Tag: комісія

Наприкінці ХVІІІ-го століття та на початку ХІХ-го століття Європу стривожили наполеонівські
війни та рух ідей, а імідж іншої Європи, відмінної народжувався. Віссю Нової Європи буде ріка Дунай, велика загальноєвропейська
ріка, яка, за переказами того часу соромливо впадала в Чорне море для татар і козаків. Імідж Нової Європи таким чином призвів до ідеї звільнення
Дунаю від турецького та російського контролю та появи на карті континенту нової
держави: Об’єднаних румунських князівств чи Румунії.

Перша велика європейська війна після наполеонівських воєн спалахнула в 1853
р. між Росією та коаліцією, створеною Англією, Францією та Османською імперією.
Також відома як Кримська війна, вона закінчилась в 1856 році
перемогою антиросійської коаліції та укладенням Паризького мирного договору.
Закінчення Кримської війни ознаменувало початок сучасної румунської держави,
коли рішення переможних держав призвели до об’єднання Молдови з Волощиною 1859
р. та до незалежності Румунії в 1878 р. Дунай нарешті став вільним європейським
маршрутом судноплавства, через який можна було подорожувати із Західної Європи
до Північного моря, на Дунаї та Рейні, на сході, до Чорного моря. Історик
Константін Арделяну з Галацького Університету
Нижній Дунай наголосив на важливості Дунаю у формуванні Румунії, її
модернізації та наближення до Заходу: Дунай відігравав центральну роль не
тільки в економічній, але й в політичній модернізації Дунайських князівств, як їх
називали в середині 19 століття, а потім Румунії. Дунай – один із стовпів, на
якому була заснована сучасна Румунія. Дунай – надзвичайно цікава річка,
оскільки, як і Рейн, він був предметом діяльності міжнародної комісії».

Однак поява Румунії на карті Європи також означала появу міжнародного
органу, який гарантує свободу Дунаю. Це була Європейська Дунайська комісія, що
складалася з Австрії, Франції, Англії, Пруссії, Сардинії, Росії та Османської
імперії, загальноєвропейська установа, що виникла відразу після закінчення
Кримської війни для убезпечення вільного судноплавства. Європейську Дунайську комісію досліджував Костянтин Арделяну, який написав книгу про її історію: Це була міжнародна установа,
створена після Кримської війни з метою звільнення Дунайських гирл від технічних
та політичних проблем, які заважали судноплавству в регіоні. Це друга
міжнародна організація у світі, перша – аналогічна комісія, створена в 1815 р.
для регулювання Рейну. Вона відрізняється від Рейнської комісії тим, що це організація,
в якій брали участь 7 європейських сил, що були гарантом Румунських князівств .
Від дії, яка мала бути короткостроковою, вона перетворилася на міцну установу,
яка тривала з 1856 по 1948 рр. Це перша установа, яка носить назву
європейська.

Часто кажуть, що Румунія була «житницею Європи». Походження цього виразу знаходиться
саме в міжнародній політиці 19 століття, коли західні держави шукали простий
спосіб забезпечити себе продуктами харчування, а Румунські князівства були
найближчим і безпечним джерелом цих продуктів. Костянтин Арделяну: Дунайські
князівства були надзвичайно важливим ринком поставок зернових. Європа опинилася
в розпалі промислової революції, князівства були одним з найбільших ринків
поставок, насправді формування сучасної Румунії залежить від процвітання,
принесеного торгівлею зерном. У той же час великою перешкодою була Росія,
російська влада, яка контролювала Князівства, встановлювала всілякі перешкоди
для міжнародної торгівлі. Таким чином, Кримська війна також мала важливу
економічну складову. Наприкінці війни встановлено цей міжнародний принцип, що
річки повинні бути вільними для судноплавства. Цей принцип застосовується Дунаю
після 1856 р., коли Росія відсторонена від ріки.

