Tag: Кобилянська

27 листопада у містечку Гура-Гуморулуй (північ Румунії), де народилась видатна українська письменниця Ольга Кобилянська, відбулись заходи присвячені 152-ій річниці від її народження. Вже стало традицією відзначати це свято біля погруддя письменниці, що знаходиться серед маленького скверу в центральній зоні міста. До скверика із погруддям письменниці через гарні дерев’яні ворота, при вході до парку імені Ольги Кобилянської, прийшли віддати пошану письменниці представники Союзу українців Румунії, місцевої влади, гості з України, зокрема делегація Глибоччини у складі селищного голови Григорія Ванзуряка, депутатів районної та селищної рад Георгія Шкробанця і Володимира Чоботаря, Острицького сільського голови Василя Цуркана, а також голови райради міста Резіна Елеонори Гріур з Республіки Молдова.

Відкрив урочистості мер Гура-Гуморулуй Маріус Урсачук, прозвучали Державні Гімни України та Румунії, собор священиків відправив панахиду українською та румунською мовами на честь Ольги Кобилянської, а до її пам’ятника були покладені корзини із квітами. Із привітальними словами виступили голова Сучавської філії Союзу українців Румунії Ілля Савчук, радник з питань національних меншин Сучавської префектури Міхай Міхаєску, перший заступник сучавської філії СуР-у Іван Боднар, Глибоцький голова об’єднаної селищної територіальної громади Григорій Ванзуряк, депутат парламенту Румунії Раду Суружіу. Особи, які виступили з промовами, наголосили на тому, що Ольга Кобилянська своєю творчістю зробила великий внесок не тільки в українську, а й світову літературу, була містком єднання та розвитку дружби між Румунією та Україною.

Ідея встановлення символічних дерев’яних Воріт українсько-румунської дружби при вході до парку імені Ольги Кобилянської належить першому заступнику Сучавської філії СуР-у Івану Боднару, який був присутній на урочистих заходах та поділився з нами своїми думками: Ці ворота мають не лише архітектурне значення для міста, а вони об’єднюють два сусідні народи. У моєму виступі я сказав, що ці ворота символізують вхід України до Європи. Я хочу відмітити, що це стало можливим завдяки тим людям, які зробили серйозний внесок для спорудження цих воріт. Тут йде мова про художника Раду Берча, представників Генерального консульства України у місті Сучава та мера міста Гура-Гуморулуй Маріуса Урсачука, який щороку допомагає нам українцям гарно відсвяткувати письменницю, яка багато боролася за права жінок та захист природи. Я хочу підкреслити також, що хоча Генеральне консульство України у Сучаві припинило минулого року свою діяльність, на наші заходи прибувають делегації з України, від Чернівецького Університету імені Юрія Федьковича, а цього року з Глибоцького району, а це є на користь єдності між Румунією та Україною. Для нас українців, котрі живемо у Румунії, це має велике значення для того щоб ми оцінювали нашу культуру, наші звичаї та наших культурних діячів, які вже стали спільними культурними діячами двох народів.

Гості взяли участь й у заходах присвячених святкуванню 525-річчю міста Гура-Гуморулуй, в тому числі у відкритті нумізматичної експозиції періоду правління Штефана Великого, меморіальних дошок на приміщенні міського музею побуту та народних звичаїв відомим уродженцям Гура-Гуморулуй, серед викарбуваних імен на ній також Ольги Кобилянської, і всіх губернаторів Буковинського краю Румунії. На урочистому прийомі мер Гура-Гуморулуй Маріус Урсачук вручив Григорію Ванзуряку та депутату Глибоцької райради Георгію Шкробанцю пам’ятні медалі та дипломи. У свою чергу Григорій Ванзуряк вручив меру пам’ятний подарунок, а представникам Союзу українців Румунії передав бібліотечку українських книг від начальника управління культури Чернівецької облдержадміністрації Віри Китайгородської та жителів села Червона Діброва.

Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року в місті Гура-Гуморулуй Сучавського повіту. Українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині жила в селі Димка (нині Глибоцького району), а з 1891 року в Чернівцях. Автор великої кількості прозових творів, найвідоміші з яких повість Царівна, Земля, В неділю рано зілля копала, Юда, Вовчиха, Апостол черні та багато інших. Писала німецькою і українською мовою. Померла 1942 року, похована в Чернівцях. Слід нагадати, що вистава румунською мовою Царівна за однойменною повістю Ольги Кобилянської, яку написав чернівецький драматург Василь Довгий, у перекладі письменника Івана Кідещука з Негостини, зіграна минулого року акторами Ботошанського театру ім. Міхая Емінеску, користувалася великим успіхом, як в Румунії, так в Україні.

27 листопада у містечку Гура-Гуморулуй (північ Румунії), де народилась видатна українська письменниця Ольга Кобилянська, відбулись заходи присвячені 152-ій річниці від її народження. Вже стало традицією відзначати це свято біля погруддя письменниці, що знаходиться серед маленького скверу в центральній зоні міста. До скверика із погруддям письменниці через гарні дерев’яні ворота, при вході до парку імені Ольги Кобилянської, прийшли віддати пошану письменниці представники Союзу українців Румунії, місцевої влади, гості з України, зокрема делегація Глибоччини у складі селищного голови Григорія Ванзуряка, депутатів районної та селищної рад Георгія Шкробанця і Володимира Чоботаря, Острицького сільського голови Василя Цуркана, а також голови райради міста Резіна Елеонори Гріур з Республіки Молдова.

Відкрив урочистості мер Гура-Гуморулуй Маріус Урсачук, прозвучали Державні Гімни України та Румунії, собор священиків відправив панахиду українською та румунською мовами на честь Ольги Кобилянської, а до її пам’ятника були покладені корзини із квітами. Із привітальними словами виступили голова Сучавської філії Союзу українців Румунії Ілля Савчук, радник з питань національних меншин Сучавської префектури Міхай Міхаєску, перший заступник сучавської філії СуР-у Іван Боднар, Глибоцький голова об’єднаної селищної територіальної громади Григорій Ванзуряк, депутат парламенту Румунії Раду Суружіу. Особи, які виступили з промовами, наголосили на тому, що Ольга Кобилянська своєю творчістю зробила великий внесок не тільки в українську, а й світову літературу, була містком єднання та розвитку дружби між Румунією та Україною.

Ідея встановлення символічних дерев’яних Воріт українсько-румунської дружби при вході до парку імені Ольги Кобилянської належить першому заступнику Сучавської філії СуР-у Івану Боднару, який був присутній на урочистих заходах та поділився з нами своїми думками: Ці ворота мають не лише архітектурне значення для міста, а вони об’єднюють два сусідні народи. У моєму виступі я сказав, що ці ворота символізують вхід України до Європи. Я хочу відмітити, що це стало можливим завдяки тим людям, які зробили серйозний внесок для спорудження цих воріт. Тут йде мова про художника Раду Берча, представників Генерального консульства України у місті Сучава та мера міста Гура-Гуморулуй Маріуса Урсачука, який щороку допомагає нам українцям гарно відсвяткувати письменницю, яка багато боролася за права жінок та захист природи. Я хочу підкреслити також, що хоча Генеральне консульство України у Сучаві припинило минулого року свою діяльність, на наші заходи прибувають делегації з України, від Чернівецького Університету імені Юрія Федьковича, а цього року з Глибоцького району, а це є на користь єдності між Румунією та Україною. Для нас українців, котрі живемо у Румунії, це має велике значення для того щоб ми оцінювали нашу культуру, наші звичаї та наших культурних діячів, які вже стали спільними культурними діячами двох народів.

