Tag: КНДР

  • Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

    Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

    Перші військові підрозділи КНДР вже потрапили під обстріл у Курську, – повідомили днями ЗМІ з посиланням на заяву керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка. Згодом президент України Володимир Зеленський на пресконференції у Будапешті після саміту Європейського політичного співтовариства заявив, що війська Північної Кореї вже зазнали втрат у боях із Силами оборони України в Курській області рф. Він повідомив, що приблизно 11 тисяч північнокорейських солдатів присутні на території рф, біля північного прикордоння з Україною. Ситуація стає все складнішою не лише для України, а й для безпеки всієї Європи. І це в умовах, коли в США все частіше лунають заяви про необхідність припинення військової допомоги Україні та припинення війни шляхом переговорів.

    Які наслідки можуть мати для України залучення північнокорейських військ у та перемога Дональда Трампа на виборах в США, зокрема для подальшого перебігу російсько-української війни? На ці та інші запитання в інтерв’ю Румунському радіо спробував відповісти професор міжнародних відносин Штефан Чокінару.

    Говорячи про наслідки участі військ КНДР у війні росії проти України, румунський експерт зазначив, що це дуже небезпечно для всього світу, стверджуючи, що ми є свідками інтернаціоналізації війни: «Це надзвичайно серйозний акт, тому що фактично зараз відбувається інтернаціоналізація війни в Україні. Тут я хочу наголосити на досить цікавому факті. У журналі Foreign Affairs, надзвичайно цікавій публікації, час від часу вперше публікуються так звані «пробні кулі», статті про певні аспекти, які через три-чотири місяці після публікації і коригування в залежності від реакції читачів, можна побачити в офіційних політиках урядів і держав по всьому світу. Так от, кілька днів тому Foreign Affairs писав про те, що війна в Україні після залучення Північної Кореї стає світовою. Цей заголовок, це твердження може здатися дещо вимушеним, дещо різким, але це правда, тому що, природним чином, наступним кроком влади Південної Кореї було сказати: в цій ситуації ми маємо право на дві речі: перше – уважно спостерігати за тим, що відбувається з північнокорейцями на українському фронті, і друге – постачати українській армії найсучасніше озброєння.»

    Такого за майже три роки війни ще не траплялося. Південна Корея була нейтральною в цьому… звичайно, вона засудила вторгнення, порушення міжнародного права, але вона не втручалася в цей конфлікт. Зараз,- каже Штефан Чокінару, – вона має на це повне право, тому що туди йдуть північнокорейські війська, і про це є офіційна заява Пхеньяна, в якій говориться, що північнокорейські військові перебувають там, щоб отримати необхідний досвід для боротьби з ворогом у бою, іншими словами, тренуватися в умовах війни. «Це дуже серйозно, особливо тому, що те, що відбувалося досі в Україні, було певним чином взаємним намацуванням оборони, повільним просуванням російських військ, які повинні були виконати наказ Путіна про повне захоплення Донбасу, тому що це була стратегічна мета Москви, але не більше того, в очікуванні результатів виборів в Америці, і тільки потім приймати рішення, що робити далі.»

     

    Тепер ситуація змінилася, росія почала контрнаступ в Курській області та посилює свої дії на всіх напрямках фронту в Україні, не зважаючи на величезні втрати в людях і техніці. Згідно з даними Генерального штаб ЗСУ, опублікованими 12 листопада, за попередню добу росіяни втратили рекордну кількість – 1950 бійців, 81 бойову броньовану машину, 23 танки та 4 РСЗВ. Але це не спиняє Москву, яка намагатиметься захопити якнайбільше українських територій до інавгурації Дональда Трампа 20 січня, аби посилити свою позицію на майбутніх переговорах. Штефан Чокінару: «Поки ми очікували побачити, що буде далі, після того, як вільний світ отримає нового лідера, північнокорейські війська безпосередньо вступили в конфлікт з Україною і це має надзвичайно серйозні наслідки. Звичайно і раніше велика кількість зброї та боєприпасів надходила до Росії з Північної Кореї, боєприпаси надходили з Ірану – ракети, безпілотники. Звичайно, з Китаю різними каналами надходили електронні складові, таким чином що ніхто не може офіційно звинуватити Китай в тому, що він підтримує російську армію, але цього разу мова йде про війська, людей і солдатів. І це, повторюю, створює дуже складну ситуацію, навіть коли мова йде про перемир’я або мир, тому що це вже не просто конфлікт між двома країнами. Зараз ми маємо пряме залучення ще однієї країни, з іншого континенту. І тут, будь ласка, дозвольте мені підкреслити одну річ: за останні 300 років, я думаю, ніхто не воював на європейській землі з-за меж Європи, окрім американців і канадійців. Зараз ми говоримо про війська з азійської країни, з Далекого Сходу, які перебувають на європейській землі і беруть участь в європейській війні.»

     

    Це абсолютна прем’єра в Європі останні кількох століть, мабуть з часів Чингізхана, каже румунський аналітик Штефан Чокінару, який вважає, що це має змусити Європу задуматися, переосмислити свою оборонну політику. «Це надзвичайно серйозна річ і порушує питання про роль і силу Європи, змушує в іншому світлі бачити спроби окремих європейських країн побудувати себе як самостійну військову силу. Європа повинна мати свою військову силу, свою силу стримування, свою силу вести політичні переговори, тому що, так, Європа є економічним гігантом, але вона є стратегічним карликом і це має змінитися. А те, що відбувається в Україні, це безтурботне втручання азійської країни в європейські справи повинно, м’яко кажучи, викликати нашу стурбованість.»

