому середовищі більше не існував , каже Роксана Божаріу.

Ситуація пандемії
в Румунії

На тлі заходів щодо послаблення обмежень, Румунія стикається з тривожним збільшенням
випадків зараження новим коронавірусом, і влада знову закликає до
відповідальності. Прем’єр-міністр Людовик Орбан наказав державним
установам перевірити на
місцях, чи дотримуються правила
захисту та фізичного дистанціювання.
Незважаючи на те, що протягом останніх тижнів щодня повідомлялося про 200-300
нових випадків зараження, на цьому
тижні був зафіксований пік – понад 450 випадків -, найбільше число
захворювань з моменту введеннянадвичайної ситуації
та протягом останніх двох місяців. У Румунії до тепер зафіксовано понад 25 тис. захворювань та майже 1.600 смертей. Все більше лікарень оголошують, що більше не можуть
госпіталізувати пацієнтів. Для полегшення ситуації, відповідні органи влади вирішили, що інфіковані коронавірусом особи, але які не мають симптомів
або мають легкі симптоми, госпіталізуються лише протягом 10 днів, потім будуть ізолювані вдома протягом 14 днів під наглядом сімейного лікаря. З іншого боку,
Конституційний суд Румунії постановив на цьому тижні, що ізоляція вдома, карантин та госпіталізація не можуть бути
накладені виключно на основі міністерського наказу, навіть якщо особи заражені
новим коронавірусом. Судді Конституційного суду вважають, що
згадані процедури обмежують права та свободи людини і що застосування обмежувальних
заходів може встановлюватися лише законом, який чітко регламентує ці обмеження.
Рішення Конституційного суду було винесено
на подання Омбудсмена щодо статей закону про реформу у сфері охорони здоров’я з 2006 року та Урядової постанови про заходи щодо запобігання та
боротьби з наслідками пандемії COVID-19.

Корупція

Антикорупційна прокуратура застосувала запобіжний захіж у
вигляді особистого зобов’язання проти Адріана Іонела, генерального директора
румунської державної фармацевтичної компанії Уніфарм, яка відповідає за
закупівлю медикаментів для лікарень. Його звинувачують у вимаганні хабара за
укладення контракту на покупку хірургічних масок і захисних комбінезонів.
Прокурори Національного управління по боротьбі з корупцією також виявили, що
він незаконно займає цю посаду з 2016 року.

COVID у румунів з
Німеччини

Близько 1000 румунів,
працівників найбільшої в Німеччині м’ясопереробної
компанії були заражені SARS-CoV-2, повідомило, в четвер, МЗС в Бухаресті. За
даними зовнішньо-політичного
відомства Румунії, всі карантиновані особи забезпечуються необхідними
товарами, продуктами харчування та гігієнічними засобами, а також їм була
присвячена телефонна лінія з інформацією румунською мовою. Також, в ході
засідання кризової групи, заснованої на державному рівні, що відбулося в середу
та в якому взяли участь представники Генерального консульства Румунії в Бонні,
передбачається підвищення числа центрів тестування так, щоб усі працівники
пройшли тестування до 3 липня. Згідно з офіційними даними,
повідомленими місцевою владою, майже 4000 громадян Румунії працюють у відповідній
компанії. В інтерв’ю Радіо Румунія, посол
Румунії в Берліні Еміль Хурезяну пояснив, що в останні місяці багато ситуацій було
вирішено завдяки співпраці між німецькою владою та представниками уряду в
Бухаресті, які сприяли покращенню режиму румунських робітників у цій країні. За
словами румунського дипломата, буде внесено змін до німецького законодавства що стосується м’ясопереробної галузі, де з
січня наступного року і до того часу поступово буде посилена контроль, будуть
підвищені штрафи для роботодавців, які не дотримуються договорів, а особливо будуть
усунуті субпідрядники, які найчастіше встановлювали жорстокі умови для
румунських працівників, яких вони наймали в країні та яким вони пропонували
погане житло та не поважали їх трудові договори.