Нова румунська держава мала на меті заслужити честь, яку їй давали. У
зв’язку з цим європейські держави вирішили їй міжнародний статус. Костянтин
Арделяну: Роль Румунії, яку бачили Великі держави, полягала в тому, щоб
гарантувати свободу Дунайських гирл. Це стає зрозуміло пізніше, з Берлінського
договору 1878 р., коли незалежність Румунії визнається, і коли Румунія стає
членом цієї комісії. Румунія повинна бути буферною державою між Росією та
Османською імперією, і Румунія повинна гарантувати незалежність річкового судноплавства.

Європейська Дунайська комісія не була простою бюрократичною установою. Вона
здобула престиж завдяки своїй ефективності, успішним проектам та нейтралітету.
Костянтин Арделяну: Вона починає відігравати активнішу роль у міжнародній
політиці. Це починається з перших років після її створення, коли 7 європейських
комісарів розглядаються як балансуючий фактор у складній області з
геополітичної точки зору. Під час війни за незалежність Румунії 1877 року місто
Суліна захищалося саме існуванням цієї Комісії. Росіяни намагаються бомбити
місто, але вони дуже обережно ставляться, куди саме вони націлюють свої удари,
щоб захистити нейтралітет Комісії. Ця комісія починає висувати прапор, що
демонструє нейтралітет. Це була надзвичайно ефективна, бюрократична
конструкція, спрямована на правила. Наприкінці Першої світової війни
Європейська комісія Дунаю береться як приклад міжнародного співробітництва.

Європейська дунайська комісія припинила свою діяльність в 1948 році. Відгомін її спадщини ми щодня чуємо на Радіо Румунія – це гідрологічний бюлетень – рівень вод Дунаю, румунською, російською та французькою мовами.

Румунія на саміті НАТО

Румунія досягла своїх цілей на
саміті НАТО, – сказав у четвер президент Клаус Йоханніс, після завершення
саміту в Брюсселі. «Я переконаний, що ця зустріч сприяла забезпеченню
потужної оборони Румунії та видимої ролі нашої країни в забезпеченні безпеки в
нашому регіоні та євроатлантичному просторі.» Румунія, – сказав Клаус
Йоханніс, – прагне сильного, об’єднаного і згуртованого Альянсу, зміцнення
трансатлантичних відносин і збалансованого зміцнення східного флангу: «Я з
великою радістю констатував, що ця ідея була перейнята загалом і вже ведеться
робота над концепцією, яка приведе до збалансованого підходу до східного
флангу. Дуже важливим для нас, звичайно, є те, що Чорне море і, зокрема, Чорноморський
регіон залишається в центрі уваги і, звичайно ж, якщо ми говоримо про східний
фланг, то очевидно ми мусимо говорити і про Росію. А тут все дуже ясно: ми
хочемо мати єдиний підхід, не проти Росії, не за Росію, а єдиний підхід,
коли мова йде про Росію.» На саміті НАТО в Брюсселі Клаус Йоханніс також зазначив, що союзники
високо оцінили виділення Румунією 2% ВВП на оборону. Вони погодилися з тим, що
НАТО має бути більш активною в боротьбі з тероризмом і приєднатися до коаліції
проти «Ісламської держави», але не братиме безпосередню участь в бойових діях.
З іншого боку Президент Румунії привітав завершення процесу вступу Чорногорії в
НАТО. У кулуарах саміту глава румунської держави обговорив з його польським
колегою Анджеєм Дудою різні аспекти проведення в Бухаресті нової регіональної
зустрічі на найвищому рівні в рамках підготовки до саміту альянсу в 2018 році.
І з огляду на те, що зустріч у четвер в Брюсселі, була першою на високому рівні
і в ній взяли участь новий президент США Дональд Трамп і новий президент
Франції Еммануель Макрон, Клаус Йоханніс тепло привітав їх і запевнив у повній
підтримці Румунії, яка має потужні стратегічні партнерства з обома країнами.