     

    У цьому контексті, в тому числі після перемоги Дональда Трампа, багато європейських лідерів заявили, що ЄС доведеться ухвалити низку рішень щодо колективної оборони та безпеки, європейські країни мають продовжувати і посилювати свої зусилля з переозброєння, а також посилювати військову допомогу Україні, щоби не дозволити росії перемогти, тому що це в інтересах ЄС, – зазначив Штенфан Чокінару. «Європа не може дозволити росії перемогти в Україні, Європа зобов’язана зробити абсолютно все можливе і неможливе, щоб не допустити перемоги росії в Україні. Тому що якщо росія переможе в Україні, то у нас більше не буде Європейського Союзу, ми більше не зможемо говорити про європейську державу, тоді Європа буде підпорядкована цій великій євразійській державі, чого і прагне Путін і відкрито заявив про це. Саме тому він веде гібридну війну на всіх рівнях в Європі.» Штефан Чокінару вважає, що цього не можна дозволити й тому, що, якщо Україна програє, якщо Україна не матиме достатньої підтримки, щоб протистояти російському дегенерату, то всі країни Центральної та Східної Європи відчують себе зрадженими, це буде сприйнято як нова Ялта, як спроба принести їх в жертву заради миру та процвітання віддаленої частини західної Європи, що є неприйнятним.

     

    Що стосуються переобрання Дональда Трампа на другий президентський термін у США, то на думку румунського аналітика зараз неможливо сказати як виглядатиме його політика. «Перед ним стоять дві проблеми: для того, щоб мати спокій у себе вдома, він повинен закрити дві великі зовнішні гарячі воєнні проблеми – Україну і Середній Схід. Щодо України зрозуміло, що він буде вести переговори з Москвою і Києвом і намагатиметься, як Трамп фактично заявив, нав’язати мир силою, силою Америки, політичним і стратегічним ультиматумом двом державам. Що це потягне за собою? Куди. Ні, Трамп – трейдер, він бізнесмен, він людина, яка любить домовлятися. Про що він буде домовлятися, наскільки далеко зайдуть переговори, наразі ніхто не знає. Висуваються найрізноманітніші сценарії. Я б не надавав їм великої довіри, тому що існують межі того, як далеко можуть зайти переговори, і Дональд Трамп, з властивим йому ентузіазмом, ще не виявив їх, але він виявить їх, коли, як сказав Путін, якісь джентльмени в бездоганних костюмах прийдуть до нього в овальний кабінет і скажуть йому: Цього не може бути, пане президенте! Отже нам треба ще почекати.»

    Тим часом у Румунії триває будівництво найбільшої в Європі бази НАТО, на якій буде розміщено до 10 000 військовослужбовців. Проєкт будівництва спрямований на розширення до 2030 року існуючої 57-ї авіабази імені Міхаїла Когелничану, що на південному сході країни, на якій зараз перебувають на ротаційній основі близько 4 000 американських військовослужбовців. Яких змін чекати Румунії після приходу до влади Дональда Трампа і його команди? Професор міжнародних відносин Штефан Чокінару відповідає: «Наскільки всім нам відомо, політика США щодо східного флангу, щодо того, що сьогодні є першою лінією оборони НАТО і вільного світу, розробляється в Конгресі, в Білому домі, але перш за все в Пентагоні. Там, де ніхто не грає в ігри, де мова йде про військові сили і обладнання вартістю в сотні і тисячі мільярдів доларів. Там ніхто не грається в ігри, а розставляє фігури на шахівниці і думає на сім ходів вперед, на сім років вперед, на вісім років вперед і нічого не змінюється. Це не та сфера, де щось може зміниться. Ми повинні бути обережними, якщо хочете, в цьому трансакціоністському підході Дональда Трампа, і зосередити свою увагу на тому, що відбувається в Молдові, на виборах, які відбудуться там наступного року і де дуже важливо, хто сформує уряд. Ми маємо бути дуже уважними до того, що відбувається з неліберальними силами навколо Румунії, які можуть відчути сильний вітер у вітрилах і зробити деякі не зовсім чесні жести по відношенню до своїх європейських колег. Це ті речі, з якими ми повинні бути обережними, але я думаю, що, врешті-решт, польський урок є найважливішим для нас. Не чекаючи допомоги від інших, ми повинні зосередитися на тому, як можемо допомогти собі самі, і гадаю, що ми повинні готуватися, готуватися і готуватися 24 години на добу, сім днів на тиждень, 12 місяців на рік, готуватися до того, аби бути сильнішими, бути більш стійкими і бути, якщо хочете, більш згуртованими на національному рівні.»

    Штефан Чокінару нагадав, що під час своєї першої каденції Трамп збільшив військовий бюджет США, висловивши переконання, що новий президент зробить те саме й зараз. І це тому, що за ним стоять і Lockheed, і Boeing, тобто за виборчою кампанією Дональда Трампа стояли великі американські виробники зброї. Вони все ще будуть там. Він має сильну підтримку з цієї сфери. Румунський аналітик каже, що навпаки, військовий бюджет США буде збільшений, що нова адміністрація вкладатиме більше грошей в оснащення американської армії, щоб її перевага була беззаперечною.

  • 23 квітня 2019 року

    УРЯД – Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    відхилив усі три кандидатури керівної Соціал-демократичної партії на посади
    міністрів в уряді Віоріки Денчіле. Глава держави повідомив, що запропоновані
    кандидатури не відповідають кваліфікаційним вимогам даних посад і попросив
    прем’єрку надіслати інші пропозиції. Замість Тудорела Тоадера на
    посаду міністра юстиції керівництво СДП запропонувало кандидатуру заступника голови Палати
    депутатів Єуджена Ніколічу. Соціал-демократи відкликали свою політичну
    підтримку міністру юстиції після того, як він відмовився поставити свій підпис
    під суперечливими терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. Віоріка Денчіле повідомила Адміністрацію
    Президента і про відставки міністра європейських фондів Ровани Плумб і міністра
    румунів звідусіль Наталії Інтотеро, які балотуються в депутати Європейського
    Парламенту. На посаду міністра європейських фондів була запропонована
    кандидатура депутата Оани Флорі, а на пост міністра у справах румунів звідусіль -
    сенатор Лівіу Бреїлою. Пізніше прем’єр-міністр заявила, що рішення глави
    держави про
    відхилення трьох кандидатур є неприйнятним і невиправданим. У цьому контексті вона
    оголосила, що направить президенту пропозицію щодо призначення
    віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерських відносин Румунії Ану Бірчалл на посаду т.в.о.
    міністра юстиції,
    міністра фінансів Єуджена Теодоровіча – т.в.о.
    міністра європейських фондів та
    міністра з питань ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефана Опрю- т.в.о. міністра з питань румунів звідусіль.




