Tag: Колектив

Апеляційний суд Бухареста у понеділок відклав ще на два
місяці винесення остаточного вироку в справі, порушеній стосовно групи осіб за фактами
пожежі в бухарестському клубі «Колектив», одна з найбільших трагедій мирного
часу в історії Румунії, в результаті якої 65 осіб померли та понад 200 отримали
поранення.

Увечері 30 жовтня 2015 року на сцені рок-клубу
«Колектив», імпровізованому на першому поверсі колишньої фабрики, на сцену
піднялися члени рок-гурту «Goodbye to Gravity», співаючи перед сотнями присутніх
там молодих людей. Під час концерту був запалений феєрверк, який потрапив в
стелю, обшиту ізоляційним матеріалом, в результаті чого почалася пожежа у
приміщенні з одним виходом. 153 секунди тривала пожежа! Багато людей загинули
всередині, де виникла тиснява, багато задихнулися в натовпі. Деякі
поранені були відправлені для лікування за кордон, інші, які залишилися в
країні, померли від опіків або від внутрішньолікарняних інфекцій.

Тодішній прем’єр-міністр подав у відставку, за ним і мер
4-го сектора столиці, в якому діяв рок-клуб. Відбулися масштабні вуличні
протести під гаслом «Корупція вбиває!», прокурори порушили кримінальне
провадження, кілька осіб було заарештовано. Після закінчення судового
розслідування, яке затягнулося, суд першої інстанції – Бухарестський трибунал -
у грудні 2019 року виніс вирок: підсудних позбавив волі до 13 років ув’язнення,
та призначив виплату компенсацій жертвам чи їх спадкоємцям на суму понад 50
мільйонів леїв (близько 10 мільйонів євро).

Потім судовий розгляд перебував на етапі апеляційного
розгляду. Під час останнього слухання адвокати підсудних вимагали більш м’яких
покарань або навіть виправдання, стверджуючи, що прокурори та судді Бухарестського
трибуналу прийняли неправильні рішення, але також, що у смерті 65 осіб можна
звинуватити будь-кого, переважно юридичних осіб, а ні осіб.

З іншого боку, прокурори вимагали максимального покарання у вигляді позбавлення волі для колишнього мера 4-го сектора Крістіана
Попеску П’єдоне, представників мерії, власників клубу «Колектив», пожежників,
піротехніків та представників феєрверкової компанії, найнятої для
піротехнічного шоу, що спричинило трагедію. Один із піротехніків ствердив, що
він ніколи не зрозуміє чим провинився, хоча просидить за ґратами навіть і 20 років. Власники
клубу «Колектив» заявили, що вони не отримали прибутку, та, що лише любов до музики
привела їх почати цей бізнес.

Натомість мати, яка втратила єдину доньку, вимагала
покарання, помноженого на кількість жертв. Інша мати, чий син загинув, сказала, що її шкода сімей
підсудних. Лівіу Попеску, який вижив «колективу», зробив висновок, що з 2015
року в суспільстві нічого не змінилося: «Що сталося фактично після «колективу»?
Приміщення, які раніше не мали дозвіл на фунціонування на предмет протипожежної безпеки, працюють тепер за власну
відповідальність власників і, практично, на жаль, «колектив» може повторитися
завтра.»

Судове розслідування у справі «колектив» завершилося
наприкінці минулого року, але судді відклали винесення остаточного вироку на 3
січня 2022 року. У понеділок, вирок, якого з нетерпінням чекали у публічному
просторі, знову перенесли на 3 березня.

Від Страсбурга до Канна – румунське кіно користується днями визнанням, як до цього вже звикла публіка в країні та за кордоном. Протягом багатьох років говорять про нову хвилю, представлену одностайно оціненими та нагородженими кіношниками, такими як Крістіан Мунджіу, Крісті Пую, Раду Мунтян, Корнеліу Порумбою, Раду Жуде або Адіна Пінтіліє. Додамо до цієї галереї імен – Александра Нанау, чий фільм колектив нещодавно отримав премію LUX європейського глядацького кіно, що присуджується Європарламентом та Європейською кіноакадемією у партнерстві з Європейською комісією та Europa Cinemas.

Переможця обирають депутати Європарламенту та громадськість, причому кожен з них вносить по 50% відсотків для остаточного голосування. Отримавши нагороду, Александр Нанау вшанував пам’ять жертв та сімей, причетних до трагедії в клубі Колектив, а також незалежній пресі, яка розслідувала справу. Точніше, мова йде про трагедію, що сталася 30 жовтня 2015 року, коли в імпровізованому рок-клубі в колишній бухарестській фабриці спалахнула пожежа під час концерту, в результаті чого втратили життя 65 осіб та близько 200 дістали травми різного ступеню важкості.

