Tag: Комісар ЄС

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Державний бюджет Румунії на 2025 рік обговорюється Палатою депутатів та Сенатом після того, як 1 лютого його затвердив коаліційний уряд. Це бюджет розвитку, – сказав міністр фінансів Танцош Барна, – з рекордними коштами, виділеними на інвестиції і планами щодо скорочення державних витрат. Він озвучив основні цифри, на яких ґрунтується цьогорічний бюджет: економічне зростання на 2,5% та середня інфляція на рівні 4,4%. Головною метою уряду є скорочення бюджетного дефіциту до 7%, не враховуючи, однак, підвищення податків.

 

ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив в інтерв’ю Радіо Румунія, що Система “гарантія-повернення тари” досягла своїх основних цілей за перший рік роботи. Наступним кроком у 2025 році, за словами міністра, є те, щоб система стала звичним явищем у всіх румунських громадах. Мірча Фекєт також повідомив, що в січні цього року було повернуто понад 340 мільйонів ПЕТ-пляшок, скляних пляшок та алюмінієвих банок, а також було введено в експлуатацію близько 80 нових автоматичних пунктів збору тари.

 

ЗУСТРІЧ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні з послами країн-членів Європейського Союзу, акредитованими в Бухаресті. Зустріч була організована польським головуванням у Раді Європейського Союзу, – йдеться у прес-релізі. Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу 1 січня 2025 року на шестимісячний період, у складному геополітичному контексті, з пріоритетами європейської безпеки, підтримки України та зміцнення європейської економіки.

 

ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд Бухареста сьогодні обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів екс-голові  комітету з питань правової політики Палати депутатів від Соціал-демократичної партії  (СДП) Лаурі Вікол та її чоловіку Владіміру Чорбе, головним акціонерам компанії Nordis. Рішення суду, прийняте в середу ввечері, не є остаточним, але підлягає виконанню. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Серед інших звинувачень – відмивання грошей, ухилення від сплати податків, шахрайство з особливо тяжкими наслідками, ухилення від сплати податків, зборів або внесків, а також шахрайське нарахування податків, зборів або внесків. Йоана Бесеску, старша дочка колишнього президента Траяна Бесеску та колишня депутатка СДП Андрея Косма також дали показання в рамках розслідування фактів їхньої причетності до справи Nordis в якості нотаріусів. Загальна сума привласнених коштів перевищує 70 мільйонів євро.

 

ВІДСТАВКА – Ніколає Чуке, колишній лідер Націонал-ліберальної партії та екс-кандидат цієї політичної сили у президенти на виборах восени минулого року, оголосив у середу про своє рішення піти у відставку з посади сенатора Румунії. Він не пояснив причину такого рішення. “Настав час публічно оголосити про своє рішення піти у відставку з посади сенатора румунського парламенту. З поваги до моїх колег-лібералів, це рішення, про яке я раніше повідомив керівництву НЛП. Я хотів би, щоб цей жест був сприйнятий як природний, враховуючи, що я прийшов на цю посаду завдяки підтримці Націонал-ліберальної партії”, – написав Чуке в короткому повідомленні, опублікованому на своїй сторінці в Facebook.

 

ТЕНІС – Світ тенісу відреагував на заяву румунської тенісистки Сімони Галеп про завершення професійної спортивної  кар’єри, зроблену у вівторок ввечері в Клуж-Напоці (північний захід) після поразки в першому колі турніру Transylvania Open. Організатори турніру Великого шолома на Ролан Гаррос, який Галеп виграла у 2018 році, написали повідомлення на платформі X: «Наша чемпіонка 2018 року, Сімона Галеп, оголосила про завершення кар’єри. Ми бажаємо тобі всього найкращого в наступному розділі життя, Сімона!». Організатори Вімблдонського турніру також прокоментували заяву румунки: «Наша чемпіонка 2019 року в одиночному розряді @Simona_Halep завершила професійну тенісну кар’єру – ми бажаємо їй всього найкращого після завершення спортивної кар’єри!».

