Radio România Internațional

Tag: ковід

  • Нова хвиля Ковід в Румунії?

    Нова хвиля Ковід в Румунії?

    У Румунії від одного тижня до іншого зафіксовано подвоєння кількості інфекцій SARS-CoV-2, а також значне збільшення кількості госпіталізованих осіб і летальних випадків. Минулого тижня було зареєстровано майже 15.000 нових випадків, і, за словами фахівців Національного інституту громадського здоров’я, цифри продовжуватимуть зростати ще чотири-п’ять тижнів. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що показник захворюваності на ковід наразі досяг 12 відсотків.

    За цих умов влада повернулася у вівторок до щоденного звітування про випадки COVID після одного місяця, коли звітування проводилося щотижнево. Фахівці вважають, що новий підваріант Омікрон, який спричинив нинішню хвилю інфікувань у всьому світі та був виявлений у Румунії, значною мірою зменшує захист, який зазвичай надається вакциною, а також перенесенням хвороби, але загалом він, здається, не викликає важких форм. Міністр охорони здоров’я радить повернутися до профілактичних заходів охорони здоров’я, носити маску та уникати людних місць, а також має рекомендації для тих, хто має симптоми Ковід.

    Александру Рафіла: «Пацієнт проходить тестування у сімейного лікаря або, за потреби, викликається швидка допомога. Позитивний результат зумовлює ізоляцію, в першу чергу, вдома, консультацію сімейного лікаря при більш вираженій симптоматиці, в амбулаторних центрах, а при більш виражених симптомах у пацієнтів із супутніми захворюваннями вимагається госпіталізація.»

    Щодо тестування, хоча після закінчення останньої хвилі Covid багато центрів тестування було скасовано, наразі є понад 4300 місць, де румуни можуть це робити, у кабінетах сімейних лікарів, а також у деяких аптеках, поліклініках чи в лікарнях. Між часом органи охорони здоров’я шукають способи фінансування для центрів тестування та лікування COVID-19, щоб вони могли також надавати послуги у вихідні дні в умовах нової хвилі інфікувань.

    Зараз по всій країні працює 169 таких центрів. За словами міністра охорони здоров’я, наразі ці центри не надто затребувані, але по мірі зростання кількості нововиявлених випадків, люди повинні мати можливість мати до них доступ. Щодо вакцинації, то лікар рекомендує введення антиковідної сироватки восени, коли з’явиться нова формула вакцини. Міністр охорони здоров’я підкреслив в ефірі приватного телебачення, що нинішня вакцина більше не ефективна проти нових штамів Омікрон.

    Александру Рафіла: «Зараз друга хвиля коронавірусу, спричинена штамом «Омікрон», і ефективної вакцини проти варіанту Омікрон, яка зупиняє зараження, немає. Я думаю, що нам потрібно бути чесними, щоб підвищити довіру людей до вакцинації, тому що якщо ми говоримо їм правду, то ми зможемо говорити їм правду щоразу, і коли йдеться про менш сприятливу ситуацію, як це відбувається зараз, і коли ситуація стане сприятливою, сподіваюся восени.»

    Лікар повідомив, що нова формула вакцини надійде до Румунії у вересні.

  • Зелений сертифікат у Румунії

    Зелений сертифікат у Румунії

    У п’ятницю румунська виконавча влада
    прийняла рішення, згідно з яким зелений сертифікат стає обов’язковим у Румунії
    для відвідувачів різних заходів у населених пунктах із захворюваністю від 3 до
    6 випадків на тисячу мешканців.


    Документ засвідчує
    вакцинацію проти COVID-19, наявність негативного результату тестування на
    коронавірус або факт перенесення пред’явником коронавірусної хвороби та є обов’язковим для відвідувачів театрів, кінотеатрів, спортивних змагань або
    для участі у публічних та приватних заходах, таких як весілля чи хрестини. Виняток
    становлять лише діти віком до шести років. Крім того, з понеділка дозволяється діяльність кінотеатрів і театрів із наповненістю до 50% місць, а глядачі зобов’язані носити захисні маски. Також дозволена робота барів, клубів, дискотек до 30% максимальної місткості простору, а у мітингах можуть брати участь до 100 (ста) осіб.


