Tag: конкурс

  • 1 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За минулу добу в Румунії
    зафіксовано 1053
    нових випадки коронавірусної хвороби, повідомила Група стратегічної комунікації.
    Загалом від початку року на COVID-19 захворіли понад 89 тис. осіб. Теж сьогодні
    було оголошено про рекордну кількість – 60 летальних випадків, а загалом в
    країні внаслідок цієї хвороби померла 3681 людина. 522 пацієнти перебувають у
    реанімації у важкому стані. Водночас кількість хворих на COVID-19 румунів за
    кордоном сягнула 6.590, але кількість померлих залишається
    незмінною – 126 осіб. За даними веб-сайту worldometers.info, у світі було
    підтверджено понад 25,6 мільйона випадків зараження новим коронавірусом та
    зафіксовано понад 854 тис. смертей. Всесвітня організація охорони здоров’я
    закликала країни світу дотримуватися протиепідемічних обмежень. Генеральний
    директор Тедрос Гебреєс попередив, що неконтрольоване послаблення протиепідемічних
    обмежень – це справжній рецепт катастрофи. Європейське регіональне бюро ВООЗ та
    представники 53 держав-членів обговорили питання захисту дітей після початку навчального
    року. Європейські чиновники та представники ВООЗ зазначають, що пандемія
    спричинила найбільші перебої в роботі системи освіти в історії, вразивши майже
    1,6 мільярда учнів у понад 190 країнах.




    ПОСЛАБЛЕННЯ
    – У Румунії сьогодні знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і театри,
    але за умови суворого дотримання протиепідемічних заходів. Рішення було
    прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з надзвичайних
    ситуацій. Клуби та бари залишаються закритими. Теж з 1 вересня збільшується
    максимальна дозволена кількість осіб, які можуть брати участь у приватних заходах,
    навчальних курсах, майстер-класах для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів
    фінансування з європейських фондів. Подробиці – щойно після новин.

    ДИПЛОМАТІЯ – Глава румунської дипломатії Богдан
    Ауреску у середу та четвер здійснить офіційний візит до Ізраїлю та Палестини.
    Згідно із заявою МЗС, програма візиту до Ізраїлю включає переговори з міністром
    закордонних справ Габріелем Ашкеназі та зустрічі з президентом Реувеном
    Рівліном, прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу та іншими чільними посадовцями.
    Дискусії будуть зосереджені на шляхах розвитку та поглиблення двосторонніх
    відносин, що мають стратегічний характер, з наголосом на політичній,
    економічній та безпековій сферах. Одночасно будуть обговорені події в регіоні,
    особливо ті, що стосуються Середньосхідного мирного процесу. У Палестині Богдан
    Ауреску зустрінеться з міністром закордонних справ та еміграції Ріадом Малкі та
    з прем’єр-міністром Мохаммадом Штає. Увага під час візиту буде зосереджена на
    розвитку та диверсифікації двосторонніх відносин Румунії та Палестини та шляхах
    зміцнення співпраці як конкретного внеску в інституційне будівництво та
    розвиток Палестини. «В останні місяці ми провели відкритий і глибокий діалог як
    з моїм ізраїльським колегою Габріелєм Ашкеназі, так і з палестинським колегою
    Ріадом Малкі відповідно до традиційної позиції Румунії, яка має дружні та
    довірчі відносини з обома сторонами», – заявив Богдан Ауреску у заяві.

    НАВЧАННЯ – У Румунії були оприлюднені заходи щодо організації освітнього процесу у новому
    навчальному році, спрямовані на зменшення
    ризику захворювання на вірус
    SARS-CoV-2. Є три сценарії початку навчання
    в кожній школі, залежно від приросту нових випадків реєстрації хвороби COVID-19 у державі за останні 14 днів. Міністерський
    наказ, що встановлює ці заходи, також передбачає, що учні та вчителі будуть
    носити у школах захисну маску. Документ, серед іншого, зазначає, що у разі підтвердження
    випадку коронавірусної інфекції робота в класі, в якому навчається учень
    зупиняється на 14 днів. Якщо в школі будуть три підтверджені випадки в різних
    класах, навчальний процес призупиняється на два тижні.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває престижний міжнародний конкурс класичної музики
    ім. Джордже Енеску. У змаганні, яке через пандемію проходить переважно в режимі
    відеоконференції, беруть участь 205 молодих музикантів з 39 країн. Із них 184
    змагаються в трьох категоріях: «скрипка», «віолончель» та «фортепіано», а 21 – бере
    участь у категорії «композиція». Загальний призовий фонд конкурсу становить сто
    тисяч євро.




    ВИБОРИ – У Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених на
    27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
    дотримуватися протягом цього періоду, щодо профілактики захворювання на
    COVID-19. Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
    носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
    і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
    просто неба. Крім цього всі присутні
    мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні санітарно-протиепідемічні
    правила і норми мають бути вивішені на видимому ​місці. У заходах в закритих
    приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50 осіб, а тривалість буде обмежена
    двома годинами. У заходах та зустрічах, що проводяться просто неба можуть брати
    участь до ста осіб. 27 вересня румуни обиратимуть 41 голову повітової ради,
    близько 3200 мерів, понад 1300 членів повітових рад та 40 тисяч членів місцевих
    рад. Місцеві вибори мали пройти у червні, але були відкладені через пандемію, а
    повноваження місцевих обранців були продовжені на півроку.




    ПАРЛАМЕНТ – 1 вересня депутати і сенатори розпочали останню сесію Парламенту
    поточного скликання (2016 – 2020 роки). Попередня чергова сесія проходила в атипових
    умовах, на тлі пандемії COVID-19, причому парламентарі засідали на пленарних
    засіданнях та в комітетах переважно в режимі онлайн. Парламентарії мають
    розглянути проєкт коригування Державного бюджету Румунії на 2020 рік, вже схвалений
    урядом, а також низку законопроєктів та термінових постанов уряду щодо заходів
    у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та соціальний захист в контексті коронавірусної
    епідемії.




    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії зріс до 5,4%
    у сезонно скоригованому вимірі, тобто на 0,1 процентного пункту порівняно з попереднім
    місяцем. Про це у вівторок повідомив
    Національний інститут статистики. Орієнтовна кількість безробітних (віком від
    15 до 74 років) у липні 2020 року становила 484 тис. осіб, що на 10 тис, осіб більше
    порівняно з попереднім місяцем та на 122 тис. більш в порівнянні з аналогічним
    місяцем минулого року. Рівень безробіття серед дорослих (25-74 роки) у липні
    поточного року становив 4,3% (4,9% серед чоловіків та 3,6% серед жінок).

    ФЕСТИВАЛЬ – У столиці Румунії у четвер стартує VI-й Бухарестський міжнародний фестиваль танцювального кіно (Bucharest International Dance Film Festival). Протягом чотирьох днів пройдуть кінопокази, майстер-класи, конкурси короткометражних фільмів та конференції за участі відомих діячів кінематографу. Як повідомляють організатори тема цьогорічного фестивалю – утопія/дистопія, є своєрідним запрошенням до роздумів про сьогодення та дослідження можливого майбутнього. EMA, останній фільм чилійського режисера Пабло Ларрена, буде вперше показаний на відкритті фестивалю. Окрім 32 короткометражних фільмів з 14 країн світу, які змагатимуться у трьох розділах – міжнародному, національному та мюзикл, в рамках фестивалю також можна буде взяти участь у низці заходів, присвячених кіно-танцювальній галузі.

    ТВАРИННІСТЬ – Всесвітня організація охорони
    здоров’я тварин (OIE) оголосила Румунію державою, вільною від бруцельозу
    великої рогатої худоби, – повідомляє
    Національне управління санітарної ветеринарної та харчової безпеки (ANSVSA). Це інфекційне захворювання, яке проявляється в основному через аборти та
    порушення репродуктивної системи у великої рогатої худоби, а втрати можуть бути
    дуже великими. Це також одне з найнебезпечніших професійних захворювань для
    ветеринарів. Останній спалах захворювання був ліквідований в Румунії в 1969
    році. ANSVSA також зазначає,
    що в результаті тісної співпраці між ветеринарними службами та фермерами,
    Румунія також є офіційно вільною від ящуру, чуми великої рогатої худоби,
    бруцельозу овець та кіз. Румунія також вважається країною з незначним ризиком
    розвитку губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ESB). У той же час Служба інспекції здоров’я
    рослин та тварин Міністерства сільського господарства США офіційно визнала
    статус Румунії як країни з незначним ризиком розвитку високопатогенного пташиного
    грипу та хвороби Ньюкасла.

  • Сцена, п’єса, драматург

    Сцена, п’єса, драматург

    Сьогодні ми розповімо про підлітків, які пишуть театр. Під поштовхом конкурсу п’єс в одному акті, вони почали писати і вони зазнали успіху. Конкурс Драматургії «Нова драма», присвячений підліткам віком від 14 до 18 років, організований Бухарестським
    театром «Ексельсіор, в
    цьому році, шостий раз. Підліткам пропонується написати
    п’єсу в одному акті та надіслати її на адресу театру разом із мотиваційним листом.
    Написані тексти будуть, як і кожного року, судити театральні професіонали (драматурги, режисери
    та театральні
    критики). Після відбору, шість п’єс потрапляють до завершальної фази
    проекту, а текст-переможець перетворюється на виставу, поставлену на
    сцені в наступному
    сезоні, і стає частиною репертуару театру
    Ексельсіор.


    Як виникла ідея організації цього конкурсу? Ми дізналась від Єлени Патап, літературного секретаря
    Театру Ексельсіор, координатора проекту НОВА ДРАМА, конкурс з драматургії для підлітків: Ідея виникла з того, що
    наш театр єдиний у Бухаресті та навіть у країні, який звертається до дуже
    особливої аудиторії, тобто підлітків. А потім ми намагалися робити вистави для
    підлітків і кілька проектів, пов’язаних з театром. У нас є конкурс з драматургії для підлітків, ми проводимо театральний фестиваль TEENFEst, для
    підлітків, у нас також є театральна лабораторія для підлітків, яка називається Рельєф».


    Тексти, внесені до конкурсу,
    оцінюються, і шість
    проходять до фіналу. Автори відібраних п’єс користуються майстернею з драматичної
    творчості, яку підтримує
    відомий драматург, виставами читання на основі шести відібраних п’єс, з професійними режисерами та акторами, після чого журі
    визначає твір-переможець. Протягом останніх шести років Конкурс
    нової драми викликав неабияку зацікавленість у підлітків, у першому випуску записано, наприклад, 99 творів із 45 населених
    пунктів. Кількість
    творів, що надійшли на конкурс, різниться з року в рік, але, безумовно, багато
    авторів, що потрапили до фіналу залишаються, щоб навчатися у цій галузі, як розповіла Єлена Патап, координатор проекту: «Дійсно, ті, хто брав участь у
    конкурсі, і особливо тим, котрим були відібрані п’єси, тобто шість п’єс з другого етапу конкурсу – це підлітки, які
    зацікавлені театром, виступають у
    виставах, пишуть п’єси, працюють режисерами, діють у різних середніх шкільних театральних колективах. Переважна більшість фіналістів продовжать кар’єру в театрі. Це Богдан Капша, який був другим
    переможцем і тепер є студентом акторської майстерності в місті Тиргу Муреш, Віктор Морозов, який вчиться в престижному університеті Франції, в Греноблі, і Александру Горге, який виграв конкурс
    у 2018 році, вивчає режисуру на Театральному факультеті в місті Клуж, і має стипендію в Лондоні.
    Минулорічний
    переможець – Кармен Теа Дрегоряну з виставою Теорія плоскої землі.
    П’єса ще не була поставлена ​​в театрі, це відбудеться ​​наприкінці сезону, у травні-червні,
    тому що так запланована. З іншого боку, у нас є п’єса, яка грається, і яка перемогла у 2018 році Хлопчик з рожевими
    шкарпетками, Александру Горге, який в момент написання п’єси був підлітком з міста Ботошань, а тепер навчається театральному менеджменту в
    Лондоні.


