Tag: колядки

  • Фестиваль колядок, українських свят та звичаїв у Бухаресті

    Фестиваль колядок, українських свят та звичаїв у Бухаресті

    Бухарестська філія Союзу українців Румунії провела 19 січня 2025 року, в театрі «Інфініт», 8-й Фестиваль колядок, українських свят та звичаїв. Цьогорічний фестиваль пройшов у чудовій атмосфері, в якій відчувалися особливі емоції між глядачами та виконавцями.

    Лунали гарні українські та румунські колядки та щедрівки, давні та сучасні та обробки. Вистава «Снігова королева» театральної групи «Фаворит» зачарувала всіх. Актори, яскраві костюми, магія на сцені, захопливий сюжет – усе залишило як дітей, так і дорослих у захваті! Зачарували присутніх своїми виступами також художні вокальні колективи «Едельвейс» і «Ластівка», родинний квартет Гамурарів, вокальний колектив студентів української секції Бухарестського університету та сімейний гурт «Септима». Фестиваль приніс нові знайомства, учасники обмінялися думками, і все це заради продовження українських зимових традицій.

    Голова Бухарестської філії СУРу Михайло Трайста розповідає про важливість фестивалю: «Основною ціллю цього фестивалю є продовження традицій, яких ми успадкували від наших батьків та дідів, та щоб ми, у нашу чергу, передавали їх наступному поколінню. Цього року на сцені фестивалю виступив театр українських переселенців «Фаворит» з чудовою виставою «Снігова королева», також виступили ансамблі «Едельвейс», ансамбль дітей і молоді «Ластівка», гурт студентів української секції Бухарестського університету та родинний гурт «Сиптима». Було дуже багато глядачів, зал був переповненим. На мою думку цьогорічний фестиваль пройшов успішно».

    Режисерка Кристина Джаламага, родом з України, керівниця театральної трупи «Фаворит», яка діє в рамках Театру імені Івана Франка Бухарестської філії СУРу, ствердила: «Була казка для діточок. Ми вперше поставили саме дитячу роботу «Снігова королева». Ми працювали над нею всього два тижні. Прийшли діти нові до нашого колективу і мені прийшла вночі ідея постановити казку. І ми за два тижні поєднали всі свої зусилля і робили кожен день, йде мова і про костюми, образи, декорації. Ми робили репетиції й вдома, й в приміщенні Бухарестської філії СУРу. З діточками було чудово працюватию вони надихають, вони щирі, вони принесли справжню казку. Їхні щира радість і щирі враження від всього допомагають нам дивитись на все очима дитини. Поки що відгуки були дуже добрими, всім сподобалася вистава, вони просять, щоб було побільше казок. Діточок у нас багато, вони приходять до нас завжди з радістю, але коли дізнались, що є казка для дітей стали ще більше бажаючих. І ми вже думаємо, яку нову казку постановити, мабуть вона буде на бажання глядачів.»

    Тетяна Афанасьєва, переселенка з України, невтомно працює з двома художніми колективами «Едельвейс» і молодіжнім гуртом «Ластівка», які діють також при Бухарестській філії СУРу. Вона розповідає про виступи колективів та пережиті нею емоції: «Вокальні ансамблі Ластівка та Едельвейс підтримують і зберігають гарні традиції нашого славного українського народу. Ми на цьому фестивалі співали українські традиційні колядки « Добрий вечір тобі, пане господарю», «Нова радість стала», «Небо і земля», Ой сивая та і зозулечка»,  а аткож співали сучасні українські колядки, які прославляють народження Ісуса Христа, такі як «Хай Ісус моє дитя», «На річці, на Йордані», «Янголята», і заспівувала талановита наша солістка Христина Джаламаха, а співоча талановита родина Хамурар заспівала чотири голосно “Щедрик” Микола Леонтовича. Ми пишаємось цією родино. Нещодавно ми з ансамблем «Едельвейс» взяли участь у 32-му Міжнародному фестивалі колядок та зимових обрядів українців Румунії у місті Сігету Мармацієй Марамороського повіту. І ми там зустрілися з українцями інших країн, а також українцями міста Києва, Івано Франківська. Ми гуртуймося і підтримуємо один одного українців по всьому світу.»

    Лекторка Кафедри української мови та літератури Бухарестського філологічного факультету Олена Біволару говорить про виступ студентів, які вивчають українську мову: «Це не перший наший виступ. Тут є студенти третього року і першого року. Студенти третього року мають вже дворічний досвід таких виступів, бо ми колядуємо кожен рік в Університеті, професорів та студентів. Цього року також у нас був концерт разом з секціями російської, чеської та сербської мовами. Ми готуємо ці колядки напевно вже місяць. Це добре для студентів і думаю що для слухачів слухачів також. Студенти  краще вивчають українську мову за допомогу пісень та колядок, розуміють краще українські традиції та обряди.»

    Кирило та Анна Мазури зі своїми дітьми створили сімейнй гурт «Септима», який прекрасно виступив: «Дуже гарне враження було від спектаклю, від всіх хто виступав, дуже гарні колядки, мені було дуже добре і тепло на душі це було таке свято, ніби я попав на інший світ. Я багатодітна мати. У мене п’ятеро дітей і майже з початку їх життя, я дітей навчила співати і ми кожний рік готуємо нові колядки. І цього року ми ще одну підготували і ми дуже задоволені. Я вважаю, що Різдво це головне зимове свято і тому діти його завжди чекають та з радістю співають. Ми співали такі колядки як: «Пречиста діва», «Щедрик» і «Тиха ніч».

  • Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    У місті Сігету Мармацієй відбувся 11 січня 2025 року 32-й Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, найбільший захід такого роду, організований Марамороською філією Союзу українців Румунії. Взяли участь групи колядників з майже кожного села Марамуреша, де проживають понад 60% українців всієї держави, а також з інших повітів, де компактно проживають етнічні українці, та колядники з України.

