Tag: коаліція

КРАДІЖКА – Повернення Коцофенештського золотого шолому і трьох дакійських браслетів з Сармізегетузи, викрадених у п’ятницю ввечері з музею Дренте в нідерландському місті Ассені, є пріоритетним завданням, – заявила румунська влада. Контрольний орган прем’єр-міністра перевіряє в Міністерстві культури документи, які були підставою для відправки національних скарбів на виставку, а міністр культури Наталія Інтотеро зустрінеться з королівською родиною і прем’єр-міністром Нідерландів, щоб передати тверде послання Уряду Румунії про те, що предмети спадщини повинні бути повернуті якнайшвидше. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолку створив кризовий штаб, до складу якого увійшли представники міністерств внутрішніх справ, юстиції та культури, а також румунської поліції, для управління процесом пошуку та повернення артефактів, що мають неоціненну історичну цінність.

ГОЛОКОСТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і просування пам’яті жертв Голокосту, підкресливши, що обов’язком влади є забезпечення того, щоб “румунське суспільство пам’ятало і не повторювало помилки історії”. На його думку, центральну роль у цьому повинна відігравати освіта. Прем’єр-міністр взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому, що відбулася у Бухаресті в Хоральному храмі. Він також заявив, що антисемітизм, екстремізм і ксенофобія стають “все більш гострими в Європі”, в регіоні, який, як це не парадоксально, є колискою фундаментальних прав і свобод. У цьому контексті Марчел Чолаку привітав звільнення перших ізраїльських заручників, у тому числі двох жінок румунської національності і румунського походження, після підписання угоди між Державою Ізраїль і палестинським угрупуванням ХАМАС, яка відкриває перспективу тривалого миру в регіоні.

ЄВРОСОЮЗ – На першому в цьому році засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу було погоджено продовження санкцій проти Росії ще на шість місяців. Головними питаннями порядку денного засідання у Брюсселі стали: війна в Україні, криза на Середньому Сході та відносини зі США після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Засідання глав МЗС країн ЄС стало першим у такому форматі, організованим під час головування Польщі в Раді ЄС, що розпочалося 1 січня, і пройшло під головуванням Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кайї Каллас. Це також перша зустріч такого роду, в якій взяв участь новий міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС  також провели неформальний обмін думками в режимі відеоконференції зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, який закликав європейських союзників об’єднати зусилля із новою адміністрацією США для посилення санкційного тиску на російського агресора.

КОАЛІЦІЯ – Лідери Соціал-демократичної парті, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, що входять до урядової коаліції в Румунії, мають зустрітися, щоб обговорити проєкт Державного бюджету на 2025 рік та скорочення дефіциту до рівня не більше 7% від ВВП цього року. Початковий дедлайн був сьогодні, 27 січня, але схвалення проєкту держбюджету може бути відкладене після того, як уряд заявив, що шукає законодавчі рішення для внесення змін до постанови на базі якої розробляється бюджет, після нещодавніх протестів профспілок. Зміни, які будуть внесені до парламенту в першій половині лютого, також стосуються оплати понаднормової роботи у вихідні та святкові дні для працівників сфери оборони, охорони громадського порядку та національної безпеки. Коаліція планує затвердити держбюджет на цьому тижні, з тим, щоби парламент мів розглянути і прийняти його на початку наступного місяця.

ВЕНЕЦІЙСЬКА КОМІСІЯ – Рішення про скасування результатів виборів має прийматися вищим виборчим органом, а повноваження Конституційного суду повинні бути обмежені винятковими обставинами і чітко регламентовані. Про це йдеться у звіті Венеційської комісії щодо скасування результатів президентських виборів у Румунії. У Бухаресті опозиційні політичні партії – Союз порятунку Румунії, Альянс за об’єднання румунів та Партія молодих людей, відреагували на це, підкресливши, що консультативний орган Ради Європи фактично підтвердив, що рішення Конституційного суду було незаконним і неправомірним. Однак колишній міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, що комісія надала висновки, а не рішення, а зроблені пропозиції не є обов’язковими до виконання. Нагадаємо, що президентські вибори наприкінці 2024 року були скасовані Конституційним судом перед другим туром. Суд прийняв рішення на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, посилаючись на втручання державного суб’єкта.

РЕЙТИНГ – Міжнародне фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB-“, що є останньою сходинкою в категорії рекомендованих для інвесторів, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками, – йдеться в повідомленні агентства. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що прийняті урядом рішення щодо скорочення бюджетного дефіциту і зміцнення економічного зростання повинні бути реалізовані швидкими темпами.

АГРАРНА ПОЛІТИКА ЄС – Міністр сільського господарства Румунії Флорін-Йонуц Барбу сьогодні взяв участь у першому цьогорічному засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства (AgriFish) у Брюсселі. Згідно з прес-релізом Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії, основні питання порядку денного зосереджені на робочій програмі польського головування, недобросовісній торговельній практиці та зміцненні позицій фермерів у ланцюгу постачання продовольства, торгівлі та перевірці ефективності. Польське головування в ЄС презентувало свою робочу програму та основні пріоритети в галузі сільського господарства та рибальства на наступні шість місяців. Представники країн-членів ЄС проаналізували необхідний перегляд процедури перевірки ефективності відповідно до правил фінансування Спільної аграрної політики, – повідомляє міністерство.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ повідомляє громадян Румунії, які перебувають, прямують транзитом або мають намір подорожувати до Португалії, що місцева влада оголосила червоний код небезпеки через сильний вітер і можливі шторми на морі в районі північної частини материкової Португалії, дійсний на 27 і 28 січня 2025 року. МЗС рекомендує стежити за інформацією на веб-сайтах Португальського інституту моря та атмосфери (IPMA) та Національного управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту (ANEPC). Громадяни Румунії можуть звернутися за консульською допомогою за номерами телефонів Посольства Румунії в Лісабоні, дзвінки переадресовуються до Центру зв’язку та підтримки румунських громадян за кордоном (CCSCRS), де на них цілодобово відповідають оператори колл-центру.