    Державний секретар Міністерства
    внутрішніх справ, директор Департаменту з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат
    вважає, що нові правила не створюють дискримінаційні ситуації: «Перш за все, я
    хочу уточнити, що це рішення не накладає обмежень. Замість того, щоб повністю припинити
    діяльність у населених пунктах, де рівень зараження перевищує поріг у 3 випадки
    на тисячу мешканців, було прийняте рішення, яке ще дозволяє здійснювати
    економічну діяльність з дотриманням певних санітарних норм у населених пунктах із
    захворюваністю від 3 до 6 випадків на тисячу осіб. Це означає, що не йде мова про
    дискримінацію. Дозволяється участь всім категоріям населення, за умови виконання
    однієї з трьох вимог: щоб були щепленні, мали негативний тест або перенесли
    коронавірусну хворобу.»


    Прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив,
    що, метою запровадження урядом обов’язкового зеленого сертифікату на
    внутрішньому плані, було збереження шкіл відкритими та уникнення припинення економічної
    діяльності. З іншого боку, представники
    Національної ради з питань протидії дискримінації кажуть, що зелений сертифікат
    має бути прийнятий не урядовим рішенням, а законом, схваленим Парламентом, тому
    що він, на їх думку обмежує окремі основні права. Вони наводять приклад
    Франції, яка на початку серпня запровадила подібні заходи, але після того як
    Парламент схвалив законопроєкт у цьому сенсі.


    Національна рада з питань протидії дискримінації не виключає можливості того, що окремі особи можуть звернутись зі скаргою на державу про дискримінацію. Із іншого боку, колишній голова Конституційного суду Румунії Августін Зегрян вважає, що заходи, застосовані через прийняття адміністративних нормативно-правових актів, а не процедурою схваленою Парламентом, можуть втратити свою юридичну силу, якщо ця суперечка дійде до Конституційного суду.


    Слід додати, що Італія – одна з найбільш
    постраждалих від коронавірусу держав, є першою в Європі, яка запровадила обов’язкові
    ковід-сертифікати для всіх працівників. Уряд Італії ухвалив постанову, згідно з
    якою від 15 жовтня поточного року працівники усіх галузей незалежно від того,
    чи це державний, чи приватний сектор, мають пред’являти ковід-сертифікати. В Італії оновлені правила діятимуть мінімум до кінця року.


    Нагадаємо, що від 13 серпня 2021
    року для перетину державних кордонів на рівні країн-членів ЄС лише цифрові
    сертифікати визнаються документами, що засвідчують
    вакцинацію проти COVID-19, наявність негативного результату тестування на
    коронавірус або перенесення пред’явником коронавірусної хвороби. Перетин
    кордону можливий без наявності цих сертифікатів, але з дотриманням національних
    карантинних правил кожної держави.

  • Нові заклики до вакцинації

    Нові заклики до вакцинації

    Переважна більшість, а саме майже 93% смертей, спричинених зараженням коронавірусом, були серед
    невакцинованих осіб, а 5% жертв не пройшли повний курс вакцинації. З огляду на ці дані, представлені керівником Департаменту з надзвичайних
    ситуацій Раєдом Арафатом збільшуються
    заклики щодо імунізації.


    За той же період понад 80% підтверджених випадків коронавірусної
    хвороби були зареєстровані у невакцинованих осіб. Раєд Арафат зазначив,
    що з липня, коли в Румунії були
    зареєстровані лише кілька
    десятків щоденних захворювань, тепер
    їх кількість досягла понад 2000.
    Зростання є значним, сказав він, та призвело до збільшення
    кількості пацієнтів, які потребують інтенсивної терапії, приблизно від 70
    до понад 500.


    Керівник
    Департаменту з надзвичайних ситуацій передав особам, у
    яких виявляються симптоми COVID-19, не ходити на роботу, дотримуватися санітарних правил,
    проходити обстеження та якомога швидше звертатися до сімейного лікаря, щоб не
    перешкоджати діям по боротьбі з поширення епідемії. Вакцинація залишається
    єдиним дієвим засобом у боротьбі проти коронавірусної інфекції.


