Tag: компанії

  • Економічний форум Румунія – Республіка Молдова

    Економічний форум Румунія – Республіка Молдова

    Румунія і Республіка Молдова планують об’єднати свої ринки капіталу, заявили глави урядів з Бухареста і Кишинева на двосторонньому економічному форумі в румунській столиці. Це дозволить молдовським компаніям розширюватися, а молдовській державі зробити новий крок до вступу в Європейський Союз. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що час квіткових мостів у відносинах між Румунією та Республікою Молдова закінчився, і настав час для інвестицій та проєктів з економічним наслідком.

    Він закликав компанії з сусідньої держави користуватися Бухарестською фондовою біржою, поки Кишинівська фондова біржа не матиме достатньої ліквідності. Марчел Чолаку: “Ринок капіталу є важливою основою економічного взаємозв’язку між двома країнами. У нас є сфера енергетики, де цей взаємозв’язок вже інтенсивно працює і яка виявилася дійсно життєво важливою для Республіки Молдова в минулому році. Усім, що ми робимо, ми хочемо допомогти Молдові зробити великі і впевнені кроки до наближення до Європейського Союзу. Ми допомагаємо їй найкращими румунськими фахівцями, які сьогодні працюють на ключових посадах у Кишиневі. Ми допомагаємо їй величезними інвестиціями в сотні мільйонів євро щорічно. Ми допомагаємо їй з обсягом двосторонньої торгівлі, який потроївся за останнє десятиліття.”

    Зі свого боку, голова молдовського уряду Дорін Речан зазначив, що проєкт об’єднання двох ринків капіталу є непростим, але надає можливість молдовським компаніям розширюватися і виходити на регіональні ринки. Він підкреслив, що, незважаючи на війну в сусідній Україні, уряду Кишинева вдалося стабілізувати економіку, і Молдова проводить фіскально-бюджетну політику, спрямовану на підтримку бізнесу, дебюрократизацію та оцифрування державних послуг. Дорін Речан: “Що нам потрібно зробити далі, так це залучити інвесторів, залучити бізнес, який би прийшов та інвестував у можливості, які є в Молдові. Вони вже існують в енергетичному секторі, в інфраструктурному секторі, в індустріалізації сільського господарства, в ІТ-секторі, у фармацевтичному секторі, в секторі електроніки. Румунія, на даний момент, є найважливішим торговельним партнером Республіки Молдова, і ми дуже раді, що обсяг торгівлі зростає.”

    Фондова біржа є надзвичайно важливою опорою для підтримки економіки та місцевих компаній, заявив Раду Ханга, голова Бухарестської фондової біржі. Він сказав, що БФБ готова надавати експертну допомогу Кишинівській фондовій біржі до тих пір, поки остання не досягне оптимальних параметрів і не матиме необхідної ліквідності.

  • Заходи щодо застосування міжнародних санкцій

    Заходи щодо застосування міжнародних санкцій


    Не
    можна нехтувати впливом на національну
    економіку міжнародних санкцій,
    запроваджених проти компаній,
    підконтрольних російським компаніям
    через конфлікт в Україні. Захист
    румунських працівників цих компаніях
    є пріоритетом для уряду Румунії, – заявив,
    у четвер, румунський міністр
    економіки Флорін Спетару.
    Румунії необхідно адаптуватися та вжити
    заходів якомога швидше, щоб уникнути
    ланцюгових криз, -
    додав міністр.



    Його
    реакція пов’язана з тим, що виконавча
    влада прийняла термінову
    постанову, згідно з якою румунські
    компанії, підконтрольні російським
    структурам, які
    потрапили під
    санкції, зможуть
    продовжувати свою діяльність без
    заблокованих рахунків, але лише за
    умови, щоб
    вони підпали під державний
    нагляд. Мета подвійна:
    запровадження гарантій, які
    б не завдали
    шкоди режиму санкцій Європейського
    Союзу, водночас із захистом компаній на румунському
    ринку праці.