ОСВІТА – Від сьогодні учні 12-их та 13-их класів в Румунії складають усні іспити в рамках першої сесії іспиту на атестат про повну середню освіту. Оцінювання комунікативних навичок румунською мовою триватиме до середи, а усний іспит рідною мовою триватиме три дні, починаючи з 29 січня. Усний іспит з іноземної мови відбудеться з 3 по 5 лютого, а цифрові навички оцінюватимуться з 5 по 7 лютого. Проведення цих іспитів протягом навчального року була критикована деякими учнями, вчителями та фахівцями в галузі освіти, особливо через те, що учні повинні відвідувати заняття в дні іспитів. Письмові іспити розпочнуться 30 травня і закінчаться 30 червня, після чого будуть оголошені остаточні результати.

Календар нових президентських виборів у Румунії

Політичні сили, що входять до керівної коаліції Румунії, а також представники національних меншин, у середу визначилися з календарем повторних президентських виборів. Таким чином, перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Це рішення буде юридично закріплене наступного тижня урядом, який прийме відповідні нормативно-правові акти. Рішення було прийнято після того, як минулорічні вибори були скасовані Конституційним судом через гібридне іноземне втручання та незадеклароване фінансування передвиборчої кампанії одного з кандидатів, точніше Келіна Джорджеску, екстремістського сувереніста і шанувальника Владіміра Путіна, якому несподівано вдалося набрати найбільшу кількість голосів у першому турі виборів, 24 листопада. Правляча коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її спільним кандидатом на найвищу посаду в державі. Тим часом буде організовано соціологічне опитування, щоб з’ясувати настрої та реальні проблеми людей. Після оголошення 23 грудня Кріна Антонеску єдиним представником коаліції в боротьбі за президентське крісло, кілька днів тому він оголосив про вихід з цієї угоди, пославшись на відсутність конкретної дати президентських виборів і брак підтримки з боку політичних сил, які висунули його кандидатуру. У середу Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування свого рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку зі скасуванням президентських виборів. Рішення Конституційного суду Румунії є остаточними і обов’язковими до виконання, тому вони не можуть бути оскаржені в судовому порядку, – пояснив Бухарестський апеляційний суд у своєму обґрунтуванні, в якому також зазначається, що скасування цих виборів не порушило цивільні та основні права громадян, передбачені Конституцією.

Візит до Бухареста виконавчого віцепрезидента ЄК з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне

Цього тижня прем’єр-міністр Марчел Чолаку прийняв виконавчого віцепрезидента Європейської комісії з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне, з яким обговорив стан європейської економіки та необхідність продовження інвестицій у спільне відновлення та розвиток. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає, що, незважаючи на нинішні європейські та глобальні економічні виклики, румунська економіка продовжить розвиватися, розраховуючи на підтримку Європейської комісії у збільшенні освоєння європейських фондів і в захисті рівня життя румунів. Єврокомісар також зустрівся зі спікером Сенату Румунії Іліє Боложаном та, разом з міністром економіки Богданом Іваном, відвідав румунський завод “Prime Batteries Technology”, який виробляє найсучасніші літій-іонні акумулятори та індивідуальні системи зберігання енергії. Вони також відвідали аерокосмічні та турбодвигунобудівні науково-дослідні інститути, де обговорили використання безпілотників у цивільних і військових цілях та вплив глобальної конкуренції в цій галузі. Стефан Сежурне зазначив, що Бухарест – це перша європейська столиця, яку він відвідує в рамках європейського турне, з метою підтримки промислового розвитку Румунії та підкреслення стратегічної важливості цього сектору.

Захід у Вашингтоні з нагоди включення Румунії до програми Visa Waiver

У п’ятницю в Міністерстві внутрішньої безпеки США у Вашингтоні відбувся захід, присвячений приєднанню Румунії до програми безвізового в’їзду до США, в якому взяли участь міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас і посол Румунії в США Андрей Мурару. Раніше в Бухаресті міністр закордонних справ Еміль Гурезяну оголосив, що румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з березня, після того, як американська влада модернізує електронну платформу авторизації подорожей ESTA. Таким чином, громадянам Румунії більше не доведеться проходити співбесіди в консульстві США. Дозвіл на поїздку буде дійсним протягом двох років, з необмеженою кількістю в’їздів і виїздів зі США. Дозвіл може бути використаний для поїздок терміном до 90 днів і коштує 21 долар США, на відміну від вартості видачі візи, яка становить 185 доларів США. Румуни також можуть подавати заяви на отримання американських віз, які мають перевагу в тому, що вони дійсні протягом 10 років і мають максимальну тривалість подорожі – шість місяців. Глава румунської дипломатії також підкреслив економічні переваги включення Румунії до програми безвізового режиму. Окрім збільшення кількості туристів, збільшиться кількість ділових поїздок, інвесторів, яким буде легше подорожувати, що призведе до зростання торгівлі”, – додав він. В результаті рішення федерального уряду США, Румунія стає 43-м учасником програми безвізового в’їзду до США.