Повені та кліматичні
зміни

Екстремальна погода викликає великі проблеми в Румунії, де повені з останніх днів призвели до загибелі людей
та значних матеріальних збитків.
Вся територія була розміщена гідрологами під помаранчевими або жовтими попередженями небезпеки від повеней,
навіть червоними для річок на півночі країни, а синоптики
видали помаранчеві та жовті попередження
проливних дощів та штормів. Вже у більшості повітах
країни відбулися повені, де
рятувальники втрутилися для
викачування води із сотень домогосподарств,
дворів та підвалів. Кілька сотень людей були евакуйовані та тимчасово
переселені до будинків,
наданих в розпорядження місцевою
владою, чи до родичів. Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив,
що червень був найбільш дощовим
місяцем за останні 60 років,
що спричинило сильні повені та численні проблеми за дуже короткий час. Він
зазначив, що повені з серйозними наслідками є явищами, які
часто повторюються в Румунії, і що
місцеві органи влади повинні бути набагато краще підготовлені до управління ними. Клаус Йоханніс вважає, що в Румунії слід
змінити менталітет, пов’язаний з повенями. За словами глави держави, збереження лісового фонду та
проведення кампаній із заліснення
– це зручні рішення, які мають незліченні корисні наслідки, як для навколишнього середовища, так і для захисту
берегів, річок, з точки зору
боротьби з повенями.

Прогноз МВФ про
румунську економіку

Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув у бік значного зниження свої оцінки про розвиток світової
економіки в цьому році, і це тому що негативні наслідки пандемії
коронавірусу виявляються сильнішими, ніж очікувалося, вказує найновіший звіт
опублікований на цьому тижні міжнародною фінансовою установою. Якщо в квітні МВФ передбачав, що
глобальна економіка в цьому році знизиться на 3%, згідно з новими прогнозами,
скорочення складе 4,9%. Економіка
США знизиться на 8%, а єврозони
на 10,2%. Що стосується Румунії, то в
квітні МВФ очікував, що економіка цього року скоротиться на 5%, а відновиться в
2021 році, коли зростання складе 3,9%. З іншого боку, прогнози МВФ також
показали про значне зростання рівня безробіття в Румунії – з 3,9% в 2019 році
до 10,1% в 2020 році, а в 2021 році безробіття скоротиться до 6%.

Румунські випускники
ліцею здали іспити в особливих умовах

Румунські
учні, випускники XII і XIII
класів склали на цьому тижні
письмові іспити на
атестат про повну загальну середню освіту. Через пандемію іспити пройшли в особливих умовах. Медичний персонал провів епідеміологічне тестування підлітків, яким була вимірена температура. Через призупинення навчання на тлі пандемії
коронавірусу, іспити з усних
навичок були скасовані. Водночас учні, які перебували в ізоляції, в карантині чи
госпіталізовані, будучи підтверджені з новим коронавірусом або у якихтемпература тіла у день іспиту перевищила 37,3 оС, здаватимуть іспити на атестат про повну загальну
середню освіту під час спеціальної сесії, яка розпочнеться 6 липня.

До 2050 року прибережним районам, в яких проживає 300 мільйонів людей,
загрожуватиме підвищення
рівня океану, викликане змінами клімату, згідно з
дослідженням Climate Central – американського інституту досліджень клімату.
Азія є найбільш уразливим регіоном, більш ніж дві третини населення знаходяться в Китаї,
Бангладеш, Індії, В’єтнамі, Індонезії та Таїланді. Дослідження нагадує, що
населення світу, яке сьогодні оцінюється в 7,7 мільярда людей, може зрости на 2
мільярди до 2050 року та ще на 1 мільярд до кінця століття, більшість з яких
проживає в мегалополісах на березі морів та океанів.