    ЗСР – Збройні Сили Румунії святкують 23 квітня День
    сухопутних військ. З цієї нагоди Президент Клаус Йоханніс надіслав лист-привітання,
    в якому зазначає, що участь і мужність військових цієї категорії сил є приводом
    для гордості і сприяє забезпеченню клімату безпеки і стабільності всіх румунів,
    а також безпеки і миру в регіоні та в Європі. Сухопутні війська продовжують робити
    послідовний внесок у місії, в яких бере участь Румунія, зокрема в Афганістані,
    Іраку та в західно-балканському регіоні, – зазначає Клаус Йоханніс. І
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле привітала румунських військовослужбовців.
    Відданість і професіоналізм румунських військових зміцнюють повагу до Румунію і
    демонструють, що наша країна є надійним союзником для своїх партнерів, – сказала
    Віоріка Денчіле.




    ПРАВОСУДДЯСпеціальна комісія з питань правосуддя сьогодні схвалила
    законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був схвалений минулого тижня Сенатом,
    верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином усі пропозиції щодо
    внесення поправок від представників опозиційних сил були відхилені. За
    підсумками дебатів спеціальна комісія з питань правосуддя розробила звіт, який буде
    винесений завтра на голосування пленуму Палати депутатів. Нагадаємо, що раніше сенатори
    видалили з відповідного законопроекту усі статті, оголошенні суддями
    Конституційного суду Румунії такими, що не відповідають Основному закону. Водночас
    залишилися незмінними поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли
    фільтр конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень – скорочення
    строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку, після
    відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
    відбування покарання та скасування статті про службову недбалість.





    ТЕРАКТИ – У Шрі-Ланці сьогодні був оголошений
    національний день жалоби після цілої низки вибухів у неділю, в результаті яких
    загинуло щонайменше 320 осіб, а близько 500 – одержали поранення. Теж у вівторок почалися перші масові поховання жертв терактів. Магазини, в яких продаються
    алкогольні напої були закриті, прапори – приспущені, а на радіо і по телебаченню
    не транслювалися розважальні програми і
    передачі. У вівторок о 8:30 ранку за місцевим часом жертв терактів вшанували
    трьома хвилинами мовчання. У неділю влада ввела надзвичайний стан по всій
    країні після низки смертельних вибухів у кількох християнських
    церквах під час релігійних церемоній з нагоди католицького Великодня та в ряді
    розкішних готелів переповнених туристами. Більшість терактів були скоєні в
    столиці Коломбо. Поліція вже затримала 40 осіб, які можуть бути пов’язані з
    місцевим ісламським екстремістським угрупуванням, що підозрюють у скоєнні терактів.




    ВІЗИТ – Північна Корея підтвердила, що її лідер Кім Чен Ин
    найближчим часом відвідає Росію де вперше проведе переговори з президентом
    Володимиром Путіним. Згідно з Бі-Бі-Сі офіційне інформаційне агентство КНДР повідомило, що сторони мають намір провести спільні
    переговори, але не оприлюднило місце, дату зустрічі і заявлену тему для розмови
    лідерів двох країн, однак російські ЗМІ пишуть, що вони зустрінуться у четвер
    на острові Російський у Владивостоці. Бі-Бі-Сі також відзначає, що після
    провалу переговорів про денуклеаризацію Корейського півострова між Дональдом
    Трампом і Кім Чен Ином в Ханої в лютому, цей візит розглядається як шанс для
    Пхеньяна спробувати показати, що він має сильних союзників і, що його
    економічне майбутнє не залежить тільки від домовленості з Вашингтоном.


    МІГРАЦІЯ – В умовах, коли явище міграції, безпека кордонів
    та реформа політики притулку домінують в європейських дебатах, Румунське
    головування в Раді ЄС проводить на цьому тижні конференцію під назвою «Оперативні
    рішення для безперервного і безпечного перетину морських і наземних кордонів ЄС».
    Нещодавно посли держав-членів підтвердили від імені Ради ЄС досягнення неофіційної
    домовленості між представниками Європейського парламенту та Румунського
    головування в Раді ЄС щодо регламенту прикордонної поліції та берегової охорони
    на європейському рівні. Ця домовленість розширює мандат Фронтекту з надання підтримки державам-членам із захисту кордонів,
    перевірки вислання нерезидентів та у співпраці з третіми країнами. Європа має
    понад 13 000 км зовнішніх сухопутних кордонів і майже 66 000 км на морі, з чого
    й випливає необхідність зміцнення безпеки кордонів.

  • 27 квітня 2018 року

    КОНФЛІКТ
    – Президент Клаус Йоханніс сьогодні заявив, що більше не довіряє прем’єр-міністру, соціал-демократці Віоріці Денчіле, через майже три місяці з моменту її вступу на цю посаду
    і зажадав її відставки. За
    словами президента Віоріка Денчіле не справляється з обов’язками посади, що є
    вразливістю для Румунії. Цей заклик до відставки глава держави зробив після
    того, як прем’єр-міністр відхилила запрошення президента взяти участь сьогодні
    у консультацій щодо можливого конфлікту між Урядом і Національним банком
    Румунії довкола зростання інфляції. Президент вважає, що уряд і керівна
    Соціал-демократична партія, хочуть взяти під свій контроль політику центрального
    банку. Крім того, президент також згадав про нещодавно прийнятий урядом
    меморандум про переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва в
    Єрусалим. Це рішення викликало скандал і замішання на національному рівні.
    Президент Йоханніс, який не був повідомлений з цього питання, заявив, що
    дискусії на цю тему не є помилковими, але додав, що Румунія зобов’язана
    дотримуватися міжнародного права. Міністерство закордонних справ заявило про
    намір провести консультації з цього питання зі всіма компетентними установами. Лідер СДП Лівіу Драгняу п’ятницю заявив, що немає жодних причин для відставки прем’єр-міністра Віоріки Денчіле, яка надалі
    має підтримку партії. І партнери соціал-демократів
    по керівній коаліції, Альянс
    лібералів та демократів, заявили,
    що глава держави не може відправити у відставку прем’єр-міністра чи уряд. Представники
    опозиції, однак, планують почати переговори щодо оголошення недовіри Віоріці
    Денчіле.


