КОРНАВІРУС – За минулу добу у Румунії було зареєстровано 494
нових випадки COVID-19, що на понад 200 менше у порівнянні з попереднім днем,
повідомила Група стратегічної комунікації. З огляду на те, що було проведено
майже 17 тисяч тестів, це означає що відсоток позитивних тестів впав до 2,91.
Також зафіксовано 45 смертей, з них 8 за попередні інтервали. У лікарнях
загальна кількість госпіталізованих з COVID-19 зменшилася до приблизно 4 тис.,
з них менше 700 перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Найбільше нових
випадків COVID-19 – у столиці (81) і в
Клузькому повіті (41). Що стосується вакцинації, то понад 7,6 мільйонів людей пройшли
повний курс щеплення, а майже 1,8 мільйона отримали бустерну дозу. Нагадаємо,
що особи, які прибувають до Румунії з-за меж Європейського Союзу або з країн,
що знаходиться в «червоній» зоні епідеміологічного ризику, котрі не були
вакциновані або не перенесли хворобу COVID-19, зобов’язані йти на 10-денну
самоізоляцію, навіть якщо у них негативний ПЛР-тест. Для нещеплених, які не
мають такого документа, період обов’язкової самоізоляції становить 14 днів, незалежно
від країни походження.
КОВІД-ПАСПОРТ – Лідери керівної коаліції в Румунії
продовжують дискусії щодо законопроєкту про обов’язковість COVID-сертифіката
для усіх працівників, розробленого міністром охорони здоров’я Александром
Рафілою. Лідер лібералів Флорін Кицу напередодні заявив, що він не згоден з необмеженим
безкоштовним тестуванням тих, хто відмовляється від вакцинації. Він додав, що
держава може оплатити ці тести лише 45 днів. У відповідь міністр охорони
здоров’я, соціал-демократ Александру Рафіла, сказав, що підхід Флоріна Кицу є
політиканським і пояснив, що він лише розробив проєкт нового закону про COVID-сертифікат,
на базі якого триватимуть подальші переговори. Відповідний документ засвідчує,
що його пред’явник був щеплений або переніс хворобу COVID-19.
ДИПЛОМАТІЯ ЄС – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску у понеділок бере
участь у зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у рамках Ради
закордонних справ, яка відбувається в Брюсселі. Вони обмінюються думками щодо
низки актуальних питань, таких як події в Україні, ситуація в Білорусі, справа
Кіпру (Вароша) та Ефіопії. Європейські міністри закордонних справ розглядають
ситуацію щодо України з точки зору розвитку подій на спільному кордоні цієї
держави з Росією, що викликає високу стурбованість на європейському та
євроатлантичному рівнях. Як повідомила напередодні прес-служба МЗС Румунії,
Богдан Ауреску знову висловить занепокоєння безпековою ситуацією навколо
України та в Чорноморському регіоні і наголосить на необхідності підготовки
адекватної відповіді з боку ЄС, яка має залишатися єдиною і твердою.
Обговорення білоруського кейсу відбувається в контексті постійного погіршення
внутрішньої ситуації та організації міграційних потоків мінським режимом на
східному кордоні ЄС. На порядку денному також
відносини ЄС-Африка, ЄС-Центральна Азія та відносини з Венесуелою.
ПРИДНІСТРОВ’Я – Міністерство закордонних справ Румунії оголосило, що не
визнає легітимність виборів, що відбулися у неділю в проросійському
сепаратистському регіоні Придністров’я на сході Республіки Молдова. МЗС підтвердило
свою підтримку для всебічного, мирного та сталого врегулювання
придністровського конфлікту. «Це має відповідати міжнародному праву, з
дотриманням суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова в межах
її міжнародно визнаних кордонів і без впливу на її європейське майбутнє,
– йдеться у заяві румунського зовнішньополітичного відомства. Офіційний Кишинів
також назвав незаконними так звані «президентські вибори в Придністровському
регіоні». У 1992 році Придністров’я де-факто вийшло з-під контролю центральної
влади після збройного конфлікту, який призвів до сотень загиблих і був заморожений
після втручання російських військ на боці сепаратистів. Найімовірніший переможець так званих президентських виборів, нинішній лідер сепаратистів Вадим
Красносельський народився в 1970 році в Сибіру в родині радянського військового
українського походження. Він переїхав із сім’єю до нинішньої Республіки
Молдова, коли йому було вісім років. Красносельський очолив Придністров’я у 2016
році, ставши третім лідером так званої ПМР після росіянина Ігоря Смірнова
(1991-2011 рр.) та українця Євгена Шевчука (2011-2016 рр.). Дружина невизнаного
президента Світлана Красносельська нібито вже шість років є громадянкою
Румунії.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У Брюсселі
триває засідання Ради сільського господарства та рибальства ЄС, на якому
Румунію представляє міністр сільського господарства та розвитку сільських
районів Адріан Кесною. Він планує зустрітися з профільним комісаром ЄС Янушем
Войцеховським, а також зі своїми французьким і бельгійським візаві. Теми порядку денного Ради включають
можливості рибальства у 2022 році, несправедливу поведінку в ланцюгу постачання
продовольства та надзвичайний план продовольчої безпеки під час кризи. У той же час Єврокомісія представить основні цілі Європейського фонду
морського, рибного господарства та аквакультури та закличе держави-члени
розробити довгострокову інвестиційну стратегію для забезпечення ефективного
використання коштів.