У даний час близько 100 мільйонів
людей проживають у районах нижче рівня моря, деякі з цих районів захищені
дамбами, але більшість не мають жодного захисту. Це, враховуючи, що підвищення
рівня світового океану,
викликане розширенням води під впливом потепління клімату та танення льоду в
Гренландії та Антарктиді, є незаперечною правдою. Гість Радіо Румунія Роксана Божаріу, експерт-кліматолог, розповідає
про парниковий ефект: Парниковий ефект є природним і
був сприятливим, коли з’явилося життя, тому що атмосфера, що містить гази, такі
як вуглекислий газ, метан, оксид азоту, дозволила підвищити температуру
поверхні на 33 градуси за Цельсієм,
тобто ми могли мати рідку воду там, де з’явилося
життя. Інакше це була б замерзла земля. Але той факт, що ми посилюємо цей парниковий ефект, викачуючи радіально
активні гази, спричиняє зміну кліматичного стану. В основному, температура
поверхні збільшується, щоб досягти нового кліматичного балансу, і тоді,
очевидно, посилення парникового ефекту природно відбувається не тільки
поступовими змінами, а й тим, що додаткова енергія, що зберігається в системі,
потім розподіляється між компонентами. Очевидно, що і канали розподілу можуть бути
модифіковані, але також кількість переданого тепла та вологості вища, і тоді нам доведеться мати справу з екстремальними явищами, власне, з переконфігурацією
всієї кліматичної
системи завдяки цій інтенсифікації парникового ефекту – тане арктичний лід, континентальні
льодовики тануть, рівень планетарного океану піднімається, а планетарний океан підкислюється.

Ковдра, що утворюється парниковими
газами, характеризується тим, що з точки зору сонячної радіації вона прозора,
тобто пряме сонячне випромінювання не вичерпується на поверхні Землі і
відбивається, пояснив на Радіо Румунія університетський професор Мірча Дуцу, експерт-кліматолог.
Але газова ковдра непрозора для теплового випромінювання і, як така, більше не
дозволяє теплу розсіюватись в атмосферу, а повертає його назад до земної кори, а потім між земною корою
та газовою ковдрою температура підвищується. Мірча Дуцу: «Все пов’язано з діяльністю людини. Людина перша стала геологічною силою. В
результаті людської діяльності ми сильно впливаємо на атмосферу, літосферу,
біосферу і, отже, наш вік називають антропоценом, це вперше в природній історії
Землі за 4,5 мільярда років тому, коли один вид, серед багатьох інших видів, стає домінуючим і може змінити життєву
долю, формулу життя. Дотепер у нас було 5 великих вимирань життя на Землі, а тепер ми можемо наблизитися до іншого, але
цього разу не через природні причини, а внаслідок впливу, впливу людської
діяльності.

Оцінки показують, що якщо потепління
клімату буде обмежено нижче 2 градусів за Цельсієм, відповідно до Паризької угоди
зростання океану має досягти близько 50 сантиметрів до 2100 року. Фахівці попереджають, що планета
перебуває у надзвичайній ситуації з кліматом, і в усьому світі необхідні швидкі
дії для зменшення викидів парникових газів. Хороша новина
полягає в тому, що існує можливість уповільнення темпів зміни клімату, але для
цього необхідна реальна співпраця між громадянським суспільством, керівниками
та бізнесом. З іншого боку, недавнє дослідження припускає, що річки, що
стікають з льодовиків, можуть відігравати вирішальну роль у боротьбі зі зміною
клімату.

Дослідники, які досліджували такі
річки в арктичному районі Канади, виявили, що вода в цих річках поглинає в 40
разів більше вуглецю, ніж ліси Амазонки. Вода, що виникає
внаслідок танення льодовиків повна піщаними відкладами та гірськими
породами, зібраними
льодовиками у своєму потоці. Постійне кочення цих відкладів породжує процес, при якому
вуглекислий газ (СО2) у повітрі хімічно зв’язується з мінералами та гірськими
породами в льодовикових річках, залишаючись у цих водах.

Якщо вам здається, що нинішнє масове переселення біженців є масштабним, уявіть собі явище в сотні разів більше, що відбуватиметься в найближчому майбутньому. Це похмурий прогноз експертів Інституту імені Макса Планке з Німеччини, згідно з яким, на тлі зростання температур на глобальному рівні, понад 500 мільйонів людей будуть змушені покинути їхні батьківщини. Статистичні дані показують, що в період між 1986 і 2005 роками, було близько 16 дуже жарких днів на рік. Водночас, кліматичні дані вказують на те, що число таких днів зростає і досягне до кінця століття приблизно 200.

