Tag: комахи

  • Зв’язок між втратою біорізноманіття та ризиком спалаху захворювань

    Зв’язок між втратою біорізноманіття та ризиком спалаху захворювань

    Зв’язок між антропогенними змінами в навколишньому середовищі та ризиком спалахів хвороб стає все більш очевидним. Це випливає з комплексного аналізу майже 1000 наукових досліджень, опублікованих в журналі Nature. У статті зазначається, як такі фактори, як втрата біорізноманіття, зміна клімату, зміна біотопів, хімічне забруднення та інтродукція чужорідних видів сприяють поширенню та загостренню інфекційних захворювань.

    Одним з ключових висновків є значний вплив втрати біорізноманіття на передачу хвороб. Втрата рідкісних видів може призвести до збільшення поширеності хвороб, оскільки патогени і паразити мають тенденцію процвітати в найбільш поширених видах. Це явище, відоме як «ефект розбавлення», свідчить про те, що види, які залишилися, стають більш ефективними переносниками хвороб. І навпаки, було виявлено, що втрата та зміна середовища існування знижує ймовірність спалахів хвороб у міських середовищах з надійними санітарними системами.

    Однак вирубка лісів та інші форми втрати біотопів можуть посилити передачу хвороб, як це сталося з малярією та лихоманкою Ебола. Дослідження підкреслює важливість врахування ширшого екологічного контексту при оцінці ризику захворювань. Явища, спричинені зміною клімату, такі як танення вічної мерзлоти, що вивільняє патогени, та зміни в біотопах, які змушують тварин наближатися до людських поселень, ще більше загострюють проблеми, з якими стикаються фахівці у сфері охорони здоров’я. Це дослідження слугує сигналом тривоги для проактивних заходів.

    Ще одним наслідком втрати біорізноманіття є зменшення кількості запилювачів як в Європі, так і в усьому світі, – каже Кармен Педурян, менеджер проєктів Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії. «Дослідження в Європі показують, що понад 37% популяції бджіл і 31% популяції метеликів знаходяться в занепаді. Більше того, якщо ми подивимося на Румунію, помітимо, що тема запилювачів, хоча перебуває на європейському та глобальному порядку денному, не цікавить румунських можновладців. Ми не маємо точних звітів про те, що означає зменшення кількості запилювачів у Румунії. Бачимо і відчуваємо ефект чистого вітрового скла, коли вирушаємо в подорож і не так часто протираємо лобове скло від комах. Охоронний статус видів комах в цілому знижується. У Румунії статус 58% цих видів або невідомий, або несприятливий, або поганий, або неадекватний. Несприятливий, поганий і неадекватний – це не означає, що все добре. Але чому ці комахи зникають, і чому вони в такому поганому стані? Я думаю, всі усвідомлюють, що відбулося багато змін у землекористуванні, використовується багато пестицидів, навколишнє середовище забруднене, з’являється багато інвазивних видів, а також хвороби бджіл і, звичайно ж, зміна клімату.»

    Таким чином, останні дослідження показують, що поки світ бореться з наслідками зміни клімату і втрати біорізноманіття, системи охорони здоров’я повинні адаптуватися, щоб знизити ризики, пов’язані з новими інфекційними захворюваннями.

  • Європейська петиція про порятунок бджіл

    Європейська петиція про порятунок бджіл

    Петиція, спрямована на
    порятунок бджіл, зібрала необхідну кількість підписів для розгляду
    Єврокомісією. Ініціатива «Зберігайте бджіл і фермерів» перевищила 1 мільйон підписів,
    повідомляється на власному веб-сайті. «Той факт, що нам це вдалося, незважаючи
    на масові обмеження, викликані кризою COVID-19, свідчить про те, наскільки багато людей закликають до
    зміни аграрної політики», – заявила Вероніка Фейхт, представниця Мюнхенського Інституту
    навколишнього середовища, одна із організаторів кампанії.




    У петиції вимагається,
    щоб законодавство ЄС передбачало поступове відмовлення від синтетичних
    пестицидів, повернення до біорізноманіття та припинення фокусування на
    промисловому сільському господарстві. З Румунії було зібрано понад 31.000
    підписів, що на 30% більше, ніж було необхідно для перевищення мінімального
    порогу, призначеного для країни. Петицію ініціювали 90 організацій із 17 країн
    Європейського Союзу, які вимагають, щоб до 2030 року скоротити використання
    синтетичних пестицидів у сільському господарстві на 80%, а до 2035 року
    повністю відмовитися від них. Серед ініціаторів – Федерація румунських
    бджільницьких асоціацій Romapis.