    Фестиваль почався Святою Літургією в Греко-католицкій церкві міста Сігету Мармацієй, опісля утворилася колона колядників, одягнених в різдвяні або традиційні українські костюми, які пройшли парадом центром міста. Потім відбулося офіційне відкриття фестивалю зі співом державних гімнів Румунії та України та привітальними виступами. Завершився фестиваль традиційним концертом просто неба у Великому парку в місті Сігету Мармацієй. На цьогорічному фестивалі, на додаток до традиційного параду та концерту колядок, присутні мали можливість відвідати стенди з традиційними українськими стравами з різних регіонів, де проживають етнічні українці. Шановні ражіослухачі, далі запрошуємо вас послухати кілька промов посадових осіб на відкритті фестивалю та кілька колядок, з якими виступили групи колядників з Румунії та України.

     У своєму привітальному виступі до учасників, голова СУРу, депутат Микола-Мирослав Петрецький сказав, що Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії став емблематичним для української громади Румунії. Він відмітив важливість таких заходів, які допомагають українцям Румунії краще зберегти свої звичаї і традиції, що є фундаментальними елементи без яких жодна нація не може існувати. Проведення такого роду заходів завядчується тому, що румунська держава добре розуміє потреби та роль нацменшин. Українці незважаючи від того, в якій частині Румунії живуть, зберігають свої цінності, й таким чином вони не тільки зберігають свій прабатьківський скарб, а також збагачують європейський культурний скарб, – додав голова СУРу. Він також висловив щиру подяку українцям з України, Марамуреській філії СУРу, представникам румунської влади та всім присутнім: «Я хотів би почати словами подяки нашим партнерам, друзям та гостям з України, які незважаючи на те, що переживають складні часи через повномасштабну війну, яку розв’язала російська федерація проти України, знайшли час і прийшли сьогодні підтримати українців з Румунії. Дякуємо вам за те, що ви не забуваєте про ваших друзів, братів з Румунії, за те що завжди, коли українська громада переживає важкі або гарні моменти, українці, де б вони не були, є об’єднаними. І коли певний народ є об’єднаним він є незламним. Усі ми знаємо, що український народ був, є і буде об’єднаний. І тому, що наближається Новий рік, я хотів би побажати вам міцного здоров’я, успіхів, добробуту, сімейного затишку, вірних друзів, єдності та миру. Хочу подякувати всім організаторам, а саме Марамуреській філії СУРу, місцевих організаціям СУРу, представникам державної влади, які кожного разу, на кожній події є поруч з СУРом, Консульству Румунії у Солотвині, Посольству України в Румунії, та звичайно нашим партнерам, сусідам із Закарпаття, Чернівців, Івано-Фраківщини, Києва, Львова за те, що вони кожного разу є поруч з нами. Хочу побажати вам гарно провести день  і запрошую і наступні роки бути поруч з нами. Я запевняю вас, що СУР буде й надалі для вас не лише партнером, а й вірним другом.»

    Заступник мера Сігету Мармацієй Кріштофер Левенте Орос зачитав лист від мера міста Василя Молдована, в якому, між іншим, було зазначено: «Кожного року цей фестиваль об’єднує українців з усіх куточків світу, а також є доброю нагодою пізнати краще одні одних та зберегти живими колядки і традиції наших предків, які визначають нашу культурну ідентичність. Це дуже добра нагода відсвяткувати наш спадок та зміцнити стосунки між українськими громадами Сігету Мармацієй, Марамуреша та всієї Румунії й закордону. Сігету Мармацієй був і залишається багатокультурним містом, в якому традиції та культура українців завжди цінуються і поважаються. Цей фестиваль не тільки показує історію та багатокультурність нашого регіону, а й наше бажання зберегти культурні цінності української громади повіту Марамуреш. Хочу подякувати всім тим, хто протягом часу долав зусиль для проведення цього прекрасного фестивалю, а також всім групам колядників, які виконуватимуть на цій сцені свої колядки.(…) Дякую всім присутнім, за участь у цьому прекрасному фестивалі, що продовжує гарні зимові традиції.»

    Заступник голови Закарпатської обласної ради Василь Дем’янчук ствердив: «Дорогі друзі, я вже не вперше, але вчергове повторюю, що в складний час румуни стали братами для нас українців. Сьогоднішній фестиваль, коли ми поряд можемо насолоджуватися колядками українців, колядками інших народів, нагадує нам ті гарні часи коли всі колядували. Від імені Закарпатської обласної ради, від депутатського корпусу, від імені керівництва Закарпатської області прийміть щирі вітання з нагоди різдвяно-новорічних свят. (…) Бажаю вам міцного здоров’я, успіху, сімейного благополуччя кожній родині, яка живе в Румунії, яка живе в Україні, всім присутнім на цьому фестивалі, та звичайно Україні перемоги, миру всім нам. Дай Бог бережи Україну! Дай Бог бережи Румунію! Слава Україні!»

    У своєму зверненні до присутніх Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, між іншим, сказав: «Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, який цього року відбувається вже у 32 раз це є величною  нагодою відчути дух Різдва, але і можливістю поділитися світом культури з друзями і сусідами. Колядка це символ єдності, надії та радості. Вона зберігає тисячолітню історію та передає з покоління в покоління тепло родинного вогнища та віру у краще майбутнє, бажання й плекати ці традиції та ділитися з ними з іншими, що свідчить велику любов до батьківщини та збереження української ідентичності. Третій рік поспіль Різдво українці зустрічають і відзначають, переживаючи водночас велике страждання, пов’язане з триваючою війною Російської федерації проти України. Країна, яка розв’язала цю війну прагне знищити український народ, прагне знищити українську ідентичність і українські традиції. Тому для українців ця боротьба є боротьба за власне існування, за свою свободу і незалежність. Аде героїчно захищаючи власну свободу, українці так само захищають свободу всіх європейських народів. Ми віримо у нашу перемогу, тому що правда на нашій стороні. Я хочу подякувати румунським друзям, румунському народу за солідарність, за допомогу, яка була виявлена в цій надзвичайно складні часи. Ця допомога і солідарність значно зміцнила наші відносини, наше взаєморозуміння і здійснила фундамент для побудови міцних стосунків на майбутнє. Я дуже радий, що попри всій складнощів війни сьогодні українські колективи так само знаходяться в Сігету-Мармацієй, щоб проводити зі всіма вами це велике свято. На завершення хочу подякувати організаторам цього фестивалю Союзу українців Румунії та побажати активної діяльності на майбутнє. Всіх вітаю з різдвяними святами! Христос народився! Слава Україні!»