    НАТО – У Брюсселі сьогодні зібрались Міністри
    закордонних справ країн-членів НАТО, в тому числі глава МЗС Румунії Теодор
    Мелешкану. За даними прес-служби румунського зовнішньополітичного відомства
    центральними темами зустрічі є ситуація в галузі безпеки на євроатлантичному
    рівні, політика «відкритих дверей» НАТО та події на Західних Балканах і в
    Афганістані. Також, ця зустріч має стати важливою віхою у підготовці до
    липневого саміту Альянсу, – зазначається в
    комюніке МЗС Румунії. У засіданні взяв участь і новий Держсекретар США
    Майк Помпео, через день після складання присяги. Згідно з агентством Reuters, він планує
    обговорити з ключовими союзниками в Європі агресивну поведінку Росії та шляхи
    зміцнення НАТО.




    КОРЕЙСЬКИЙ ПІВОСТРІВ – Міністерство
    закордонних справ Румунії привітало зустріч між лідерами двох Корей, яка мала
    місце у п’ятницю в Пханмунджомі та сподівається, що це стане першим кроком
    у пошуку реального та сталого рішення для напруженої ситуації в регіоні.
    Північнокорейський лідер Кім Чен Ин і президент Південної Кореї Мун Чже Ин
    сьогодні домовилися, що їх країни працюватимуть разом над денуклеаризацією
    півострова. Сторони домовилися також залучити підтримку з боку міжнародного
    співтовариства в цьому напрямку. Угода є частиною спільної заяви після зустрічі
    в демілітаризованій зоні між двома країнами, де було підписано перемир’я після
    війни 1950-53 років. Це третій в історії міжкорейський саміт і відбувся
    на тлі розмороження двосторонніх відносин в останні місяці. Після цієї зустрічі
    на вищому рівні очікується зустріч Кім Чен Ина і Президента США Дональда Трампа
    через кілька тижнів. Нещодавно КНДР оголосила про припинення ядерних та
    ракетних випробувань.


    ТЕНІС -
    Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп сьогодні вибула з тенісного турніру
    в Штутгарті з призовим фондом в понад 800 тис. доларів. Румунська тенісистка у
    чвертьфіналі програла американці Коко Вандевей 4:6, 1:6. На минулорічному
    турнірі у Штутгарті Халеп дійшла до півфіналу.

  • 21 квітня 2018 року

    РУМУНІЯ-ІЗРАЇЛЬ – Посольство Палестини у Бухаресті повідомило, що із занепокоєнням ставиться до наміру румунського уряду перемістити своє
    посольство з Тель-Авіва до Єрусалима. За словами посла, цей підхід порушує міжнародне право і
    суперечить позиції румунського уряду щодо врегулювання
    ізраїльсько-палестинського конфлікту. У свою чергу, Європейська Комісія нагадала, що всі посольства держав-членів знаходяться в Тель-Авіві,
    відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН. Питання про перенесення Посольства Румунії в Ізраїлі з
    Тель-Авіва до Єрусалиму знаходиться на початку процесу оцінки та аналізу, -
    повідомило у п’ятницю Міністерство закордонних справ. У заяві також зазначається, що процедура включатиме консультації з усіма компетентними установами й акторами. Відповідну заяву МЗС
    Румунії поширило після того, як Адміністрація Президента повідомила, що Президент Клаус Йоханніс не був проінформований про намір
    уряду почати цей процес. Напередодні голова
    Соціал-демократичної партії та фактичний лідер керівної коаліції Лівіу Драгня заявив, що уряд схвалив меморандум про початок процедури
    перенесення до Єрусалима румунського посольства в Ізраїлі. Він сказав, що цей крок матиме велике символічне значення для впливової та могутньої держави Ізраїлю, а Румунія має перемістити
    посольство після аналогічного рішення США. Адміністрація
    Президента Румунії вважає, що на даному етапі цей крок
    стане порушенням міжнародного права. Лідер опозиційної
    Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан нагадав, що рішення про
    перенесення посольства Румунії до Єрусалима може бути прийнято тільки президентом і зажадав від уряду припинити
    будь-яку ініціативу в цьому напрямку.




    КРИМІНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – Платформа Румунія-100, створена колишнім технічним
    прем’єром Дачіаном Чолошем вважає, що запропоновані керівною коаліцією
    СДП-АЛДЕ поправки до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів
    перетворять Румунію на кримінальний рай, що демонструє повну неповагу до
    жертв злочинців. Чільні посадовці в державі розробляють закони для себе, – звинувачує платформа Румунія-100 з посиланням на кримінальні
    провадження, в яких фігурантами є лідер СДП та спікер Палати депутатів Лівіу
    Драгня і лідер Альянсу лібералів та демократів і спікер Сенату Келін Попеску Терічану. Дачіан Чолош
    попереджає, що запропоновані зміни ставлять під загрозу позицію Румунії в ЄС. Й
    опозиційні Націонал-ліберальна партія та Союз Рятуйте Румунію піддали критиці
    наміри парламентської більшості СДП-АЛДЕ внести суперечливі зміни до
    відповідних кодексів. Представники керівної коаліції стверджують, однак, що ця
    ініціатива спрямована на узгодження окремих положень Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів з рішеннями Конституційного суду,
    Європейського суду з прав людини і ряду Директив ЄС. Дебати в спеціальній
    комісії з цього питання почнуться 2 травня.