 

ЕНЕРГЕТИКА – Литва, Латвія та Естонія готуються до суботи, коли вони мають від’єднатися від російської електромережі, назавжди розірвавши свої енергетичні зв’язки з Москвою, що збереглися з радянських часів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до столиці Литви Вільнюса на символічну церемонію. Хоча Литва, Латвія і Естонія є членами ЄС і НАТО з 2004 року, підготовка до інтеграції в європейську електромережу затягнулася на кілька років через численні технічні та фінансові проблеми і необхідність диверсифікації джерел постачання. Від’єднання від російської енергосистеми стало ще більш нагальним після вторгнення РФ в Україну.

 

КОМІСАР ЄС – У вівторок у Бухаресті чинний президент Румунії Клаус Йоганніс обговорив з виконавчою віце-президенткою Європейської комісії Роксаною Минзату роль освіти у боротьбі з дезінформацією і маніпуляціями та зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Роксана Минзату, відповідальна в Єврокомісії за соціальні права і зайнятість, наголосила на необхідності інвестицій в базові навички, технічну і професійну освіту.

ІНФЛЯЦІЯ  – Рівень інфляції в Румунії у вересні знизився до 4,62%, порівняно з 5,1% у серпні. Такі офіційні дані оприлюднив сьогодні Національний інститут статистики. Ціни на продукти харчування зросли в середньому на 0,8%, а на послуги – приблизно на 0,4%. Найбільше подорожчали цитрусові та інші екзотичні фрукти – приблизно на 7,5%, а також овочі та консерви – більш ніж на 5%. Значне зростання цін було зафіксоване також на квасолю та інші бобові. Картопля, з іншого боку, подешевшала приблизно на 5,23%, а інші продукти – менш ніж на 2%. Що стосується послуг, то поштові збори зросли на 17,8%, авіаперевезення – на 17,2%, а непродовольчі товари, такі як миючі засоби подорожчали на 14,7%. Зросла і вартість послуг водопостачання та водовідведення – на 12,6%.

 

ЄВРОКОМІСІЯ – Кандидатка від Румунії на посаду Комісара ЄС Роксана Минзату буде заслухана 12 листопада членами профільних комітетів Європейського Парламенту, зокрема євродепутатів з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань і Комітету з питань культури та освіти. Два інших комітети – Комітет з питань прав жінок і гендерної рівності та Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ – матимуть статус запрошених, що означає, що вони матимуть право ставити письмове запитання румунському кандидату. Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом Європейської Комісії і може очолити портфель з питань зайнятості, соціальних прав та освіти протягом наступних п’яти років.

 

КЛАСИЧНА МУЗИКА – “Ода до радості” відкриє сьогодні ввечері новий сезон концертів оркестрів і хорів Радіо Румунія. Виступ у Залі Радіо під керівництвом австрійського диригента Саші Гетцеля зосередиться на одному з найвідоміших творів в історії музики – 9-й симфонії Людвіга ван Бетховена. На світовій прем’єрі у Відні 7 травня 1824 року Бетховена повернули обличчям до публіки, щоб він побачив оплески, яких не міг чути через повну глухоту. “Ода до радості” є першою музичною партитурою, яка була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

ШЕНГЕН – Австрія продовжує виступати проти повноцінного прийняття Румунії та Болгарії до Шенгенської зони. Це питання обговорювалося на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі в четвер. Хоча Єврокомісія та Європарламент стверджують, що обидві країни виконали всі умови для повноправного членства, австрійський міністр Герхард Карнер каже, що ще багато чого треба зробити. “Румунія і Болгарія виконали всі умови і зробили навіть більше, ніж потрібно. Я дуже оптимістично налаштована і сподіваюся, що це рішення буде прийнято якнайшвидше, поки я перебуваю на посаді”, – сказала Ільва Йоганссон, комісар ЄС з питань внутрішніх справ, котра наголосила, що питання вступу Румунії та Болгарії знову обговорюватиметься на грудневому засіданні Ради ЄС.

 

ВИБОРИ – У першому турі президентських виборів у Румунії 24 листопада у виборчих бюлетенях буде чотирнадцять кандидатів – 10 від політичних партій і чотири незалежні кандидати. Центральне виборче бюро провело жеребкування в четвер увечері, щоб визначити порядок, в якому вони розміщуватимуться у виборчих бюлетенях, але один з кандидатів оголосив, що оскаржить цю процедуру. Опівночі закінчився термін, протягом якого громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, могли зареєструватися для голосування поштою на президентських виборах. За даними Постійного виборчого органу, на платформі votstrainatate.ro зареєструвалося менше 7 000 осіб. Другий тур президентських виборів відбудеться 8 грудня.