    Ми запитали заступника голови цієї організації
    Константіна Добреску, чому потрібен такий підхід: «Така
    ініціатива дуже потрібна, тому що бджоли, і не тільки бджоли, усі
    комахи-запилювачі знаходяться в занепаді. Це науково доведений занепад, який
    має дуже важливі довгострокові наслідки на багатьох рівнях. Були здійснені
    дослідження, наприклад, у Німеччині, на заповідних територіях, де не
    практикується інтенсивне сільське господарство, що ґрунтується на інтенсивному
    використанні пестицидів та монокультур. Отже, у такому регіоні був
    спостережений спад, за 30-річний період, на приблизно 70% маси запилювачів,
    тобто комах. Комахи так чи інакше знаходяться в основі харчового ланцюга. Коли
    комахи зникають, це як ніби планктон зникає з моря. Все життя під загрозою, в
    тому числі наше життя, життя людей. Це не жарт! Ви можете уявити собі, що
    відбувається в сільськогосподарських районах, де ведеться це промислове
    землеробство, що використовує багато пестицидів. Страждають бджоли, страждають
    і пасічники, але подумайте про бідних джмелів, про одиноких бджіл… Їх ніхто
    не захищає. Отже, вони зникають, види зникають, це втрати з надзвичайно
    важливими наслідками».




    Бджоли, а також інші
    запилювачі є незамінними для збереження екосистем і біорізноманіття. До третини
    виробництва харчів для людей та дві третини щоденних фруктів і
    овочів покладаються на роботу бджіл та інших комах. Проте їхньому
    існуванню загрожує постійне забруднення пестицидами та втрата середовища
    проживання через промислове сільське господарство, наголошує Федерація
    румунських бджільницьких асоціацій. У петиції також звертається увагу на те, що
    природні екосистеми сільськогосподарських територій необхідно терміново
    відновити, щоб сільське господарство стало ключовим фактором відновлення
    біорізноманіття. Для цього фермерам потрібна підтримка при переході на агроекологію.
    Необхідно віддати перевагу малим, різноманітним та стійким фермам, а також
    розширити органічне землеробство. Треба сприяти навчанню та дослідженням у
    сільському господарстві без пестицидів і без генетично модифікованих
    організмів, йдеться у петиції.




    Костантін Добреску пояснює: «Сільське
    господарство віддає належне агрохімічній промисловості.
    У нинішній
    сільськогосподарській практиці сформувалися певні звички, які передбачають масовевикористання цих
    пестицидів, які набагато токсичніші, ніж перші покоління. Отже, від покоління до
    покоління вони стають набагато більш небезпечні для комах, але й для населення. Хочемо чи ні, пестициди також містяться в
    продуктах харчування. Ідея, що без цих отрут не можна було б вести сільське
    господарство, абсолютно хибна. Є наукові дослідження, які показують, що Європа
    є самоокупною з точки зору виробництва продуктів харчування. Очевидно, з
    деякими змінами ментальності: наприклад, не їсти м’ясо частіше двох разів на
    тиждень. Тобто зниження значення тваринництва таким чином, щоб задовольнитися
    дещо більш послідовним рослинництвом в умовах екологічного землеробства. Тому
    органічне землеробство можливе. Фермери, які вже обняли цей спосіб виробництва,
    знають цю тему, вони знають, що це можливо. Вони знають, що ідея про те, що без
    пестицидів люди помирали би від голоду, неправильна, хибна, це навіть
    брехня…»




    Європейська громадянська
    ініціатива була запроваджена Лісабонським договором. Це дозволяє мільйону
    громадянам щонайменше з чверті країн-членів ЄС запросити
    Європейську комісію подавати законодавчі пропозиції у сферах компетенції
    виконавчої влади ЄС. Однак на запит держав-членів, яким потрібен був час, щоб створити механізми
    сертифікації заяв про підтримку, громадяни змогли подаватитакі ініціативи лише з 1 квітня
    2012 року.