    ЯДЕРНА ЗБРОЯ – ЄС привітав багатоочікуваний позитивний етап, після того як Північна Корея в суботу оголосила про припинення ядерних та ракетних випробувань. Представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могерині заявила, що це
    рішення демонструє бажання Пхеньяна виконувати свої міжнародні зобов’язання та резолюції Ради Безпеки ООН.
    Оголошення, зроблене лідером КНДР Кім Чен Ином, привітали, так
    само, США, Китай та Росія. Рішення про заморожування ядерної та ракетної програм було прийнято за тиждень до зустрічі Кім Чен Ина з президентом Південної Кореї Мун Чже Іном. Після цих переговорів наприкінці травня або початку червня
    північнокорейський лідер має зустрітися з Президентом США Дональдом Трампом.




    ТЕНІС – Румунія після першого дня тенісного матчу
    на Кубок Федерації виграє з рахунком 2:0. У румунському Клужів суботу в першому матчі плей-оф за вихід у
    Світову групу Кубку Федерації між жіночими національними збірними Румунії та Швейцарії, перша ракетка світу Сімона Халеп обіграла Вікторію Голубіч з
    рахунком 2:1, а в другому матчі дня Ірина Бегу здобула перемогу 2:0 в поєдинку з Тимеєю
    Бачинські. У неділю Халеп зустріне Бачинські, а Бегу гратиме проти Голубіч. У парній зустрічі Симона Халеп/Ірина Бегу гратимуть проти дуету Петті Шнайдер/Джиль Тейхман. Команда, яка здобуде перемогу в Клужі, гратиме наступного сезону в першій Світовій групі. У рейтингу Кубку Федерації Румунія займає 10 місце, а Швейцарія – 6-е.

  • 30 вересня 2017 року

    ЄВРОСОЮЗ – Голова Європейської Ради Дональд Туск протягом наступних двох тижнів проведе
    консультації з усіма державами-членами довкола ініціативи з реформування Європейського Союзу після виходу Великої Британії зі
    співтовариства.
    Оголошення було зроблене на Таллінському саміті в Естонії, де
    глави держав та урядів висловили розчарування повільним прогресом в переговорах між Великою Британією та ЄС. Ця тема була
    в центрі уваги
    європейських лідерів, поряд головною темою неформальної зустрічі в столиці Естонії – цифрові технології. Президент
    Румунії Клаус Йоханніс зазначив, з цього приводу, що одним із висновків саміту є відсутність
    єдиного цифрового ринку та необхідність його створення в близькому майбутньому.
    Він наголосив на
    необхідності забезпечення вільного переміщення неперсональних даних в межах
    ЄС, як передумова для успішної реалізації цифрової програми Євросоюзу. Нещодавні кібератаки на Європу привели до перебоїв в
    економічній діяльності, що призвело до значних фінансових втрат, – сказав глава румунської держави в своєму виступі на неофіційному
    засіданні Європейської Ради. Клаус Йоханніс також
    підкреслив необхідність створення систем освіти і навчання для оволодіння громадянами ЄС цифровими навичками, необхідними для підготовки до змін та викликів сучасного та майбутнього суспільства.




    ПОДОРОЖЧАННЯ – З 1 жовтня у Румунії зростуть тарифи на
    електричну енергію в середньому на 3,5 лея (0,75 євро) на 100 кВт/год на
    місяць, – повідомляє Національне управління з регулювання енергетики. За даними
    управління, з першого дня жовтня подорожчає в середньому на 6% і природний газ
    для населення. І теж з 1 жовтня вдруге за останні два тижні зросте акцизний
    податок на пальне, приблизно на 0,16 леїв за літр. За оцінками оглядачів це
    призведе до підвищення цін на більшість продуктів і послуг, особливо на
    продукти харчування.


    ДИПЛОМАТІЯ – Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив у суботу в Пекіні, що Вашингтон
    має канали зв’язку з Пхеньяном і намагається з’ясувати, чи північнокорейський
    режим хоче розпочати переговори про свою ядерну програму. Тіллерсон зустрівся з
    китайським лідером
    Сі Цзіньпіном та з головою китайської дипломатії Ван Йї. Держсекретар США прибув до Пекіну і для
    підготування до візиту лідера Білого дому в Китай, наміченого на листопад, у
    межах туру країнами Азії. В останні місяці адміністрація Трампа відкрито
    звинуватила Китай, що є головним союзником Пхеньяна, в тому, що не докладає
    достатньо зусиль, щоб переконати КНДР відмовитися від своїх ядерних амбіцій. У
    четвер Міністерство торгівлі Китаю оголосило, що Пекін розпорядився закрити всі
    північнокорейські компанії в Китаї протягом 120 днів. Ці заходи були вжиті у
    відповідь на ядерні та ракетні випробування, проведені нещодавно Пхеньяном, відповідно до останньої серії санкцій Ради Безпеки ООН, схваленої на початку
    вересня. Минулого тижня Китай також оголосив про обмеження нафтових поставок до
    КНДР та припинення імпорту текстильної продукції з цієї країни.