    Генеральний консул Румунії в Солотвині Закарпатської області Граціан-Флорін Пирву, в своїй промові, ствердив: «Без культури, без традицій, без колядок немає ідентичності. Це дуже велика радість, що Союзу українців Румунії вдається згуртувати українську громаду, щоб вона була якомога обєднаною. Доказом цього є той факт, що в Сігету Мармацієй відбуваються такого роду заходи. Я вітаю особливо пана Петрецького за те, що він організовує такі прекрасні заходи. На мою думку для 2025 року є три дуже важливі слова, а саме: єдність, солідарність і мир.»

  • Колядки на Різдво за старим стилем

    Колядки на Різдво за старим стилем

    Сьогодні наша передача святкова, оскільки етнічні українці Румунії, які проживають на Мараморощині, у Банаті, Добруджі або у гуцульських селах Сучавського повіту, які святкують за юліанським календарем, відзначають третій день Різдва Христового. Українці Румунії протягом часу зберегли гарні різдвяні обряди та звичаї, один із найдавніших будучи колядування. Співати колядки на Різдво – це одна з найгарніших та найвеселіших Різдвяних традицій. Отож, сьогодні на третій день Різдва за старим стилем пропонуємо Вам послухати гарні українські колядки.

    На Різдво, першими ходять колядувати діти, потім молодь колядує групами, парубки виступають у виставі Вифлеєм, священники та всі люди колядують у церквах, дорослі ходять зі «старою колядою» або «церківною колядою», у залежності від зони проживання етнічних українців. Нікого не забувають. Ходять колядувати від сусідів до сусідів, до родини й до самотніх людей. Цими днями колядки лунають по українських селах Румунії.

    Радість свята Різдва починається з колядками дітей, які сповіщають від хати до хати про народження Ісуса Христа. Діти ходять колядувати із Звіздою, яка зроблена з старого решета, обклеюване кольоровими паперами, а всередині зображена сцена народження Ісуса Христа або з трьома мудрецями. За колядку вони отримують солодощі та гроші. Запрошуємо Вас послухати колядку дітей з місцевості Вишівська долина Марамороського повіту.

    Після дитячої колядки збирається молодь, хлопці та дівчата йдуть колядувати до колег, друзів та родини. Вони не чекають ані грошей, ані солодощів, для них це нагода зустрітись, розвеселитись й продовжувати успадковані колядки від дідів та прадідів. На Різдво від малого до старого їдуть до церкви на Святу літургію, де у колядках та молитвах дякують Богові.

    Цікавим моментом є виступ гурту «Вифлеєм» у церкві. Потім цей гурт колядує протягом трьох днів по всьому селу. Гурт «Вифлеєм» або «Битлиєм» це різдвяна п’єса про народження Ісуса. До складу гурту входять два анголи, три царі та чотири пастирі, а також жартівливі персонажи. Фрагмент з цієї п’єси ви почуєте у виконанні гурту парубків села Бистрий Марамороського повіту.

    Дорослі беруть участь й вони у колядуванні, утворюючи так звану “стару коляду” або “церковну коляду”. Зібрані ними гроші даруються на ремонт або обладнання церкви. Послухайте фрагмент з відомої колядки “Вой дай Боже”, у виконанні церковної коляди села Бистрий.

    Звичай колядування добре збережений українцями в Румунії. Майже при кожній українській парафії діє церковний хор, який з нагоди Різдвяних свят виконує чудові колядки у церкві. Пропонуємо Вашій увазі колядку “Небо і земля” у виконанні церковного хору з місцевості Бистрий Марамуреського повіту, під керівництвом священники пенсіонера Івана Арделяна.

    Теж у церквах виступають з різдвяними концертними програмами дитячі хори, підготовлені священиками або добродійками. В наступні хвилини запрошуємо Вас послухати колядку «Добрий вечір тобі, пане Господарю», у виконанні дитячого хору села Рускова Марамороського повіту, під керівництвом добродійки Юстини Юрча.

    На Різдво у Руськові під час служби дівчата з протесії виконують молитву «Отче наш», а після Святої Літургії відбувся святковий обхід храму з читанням 4-ох Євангелій, вечірня та мирування всіх віруючих. Обхід церкви з прекрасними протесіями є відмінним для села Русково. Дівчата з протесії теж дуже гарно колядують.

    З нагоди Різдвяних свят також організуються різні концерти та фестивалі українських колядок, на яких виступають творчі колективи. На завершення нашої передачі запрошуємо вас послухати колядку «Нені настала в світі новина», виконує гурт Гуцульський плай з Вишівської долини Марамороського повіту, яким керує Марія Папарига, директорка Восьмирічної Школи з Вишівської Долини та Марічка Шорбан.

  • Новорічні традиції в Румунії

    Новорічні традиції в Румунії

    У всьому світі Новий рік відзначається з багатим столом, адже свято уособлює початок нового життєвого циклу. Прихід Нового року є однією з найбільш очікуваних подій у світі. Щедрівки є найдавнішим ритуальним виміром Нового року. Вигнання феєрверками року, що завершується, здійснювалось раніше шумами батогів, дзвонів та вітаннями на вулицях населених пунктів, а святковий стіл, що об’єднував родичів і друзів досі зберіг своє символічне значення. Саме тому багато людей дотримуються правил і шанують традиції своїх предків, які передаються з покоління в покоління.

    Незалежно від часового пояса чи культури, біла ніч між роками відзначається у всіх регіонах земної кулі. Сімейні вечірки, з друзями або навіть на свіжому повітрі – вдалий час для кожного жителя планети. Однак, у певних зонах Румунії давні традиції ще замінюють сучасний спосіб святкування Нового року. Стародавні звичаї збереглися майже незмінними, новорічний стіл сам по собі є ритуалом.