Частину постраждалих було відправлено для надання медичної допомоги за кордон, інші, що залишилися в країні, загинули через опіки, але також внутрішньолікарняні інфекції. Соціальне невдоволення загострюється, відбуваються вуличні акції протесту, і тодішній прем’єр-міністр подає у відставку. Паралельно спостерігаючи за журналістами, жертвами та представниками влади, документальний фільм Александра Нанау розповідає про відродження духу громадськості та про необхідність позапартійного журналізму в демократичному світі.

Ми хочемо боротися з корупцією і хочемо вільної преси в Європі. Суспільства не розвиваються, якщо у нас немає культури, освіти та незалежної преси, – сказав у Страсбурзі у момент присудження премії LUX режисер, фільм якого, по суті, був першим румунським фільмом номінованим на Оскар, і одразу у двох номінаціях: «найкраща документальна стрічка» та «найкраща стрічка іноземною мовою».

Оскільки наближається швидкими кроками 74-те видання Каннського міжнародного фестивалю, що пройде у період з 6 по 17 липня, слід зазначити, що повнометражний фільм Întregalde режисера Раду Мунтяна та короткометражний фільм Коли настає світанок Андреї Крістіни Борцун були відібрані в розділі «Quinzaine des Realisateurs». Короткометражний фільм Андрія Епуре Інтерфон 15 змагатиметься у розділі Semaine de la Critique, журі якого очолить Крістіан Мунджіу, а художній фільм La Civil, румунсько-бельгійсько-мексиканська копродукція режисерки Теодори Ани Міхай була відібрана до розділу «Un Certain Regard».

Документальний фільм «колектив» румунського режисера Александра Нанау став,
у понеділок, першим румунським фільмом, номінованим на премію
Оскар, де він змагатиметься в категоріях «найкращий
документальний фільм» та «найкращий повнометражний міжнародний фільм»,
за версією онлайн-платформи Американської кіноакадемії. Кінострічка, копродукція Румунії та
Люксембургу, представляє спільні зусилля лікарів, урядовців та
журналістів-розслідувачів, які виявили велике шахрайство в системі охорони
здоров’я в Бухаресті після пожежі в бухарестському рок-клубі «Колектив»,
що сталася 30 жовтня 2015 року.

«Це історія про державу
і некомпетентних органів влади,
які своїми брехнею і маніпуляціями розтоптали людські життя, і, дуже важливо,
щоб фільм
побачило якомога більше
людей», – заявив в лютому Александру Нанау. Світова прем’єра
документального фільму відбулася у 2019 році на Міжнародному кінофестивалі у
Венеції, а преса описала його як фільм «про систему проти
людей, про правду проти маніпуляції, про особисті інтереси проти громадського
інтересу, про мужність і особисту відповідальність».

Трагедія, що сталася в клубі «Колектив», в результаті якої
загинуло 65 осіб, дала назву цього фільму, що «має подвійне значення, в тому сенсі,
що ми повинні бути разом, щоб змінити щось на краще», – пояснила в інтерв’ю
агентстсву
Agerpres, відомий кінокритик Ірина Маргарета Ністор. «Це перший раз, коли
румунський фільм отримує дві номінації, причому і в категорії «найкращий повнометражний
міжнародний фільм», незважаючи на те, що фільм є документальним», – зазначає
кінокритик. «Так що це додатковий успіх, і я думаю, що фільм має шанси хоча б на одну з
цих премій. Звичайно, ми б хотіли, щоб він завоював обидві. Я думаю, що в номінації «найкращий повнометражний міжнародний фільм» більша конкуренція, ніж
у номінації «найкращий документальний фільм». У номінації
«документальний фільм» я думаю, що він найкращий, я знаю всіх номінантів», – додала
Ірина Маргарета Ністор. «Для нас добре почався цей рік, – зауважує румунський
кінокритик, – адже Румунія щойно повернулася зі «Золотим ведмедем» з Берліна. Ця
серія успіхів почалася майже 20 років тому, причому серед них була і «Золота
пальмова гілка» в Каннах».

У грудні кінострічка «колектив»
Александра Нанау здобула
перемогу в номінації «Найкращий документальний фільм» на церемонії присудження
премій Європейської кіноакадемії. Також була номінована на
премію «Люкс» європейської глядацької аудиторії, яка буде оголошена 28 квітня 2021 року. Кінострічка отримала премію «за кращий докментальний фільм»
на міжнародних кінофестивалях у
Бразилії, США, Бельгії, Ізраїлі, Швейцарії чи Люксембурзі.

Тепер, кінострічка «колектив» змагається на премію «Оскар»
в номінації «найкращий міжнародний фільм» з такими фільмами як: «Людина, яка
продала свою шкіру» (The Man Who Sold His Skin, Туніс), «Ще
по одній» (Another Round, Данія), «Кращий час» (Better Days, Гонконг), «Куди
ти йдеш, Аїдо» (Quo Vadis, Aida, Боснія і Герцеговина) – причому остання
– спільна постановка за румунською участю. У своїй хроніці, щодо фільму Александра
Нанау, Hollywood Reporter описує кінокартину як «різкий і обурливий прояв колективного
обурення».