    Але в
    Румунії рівень вакцинації низький,
    кількість щоденних щеплень впала до менше 10.000 на день. Понад 31% населення Румунії віком понад 12 років отримало вакцину від Covid-19. Однак Бухарест займає перше місце щодо зараження але й перше місце в статистиці щодо вакцинації, причому
    половина жителів щеплена. За майже 9 місяців кампанії вакцинації 5,3 мільйона людей були щеплені щонайменше однією дозою, а близько 5,2 мільйонів пройшли повний курс імунізації.


    Кампанія вакцинації у доуніверситетській
    освіті розпочнеться у понеділок, 13 вересня, коли стартує новий навчальний рік, а у вищих навчальних закладах 1 жовтня. В обох випадках кампанія
    вакцинації триватиме 2
    місяці. Влада зараз має близько 850 ліжок у відділеннях інтенсивної терапії для пацієнтів хворих на ковід. У Бухаресті кілька медичних закладів матимуть додаткові
    місця для важкохворих.


    На цьому тлі був продовжений режим надзвичайної ситуації ще на 30 днів. Єдина зміна стосується продовження терміну діїантигенних тестів з 24 до 48 годин. З іншого боку, щодо списку
    країн з епідеміологічним ризиком відбулися зміни залежно від чого органи
    влади вводять чи ні карантин тоді, коли особи повертаються в країну з цих держав.


    Від неділі Болгарія знаходиться в «червоному» списку країн з високим ризиком через погіршення
    епідеміологічної ситуації. Також через збільшення інфікованих
    COVID-19 Німеччина перейде
    до «жовтої» зони. Після зниження захворюваності Португалія
    потрапила до «жовтої» зони, а Об’єднані Арабські Емірати – до зеленої. Ізраїль, Велика
    Британія, Франція, Швейцарія, Греція та Туреччина залишилися у «червоній» зоні, а
    Іспанія, Нідерланди та Бельгія – у «жовтій» зоні. Італія
    та Республіка Молдова потрапили до «зеленого» списку.

  • 27 червня – 03 липня 2021 року

    27 червня – 03 липня 2021 року

    Уряд
    Румунії встояв першій резолюції про вотум недовіри



    Коаліційний уряд Румунії, очолений лібералом Флоріном Кицу встояв першій
    резолюції про вотум недовіри, поданої головною опозиційною Соціал-демократичною партією, яка незадоволена прийнятиме
    заходами виконавчої влади у ключових галузях діяльності та способом, в якому
    був розроблений Національний план
    відновлення та стійкості. Прийнятими
    заходам нинішній уряд, до складу якого входять Націонал-ліберальна партія,
    Союз «За порятунок Румунії»-ПЛЮС та Демократичний союз угорців Румунії, не
    поважає право на освіту та охорону здоров’я, ігнорує конституційні положення та
    сприяє політиці економіки, що веде до зниження рівня життя, – заявили
    соціал-демократи під час дебатів. З
    іншого боку, прем’єр-міністр Флорін Кицу
    проти якого була висунута безпосередньо резолюція про вотум недовіри ствердив,
    що Румунія зуміла подолати найбільшу економічну
    кризу за останні 100 років, а коаліція є сильною та готовою далі керувати, хоча
    Соціал-демократична партія бойкотувала в Парламенті реформи, розпочаті урядом. На думку прем’єр-міністра процентні ставки нижчі, доходи румунів перевищують
    рівень інфляції, а це означає що зростає купівельна
    спроможність. «За» резолюцію про вотум недовіри проголосував
    лише 201 парламентарій: ініціатори та представники ультранаціоналістичного Альянсу за
    об’єднання румунів, в той час як парламентарії дотрималися рішення правлячої правоцентристської коаліції не брати участь у
    голосуванні.