    Новий рік має подвійну валентність – смерть року, що закінчується є моментом космічного відродження. Якщо маски танцюристів мають захисну функцію проти злих духів, є й віншування на Новий рік, що залишились із стародавніх ритуалів родючості. На Буковині, в новорічну ніч, замасковані починають колядувати вулицями сіл. Одягнені в костюми, які втілюють різні персонажі і фантастичні істоти, вони супроводжуються музикантами і викликають зацікавленість жителів села, які часто йдуть з ними. Парад, який проходить спочатку центром села, заходить потім до всіх домашніх господарств.

    Дуже багато новорічних звичаїв Мараморощини пов’язані з явищем колядування, тому що колядування не завершується разом із Різдвом. В період між Різдвом та Новим роком найчастіше колядують в масках. Маска дуже важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням потойбічного світу. Діди й прадіди, тотемічні тварини чи рослинний світ з тотемічними функціями приходять, щоб допомогти людині інтегруватися, належати знову до світу живих чи білому світу, як його ще називають в етнологічній мові. В Мараморощині проходять дуже гарні процесії в масках, особливо в масках дідів та демонів. Маска діда має дуже давнє коріння в культі предків, баба й дід мали роль бути посередниками між двома світами.

    Гра дідів на Мараморощині є магічним колом, це постукування по землі палицями (чомагами), а також символічне ударяння інших учасників ритуалу, що мало дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього культу предка роду, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Також дуже давньою є й маска кози. Коза має фундаментальну роль, тому що вона помирає й відроджується. Вона є символом старого року, який помирає, та нового року, який повинен відродитися під знаком прибутку. Демони є знаком зла, про які зараз знову треба наголосити. Слід згадати, що не існує добра без зла і навпаки. Традиційна людина завжди вміла поєднати в ритуалах ці елементи.

    Брондоші є іншим звичаєм, який є специфічним у зоні Мараморощини й унікальним у країні. Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі, і цей звичай зберігся й на сході Румунії.

    В новорічний ранок діти ходять по сусіднім будинкам з гіллям яблунь або груш, яку називають «Сорковою», символом родючостію Їх прикрашають різнокольоровим папером і штучними квітами. Ці гілки зазвичай люди зрізають 30 листопада (в день Св. Андрія), пророщують у склянці з водою і зберігають свіжими аж до Нового року. Діти колядують по сусіднім будинкам і бажають господарям щастя й довгих років. Гілками обов’язково потрібно доторкнутися до кожного члена родини. За це їм господарі дарують яблука, цукерки, горіхи і навіть гроші.

    Напередодні Нового року, у деяких регіонах Румунії дівчата ворожать. Особливо люблять ворожити на судженого, а також на погоду в майбутньому році. Для цього вони ділять цибулину на дванадцять частин по числу місяців у році. Потім частинки посипають сіллю і залишають на всю ніч. Вранці дивляться котрі з них вологі, а котрі сухі. Так знатимуть вони який з місяців в Новому році буде сухим, а який – дощовим.

    Люди в традиційних громадах досі вірять, що новорічна ніч дає їм доступ до божественного плану. У народній традиції, відправлені повідомлення людям в спеціальні моменти року, на великі свята і на зламі років, вважаються єдиними дійсно важливими для суспільства і для кожної людини.

  • Фестиваль українських колядок у Тімішоарі

    Фестиваль українських колядок у Тімішоарі

    У цьогорічному Фестивалі українських
    колядок у Тімішоарі, який пройшов 19 грудня за фінансовою підтримкою Союзу українців
    Румунії, взяли участь церковний хор української
    парафії Лугож, учні української секції Національного Коледжу ім. Юлії Гаждеу,
    церковний хор села Кричова, гурт «Золоті друзі» з села Штюки, діти Восьмирічної
    школи Штюка, колядники з Великої П’єтроаси, всі з Тіміського повіту, та з села Зоріли Караш-Северінського повіту з релігійною виставою «Віфлеєм», а також групи колядників з Крішани
    та Суліни Тулчанського повіту, всього майже 200 українців.


    ucra-cor-bisericesc-festival.png


    Вони виступили з українськими колядками
    та представили гарні українські звичаї та традиції біля української хати в
    Музеї Банатського села, а також на сцені, влаштованій просто неба в центрі Тімішоари, в рамках Тімішоарського
    Різдвяного ярмарку, а
    саме на заході «Колядки фольклору нацменшин», організованого мерією міста Тімішоара та Консультативною радою з
    питань національних меншин. На Тімішоарському Різдвяному ярмарку, крім представників
    українсьої меншини виступили також групи колядників німецької, угорської, сербської, болгарської,
    італійської та циганської національних меншин, та, зрозуміло, колядники румунського
    мажоритарного населення. На заході були присутні представники місцевої влади:
    мерії та префектури, Музею банатського села,
    Будинку культури, Консультативної ради з питань національних
    меншин, організацій національних меншин і Тіміського суспільного радіо і телебачення, – зазначив Юрій
    Глеба, голова Тіміської філії Союзу українців Румунії, який також є керівником Консультативної ради з питань національних
    меншин Тімішоари та був ведучим заходу Колядки фольклору нацменшин.

    ucra-colindatori-festival.png


    Директор
    Восьмирічної школи села Штюка також був присутній на Фестивалі українських колядок у Тімішоарі та поділився своїми думками:
    «Були присутні українці сіл Штюка та Велика П’єтроаса. Разом з нами була
    присутня і група учнів української секції Національного Коледжу ім. Юлії Гаждеу, їх підготувала
    викладачка Віолета Мазур, діти з Великої П’єтроаса, яких підготувала вчителька Маріанна Кубаш, та
    учні з Штюки, яких підготував вчитель Василь Білан. Фестиваль відбувся у Музеї Банатського
    села. Всі українці зібралися біля української хати, де виконали гарні
    українські колядки та представили свої звичаї й традиції. Теж 19 грудня у центрі міста Тімішоара колядували молодь
    та дорослі. І тут українці сіл Штюка, Кричова та міста Лугожа були присутні. З села
    Штюки був присутній гурт молоді «Золоті друзі», а з Лугожа церковний хор. Також
    були присутні гурти колядників зі Зоріле Караш-северінського повіту та з Тулчанського повіту, які були запрошені на фестиваль. Ми беремо
    участь у таких подіях, щоб показати наші прекрасні звичаї і традиції.»