Єврокомісія та МВФ про
економіку Румунії

Європейська комісія попередила на цьому тижні, що в 2016
році Румунія значно відхилилася від середньострокової бюджетної мети, а цього
року знову спостерігається ризик відхилень від максимально допустимих рівнів.
Єврокомісія прогнозує, що дефіцит бюджету Румунії становитиме 3,5% ВВП у 2017
році та 3,7% наступного року, вище допустимих в європейському співтоваристві 3%.
Брюссель стурбований, зокрема, що впровадження Єдиної тарифної сітки розрядів і
коефіцієнтів з оплати праці працівників державного сектору, яка зараз
розглядається в парламенті, може привести до значного збільшення витрат далеко
за межі того, що може собі дозволити чинний коаліційний уряд. У зв’язку з цим Єврокомісія рекомендує
Румунії використовувати будь-який додатковий дохід для зменшення дефіциту і
вжити заходів для поліпшення збору податків і боротьби з незаконним
працевлаштуванням. Той же нормативно-правовий акт викликав
стурбованість і Міжнародного валютного фонду, який вбачає в ньому значні ризики
для бюджетного дефіциту, який за оцінками МВФ становитиме в 2017 році 3,7%.
Водночас МВФ прогнозує, що ВВП Румунії в цьому році зросте на 4,2%.

Парламент розглядає
Закон про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників

Соціал-демократична партія, основна політична сила
правлячої коаліції, стверджує, що румунам потрібні більші зарплати, з тим, щоб
вони не покидали країну, що означатиме більші бюджетні витрати. Ґрунтуючись на
цій ідеї, уряд направив на розгляд парламенту проект закону «Про оплату праці працівників
бюджетного сектору на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів», який у вівторок вже був прийнятий
верхньою палатою Сенатом. Наступного тижня від буде обговорений
спеціалізованими комітетами Палати депутатів. Законопроект передбачає поетапне
підвищення заробітної плати державних службовців до 2022 року. Закон підтримали
сенатори від Соціал-демократичної партії, Альянсу лібералів і демократів та
Демократичного союзу угорців Румунії, в той час як опозиційні
Націонал-ліберальна партія, Союз Рятуйте Румунію і Партія Народний рух
піддали його гострій критиці, зокрема
через непередбачені наслідки для бюджету і відсутність інформації про джерела фінансування збільшення заробітної
плати. До законопроекту було запропоновано понад 300 поправок, з яких було
прийнято трохи більше більше половини, в тому числі й від опозиції. З іншого боку,
теж у вівторок президент Клаус Йоханніс підписав закон, що збільшує заробітки
військовослужбовців, що принесе більші доходи понад 46 тис. людей.

Спеціальна комісія з розслідування президентських виборів
2009 року

Спеціальна парламентська комісія розслідує обставин, в
яких у 2009 році колишній президент Траян Бесеску був переобраний на другий
президентський термін, перемігши в другому турі кандидата від
Соціал-демократичної партії Мірчу Джоане. Відповідне рішення було прийняте в
результаті низки викриттів у ЗМІ від суперечливого журналіста Дана Андроніка. У
понеділок під час слухань в парламенті він сказав, що не має іншої інформації,
крім того, що вже було представлено в засобах масової інформації, а також не має даних
про те, що вибори були сфальсифіковані. Нещодавно він сказав, що увечері другого
туру президентських виборів, що пройшли вісім років, він зустрівся в
неформальному колі з тодішнім Генеральним прокурором, нині керівником
Національного антикорупційного управління Лаурою Кодруцою Кьовеші, колишнім керівником Румунської служби інформації
Джорджем Майором, який в даний час є Послом Румунії в США, а також з першими
заступником останнього Флоріаном Колдею, додавши, що ця зустріч викладала як
засідання кризового штабу. Усі перелічені особи, – сказав Андронік, – могли
бути звільнені у разі перемоги на виборах Мірчі Джоане. У вівторок як Джоане,
так і його тодішній голова передвиборної кампанії, колишній парламентарій
Віорел Хрбенчук, постали перед комісією.
Мірча Джоане сказав, що тоді спостерігалися навмисні зусилля, скоординовані на
найвищому рівні румунської держави, для впливу на результати виборів.
Спеціальна парламентська комісія планує заслухати низку відомих політиків і
дипломатів, які були причетні до президентських виборів 2009 року.