    Теї Дрегоряну, автор п’єси «Теорія
    плоскої землі», 18 років, навчається у 12 класі та розповіла, як вона потрапила брати участь у конкурсі: «Моя вчителька румунської мови сказала мені про конкурс. Торік я брала участь у конкурсі короткої прози і
    сказала: чому б ні? Ідея
    п’єси виникла з того, що я завжди, коли
    пишу, хочу допомогти людям через те, що
    пишу, тож цього разу я подумала, що можу написати п’єсу для дітей та
    батьків.


    І так ми дізналися про що йдеться у п’єсі: «Група дітей є друзями, і вони знаходяться
    на морі,потрапляють на покинутий корабель, і там вони зазнають безліч пригод. А деякі з них навіть усвідомлюють,
    що неправильно зрозуміли те, як висловлювали свою любов батьки».


    Це досвід, який мають не так багато людей, тобто робота з п’єсами та підготовка їх до
    сцени, як сказала нам Теа Драгореану: «Я вважаю , що такий досвід дуже корисний, Мені було дуже приємно також співпрацювати
    з паном Пека (Пека Стефан, драматург, народився
    13.08.1982 р., вчився драматургії в Нью-Йоркському університеті), який багато нам
    допоміг, і мені
    подобалося зустрічатися з дітьми,які мають абсолютно таку ж мрію, як і я. Ми читали наші твори, ми виправляли їх, нам
    допомагали, і ми
    допомагали одне
    одному. Це як мрія, що сповнюється. Я дванадцятикласник, тому не буду брати участь дуже часто у постановці п’єси, але я зроблю все, щоб допомогти. Я
    хочу стати кінорежисером. На мене вплинула перша перемога на конкурсі прози, коли я думала, що було б чудово робити фільми на
    основі того, що я пишу. Ось звідки і виникла ідея».


    Єлена Патап, літературна секретарка
    театру «Ексельсіор», координатор проекту «НОВА ДРАМА», Конкурс Драматургії для підлітків, оголосила запрошення, сподіваючись, що
    цьогорічна участь у конкурсі буде такою ж захоплюючою, як і в попередні роки: «Я запрошую
    всіх підлітків, які люблять театр, написати
    п’єсу, незважаючи робили вони це раніше, читали багато п’єс, бачили багато вистав у театрі чи по телебаченню. Важливо дати волю уяві і робити це з радістю. Ми з
    радістю чекаємо на
    результати їх роботи!

  • Лауреати премії імені Софії Недежде для жінок-письменниць

    Лауреати премії імені Софії Недежде для жінок-письменниць

    На другій церемонії вручення
    премій імені Софії Недежде за літературу, написану жінками, спеціальну премію
    за літературу без кордонів отримала Адріана Бабець. На тому ж урочистому
    гала-вечері, в рамках проєкту «Мистецтво і не більше», електронна публікація Scena.ro
    присудила премію за драматургію Марії Манолеску.




    Письменниця, есеїст,
    літературознавець, викладач порівняльної літератури тімішоарського Західного
    університету Адріана Бабець є однією з найвідоміших сучасних письменниць. «Втрачені
    бої. Дімітріє Кантемір, стратегії читання» (Amarcord, 1998 р.) Дилеми
    Центральної Європи (Mirton, 1998 р.), Дандизм. Історія (Polirom, 2004 р.) Останнє суфле в Парижі. 69 кулінарних рецептів (Polirom, 2006 р.),
    Le Banat – un Eldorado aux
    confins (координатор,
    Cultures d ‘Central Europe, CIRCE, Université de Paris-Sorbonne, 2007 р.), Прозак. 101
    таблетка для радості (Polirom, 2009 р.) – це лише кілька написаних нею книг, відзначених
    найважливішими румунськими літературними нагородами. Разом з Мірчею Недельчу та
    Мірчею Міхеєшом вона написала роман «Жінка у червоному», а в 2014 році
    опублікував «Амазонки. Історія» (Polirom).




    Граціела
    Бенга, літературознавець, член журі премії імені Софії Недежде за літературу,
    написану жінками, написала: «Однаково вправно володіючи зброєю епічної спокуси
    та ерудованого наукового дослідження, Адріана Бабець є і прозаїком, і геніальним
    есеїстом, і викладачем, котра (своїми чуйністю, зусиллями та людяністю)
    зачарувала багато поколінь студентів. Цього року спеціальна премія за
    літературу без кордонів присуджена Адріані Бабець – оскільки вона знайшла шлях
    до щасливого дискурсивного поєднання, від якого проза та есе лише виграли.»




    Адріана Бабець
    розповіла про свої книги, які ілюструють літературу без кордонів. «Якщо трохи
    придивитися і підбити для себе підсумки: я написала книги про культурний
    Південний Схід, захистила докторську дисертацію з теми про Дімітрія Кантеміра,
    над якою працювала двадцять років. Під час роботи над цим дослідженням я виявила
    те, що набагато ближче до моєї біографії та духу місця, де я народилася і де
    живу, тому почала займатися культурою та літературою Центральної Європи. Тож я
    можу сказати, що у мене немає фізичних, адміністративних або – образно кажучи -
    культурних чи духовних меж. Так, у своїх книгах я зосередилася і на Південному
    Сході, і на Балканах, але також і на Центральній Європі, в їх плідній
    взаємодоповнюваності, а не в опозиції, в опозиції, яка виключала б одну по
    відношенню до іншої. Я написала книгу про жінкоподібних чоловіків, про тих
    денді чоловіків. Потім подумала, що буде справедливо написати і про
    чоловікоподібних жінок, і думаю, що ця книга «Амазонки. Історія.» мала
    найбільше значення в присудженні премії імені Софії Недежде. Так я стала,
    принаймні до цього моменту, румунським амазонологом. Я думаю, що написаним мені
    вдалося вийти далеко за межі реальних та уявних культурних кордонів, а також за
    межі статі.»





    Марія Манолеску опублікувала
    романи «Вітанський важкоатлет» (Polirom, 2006 р.) та «Як краплі крові на
    лінолеумі в ліфті» (Cartea Românească, 2010 р.). Вона здобула ступінь магістра з драматичної писемності у Національному
    університеті театрального та кінематографічного мистецтва, стала переможцем
    третього драматичного конкурсу «DramAcum» та брала участь у «Резиденції драматургії»
    театру Королівський двір. Її найвідоміші п’єси: «З невеликою допомогою моїх
    друзів», «Садо-мазо блюз-бар» та «Як самого себе». У жовтні 2019 року відбулася
    прем’єра її тексту «Великий Б», кабаре про вигорання на сцені ZUG.zone Клуж (режисер
    Адоніс Танца) та вийшов роман «Мисливці-збирачі» (видавництво Polirom). Крістіна Модреану, головний редактор журналу
    сценічного мистецтва scena.ro: «Марія Манолеску – один з найбільш артикульованих
    голосів сучасної драматургії. Її твори виходять за рамки особистих історій і
    включають їх у ширшу історію, яка часто має в центрі конфлікти між поколіннями,
    які все ще спостерігаються у румунському суспільстві.»




    Марія Манолеску розповідає про
    свій дебют як драматурга. «Це був для мене дуже щасливий період. Мені пощастило
    і я застала чудовий період у румунському сучасному театрі. Я дебютувала як
    драматург у 2006 році, коли діяв DramAcum, надзвичайна група, що об’єднувала молодих
    румунських режисерів, таких як Джаніна Кербунаріу,
    Раду Апостол, Андрея Велян, Александру Берчану та Ана Мерджиняну. У той час
    вони зробили надзвичайну волонтерську роботу з виявлення та підтримки нових
    голосів у драматургії. Так почали Пека Штефан, Михаєла Міхайлов, Габі Санду,
    багато драматургів стали відомими завдяки конкурсам, організованим DramAcum.
    Конкурси, які дали драматургам можливість постати перед професіоналами і
    поставити п’єси на сценах. Це був чудовий період і для публіки, адже він
    допоміг людям ознайомитися з новим типом тексту, набагато сміливішим текстом,
    набагато більше прив’язаним до повсякдення. Завдяки цьому контексту мої
    початкові тексти були поставлені на сцені публічних театрів. «З невеликою
    допомогою моїх друзів» була поставлена на сцені Яського національного театру, «Садо-мазо
    блюз-бар», яку я написала у рамках резиденції DramAcum у співпраці з Джаніною
    Кербунаріу була поставлена у Театрі «Фоарте Мік». На відміну від моменту
    дебюту, я думаю, що зараз ми переживаємо менш сприятливий період для незалежного
    театру, головним чином через скорочення коштів Адміністрації Національного Культурного
    Фонду. І зараз ставляться надзвичайні вистави, але я думаю, що нам не завадить
    трохи розслабитись.»



  • Переможці конкурсу «Ясси – історична столиця Румунії»

    Переможці конкурсу «Ясси – історична столиця Румунії»

    Шановні друзі, у липні та серпні Всесвітня служба Радіо Румунія запропнувала вам взяти участі у новому конкурсі з призами «Ясси – історична столиця Румунії», присвяченому місту Ясси (північно-східна частина Румунії) та Ясському повіту. Вікторина викликала великий інтерес серед наших слухачів та читачів веб-сторінки у всьому світі, а до 31 серпня ми отримали з різних куточків світу майже 200 правильних відповідей на конкурсні запитання. Ми були раді вашому ентузіазму та інтересу і запрошуємо до участі в наступних конкурсах ВСРР.

    Головний приз конкурсу – безкоштовна екскурсія на двох до Ясс (з повним пансіоном) у період 10 – 17 жовтня 2019 року, від головного спонсора – ясського готелю Мажестік. Крім цього на учасників конкурсу очікують цікаві призи, зокрема засоби просування румунської культури від інших спонсорів і партнерів: мерії міста Ясси, Митрополії Молдови та Буковини, Ясського римо-католицького єписковства, ясського Національного музейного комплексу «Молдова», ясської федерації молодіжних неурядових організацій.

    Усі, хто слухав передачі ВСРР або читав наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook чи Twitter, змогли легко дати правильні відповіді на запитання, що мали бути надіслані до останнього дня серпня.