    У Румунії відбулися зміни, здійсненні постачальниками електроенергії
    та газу, а також у сфері медичних послуг

    Постачальники електроенергії та газу в Румунії ліквідували, починаючи з 1 липня, знижки для
    побутових споживачів, які не підписали контракт на конкурентному ринку. За
    даними Національного агентства з регулювання енергетики, з майже 9 мільйонів побутових споживачів електроенергії
    більше половини не підписали новий контракт, а це означає, що вони далі мають
    контракт типу за універсальні послуги, найдорожчий на ринку, а після скасування знижків, їхні рахунки-фактури збільшаться
    від 1 до 7%. Що стосується природного газу, дві третини з чотирьох
    мільйонів споживачів не підписали новий контракт на
    конкурентному ринку. Для них рахунок-фактура
    зросте до 25%. Теж від
    1 липня в Румунії набув чинності новий рамковий контракт,
    що регулює медичні послуги. Серед змін фігурує забезпечення
    профілактичного пакету медичних послуг людям старше 40 років, що включає три консультації з метою оцінки
    ризику та пофілактики. Крім того, хронічні пацієнти зможуть
    щомісяця отримувати вдома консультацію сімейного лікаря, порівняно з чотирма
    на рік як було дотепер, а сімейні лікарі можуть надавати нові послуги.

    З 1 липня в Румунії набули чинності
    «зелений» COVID-сертифікат та нові послаблення обмежень проти Covid -19



    З 1 липня в Європейському Союзі була введена в дію платформа видачі
    цифрового Covid-сертифікату, який буде слугувати особистим
    підтвердженням для особи в тому, що вона пройшла вакцинацію проти COVID-19, має
    нещодавні негативні результати тестів на наявність інфекції, або набула природний
    імунітет після одужання. Новий цифровий сертифікат, однаковий по всьому
    Євросоюзу та має на меті забезпечити свободу руху між країнами ЄС. Документ
    містить індивідуальний QR-код, доступний у паперовому та у цифровому
    форматах, який буде перевірений на митниці за допомогою спеціального
    сканера. У Румунії для видачі цифрового Covid-сертифікату Спеціальна служба
    телекомунікацій (STS) створила нову Інтернет-платформу:
    certificat-covid.gov.ro. З іншого боку, 1 липня представники влади оголосили
    про нові заходи щодо послаблення обмежень під час пандемії коронавірусу. Таким
    чином збільшується кількість людей, які можуть брати участь у приватних
    заходах. Графік роботи клубів, ресторанів та кафе продовжується до 2-ї ночі,
    збільшується кількість вболівальників, які можуть брати участь у спортивних
    заходах, а готелі та пансіонати можуть розмістити туристів до максимальної
    місткості. Приватні заходи можуть проводитись за участю 100 осіб у приміщенні та
    150 осіб просто неба, кількість може бути збільшена до 300, якщо всі учасники
    можуть підтвердити що були щепленні, перехворіли на COVID-19, або мають нещодавній
    негативний тест на коронавірус.

    Вшанування пам’яті жертв Ясського
    погрому від червня 1941 року на пленарному урочистому засіданні
    Парламенту



    Парламент Румунії на цьому тижні вперше провів спільне урочисте засідання двох палат, присвячене вшануванню
    пам’яті жертв Ясського погрому (північний
    схід), який стався у червні 1941
    року. У ті
    трагічні дні репресивним апаратом тодішнього режиму в Яссах було вбито понад
    13.000 румунських євреїв. Були присутні на засіданні Президент Румунії, члени уряду, екс-глави держави, представники
    дипломатичного корпусу, акредитованого в Бухаресті, голова Королівського
    дому Румунії, патріарх Румунської
    Православної Церкви та лідери інших
    релігійних конфесій, представники Федерації єврейських громад Румунії, Румунської армії, Румунської
    академії наук, а також особи, які пережили Погром або нащадки жертв
    Погрому. 90-річний соціолог
    Майкл Черня, який
    пережив Ясський погром, з хвилюванням
    згадав ті часи, які залишили
    відбиток на все його життя. Тоді йому було лише 10 років: «Я пам’ятаю кожен момент дня, коли нас примусово витягнули з дому, мене і мою сім’ю. Нас вишикували в ряд та нарешті
    ми дійшли
    до Суду Квестури. Ми злякалися, і я хочу сказати вам, що
    страх бути вбитим був дуже важким тягарем, який залишився й після
    Погрома. Страх паралізує, принижує.»     З трибуни Парламенту посол Ізраїлю в Румунії Давид Саранга сказав, що, на жаль,
    у багатьох державах Європи ті поїзди смерті все ще наявні через
    прояви ненависті та нетерпимості. Румунські чиновники передали повідомлення
    про визнання страждань трагічних подій 80-річної давності.