    Конкретно,
    румунська компанія, яка підпадає під
    санкції, надішле запит до Міністерства
    економіки, яке перевірятиме
    чи відповідає вона умовам функціонування.
    Якщо запит
    буде схвалений,
    тоді призначається представник
    міністерства, який виконуватиме
    функцію постійного наглядача,
    а кошти та економічні ресурси компанії
    будуть вивільнені.


    Протягом
    цього часу постійний
    наглядач зможе брати
    участь, у якості спостерігача, у засіданнях
    Загальних зборів акціонерів, асоційованих
    осіб, Ради директорів та інших засіданнях
    з питань управління компанією; матиме
    доступ до всіх локацій, де вона розгортає
    діяльність, а також до
    всіх документів, які отримує юридична
    особа. Наглядач
    також інформуватиме міністерство, коли
    виникнуть підозри щодо порушення
    санкцій. Якщо ці підозри
    підтверджуються,
    то компанії буде
    відкликано право розгортати
    діяльність і знову підпаде
    під сакції.



    Термінова
    постанова уряду була
    прийнята того ж дня, коли представники
    приблизно 2.600 працівників товариства
    ТМК-АРТРОМ із Слатіни
    (південь) та Решіци
    (південний захід), виробника
    ламінованих труб, з
    російськими акціонерами, відправилися
    до Бухареста аби протестувати
    перед будівлею Уряду.
    Вони були незадоволені затримкою
    виплати заробітної плати
    і боялися, що можуть втратити місця
    праці.



    Тепер
    вони можуть
    зітхнути з полегшенням! Як і всі румуни,
    які працюють у компаніях, чиїми
    акціонерами є російські компанії.
    За словами міністра Флоріна Спетару,
    найбільше таких компаній розгортають
    діяльність в металургійній
    промисловості, в якій працюють
    близько 22 тис. осіб, а в
    автомобільній промисловості, за оцінками,
    можуть постраждати 5 тис. робочих місць
    із близько 200 тис.

  • Обговорення питання про податок солідарності

    Обговорення питання про податок солідарності

    Коаліційний уряд Румунії перебуває під тиском бюджетних зобов’язань, після того як зобов’язався підвищити мінімальну заробітну плату, пенсії та дитячі надбавки з 1 січня. Цими днями створюється держбюджет на 2022 рік, і одним із способів збільшити надходження до бюжету було б введення податку солідарності для великих компаній. Пропозиція надійшла від найменшого члена коаліції – ДСУР. Віце-прем’єр-міністр Келемен Гунор, голова партії, заявив, що запропонований податок у розмірі 1% від ділового обороту компаній буде спрямований на інвестиції в пріоритетні сфери, такі як охорона здоров’я та освіта.«Це пропозиція на короткий період, на один рік, збільшити надходження до бюджету у складний період, коли доводиться через інфляцію, підвищення цін на енергоносії, внести до бюджету певні суми, і прийти на допомогу тим людям, які потребують допомоги», – пояснив Гунор.

    СДП погоджується з цією ідеєю, але НЛП має інший погляд. Підприємствами, на які поширюється дія заходу, приватними чи державними, є компанії з оборотом щонайменше 100 мільйонів євро. Посилаючись на них, Келемен Гунор сказав, що у важкі часи треба бути солідарним із тими громадянами та суспільством, від якого ти отримуєш прибуток. Це питання обговорюваиметься із бізнес-спільнотою. Вона уже відреагувала на попередні чутки, які оголошували про такий захід і не схвалює його. Американська торгова палата в Румунії, яка представляє понад 470 американських, транснаціональних та румунських компаній, повідомила про стурбованість ділового середовища наміром урядової коаліції збільшити податковий тягар для великих компаній в Румунії у момент, коли інвестиційний та бізнес-клімат вже постраждали в результаті численних криз.