Документальний
фільм «колектив» Александера Нанау входить до короткого списку номінацій на
Оскар у двох категоріях: найкращий документальний фільм та
найкращий міжнародний повнометражний
фільм. Це вперше, коли румунська кінострічка має шанс виграти дві престижніпремії, присвоєні Американською
кіноакадемією. Фільм представляє
розслідування групи журналістів про корупцію в румунській
системі охорони здоров’я, виявленої в результаті пожежі в
бухарестському клубі Колектив 30 жовтня 2015 року, в результаті
якої загинуло понад 60 осіб. До тепер фільм цей отримав дві нагороди. Торік
він був оголошений найкращим документальним фільмом на преміях Європейської кіноакадемії, також відомих як
європейські Оскари, а цього року він був визнаний найкращим документальним
фільмом Лондонським гуртком кінокритиків.

Номінації на Оскар будуть оголошені 15 березня, а церемонія
нагородження відбудеться 25 квітня. Режисер Александер Нанау, який
народився в Румунії та оселився в Німеччині, уточнив, що номінація
його фільму – румунсько-люксембурзької копродукції- є результатом роботи групи з
чотирьох континентів. У заяві для AGERPRES режисер наголосив на тому, що,
включенням до цього шорт-листу, розповідь документального фільму йде далі. Це історія про державу, про некомпетентні
органи влади, які через брехню та маніпуляції нехтували життям людей. Дуже важливим є те, щоб цей фільм побачили якомога більше людей. Таким чиномце допомогти іншим
усвідомити, коли саме ними маніпулюють і загрожують їхньому
життю органи влади, – зазначив режисер.

Він додав, що певні теми є актуальними для всіх, у всьому
світі. Однією з них є наскільки важливою є незалежна преса,
і що без незалежної преси ми практично не маємо доступу до правди, тому що
люди, які знаходяться при владі, завжди будуть схильні вигадувати паралельну
реальність, приховати свої наміри та зловживатиїхнім службовим становищем. Александер Нанау також вважає, що «румунське суспільство, починаючи з кінця
2015 року, коли
сталися тратегія в клубі Колектив, дуже сильно
змінилося. Воно прагнезмін, які стають все більш і більш помітними».

Повторюваний кошмар, спричинений цинізмом та моральною гниллю
керівників лікарень та політиків, які їх захищають, пожежі з численними
жертвами продовжують засмучувати
румунів. 29 січня в елітному медичному закладі – Національному
інституті інфекційних хвороб Матей Балш в Бухаресті -,сталася пожежа на першому поверсі одного з
корпусів, в результаті
чого загинули люди. Подібна трагедія сталася в
листопаді минулого
року в лікарні швидкої допомоги в П’ятра-Нямц (північний схід). Таким є, стверджує Александер Нанау, підсумок діяльності некомпетентних і корумпованих людей, які десятиліттями займають керівні посади в державних установах чи лікарнях і приховують нікчемність та брак професіоналізму. І результат дуже простий – гинуть люди.

У рейтингу, складеному відомим американським виданням Rolling Stone, серед
20 найкращих фільмів цього року, документальний фільм режисера румунського
походження Александра Нанау «колектив» займає перше місце.

У ньому йдеться про трагедію,
що сталася 30 жовтня 2015 р., коли в бухарестському рок-клубі, що діяв в
приміщені колишньої фабрики, під час концерту спалахнула пожежа, яка призвела
до смерті 64 осіб, з яких 27 осіб згоріли на місці, а ще близько 200 осіб отримали
травми та опіки різної тяжкості, з яких одна молода людина пізніше покінчила
життя самогубством. Декілька поранених були перевезені для проходження необхідного
лікування за кордон, багато інших, які залишилися в країні, програли боротьбу
за життя як через сильні опіки, так і через внутрішньолікарняні інфекції.

На цьому тлі зросла соціальна напруженість, відбулися масштабні вуличні
акції протесту, під тиском яких тодішній прем’єр-міністр пішов у відставку. Спостерігаючи
за журналістами, жертвами пожежі та представниками уряду, документальний фільм Александра
Нанау розповідає про відродження громадськості та про необхідність політично
незаангажованої журналістики в демократичному світі. Ні британці від The
Economist, ні американці від Vanity Fair не приховують свого захоплення
документальним фільмом «Колектив»: на думку публікації The Economist це «вражаючий»
фільм, а Vanity Fair вважає його «приголомшливим».

Тим часом документальний фільм «колектив» отримує все більше визнання у світі. Після
здобуття нагород на міжнародних кінофестивалях у Бразилії, США, Бельгії,
Ізраїлі, Швейцарії чи Люксембурзі, наприкінці минулого тижня, фільм отримав
премію Європейської кіноакадемії в номінації «Найкращий документальний фільм». «колектив»
– перший румунський документальний фільм, який перемагає на цьому конкурсі Європейської
кіноакадемії, заснованому в 1988 році, що об’єднує роботи понад 3800 режисерів
з усієї Європи.