    Отже ви мали відповісти на три запитання:

    1. В якому контексті Ясси були столицею Румунії? Правильна відповідь: Місто було столицею Молдовського князівства з 1564 по 1859 рр., однією з двох столиць Об’єднаних князівств Молдови та Волощини з 1859 по 1862 рр. та столицею Королівства Румунія між 1916-1918 роками під час Першої світової війни, коли Бухарест тимчасово перебував під німецькою окупацією.

    2. Який статус має місто Ясси з травня 2019 по травень 2020 років? Правильна відповідь: З 2 травня 2019 року по 1 травня 2020 року Ясси є молодіжною столицею Румунії.

    3. Хто зі світових лідерів відвідав місто Ясси на початку цього літа?

    Правильна відповідь: 1 червня 2019 року в в рамках триденного апостольського візиту до Румунії в Яссах побував Папа Франциск.

    Список призерів та імена головних переможців:

    Спеціальну нагороду отримали десять учасників конкурсу: Махмуд Хасанеїн з Єгипту, наша співвітчизниця з Франції Кетеліна Леньотр, Ансельмо Дельгадо з Мексики, Хав’єр Себріан і Хосе Луїс Коркуера, обидва з Іспанії, Давід Юресія з Аргентини, Шахзад Шаббір і Адель Танвеер, обидва з Пакистану, Кентаро Саїто з Японії та Йоахім Брендйорд з Норвегії.

    Румунка Кетеліна Леньотр, яка проживає у Франції написала: «Я беру участь у цьому конкурсі, тому що хочу відвідати Ясси, емблематичне місто Румунії, місто, в якому мені не довелося побувати. Я слухаю ВСРР, бо я уродженка Румунії, але вже понад 18 років мешкаю у Франції. Ваша радіостанція допомагає мені бути в курсі новин про Румунію та наближає мене до країни в якій я народилася. Дякую!»

    Мексиканець Ансельмо Дельгадо свою участь у конкурсі пояснив так: «Я слухаю ВСРР тому що маю, таким чином, можливість дізнатися про повсякденне життя у вашій країні і знайомитися з культурою, музикою та народним фольклором, туристичними принадами, мовою, політичним життям та релігійними святами. Та головне – оскільки маю змогу познайомитися з людьми цієї прекрасної країни та взаємодіяти з кількома із них у передачі, присвяченій слухачам.»

    Володарями десятьох III-іх премій стали: Фан Хондзі з Китаю, Салім Саба Аль-Сарай з Іраку, наш слухач з України Олександр Ковальський, Франческо Паролі з Італії, Роберт Ессо з Камеруну, Гектор Фріас Джофре з Чилі, Марчелло Джампіетрі з Іспанії, Пауль Гагер з Австрії, Ніколай Матвєєв з Росії та Радхакришна Пілай з Індії.

    Наш постійний дописувач з Івано-Франківська Олександр Ковальський написав: «Цікавлюся історією та культурою інших країн. Тим більше тоді слід цікавитися історією та культурою сусідньої країни.»

    Китаєць Фан Хондзі у своєму листі розповів: «Переглядаючи сторінку ВСРР я дізнався, що ваша радіостанція організовує новий конкурс з призами і був надзвичайно радий цьому. Це подія, на яку багато слухачів ВСРР з нетерпінням чекали, це також чудова можливість взаємодіяти з вашою радіостанцією.»

    Слухач італійської редакції ВСРР Франческо Паролі написав: «Я беру участь в цьому конкурсі насамперед, тому що мені завжди приємно відповідати на ініціативи вашої радіостанції. Я слухаю ваші передачі вже багато років і можу сказати, що отримав багато цікавої інформації про Румунію саме завдяки надзвичайно цікавому змісту ваших щоденних передач: про повсякденне життя, історію, мистецтво, туризм тощо. Ваш професіоналізм та уважне ставлення до слухачів – це аргументи, які змушують мене щодня вмикати радіоприймач та налаштовувати його на частоту ВСРР.»

    А чилієць Гектор Фріас Джофре свою участь у конкурсі пояснив наступним чином: «Минуло багато років відколи я слухаю ВСРР. Мене приваблює значна культурна складова, яку ви щодня включаєте у свої програми. Не менш цікавим мені здається спосіб, в який ви розповідаєте світові та висвітлюєте інформацію про туристичні принади країни. Мене захоплює демократичність коротких хвиль, що надають доступ до інформації всіх тих, хто слухає радіо. Ваш конкурс дає мені можливість сказати, що десь дуже далеко у вас є постійний слухач, який із великим задоволенням отримує цікаву інформацію, яку ви щодня транслюєте.»

    Ніколай Матвєєв з Росії написав: «Конкурси ВСРР завжди цікаві, з них можна дізнатися багато цікавого про Румунію, про її історію, культуру, традиції.»

    Десять ІІ-их премій було присуджено: вірному слухачеві румунської редакції Адріану Речану з Франції, Міодрагу Рістічу з Сербії, Гуміді Мохамеду з Алжиру, Гельмуту Мфату з Німеччини, Олександру Розенбергу з України, Антонеллі Монтіз Італії, Нуарі Нагмучі з Алжиру, Олегу Воронову з Росії, Джону Ратледжу з США та Саміру Мухопадхяю з Індії.

    Ось що спонукало до участі у конкурсі вірного друга нашої радіостанції Олександра Розенберга: «Румунія – сусід України, тож це мало б спонукати її громадян цікавитися сусідньою країною, її сьогоденням, історією та культурою.»

    Адріан Речану з Франції написав: «Що спонукало мене до участі у конкурсі? Для уродженця Республіки Молдова, який вже 20 років проживає в Парижі, це була б чудова нагода відвідати Ясси, разом з дружиною та півторарічною донькою. Дякую за якісні передачі.».

    Наша слухачка з Італії Антонелла Монті зізналася: «Прихильність до вашої радіостанції, я успадкувала від мого батька Анджело, пристрасного радіоаматора. У тренажерному залі, куди я зазвичай ходжу, я знайшла собі багато румунських друзів. Ми завжди любимо обмінюватися й кількома словами латинською мовою, яку я викладаю в школі, наголошуючи на спільному походженні італійської та румунської мов.»

    Алжирець Гуміді Мохамед написав: «Я давно беру участь у ваших конкурсах і завжди братиму в них участь, доти, доки одного дня не стану головним переможцем і втілю в життя свою мрію відвідати Румунію. Я б хотів відвідати Ясси, це прекрасне румунське місто. Я відданий слухач і залишуся ним, тому що ВСРР моя улюблена європейська радіостанція, вона має дуже цікаві передачі. Я часто читаю ваш сайт і слухаю вас на коротких хвилях, адже приймання в Алжирі відмінне. Завдяки ВСРР я відкрив для себе Румунію, її культуру, її міста й особливо її історію.»

    Перший приз конкурсу дістався наступним десятьом слухачам нашої радіостанції: Мохамеду Ель-Сайєду Абдель-Рахіму з Єгипту, Фріцу Андорфу з Німеччини, Олегу Мірошнику з України, Паолу Валенте з Італії, Полю Жаме з Франції, Адріель Амайя Армас з Куби, Антону Бостанжиєву з Росії, Брайану Кендаллу з Великої Британії, Якубу Єнджейчаку з Польщі та Насіру Азізу з Пакистану.

    Олег Мірошник зізнався, що вже побував у Румунії, яка йому дуже сподобалася: «Я двічі був у Румунії і мені дуже подобається ця країна, особливо такі речі як велика кількість історичних туристичних об’єктів та наявні ознаки успішного економічного розвитку.»

    Фріц Андорф з Німеччини висловив такий аргумент: «Колишня столиця історичного регіону Молдови, мабуть, одне з найстаріших міст Румунії. Численні пам’ятки свідчать про багату історію. Сотні церков, багато будівель, монастирів та музеїв запрошують до Ясс. Тому мене зацікавило це різноманітне місто. Такі конкурси також показують мені, хоча я давній слухач ВСРР, що в країні є ще багато цікавих місць. У будь-якому випадку, коли я шукав інформацію про Ясии в Інтернеті знайшов багато чого цікавого.»

    Француз Поль Жаме написав: «З точки зору інформації, особливо актуальної, ВСРР залишається єдиним франкомовним голосом у південно-східній Європі. Я слухаю вас насамперед за зміст програм. Треба підкреслити зусилля журналістів ВСРР використовувати всі технічні засоби – старі та нові – для трансляції своїх передач: Інтернет, додатки для планшетів та мобільних телефонів, аналогові та цифрові трансляції у короткохвильовому діапазоні (DRM), не забуваючи про супутниковий зв’язок. Отже, ми можемо слухати ВСРР завжди і всюди! Якщо я не помиляюся, зараз ВСРР єдина (в регіоні) міжнародна радіостанція, яка проводить конкурси з такими прекрасними призами. І ці вікторини допомагають нам щоразу відкривати для себе одну з тисячі й однієї грані сучасної Румунії, будь то географія, історія, література, музика, культура або мистецька творчість.»

    Брайан Кендалл з Великобританії пояснив свою участь у конкурсі наступним чином: «Я особливо зацікавився цим конкурсом, оскільки нічого не знав про роль Ясс у Другій світовій війні. Щоразу, коли ви проводите вікторини я дізнаюся щось нове про Румунію. Щодо того, чому я слухаю ваші передачі та читаю ваші статті в Інтернеті, відповідь проста: ваші програми викликали у мене постійний інтерес до Румунії.»

    Спеціальний приз за участь у конкурсі «Ясси – історична столиця Румунії» виграли наступні дописувачі: Олександр Мосейчук з України, Мей Лінь з Китаю, Амер Хорбіт Оуні з Тунісу, Тізіана Саварезе з Італії, Крістіан Гібодо з Франції, Тоні Морілья з Іспанії, Віктор Варзін з Росії, Майкл Каннігем з Австралії, Керрі Хоппер і Роберта Селескі з США.

    Олександр Мосейчук написав: «До участі у конкурсі мене спонукав інтерес до історії та культури Румунії – великої країни Європи, що має протяжний кордон з Україною.»

    Мей Лінь з Китаю каже, що до участі у конкурсі його спонукали два фактори: «Я вирішив взяти участь у цьому конкурсі з двох причин: по-перше, щоб виграти приз, а по-друге, щоб перевірити свої знання з географії та історії світу.»

    Тунісець Амер Хорбіт Оуні зізнався: «Причина, по якій я взяв участь у конкурсі – бажання збагатити свої знання про культуру та цивілізацію Румунії, що змушує мене шукати в Інтернеті інформацію, необхідну для відповіді та використовувати багатий особистий архів книг і журналів про Румунію, який я зібрав протягом 35 років прослуховування передач ВСРР.»

    Тізіана Саварезе з Італії написала: «Я завжди захоплювалася Румунією. Я професійний музикант, граю на класичній та акустичній гітарі та уважно спостерігаю за усім, що відбувається в міжнародному музично-культурному ландшафті. Всесвітня служба Радіо Румунія пропонує багато інформації про культуру, мистецтво, стиль життя, музику чи гастрономію. Я відносно нещодавно відкрила для себе ВСРР, але це дало мені достатньо підстав оцінити серйозність та різноманітність інформації, що надається громадськості. Я була б дуже рада виграти путівку до Румунії, особливо до міста Ясси та із задоволенням взяла б участь у музичному заході, присвяченому зв’язкам між нашими країнами.»