Візит делегації Мініфнфраструктури України до Бухареста

Держсекретар МЗС Румунії Александру Віктор Мікула у
середу прийняв делегацію Міністерства інфраструктури України на чолі із
заступником міністра з питань європейської інтеграції Віктором Довганем.
Зустріч відбулася на тлі участі української делегації в засіданні представників
національних секретарів Постійного Секретаріату ТРАСЕКА, що відбулося в
Бухаресті 23 травня 2017 року. Сторони обговорили підготовку до наступного
засідання Румунсько-української спільної комісії з питань економічного,
промислового, технічного та наукового співробітництва. Румунський дипломат привітав відновлення в цьому році, після п’ятирічної перерви, засідань цієї
комісії, стверджуючи, що це створює необхідні рамки для обговорення різних
аспектів співробітництва в різних сферах. Був підтверджений інтерес румунської
сторони щодо обговорення різних питань двосторонньої співпраці, включно й
аспектів режиму судноплавства на Дунаї з метою погодження спільних підходів.

Парламентська Комісія з розслідування другого туру президентських виборів 2009 року відкриває в понеділок серію слухань із журналістом і політичним консультантом Даном Андроніком, який розповсюдив цю інформацію, і змусив Прокуратуру і Парламент почати розслідування. Андронік сказав, що чільні особи важливих державних інститутів і голова Національної антикорупційної дирекції(НАД) Кодруца Кьовеші, в той час Генеральний прокурор, колишній глава Румунської служби інформації (РСІ) Джордж Крістіан Майор, його колишній перший заступник Флоріан Колдя зібрались в будинку політичного лідера, ввечері другого туру, виграного несподівано Бесеску, з невеличким розривом перед Мірчею Джоане, тоді лідер Соціал-демократичної партії (СДП).

Хоча не категорично, Андронік натякнув, що тодішнє зібрання координувало величезну роботу, щоб вплинути на голосування на користь Бесеску. Після його заслухання прийдуть тодішні відповідальні Постійного виборчого бюро, Мірча Джоане і координатори його кампанії, та ті котрі в 2009 році очолювали Міністерство внутрішніх справ і Службу спеціальних телекомунікацій. Будуть заслухані всі, хто був причетний до подій 2009 року, повідомив президент Комісії, сенатор СДП Міхай Фіфор:

«Колеги сказали, що було б природно, почати слухання тих, хто помітив порушення в проведенні президентських виборів, і саме тому ми йдемо цим шляхом. Ми не хочемо, щоб це вважалось політичною діяльністю, тому що не про це йде мова. Ми намагаємося бути об’єктивними. Безперечно буде запрошений і Траян Бесеску, і всі ті котрих бачила по телевізору вся країна з дуже багатою і корисною інформацією. Тобто ми намагаємось бути об’єктивним, і робота Комісії буде коректною, без будь-якого наміру помсти».

Новий законодавчий регламент вимагає, щоб всі викликані на слухання, прийшли, незалежно від позиції, яку вони займають в державі. Ті, хто висловив стримання щодо корисності парламентського розслідування, оскільки вважають його зайвим, бо прокуратура відкрила справу з даного питання, кажуть, що його мета- заслухання Лаури Кодруце Кьовеші, голови НАД, дуже непопулярна серед соціал-демократів,

Щодо вирішального туру президентських виборів в 2009 році існували серйозні сумніви посилені невеликою різницею голосів між двома кандидатами, кілька десятків тисяч, велика кількість спеціальних дільниць, в яких масово голосували і відомості про те, як голосували у багатьох дільницях за кордоном. У зв’язку з цією справою, прокурори почали кримінальне провадження за факти, а не проти конкретних осіб, за зловживання службовим становищем та фальсифікацію виборчих документів.