УРЯД – Останнє, що потрібно Румунії – це широкомасштабна урядова і парламентська криза, заявив у четвер президент Клаус Йоганніс. Він додав, що зараз не час для дрібних чвар, і кожен лідер повинен бачити себе державним діячем і вести переговори, щоб мати уряд, який запропонує бюджет і організує президентські вибори якнайшвидше наступного року, додав він. Президент Румунії оголосив, що скликає консультації з політичними партіями. Заява Йоганніса пролунала після того, як прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку оголосив, що СДП виходить з переговорів про формування виконавчої влади і голосуватиме в парламенті за уряд правої меншості. Тимчасовий лідер НЛП Іліє Боложан заявив, що ліберали все ще хочуть зробити свій внесок у пошук рішення. На його думку, країна вже перебуває у складній ситуації, і нездатність створити коаліційний уряд буде дорого коштувати румунам. Депутат Союзу «За порятунокРуунії» Кетелін Друле, партію якого звинувачують у висуненні перебільшених вимог для продовження переговорів про уряд, жорстко розкритикував жест Чолаку, а ДСУР закликав партнерів по коаліції, сформованій після парламентських виборів, повернутися за стіл переговорів. Після скасування президентських виборів проєвропейські партії, які увійшли до парламенту після виборів 1 грудня, СДП, НЛП, СПР та ДСУР, розпочали переговори щодо формування широкого коаліційного уряду.

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа (BVB) зафіксувала падіння майже на 3% майже по всіх індексах в четвер, а обсяг угод склав 2,63 млрд. леїв (близько 530 млн. євро). Основний індекс BET, який показує динаміку 16 найбільш ліквідних компаній, знизився на 2,75% до 16 300,37 пунктів, в той час як індекс BET-Plus, який показує динаміку 37 найбільш ліквідних акцій на Бухарестській фондовій біржі, впав на 2,68%.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у сьогоднішньому засіданні Європейської Ради в Брюсселі. За повідомленням Адміністрації президента в Бухаресті, на порядку денному засідання – Україна, міграція, ситуація на Близькому Сході, цивільна і військова готовність ЄС та реагування на кризи, розширення ЄС, Республіка Молдова, Грузія, а також питання, пов’язані зі свободою, безпекою та правосуддям. Дискусія європейських лідерів щодо України має на меті проаналізувати ситуацію на місці та найбільш прийнятні шляхи виконання зобов’язань щодо підтримки українського народу та продовження необхідних зусиль, спрямованих на відсіч російському вторгненню та забезпечення верховенства міжнародного права. Президент також поінформує членів Європейської Ради про ситуацію в Румунії після іноземного втручання у виборчий процес. «Я підкреслю, що це не лише загроза для Румунії, але й для європейських демократій та європейських цінностей загалом. Існує потреба в ефективній координації на рівні всього Союзу в питанні боротьби з іноземним втручанням і гібридними атаками з боку Росії», – заявив Президент Йоганніс.

РЕЙТИНГ – Рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз довгострокового кредитного рейтингу Румунії в іноземній валюті зі «стабільного» до «негативного». Серед причин Fitch називає фактори політичного ризику, включаючи «ерозію політичної довіри» та політичну невизначеність, а також фіскальні відхилення та нестабільні витрати. Одним з важливих факторів, який було взято до уваги, є великий бюджетний дефіцит. Серед причин Fitch називає заборгованість по заробітній платі в державному секторі та «незабезпечене підвищення пенсій напередодні виборів». Крім того, новий парламент Румунії є більш розділеним, і в ньому зростає вага антиєвропейських ультраправих партій, що відображає поляризацію румунського суспільства. З іншого боку, плюсом для Румунії, на думку Fitch, є її міцний банківський сектор. Серед факторів, які можуть призвести до позитивного рейтингу, агентство згадує вищу, ніж прогнозувалося, фіскальну консолідацію, яка підтримує стабілізацію державного боргу (ВВП) в середньостроковій перспективі, а також скорочення зовнішньої заборгованості та ризиків зовнішнього фінансування.

АЕС – Румунська влада підписала контракт з міжнародним консорціумом Candu Energy Inc. про початок модернізації першого енергоблоку АЕС «Чернаводе» на південному сході країни. Інвестиції на суму 1,9 млрд євро забезпечать безпечну та економічно ефективну роботу енергоблоку протягом наступного життєвого циклу, заявив керуючий директор компанії Nuclearelectrica Космін Гіце. Він пояснив, що термін експлуатації енергоблоку №1 буде продовжено на 30 років, що сприятиме досягненню цілей Румунії з декарбонізації. У свою чергу, Джо Сент-Джуліан, представник голови консорціуму Nuclear AtkinsRealis, зазначив, що організація, яку він очолює, має багатий досвід у цій галузі, побудувавши 6 реакторів CANDU у світі та продовживши термін експлуатації ще 10 реакторів. Міністр енергетики Себастіан Бурдужа також нагадав про ініціативи Румунії в цій галузі і підкреслив, що Бухарест взяв на себе роль регіонального лідера в ядерній енергетиці.