    Ось, що написали інші слухачі української редакції ВСРР, яким на цей раз не пощастило із призами:

    Наталія Заболотна з Києва: «Коли я довідалася про новий конкурс присвячений Яссам, я дуже зацікавилася, адже Ясси – старовинне місто, історична столиця й один із культурних центрів Молдовського князівства. Минулого року я здійснила уявну подорож у Ясси ХVІІ – ХVІІІ ст., коли по роботі готувала виставку й доповідь, присвячені мистецтву румунського друкарства. (Ясська друкарня була заснована за сприяння Петра Могили, який на той час уже був митрополитом Київським, він забезпечив друкарню і київськими лаврськими шрифтами.) Тому мені цікаво більше довідатися про це місто, його історію й цікаві місця.»

    Олександр Кузьомінский з Горностаївки Херсонської області: «Зацікавившись Румунією історично, став другом Вашої країни. Продовжую своє знайомство.»

    Олександр Козленко з райцентру Широке Дніпропетровської області: «Ваш новий конкурс, як і попередні, не залишив мене байдужим. Тим більше, що мова йде про місто Ясси, в історію якого впродовж віків вплелися й імена козацьких гетьманів та отаманів Івана Підкови, С. Наливайка і Г. Лободи, М. Хмельницького, Д. Нечая, П. Орлика та інших. Втім чому дивуватися, адже ми були й залишаємося близькими сусідами. Ще зі шкільної парти пам’ятаю назву наступальної операції в 1944 році – Яссько-Кишинівська. Готуючи відповіді, відкрив для себе новий куточок Румунії з його історією, культурою, традиціями, туристичними атракціями. Й це дуже добре, адже до Румунії маю особливий інтерес, особливо коли там самому довелося побувати. Тому залюбки беру участь у новому конкурсі з одного боку, щоб підтримати редакцію за чудову форму пізнати нове про Румунію, а з іншого з надією отримати будь-який сувенір, що нагадуватиме про цю подію. До речі, пригадав, що раніше призерів подібних конкурсів нагороджували грамотами, кілька з них маю також і я. Тепер це для мене справді пам’ятна річ. За це окрема подяка.»

    Володимир Бондар з Івано-Франківська: «Ось уже протягом 8 років періодично беру участь у ваших конкурсах. Декілька разів отримував призи. Цього разу беру участь з метою виграти подорож в Румунію.»

    Ігор Каневський з Харкова: «Я завжди з великим інтересом читаю сайт Всесвітньої служби Радіо Румунії і ваші сторінки у Facebook, які постійно розвиваються. З вашою допомогою дізнався багато нового, цікавого і корисного про чудову сусідку України – Румунію. Найбільше мені подобаються матеріали з рубрики «Туристична Румунія». Ясси як старовинне місто з багатющою історичною спадщиною в ваших матеріалах виглядають дуже привабливо, тому вирішив взяти участь у конкурсі. Дякую вам за вашу працю, бажаю здоров’я та успіхів в роботі!»

    Віталій Єфіменко з Мінська, Білорусі: «Для моєї ж родини Ясси стали свого часу справжнім вікном у великий світ, оскільки тато у 70-х роках щоденно слухав трансляції Радіо Ясси – у діапазоні, здається, навіть довгих хвиль, або все ж таки середніх, не пам’ятаю вже докладно. Здавалося, б де Ясси, а де наші Суми – тим не менш між нами тривав невидимий зв’язок, що поєднував серце з серцем. Хвилі Радіо Ясси наповнювали нашу домівку дивовижним звучанням румунської мови й напрочуд красивою традиційною та естрадною музикою. Що ж до музики, сьогодні у нашій домівці, вже в Мінську, часто звучить прекрасний вальс – чи не найпрекрасніший твір цього жанру за всю його історію – вальс у виконанні Константина Флореску під назвою «Iașul meu drag». Музику для цього шедевру написав Константин Бардан, а слова – Валентин Чуке. Вальс вельми атмосферний – коли слухаєш, здається, ніби перебуваєш безпосередньо там, у Яссах, гуляєш по його пагорбах, кручених вуличках, дихаєш його повітрям. Рядками з цього поетичного гімну любові – до міста, його неповторної атмосфери, історії та людей – мені й хотілося б завершити свого листа:

    Iașul meu drag,

    oraș minunat,

    ne-aștepți mereu

    pe coline cu taina primei iubiri.

    І разом з Константином Барданом, Валентином Чуке та Константином Флореску закликати усіх тих, чиє серце милується й кохається в Румунії:

    Hai la noi, în dulce târg,

    vino-n Iașul iubit…

    Чому беремо участь у конкурсах ВСРР? Тому, що любимо Румунію і намагаємося за кожної нагоди засвідчити свої почуття. Дуже дякуємо ВСРР за змістовні програми, можливість слухати й читати їх різними мовами, закрема й українською. А ще велика подяка за цікаві й різноманітні призи, що їх ВСРР традиційно розігрує. Особливо імпонує той факт, що коло спонсорів, дякуючи невтомній праці редакторів ВСРР, завжди вельми широке, а отже й розмаїття призів – на різний смак. Серед іншого хочемо подякувати за практику долучення до кола спонсорів конкурсних змагань церковних єпархій та релігійних громад – завдяки презентованим ними подарункам слухачі мають змогу поглиблюватися у духовний вимір величного й дивовижного всесвіту під назвою Румунія.»

    Ну а зараз найочікуваніший момент! Взяла участь у конкурсі, правильно відповіла на запитання, виграла 8-денну екскурсію до Румунії і проведе незабутній відпочинок з 10 по 17 жовтня 2019 року в Яссах, у готелі Мажестік, слухачка російської редакції ВСРР… москвичка Анна Нахапет’ян. Вона прибуде до Румунії разом із чоловіком Кирилом. Вітаємо і ласкаво просимо до Румунії!

    Головний переможець Анна Нахапет’ян в своєму листі з відповідями написала: «Що спонукало мене взяти участь в конкурсі і чому я слухаю передачі ВСРР і регулярно читаю ваш сайт? Відповіді на ці питання тісно переплітаються: мій інтерес і бажання побувати в Румунії величезні, тому я багато читаю, дивлюся і слухаю про цю унікальну країну. Одна з найцікавіших рубрик – Туристична Румунія, яка вабить в цю чудову Румунію! Данієль Оня, наприклад, переконливо і аргументовано розповів про те, що в Яссах життя кипить цілий рік: різноманітні фестивалі, численні музеї, театри і маса інших цікавих занять. Звернула увагу на те, що в передачі говорилося про статистику туристів, які відвідують місто – французи, італійці, іспанці, німці, навіть ізраїльтяни, але про росіян не згадується… Ми з чоловіком готові виправити це упущення! Хотілося б також написати докладніше про найцікавіші і пізнавальні програми ВСРР, від яких неможливо відірватися. З щирою повагою до ВСРР і до її чудової російської редакції.»

    А ми дякуємо всім, хто взяв участь у цьому конкурсі та запрошуємо до участі у наступних конкурсах Всесвітньої служби Радіо Румунія!

  • Переможці конкурсу «Ясси – історична столиця Румунії»

    Переможці конкурсу «Ясси – історична столиця Румунії»






    Шановні друзі, у липні та серпні
    Всесвітня служба Радіо Румунія запропнувала вам взяти участі у новому конкурсі
    з призами «Ясси – історична столиця Румунії», присвяченому місту Ясси
    (північно-східна частина Румунії) та Ясському повіту. Вікторина викликала
    великий інтерес серед наших слухачів та читачів веб-сторінки у всьому світі, а
    до 31 серпня ми отримали з різних куточків світу майже 200 правильних
    відповідей на конкурсні запитання. Ми були раді вашому ентузіазму та інтересу і
    запрошуємо до участі в наступних конкурсах ВСРР.




    Головний приз конкурсу
    – безкоштовна екскурсія на двох до Ясс (з повним пансіоном) у період 10 – 17
    жовтня 2019 року, від головного спонсора – ясського готелю Мажестік.
    Крім цього
    на учасників конкурсу очікують цікаві призи, зокрема засоби просування
    румунської культури від інших спонсорів і партнерів: мерії міста Ясси,
    Митрополії Молдови та Буковини, Ясського римо-католицького єписковства, ясського
    Національного музейного комплексу «Молдова», ясської федерації молодіжних
    неурядових організацій.




    Усі, хто слухав передачі ВСРР або
    читав наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook чи Twitter,
    змогли легко дати правильні відповіді на запитання, що мали бути надіслані до
    останнього дня серпня.




    Отже ви мали відповісти на три запитання:




    1. В якому контексті Ясси були
    столицею Румунії? Правильна відповідь: Місто було столицею Молдовського
    князівства з 1564 по 1859 рр., однією з двох столиць Об’єднаних князівств Молдови
    та Волощини з 1859 по 1862 рр. та столицею Королівства Румунія між 1916-1918
    роками під час Першої світової війни, коли Бухарест тимчасово перебував під
    німецькою окупацією.


    2. Який статус має місто Ясси з
    травня 2019 по травень 2020 років? Правильна відповідь: З 2 травня 2019 року по
    1 травня 2020 року Ясси є молодіжною столицею Румунії.




    3. Хто зі світових лідерів
    відвідав місто Ясси на початку цього літа?


    Правильна відповідь: 1 червня
    2019 року в в рамках триденного апостольського візиту до Румунії в Яссах
    побував Папа Франциск.




    Список призерів та
    імена головних переможців:




    Спеціальну нагороду отримали десять учасників конкурсу: Махмуд
    Хасанеїн з Єгипту, наша співвітчизниця з
    Франції Кетеліна Леньотр,
    Ансельмо Дельгадо з Мексики, Хав’єр Себріан і Хосе Луїс Коркуера,
    обидва з Іспанії, Давід Юресія з
    Аргентини, Шахзад Шаббір і Адель Танвеер, обидва з Пакистану, Кентаро Саїто з
    Японії та Йоахім Брендйорд з Норвегії.




    Румунка Кетеліна Леньотр, яка
    проживає у Франції написала: «Я беру участь у цьому конкурсі, тому що хочу
    відвідати Ясси, емблематичне місто Румунії, місто, в якому мені не довелося
    побувати. Я слухаю ВСРР, бо я уродженка Румунії, але вже понад 18 років мешкаю у
    Франції. Ваша радіостанція допомагає мені бути в курсі новин про Румунію та
    наближає мене до країни в якій я народилася. Дякую!»




    Мексиканець Ансельмо Дельгадо свою
    участь у конкурсі пояснив так: «Я слухаю ВСРР тому що маю, таким чином,
    можливість дізнатися про повсякденне життя у вашій країні і знайомитися з
    культурою, музикою та народним фольклором, туристичними принадами, мовою,
    політичним життям та релігійними святами. Та головне – оскільки маю змогу познайомитися
    з людьми цієї прекрасної країни та взаємодіяти з кількома із них у передачі,
    присвяченій слухачам.»