З цієї нагоди режисер Александр Нанау заявив, що перш за все нагорода
означає визнання важливості журналістики в суспільстві, мужності викривачів та підтвердження
права громадян на повагу та захист з боку політичних діячів у своїх державах. «колектив»
також був номінований, разом із двома іншими фільмами («Ще по одній!» і «Корпус
Крісті» на премію «Люкс» європейської глядацької аудиторії. Переможець буде
оголошений 28 квітня 2021 року на сесії Європейського парламенту. Рішення про
присудження премії прийматимуть як громадськість, так і члени Європарламенту.

Також, кінострічка «колектив» Александра Нанау є номінацією від Румунії на
премію «Оскар-2021» в категорії «Найкращий повнометражний міжнародний фільм». Таким
чином, вперше документальний фільм є пропозицією Румунії на нагороду
Американської кіноакадемії.

Друга
хвиля коронавірусної пандемії

Європу
охопила друга хвиля пандемії, і лідери ЄС обіцяють
скоординувати свої зусилля, намагаючись зупинити її. В кінці відеоконференції, в якій вони взяли участь, голова Європейської комісії
Урсула фон дер Ляйен заявила, що ЄК фінансуватиме
переведення пацієнтів хворих на COVID-19 з однієї
країни в іншу, щоб зменшити тиск на лікарні. Президент Клаус Йоханніс закликав виділити більше грошей на диверсифікацію
джерел придбання майбутніх вакцин і виступив на користь єдиного
підходу на рівні усіх країн Європейського
Союзу, що призведе, серед іншого, до взаємного
визнання результатів тестів. Європейські держави впроваджують
повний або частковий карантин. Влада в Бухаресті визнає, що ситуація погіршується, але стверджує, що
наразі не потрібно повертатися до різких обмежень, що
були накладені навесні. Щодня
повідомляється про тисячі нових випадків зараження, і близько 100 пацієнтів втрачають
битву з цим вірусом. Сотні населених пунктів, а також столиця, увійшли під дію
так званого «червоного сценарію» розвитку епідемії, після того, як показник
зараженості на COVID-19 за останні два тижні перевищив 3 випадки на тисячу населення.
Тому стало обов’язковим носіння захисної маски не тільки в закритих громадських
місцях, а й просто неба. Щойно відкрита діяльність ресторанів, кав’ярень,
кінотеатрів, театрів та залів ігрових автоматів була знову призупинена. І не
востаннє, відкриті 15 вересня дитячі садки та навчальні заклади знову перейшли
на дистанційне навчання. На відділеннях інтенсивної терапії здійснюється
величезний тиск, саме тому влада вирішила розширити існуючі та створити нові. Так
само уряд запровадив нові правила для пацієнтів з легким або безсимптомним перебігом захворювання і найме на роботу 200 молодих лікарів за такими
спеціальностями, як реанімація, невідкладна допомога, пульмонологія, інфекційні
захворювання, епідеміологія та рентгенологія.

5 років від трагедії в бухарестському клубі
Колектив

Минуло
п’ять років з часу трагічної пожежі в бухарестському клубі
Колектив, в результаті якої загинуло 65 молодих людей. Ще 150 людей все ще потребують медичної допомоги. «Трагедія в клубі Колективі
є результатом ланцюгової злочинної діяльності, а подальше ставлення деяких
обвинувачених доводить цинізм, недобросовісність і
неповагу до величезних страждань жертв», такою була мотивація
першої інстанції, яка винесла покарання у вигляді позбавлення волі на 115 років для
всіх засуджених у цій справі. Були засуджені – власники клубу та комерційного
товариства, що
організувало піротехнічне шоу, що лежало в основі пожежі, пожежники, які перевірили клуб, і, не
востаннє, тодішній мер 4-ого
столичного району, де відбувся захід, за зловживання службовим
становищем. Жодна моральна
або ще гірше законодавча перешкода не стояла на шляху успішної
кандидатури останнього на посаду мера
сусіднього бухарестського району з
тим, яким він керував у 2015 році. Нагадаємо, що незабаром
після пожежі він подав у відставку і пообіцяв покінчити з політикою.
Некомпетентність та адміністративна корупція створили летальну комбінацію в справі
Колектив. Люди зрозуміли це тоді і вийшли десятками тисяч на вулиці, вимагаючи відставку
соціал-демократичного уряду того часу. Слова тодішнього глави Румунської римо-католицької
церкви монсеньйора Робу, першого релігійного лідера, який прийшов на місце
пожежі, залишаються болісно актуальними. Нам повинно бути соромно, -
сказав він, – усім нам, урядам, державним установам та церквам, за те що ми
нічого не змінили в нашій країні за 25 років. Я думаю, – додав він,
– що ми, церкви, недостатньо працювали за ці 25 років, у своєму способі
мислення, дії, тому що ми дуже легко ковтаємо корупцію, брехню, хитрість, і все
це нам здається нічого, але як ми бачимо, всі ці обставини можуть бути
злочинними.