ПЕРЕГОВОРИ – Проєвропейські партії, представлені у румунському парламенті нового скликання, сьогодні продовжили переговори щодо урядової коаліції. Представники Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партії (НЛП), Демократичного союзу угорців Румунії та Союзу порятунку Румунії (СПР), останні були відсутні на вчорашніх дискусіях, беруть участь у переговорах, у спробі узгодити спочатку заходи, які мають бути вжиті в терміновому порядку та держбюджет на наступний рік. На їхню думку, розподіл обов’язків і функцій у майбутній виконавчій владі може бути здійснений лише після обговорення Програми дій нового уряду. Лідери СДП, НПЛ і ДСУР заявили, що вони мають необхідні голоси в парламенті для формування більшості і уряду, якщо СПР вирішить вийти з коаліції. У понеділок лідери чотирьох політичних сил обговорили з міністром фінансів Марчелом Болошем проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік, а також виконання бюджету за поточний рік. За словами лідерів коаліції, програма майбутнього уряду повинна містити низку важливих реформ, які мають бути доопрацьовані та оприлюднені до п’ятниці 20 грудня, коли буде скликано перше засідання нового парламенту.

НАГОРОДА – Румунія обрала правильний шлях – європейський і євроатлантичний – до демократії, миру, безпеки і процвітання для всіх своїх громадян, хоча завжди є ще багато чого зробити, – заявила у вівторок посол США в Бухаресті Кетлін Кавалєк. У вівторок вона була присутня на церемонії в Міністерстві закордонних справ, де була  нагороджена національним орденом “Зірка Румунії”. Вона також висловила особливу подяку міністру закордонних справ Румунії пані Лумініці Одобеску за співпрацю у зміцненні стратегічного партнерства між США та Румунією. У цьому контексті посол США в Бухаресті згадала деякі цілі, досягнуті разом з румунськими партнерами, включаючи зміцнення обороноздатності Румунії та її ролі в просуванні регіональної безпеки, виконання вимог програми безвізового режиму. Вона також згадала про інвестиції, а також про розвиток двосторонніх відносин у сфері освіти та культури. Кетлін Кавалєк також підкреслила спільну допомогу, надану Україні та Молдові, а також “значний” прогрес, досягнутий Румунією – члена ЄС і НАТО та стратегічного партнера Сполучених Штатів.

ВИБОРИ – Чотири сенатори США, республіканці і демократи, засудили втручання Росії у президентські вибори в Румунії і висловили підтримку Бухаресту в боротьбі за чесність виборчого процесу. Сенатори запевнили, що Сполучені Штати стоять поруч Румунією, яка вживає невідкладних заходів для забезпечення вільних і чесних президентських виборів. Перший тур президентських виборів у Румунії був скасований після того, як з’ясувалося, що голосування не було чесним через незаконні дії в соціальних мережах, зокрема, в TikTok, що підтримувалися Росією. Зі свого боку, Європейський Союз оголосив у понеділок про схвалення перших санкцій у відповідь на «гібридні дії» на своїй території, проти російських агентів, звинувачених у спробі «дестабілізації» ЄС.

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії прийняв сьогодні новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою в реалізації Національного плану відновлення та стійкості. Більш ніж через сім місяців після того, як законопроєкт був прийнятий Сенатом, і Палата депутатів прийняла законопроект переважною більшістю голосів в останному читанні. Документ, який отримав понад 200 поправок, передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, тюремне ув’язнення до п’яти років за фальсифікацію даних про лісове господарство та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив, що заходи, передбачені законом, забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця. Однак опозиція заявила, що незадоволена остаточною формою законопроекту. Депутат опозиційного Альянсу за об’єднання румунів Дан Тенасе заявив, що ліси будуть по-справжньому захищені, коли іноземні компанії більше не матимуть права видобувати деревину в Румунії. Також сьогодні депутати прийняли законопроєкт, що встановлює мінімальний семирічний термін оренди землі.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Підприємці попереджають про небезпеку економічної рецесії в Румунії у 2025 році та закликають майбутній уряд вжити термінових заходів. Під час дебатів «Назад до економіки. Яким підприємці бачать 2025 рік», організованих у понеділок Коаліцією за свободу торгівлі та комунікації, бізнесмени нагадали, що 2024 рік був надзвичайно складним і рекомендували майбутньому уряду уникати заходів, які б надмірно обтяжували бізнес-середовище в спробі скоротити дефіцит бюджету. Вони також закликали до більшої передбачуваності державної політики.

ЦІНИ – Румунія очолює європейський рейтинг зростання цін. З початку року в країні зафіксовано найбільше серед усіх країн Європейського Союзу зростання цін на продукти харчування, одяг, взуття, електроніку, побутову техніку та послуги. Дані Національного інституту статистики свідчать, що продовольчі та непродовольчі товари стали дорожчими на 5% у листопаді 2024 року порівняно з листопадом 2023 року, а послуги – на 7,56%. За даними Євростату, понад 25% щомісячного доходу румунів виділяється на продукти харчування, що значно перевищує середньоєвропейський показник, незважаючи на те, що зарплати зросли порівняно з попередніми роками. Румуни витрачають 30 млрд євро на рік на споживчі товари, такі як продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої, засоби особистої та побутової хімії. За перші дев’ять місяців 2024 року продажі таких товарів зросли на 16%, причому зростання відбулося лише за рахунок підвищення цін, оскільки споживання впало.