    Володарями десятьох III-іх премій стали: Фан Хондзі з
    Китаю, Салім Саба Аль-Сарай з Іраку, наш слухач з України Олександр Ковальський,
    Франческо Паролі з Італії, Роберт Ессо з Камеруну, Гектор Фріас Джофре з Чилі,
    Марчелло Джампіетрі з Іспанії, Пауль Гагер з Австрії, Ніколай Матвєєв з Росії
    та Радхакришна Пілай з Індії.




    Наш
    постійний дописувач з Івано-Франківська Олександр Ковальський написав:
    «Цікавлюся історією та культурою інших країн. Тим більше тоді слід цікавитися
    історією та культурою сусідньої країни.»




    Китаєць
    Фан Хондзі у своєму листі розповів: «Переглядаючи
    сторінку ВСРР я дізнався, що ваша радіостанція організовує новий конкурс з
    призами і був надзвичайно радий цьому. Це подія, на яку багато слухачів ВСРР з
    нетерпінням чекали, це також чудова можливість взаємодіяти з вашою радіостанцією.»




    Слухач
    італійської редакції ВСРР Франческо Паролі написав: «Я беру участь в цьому конкурсі
    насамперед, тому що мені завжди приємно відповідати на ініціативи вашої
    радіостанції. Я слухаю ваші передачі вже багато років і можу сказати, що отримав
    багато цікавої інформації про Румунію саме завдяки надзвичайно цікавому змісту
    ваших щоденних передач: про повсякденне життя, історію, мистецтво, туризм тощо.
    Ваш професіоналізм та уважне ставлення до слухачів – це аргументи, які змушують
    мене щодня вмикати радіоприймач та налаштовувати його на частоту ВСРР.»




    А
    чилієць Гектор Фріас Джофре свою участь у конкурсі пояснив наступним чином: «Минуло багато років
    відколи я слухаю ВСРР. Мене приваблює значна культурна складова, яку ви щодня
    включаєте у свої програми. Не менш цікавим мені здається спосіб, в який ви розповідаєте
    світові та висвітлюєте інформацію про туристичні принади країни. Мене захоплює
    демократичність коротких хвиль, що надають доступ до інформації всіх тих, хто
    слухає радіо. Ваш конкурс дає мені можливість сказати, що десь дуже далеко у
    вас є постійний слухач, який із великим задоволенням отримує цікаву інформацію,
    яку ви щодня транслюєте.»




    Ніколай
    Матвєєв з Росії написав: «Конкурси ВСРР завжди цікаві, з них можна дізнатися багато
    цікавого про Румунію, про її історію, культуру, традиції.»




    Десять ІІ-их премій
    було присуджено: вірному слухачеві румунської
    редакції Адріану Речану з Франції, Міодрагу Рістічу з Сербії, Гуміді Мохамеду з Алжиру, Гельмуту Мфату з Німеччини,
    Олександру Розенбергу з України, Антонеллі Монтіз Італії, Нуарі Нагмучі з Алжиру, Олегу Воронову з Росії, Джону Ратледжу з США та Саміру Мухопадхяю з Індії.




    Ось що
    спонукало до участі у конкурсі вірного друга нашої радіостанції Олександра
    Розенберга
    : «Румунія – сусід України, тож це мало б спонукати її громадян
    цікавитися сусідньою країною, її сьогоденням, історією та культурою.»






    Адріан
    Речану з Франції написав: «Що спонукало мене до участі у конкурсі? Для
    уродженця Республіки Молдова, який вже 20 років проживає в
    Парижі, це була б чудова нагода відвідати Ясси, разом з дружиною та
    півторарічною донькою. Дякую за
    якісні передачі.».




    Наша слухачка з Італії Антонелла
    Монті зізналася: «Прихильність до вашої радіостанції, я успадкувала від мого батька Анджело, пристрасного радіоаматора. У тренажерному залі, куди я зазвичай ходжу,
    я знайшла собі багато румунських друзів. Ми завжди любимо обмінюватися й
    кількома словами латинською мовою, яку я викладаю в школі, наголошуючи на спільному
    походженні італійської та румунської мов.»



    Алжирець
    Гуміді Мохамед написав: «Я давно беру участь у ваших конкурсах і завжди братиму в них участь, доти,
    доки одного дня не стану головним переможцем і втілю в життя свою мрію відвідати
    Румунію. Я б хотів відвідати Ясси, це прекрасне румунське місто. Я відданий
    слухач і залишуся ним, тому що ВСРР моя улюблена європейська радіостанція, вона
    має дуже цікаві передачі. Я часто читаю ваш сайт і слухаю вас на коротких
    хвилях, адже приймання в Алжирі відмінне. Завдяки ВСРР я відкрив для себе
    Румунію, її культуру, її міста й особливо її історію.»






    Перший приз конкурсу дістався наступним десятьом слухачам нашої
    радіостанції: Мохамеду Ель-Сайєду Абдель-Рахіму з Єгипту, Фріцу Андорфу з Німеччини,
    Олегу Мірошнику з України, Паолу Валенте з Італії, Полю Жаме
    з Франції, Адріель Амайя Армас з Куби, Антону Бостанжиєву з Росії, Брайану Кендаллу з Великої Британії, Якубу Єнджейчаку з Польщі та Насіру Азізу з Пакистану.






    Олег Мірошник зізнався, що вже
    побував у Румунії, яка йому дуже сподобалася: «Я двічі був у Румунії і мені
    дуже подобається ця країна, особливо такі речі як велика кількість історичних
    туристичних об’єктів та наявні ознаки успішного економічного розвитку.»




    Фріц Андорф з Німеччини висловив
    такий аргумент: «Колишня столиця історичного регіону Молдови, мабуть, одне з
    найстаріших міст Румунії. Численні пам’ятки свідчать про багату історію. Сотні
    церков, багато будівель, монастирів та музеїв запрошують до Ясс. Тому мене зацікавило
    це різноманітне місто. Такі конкурси також показують мені, хоча я давній слухач
    ВСРР, що в країні є ще багато цікавих місць. У будь-якому випадку, коли я шукав
    інформацію про Ясии в Інтернеті знайшов багато чого цікавого.»




    Француз Поль Жаме написав: «З
    точки зору інформації, особливо актуальної, ВСРР залишається єдиним франкомовним
    голосом у південно-східній Європі. Я слухаю вас насамперед за зміст програм.
    Треба підкреслити зусилля журналістів ВСРР використовувати всі технічні засоби
    – старі та нові – для трансляції своїх передач: Інтернет, додатки для планшетів
    та мобільних телефонів, аналогові та цифрові трансляції у короткохвильовому
    діапазоні (DRM), не забуваючи про супутниковий зв’язок. Отже, ми можемо слухати
    ВСРР завжди і всюди! Якщо я не помиляюся, зараз ВСРР єдина (в регіоні) міжнародна
    радіостанція, яка проводить конкурси з такими прекрасними призами. І ці вікторини
    допомагають нам щоразу відкривати для себе одну з тисячі й однієї грані сучасної
    Румунії, будь то географія, історія, література, музика, культура або мистецька
    творчість.»






    Брайан Кендалл з Великобританії
    пояснив свою участь у конкурсі наступним чином: «Я особливо зацікавився цим конкурсом,
    оскільки нічого не знав про роль Ясс у Другій світовій війні. Щоразу, коли ви проводите
    вікторини я дізнаюся щось нове про Румунію. Щодо того, чому я слухаю ваші передачі
    та читаю ваші статті в Інтернеті, відповідь проста: ваші програми викликали у
    мене постійний інтерес до Румунії.»






    Спеціальний приз за участь у конкурсі «Ясси – історична столиця Румунії»
    виграли наступні дописувачі: Олександр Мосейчук з України, Мей Лінь
    з Китаю, Амер Хорбіт Оуні з Тунісу, Тізіана Саварезе з Італії, Крістіан Гібодо
    з Франції, Тоні Морілья з Іспанії, Віктор Варзін з Росії, Майкл Каннігем з
    Австралії, Керрі Хоппер і Роберта Селескі з США.




    Олександр
    Мосейчук
    написав: «До участі у конкурсі мене спонукав інтерес до історії та
    культури Румунії – великої країни Європи, що має протяжний кордон з Україною.»




    Мей Лінь з Китаю каже, що до участі у
    конкурсі його спонукали два фактори: «Я вирішив взяти участь у цьому конкурсі з
    двох причин: по-перше, щоб виграти приз, а по-друге, щоб перевірити свої знання з
    географії та історії світу.»




    Тунісець
    Амер Хорбіт Оуні зізнався: «Причина, по якій я взяв участь у конкурсі – бажання
    збагатити свої знання про культуру та цивілізацію Румунії, що змушує мене шукати
    в Інтернеті інформацію, необхідну для відповіді та використовувати багатий
    особистий архів книг і журналів про Румунію, який я зібрав протягом 35 років прослуховування передач ВСРР.»




    Тізіана Саварезе з Італії
    написала: «Я завжди захоплювалася Румунією. Я професійний музикант, граю на
    класичній та акустичній гітарі та уважно спостерігаю за усім, що відбувається в
    міжнародному музично-культурному ландшафті. Всесвітня служба Радіо Румунія
    пропонує багато інформації про культуру, мистецтво, стиль життя, музику чи
    гастрономію. Я відносно нещодавно відкрила для себе ВСРР, але це дало мені
    достатньо підстав оцінити серйозність та різноманітність інформації, що
    надається громадськості. Я була б дуже рада виграти путівку до Румунії,
    особливо до міста Ясси та із задоволенням взяла б участь у музичному заході,
    присвяченому зв’язкам між нашими країнами.»




    Ось,
    що написали інші слухачі української редакції ВСРР, яким на цей раз не
    пощастило із призами:




    Наталія
    Заболотна з Києва:
    «Коли я довідалася про новий конкурс присвячений Яссам, я
    дуже зацікавилася, адже Ясси – старовинне місто, історична столиця й один із
    культурних центрів Молдовського князівства. Минулого року я здійснила уявну
    подорож у Ясси ХVІІ – ХVІІІ ст., коли по роботі готувала виставку й доповідь, присвячені
    мистецтву румунського друкарства. (Ясська друкарня була заснована за сприяння
    Петра Могили, який на той час уже був митрополитом Київським, він забезпечив
    друкарню і київськими лаврськими шрифтами.) Тому мені цікаво більше довідатися
    про це місто, його історію й цікаві місця.»




    Олександр
    Кузьомінский з Горностаївки Херсонської області
    : «Зацікавившись Румунією історично, став другом
    Вашої країни. Продовжую своє знайомство.»