    СПОРТ -
    Збірна Румунії успішно виступила на «Іграх нескорених-2017» у Канаді. Після
    бронзової медалі у веслуванні на байдарці в приміщенні, яку здобув лейтенант
    Чіпріан Ірічук та бронзової медалі, здобутої майором Лауренціу Шербаном у бігу
    на 1500 метрів, команда Румунії виграла «золото» у фіналі стрільби з лука.
    Блискуче показали себе троє румунських лучників: Йонуц Бутой, Дорін Петруц та
    Нікушор Пєгулеску. Іонуц Бутой також виграв срібну медаль у фіналі стрільби з
    лука в одиночному розряді. Команда Румунії, що вперше взяла участь в Іграх
    нескорених в Канаді, складається з 15 військовослужбовців, поранених в Іраку та
    Афганістані, котрі змагалися у наступних спортивних дисциплінах: стрільба з
    лука, легка атлетика, веслування в приміщені, важка атлетика, велоспорт,
    плавання, а також волейбол сидячи.
    «Ігри нескорених» (англ. Invictus Games) – це міжнародні ігри в
    паралімпійському стилі, започатковані в 2014 році, в яких беруть участь
    команди, що складаються з військовослужбовців і ветеранів, які отримали травми
    й інвалідність під час виконання свого військового обов’язку.

  • 9 липня 2016 року


    САМІТ НАТО – Румунія зміцнює свою позицію як член НАТО і як регіональний актор, який сприяє забезпеченню безпеки і стабільності в регіоні, що стикається з численними ризиками, – заявив у суботу президент Клаус Йоханніс після саміту альянсу у Варшаві. Глава держави, який сказав, що саміт був успішним для Румунії, закликав Альянс надати більш змістовну підтримку Молдові, Україні та Грузії. Він також зазначив, що на південному кордоні НАТО кризи в Сирії, Іраку та Лівії створюють численні проблеми, а терористичне угруповання ІДІЛ є серйозною загрозою для міжнародної безпеки. З іншого боку, теж у суботу, Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг заявив, що всі 28 держав-членів об’єднані перед Росією, яка не є загрозою, але не є й стратегічним партнером. Сильна оборона і конструктивний діалог, це зобов’язання, що лежать в основі відносин Альянсу з Росією, – сказав Столтенберг. У п’ятницю, в перший день саміту, він оголосив про розміщення в країнах Балтії та в Польщі чотирьох багатонаціональних батальйонів і створення багатонаціональної бригади НАТО в Румунії. У рамках саміту було підписано спільну декларацію НАТО-ЄС про співробітництво в сферах кібербезпеки і міграції. Крім того, було прийнято рішення продовжити підтримку Афганістану до 2020 року.




    BREXIT -
    Прем’єр-міністр Дачіан Чолош
    обговорив з низкою румунських депутатів в Європейському парламенті можливі наслідки референдуму у Великобританії на Румунію, на інші держави ЄС і на майбутнє європейського співтовариства. Як повідомляє прес-служба Уряду Румунії прем’єр-міністр підкреслив,
    що пріоритетним завданням Бухареста
    під час майбутніх переговорів є недискримінаційне забезпечення прав румунських громадян.
    Крім того, сказав Дачіан Чолош,
    Румунія має відігравати активну роль у відновленні європейського проекту і продемонструвати свою відданість фундаментальним цінностям і принципам Європейського Союзу, зокрема виступаючи за сильніший, інклюзивний та
    інтегрований Союз.
    Під час зустрічі були також обговорені такі теми як функціонування шенгенського простору, безпека зовнішніх кордонів, міграційна політика та надання притулку, візовий режим з Канадою, Республіка Молдова і відносини з ЄС, план Юнкера, а також поправки до Багаторічних фінансових рамок після 2020 року.

    ІНЦИДЕНТ – Міністерство закордонних справ Румунії у суботу закликало
    британську владу зробити все, щоб не допустити збільшення напруженості або
    будь-яких недружніх дій щодо громадян Румунії у Великобританії. Згідно з румунським
    зовнішньополітичним відомством Бухарест прагне запобігти, в рамках співпраці з
    британською владою, можливій ескалації явища залякування румунських громадян. Водночас
    останнім наполегливо рекомендується, у разі наявності інформації про такі
    інциденти, повідомити Посольство Румунії в Лондоні. З такою заявою МЗС Румунії виступило після навмисного підпалу у п’ятницю в місті Норідж, магазину, який належить
    румунським громадянам. На Європейській Раді в кінці минулого місяця прем’єр-міністр
    Девід Кемерон запевнив президента Румунії Клауса Йоханніса, що румуни зможуть і
    надалі працювати у Великобританії та висловив жаль з приводу збільшення проявів
    ксенофобії після референдуму про вихід Великої Британії з ЄС.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Три румунських військових
    кораблі візьмуть участь у багатонаціональних навчаннях Sea Breeze-2016, які
    пройдуть з 11 по 17 липня в болгарських територіальних водах і в міжнародних
    водах Чорного моря, – повідомляє Штаб ВМС
    Румунії. Зокрема йдеться про фрегат Королева Марія з
    екіпажем у складі 240 військовослужбовців на борту, морський тральщик
    Александру Аксенте, спеціалізований на виявленні та знищенні мін та
    ракетний корабель Лестунул з екіпажем – 60 моряків. Румунські
    військові судна є частиною сил, поставлених Румунією в розпорядження Північноатлантичного
    альянсу, а участь румунських військовослужбовців у навчаннях НАТО забезпечує
    зміцнення взаємодії з аналогічними військовими структурами країн-партнерів.




    ВІЗИ – Керівник канцелярії
    Прем’єр-міністра Румунії Драгош Тудоракє у понеділок в Брюсселі обговорить з канадським
    міністром з питань імміграції Джоном МакКаллумом, а також з представниками Європейської
    комісії та Болгарії питання скасування віз для румунів, які подорожують до Канади.
    Глава румунського уряду Дачіан Чолош, сказав на цьому тижні, що у переговорах з
    цього питання був досягнутий прогрес.
    Він додав, що у разі відсутності рішення з цього питання на політичному рівні в
    Оттаві, Румунія, як член ЄС може, так само як і Болгарія, не ратифікувати
    торгову угоду між ЄС і Канадою. У квітні Євросоюз надав Канаді і США три місяці,
    щоб повністю забезпечити принцип взаємності візового режиму, згідно з яким
    країни, громадяни яких можуть подорожувати в ЄС без віз, повинні скасувати
    візові вимоги для громадян всіх країн-членів Євросоюзу. Нагадаємо, що Канада
    досі не скасувала візовий режим для громадян Румунії та Болгарії, а США
    вимагають візи від громадян Румунії, Болгарії, Польщі, Хорватії та Кіпру.