    ucra-grup-liceeni-festival.png




    Голова
    Тіміської СУРівської організації Юрій Глеба зазначив, що у Банаті живуть майже
    14.000 українців. Вони організовані у філіях Союзу українців Румунії. В
    Тіміському повіті діють 32 українські організації, у 12 школах вивчається
    українська мова, наявні 10 православних парафій, один монастир та Протопопіат в місті Лугож, а від 2009 року в місті
    Тімішоара діє Дім культури українців, де організуються культурні події та від
    2015 – Будинок для українських дітей та молоді. У
    місті Тімішоара також була доопрацьована
    та посвящена минулого року українська
    православна церква, – додав голова Тіміської філії Союзу українців Румунії Юрій Глеба.

    ucra-grup-colindatori-festival.png


    Слід уточнити, що перші
    українці в Банати приїхали із Закарпаття і Галичини на початку XX-го століття,
    а за ними слідувала друга хвиля українських переселенців, що приїхали з півночі
    Румунії, зокрема з Мараморощини та Буковини, а після Революції в Румунії
    1989-го року, теж з північних зон Румунії, з гірських околиць, переселились
    українці, які тут могли закупити землю з цілим господарством від німців, які
    емігрували в Німеччину.

    timisoara-festival-participanti.png

  • Фестиваль українських колядок у Тімішоарі

    Фестиваль українських колядок у Тімішоарі

    У цьогорічному Фестивалі українських
    колядок у Тімішоарі, який пройшов 19 грудня за фінансовою підтримкою Союзу українців
    Румунії, взяли участь церковний хор української
    парафії Лугож, учні української секції Національного Коледжу ім. Юлії Гаждеу,
    церковний хор села Кричова, гурт «Золоті друзі» з села Штюки, діти Восьмирічної
    школи Штюка, колядники з Великої П’єтроаси, всі з Тіміського повіту, та з села Зоріли Караш-Северінського повіту з релігійною виставою «Віфлеєм», а також групи колядників з Крішани
    та Суліни Тулчанського повіту, всього майже 200 українців.


    ucra-cor-bisericesc-festival.png


    Вони виступили з українськими колядками
    та представили гарні українські звичаї та традиції біля української хати в
    Музеї Банатського села, а також на сцені, влаштованій просто неба в центрі Тімішоари, в рамках Тімішоарського
    Різдвяного ярмарку, а
    саме на заході «Колядки фольклору нацменшин», організованого мерією міста Тімішоара та Консультативною радою з
    питань національних меншин. На Тімішоарському Різдвяному ярмарку, крім представників
    українсьої меншини виступили також групи колядників німецької, угорської, сербської, болгарської,
    італійської та циганської національних меншин, та, зрозуміло, колядники румунського
    мажоритарного населення. На заході були присутні представники місцевої влади:
    мерії та префектури, Музею банатського села,
    Будинку культури, Консультативної ради з питань національних
    меншин, організацій національних меншин і Тіміського суспільного радіо і телебачення, – зазначив Юрій
    Глеба, голова Тіміської філії Союзу українців Румунії, який також є керівником Консультативної ради з питань національних
    меншин Тімішоари та був ведучим заходу Колядки фольклору нацменшин.

    ucra-colindatori-festival.png


    Директор
    Восьмирічної школи села Штюка також був присутній на Фестивалі українських колядок у Тімішоарі та поділився своїми думками:
    «Були присутні українці сіл Штюка та Велика П’єтроаса. Разом з нами була
    присутня і група учнів української секції Національного Коледжу ім. Юлії Гаждеу, їх підготувала
    викладачка Віолета Мазур, діти з Великої П’єтроаса, яких підготувала вчителька Маріанна Кубаш, та
    учні з Штюки, яких підготував вчитель Василь Білан. Фестиваль відбувся у Музеї Банатського
    села. Всі українці зібралися біля української хати, де виконали гарні
    українські колядки та представили свої звичаї й традиції. Теж 19 грудня у центрі міста Тімішоара колядували молодь
    та дорослі. І тут українці сіл Штюка, Кричова та міста Лугожа були присутні. З села
    Штюки був присутній гурт молоді «Золоті друзі», а з Лугожа церковний хор. Також
    були присутні гурти колядників зі Зоріле Караш-северінського повіту та з Тулчанського повіту, які були запрошені на фестиваль. Ми беремо
    участь у таких подіях, щоб показати наші прекрасні звичаї і традиції.»


    ucra-grup-liceeni-festival.png




    Голова
    Тіміської СУРівської організації Юрій Глеба зазначив, що у Банаті живуть майже
    14.000 українців. Вони організовані у філіях Союзу українців Румунії. В
    Тіміському повіті діють 32 українські організації, у 12 школах вивчається
    українська мова, наявні 10 православних парафій, один монастир та Протопопіат в місті Лугож, а від 2009 року в місті
    Тімішоара діє Дім культури українців, де організуються культурні події та від
    2015 – Будинок для українських дітей та молоді. У
    місті Тімішоара також була доопрацьована
    та посвящена минулого року українська
    православна церква, – додав голова Тіміської філії Союзу українців Румунії Юрій Глеба.

    ucra-grup-colindatori-festival.png


    Слід уточнити, що перші
    українці в Банати приїхали із Закарпаття і Галичини на початку XX-го століття,
    а за ними слідувала друга хвиля українських переселенців, що приїхали з півночі
    Румунії, зокрема з Мараморощини та Буковини, а після Революції в Румунії
    1989-го року, теж з північних зон Румунії, з гірських околиць, переселились
    українці, які тут могли закупити землю з цілим господарством від німців, які
    емігрували в Німеччину.

    timisoara-festival-participanti.png

  • ХХV Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    ХХV Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    У місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту, 20 січня цього року, пройшов ХХV Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, за фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії. Виступили 30 груп українських колядників з Тіміського, Ботошанського, Сучавського, Тульчанського, Карашсеверінського, Сатумарського та Марамуреського повітів Румунії, а також колядники з України та Угорщини. Із Мараморищини були представлені наступні місцевості: Вишавська Долина, Бистрий, Красний, Кривий, Рускова, Рус-Поляни, Вишня Рівна, Кричунів, Луг-над-Тисою, Великий Бичків, Ремети, Коштіль, Довге-Поле, Сігету-Мармацієй.