Гості взяли участь й у заходах присвячених святкуванню 525-річчю міста Гура-Гуморулуй, в тому числі у відкритті нумізматичної експозиції періоду правління Штефана Великого, меморіальних дошок на приміщенні міського музею побуту та народних звичаїв відомим уродженцям Гура-Гуморулуй, серед викарбуваних імен на ній також Ольги Кобилянської, і всіх губернаторів Буковинського краю Румунії. На урочистому прийомі мер Гура-Гуморулуй Маріус Урсачук вручив Григорію Ванзуряку та депутату Глибоцької райради Георгію Шкробанцю пам’ятні медалі та дипломи. У свою чергу Григорій Ванзуряк вручив меру пам’ятний подарунок, а представникам Союзу українців Румунії передав бібліотечку українських книг від начальника управління культури Чернівецької облдержадміністрації Віри Китайгородської та жителів села Червона Діброва.

Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року в місті Гура-Гуморулуй Сучавського повіту. Українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині жила в селі Димка (нині Глибоцького району), а з 1891 року в Чернівцях. Автор великої кількості прозових творів, найвідоміші з яких повість Царівна, Земля, В неділю рано зілля копала, Юда, Вовчиха, Апостол черні та багато інших. Писала німецькою і українською мовою. Померла 1942 року, похована в Чернівцях. Слід нагадати, що вистава румунською мовою Царівна за однойменною повістю Ольги Кобилянської, яку написав чернівецький драматург Василь Довгий, у перекладі письменника Івана Кідещука з Негостини, зіграна минулого року акторами Ботошанського театру ім. Міхая Емінеску, користувалася великим успіхом, як в Румунії, так в Україні.

Серед маленького скверу в центральній зоні міста Гура-Гуморулуй, Сучавського повіту, стоїть пам’ятник-погруддя видатній письменниці Ользі Кобилянській, яка мала вагомий внесок в українську і світову літературу. У цьому місті вона народилася 27 листопада 1863 року, провела своє дитинство та молодість до 1891 року, коли переселилася до Чернівців. Пам’ятник був відкритий в листопаді 2003 року з ініціативи Василя Боєчка колишнього Генерального консула України в Сучаві, авторами будучи львівський скульптор Роман Романович та архітектор Віктор Ткач. Поставлення його було можливо завдяки старанню Генерального консульства України, Союзу Українців Румунії та Асоціації “Дружби Румунія -Україна”, за допомогою мерії міста Гура-Гуморулуй. У 2010 році сквер був названий Парком імені Ольги Кобилянської. Від тоді стало традицією відзначати біля пам’ятника письменниці кожну річницю її народження.

Цього року, 27 листопада, саме на її день народження відбулися заходи присвячені 151-ій річниці від дня народження Ольги Кобилянської. Низький уклін і велику пошану віддали Ользі Кобилянській представники Союзу українців Румунії, румунської місцевої влади, делегація Чернівецької області, лауреати Міжнародного фестивалю “Доля”, представники місцевої громадськості та української національної меншини, науковці, журналісти, учні. Про хід святкових заходів у місті Гура-Гуморулуй розповість український греко-католицький священик з села Качіка Микола Ніколаїшин: “Цього року свято відбулося як зазвичай, хоча трохи сумніше, тому що Генеральний консул Василь Боєчко та його дружина Надія Боєчко, які організували кожного року захід присвячений Ользі Кобилянській, завершили свою місію в Сучаві. Цього року свято організував СУР та мерія міста Гура-Гуморулуй. Панахиду біля пам’ятника Ользі Кобилянській провели чотири греко-католицькі священники та двоє православні. Були присутні учні з Качіки та Майдану, які вчаться у цьому місті, також представники культурних установ з Чернівецької області та Сучавського повіту, місцевої влади, представники поліції та жандармерії, сурівських філій з Негостини, Серету та Сучави та лауреати премій Міжнародного фестивалю “Доля”. Після панахиди та покладання квітів біля пам’ятника, учасники заходу відправилися до Будинку культури міста Гура-Гуморулуй, де культурні діячі, як українці з Румунії, так й з України а також румуни з Румунії гарно розповіли про творчість і життя Ольги Кобилянської.”