 

ДВОСТОРОННІ СТОСУНКИ – Відносини між Румунією та Іспанією в останні роки досягли справжнього рівня досконалості, що знайшло своє відображення у міцному стратегічному партнерстві, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він взяв участь у церемонії, організованій Посольством Іспанії в Румунії з нагоди Національного дня Королівства Іспанія. Марчел Чолаку підкреслив, що партнерство між двома країнами є «динамічною конструкцією, заснованою на спільній історичній, культурній та мовній спадщині». Він зазначив, що понад мільйон румунівобрали Іспанію своєю другою батьківщиною і висловив сподівання, що двостороння угода про подвійне громадянство, що є важливим побажанням румунської громади в Іспанії, буде підписана якнайшвидше. «Двостороння торгівля продовжує зростати, з новим рекордом, зафіксованим у 2023 році з точки зору товарообігу: 6,43 мільярда євро», – додав прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

 

ХАБАРНИЦТВО – Комітет з питань правової політики Палати депутатів має до понеділка підготувати висновки щодо запиту Міністерства юстиції на отримання ордеру на проведення обшуку комп’ютерів і житла депутата від Націонал-ліберальної партії, Нелу Тетару. Комітет просять дати відповідь щодо зняття депутатської недоторканності з колишнього міністра охорони здоров’я, якого звинувачують в отриманні хабаря в безперервній формі. Наразі депутати від Соціал-демократичної партії та Союзу «За порятунок Румунії» оголосили, що проголосують за задоволення запиту прокуратури. Нелу Татару є лікарем-спеціалістом муніципальної лікарні ім. Дімітрія Кастрояна в місті Гушь, на північному сході Румунії, і звинувачується Національним антикорупційним директоратом в тому, що понад 100 разів отримував хабарі від пацієнтів у вигляді грошей та продуктів харчування.

 

ДТП – Європейська комісія повідомляє про незначне зниження, на 1% порівняно з попереднім роком, кількості смертей на дорогах у 2023 році, яка становила 20 400 осіб. Хоча в порівнянні з 2019 роком зниження є більш послідовним, на 10%, ця тенденція є нижчою за мету, яку поставив перед собою офіційний Брюссель, що має на меті скоротити вдвічі всі смертельні випадки та серйозні травми на дорогах до 2030 року і ліквідувати їх до 2050 року. Румунія є однією з країн, які досягли найбільшого прогресу в минулому році у зменшенні кількості смертельних ДТП, але вона залишається на одному з останніх місць в Європі, з показником 81 смертельний випадок на мільйон мешканців. Вищий показник має лише Болгарія. В даний час на європейських дорогах в результаті дорожньо-транспортних пригод щотижня гинуть близько 400 осіб .

 

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ МИРУ – Японський рух «Ніхон Хіданкьо» у п’ятницю став лауреатом Нобелівської премії миру 2024 року за «зусилля, спрямовані на створення світу без ядерної зброї», – оголосив норвезький Нобелівський комітет. Про це повідомляють міжнародні інформаційні агентства. Нобелівська премія миру – єдина премія, яка вручається в Осло, інші номінації присуджуються в Стокгольмі. Норвезький Нобелівський інститут зареєстрував 286 номінацій на цьогорічну премію, серед яких 197 осіб і 89 організацій. Минулого року цієї честі була удостоєна іранка Наргес Мохаммаді «за її боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та за просування прав і свобод людини для всіх».

 

ОНЛАЙН-ПРОДАЖІ – Румунія посідає третє місце серед країн-членів Європейського Союзу в Центральній та Східній Європі з точки зору електронної торігвлі. Вартість онлайн-транзакцій в Румунії досягла 3,32% Валового Внутрішнього Продукту. Дві перші позиції в європейському рейтингу займають Польща та Чехія. За даними Румунської асоціації інтернет-магазинів, у 2023 році вартість електронної торгівлі товарами та послугами наблизилася до 11 мільярдів євро, а 50% румунів зробили принаймні одне онлайн-замовлення минулого року. На 2024 рік прогнозується 10-відсоткове зростання онлайн-продажів до майже 12 мільярдів євро.