  • Більше ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії

    Більше ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії








    У відділеннях інтенсивної терапії у найближчий період буде
    облаштовано 73 додаткових ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії. Таким
    чином загальна кількість ліжко-місць перевищить 1600 одиниць. Державний
    секретар Міністерства охорони здоров’я Андрей Бачу пояснив, що 13 одиниць вже функціональні,
    але все залежить виключно від людських ресурсів. Заяви Міністерства охорони
    здоров’я були зроблені в умовах, коли на тлі збільшення кількості заражень
    новим коронавірусом румунські лікарні ледве справляються з напливом пацієнтів,
    особливо з важкими формами перебігу хвороби.




    Прем’єр-міністр Флорін Кицу визнав, що
    ситуація в реанімаційних відділеннях залишається напруженою і наголосив, що обсяг
    виділених ресурсів повинен і надалі бути змістовним. «Нам потрібно докладати ті
    самі зусилля, що ми докладали й дотепер, продовжити їх, навіть якщо – і це
    хороша новина – цифри свідчать про зниження показника захворюваності», – сказав
    глава уряду. Він також зазначив, що третя хвиля пандемії COVID-19 в Румунії
    почала спадати без впровадження повного локдауна.




    З іншого боку, державний секретар Андрей Бачу
    заявив, що зацікавленість населення до вакцинації зросла та менше 10% населення все ще проявляють повну стриманість
    щодо імунізації. Більшість населення бажає прищепитися, якби мало змогу зробити
    це негайно, також заявив держсекретар, показавши, що в столиці та у повітах
    Клуж, Селаж, Сібіу та Марамуреш, рівень імунізації становить понад 20%
    населення.




    Ми пропонуємо розширений доступ до вакцин
    для населених пунктів, які мають високий рівень захворюваності, для того щоб підтримати
    місцеву владу у заходах з протидії розповсюдженню вірусу, пояснив державний
    секретар. Тим часом у Бухаресті тривають суперечки, спричинені відставленим міністром
    охорони здоров’я Владом Войкулеску, щодо кількості смертей у ковід-лікарнях. Влад
    Войкулеску, член партії USR-PLUS, стверджує, що у звітуванні минулого року,
    коли Націонал-ліберальна партія утворювала уряд меншості, були розбіжності щодо
    кількості смертей і зажадав від чинного прем’єр-міністра ліберала Кицу, який
    звільнив його без консультацій з партнерами по коаліції, прояснити ситуацію.




    Опозиційна Соціал-демократична партія вимагає
    створення парламентської комісії з розслідування можливої фальсифікації оприлюднених
    даних. Різниця між інформацією про смерть деяких пацієнтів з COVID-19 у двох різних
    додатках є мінімальною і зумовлена ​​ об’єктивним фактором, а саме вони
    заповняються у різний час протягом дня, пояснили в понеділок представники столичної лікарні «Колентіна». У медичному
    закладі, що став ковідним у березні 2020 року, також зазначають, що з того часу
    й дотепер про всі випадки смерті повідомлялося відповідно до всіх законодавчих
    норм, і звинувачення, що ставлять під сумнів цей факт не мають реальної
    підстави.




    І Міністерство національної оборони, в оприлюдненій
    напередодні заяві, зазначає, що всі випадки смерті, зареєстровані в мобільному
    госпіталі ROL 2 для хворих на COVID-19, що був розгорнутий при Центральному
    військовому госпіталю, звітування та централізація всіх даних здійснювалося відповідно
    до чинних законів.