    ЯДЕРНІ ВИПРОБУВАННЯ – Південнокорейські військові
    джерела заявляють, що Північна Корея, незважаючи на міжнародні санкції, спробувала
    запустити балістичну ракету з підводного човна, однак запуск виявився невдалим.
    Резолюції РБ ООН забороняють Пхеньяну розвивати ядерну технологію та запуски із
    застосуванням балістичних ракет. Невдала спроба запуску балістичної ракети
    сталася на тлі домовленості між США та Південною Кореєю про розміщення сучасної
    системи протиракетної оборони на території Південної Кореї для протистояння ядерній
    загрозі з боку КНДР. Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе засудив випробування північнокорейців.

    СПОРТ – У Ріо-де-Жанейро (Бразилія) на XXХІ літніх Олімпійських іграх, що відбудуться з 5 по 21 серпня 2016 р оку Румунію представлятимуть 96 спортсменів, оголосив у суботу Олімпійський комітет Румунії. Румунія візьме участь у 10 видах спорту, а найбільш численними є команди з легкої атлетики та веслування, кожна з яких налічує по 18 спортсменів. Прапороносцем збірної команди Румунії на офіційній церемонії відкриття буде гімнастка Кетеліна Понор. У літніх Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні Румунію представляли 103 спортсмени в 15 видах спорту.

  • 8 лютого 2016 року

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило запуск КНДР балістичної ракети дальньої дії 7 лютого і знову закликало північнокорейську владу в повній мірі дотримуватися чинних міжнародних норм. Румунське зовнішньополітичне відомство закликало офіційний Пхеньян утриматися від будь-яких дій, які «могли б дестабілізувати безпеку на Корейському півострові і в усьому світі». Раніше і Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй засудила запуск Північною Кореєю ракети дальньої дії. У заяві, прийнятій одноголосно, Радбез ООН стверджує, що найближчим часом буде прийнята нова резолюція, що передбачатиме посилення санкцій у відповідь на запуск ракети у неділю та на підземне ядерне випробування, проведене північнокорейською владою 6 січня. У заяві також говориться, що Північна Корея використовує технологію балістичних ракет і розвиває системи ядерної зброї, тобто міжконтинентальні ракети з ядерними боєголовками, здатні досягти території США.




    ВИБОРИ – Одним із пріоритетів нинішнього уряду є належне проведення місцевих і парламентських виборів, які відбудуться у відповідності до чинного законодавства. Ця заява була зроблена в понеділок прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем в рамках «Години прем’єра» у парламенті, в ході дебатів довкола теми внесення змін до виборчого законодавства, розглянутої з ініціативи Націонал-ліберальної партії. Він закликав партії, які хочуть повернутися до двотурової системи обрання мерів в цьому році взяти на себе відповідальність та відповідну ініціативу, а не звинувачувати уряд у відмові змінювати чинні положення в терміновому порядку. Дачіан Чолош також повідомив, що після недавніх консультацій з партіями не виявив твердої позиції всіх політичних сил щодо обрання міських і селищних голів у два тури, як того вимагають ліберали. Що стосується голосування поштою, Чолош сказав, що кабінет міністрів працює над організацією голосування на закордонних виборчих дільницях, відповідно до нового законодавства. Він сказав, що для цього уряд готує пакет нормативно-правових актів, які будуть прийняті в найближчому майбутньому.






    ЗАРПЛАТНЯ – У Румунії, станом на грудень 2015 року,
    валовий номінальний середній заробіток становив 2930 леїв (близько 650 євро),
    що на 10% більше, ніж в листопаді минулого року, – оголосив Національний
    інститут статистики. Аналогічний коефіцієнт зростання був зафіксований і щодо
    чистої середньомісячної номінальної заробітної плати, яка в грудні становила
    2114 леїв (близько 470 євро). За підсумками року, найвищі середні зарплати отримували працівники у сфері виробництва коксу і продуктів
    нафтопереробки, а найнижчі – в готельній і ресторанній сферах. У порівнянні з
    груднем 2014 року, чистий номінальний середній заробіток збільшився в останній
    місяць минулого року більш ніж на 13%.




    ІНТЕРНЕТ – Більше третини інтернет-користувачів в Румунії боїться робити онлайн-покупки з міркувань
    безпеки, – випливає з дослідження, проведеного Статистичним бюро Європейського
    союзу – Євростат. Відповідний документ був опублікований з нагоди відзначення 9
    лютого Дня безпечного Інтернету. Згідно з дослідженням, кількість тих, хто
    вагається з онлайн-покупками в Румунії є найвищою серед європейських країн -
    майже вдвічі більша, ніж у середньому
    по ЄС. Водночас румуни більше довіряють банківським послугам через Інтернет,
    тільки кожен десятий користувач відмовляється використовувати їх з міркувань
    безпеки. Дослідження показує, що кожен четвертий користувач Інтернету в ЄС
    зіткнувся в минулому році з проблемою кібербезпеки. До них відносяться вірусне
    ураження підключених до Інтернету пристроїв, несанкціонований доступ до
    інформації приватного характеру або фінансові втрати внаслідок використання
    Інтернету.

    НАТО – Міністри оборони країн НАТО зустрічаються у середу і четвер в Брюсселі, щоб обговорити основні питання оборонної політики країн-союзників. Румунію представить міністр оборони Міхня Моток. Зустріч відбувається на тлі недавньої заяви Генерального секретаря НАТО Йєнса Столтенберга про прохання США до Альянсу щодо надання підтримки в боротьбі проти терористичної організації «Ісламська держава». Йєнс Столтенберг озвучив, з іншого боку, занепокоєння НАТО російськими авіаударіами в Сирії, стверджуючи, що вони підривають зусилля щодо досягнення політичного рішення сирійського конфлікту. На міністерській зустрічі НАТО будуть також розглянуті військові місії Альянсу в Афганістані, військово-політичний конфлікт у Лівії і проведення саміту НАТО у Варшаві.

