СИРІЯ – ЄС, НАТО
та ООН відреагували на військовий наступ Туреччини на
курдські загони на північному сході Сирії, початий всього через кілька днів після виведення
американських військ з цього району. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер
закликав припинити військову операцію і попередив, що, якщо Туреччина планує створити
зону безпеки, ЄС не виділить на це фінансування. У свою чергу, генеральний
секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що військовий наступ на півночі Сирії має
бути «пропорційним та поміркованим». Важливо уникати дій, які можуть додатково
дестабілізувати регіон, призвести до зростання напруженості та спричинити
більше людських страждань», – сказав Столтенберг. Президент Ради Безпеки
Організації Об’єднаних Націй, посол Південної Африки Джеррі Метьюс Матхіла
закликав Туреччину «пощадити мирних жителів» та проявити «максимальну
стриманість» у своїх військових операціях в Сирії. У четвер відбудеться
екстрене засідання Ради Безпеки ООН для обговорення турецького наступу на
північному сході Сирії. У середу Анкара завдала повітряних ударів по району
Рас-аль-Айн, розташованому на кордоні між Туреччиною та Сирією. Президент
Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про початок операції Джерело миру
в Сирії, спрямованої проти «Ісламської держави» і курдських Загонів народної
самооборони (YPG), які Анкара вважає союзниками Партією робітників Курдистану
(ПКК), забороненої в Туреччині. Ердоган також заявив, що зона безпеки, яка буде
створена, дозволить сирійським біженцям повернутися до своєї країни. Союз
курдських та арабських бійців повідомляє про загиблих та поранених.
ВОТУМ НЕДОВІРИ – Четвер стане вирішальним для долі чинного румунського
уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле. На тлі президентських
виборів, які відбудуться в листопаді, парламентарії розглянуть резолюцію про
вотум недовіри уряду, ініційовану опозицією минулого тижня. Опозиційні партії
звинувачують уряд, серед іншого, у втраті європейських коштів, відсутності
інфраструктури та дорікають за катастрофічний стан речей у сферах охороні
здоров’я, правосуддя та освіти. Націонал-ліберальна партія, яка підтримує президента
Клауса Йоганніса, стверджує, що готова як до проведення дострокових виборів,
так і до перейняття влади до наступних парламентських виборів наступного року. І
партія «Народний Рух» каже, що готова взяти на себе відповідальність за майбутнє
управління державою, а Союз «Рятуйте Румунію» вважає перевибори єдиним шляхом виходу
з політичної кризи. Партія «Про Румунія», що складається з перебіжчиків з Соціал-демократичної
партії підтримає вотум недовіри, а її лідер Віктор Понта заявив, що у разі
схвалення резолюції запропонує соціал-демократам створити уряд з незалежним
прем’єр-міністром, з підтримки нової парламентської більшості, що складатиметься
з соціал-демократів, Про Румунії та Альянсу лібералів і демократів.
Представники цього альянсу, колишнього меншого партнера соціал-демократів по
правлячій коаліції до серпня цього року, вважають, однак, що президент Румунії більше
не прийме кандидатуру прем’єр-міністра, запропонованого більшістю, утвореною за
участі Соціал-демократичної партії. У свою чергу Демократичний союз угорців
Румунії підтримає за резолюцію недовіри, але збирається входити до складу
перехідного політичного уряду. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле звинуватила опозицію в політичній
безвідповідальності, висловивши водночас своє тверде переконання в тому, що
очолюваний нею уряд вистоїть вотуму недовіри. Резолюцію підписали 237
парламентаріїв, а для відставки уряду необхідно 233 голоси.
СУСІДСТВО
– Румунія залишається найщирішим і найбільш відданим партнером Республіки
Молдова в регіоні і в Європейському Союзі, – заявила глава румунського
зовнішньополітичного відомства Рамона Менеску під час офіційного візиту в
сусідню країну. На спільній прес-конференції з її молдовським колегою Ніку
Попеску, Рамона Менеску зазначила, що газопровід, що з’єднує східнорумунське місто
Ясси із західномолдовським містом Унгень буде готовий до запуску навесні 2020
року, у результаті чого Кишинів більше не буде залежним від єдиного джерела
імпорту газу. Рамона Менеску і Ніку Попеску підписали документ, який також
передбачає посилення співпраці в сфері транспорту, фінансів, сільського
господарства, юстиції, освіти і внутрішніх справ. Глави румунського МЗС також планує
зустрітися з прем’єр-міністром Республіки Молдова Майєю Санду.
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
– У щорічному рейтингу конкурентоспроможності, опублікованому у середу Всесвітнім
економічним форумом, Румунія піднялася і на одну сходинку порівняно з
минулим роком, посівши 51 місце із 141 країни. Загальний результат, отриманий
Румунією, становить 64,4 бали зі 100. Румунію випереджають такі країни як
Чехія, Польща, Словаччина, Росія, Угорщина та Болгарія. Водночас Румунія в
згаданому рейтингу випередила Грецію, Туреччину, Сербію, Республіку Молдова та
Україну. Лідером цьогорічного рейтингу став Сингапур, який зумів випередити США,
а замикають рейтинг Демократична Республіка Конго, Ємен і Чад. Звіт вимірює
конкурентоспроможність за 100-бальною шкалою з урахуванням таких показників, як
інфраструктура, охорона здоров’я, ринок праці, фінансова система, якість роботи
державних установ та економічний розвиток.
НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Дослідники Джон Гуденаф (США), Стенлі Уіттенгем
(Велика Британія) та Акіра Йошино стали лауреатами цьогорічної Нобелівської
премії з хімії. Шведська королівська академія наук присудила їм пермію «за
розробку літій-іонних батарей». «Своїми дослідженнями цьогорічні лауреати з
хімії заклали основу бездротового суспільства, вільного від викопного палива»,
– оголосили в Нобелівському комітеті. Нагадаємо, що 10 жовтня буде оголошено
лауреата Нобелівської премії з літератури 2019, а 11 жовтня стане відомо хто
буде лауреатом Нобелівської премії миру. 14 жовтня буде оголошено ім’я особи,
яка отримає в цьому році премію Шведського національного банку пам’яті Альфреда
Нобеля з економіки.
КІБЕРБЕЗПЕКА -
З 9-го по 11-го жовтня,
у Бухаресті відбудеться конкурс «Європейський виклик кібербезпеки», на якому 10
молодих людей з Румунії змагатимуться з представниками 19 країн, серед яких Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Польша, Іспанія та Велика Британія. Упродовж трьох днів командам-фіналістам доведеться діяти за
сценаріям, який передбачає розвиток та захист певної інфраструктури. За словами
організаторів, йдеться про таких сфери, як: веб-безпека, криптографія, зворотна
інженерія та розслідування, програмування, напад та захист, безпека Linux/Windows/macOS та безпека мобільних
телефонів. Метою змагання є виявлення, об’єднання та розвиток молодих талантів
з кібербезпеки в Європі, щоб запобігти проблемі залучення фахівців з
кібербезпеки. Румунія у 2016 та 2017 роках стала віце-чемпіоном Європи з
кібербезпеки.