Корупція на топ-рівні

Колишній
ліберальний спікер Палати депутатів у Бухаресті Богдан Олтяну
був остаточно засуджений до 5 років позбавлення волі за
вчинення злочину «торгівля
впливом» у справі, в якій його звинуватили у отриманні мільйона євро від суперечливого
бізнесмена. Олтяну також був заступником керівника Національного банку Румунії. Він
є третім керівником румунських депутатів ув’язненим за
корупцію після соціал-демократів Адріана Нестасе
та Лівіу Драгні. З іншого боку, депутати явною та дивовижною
більшістю голосів, з огляду на історію таких моментів, схвалили запит Національної антикорупційної дирекції про надання дозволу на порушення кримінального провадження
у справі порушеній прокурорами проти їх
колеги Ніколая Бенічою (члена лівої партії «Про
Румунія»), звинуваченого у торгівлі впливом та хабарництві, вчинених повторно.

Візит прем’єр-міністра
Румунії до Парижа

Прем’єр-міністри
Румунії та Франції, Людовик
Орбан та Жан Кастекс,
підписали в понеділок у Парижі нову оновлену Дорожню карту, що
стосується Стратегічного партнерства між двома країнами, на основі якої,
співпраця, за словами двох прем’єрів, стане більш структурованою, амбітнішою, а
також більш придатною для вирішення викликів, що виникли внаслідок кризи,
спричиненої пандемією Covid-19. Ця Дорожня карта визначає основні
координати
двостороннього співробітництва на наступні чотири роки у таких сферах, як
атомна енергетика, оборона, телекомунікації, сільське господарство та охорона
здоров’я. Серед іншого, Франція братиме участь у розвитку спроможності Румунії
виробляти атомну енергію після того, як на початку місяця Румунія та США
підписали угоду про будівництво двох нових реакторів. Глава уряду в Бухаресті
також провів переговори у столиці Франції з президентами Національних зборів та
Сенату, а також взяв
участь у Раді Організації економічного співробітництва та розвитку. Румунія, -
зазначили члени Ради ОЕСР, – досягла необхідного рівня підготовки до початку
переговорів про вступ в
організацію. Членство в ОЕСР є стратегічним етапом для Румунії, наголосив глава
румунського уряду.

Фільм про систему, з одного боку, та людей, з іншого,
про правду і маніпуляції, про особисті інтереси проти суспільних інтересів, про
індивідуальну мужність та відповідальність: таким є синопсис повнометражного фільму
«колектив», який представляє перший рік після пожежі в бухарестському рок-клубі
«Колектив». Але ця кінострічка не є реальним вимислом і не заснована на
реальних подіях. Це власне реальність!

Увечері
30 жовтня 2015 року на сцені рок-клубу «Колектив», імпровізованому на першому
поверсі колишньої фабрики, на сцену піднялися члени гурту «Goodbye to Gravity»,
співаючи перед сотнями присутніх там молодих людей. Під час концерту був
запалений феєрверк, який потрапив в стелю, обшиту ізоляційним матеріалом в
результаті чого почалася пожежа у приміщені з одним виходом.

153
секунди тривала пожежа! Багато людей загинули всередині, де виникла тиснява, багато
задихнулися в натовпі. Тодішній прем’єр-міністр подав у відставку, за ним і мер
4-го сектора столиці, де працював рок-клуб. Багато вцілілих, але з сильними
опіками були відправлені для лікування за кордон, інші, які залишилися в
країні, померли від опіків або від внутрішньолікарняних інфекцій.

Почалися
масштабні вуличні протести під гаслом «Корупція вбиває!», прокурори порушили
кримінальне провадження, кілька осіб було заарештовано, судове розслідування затягується,
але врешті решт суд виносить вирок: підсудних позбавляє волі, а жертвам чи їх спадкоємцям
призначає відшкодування шкоди. Одна з найбільших трагедій мирного часу в
історії Румунії, пожежа в клубі «Колектив» призвела до смерті 64 осіб,
переважно молодих людей, близько 200 отримали травми різного ступеня тяжкості,
один із них пізніше покінчив життя самогубством.

Документальний
фільм режисера Александра Нанау, знятий після трагедії в рок-клубі «Колектив» у 2015 році,
тепер став претендентом від Румунії на премію Американської кіноакадемії «Оскар-2021» року в категорії «Міжнародний повнометражний
фільм», яка який раніше називалася «Найкращий фільмом іноземною мовою». Уперше від
Румунії на премію Американської кіноакадемії висунули документальний фільм – написано
на сторінці фільму у Facebook. Крім того, американські дистриб’ютори включать «колектив»
і до розділу «Найкращий документальний фільм», збільшуючи шанс потрапити до
шорт-листу номінацій.