  • Соціалістична Республіка Румунія та КНДР

    Соціалістична Республіка Румунія та КНДР




    Відносини між Румунією та Північною
    Кореєю були
    дуже близькими в ’70-тих роках минулого сторіччя. Лідери двох країн Ніколає Чаушеску і Кім Ір Сен дуже поважали один одного і здійснили взаємні візити, намагаючись ще більше зблизити свої
    країни.
    Основою цих відносин стала марксистсько-ленінська
    ідеологія, до якої обидва вони мали дуже жорсткий підхід, а також бажання вийти з-під опіки СРСР та Китаю.
    Таким чином Румунія і КНДР знайшли шляхи діалогу і співпраці.




    У 1970 році полковник Еміль Бургеля був
    призначений військовим аташе в Пхеньяні, а в 2000 році він розповів Центру
    усної історії Румунського радіо, як був призначений на цю посаду не
    володіючи корейською мовою і не будучи готовим до цієї роботи. Мені сказали, що
    я офіцер і можу легко пристосовуватися до будь-яких умов, що володію
    російською, багато корейців говорячи російською, плюс корейці, які знали
    румунську. Отже, враховуючи все це, вони стверджували, що я зумію виконати всі поставлені
    переді мною завдання в Кореї. Під час Корейської війни кілька тисяч дітей
    відпочивали у нас в долині річки Прахова і вивчили румунську, діти швидко
    вивчають мову. У нас були цілі гуртожитки дітей військових аташе, які потім
    повернулися в Корею і всі вони говорили румунською. Розкажу вам кумедний
    випадок… Під час офіційного візиту нашої делегації на чолі з Емілем
    Боднерашем партійне і державне керівництво Північної Кореї влаштувало дуже
    теплий прийом. Боднераша розмістили в надзвичайно комфортних умовах з численним
    обслуговуючим персоналом, від перекладача до кравця і шевця. Пізніше він
    розповів нам, що вирішив перевірити, скільки корейців навколо нього володіли
    румунською. Одного дня, під час відпочинку Боднераш вирішив розказати
    вульгарний анекдот. Він сказав, що перекладачу не треба було його перекладати,
    оскільки близько 10 осіб голосно засміялися. Як вони говорили румунською?
    Ламано. Говорили наприклад наші батьківський батько. Я спочатку намагався їм
    пояснити, що це неправильно, але потім зрозумів, що вони так кажуть, щоб уникнути
    плутанини з корейським лідером, який був для них теж батьком.




    З часом відносини між Румунією та КНДР стали ще
    тіснішими, навіть привілейованими, – розповідає полковник
    Еміль Бургеля. Відносини між нашими країнами були чудовими, тому що вони
    були такими ж на рівні глав держав, керівників партій, і з цієї точки зору я
    був для корейців привілейованим військовим аташе. Я мав доступ до рівнів, до
    яких не мав жоден інший військовий аташе, навіть російський або китайський.
    Вони мали свою політику стриманості по відношенню до великих держав, навіть
    якщо там загинуло близько 2 мільйонів китайців під час Корейської війни. Крім
    цього було багато наших делегацій, зокрема по лінії обміну зброєю. Так само,
    зазвичай співголовою делегацій або урядової комісії був суперечливий
    генерал Васіле Йонел, була економічна
    комісія, було багато таких структур, спрямованих на зміцнення співпраці по всіх
    напрямках.




    Румунія експортувала в Північну Корею велику
    кількість вантажних і легкових автомобілів, верстати й устаткування для промисловості. Не
    було жодного мого запиту, який би не був задоволений, навіть особистого
    характеру. Пам’ятаю, що одного разу у мене виникли певні проблеми з дитиною вдома і моє прохання
    дійшло до міністра, який зійшов з літака, щоб моя дружина могла полетіти додому
    для догляду за дитиною. Я ніколи не зловживав цим, але це був особливий випадок
    і я був змушений подзвонити. Вони постійно йшли мені на зустріч, я мав доступ
    до об’єктів, на які не міг потрапити ніхто інший, наприклад на територію їх
    підземних збройових заводів або фортифікаційних споруд. До речі, щодо зброї -
    вони крали де могли украсти, робили все можливе, щоб створити власну військову
    промисловість. Працювали в умовах середньовіччя, але виробляли непогану зброю. Я маю на
    увазі дійсно надзвичайно важкі умови, часів молдовського господаря Штефана
    Великого, коли були зроблені перші одиниці вогнепальної зброї з вишневих
    стебел. Вони створили спеціальну сталь для вогнепальної зброї в таких умовах,
    що я дивувався як їм це вдалося. У нас, в Румунії, весь час вимагали йти на Захід,
    збирати інформацію, робили великі інвестиції і за великі гроші. Був ще один
    важливий аспект: проблема мобілізації корейців, які знаходилися між чотирма
    млинними каменями, між чотирма імперіями: російською, китайською, японською
    та американською. Вони отримували від нас автоматичні верстати, вироблені в
    Араді і Брашов. І ми бачили, що вони роблять: знімали з верстатів таблички з
    написом Вироблено в Румунії і ставили замість них таблички корейською та
    відправляли на південь, стверджуючи, що вони були вироблені в Північній Кореї.
    Ми знали, що вони роблять, але нічого їм не казали. Вони крали й в інших, а не
    тільки від нас.




    Дружба між Соціалістичною Республікою Румунія та
    Корейською Народно-Демократичною Республікою була легендарною. Деякі історики
    стверджують, що Чаушеску був під сильним впливом північнокорейського стилю
    роботи і життя. Але після 1989 року відносини між двома країнами зазнали
    значної переоцінки.