  • Новий нещасний випадок у бухарестській лікарні

    Новий нещасний випадок у бухарестській лікарні




    У понеділок через несправність кисневої
    установки мобільного відділення інтенсивної терапії, відкритого лише за три дні
    до того на території клінічної лікарні інфекційних та тропічних
    захворювань ім. доктора Віктора Бабеша у
    Бухаресті, три пацієнти, інфіковані новим коронавірусом,
    втратили своє життя. П’ять інших пацієнтів були переведені до інших медичних
    закладів. Керівник відділу з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат пояснив, що
    відбулося раптове підвищення тиску в систем подачі кисню, що призвело до
    зупинки апаратів штучної вентиляції легень.

    Прем’єр-міністр Флорін Кицу зажадав
    від міністра внутрішніх справ Лучана Боде проведення швидкого та прозорого
    розслідування та притягнення винних до відповідальності: «З того, що нам відомо
    на сьогодні, здається, це нещасний випадок, але було розпочато розслідування та я перебуваю на постійному зв’язку на цю тему з міністром внутрішніх справ. Ми продовжимо
    вкладати ресурси в систему охорони здоров’я та намагатимемось створювати нові
    ліжко-місця для інтенсивної терапії, як я вимагав ще два місяці тому, оскільки змушені
    боротися з пандемією.»



    На жаль, трагедія у лікарні ім. Віктора
    Бабеша не перший такий випадок. У листопаді загорілося реанімаційне відділення для
    ковід-пацієнтів у повітовій лікарні невідкладної допомоги П’ятра-Нямц (на північному
    сході країни), а в січні у Бухаресті, полум’я охопило перший поверх одного з корпусів
    найсучаснішої інфекційної лікарні країни: ім. Матея Балша, де були
    госпіталізовані пацієнти із середньою та важкою формою перебігу хвороби, тобто
    з кисневою залежністю.


    Обидві пожежі призвели до
    загибелі людей, деякі з них згоріли заживо. До стану невдоволення населення
    додається метушня під час евакуації пацієнтів з найсучаснішої ортопедичної
    лікарні Румунії «Фоїшор», яка у п’ятницю
    була терміново перетворена на ковід-лікарню.


    Навіть політики правоцентристської
    керівної коаліції, піддали критиці чинного міністра охорони здоров’я Влада
    Войкулеску. Опозиційна Соціал-демократична партія дорікнула прем’єр-міністру
    Флоріну Кицу за небажання відправити міністра Войкулеску у відставку. Вдруге під
    час цього парламентського скликання соціал-демократи планують оголосити вотум недовіри
    міністру охорони здоров’я як через переведення пацієнтів з лікарні Фоїшор,
    так і через його нездатність впровадити програму масового тестування населення від
    Covid-19 та збільшити кількість ліжко-місць в відділеннях інтенсивної терапії.

    Альфред Сімоніс, заступник голови СДП зазначив: «Ми вже мали міністрів, неспроможних виконувати свою роль у міністерстві,
    але жоден з них не був настільки неспроможний впоратись із ситуацією як міністр
    Войкулеску.»     Навіть якщо вотум недовіри міністру
    охорони здоров’я набере достатню кількість голосів у парламенті, це не призведе
    до його автоматичного звільнення.

  • Ковід в Європі – мільйон загиблих

    Ковід в Європі – мільйон загиблих




    Європа зафіксувала
    понад мільйон летальних
    випадків від COVID-19 з моменту його виявлення в Китаї в грудні
    2019 року. Половина смертей сталася лише за останні чотири місяці. За даними
    AFP, 52 країни та території континенту перевершили Латинську Америку та
    Карибський басейн, США та Канаду, Азію, Близький Схід та Африку за кількістю
    людей, які загинули внаслідок нової коронавірусної інфекції. Летальні випадки в
    Європі становлять понад третину від загальної кількості жертв пандемії у
    всьому світі. Водночас за кількістю населення найбільш постраждалі країни світу
    є європейські. Чехія – країна з найбільшою кількістю смертей, 261 на
    100.000
    жителів, за нею йдуть Угорщина та Боснія і Герцеговина.