 

КАМПАНІЯ – Міністерство внутрішніх справ Румунії розпочне у понеділок кампанію «Далеко від дому, ми хочемо, щоб ви були в безпеці» з метою запобігання торгівлі людьми та трудової експлуатації румунів, які виїжджають на заробітки за кордон. 20 000 буклетів з важливою інформацією будуть розповсюджені міжнародною організацією «Справедливість і турбота Румунія» та структурами Міністерства внутрішніх справ Румунії на сухопутних пунктах пропуску через кордон та в найбільших міжнародних аеропортах країни. Ініціативу підтримує Посольство Великої Британії в Румунії. У травні уряд Румунії запустив Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми (2024-2028 рр.) – сферу, в якій він зазнав жорсткої критики в європейських доповідях і з боку Державного департаменту США. Цього тижня парламент Румунії також посилив покарання для осіб, винних у торгівлі людьми, і запровадив способи підтримки жертв.

 

В
понеділок відбудеться запуск аукціону для будівництва автомагістралі Плоєшть – Брашов, яка перетинатиме з півдня на північ Південні Карпати. Оголошення було зроблено прем’єр-міністром Віорікою Денчіле, яка оцінила, що до кінця року буде підписано угоду про реалізацію цього
проекту в режимі державно-приватного партнерства.
Віоріка Денчіле: Довгоочікуваний
проект, щодо якого Уряд
доклав зусиль останніми місяцями. Протягом 30 днів румунські та іноземні
інвестори зможуть подавати заявки, а тип аукціону буде конкурсний відбір. Слідуватимуть згодом переговори з відібраними інвесторами,
так що у грудні ми плануємо підписати угоду про державно-приватне
партнерство для будівництва цієї автомагістралі.

Уряд
поки що нічого на каже про суму призначену для будівництва автомагістралі Плоєшть-Брашов. Ці два міста, в
даний час,пов’язані
європейською
дорогою, яка проходить через
найпопулярніші гірські курорти в Румунії, а пекельний
трафік, особливо по
вихідних та святах, розташовує цю дорогу на
перших місцях списку найбільш
завантажених доріг на південному сході континенту. Рішення
про фінансування в режимі
державно-приватного партнерства, яке також
було обране й у випадку Автомагістралі «Молдова», що зв’язуватиме центральну
частину Румунії з північно-східною, викликало
незрозумілість і було піддано критиці парламентською опозицією.

У тоні з європейським комісаром у справах регіонального розвитку Коріною Крецу,
лідер НЛП Людовік Орбан звернувся із закликом до Уряду Румунії використовувати безвідплатні фонди Європейської
комісії для фінансування Автомагістралі Молдова. Людовік Орбан: Фактично, рішенням
уряду СДП фінансувати цю Автомагістраль «Молдова» у режимі державно-приватного
партнерства, Уряд дав нам зрозуміти, що не вважає пріоритетним будівництво цього важливого автошосе,
і що фактично не має на меті збудувати цю важливу ділянку автомагістралі. Нам
чітко пояснила комісар ЄС Коріна Крецу, цей автобан можна побудувати з
європейських безвідплатних коштів в рамках Операційної програми з питань
інфраструктури.

Коріна
Крецу рішуче критикувала уряд з Бухареста за відсутність інфраструктурних
проектів, це будучи розділом, де Румунія може отримати європейські кошти. Вона
сказала, що в транспортному секторі вже було втрачено два мільярди євро, і докладаються
зусилля для уникнення втрачення інших коштів, виділених на 2014-2020 роки.
Влада оголосила, що в цьому році буде здано в експлуатацію близько 100 км автобану
на північному заході та заході країни. Румунія має менш ніж 750 кілометрів шосе,
з яких приблизно 100 були успадковані ще від комуністичного режиму. У пресі з’явилася
гірка статистика, згідно якій, якщо всі обіцянки, зроблені міністрами
транспорту протягом останніх п’яти років, збулися би, то в нашій країні було б тепер
8000 кілометрів автомагістралі.