«Це
справжня «золота епоха» документалістики, а той факт, що ці фільми починають
отримувати настільки широке визнання, є дуже обнадійливим», – каже Александр
Нанау, який радіє тому, що трагедію «колектив» побачуть якомога більше людей. У
сподіванні, – додамо й ми, – що подібне ніколи не повториться!

У румунський прокат вийшов фільм режисера Александра Нанау «колектив», міжнародна прем’єра якого відбулася на Венеційському
кінофестивалі у вересні. Документальний фільм, який
розповідає про корупцію в системі охорони здоров’я, можна переглянути у понад
30 кінотеатрах по всій країні, в Бухаресті та в інших 20 містах. «колектив» був
показаний на Міжнародному кінофестивалі в Торонто і отримав нагороду за
найкращий документальний фільм на XV-му Цюріхському кінофестивалі.

Після
прем’єр у Венеції та Торонто, де отримав схвальні відгуки від критиків та
викликав неабияку реакцію публіки, «колектив» став єдиним документальним
фільмом, показаним у розділі «Спотлайт» Кінофестивалю «Санденс» (23 січня-2
лютого 2020 року), присвяченому винятковим кінострічкам, що мали світову
прем’єру в попередньому році. Фільм, знятий режисером Александром Нанау у співпраці
з HBO Europe та Samsa Film, відтворює хронологію подій упродовж року після трагедії
у бухарестському рок-клубі «Колектив» (де 30 жовтня 2015 року спалахнула
пожежа, в результаті якої загинули 66 осіб), і фокусується на стосунках між
владою та журналістами у спробі дізнатися правду.

«колектив» – це розповідь про
взаємозв’язки між людьми та системою, тонка грань між правдою і брехнею, про
мужність і відповідальність, – розповідає режисер Александр
Нанау. «Я вирішив, що слід розповісти історію про те, що сталося, аби
зрозуміти процеси, що відбуваються в румунському суспільстві. Зібрав команду
документалістів, задокументував цю історію у всіх напрямках і разом з Антоанетою
Опріш, співавтором фільму, зрозумів, що нам потрібно зосередитись на ЗМІ, адже
преса може розшифрувати взаємозв’язки між владою та громадянином. І ми
вирішили розповісти історію очима преси, оскільки тодішня преса, точніше редакція
видання «Газета Спортурій», що складається з Кетеліна Толонтана, Мірели Няг та
Резвана Луцака, була єдиною, хто почала задавати питання. У решті ЗМІ чиновники
брехали та дезінформували. Вони казали, що потерпілих можуть оперувати в
Румунії, що в нашій країні є для цього всі умови, в той час як команда «Газети
Спортулуй» виявила, що опікове відділення лікарні «Флоряска», де жертви
пожежі мали бути прооперовані, насправді було закрите. Так ми зрозуміли, що з
усієї цієї історії можемо зробити більше. Тому що команда під керівництвом Кетеліна
Толонтана була відома своїми журналістськими розслідуваннями і тоді у нас
виникла ідея звернутися до них, запитати, чи є у них щось додаткове, щось нове,
над чим вони працюють, щоб викрити цю брехню держави. Ми попросили їх дозволити
нам знімати процес журналістського розслідування. Спочатку вони відреагували на
це дуже неохоче, але побачивши, що наша команда настільки глибоко дослідила цю
тему, вони набралися мужності, повірили нам і ми почали працювати разом. А під час зйомок ми зрозуміли, що створюємо трилер, заснований на реальних подіях.»

«Час від
часу фільм не тільки відкриває очі, а й зворушує , демонструючи моральне
провалля, що резонує далеко за межами країни походження стрічки. Фільм Александра
Нанау «колектив» – чудова постановка про неймовірний рівень корупції усередині румунської
медичної системи. Фільм, по-справжньому відображає часи, в яких ми живемо і заслуговує
на широке визнання», – пише публікація Variety про цю кінострічку.

Режисер Александр Нанау. «Для мене кожен вибір теми пов’язаний з тим, які
життєві уроки я хочу засвоїти, чому хочу навчитися від інших і це веде мене до
теми. Я завжди прагну розвивати свої знання і документальний фільм – особливо
спостережний документальний фільм, який дає тобі можливість провести рік або
навіть більше з обраною темою, дає можливість викласти цей досвід, відчуті емоції,
в розповіді. І цей процес – надзвичайно потужна школа життя, я міг би сказати,
що вибір теми документального фільму – це майже як вибір партнера по життю.
Тому що обрана тобою тема стає партнером, завдяки якому розвиваєшся і ростеш ти,
але й він також розвивається і росте. Це дзеркало режисера-документаліста в
його темі і взаємовідносини, завдяки яким обидва ростуть.»