САНКЦІЇ – Міністри закордонних справ ЄС погодили новий пакет санкцій проти Росії, 15-й з моменту її вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Нові економічні заходи спрямовані на боротьбу з обходом існуючих санкцій та на ослаблення російської військової та оборонної промисловості. 52 судна були додані до списку тих, хто підозрюється у приналежності до так званого “тіньового нафтового танкерного флоту” Росії та підпадає під санкції. Крім того, 32 інші компанії підпадають під експортні обмеження за “внесок у технологічний розвиток російського сектору оборони і безпеки”, – повідомила Рада ЄС. Окрім 20 російських фірм, під санкції потрапили компанії з Китаю, Індії, Ірану, Сербії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Індії. Ще 84 фізичні та юридичні особи є об’єктами заморожування активів і заборони на в’їзд до ЄС “за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України”. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас також спростувала повідомлення про те, що ЄС планує відправити миротворців в Україну. Румунія була представлена на засіданні Ради міністрів закордонних справ очільницею МЗС Лумініцою Одобеску.

ВИБОРИ – Мер Бухареста Нікушор Дан оголосив про свій намір балотуватися як незалежний кандидат на президентських виборах 2025 року. Він заявив, що Румунія зараз переживає найскладніший період з часів антикомуністичної революції 1989 року і що необхідні фундаментальні зміни в тому, як держава реагує на очікування громадян. Кандидатура мера столиці не була узгоджена з партіями, які сформують проєвропейську коаліцію в наступному парламенті. Відповідно до закону, для того, щоб балотуватися на найвищу державну посаду, мер має зібрати 200 000 підписів виборців. Тиждень тому Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори 1 грудня після звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес.

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських політичних сил: Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партіЇ (НЛП), Союзe порятунку Румунії (СПР) та Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР), які працюють над формуванням майбутньої парламентської більшості, сьогодні продовжили переговори щодо розподілу міністерських портфелів. Але існує напруженість, особливо щодо програми дій нового уряду та бюджетних прогнозів. Міністр фінансів Марчел Болош заявив лідерам чотирьох партій, що цього року дефіцит бюджету перевищить 8% і що шляхи збільшення доходів державного бюджету – це підвищення податків і скорочення державних витрат. Представники СРП були незадоволені даними, наданими очільником мінфіну і категорично відкинули сценарій підвищення податків. Вони закликали до скорочення витрат і попросили від прем’єр-міністра Марчела Чолаку дані про виконання бюджету за минулий місяць, щоби дізнатися на чому ґрунтуватися при складанні бюджету на 2025 рік та урядового плану дій. СПР також оголосив про скликання нової зустрічі в приміщенні уряду для остаточного узгодження списку міністерств, які отримає кожна партія. За неофіційними даними  переговорів сторони домовилися, що соціал-демократи отримають 7 портфелів, ліберали – 4, СПР – 3 і ДСУР – 2.

РЕВОЛЮЦІЯ – У Тімішоарі (західна Румунія) сьогодні візначають 35 років від початку революції, яка призвела до падіння комуністичного режиму. 16 грудня 1989 року парафіяни зібралися біля реформатської церкви, щоб підтримати пастора Ласло Токеша, якого політична поліція, Секурітате хотіла виселити. Їхній протест переріс у народне повстання. У результаті силового розгону загинуло понад 100 осіб і сотні були поранені. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії, а полум’я революції поширилося на всю країну. Під гаслом «35 років свободи» програма цього тижня включає численні пам’ятні заходи, конференції, виставки, вистави, концерти та кінопокази. Сьогодні в програмі заходів – відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції та традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – Сьогодні стартував  останній тиждень роботи нинішнього парламенту, який має багато незавершених законопроєктів. Минуло чотири роки, але багато проєктів та законодавчих ініціатив залишаються незавершеними, і за них візьметься новий парламент, скликаний на першу сесію у п’ятницю. Очікується, що до кінця тижня Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою умовою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні опівночі вступив в силу 60-денний надзвичайний стан в енергетичному секторі Республіки Молдова. Це сталося на тлі рішення  «Газпрому» з 1 січня припинити постачання газу у невизнане Придністров’я, де його використовують переважно для генерації електроенергії тамтешньою конденсаційною електростанцією, яка є життєво важливою основою економіки сепаратистського регіону, а також постачає близько 70% електроенергії, що споживається в усій Молдові. Під час надзвичайного стану влада може створити механізми для швидкого збору платежів від споживачів за використану енергію та запровадити заходи з раціоналізації споживання. Влада також може встановити спеціальний режим закупівель електроенергії, тобто укладати договори і швидко оплачувати їх, для забезпечення імпорту.

ПЕРЕГОВОРИ – У Бухаресті на переговорах між проєвропейськими партіями щодо майбутньої коаліції досягнуто прогресу щодо структури нового уряду. Соціал-демократична партія матиме сім міністерств, Націонал-ліберальна партія – чотири, Союз порятунку Румунії – три, а Демократичний союз угорців Румунії – два. Про це заявив перший віце-президент соціал-демократів Сорін Гріндяну. Поки що не вирішено, які саме портфелі дістануться кожній партії та імена майбутніх міністрів. З іншого боку, соціал-демократи та угорці виступають за єдиного коаліційного кандидата на виборах Президента Румунії. Після скасування Конституційним судом виборів на найвищу посаду, майбутній уряд має до кінця року встановити графік президентських виборів, – вважають в Демократичному союзу угорців Румунії. Проєвропейські партії сподіваються сформувати кабінет міністрів до Різдва.