Сповнення, 1 січня 2017 року, десять років від вступу Румунії в ЄС було відзначено підсумками та заявами посадових осіб в Бухаресті. Довгий шлях приєднання почався в 1993 році з підписанням, 1 лютого, Європейської угоди, що постановляла асоціювання між ЄС та його державами-членами, з одного боку, і Румунією, з іншого боку. Ця угода підтверджувала мету Румунії стати членом Союзу і передбачала фінансову і технічну допомогу з боку Брюсселя. Два роки по тому, в Парижі, в ході офіційної церемонії, колишній і чинний зараз румунський міністр закордонних справ Теодор Мелешкану подавав офіційну заявку Бухареста на вступ до ЄС.

Приєднання Румунії десять років тому є моментом великого історичного значення, що позначив повернення до демократичного світу та дебют участі Румунії, в якості держави-члена ЄС, у європейському процесі прийняття рішень, уточнюється в прес-релізі МЗС. Протягом десяти років від вступу, Румунія зазнала серйозних змін, всі на благо громадян Румунії, вважає Леонард Орбан, перший європейський комісар з боку Румунії у період 2007 – 2010 роки. Напрямок в який ми йдемо є корисним, він дозволить нам ще більше зміцнити нашу державу і дозволить румунським громадянам бути все більш процвітаючими і все більш впевненими та оптимістично налаштованими щодо свого майбутнього, вважає Орбан.

Підсумки перших десяти років є, безумовно, позитивними, вважає, в інтерв’ю ВСРР, і депутат Європарламенту Дан Клаудіу Фрунзуліке: Румунія вступила у важливу організацію згуртованості, стабільності і розвитку Європи. Я хотів би нагадати про важливі чотири свободи, які приносить ЄС громадянам, а також про європейське бізнес-середовище, вільне пересування громадян, свободу капіталу, товарів і послуг. Все це було здобуто Румунією, не кажучи вже про європейські фонди розвитку, які, на жаль, Румунія не освоїла як слід, але ми впевнені, що це буде здійснено в майбутньому.

За даними Євростату, ВВП Румунії збільшився з 98 млрд в 2006 році, до приєднання, до 160 млрд євро в 2015 році. Румунія отримала, протягом 10 років, 39,8 млрд євро, а її внесок до бюджету Союзу склав 13,7 млрд євро. Найбільшою перевагою приєднання були європейські фонди, які мають допомогти у розвитку країни і скорочення різниць між нашою країною і старими державами Союзу, але Румунії не вдалося освоїти всі гроші, виділені Брюсселем, вона займаючи одно з останніх місць серед країн ЄС в цьому розділі.

Десять років в ЄС для Румунії означає десять років зростання, розвитку, зміцнення демократії, вважає колишній прем’єр-міністр Дачіан Чолош, комісар з сільського господарства та розвитку сільських районів у період 2010 – 2014 рр. Громадяни Румунії відчувають щодня ті десять років в ЄС, від молодих людей, які мають можливість вчитися, здобувати професійний досвід в країнах Європейського Союзу, до мера сільської громади, який, за європейські кошти, зумів прокласти для сільських жителів асфальтовану дорогу, сказав Чолош у відео-зверненні, розміщеному на сторінці Facebook Представництва Європейської комісії в Румунії. Розповідаючи про період, коли був європейським комісаром Дачіан Чолош нагадав, що тоді була реформована Спільна сільськогосподарська політика.

Я зробив так, щоб вона краще підходила тому, що Румунія і румуни, зокрема, потребують для того, щоб розвивати сільське господарство і сільські райони. Я зрозумів, що найефективнішим способом допомогти Румунії в середині Європейського Союзу є бути в змозі мати це відкриття бачення і цей досвід, який явно збагачує і робить нас румунів більш обізнаними що стосується потенціалу який у нас є, і впевнені в тому, що ми можемо зробити, як країна в ЄС, зазначив Чолош.

Румунські громадяни мають право користуватися рівними правами в ЄС і більше шансів на краще життя, вважає нинішній комісар ЄС Коріна Крецу. ”Минуло вже десять років зростання і розвитку, зусиль і досягнень. Румунія стала полюсом стабільності в регіоні і двигуном економічного зростання. Після цих десять років, коли європейська інтеграція стала успіхом для всіх румунів, пересічних людей, а й румунської держави, слідують нові кроки на нашому європейському шляху, який має бути продовжений і поглиблений”, зазначила комісар ЄС.