    «Після тривалого періоду політичної кризи, під час якої впала довіра компаній до румунського інвестиційного середовища, що збігається з піковим періодом кризи Covid, зростанням цін на енергоносії та загостренням напруженості на ринку праці, ця новина про нові податки лише збільшує ризик переорієнтації інвестиційних планів та планів розширення», – попередила Американська торгова палата.

    На думку її представників, відсутність передбачуваності та поглиблення нестабільності через несвоєчасні заходи відлякують інвестиції та наміри компаній щодо румунського ринку, а негативний вплив у середньостроковій та довгостроковій перспективі переважатиме короткостроковій вигоді. За даними економічної преси, понад 300 румунських та іноземних компаній, що діють в Румунії, можуть постраждати від «податку солідарності» в розмірі 1%, і підрахунок показує, що уряд стягне від них понад 5 мільярдів леїв, тобто більше одного мільярда євро. Рада іноземних інвесторів також закликає владу відмовитися від цього заходу, який, за її словами, карає саме ті категорії компаній, які своєчасно сплачують податки і які зуміли мати результатів навіть у суворих санітарних умовах.

  • Корпоративна соціальна відповідальність

    Корпоративна соціальна відповідальність

    Соціальна відповідальність є все більше використаним поняттям у румунських компаніях. Це припускає більш широке їх залучення до суспільного життя громади, в якій вони розгортають свою діяльність, щоб внести свій вклад у розвиток тих громад. Соціальна відповідальність навіть стала життєво важливою частиною стратегії здорового розвитку цих компаній, у довгостроковій перспективі, особливо якщо взяти до уваги обов’язковість, щоб вони звітували щорічно і нефінансові діяльності, чим доказували би їх залучення до соціальних та екологічних заходів.

    У Румунії, вже 6 років використовується інструмент для виміру впливу компаній на громади та навколишнє середовище. В рамках проекту Зелений Індекс ділової активності проводиться моніторинг зелених ініціатив у румунському бізнес-секторі і складається річний список найзеленіших компаній в Румунії. Використовуючи онлайн платформу з оцінки екологічних показників, з приблизно 200 показниками ефективності, компанії оцінюють щорічно ефективність в управлінні та охороні навколишнього середовища, вимірюють вуглецевий слід і користуються технічною підтримкою і рекомендаціями від екологічних експертів з метою підвищення продуктивності і підвищення конкурентоспроможності, всі вони по відношенню до міжнародних стандартів.

    У цьому році, понад 400 компаній, що на 16% більше, ніж в минулому році, були зараховані в конкурсі Зелений Індекс ділової активності, організований Асоціацією Зелена революція, у партнерстві з Норвезькою королівською асоціацією з питань розвитку та за фінансової підтримки Норвезьких фондів. Це означає, за словами Ралуки Фішер, голови асоціації, що компанії в Румунії зацікавлені стійким розвитком і охороною навколишнього середовища. Ралука Фішер: У цьому році ми прийшли з новинами для тих, хто розуміє, що сталий розвиток є невід’ємною частиною бізнес-плану. Компанії вже розуміють, що не тільки красиво врятувати планету і піклуватися про ресурси, які є вигідними для їхніх бізнесів, але вони розуміють, що Брюссель уже говорить про пакет циркулярної економіки. Таким чином, нам вдалося навести ще один новий інструмент, а саме, окрім того що компанії повинні зробити звичайну екологічну оцінку раз на 6 років, їм необхідно вимірювати і циркулярність їхнього бізнесу. Більше того, ми раді, що ми єдині, які зуміли в цьому році оновити інформації в комп’ютері про коефіцієнти викидів парникових газів за 2015 рік в Румунії, так що точність, з якою компанії йдуть на аналіз з метою поліпшення їх екологічних показників, стає все кращою.