ФОНДИ ЄС – Румунія отримала 1,9 мільярдів євро зі Структурних фондів та Фондів згуртування ЄС, створені на 2021-2027 фінансовий рік, а загальний рівень освоєння коштів у розмірі 6,11% наближається до середнього показника по ЄС у 6,19%. Про це повідомив міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу. Для програм, що управляються централізовано, рівень освоєння структурних фондів та фондів згуртування є вищим і становить 7,3%, – зазначив Кичу у дописі на своєму Facebook. Він підкреслив, що Румунія все ще має наздоганяти регіональні програми, де рівень освоєння становить 3,2%. Міністр висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, запровадила в управлінні та реалізації європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння коштів є європейських фондів у період 2014-2020 років.

ДЕФІЦИТ – Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші десять місяців цього року був на 5,5 млрд євро вищим, ніж за аналогічний період 2023 року. Це випливає з даних, оприлюднених Національним банком. Більше половини цього дефіциту є наслідком зростання імпорту товарів. Також, згідно з даними НБР, загальний зовнішній борг зріс більш ніж на 18 млрд євро до понад 186 млрд євро. Аналітики кажуть, що разом з дуже високим бюджетним дефіцитом це основні проблеми румунської економіки, які потрібно вирішувати одночасно, що дуже складно. Вони вважають, що належне бюджетне коригування зменшить витрати і збільшить доходи за рахунок боротьби з корупцією та справедливої системи оподаткування.

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбудеться концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ФЕРМИ – Перші румунські морські ферми в територіальних водах Чорного моря знаходяться на стадії підготовки. Про це повідомив міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісового господарства Мірча Фекєт. Він зазначив, що першим інвесторам, в рамках публічних тендерів, були надані ділянки площею 60 гектарів у внутрішніх морських і територіальних морських водах. Це 10 периметрів, розташованих між курортом Мамая і портовим містом Констанца, перед озером Сіное, а також на ділянках між курортами Аджиджа та Ефоріє Норд, Венус і 2 травня – Вама Векє. Міністр також повідомив, що протягом наступних 20 років на відстані 2-3 кілометрів від берега будуть вирощувати морепродукти і рибу, що має високу економічну цінність, така як лососева форель, морський окунь і морський лящ.

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських сил у новому парламенті Румунії – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу порятунку Румунії та Демократичного союзу угорців Румунії, а також фракції національних меншин у Палаті депутатів, у середу ввечері домовилися  про створення коаліції, спрямованої на забезпечення стабільного уряду та подальшу модернізацію Румунії. Підписанти беруть на себе відповідальність за уникнення міжнародної ізоляції Румунії, підтримання стабільних темпів економічного розвитку та збереження європейського курсу країни, освоєння коштів ЄС, продовження реформ в рамках національного плану відновлення та стійкості, членство в Шенгенській зоні та ОЕСР. Водночас, структура майбутнього спільного уряду буде визначена після другого туру президентських виборів, що відбудеться в неділю.

ПРЕЗИДЕТСЬКІ ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії заявило в четвер, що поінформувало своїх союзників про спроби зовнішнього втручання в румунську виборчу кампанію. «Румунська влада розслідує цю спробу впливу, яка триває. Ми вживемо всіх необхідних заходів для захисту демократії, національної безпеки і суверенітету», – йдеться в заяві МЗС. Тим часом, Генеральна прокуратура відкрила провадження після аналізу документів, які були представлені на засіданні Вищої ради національної оборони щодо передвиборчої кампанії кандидата Келіна Джорджеску і, які були вчора розсекречені. Розслідування стосується виборчих правопорушень, а також правопорушень, пов’язаних з відмиванням грошей у його передвиборчій кампанії. Прокуратура також  зажадала від Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом провести окреме розслідування відповідно до своєї компетенції. У четвер до Конституційного суду надійшло чотири подання з вимогою скасувати результати першого туру президентських виборів. Але голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле заявив, що вони не можуть бути скасовані, оскільки терміни, встановлені законом, були перевищені, а Конституційний суд визнав результати першого туру виборів дійсними. У другому турі президентських виборів 8 грудня змагатимуться незалежний кандидат Келін Джорджеску, якого багато хто вважає проросійським екстремістом і проєвропейська кандидатка від Союзу за порятунок Румунії Елена Ласконі. У діаспорі голосування за нового президента розпочнеться у п’ятницю і триватиме три дні.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ – Довіра аналітиків до румунської економіки впала минулого місяця на тлі останніх політичних подій. Опитування експертів прогнозує вищу інфляцію в наступному році, знецінення національної валюти, лея, та нижчі темпи економічного зростання, ніж прогнозувалося раніше. Індекс макроекономічної впевненості Асоціації CFA Румунія впав у листопаді на 13,5 пунктів до 31,4 пунктів, що є найнижчим рівнем, зафіксованим з липня 2020 року. Що стосується обмінного курсу євро до лея, 77% аналітиків асоціації, які взяли участь в опитуванні, очікують знецінення лея протягом наступних 12 місяців, тоді як решта очікують стагнації лея. Прогноз дефіциту державного бюджету на 2025 рік очікується в середньому на рівні 7,2% ВВП, економічне зростання – 1,3%, а державний борг досягне 58% ВВП.

ПРОВАДЖЕННЯ – Прокурори з Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму взяли під варту 34-річного колумбійця за звинуваченням у спробі вчинення диверсійних актів на території Румунії. Слідчі стверджують, що в липні цього року чоловік розробив план знищення особливо важливих об’єктів в Румунії з метою створення загрози національній безпеці. Колумбієць, як кажуть слідчі, діяв за вказівками громадянина Росії. Прокурори також стверджують, що чоловік, який пройшов підготовку зі збору розвідувальної інформації на батьківщині, сфотографував і зняв на відео об’єкти, які він мав намір знищити, але план не був завершений через втручання поліції.