Що станеться в майбутньому з ЄС і якою буде роль Румунії? Депутат Європарламенту Дан Клаудіу Фрунзуліке: Для Румунії, ЄС є, також, якорем з точки зору безпеки, а не тільки в економічному, соціальному, культурному планах. Останнім часом ЄС посилює загальну політику безпеки і оборони, яка в кінцевому підсумку призвела би до автономії з точки зору безпеки і оборони, але в тісній співпраці з НАТО. Румунія повинна покращити свою позицію в ЄС. За допомогою своїх добре підготовлених громадян вона зможе в майбутньому займати важливі посади в структурах ЄС.

У списку цілей Бухареста, поряд з залученням якомога більше європейських фондів для проектів розвитку, налічується приєднання до Шенгенської зони і перехід на євро.

Для євродепутата, соціал-демократа Коріни Крецу, кандидата Румунії на пост комісара Єврокомісії, залишився лише один крок, і він суто процедурний, до офіційного зайняття цієї посади. Запропонована урядом в Бухаресті, створеного більшістю з членів політичної партії до якої вона належить, призначена новим президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером на пост комісара з питань регіональної політики, її кандидатура була затверджена під час заслухань, у середу, в спеціалізованому комітеті Європейського Парламенту. Коріна Крецу, яка управлятиме бюджетом на суму 350 мільярдів євро у період з 2014 по 2020 рр., оприлюднила свої пріоритети, серед яких, економічне зростання та створення робочих місць.

Коріна Крецу в інтерв’ю кореспонденту Радіо Румунія в Брюсселі, зазначила: “Регіональна політика, із бюджетом у розмірі 350 млрд євро, тобто чверть бюджету ЄС, матиме важливий вклад в цьому плані. Я вважаю, що новий регламент, який є дуже важливим, дозволить нам зосередитися на галузях, які можуть призвести до економічного зростання та до створення робочих місць. Я маю на увазі дослідження та інновації, підтримку малих та середніх підприємств, а у випадку тих країн, які не освоїли 50% коштів з європейських фондів, у період 2007-2013 рр., я думаю, що буде створена робоча група, яка допоможе цим державам якнайкраще використовувати гроші до кінця 2015 року.”

З іншого боку, додала Коріна Крецу, регіональна політика є одним з важливих інструментів солідарності в середині Євросоюзу. Коріна Крецу: “На мою думку це дуже важливий принцип, який лежить в основі політики згуртування. Як розвинуті, так і менш розвинуті країни можуть дати собі справи, що інвестуючи в окремих галузях, інвестуючи в реальний сектор економіки, в людей і допомагаючи їм реалізувати свій потенціал, ми інвестуємо у весь ЄС “.

Більше того, Коріна Крецу пообіцяла нульової терпимості по відношенню до шахрайства при використанні коштів від європейських фондів. Її зобов’язання має особливу вагу, враховуючи, той факт, що Коріна Крецу представляє країну, в якій було зареєстровано чимало випадків шахрайства з коштами ЄС. Згідно нещодавньому списку Єврокомісії, Румунія посідає друге місце, після Італії, щодо випадків шахрайства і третє місце, після Італії та Польщі, щодо випадків зловживання у використанні коштів з бюджету ЄС.

Коріна Крецу — Комісар ЄС з регіональної політики

Майбутній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер презентував новий склад своєї команди на період 2014-2019 роки. Кандидат Румунії, європарламентарка Коріна Крецу була призначена комісаром з питань регіональної політики. Вона буде розпоряджатися бюджетом в 350 мільярдів євро, що будуть використані для прискорення економічного зростання і створення нових робочих місць, напрями котрі були оголошені пріоритетними в політичній програмі Жана-Клода Юнкера: “Нова комісія має виняткову можливість і обовязок почати новий старт в Європі і почати працювати, щоб вийти зі складної геополітичної ситуації і досягти відновлення економіки ЄС. Ми хочемо побудувати Європейський Союз, здатний створювати нові робочі місця і сприяти економічному зростанню.” Той факт, що представник Румунії відповідає за політику регіонального розвитку є, на думку премєр-міністра Віктора Понти, великим успіхом Бухареста.