    Учасники фестивалю взяли участь у святій літургії в Українській православній церкві міста Сігету-Мармацієй, потім колядники одягнені в народних костюмах пройшли містом, після чого виступали в залі імені Джорджа Енеску Дитячої школи музики та мистецтва. Були присутні на цьому заході представники румунського уряду: Державний
    секретар МЗС Румунії Александру Віктор
    Мікула, заступник Державного секретаря
    Департаменту міжетничних зв’язків Амет
    Аледін, радник Міністерства освіти
    Румунії Ралука Сіма, радник у Міністерстві освіти Румунії для української
    нацменшини Ельвіра Кодря та сенатор
    Деж Якош; Повноважний посол України в
    Румунії Олександр Баньков, Перший
    заступник голови СКУ, голова Європейського конгресу українців, член парламенту Угорщини Ярослава Хортяні, перший заступник голови держадміністрації
    Верховинського району Івано-Франківської області Ярослав Скуматчук, заступник
    голови Управління культури Івано-Франківської держадміністрації Мирослава
    Корнелюк; народний артист України Мар’ян Гаденко; представники повітової та
    місцевої адміністрацій: префект Марамуреського повіту Васіле Молдован та мер міста Сігету-Марамацієй Горя
    Васіле Скублі; представники повітового
    шкільного інспекторату, директори українських шкіл Мараморощини та голови
    місцевих організацій СуР, які у своїх
    вітальних словах підкреслили, що фестиваль щороку набуває дедалі більшого масштабу, а організаторам -
    голові СУР депутату Миколі-Мирославу Петрецькому, голові Марамуреської організації СУР пану Мирославу
    Петрецькому, головному організатору,
    комітету повітової організації СУР побажали успіхів у організації таких високоякісних заходів, які доказують, що українці
    зберігають свої традиції, мову і культуру,
    свою етнічну ідентичність.


    Голова Марамуреської філії Союзу українців Румунії Мирослав Петрецький розповість про ціль проведення фестивалю: Це велика подія, яку проводить Марамуреська організація Союзу українців Румунії, можна сказати найбільш масштабна подія організована Союзом українців Румунії. Вже минуло 25 років від коли наша організація має передбачено у програмі цей захід та проводить його щороку. Нас цікавить зберегти наші прекрасні українські традиції та колядки. Для нас була велика честь, що в цьому заході взяли участь не тільки українці Марамурешу та інших повітів Румунії, де проживають українці, але й українці з Угорщини та України.

    Далі Мирослав Петрецький розповість про звичаї представлені на сцені міжнародного фестивалю: Наприклад був представлений момент Святого вечора, коли приходять колядники, які виконують стародавні колядки та поздоровлення. Всього було 30 груп колядників. Мене зачарував виступ колядників з Угорщини. Дуже цікавий момент для всіх був представлений дітьми підготовчого класу українського відділу школи Вишньої Рівни, які вперше виступили на фестивалі. З села Коштіль виступила старша змішана група колядників, які виконали стародавні колядки. Ці колядки я пам’ятаю ще з мого дитинства. На високому рівні виступили з виставою Вифлеєм колядники з села Бистрого.


    Про те як Союз українців Румунії заохочує молоде покоління зберігати українські традиції Мирослав Петрецький ствердив: Я вже розповів про наших учасників, яким лише 6 років з села Вишня Рівна, які були присутні на фестивалі. Взяли участь також учні шкіл Ремети, Довге-Поле Марамуреського повіту та з місцевості Мікула Сатумарського повіту. Ці діти перебирають та продовжуватимуть нашу ініціативу. Я запримітив, що кожного року збільшується кількість груп наших колядників. Це доказує великий інтерес з боку керівників гуртів, батьків та діточок. З цієї нагоди були вручені учасникам та групам колядників дипломи та спеціальні грамоти з боку голови Союзу українців Румунії та депутата у Румунському Парламенті Миколи Мирослава Петрецького. Румунська громада та представники інших меншин, які проживають у місті Сігету-Мармацієй ствердили, що фестиваль пройшов на високому рівні, а ми як організатори бажаємо, щоб наступного року фестиваль був на більш високому рівні.


    Голова Європейського конгресу українців та заступник Голови Світового конгресу українців Ярослава Хортяні з Угорщини поділилася своїми враженнями від присутності на фестивалі: Це надзвичайно, що ваша громада підтримує традиції, відновлює їх, прилучає до цього молодь. Мені приємно, що в цьому році я бачила багато дітей, які брали участь у фестивалі, значить у вас є продовження. Дуже приємно, що на цьому фестивалі уряд Румунії був представлений на такому високому рівні: були держсекретарі, префект та мер міста, представники міністерств. Це свідчить, що у вас є пошана від більшості, від румунського народу, від румунської влади, яка підтримує багату на традиції велику українську громаду Румунії.


    Депутат Микола-Мирослав Петрецький, голова СуР у своїй короткій промові
    зазначив, між іншим, що: Традиції являються фундаментальним вектором кожного народу, вони
    представляють характеристику його
    існування. Таким чином, для кожного з
    народів зберігання традицій є вагомим
    елементом. Протягом віків український
    народ знаходився під різними імперіями,
    від чого постраждали його мова, культура і традиції, але, незважаючи на
    різні перепони, українці, де б вони не знаходилися, зуміли зберегти ці три фундаментальні цінності, без яких не може
    існувати народ. Факт, який дає нам
    можливість знаходитися сьогодні тут,
    стараючись зберегти і передати майбутнім поколінням те, що ми успадкували від наших предків, й тому для кожного із нас це є дуже головним, і саме це
    є головною метою нашого фестивалю.
    Тому хочу подякувати всім тим, хто
    старався започаткувати цей фестиваль, а також і тим, які старалися не
    тільки зберегти його, а перетворити на
    міжнародний фестиваль.