ГАЗ – Прозахідний прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан у четвер оголосив про відставку керівників низки відомств, відповідальних за енергетичний сектор, через складну ситуацію, що склалася у цій галузі і нездатність вчасно закупити газ на наступний період. На прес-конференції в Кишиневі він оголосив, що особисто перебирає на себе обов’язки міністра енергетики і наступного тижня постане перед парламентом з проханням про запровадження надзвичайного стану в енергетичному секторі з 16 грудня. Цей надзвичайний стан діятиме до вирішення ситуації, пов’язаної з постачанням газу нашим громадянам, в тому числі в придністровському регіоні, – сказав Дорін Речан.

ФРАНЦІЯ – У Франції уряд на чолі з Мішелем Барньє, сформований у вересні після тривалих переговорів, пішов у відставку після того, як більшість у парламенті підтримала вотум недовіри, ініційований опозицією, через закон про бюджет на наступний рік. Ультраправі та альянс лівих партій проголосували в унісон за відставку уряду. Джерела, близькі до президента Еммануеля Макрона, повідомили, що він оголосить ім’я нового прем’єр-міністра протягом доби. За словами тих же джерел, перед майбутнім прем’єром стоятимуть такі завдання як: заспокоїти фінансові ринки, показати світові, що країна йде вперед, і домогтися ухвалення парламентом державного бюджету на наступний рік. Альянс лівих партій вчора ввечері, наприкінці засідання парламенту, знову наполягав на тому, що президент повинен довірити уряд саме їм. Ультраправі, з іншого боку, попередили, що блокуватимуть будь-які дії можливого лівого уряду. Враховуючи нинішній склад Національних зборів, жоден з трьох основних політичних блоків не має абсолютної більшості, щоб одноосібно керувати країною.

ГАНДБОЛ – На чемпіонаті Європи з гандболу серед жінок, що проходить в Австрії, Угорщині та Швейцарії, збірна Румунії дебютує сьогодні ввечері в основній групі проти віце-чемпіона Олімпійських ігор Франції. У другому матчі в п’ятницю румунки зіграють зі Швецією, а в третьому – в неділю ввечері – з Угорщиною. У 16-му чемпіонаті Європи з футболу серед жінок беруть участь 24 команди, що на вісім більше, ніж у попередніх чемпіонатах. Румунія брала участь у жіночому чемпіонаті Європи 14 разів, завоювавши лише бронзу в 2010 році. На чемпіонаті 2022 року Румунія посіла 12-е місце.

Урядова коаліція з Бухареста у складі НЛП-СДП-ДСУР має направити на обговорення та схвалення до Парламенту до 20 грудня пропозицію щодо закону «Про державний бюджет». Три партії вирішили обговорити та прийняти фіскально-бюджетну стратегію на 2022 рік до Різдва. Проєкт закону про держбюджет має бути розроблений таким чином, щоб були у ньому передбачені кошти на інвестиції, на підвищення пенсій і державних допомог для дітей, а також щоб тримати під контролем дефіцит бюджету. Ідея включення нових податків до проєкту закону про державний бюджет викликала дебати в новоствореній коаліції. Ліберали вкотре наголосили на тому, що нових податків у держбюджеті наступного року не буде.

Проте СДП і ДСУР хочуть ввести податок на рівні 1% для компаній з оборотом понад 100 мільйонів євро. Згідно з ДСУР, цей податок забезпечеть гроші на інвестиції у сферах охорони здоров’я та освіти. Бізнес-спільнота висловила невдоволення таким заходом. Лідер лібералів Флорін Кицу нагадав, що ці компанії сплатили податки до бюджету наперед у квітні минулого року, коли економіка страждала від пандемії, і тепер було несправидливо покарати їх за це. У свою чергу прем’єр-міністр Ніколає Чуке запевнив, що такого податку не буде. «Саме це ми передбачали у програмі урядування: цього року такого податку у нас не буде. Урядову програму схвалили в парламенті, і ми впроваджуватимемо її так, як було затверджено», наголосив Ніколає Чуке.





Міністр фінансів Адріан Кичу також запевнив, що бюджет буде побудований без введення нових податків, а будь-які зміни у фіскальному режимі відбуватимуться в передбачуваний спосіб, на основі діалогу з приватним сектором. Він сказав, що зараз Румунія потребує солідарності, щоб захистити румунів із низькими доходами від зростання цін, особливо на енергоносії. «Ми робитимемо це, стимулюючи економіку та компанії, які виробляють в Румунії, незалежно від національності їхніх акціонерів, тому що все, що виробляється в Румунії, робиться за допомогою румунських працівників. Продукт, вироблений в Румунії, означає місця праці для румунів. Підтримуючи виробників з Румунії, ми гарантуватимемо сотням тисяч працівників, що вони матимуть стабільні та безпечні місця праці», – сказав міністр фінансів Адріан Кичу.





У свою чергу, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку заявив, що якщо в коаліції буде прийнято рішення про введення нового податку, то воно набуде чинності не відразу, а через 6 місяців. З іншого боку, щодо питання ухилення від сплати податків та стягнення ПДВ, він зазначив, що в країні є великі проблеми у цьому плані. «На даний момент, за оцінками, у Румунії ухилення від сплати податків дорівнює 10% ВВП. 34% ПДВ не збирається в Румунії», зазначив Марчел Чолаку.

