Для Румунії минулий рік був роком найбільш важливих контрактів військових закупівель, укладених або оголошених. Це на тлі того, що оснащення румунської армії є пріоритетом як для національної оборони, так і для узгодження з вимогами НАТО. Румунське Міністерство оборони розгортає важливі програми озброєнь для всіх категорій військ, такі як ракети, броньові машини, корвети, наступальна зброя і вертольоти. Все це, в умовах коли 2018 є другим роком поспіль, коли Бухарест виділяє 2% ВВП на оборону – рішення відповідно до зобов’язань, прийнятих Румунією в якості члена Північно-атлантичного Альянсу, на підтримку регіональної безпеки і з наголосом на національному інтересі.
Крім того, урядовці в Бухаресті говорять про бажання перетворити Румунію на центр уваги для всього того, що означає технологію і військову техніку в регіоні. Наскільки життєздатною є ця ідея? Військовий аналітик Раду Тудор, про сильні сторони Румунії: У нас є величезний потенціал, бо інакше ми не могли бути в силі експортувати зброю на суму 10 мільярдів доларів між 1979 – 1989 роками. Отже, з цієї точки зору, ми могли б відновити розмову про величезний потенціал, який мало-по-малу був скорочений в останні 27 років. Очевидно, ми можемо обговорити нашу позицію. Ми доброзичлива країна, ми толерантний народ, ми прагнемо здобути високих результатів в економіці, ми дуже стратегічно важливі. Отже у нас є величезні переваги.
Важливим, однак, зазначив ще Раду Тудор, для нас є зрозуміти, що цей момент ми повинні використати, і це потрібно зробити зараз. Влада у Бухаресті дотримується ідеї застосування закону про компенсацію, ухваленого 15 років тому, але мало використовувану. Це передбачає придбання сучасних бойових технологій та підтримку румунської економіки шляхом залучення вітчизняних підприємств у реалізації зазначеної техніки. Оскільки, каже міністр оборони Міхай Фіфор уряд Румунії не бажає робити покупки за державні гроші, але прагне передачу технології та перезавантаження румунської оборонної промисловості: Відчувається потреба у відновленні цієї оборонної промисловості та, по суті, шляхом стійких інвестицій, щоб ми могли стати регіональним центром виробництва зброї. Однією з основних програм оснащення Румунської армії є програма бронетранспортерів з колісною формулою 8х8, які ми вироблятимемо на Механічному заводі в Бухаресті. Є багато країн регіону зацікавлених стати клієнтами Бухарестського Механічного заводу, і це нас радує.
Румунія може стати навіть важливим виробником і експортером сучасної зброї в цьому регіоні, вважає Міхай Фіфор, який також говорив про інші основні програми оснащення Армії. Він зазначив, що перший багатоцільовий корвет, вироблений в Румунії, буде готовий через три роки, і теж на території країни будуть побудовані три військові підводні човни. Раду Тудор навів кілька прикладів: На даний момент, ймовірно, найкраща компанія оборонної промисловості, Аеростар Бакеу, має шанс стати регіональним лідером шляхом двох контрактів, що розгортаються Міністерством національної оборони в рамках цієї великої програми закупівель. Першим є програма придбання літаків F16, і другим є ракетна система Патріот. Для обох програм, компанія Аеростар розглядається нашими американськими союзниками як найбільш дієздатна компанія для проведення робіт технічного обслуговування обох категорій зброї, бойових літаків та ракетних систем. З цієї точки зору ми розуміємо, що може означати такий контракт для румунської приватної компанії. Отже, це величезний крок вперед. Так само, транспортери Piranha можуть бути зібрані тут в Бухаресті, і я розумію, що це фактично написано в контракті, що це може призвести до відродження Бухарестського механічного заводу, який протягом останніх 20 років бореться з невеликими контрактами. Перспектива бути частиною великої програми обладнання означає врятування цього заводу. Третім прикладом може бути Плоєштське приватне підприємство, яке візьме участь в іншій програмі з оснащення ракетами. Є незліченні приклади, які ми можемо дати.
Для Румунії дуже важливим є, однак, каже Раду Тудор, щоб найбільша частина цих програм оснащення і контрактів була супроводжена домовленостями про компенсацією – це величезний шанс, що частково передбачає ретехнологізацію оборонної промисловості. Йдеться про пряму компенсацію, тобто участь Румунії у виробництві базового продукту, якого імпортує армія, а також непряму компенсацію, шляхом якої товари вищої категорії, вироблені в Румунії, будуть придбані країною виробником відповідної військової техніки, а Бухарест користується, таким чином, фінансовими ресурсами для оплати основного контракту.