    Олександр
    Козленко з райцентру Широке Дніпропетровської області
    : «Ваш новий конкурс, як і
    попередні, не залишив мене байдужим. Тим більше, що мова йде про місто Ясси, в
    історію якого впродовж віків вплелися й імена козацьких гетьманів та отаманів
    Івана Підкови, С. Наливайка і Г. Лободи, М. Хмельницького, Д. Нечая, П. Орлика
    та інших. Втім чому дивуватися, адже ми були й залишаємося близькими сусідами.
    Ще зі шкільної парти пам’ятаю назву наступальної операції в 1944 році -
    Яссько-Кишинівська. Готуючи відповіді, відкрив для себе новий куточок Румунії з
    його історією, культурою, традиціями, туристичними атракціями. Й це дуже добре,
    адже до Румунії маю особливий інтерес, особливо коли там самому довелося
    побувати. Тому залюбки беру участь у новому конкурсі з одного боку, щоб
    підтримати редакцію за чудову форму пізнати нове про Румунію, а з іншого з
    надією отримати будь-який сувенір, що нагадуватиме про цю подію. До речі,
    пригадав, що раніше призерів подібних конкурсів нагороджували грамотами, кілька
    з них маю також і я. Тепер це для мене справді пам’ятна річ. За це окрема
    подяка.»




    Володимир
    Бондар з Івано-Франківська
    : «Ось уже протягом 8 років періодично беру участь у
    ваших конкурсах. Декілька разів отримував призи. Цього разу беру участь з метою
    виграти подорож в Румунію.»




    Ігор
    Каневський з Харкова:
    «Я завжди з
    великим інтересом читаю сайт Всесвітньої служби Радіо Румунії і ваші сторінки у
    Facebook, які постійно розвиваються. З вашою допомогою дізнався багато нового,
    цікавого і корисного про чудову сусідку України – Румунію. Найбільше мені
    подобаються матеріали з рубрики «Туристична Румунія». Ясси як старовинне місто
    з багатющою історичною спадщиною в ваших матеріалах виглядають дуже привабливо,
    тому вирішив взяти участь у конкурсі. Дякую вам за вашу працю, бажаю
    здоров’я та успіхів в роботі!»




    Віталій
    Єфіменко з Мінська, Білорусі:
    «Для моєї ж родини Ясси стали свого часу
    справжнім вікном у великий світ, оскільки тато у 70-х роках щоденно слухав
    трансляції Радіо Ясси – у діапазоні, здається, навіть довгих хвиль, або все ж
    таки середніх, не пам’ятаю вже докладно. Здавалося, б де Ясси, а де наші Суми -
    тим не менш між нами тривав невидимий зв’язок, що поєднував серце з серцем.
    Хвилі Радіо Ясси наповнювали нашу домівку дивовижним звучанням румунської мови
    й напрочуд красивою традиційною та естрадною музикою. Що ж до музики, сьогодні
    у нашій домівці, вже в Мінську, часто звучить прекрасний вальс – чи не
    найпрекрасніший твір цього жанру за всю його історію – вальс у виконанні
    Константина Флореску під назвою «Iașul meu drag». Музику для цього шедевру
    написав Константин Бардан, а слова – Валентин Чуке. Вальс вельми атмосферний -
    коли слухаєш, здається, ніби перебуваєш безпосередньо там, у Яссах, гуляєш по
    його пагорбах, кручених вуличках, дихаєш його повітрям. Рядками з цього
    поетичного гімну любові – до міста, його неповторної атмосфери, історії та
    людей – мені й хотілося б завершити свого листа:


    Iașul
    meu drag,


    oraș
    minunat,


    ne-aștepți
    mereu


    pe
    coline cu taina primei iubiri.


    І разом
    з Константином Барданом, Валентином Чуке та Константином Флореску закликати
    усіх тих, чиє серце милується й кохається в Румунії:


    Hai la
    noi, în dulce târg,


    vino-n
    Iașul iubit…


    Чому
    беремо участь у конкурсах ВСРР? Тому, що любимо Румунію і намагаємося за кожної
    нагоди засвідчити свої почуття. Дуже дякуємо ВСРР за змістовні програми,
    можливість слухати й читати їх різними мовами, закрема й українською. А ще
    велика подяка за цікаві й різноманітні призи, що їх ВСРР традиційно розігрує.
    Особливо імпонує той факт, що коло спонсорів, дякуючи невтомній праці
    редакторів ВСРР, завжди вельми широке, а отже й розмаїття призів – на різний
    смак. Серед іншого хочемо подякувати за практику долучення до кола спонсорів
    конкурсних змагань церковних єпархій та релігійних громад – завдяки
    презентованим ними подарункам слухачі мають змогу поглиблюватися у духовний
    вимір величного й дивовижного всесвіту під назвою Румунія.»




    Ну а зараз найочікуваніший
    момент! Взяла
    участь у конкурсі, правильно відповіла на запитання, виграла
    8-денну екскурсію до Румунії і
    проведе незабутній відпочинок з 10 по 17 жовтня
    2019 року в Яссах, у готелі Мажестік,
    слухачка російської редакції ВСРР… москвичка Анна
    Нахапет’ян.
    Вона прибуде до Румунії разом із чоловіком Кирилом. Вітаємо і ласкаво просимо до Румунії!




    Головний
    переможець Анна Нахапет’ян в своєму листі з відповідями написала: «Що
    спонукало мене взяти участь в конкурсі і чому я слухаю передачі ВСРР і
    регулярно читаю ваш сайт? Відповіді на ці питання тісно переплітаються: мій
    інтерес і бажання побувати в Румунії величезні, тому я багато читаю, дивлюся і
    слухаю про цю унікальну країну. Одна з найцікавіших рубрик – Туристична Румунія,
    яка вабить в цю чудову Румунію! Данієль Оня, наприклад, переконливо і
    аргументовано розповів про те, що в Яссах життя кипить цілий рік: різноманітні
    фестивалі, численні музеї, театри і маса інших цікавих занять. Звернула увагу
    на те, що в передачі говорилося про статистику туристів, які відвідують місто -
    французи, італійці, іспанці, німці, навіть ізраїльтяни, але про росіян не згадується…
    Ми з чоловіком готові виправити це упущення! Хотілося б також написати
    докладніше про найцікавіші і пізнавальні програми ВСРР, від яких неможливо
    відірватися. З щирою повагою до ВСРР і до її чудової російської редакції.»




    А ми дякуємо всім, хто взяв
    участь у цьому конкурсі та запрошуємо до участі у наступних конкурсах
    Всесвітньої служби Радіо Румунія!

  • Національний конкурс ”Історія і традиції українців’

    Національний конкурс ”Історія і традиції українців’


    У травні 2019 року в приміщенні Національного коледжу ім. Міхая Емінеску в Сучаві (схід Румунії)
    відбувся Національний конкурс Історія і традиції українців. У
    змаганні взяли участь 120 українських школярів, з чотирьох регіонів
    Румунії, в яких компактно проживають українці, зокрема з Марамуреського,
    Карашсеверінського, Cатумарського та Сучавського повітів. Конкурс мав три
    розділи: фотографія, есе та презентація певного звичаю чи обряду. Конкурс
    був організований Міністерством освіти Румунії, Cучавською філією Союзу
    українців Румунії та Національним коледжем ім. Міхая Емінеску.

    suceava-greceniuk-narcisa.png

    Метою конкурсу є збереження етнічної та культурної ідентичності
    української меншини, залучення української молоді до вивчення рідної мови та історії,
    виховування пошани до українських традицій, а також утвердження міжкультурного
    діалогу.

    concurs-suceava.png



    Радник у Міністерстві освіти Ельвіра Кодря розповідає про конкурс Історія
    і традиції українців: Це вже 10-ий випуск і разом з Олімпіадою з
    української мови та літератури, він організований
    Міністерством національної освіти Румунії у партнерстві з Союзом українців
    Румунії та проходить щорічно. Цього року конкурс проходив, як і
    минулими роками, у Національному коледжі імені Міхая Емінеску міста
    Сучава. Цей національний конкурс ввійшов до календаря шкільних олімпіад та
    шкільних конкурсів Міністерства освіти Румунії п’ять років тому, але він
    був започаткований 10 років тому вчителькою української мови міста Сучава пані
    інспекторкою Лучією Мігок.

    suceava-fluier.png

    Цей конкурс і олімпіади,
    спрямовані на утвердження української мови в Румунії, для піднесення її
    престижу серед учнівської, для виховування пошани до
    культури і традицій українського народу. Це вже традиційний,добре відомий всім конкурс. У ньому беруть участь учні з повітів,
    де вивчається українська мова, як рідна мова. Конкурс призначений для учнів
    чотирьох категорій: перша категорія це дошкільники, друга категорія це
    початкові класи, третя категорія – гімназійні класи і четверта категорія -
    ліцейні класи. Конкурс проходить
    у трьох розділах. Перший розділ це
    фотографія. Учні висилають фотографії на наступні теми: зимові свята у родині,
    у рідному селі, Святий вечір, колядування, релігійне богослужіння, весілля,
    хрещення, великодні звичаї, традиційний автентичний одяг, писанки, страви, музичні інструменти, традиційні
    прикраси, моє село, моя школа.

    concurs-traditii-suceava.png

    Другий розділ це есе на тему «Наш скарб». В
    конкурсі беруть участь есе учнів, що містять по дві-три сторінки у форматі doc, редаговані рідною українською мовою з презентацією в PowerPoint, яка містить до максимум 20
    слайдів. Цього року були
    запропоновані такі теми: історія рідного села або міста, легенди про назву певної зони, про місця
    проживання автохтонних українців або про періоди посилення окремих українців у
    різних регіонах Румунії, про монастирі, відомі вулиці, історичні будинки,
    пам’ятники, мистецтво, традиційні заняття українців такі як: шиття, ткацтво,
    в’язання, писанкарство, опис традиційного народного одягу, музичні інструменти,
    кулінарні традиції, релігійне життя, релігійні конфесії українців, внесок
    української громади до румунського національного надбання, інтерференція між
    українською та іншими нацменшинами, які проживають в Румунії.


    suceava-coniak.png

    І третій розділ:
    представлення одного звичаю або обряду такі як: хрещення, весілля, похорони, вечорниці, Великдень, Різдво, Святого
    Андрія, Новий рік, різні
    ігри тощо. Учні мають представити у
    формі вистави звичай або традицію, специфічні регіону, селу або місту, де вони
    проживають.

    rona-de-sus-craciun.png

    Далі Радник у Міністерстві освіти Ельвіра Кодря говорить про учасників та премії, які були надані учасникам Національного конкурсу ”Історія і традиції українців: Цього року, брали участь у цьому конкурсі
    учні з Марамуреського, Сучавського, Каршсеверінського та Сатумарського повітів.
    Залучені до цього конкурсу були Сучавський шкільний інспекторат, інспектор для меншин Ілля Савчук, інспектор Лучія Мігок, також заступник голови Сучавського повітового шкільного інспекторату Габрієла Скутару. Головою комісії була Люба Горват, доктор історичних наук та генеральний секретар Союзу українців Румунії. Також нас
    обдарував своєю присутністю голова Союзу українців Румунії,
    депутат в Парламенті Румунії Микола Мирослав Петрецький. Міністерство національної освіти виділяє через Сучавський шкільний інспекторат для проведення цього конкурсу певну суму грошей для премій і для відзнак для учнів, а ця сума доповнена щороку СуР-ом і таким чином забезпечується учасникам транспорт, житло, дипломи, різні солодощі для дітей, харчування тощо. Були присутні
    колективи учнів, якими керували вчителі української мови,
    виховательки, які працюють в українських садочках, вчительки, які працюють
    в українських секціях початкової школи та в Українському педагогічному ліцеї імені Тараса Шевченка. Були представлені наприклад вечорниці і різдвяні звичаї,
    великодні звичаї, весільні звичаї.
    Мене
    дуже обрадувало те, що були присутні діти, починаючи від садочка
    до ліцейних класів. Всі гарно виступили. Також надіслані матеріали: фотографії
    та есе, були дуже цікавими. З маленькими діточками були присутні і батьки. Це було
    дуже добре, тому що вони побачили як виступають їхні діти
    і були дуже задоволені. Я думаю, що це буде ще одним поштовхом для вивчення
    рідної української мови.