Нові санкції проти Росії

Президент Барак Обама заявив, що США приєднуються до більш жорстких санкцій Євросоюзу проти Росії, через її вторгнення до України, які спрямовані проти фінансового, енергетичного та оборонного секторів. Обама сказав, що нові санкції збільшать політичну ізоляцію Росії, а також витрати російської економіки. Нові санкції Євросоюзу, що вступили в силу 12 вересня, обмежать доступ ряду провідних російських нафтових та оборонних компаній до європейських ринків капіталу. У відповідь Москва оголосила, що підготувала другий пакет санкцій щодо західних країн, які запровадили санкції проти неї. Нещодавно премєр-міністр Дмитро Медведєв заявив, що Москва реагуватиме «асиметрично» на нові санкції, не виключаючи можливості заборони польотів західних авіакомпаній у повітряному просторі Росії. Інші контрзаходи стосуються обмеження імпорту з ЄС легкових автомобілів та низки товарів легкої промисловості.

Нові соціальні заходи

Законопроект, що передбачає скорочення на 5% внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення був прийнятий на цьому тижні Палатою депутатів. Міністр фінансів Іоана Петреску запевняє, що в бюджеті є ресурси, необхідні для впровадження положень закону як цього, так і наступного року. У липні глава держави заявив, що він підтримує цю ініціативу, але повернув закон до парламенту, тому що має сумніви щодо гарантій забезпечення фінансової стійкості держбюджету. Теж на цьому тижні парламентарії прийняли закон про податкову амністію для пенсіонерів, матерів і бюджетників, які помилково отримали певні грошові суми. Нові положення стосуються близько 20.000 матерів, 50.000 пенсіонерів та 25.000 державних працівників. Закон набуде чинності 1 січня 2015 року, а гроші будуть повернуті рівними частинами протягом пяти років. Хоча стверджує, що ці соціальні ініціативи влади мають виключно передвиборний характер і спрямовані на прямий підкуп виборців у період президентської кампанії, за відповідні законопроекти проголосувала й опозиція.

Стан румунської економіки

Економічні показники Румунії демонструють, що вона стала одним з лідерів економічного відновлення в ЄС, прогрес досягнутий Бухарестом перевищивши очікування. За даними дослідження динаміки показника країнового ризику для Румунії, проведеного компанією Кофейс, приріст ВВП країни в 2013 році становив 3,5%, а прогноз на поточний рік є позитивним. Найбільший вклад у розвиток національної економіки мали сільське господарство та промисловість, зокрема галузь автомобілебудування, яка реалізувала свою продукцію переважно на експорт. За даними дослідження, зростання реального ВВП Румунії перевищило очікування, зокрема в останньому кварталі, коли сягнуло 5,1%. Основним фактором, який сприяв зростанню економіки торік були експорт (що зріс на 13,5%), зокрема сільськогосподарської продукції і техніки. З іншого боку, в 2013 році сільськогосподарське виробництво Румунії склало 17 мільярдів євро, що становить близько 5% сільськогосподарського виробництва ЄС, пояснюють аналітики Кофейс. Прогноз сільськогосподарського виробництва в 2014 році поки виглядає неоднозначно, але найбільш реалістичний сценарій передбачає, що цього року врожай буде нижчим, ніж в 2013 році. Експорт може зрости за рахунок попиту на нові легкові автомобілі, автомобільна промисловість маючи значний вклад в розвиток румунської економіки. Експерти прогнозують і активніше зростання внутрішнього попиту, завдяки збільшенню витрат населення на побутові товари, які до цих пір були обмежені низьким обсягом кредитування.

Черговий імпічмент президента?

Чинний спікер Сенату Келін Попеску Терічану ініціював третій імпічмент президента Траяна Бесеску. Він направив офіційну пропозицію з цього питання лідерам парламентських фракцій, запропонувавши і графік впровадження процедури відсторонення Траяна Бесеску від посади президента: 23 вересня питання про імпічмент розгляне парламент, а референдум запропоновано провести в один день з першим туром майбутніх президентських виборів, запланованих на 2 листопада. За словами Келіна Попеску Терічану поведінка президента виходить за рамки Конституції і в багатьох випадках, набула форму прямої підтримки певної політичної партії під час передвиборної агітації. Наразі спікеру Сенату не вдалося зібрати необхідну кількість підписів для продовження процедури імпічменту президента.