Хвилі тепла у поєднанні з піщаними бурями перетворять Середній Схід і Північну Африку на зони, де виживання буде практично неможливим. Попри ці дослідження, наслідки кліматичних змін відчуваються на кожному кроці. Мірча Дуцу, ректор Бухарестського екологічного університету, розповість про найбільш важливі наслідки кліматичних змін та про галузі, де вони залишають свої найбільш видимі сліди: Без сумніву, вони різноманітні і стосуються, зокрема, збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних умов, як наприклад підвищення температури, періодів тривалої посухи, спекотних днів, посилення режиму дощів, виникнення повеней та інших подібних явищ. Через це страждають особливо такі галузі як сільське господарство, транспорт, але й життя в сільському та міському середовищі, індивідуальна ситуація. Наслідки кліматичних змін є реаліями, яких не можна заперечувати, вони присутні на глобальному, регіональному та місцевому рівнях, і тому відчувається необхідність втручання на двох важливих рівнях, маючи на увазі, що вони викликані головним чином в результаті діяльності людини за рахунок використання викопного палива і викидів парникових газів.

Температури зростають, характер розподілу опадів змінюються, льодовики і сніг тануть, а глобальний середній рівень води морів зростає – це безсумнівні реалії. Фахівці очікують, що ці зміни продовжаться, а екстремальні погодні умови стануть все більш частими та інтенсивними. Знову Мірча Дуцу: На міжнародному плані були визначені чутливі зони, що сильніше страждають від змін клімату, наприклад, Індія, Бангладеш, острови Вануату в Тихому океані, а також Північна Африка і Середній Схід, які все більше і більше страждатимуть від цих кліматичних змін. Недавнє дослідження, опубліковане німецьким Інститутом хімії Макса Планка та Кіпрським профільним Інститутом, показує що Північна Африка і Середній Схід фігуруватимуть серед найбільш постраждалих регіонів у перспективі 2100 року за рахунок підвищення середнього рівня температури, збільшення періодів спеки і посухи, скорочення сільськогосподарського виробництва і, в кінцевому рахунку, спонукання важливого числа людей, у розмірі навіть сотень тисяч, покинути ці території і шукати місце для поселення у Європі або в інших куточках світу. Чимало досліджень і прогнозів підтверджують ідею про те, що у перспективі 2100 року, ми будемо свідками появи нової, все більш значної категорії біженців, кліматичних біженців. На глобальному рівні говорять навіть про близько 800 мільйонів таких біженців.

Дослідження, проведені включно на рівні Агентств з навколишнього середовища показують, що середземноморський регіон і навіть деякі північні території є найбільш чутливими до кліматичних змін, додав Мірча Дуцу: У тому смислі, що стають районами, де проявляються більш часті екстремальні погодні явища, більш інтенсивні, тенденція до посилення посушливості стає більш очевидною, окреслюється сильніший вплив на сільське господарство та режим продуктів харчування, враховуючи, що все це впливає в тому числі на рівень стану і якості життя. Тут слід нагадати і про те, що говорилося у зв’язку із Сирією. Кажуть, що військові конфлікти і особливо міграція населення були викликані також кліматичним підґрунтям, у смислі що до 2012 року ми були свідками періоду сильної посухи у регіоні, коли чимало людей повинні були переселитися до великих міст. Це породило соціальну напруженість та, в кінцевому рахунку, громадянську війну і масове переміщення населення за межами країни, в тому числі до Європи.

Низка ініціатив ЄС спрямовані на скорочення викидів парникових газів. За словами Мірчі Дуцу, на даному етапі ми повинні очікувати на перегляд політик ЄС з питань енергетики та кліматичних змін, однак головними акторами будуть країни-члени, відповідно до взятих зобов’язань кожною з них.