    concurs-suceava-oua.png

    Шкільний інспектор Лучія Мігок, ініціатор цього конкурсу,
    яка викладає украї
    нську мову в коледжі імені Міхая Емінеску ствердила: Учні надіслали дуже цікаві фотографії та есе
    для перших двох розділів конкурсу, які журі оцінив та преміював. У третьому
    розділі конкурсу, презентація певного звичаю чи обряду, взяли участь 8
    учнівських колективів. Виступили дошкільники з українського садочку Вишавської
    Долини, керівник Нарциса Греченюк, які представили українські вечорниці, вони
    приготовляли смачні вареники й танцювали. Першокласники української секції з
    села Вишня Рівна «Ронянські квіточки», керівник Лариса Петрецька представили
    ронянські вечорниці та гарний український танець. З Вишавської
    Рони учнівський гурток «Соколята», керівник Джета Петрецька представили
    різдвяні традиції. З Молдови-Суліци виступив гурток «Гуцули», керівник Дана
    Чуперчук, який представив звичаї з нагоди Святого Вечора. З села
    Бродина виступив гурток «Веселі гуцули», керівник Віоріка Коняк, який
    представив легенду про Довбуша та український танець «Гуцулка». Весільні обряди
    представив учнівський гурток «Гуцули» з Вишньої Бродини, керівник Чечілія
    Лесенчук. Гурток «Соколи», що складається з учнів українського ліцею імені
    Тараса Шевченка з Сігету-Мармацієй, керівник Джета Петрецька представив обряд
    плетіння весільного вінка. Учні Теодора Дражміч, Біанка Бардаган та Андрея
    Ясіновська, керівник Ілля Савчук, а також учениця Паула Бухало, керівник
    Георгіна Анич представили виставку писанок, яких вони розписали. Представлені
    моменти були дуже гарними, а журі мав нелегку справу. Всі учні повернулися
    додому з преміями та солодощами, незабутніми враженнями та позитивними емоціями. Я вважаю, що цей конкурс народився з любові до всього рідного і мабуть тому вже дійшов до 10-го випуску.


    concurs-suceava-participanti.png

  • Національний конкурс ”Історія і традиції українців’

    Національний конкурс ”Історія і традиції українців’


    У травні 2019 року в приміщенні Національного коледжу ім. Міхая Емінеску в Сучаві (схід Румунії)
    відбувся Національний конкурс Історія і традиції українців. У
    змаганні взяли участь 120 українських школярів, з чотирьох регіонів
    Румунії, в яких компактно проживають українці, зокрема з Марамуреського,
    Карашсеверінського, Cатумарського та Сучавського повітів. Конкурс мав три
    розділи: фотографія, есе та презентація певного звичаю чи обряду. Конкурс
    був організований Міністерством освіти Румунії, Cучавською філією Союзу
    українців Румунії та Національним коледжем ім. Міхая Емінеску.

    suceava-greceniuk-narcisa.png

    Метою конкурсу є збереження етнічної та культурної ідентичності
    української меншини, залучення української молоді до вивчення рідної мови та історії,
    виховування пошани до українських традицій, а також утвердження міжкультурного
    діалогу.

    concurs-suceava.png



    Радник у Міністерстві освіти Ельвіра Кодря розповідає про конкурс Історія
    і традиції українців: Це вже 10-ий випуск і разом з Олімпіадою з
    української мови та літератури, він організований
    Міністерством національної освіти Румунії у партнерстві з Союзом українців
    Румунії та проходить щорічно. Цього року конкурс проходив, як і
    минулими роками, у Національному коледжі імені Міхая Емінеску міста
    Сучава. Цей національний конкурс ввійшов до календаря шкільних олімпіад та
    шкільних конкурсів Міністерства освіти Румунії п’ять років тому, але він
    був започаткований 10 років тому вчителькою української мови міста Сучава пані
    інспекторкою Лучією Мігок.

    suceava-fluier.png

    Цей конкурс і олімпіади,
    спрямовані на утвердження української мови в Румунії, для піднесення її
    престижу серед учнівської, для виховування пошани до
    культури і традицій українського народу. Це вже традиційний,добре відомий всім конкурс. У ньому беруть участь учні з повітів,
    де вивчається українська мова, як рідна мова. Конкурс призначений для учнів
    чотирьох категорій: перша категорія це дошкільники, друга категорія це
    початкові класи, третя категорія – гімназійні класи і четверта категорія -
    ліцейні класи. Конкурс проходить
    у трьох розділах. Перший розділ це
    фотографія. Учні висилають фотографії на наступні теми: зимові свята у родині,
    у рідному селі, Святий вечір, колядування, релігійне богослужіння, весілля,
    хрещення, великодні звичаї, традиційний автентичний одяг, писанки, страви, музичні інструменти, традиційні
    прикраси, моє село, моя школа.

    concurs-traditii-suceava.png

    Другий розділ це есе на тему «Наш скарб». В
    конкурсі беруть участь есе учнів, що містять по дві-три сторінки у форматі doc, редаговані рідною українською мовою з презентацією в PowerPoint, яка містить до максимум 20
    слайдів. Цього року були
    запропоновані такі теми: історія рідного села або міста, легенди про назву певної зони, про місця
    проживання автохтонних українців або про періоди посилення окремих українців у
    різних регіонах Румунії, про монастирі, відомі вулиці, історичні будинки,
    пам’ятники, мистецтво, традиційні заняття українців такі як: шиття, ткацтво,
    в’язання, писанкарство, опис традиційного народного одягу, музичні інструменти,
    кулінарні традиції, релігійне життя, релігійні конфесії українців, внесок
    української громади до румунського національного надбання, інтерференція між
    українською та іншими нацменшинами, які проживають в Румунії.


    suceava-coniak.png

    І третій розділ:
    представлення одного звичаю або обряду такі як: хрещення, весілля, похорони, вечорниці, Великдень, Різдво, Святого
    Андрія, Новий рік, різні
    ігри тощо. Учні мають представити у
    формі вистави звичай або традицію, специфічні регіону, селу або місту, де вони
    проживають.

    rona-de-sus-craciun.png

    Далі Радник у Міністерстві освіти Ельвіра Кодря говорить про учасників та премії, які були надані учасникам Національного конкурсу ”Історія і традиції українців: Цього року, брали участь у цьому конкурсі
    учні з Марамуреського, Сучавського, Каршсеверінського та Сатумарського повітів.
    Залучені до цього конкурсу були Сучавський шкільний інспекторат, інспектор для меншин Ілля Савчук, інспектор Лучія Мігок, також заступник голови Сучавського повітового шкільного інспекторату Габрієла Скутару. Головою комісії була Люба Горват, доктор історичних наук та генеральний секретар Союзу українців Румунії. Також нас
    обдарував своєю присутністю голова Союзу українців Румунії,
    депутат в Парламенті Румунії Микола Мирослав Петрецький. Міністерство національної освіти виділяє через Сучавський шкільний інспекторат для проведення цього конкурсу певну суму грошей для премій і для відзнак для учнів, а ця сума доповнена щороку СуР-ом і таким чином забезпечується учасникам транспорт, житло, дипломи, різні солодощі для дітей, харчування тощо. Були присутні
    колективи учнів, якими керували вчителі української мови,
    виховательки, які працюють в українських садочках, вчительки, які працюють
    в українських секціях початкової школи та в Українському педагогічному ліцеї імені Тараса Шевченка. Були представлені наприклад вечорниці і різдвяні звичаї,
    великодні звичаї, весільні звичаї.
    Мене
    дуже обрадувало те, що були присутні діти, починаючи від садочка
    до ліцейних класів. Всі гарно виступили. Також надіслані матеріали: фотографії
    та есе, були дуже цікавими. З маленькими діточками були присутні і батьки. Це було
    дуже добре, тому що вони побачили як виступають їхні діти
    і були дуже задоволені. Я думаю, що це буде ще одним поштовхом для вивчення
    рідної української мови.

    concurs-suceava-oua.png

    Шкільний інспектор Лучія Мігок, ініціатор цього конкурсу,
    яка викладає украї
    нську мову в коледжі імені Міхая Емінеску ствердила: Учні надіслали дуже цікаві фотографії та есе
    для перших двох розділів конкурсу, які журі оцінив та преміював. У третьому
    розділі конкурсу, презентація певного звичаю чи обряду, взяли участь 8
    учнівських колективів. Виступили дошкільники з українського садочку Вишавської
    Долини, керівник Нарциса Греченюк, які представили українські вечорниці, вони
    приготовляли смачні вареники й танцювали. Першокласники української секції з
    села Вишня Рівна «Ронянські квіточки», керівник Лариса Петрецька представили
    ронянські вечорниці та гарний український танець. З Вишавської
    Рони учнівський гурток «Соколята», керівник Джета Петрецька представили
    різдвяні традиції. З Молдови-Суліци виступив гурток «Гуцули», керівник Дана
    Чуперчук, який представив звичаї з нагоди Святого Вечора. З села
    Бродина виступив гурток «Веселі гуцули», керівник Віоріка Коняк, який
    представив легенду про Довбуша та український танець «Гуцулка». Весільні обряди
    представив учнівський гурток «Гуцули» з Вишньої Бродини, керівник Чечілія
    Лесенчук. Гурток «Соколи», що складається з учнів українського ліцею імені
    Тараса Шевченка з Сігету-Мармацієй, керівник Джета Петрецька представив обряд
    плетіння весільного вінка. Учні Теодора Дражміч, Біанка Бардаган та Андрея
    Ясіновська, керівник Ілля Савчук, а також учениця Паула Бухало, керівник
    Георгіна Анич представили виставку писанок, яких вони розписали. Представлені
    моменти були дуже гарними, а журі мав нелегку справу. Всі учні повернулися
    додому з преміями та солодощами, незабутніми враженнями та позитивними емоціями. Я вважаю, що цей конкурс народився з любові до всього рідного і мабуть тому вже дійшов до 10-го випуску.


    concurs-suceava-participanti.png

  • Бальнеологічне лікування в Беїле Говора

    Бальнеологічне лікування в Беїле Говора

    Сьогодні ми запрошуємо Вас до одного з найбільших
    бальнеологічних курортів Румунії: Беїле Говора. Надзвичайну популярність і
    визнання курорт Беїле Говора, який розташований на півдні Румунії у Вилчанському
    повіті, здобув завдяки унікальним властивостям місцевої води. У
    сьогоднішній туристичні передачі, ми розповімо вам про основні лікувальні
    процедури а також про найцікавіші туристичні атракції регіону.