Майже 20 років тому, у відповідь на терористичні напади на вежі-близнюки в Нью-Йорку та на Пентагон США ввели війська в Афганістан. За звинуваченням у наданні притулку Усамі бен Ладену та джихадистській мережі «Аль-Каїда», американці скинули від влади відповідальній за напади режим «Талібан». Майже 20 років Сполучні Штати та їх союзники з НАТО виконували різні місії, за цей період багато військовослужбовців загинули.

«Настав час закінчити найдовшу війну за участю США. На тлі терористичної загрози, яка в даний час поширилася в декількох місцях, утримання тисяч солдатів, зосереджених в одній країні, що обходиться в мільярди на рік, здається безглуздим як мені, так і нашим лідерам», – оголосив у квітні лідер Білого дому Джо Байден. США працюватимуть зі своїми союзниками по НАТО для скоординованого виведення військ з цієї країни за принципом, встановленим з самого початку: ми входимо разом, адаптуємось разом і виходимо разом. Щойно після цього Північноатлантичний альянс оголосив, що необхідні умови для завершення місії «Рішуча підтримка» в Афганістані виконані і більше не потрібно підтримувати цю присутність, яка між часом скоротилася до 9600 військовослужбовців з 36 країн.

Румунія є складовою антитерористичної коаліції, перші румунські військовослужбовці були відправлені до Афганістану щойно після терактів і з тих пір вона постійно входить до складу основних учасників місії НАТО. За домовленістю зі своїми партнерами з Альянсу Румунія вирішила вивести свої сили з Афганістану разом з іншими членами, починаючи з 1 травня 2021 року. Відповідне рішення було прийняте у Верховній раді оборони країни. Місія в Афганістані закінчиться для Міністерства оборони лише тоді, коли всі румунські солдати будуть у безпеці вдома, – заявив відповідний міністр Ніколає Чуке. «Як одна з держав з найбільшим внеском до місії «Рішуча підтримка» – близько 600 військовослужбовців на театрі воєнних дій, Румунія діятиме відповідно до рішень союзників щодо графіку виведення. Два десятиліття тому Румунія прийняла рішення долучитися до антитерористичної коаліції та приєднатися до своїх стратегічних союзників у міжнародних зусиллях по боротьбі з ворогом, який загрожує миру та безпеці громадян. Протягом майже 20 років десятки тисяч румунських солдатів виконували місії на афганському театрі воєнних дій, вносячи значний внесок у зміни до кращого стану безпеки в цьому регіоні.»

Мова йде про дві місії – перша була «Міжнародні сили сприяння безпеці» (МССБ), а потім у 2015 році «Рішуча підтримка», метою якої було навчання та допомога афганським силам національної безпеки та оборони. В інтерв’ю Радіо Румунія, Ніколає Чуке, командир першого румунського батальйону в Афганістані, окреслив ситуацію з точки зору Румунії. «Для Збройних сил Румунії 2002 рік означав надію та зусилля, докладені для отримання запрошення до вступу в НАТО восени того ж року, що і сталося, і через два роки румунська армія продовжила виконувати свої місії в Афганістані, а також в Іраку та стала повноправним членом Північноатлантичного альянсу на підставі рішення, прийнятого членами Альянсу на саміті. Таким чином, пізніше всі ці елементи аналізу можна описати у два рядки – лінія волі, ентузіазму, сили духу, щоб довести, що ми здатні та маємо людські ресурси і, чому б ні, готові до пожертви заради досягнення мети стати членами Північноатлантичного альянсу. А після цього ми довели, що є надійним членом цього альянсу. І оскільки ми говорили про жертви, я хочу вшанувати пам’ять 27 румунських солдатів, які втратили життя в Афганістані, а також згадати про майже 200 поранених військовослужбовців. Це зусилля, які ЗСР доклали за ці 20 років.»

Як виглядає Афганістан зараз, чи були вирішені всі проблеми? Афганістан все ще не є ідеальною країною, але він не порівнюється з Афганістаном двадцятирічної давності, в якому відсікали голови та катували. Зараз Афганістан має десятки дипломатичних місій по всьому світу, має Конституцію, президента та уряд, які представляють країну в результаті демократичних виборів, має обраний парламент і провінційні ради, де представлені жінки. Були відновлені громадянські організації та партії. Більшість афганців мають доступ до базової медичної допомоги, а мільйони дітей щеплені проти епідемічних захворювань. Однак залишаються величезні проблеми пов’язані з урядуванням, наркотиками, бідністю та корупцією. Майбутнє все ще непевне.

Президент Фонду EURISC Лівіу Мурешан зазначав з цього приводу: «Через два десятиліття завершується операція, яка коштувала стільки людських життів, мільярди і залишила невирішеними багато проблем. Ми не знаємо, як все буде розвиватися в наступний період. Дуже важливо, щоб усі країни, які взяли участь у цій операції в Афганістані з самого початку, побачили всіх хлопців вдома живими і неушкодженими та, якщо можливо, всю техніку. Афганістан залишиться уроком того, як інфраструктура визначає долю, життя та належне функціонування місії. Країна, яка не має виходу до моря, особливо з урахуванням географії Афганістану, не може бути завойована, контрольована і по-справжньому трансформована.»

Спікер парламенту Афганістану Мір Рахман Рахмані попередив однак, що виведення іноземних сил з країни в нинішніх умовах може призвести до громадянської війни.