  • ХХV Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    ХХV Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    У місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту, 20 січня цього року, пройшов ХХV Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, за фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії. Виступили 30 груп українських колядників з Тіміського, Ботошанського, Сучавського, Тульчанського, Карашсеверінського, Сатумарського та Марамуреського повітів Румунії, а також колядники з України та Угорщини. Із Мараморищини були представлені наступні місцевості: Вишавська Долина, Бистрий, Красний, Кривий, Рускова, Рус-Поляни, Вишня Рівна, Кричунів, Луг-над-Тисою, Великий Бичків, Ремети, Коштіль, Довге-Поле, Сігету-Мармацієй.


    Учасники фестивалю взяли участь у святій літургії в Українській православній церкві міста Сігету-Мармацієй, потім колядники одягнені в народних костюмах пройшли містом, після чого виступали в залі імені Джорджа Енеску Дитячої школи музики та мистецтва. Були присутні на цьому заході представники румунського уряду: Державний
    секретар МЗС Румунії Александру Віктор
    Мікула, заступник Державного секретаря
    Департаменту міжетничних зв’язків Амет
    Аледін, радник Міністерства освіти
    Румунії Ралука Сіма, радник у Міністерстві освіти Румунії для української
    нацменшини Ельвіра Кодря та сенатор
    Деж Якош; Повноважний посол України в
    Румунії Олександр Баньков, Перший
    заступник голови СКУ, голова Європейського конгресу українців, член парламенту Угорщини Ярослава Хортяні, перший заступник голови держадміністрації
    Верховинського району Івано-Франківської області Ярослав Скуматчук, заступник
    голови Управління культури Івано-Франківської держадміністрації Мирослава
    Корнелюк; народний артист України Мар’ян Гаденко; представники повітової та
    місцевої адміністрацій: префект Марамуреського повіту Васіле Молдован та мер міста Сігету-Марамацієй Горя
    Васіле Скублі; представники повітового
    шкільного інспекторату, директори українських шкіл Мараморощини та голови
    місцевих організацій СуР, які у своїх
    вітальних словах підкреслили, що фестиваль щороку набуває дедалі більшого масштабу, а організаторам -
    голові СУР депутату Миколі-Мирославу Петрецькому, голові Марамуреської організації СУР пану Мирославу
    Петрецькому, головному організатору,
    комітету повітової організації СУР побажали успіхів у організації таких високоякісних заходів, які доказують, що українці
    зберігають свої традиції, мову і культуру,
    свою етнічну ідентичність.


    Голова Марамуреської філії Союзу українців Румунії Мирослав Петрецький розповість про ціль проведення фестивалю: Це велика подія, яку проводить Марамуреська організація Союзу українців Румунії, можна сказати найбільш масштабна подія організована Союзом українців Румунії. Вже минуло 25 років від коли наша організація має передбачено у програмі цей захід та проводить його щороку. Нас цікавить зберегти наші прекрасні українські традиції та колядки. Для нас була велика честь, що в цьому заході взяли участь не тільки українці Марамурешу та інших повітів Румунії, де проживають українці, але й українці з Угорщини та України.

    Далі Мирослав Петрецький розповість про звичаї представлені на сцені міжнародного фестивалю: Наприклад був представлений момент Святого вечора, коли приходять колядники, які виконують стародавні колядки та поздоровлення. Всього було 30 груп колядників. Мене зачарував виступ колядників з Угорщини. Дуже цікавий момент для всіх був представлений дітьми підготовчого класу українського відділу школи Вишньої Рівни, які вперше виступили на фестивалі. З села Коштіль виступила старша змішана група колядників, які виконали стародавні колядки. Ці колядки я пам’ятаю ще з мого дитинства. На високому рівні виступили з виставою Вифлеєм колядники з села Бистрого.


    Про те як Союз українців Румунії заохочує молоде покоління зберігати українські традиції Мирослав Петрецький ствердив: Я вже розповів про наших учасників, яким лише 6 років з села Вишня Рівна, які були присутні на фестивалі. Взяли участь також учні шкіл Ремети, Довге-Поле Марамуреського повіту та з місцевості Мікула Сатумарського повіту. Ці діти перебирають та продовжуватимуть нашу ініціативу. Я запримітив, що кожного року збільшується кількість груп наших колядників. Це доказує великий інтерес з боку керівників гуртів, батьків та діточок. З цієї нагоди були вручені учасникам та групам колядників дипломи та спеціальні грамоти з боку голови Союзу українців Румунії та депутата у Румунському Парламенті Миколи Мирослава Петрецького. Румунська громада та представники інших меншин, які проживають у місті Сігету-Мармацієй ствердили, що фестиваль пройшов на високому рівні, а ми як організатори бажаємо, щоб наступного року фестиваль був на більш високому рівні.


    Голова Європейського конгресу українців та заступник Голови Світового конгресу українців Ярослава Хортяні з Угорщини поділилася своїми враженнями від присутності на фестивалі: Це надзвичайно, що ваша громада підтримує традиції, відновлює їх, прилучає до цього молодь. Мені приємно, що в цьому році я бачила багато дітей, які брали участь у фестивалі, значить у вас є продовження. Дуже приємно, що на цьому фестивалі уряд Румунії був представлений на такому високому рівні: були держсекретарі, префект та мер міста, представники міністерств. Це свідчить, що у вас є пошана від більшості, від румунського народу, від румунської влади, яка підтримує багату на традиції велику українську громаду Румунії.