Святкові заходи продовжилися в Сучавському приміщенні СУР-у. Голова організації Борис Петрашук подає деталі: “Після Гура-Гуморулуй, наші українці зібралися у приміщенні СУР-у в місті Сучава, де ми продовжили свято присвячене Ользі Кобилянській разом з гостями з України, головою Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України Василем Довгим, доктором філологічних наук, професором Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Володимиром Антофійчуком, народним артистом Мар’яном Гаденком та лауреатами Міжнародного фестивалю “Доля”, які перебували з турне в Румунії. Ми дуже раді, що вони прийшли разом з нами святкувати Ольгу Кобилянську. Подія пройшла гарно, кожний бажаючий висловив свої думки про Ольгу Кобилянську. Лауреати фестивалю “Доля” заспівали разом з нами “Реве та стогне Дніпр широкий”, Сучавський гурт “Свекрухи” виступили з піснями “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці” та “На чужині”, а учні коледжу Міхая Емінеску під керівництвом вчительок Марії Кречун та Лучії Міхок прочитали уривки з книги “Царівна” (румунською “Printesa”), яку видав Іван Довгий, переклав Іван Кідещук. Ми спілкувалися з нашими гостями з України і так ми всі радісно і дружно провели прекрасне свято.”

У 2006 році редакція газети “Буковинське віче” та Готельний комплекс “Буковина” з Чернівців заснували літературно-мистецьку премію імені Ольги Кобилянської, яка присуджується щороку за найкращий літературний, художній або публіцистичний твір, наукову розвідку про життєдіяльність сучасної жінки в Україні, становище її в суспільстві. Упродовж часу українці, але і румуни з Румунії стали лауреатами цієї премії, серед яких мер міста Гура-Гуморулуй Маріус Урсачук, пані Надія Боєчко, голова Бухаресьської філії СурР-у Ярослава Колотило, а цього року письменник Іван Кідещук, який переклав на румунську мову драму “Царівна”, написану чернівецьким драматургом Василем Довгим за лднойменною повістю Ольги Кобилянської. Ми запросили Івана Кідешука сказати що означає це визнання для нььго: “Про поетитичні доробки Ольги Кобилянської я виступав на Міжнародному симпозіумі Чернівецького університету у 2013 році, а зараз готую книжку перекладів і коментарів разом з професором доктором Чернівецького Університету імені Юрія Федьковича Володимиром Антофійчуком. Надіюся, що вона називатиметься “Раєм Буковини з Ольгою Кобилянською”. Моя номінація на Міжнародну премію імені Ольги Кобилянської завдячується художньому перекладу драми “Царівна” на румунську мову “Printesa”, написану моїм другом, чернівецьким драматургом Василем Довгим, зараз голова Чернівецької обласної спілки письменників України. П’єса була поставлена на сцені Ботошанським театром імені Міхая Емінеску, директором якого є Траян Апетрей, у постанові режисера Адія Карауляну. Вистава зазнала успіху своїми гастролями, які відбулися 2013-2014 рр. у Ботошанах, Сереті, Радівцях, Сучаві, Бухаресті та Чернівцях. Я впевнений, що ці гастролі будуть повторюватися і далі. Мені пощастило цього року стати лауреатом Міжнароної премії імені Ольги Кобилянської. Цю премію вручили мені, а також чернівецькій художниці Ларисі Куваєві за серію картин, а саме портрети Ольги Кобилянської та вишивальниці Олені Матійвській, у Чернівцях, 28 листопада, поетеса, редактор газети “Буковинське віче” Віра Китайгородська та директор Готельно-туристичного комплексу “Буковина”, депутат Чернівецької міської ради Валерій Чинуш. Я щиро дякую Оргкомітету за визнання моїх заслуг і запевняю, що старатимуся далі, скільки дозволить мені стан здоров’я, ознайомлювати українських та румунських читачів із творчістю Ольги Кобилянської.”