    За підсумками цьогорічного конкурсу Зелений Індекс ділової активності, 60% промислових компаній використовують екологічно чисті засоби проектування, 47,5% скоротили споживання води і майже 60% компаній проводили заходи щодо підвищення енергетичної ефективності.

    У цьогорічному конкурсі, бухарестський Готель Merriott був оголошений найбільш екологічно відповідальною компанією. 2-е місце зайняла компанія DHL Express Румунія, яка отримала спеціальну премію для циркулярності бізнесу. Аліна Опря, менеджер з питань якості цієї компанії: DHL Express Румунія має сертифікат ISO9001, що стосується якості, але й ISO 14001, у сфері довкілля. Крім того, DHL Express Group Румунія і Deutsche Post мають чіткі цілі в галузі охорони навколишнього середовища і основною їхньою метою є зниження споживання двоокису вуглецю (СО2) на 30% до 2020 року. У порівнянні з минулим роком, ми поліпшили нашу продуктивність більш ніж на 20%, і продовжуємо робити це за допомогою різних програм, які доводять, що ми є друзями навколишнього середовища.

    Марінела Неделку, фахівець в області якості і захисту навколишнього середовища від компанії DHL Румунія, додає: Мета встановлена на рівні регіону – а саме зменшити вуглецевий слід і бути більш ефективним на 30% до 2020 року, в порівнянні з 2007 роком, майже була досягнута… На рівні групи ми опублікували звіт соціальної відповідальності за 2015 рік, який нам вдалося виконати. Так само у нас є програма, яка підтримується всім персоналом DHL, під назвою GoGreen, але вона підтримується двома іншими програмами соціальної відповідальності а саме Go teach і Go help. Ми довели, що зацікавлені охороною навколишнього середовища. Конкурс є свого роду аудит окремих видів діяльності, що не відбувається заради цього конкурсу. У нашій компанії, заходи з охорони навколишнього середовища є традицією, і ми проводимо їх не тому що хтось придумав такий конкурс, але ми раді мати можливість оголосити або поділитися з іншими з того, що ми навчилися від групи Deutsche Post, і можемо застосувати в Румунії. Наші результати були високо оцінені з нагоди цього змагання. В основному ми дотримуємося природоохоронного законодавства та стандарту ISO 14001.

    Компанія Таката Румунія, предметом діяльності якої є виробництво компонентів для виробників автомобільної промисловості, зуміла перемогти у більшості категоріях конкурсу Зелений Індекс ділової активності 2016 року, а саме в категоріях вплив на навколишнє середовище, управління відходами та будівлі і зелені насадження. Андрея Шекей, екологічний офіцер компанії Таката Румунія: У нас є устаткування по скороченню викидів, і з точки зору відповідальності щодо навколишнього середовища були реалізовані кілька проектів по скороченню споживання енергії. Я маю на увазі сучасні системи освітлення, було замінено багато традиційних електричних ламп на світлодіоди. Ми намагаємося використовувати природне світло і вже використовуємо його практично скрізь де можемо встановити зенітні вікна. Крім того, наша компанія забезпечує транспорт персоналу, тобто краще перевозити 40 осіб тим же транспортним засобом, замість того, щоб вони приїжджали на роботу на власних автомобілях. Ми так само заохочуємо наш персонал прибувати на роботу на велосипеді і намагаємося щороку підвищувати обізнаність серед працівників нашої компанії. У минулому році ми посіли третє місце в категорії будівлі і зелені насадження», де були по достоїнству оцінені наші зусилля по зниженню впливу на навколишнє середовище. Ми зацікавлені і зеленими зонами. Наша компанія розташована в промисловій зоні, а це дозволяє нам мати зелені насадження. Ми посадили дерева, посіяли траву, так що намагаємося виробляти кисень, і не тільки споживати.

    Зелений Індекс ділової активності є, починаючи з 2010 року, найбільш популярним змаганням серед компаній з Румунії в галузі результатів в управлінні та захисту навколишнього середовища.