Німецький режисер і продюсер румунського
походження Александр Нанау навчався режисурі у відомій німецькій Академії кіно
і телебачення у Берліні (DFFB) і став лауреатом двох стипендій: Інституту «Санденс»
та Академії мистецтв у Берліні. У 2007 році він створив у Румунії продюсерську компанію «Alexander Nanau Production». Його документальний
фільм «Світ очима Йона Б.» виграв у 2010 році міжнародний трофей «Emmy Internaţional» у категорії «Мистецьке
програмування», а кінострічка «Тото та його сестри» була номінований на премію
Європейської кіноакадемії у 2015 році. Александр Нанау був
оператором-постановником французько-німецького документального фільму «Nothingwood/Ніщовуд»,
знятого в Афганістані, прем’єра якого відбулася у Каннах у 2017 році, у
програмі «Quinzaine des Réalisateurs/Двотижневик режисерів».

Багатосерійна історія «Комісар ЄС»
триває

«Є серйозні сумніви в тому, що кандидатура Румунії на пост єврокомісара була
внесена урядом «легітимно», оскільки вона не була узгоджена з президентом Клаусом
Йоганнісом, – заявила речниця Єврокомісії Міна Андрєєва. Вона сказала, що «не йдеться про «так», або «ні», або про відхилення кандидатури», додавши,
що ця проблема має бути вирішена в Румунії. «Враховуючи подальші виклики та
можливості, усі зацікавлені у тому, щоб Європа рухалася вперед без зволікань, і
хто б не був румунським кандидатом, він повинен бути прийнятним для голови
Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і має, так само, заручитися необхідною
підтримкою в Європарламенті», – наголосила Міна Андрєєва. Раніше відставлений прем’єр-міністр,
соціал-демократка Віоріка Денчіле висунула кандидатуру колишнього міністра
європейських справ Віктора Негреску на посаду європейського комісара від
Румунії. Президент Клаус Йоганніс, однак, оцінив, що глава уряду, якому
парламент 10 жовтня оголосив вотум недовіри та відправив у відставку, не має
легітимності висувати кандидата у комісари. Це вже третя пропозиція соціал-демократів
після Ровани Плумб та Дана Ніки. Кандидатура першої була відхилена комітетом з
питань правової політики Європарламенту з міркувань доброчесності, а
кандидатура другого навіть не була розглянута, після того як уряд, який висунув
її провалив іспит вотуму недовіри в
парламенті.

Урядова команда перед голосуванням у
парламенті

13 із 16 кандидатів на міністерські посади,
запропоновані призначеним прем’єр-міністром та лідером Націонал-ліберальної
партії Людовіком Орбаном, були схвалені у результаті парламентських слухань у
спеціалізованих комітетах законодавчого органу. Були відхилені, однак
кандидатури Йона Штефана на пост міністра громадських робіт, розвитку та
управління, Віолети Александру на посаду міністра праці та Флоріна Кицу на посаду
міністра фінансів. За підсумками парламентських слухань призначений
прем’єр-міністр назвав рішення про відхилення трьох кандидатів політично
мотивованими, давши, що він задоволений тим, як показали себе кандидати. Він
сказав, що постане перед парламентом з тим же складом уряду. Висновки спеціалізованих комітетів мають
консультативний характер. У відповідь голова Палати депутатів, соціал-демократ
Марчел Чолаку зазначив, що існує неписане правило, згідно з яким кандидатури,
які не пройшли слухання у комітетах, мають бути замінені призначеним
прем’єр-міністром. Людовіку Орбану необхідні голоси 233 парламентаріїв для
затвердження свого кабінету міністрів. Для отримання необхідної підтримки у
парламенті ліберали підписали політичні угоди з Союзом «Рятуйте Румунію»,
Демократичним союзом угорців Румунії, партією «Народний рух», Альянсом
лібералів і демократів та фракцією національних меншин, в тому числі української, у Палаті депутатів.

14 кандидатів у президенти

У Румунії триває кампанія виборів президента, яку
оглядачі називають нецікавою і тьмяною. Остаточний список кандидатів на виборах Президента
Румунії-2019 містить 14 осіб від усіх парламентських партій зокрема: чинний
президент Клаус Йоганніс, кандидатуру якого підтримує Націонал-ліберальна
партія, лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер Союзу «Рятуйте
Румунію» Дан Барна, Теодор Палеологу від Партії «Народний рух» колишнього
президента Траяна Бесеску, Мірча Діакону, кандидатуру якого підтримують Альянс
лібералів та демократів і партія Про Румунія, а також лідер Демократичного
союзу угорців Румунії Келемент Хунор. Про бажання стати президентом також
заявили кандидати від низки позапарламентських партій: Кетелін Іван, Нінел
Пейя, Себастьян-Константін Попеску, Джон-Йон Бану, Рамона-Іоана Брюйнсельс та
Віорел Катараме, а також двоє незалежних кандидатів – Богдан Станоєвіч та
Александру Кумпенашу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10
листопада, а другий – 24 листопада. Відповідно до рішення уряду, закордонні
румуни зможуть голосувати у першому турі виборів президента з 8 по 10
листопада, а у другому турі з 22 по 24 листопада. Серед країн, де буде створено
найбільше закордонних виборчих дільниць налічуються: Іспанія (148), Італія (142),
Німеччина (84), Великобританія (73), Франція (48), США (38) та Республіка
Молдова (36). Румуни які мешкають за кордоном і раніше зареєструвались на спеціальному порталі в
Інтернеті, мають можливість голосувати поштою.