Мешканець міста Гура-Гуморулуй Ярема Онищук, син українського письменника Диниса Онищука, докладає багато зусиль для того, щоб розширити відомості про Ольгу Кобилянську, про її творчість про місто Гура-Гуморулуй, де вона народилася та про пам’ятник, котрий тут поставлений. Будучи захоплений фотографуванням, Ярема Онищук хронологічно сфотографував кожного року річниці з дня народження Ольги Кобилянської та представив публіці у Чернівцях та Гура-Гуморулуй цікаву фотовиставку під назвою “Буковинська орлиця”, яка є своєрідною документацією подій пов’язаних з святкуванням цієї української письменниці. На жаль, цього року через стан здоров’я пан Ярема не міг бути присутній на святі, але сказав, що наступного року він не бракуватиме та надішле нам цікаві фотографії.

Серед маленького скверу в центральній зоні міста Гура-Гуморулуй, Сучавського повіту, стоїть пам’ятник-погруддя видатній письменниці Ользі Кобилянській, яка мала вагомий внесок в українську і світову літературу. У цьому місті вона народилася 27 листопада 1863 року, провела своє дитинство та молодість до 1891 року, коли переселилася до Чернівців. Пам’ятник був відкритий в листопаді 2003 року з ініціативи Василя Боєчка колишнього Генерального консула України в Сучаві, авторами будучи львівський скульптор Роман Романович та архітектор Віктор Ткач. Поставлення його було можливо завдяки старанню Генерального консульства України, Союзу Українців Румунії та Асоціації “Дружби Румунія -Україна”, за допомогою мерії міста Гура-Гуморулуй. У 2010 році сквер був названий Парком імені Ольги Кобилянської. Від тоді стало традицією відзначати біля пам’ятника письменниці кожну річницю її народження.

Цього року, 27 листопада, саме на її день народження відбулися заходи присвячені 151-ій річниці від дня народження Ольги Кобилянської. Низький уклін і велику пошану віддали Ользі Кобилянській представники Союзу українців Румунії, румунської місцевої влади, делегація Чернівецької області, лауреати Міжнародного фестивалю “Доля”, представники місцевої громадськості та української національної меншини, науковці, журналісти, учні. Про хід святкових заходів у місті Гура-Гуморулуй розповість український греко-католицький священик з села Качіка Микола Ніколаїшин: “Цього року свято відбулося як зазвичай, хоча трохи сумніше, тому що Генеральний консул Василь Боєчко та його дружина Надія Боєчко, які організували кожного року захід присвячений Ользі Кобилянській, завершили свою місію в Сучаві. Цього року свято організував СУР та мерія міста Гура-Гуморулуй. Панахиду біля пам’ятника Ользі Кобилянській провели чотири греко-католицькі священники та двоє православні. Були присутні учні з Качіки та Майдану, які вчаться у цьому місті, також представники культурних установ з Чернівецької області та Сучавського повіту, місцевої влади, представники поліції та жандармерії, сурівських філій з Негостини, Серету та Сучави та лауреати премій Міжнародного фестивалю “Доля”. Після панахиди та покладання квітів біля пам’ятника, учасники заходу відправилися до Будинку культури міста Гура-Гуморулуй, де культурні діячі, як українці з Румунії, так й з України а також румуни з Румунії гарно розповіли про творчість і життя Ольги Кобилянської.”

Святкові заходи продовжилися в Сучавському приміщенні СУР-у. Голова організації Борис Петрашук подає деталі: “Після Гура-Гуморулуй, наші українці зібралися у приміщенні СУР-у в місті Сучава, де ми продовжили свято присвячене Ользі Кобилянській разом з гостями з України, головою Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України Василем Довгим, доктором філологічних наук, професором Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Володимиром Антофійчуком, народним артистом Мар’яном Гаденком та лауреатами Міжнародного фестивалю “Доля”, які перебували з турне в Румунії. Ми дуже раді, що вони прийшли разом з нами святкувати Ольгу Кобилянську. Подія пройшла гарно, кожний бажаючий висловив свої думки про Ольгу Кобилянську. Лауреати фестивалю “Доля” заспівали разом з нами “Реве та стогне Дніпр широкий”, Сучавський гурт “Свекрухи” виступили з піснями “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці” та “На чужині”, а учні коледжу Міхая Емінеску під керівництвом вчительок Марії Кречун та Лучії Міхок прочитали уривки з книги “Царівна” (румунською “Printesa”), яку видав Іван Довгий, переклав Іван Кідещук. Ми спілкувалися з нашими гостями з України і так ми всі радісно і дружно провели прекрасне свято.”