    Депутат Микола-Мирослав Петрецький, голова СуР у своїй короткій промові
    зазначив, між іншим, що: Традиції являються фундаментальним вектором кожного народу, вони
    представляють характеристику його
    існування. Таким чином, для кожного з
    народів зберігання традицій є вагомим
    елементом. Протягом віків український
    народ знаходився під різними імперіями,
    від чого постраждали його мова, культура і традиції, але, незважаючи на
    різні перепони, українці, де б вони не знаходилися, зуміли зберегти ці три фундаментальні цінності, без яких не може
    існувати народ. Факт, який дає нам
    можливість знаходитися сьогодні тут,
    стараючись зберегти і передати майбутнім поколінням те, що ми успадкували від наших предків, й тому для кожного із нас це є дуже головним, і саме це
    є головною метою нашого фестивалю.
    Тому хочу подякувати всім тим, хто
    старався започаткувати цей фестиваль, а також і тим, які старалися не
    тільки зберегти його, а перетворити на
    міжнародний фестиваль.

  • ХХІІ Фестиваль українських колядок та обрядів

    ХХІІ Фестиваль українських колядок та обрядів

    У місті Сігету-Мармацієй, що на Мараморощині (північ Румунії), 9-11 січня січня цього року, пройшов ХХII Фестиваль українських колядок та обрядів, в якому взяли участь групи українських колядників з Тіміського, Ботошанського, Сучавського, Тульчанського, Сатумарського та Марамуреського повітів Румунії та гості з України. Щороку на цьому фестивалі, українці Румунії представляють свої колядки, новорічні та різдвяні звичаї. Фестиваль почався святою літургією в Українській православній церкві міста Сігет, потім колядники одягнені в народних костюмах пройшли містом, після чого на сцені Будинку культури міста виступали групи колядників. Захід організовано Союзом українців Румунії (СУР).



    Перший заступник голови Союзу українців Румунії, організатор цього дійства, Мирослав Петрецький розповів про головні моменти фестивалю: “У п’ятницю відбулось урочисте відкриття у Музичній школі імені Дж. Енеску де взяли участь прекрасні ансамблі з Києва та Верховини. У суботу ми почали цей фестиваль з богослужіння в Українській православній церкві в Сігеті після чого відбувся урочистий парад наших гостів і учасників з Марамуреського повіту, а потім відбувся концерт у Палаці культури, що у місті Сігеті. Взяли участь у цьому фестивалі більше 700 учасників. Ролю цього фестивалю є збереження наших українських обрядів та колядок. Взяли участь дві групи з України та повітів Ботошань, Караш-Северін, Сату-Маре, Сучава, Тіміш, Тульча та з українських сіл Мараморощини: Русь-Поляни, Рускова, Вишавська-Долина, Красний, Вишня Рівна, Коштіль, Кричунів, Луг над Тисою, Ремети та Сігету. Фестиваль пройшов на високому рівні. Це вже сьомий міжнародний фестиваль, тому що беруть участь у ньому українці з Сербії, Польщі та України. Взяв участь і заступник Івано-Франківської облдержадміністрації Басараб Сергій Михайлович, голова Верховинської районної державної адміністрації Ярослав Скуматчук та голова Верховинської районної ради Іван Маківничук. Не востаннє взяла участь у фестивалі Алла Кендзера голова Секретаріату Товариства звязків з українцями за межами України “Україна-Світ”.



    Голова Верховинської районної державної адміністрації Ярослав Скуматчук зазначив, що справу, яку робить СУР є неоціненою:“Я хотів би, перш за все, висловити подяку від громади Верховинського району Івано-Франківської області Мирославу Петрецьокму першому заступнику Союзу українців Румунії, Степану Бучуті, голові СУР-у, за надану можливість взяти участь у ХХІІ Фестивалі колядок, який проходить у місті Сігеті. Справу, яку робить СУР є неоціненою як для українців в Україні, так і для українців у Румунії. І цими традиціями, українським духом, наша і ваша громади є спорідненими, а наші і ваші колядки мають спільні коріння. Вони продовжують українські традиції, і тим ми українці серед усіх відрізняємось. Ми українці не цураємося свого українського. Думаю, що після цього XХІІ Фестивалю, як було сказано тут, відбудеться і п’ятдесятий Фестиваль колядок. Якщо мене запросять то я прийду і на п’ятдесятий фестиваль. Всіх українців Румунії і українців з України вітаю зі святами з Новим старим роком. Бажаю, щоб такі добрі починання продовжувались. І ми українці Верховинщини маємо подібний Фестиваль, який називається “Росколіда” і відбудеться 19 січня.”



    Цей фестиваль, Ярослава Колотило заступник голови СУР, вважає дуже вдалим:”Для мене як ініціатора цього фестивалю дуже приємно бачити, що цей фестиваль продовжується. Були й моменти, коли було важко з грішми та іншим, але Бог поміг, і ми ні один рік не пропустили цей фестиваль. Приємно бачити, що він став національним і можна сказати міжнародним, тому що два колективи приїхали з України, з Верховини та Києва. Всі дуже приємно вражені, бо були дуже гарні моменти. Я задоволена, що день перед фестивалем, коли наші гості з України виступали не тільки з колядками, але й з іншими піснями присвятили прекрасний букет пісень українському композитору В. Івасюку. Можу сказати, що цей фестиваль дуже вдалий. Слава Богу, що він пройшов. Всі дуже приємно вражені, навіть не хочуть розходитися. Всі співають, танцюють. Велика радість. Наша душа радіє і величає. Щасливого Нового року.”



    Голова Верховинської районної ради Іван Маківничук не відчував, що він перебуває за кордоном: “Я дуже вдячний за можливість бути тут з нашою командою, яка приїхала сюди, щоб показати свої звичаї. Ми побачили тут у Румунії , що українці зберігають свої традиції, мову та культуру. Я не відчуваю себе за кордоном. Я думаю, що на Верховині. Ми були на Службі Божій в Українській православній церкві, де відчули український дух. Я дякую румунській державі, румунській владі, яка надає такі можливості українській громаді. Ми виступали на сцені з нашими колядками, які відомі у цілому світі. Мені сподобались такі давні колядки, що зберігаються тут у Румунії.”