«Колектив» – 4 роки по тому

У середу панахидою та пішою ходою у Бухаресті відзначили четверті роковини найбільшої трагедії упродовж тридцятирічної
посткомуністичної історії Румунії. 30 жовтня 2015 року під час рок-концерту у
бухарестському нічному клубі «Колектив» спалахнула велика пожежа, після того як іскри феєрверку перекинулися на
стіни і стелю переповненої зали, яка мала лише один вихід. Від опіків або від токсичного
диму 64 людини загинули і майже 200 отримали травми. Кількість загиблих зросла до
65 людей через два роки, коли ще одна особа, яка отримала сильні опіки через депресію
покінчила життя самогубством. У порушених за цим фактом провадженнях досі не
знайдено винних. Власникам клубу досі не
оголошено вироку. Тодішній міністр охорони здоров’я Ніколає Бенічою не з’явився
до Генеральної прокуратури для допиту в
якості свідка у кримінальній справі в зв’язку з діями представників влади після
пожежі. З іншого боку, громадська організація з Ясс написала заяву до
прокуратури на посадовців Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій на
чолі державним секретарем Раєдом Арафатом. Їх звинувачують у приховуванні важливих
доказів, після того як електронна публікація виклала в Інтернет досі невідомий відеозапис,
зроблений першим екіпажем рятувальників, який прибув на місце трагедії для
ліквідації наслідків пожежі. «Ми всі знали, наскільки хаотичними були дії, з
самого початку ми казали про непрофесіоналізм та відсутність емпатії «рятувальників»,
а відеодокази лише підтвердили наші підозри», – зазначили активісти відповідної
організації. Раєд Арафат заявив, що не бачив відозаписів і не подаватиме у
відставку, додавши, що піде з посади, лише якщо цього зажадає прем’єр-міністр.

30 жовтня 2018 року сповнилися три роки від пожежі в столичному клубі Колектив, в результаті якої загинули 64 особи та більше ста було поранено. Згодом, молодий чоловік,
поранений у пожежі, покінчив життя самогубством майже через
два роки після трагедії. Еуджен
Янку, голова Асоціації «Colectiv GTG 3010», батько 22-річного хлопця, який загинув після пожежі в бухарестській лікарні, заявив: Сповнилися три роки від дати пожежі, три роки від коли наші поранені намагаються одужати якомога більше, на жаль, вони втомилися від операцій, анестезій та болю.

З медичної точки зору, система лікарень не змінилася
в нашій країні. Відсутність медичного персоналу, ліків та обладнання є вже
хронічними захворюваннями румунської медичної системи. Адіна Апостол, яка пережила
трагедію в клубі Колектив, каже, що більшість тих, кому вдалося вижити після
пожежі та лікарняних інфекцій, все ще борються з одужанням. Кому допомагає те,
що рятувальники втручаються швидко, якщо в лікарнях немає місць, каже вона.
Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя підтверджує, що зараз Румунія має лише 11
ліжок для великих опіків, і каже, що у випадку такої трагедії, як та, що сталася
в клубі Колектив, Румунія знову звернеться до іноземної допомоги.

Жодна країна в Європі не може впоратися з такою
великою кількістю жертв, як це було в клубі Колектив, стверджує міністр Пінтя.
Через три роки після цієї трагедії, гнів батьків та жертв цієї трагедії є все
ще живим, оскільки румунське правосуддя ще не встановило винуватих. Цього місяця
було відновлено судовий розгляд справи «Колектив» у першій інстанції, після того, як суддя, який розглядав до тепер справу у першій
інстанції, вийшов на пенсію.

Було встановлено термін 9 листопада для подання доказів, і теж тоді може початися допит свідків.
Ані що стосується захисту від пожеж Румунія
не стоїть краще. Остання інформація від Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій показує, що існують ще великі проблеми стосовно видачі дозволів на пожежну безпеку в клубах, барах та ресторанах.

Вистава на тему драми, що сталася в клубі
Колектив, була поставлена на сцену в столичному Національному центрі
танцю. Під назвою «153 секунди», вистава починається з розповіді вцілілої дівчини. Проект координований режисеркою Іоаною Пеун, яка зібрала свідчення жертв, а також думки соціологів та психологів, та поставила на сцену виставу про скорення
долі та можливість зміни.
Назва вистави«153 секунди» походить від тривалості пожежі в клубі Колектив.
Нагадаємо, після трагедії відбулися широкомасштабні протести проти корупції центральних та місцевих
органів влади, що призвело до відставки уряду СДП та чолі з Віктором Понтою.