У 2006 році редакція газети “Буковинське віче” та Готельний комплекс “Буковина” з Чернівців заснували літературно-мистецьку премію імені Ольги Кобилянської, яка присуджується щороку за найкращий літературний, художній або публіцистичний твір, наукову розвідку про життєдіяльність сучасної жінки в Україні, становище її в суспільстві. Упродовж часу українці, але і румуни з Румунії стали лауреатами цієї премії, серед яких мер міста Гура-Гуморулуй Маріус Урсачук, пані Надія Боєчко, голова Бухаресьської філії СурР-у Ярослава Колотило, а цього року письменник Іван Кідещук, який переклав на румунську мову драму “Царівна”, написану чернівецьким драматургом Василем Довгим за лднойменною повістю Ольги Кобилянської. Ми запросили Івана Кідешука сказати що означає це визнання для нььго: “Про поетитичні доробки Ольги Кобилянської я виступав на Міжнародному симпозіумі Чернівецького університету у 2013 році, а зараз готую книжку перекладів і коментарів разом з професором доктором Чернівецького Університету імені Юрія Федьковича Володимиром Антофійчуком. Надіюся, що вона називатиметься “Раєм Буковини з Ольгою Кобилянською”. Моя номінація на Міжнародну премію імені Ольги Кобилянської завдячується художньому перекладу драми “Царівна” на румунську мову “Printesa”, написану моїм другом, чернівецьким драматургом Василем Довгим, зараз голова Чернівецької обласної спілки письменників України. П’єса була поставлена на сцені Ботошанським театром імені Міхая Емінеску, директором якого є Траян Апетрей, у постанові режисера Адія Карауляну. Вистава зазнала успіху своїми гастролями, які відбулися 2013-2014 рр. у Ботошанах, Сереті, Радівцях, Сучаві, Бухаресті та Чернівцях. Я впевнений, що ці гастролі будуть повторюватися і далі. Мені пощастило цього року стати лауреатом Міжнароної премії імені Ольги Кобилянської. Цю премію вручили мені, а також чернівецькій художниці Ларисі Куваєві за серію картин, а саме портрети Ольги Кобилянської та вишивальниці Олені Матійвській, у Чернівцях, 28 листопада, поетеса, редактор газети “Буковинське віче” Віра Китайгородська та директор Готельно-туристичного комплексу “Буковина”, депутат Чернівецької міської ради Валерій Чинуш. Я щиро дякую Оргкомітету за визнання моїх заслуг і запевняю, що старатимуся далі, скільки дозволить мені стан здоров’я, ознайомлювати українських та румунських читачів із творчістю Ольги Кобилянської.”

Мешканець міста Гура-Гуморулуй Ярема Онищук, син українського письменника Диниса Онищука, докладає багато зусиль для того, щоб розширити відомості про Ольгу Кобилянську, про її творчість про місто Гура-Гуморулуй, де вона народилася та про пам’ятник, котрий тут поставлений. Будучи захоплений фотографуванням, Ярема Онищук хронологічно сфотографував кожного року річниці з дня народження Ольги Кобилянської та представив публіці у Чернівцях та Гура-Гуморулуй цікаву фотовиставку під назвою “Буковинська орлиця”, яка є своєрідною документацією подій пов’язаних з святкуванням цієї української письменниці. На жаль, цього року через стан здоров’я пан Ярема не міг бути присутній на святі, але сказав, що наступного року він не бракуватиме та надішле нам цікаві фотографії.