    AFP також зазначає, що приблизно шість
    із десяти смертей в Європі сталися
    у Великобританії, Італії, Росії, Франції, Німеччині та
    Іспанії. Однак, за останніми офіційними даними, Великобританія за останній
    тиждень різко знизила епідемію. З початку грудня й до тепер у цій країні вакциновано більше половини дорослого населення. Інші
    країни, такі як Італія, Росія та Франція стикаються з третьою хвилею пандемії.
    За даними AFP, з кінця березня крива летальних випадків стабілізувалась.
    Минулого тижня в Європі було зафіксовано трохи більше 27.000 смертей, що значно нижче,
    ніж у найчорнішому тижні на континенті в січні, понад 40 000 смертей.




    Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що
    пандемія досягла критичної точки, і збільшення кількості інфекцій має експоненціальний
    характер. Пандемія COVID-19 ще далеко не закінчена, каже директор Всесвітньої
    організації охорони здоров’я Тедрос Гебреєсус, і це через сум’яття,
    самовдоволення та непослідовність у боротьбі з хворобою. Однак, зазначає
    чиновник, є причини для оптимізму. Зменшення кількості інфікованих і смертей у
    перші два місяці року показує, що вірус та його варіанти можна зупинити. Ми
    також хочемо побачити знову відкриті суспільства та економіки, відновлення
    торгівлі та туризму, але зараз відділення інтенсивної терапії в багатьох
    країнах перевантажені, люди вмирають, і цього можна повністю уникнути», – ствердив
    директор ВООЗ.




    Представники всесвітньої організації охорони здоров’я
    також висловили сподівання на те, що пандемія може бути взята під контроль за
    кілька місяців, якщо будуть вжиті необхідні заходи. Дані ВООЗ показують, що за
    останній період кількість інфекцій зросла на 9%, а кількість летальних випалків
    – на 5%. І це незважаючи на понад 780
    мільйонів доз вакцин введених населенню у всьому світі.

  • 24 – 30 січня 2021 року

    24 – 30 січня 2021 року

    Перебої у графіку щеплення

    Румунська влада сподівається, що до кінця березня
    отримає решту до трьох мільйонів замовлених доз вакцини проти нового
    коронавірусу та що до вересня імунізацію пройдуть 10 мільйонів
    румунів. Однак, влада
    вирішила, що, починаючи від 28 січня, щеплення майже 35.000 осіб з категорії
    працівників критично важливих для безпеки держави установ, було відкладене на
    десять днів, щоб
    забезпечити повторне щеплення осіб, які вже отримали першу дозу та вакцинацію
    вразливих категорій осіб: хронічно хворих та людей віком понад 65 років. Відповідне
    рішення влада була змушена прийняти з огляду на те, що минулого тижня Румунія
    отримала лише половину запланованих для доставки доз вакцини. З іншого боку, Міністерство
    охорони здоров’я Румунії вважає, що необхідні зміни щодо показників у звітах
    про зараженість новим коронавірусом та щодо обсягу щоденних тестів. Державна
    секретарка Андрея Молдован вважає, що на сьогодні офіційні дані не відображають
    реальну поточну ситуацію в Румунії, оскільки рівень тестування населення є нижчим, ніж має
    бути, крім цього звітність не містить повну інформацію про всі позитивні тести
    на коронавірус. Держсекретарка
    додала, що в той час, як в європейських країнах, і не лише, кількість випадків
    захворювання на COVID-19 тривожно зростає, та вони вживають додаткові
    обмеження, і компетентні органи Румунії зобов’язані «бути напоготові» і точно
    знати, що мають робити. Згідно з останніми даними, Румунія налічується
    серед перших європейських країн за рівнем імунізації. З іншого боку, з
    огляду на скорочення захворюваності на коронавірус до рівня нижче 3 випадків на
    тисячу жителів, на цьому тижні у Бухаресті набули чинності низку заходів послаблення обмежень. Йдеться про відкриття барів, ресторанів,
    кінотеатрів, театрів та ігрових залів. Однак вони працюватимуть лише на 30%
    потужності та за обмеженим графіком роботи. Стосовно відкриття шкіл 8 лютого, починаючи з
    другого семестру навчального року, румунська влада оголосила, що
    прийме рішення наступного тижня в залежності
    від епідемічної ситуації. На жаль, тиждень закінчується черговою пожежею в
    лікарні в Румунії, після того як у листопаді у
    реанімаційному відділенні Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги
    (північний схід Румунії) мала місце сильна пожежа, в результаті
    якої загинуло 10 пацієнтів. У п’ятницю загорілися чотири палати Національного
    інституту інфекційних хвороб імені Матея Балша, в Бухаресті, який лікує хворих на Covid-19. В результаті пожежі померло п’ять осіб, а 120
    пацієнтів було евакуйовано або перевезено до інших відділеннях лікарні та до інших
    лікарень столиці.

    Уряд Румунії передбачив на 2021 рік дефіцит бюджету не більше 7% ВВП

    Проєкт державного
    бюджету на цей рік буде супроводжуватися комплексним пакетом реформ у трьох
    сферах – зарплати бюджетників,
    пенсійна система та податкове
    управління. Ці проєкти слід доопрацювати протягом наступних двох тижнів. На них держбюджет базуватиметься не лише цього року, а й у майбутньому, – пояснив
    ліберальний прем’єр-міністр Флорін Кицу:     «Нам потрібно представити Парламенту весь пакет, а не лише проєкт державного бюджету.
    Йдеться про пакет реформ, на якому базується цей бюджет і який матиме вплив на
    економіку Румунії в середньо- та довгостроковій перспективи, але наслідки будуть помітні більше у 2022 році».     Глава виконавчої
    влади нагадав, що бюджетні цілі залишаються незмінними: дефіцит близько 7% від ВВП та відновлення економіки. Минулого року бюджетний дефіцит Румунії
    сягнув майже 10% ВВП – удвічі більший, ніж дефіцит наприкінці 2019 року. Опозиційні
    соціал-демократи представили власну версію державного
    бюджету, який, за їх словами, спрямований на охорону здоров’я, освіту,
    відновлення економіки та підвищення рівня життя громадян. Голова соціал-демократів Марчел Чолаку уточнює:     «Це вперше
    за 30 років, коли опозиційна
    партія висуває альтернативну пропозицію щодо державного бюджету. Ми
    вважаємо, що громадяни повинні знати, що є альтернатив на сувору економію,
    запропоновану чинним урядом.
    І ми сьогодні
    публічно обговорюємо конкретні рішення щодо підвищення рівня життя громадян».     Соціал-демократи мають намір внести зміни до проєкту державного бюджету уряду.

    Черговий тиждень протестів
    у Румунії

    На цьому тижні в
    столиці та інших містах Румунії відбулись акції протесту. Члени Федерації профспілок Санітарна
    солідарність пікетували та організували мітинги перед
    кількома міністерствами, невдоволені тим, що уряд не підвищує зарплату всім
    працівникам цієї галузі,
    після одного року,
    в якому працівники у сфері охорони здоров’я були на передовій лінії боротьби з Covid-19. Розпочаті акції протесту 14 січня профспілковою конфедерацією Cartel Alfa продовжилися. Вони невдоволені зарплатами та пенсіями та повідомили, що продовжать протести
    й наступного
    місяця. Поліцейські також
    вийшли
    на вулиці
    кількох міст, критикуючи рішення уряду щодо замороження зарплат та погрожують блокуванням діяльності, якщо їх вимоги не будуть виконані. До цього додаються протести пенсіонерів, які
    вважають себе приниженими через індексацію пенсій
    лише на 3%. З іншого боку, Міністерство праці розпочало новий
    процес перерахунку пенсій – процес, який має усунути нерівності в системі. Для початку буде
    проведено оцінку всіх майже 5 мільйонів пенсій, оцінку, на основі якої розпочнеться ефективний процес
    перерахунку, – повідомила міністр
    праці Ралука
    Туркан. Останній перерахунок пенсій у Румунії відбувся у період 2005-2010
    рр.