    Курорт Беїле Говора постійно розвивається. З року в рік з’являються нові
    шикарні пансіонати. Нещодавно вілла колишнього диктатора Румунії
    Ніколає Чаушеску була відкрита для туристів, ствердив Міхай Матеєску, мер
    міста-курорту Беїле Говора. Він представив кілька причин чому варто відвідати
    це місце відпочинку та лікування: Беїле Говора – єдиний туристичний курорт в Румунії,
    і, здається, в Європі, де у повітрі є оптимальний баланс між позитивними та
    негативними іонами. Туристи, мають можливість користуватися лікувальним і
    профілактичним впливом відкритого свіжого повітря – аероіонотерапією. По-друге,
    вони мають можливість користуватися лікувальними властивостями мінеральних вод,
    зокрема особи, які хворіють на бронхіальну астму. З цієї точки зору, Беїле
    Говора займає перше місце в Європі. Іншим пунктом туристичної атракції є парк з
    7000 метрами алей. Парк був побудований французьким ландшафтним архітектором А.
    Пінардом. Туристи також мають можливість відвідати навколишні монастирі.
    Неподалік курорту Беїле Говора розташовані ряд монастирів з великим історичним
    і релігійним значенням. З іншого боку, у десять кілометрів від курорту
    знаходиться шахта Окнеле Марь, 200 метрів над рівнем моря. Ми також
    рекомендуємо туристам відвідувати один з найважливіших виноробних регіонів
    Румунії, Дрегешань. Я запрошую всіх слухачів ВСРР ознайомитися з красою
    міста-курорту Беїле Говора, його околицями та історією, а також
    користуватися нашими цілющими водами.


    Одним з варіантів розміщення на курорті Беїле Говора може бути готель Палас. Це
    історична будівля, яка поєднає три архітектурні стилі: еклектичний, ар-нуво і
    нео-румунські архітектурні елементи, яка була задумана як розкішний готель,
    однак терапевтичні процедури, які проходять тут, продовжують його репутацію.
    Аліна Русендою, директор готелю Палас подає деталі: Це історичний
    пам’ятник, побудований між 1911-1914 роках, в чудовому місці з понад 100-річною
    бальнеологічною традицією. Готель був першим в Румунії, який включав лікувальну
    базу. Готель був побудований за планами французького архітектора Ернеста Доно.
    Стіни готелю покриті пробкою. Будівля має 365 дверей та вікон, що відповідає
    кількості днів у році.


    Готель був відремонтований у 2013 році. Два роки по тому, у 2015 році, був
    відкритий сучасний СПА-центр. Аліна Русендою: Готель має кілька зон
    відпочинку. Ми пропонуємо зону Kneipp, дві сауни, хаммам, душ ударного типу,
    відро з кубиками льоду, басейни для дітей та дорослих та джакузі. У Спа-центрі
    ми робимо лікувальні масажі, що допомагає туристам розслабитися. Ми
    використовуємо також сапропелевий намул. Крім цієї пропозиції, ми пропонуємо
    туристам різні екскурсії. Неподалік парку курорту Беїле Говора, ми
    рекомендуємо відвідати найвищу автомобільну дорогу в Румунії, Трансальпіна
    названу «Королівською дорогою.




    Елена Радулеску, головна медсестра, фахівець з бальнеофізіотерапії,
    підтверджує, що курорт Беїле Говора зберігає своє місце у світовому списку
    через природні терапевтичні властивості мінеральних вод та клімату: Завдяки цим
    природним факторам, на курорті лікуються зокрема респіраторійні захворювання та захворювання опорно-рухового
    апарату. Серед респіраторних захворювань хотілося б відзначити хронічний
    бронхіт, бронхіальну астму, алергічний риніт, риносинусит, фарингіт, тонзиліт, ларингіт
    тощо. Тут
    лікується велика кількість дітей з хронічними респіраторними проблемами, але також і з низьким імунітетом дихальних шляхів. Завдяки терапії мінеральною водою у вигляді інгаляцій, вони не тільки лікуються, але й стають більш
    стійкими до респіраторних інфекцій, зокрема холодною порою року.


    Щороку в Беїле-Говора приїжджають чимало
    людей, щоб відпочити
    й водночас лікуватися. Елена Радулеску головна
    медсестра, фахівець з бальнеофізіотерапії розповідає про результати терапії:
    Я
    наведу як приклад пацієнт, який двічі на рік приїжджає з Каліфорнії до Беїле
    Говора для бальнеологічного
    лікування. Цей пацієнт одужав з дуже хорошими респіраторними та опорно-руховими
    результатами завдяки його наполегливості та послідовності. Вже
    п’ятий
    рік поспіль він проводить лікування. Треба уточнити, що лише
    одне лікування
    не достатнє.
    Для хороших результатів пацієнт повинен повторювати
    лікування та профілактику протягом принаймні трьох років поспіль.


  • Регламент конкурсу «Ясси – історична столиця Румунії»

    Регламент конкурсу «Ясси – історична столиця Румунії»

    1. Організатор

    Румунське Товариство Радіомовлення, з місцем знаходження за адресою Бухарест, вул. Генерал Бертло № 60-64, Податковий код RO8296093, зокрема радіостанція Всесвітня служба «Радіо Румунія», далі ВСРР, організовує конкурс з призами «Ясси – історична столиця Румунії».

    Організатор залишає за собою право змінювати концепцію або формат конкурсу в разі потреби, або перервати проведення конкурсу в будь-який час, повідомивши про відповідні зміни аудиторію до їх вступу в силу на сайті www.rri.ro та в ефірі ВСРР.


    2. Період проведення

    Конкурс проводиться в період з 1 липня по 31 серпня 2019 року на всіх мовах мовлення ВСРР.


    3. Право та умови участі

    Конкурс відкритий для всіх, кому виповнилося 18 років до 1 липня 2019 року. Співробітники Румунського радіо або його партнери, а також їх родичі до другого ступеня не мають права брати участь у конкурсі.

    4. Концепція

    а) Конкурс проходить з 1 липня по 31 серпня 2019 року, на всіх мовах мовлення ВСРР.

    б) Слухач або користувач може виграти тільки один приз.

    в) Питання конкурсу періодично транслюються в передачах ВСРР і розміщені на сайті ВСРР, www.rri.ro, а також на профілях ВСРР в соціальних мережах (Facebook, LinkedIn).

    г) Учасники конкурсу повинні відповісти в письмовій формі на всі питання конкурсу і надіслати відповідь за адресою електронної пошти, вказаною на веб-сайті ВСРР, через профіль кожної редакції ВСРР в мережі Facebook, поштою (адреса : Radio Romania International, str.G-ral Berthelot nr. 60-64, sector 1, Bucuresti, PO Box 111, індекс: 010 165) або факсом: +40.21.319.05.62. Ми просимо учасників написати також, що спонукало їх взяти участь у конкурсі і чому вони слухають передачі ВСРР або читають статті ВСРР в Інтернеті.

    д) Відповіді, які слухач або користувач надіслав кільком редакціям ВСРР буде розглянутий редакцією, яка першою отримала лист.

    е) Приз буде складатися із матеріалів з популяризації румунської культури та класичної музики, а також рекламних матеріалів Румунського радіо. Виплата грошового еквівалента призу не передбачена.


    5. Розіграш та отримання призів

    а) Слухач або користувач, який бере участь в конкурсі, повинен повідомити ВСРР свою поштову адресу, ПІБ і номер телефону, щоб Румунське радіо мало можливість відправити поштою можливий приз.

    б) При розіграші призів будуть враховані тільки вчасно відправлені, правильні і повні відповіді на запитання конкурсу.

    в) Призи будуть надіслані поштою за рахунок ВСРР, в межах виділених з бюджету коштів.

    г) Отримавши призи, переможці можуть відмовитися від них або повернути їх тільки з об’єктивних причин, представлених в письмовому вигляді, щоб не створювати додаткові витрати для ВСРР. Відмова або повернення призу без чіткого обґрунтування (визнаного задовільним ВСРР в письмовому вигляді) призведе до того, що ця особа втратить право участі в наступних конкурсах Румунського товариства радіомовлення, відповідно ВСРР. Ті самі положення поширюються і на помилки в передачі домашньої адреси з вини учасників.

    д) ВСРР просить переможців повідомити про отримання посилки і про зміст призу, щоб перевірити цілісність поштового відправлення.


    6. Відповідальність

    Відправляючи відповіді на конкурс, всі учасники погоджуються і зобов’язуються дотримуватися вимог і умов, визначених Організатором відповідно до цих Правил.


    7. Конфіденційність

    Відповідно до чинного законодавства, Організатор зобов’язаний опублікувати імена переможців та надані їм призи конкурсу. Організатор зобов’язується також дотримуватися положень Регламенту (ЄС) щодо захисту персональних даних про захист персональних даних з точки зору обробки персональних даних та їх збереження під час проведення конкурсу. Таким чином, Організатор зобов’язується забезпечити конфіденційність інформації про учасників конкурсу. Особи, які беруть участь в конкурсі і надають особисті дані погоджуються із введенням своїх персональних даних в базу даних Організатора. На письмову вимогу учасника Організатор зобов’язується видалити його персональні дані після завершення конкурсу.


    8. Обставин непереборної сили

    У контексті цих Правил, форс-мажорні обставиною є будь-яка подія, що не може контролюватися, бути виправлена або передбачена Організатором і виникнення, якої призвело до неможливості виконати свої зобов’язання відповідно до Регламенту, в тому числі, але не обмежуючись цим: війна , пожежа, повінь, страйк і блокада, землетрус, буревій та інші стихійні лиха. Якщо форс-мажорні обставини повністю або частково перешкодили проведенню цього конкурсу, відповідно до положень цих Правил, Організатор не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов’язань під час дії форс-мажорних обставин.


    9. Вирішення спорів

    Усі можливі спори між Організатором і учасниками конкурсу вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку компетентними органами Румунії.


    10. Публікація правил

    Правила конкурсу будуть опубліковані на веб-сайті www.rri.ro і в соціальних профілях ВСРР (Facebook, Google+, LinkedIn). Базова версія – англійська.

  • Ясси – історична столиця Румунії

    Ясси – історична столиця Румунії

    Шановні друзі, ВСРР запрошує вас до участі у новому конкурсі з призами «Ясси – історична столиця Румунії», присвяченому місту Ясси (північно-східна частина Румунії) та Ясському повіту.

    2018 року був прийнятий спеціальний закон до Сторіччя сучасної Румунії, яким місто Ясси було оголошено «Історичною столицею» Румунії, а місто Алба-Юлія «Столицею Великого Об’єднання» Румунії. Ясси було столицею Молдовського князівства з 1564 по 1859 рр., однією з двох столиць Об’єднаних князівств Молдови та Волощини з 1859 по 1862 рр. та столицею Королівства Румунія між 1916-1918 роками під час Першої світової війни, коли Бухарест тимчасово перебував під німецькою окупацією.

    З 2 травня 2019 року по 1 травня 2020 року Ясси є молодіжною столицею Румунії. 1 червня 2019 року Ясси протягом кількох годин став світовою столицею релігії, з нагоди візиту Папи Франциска до цього міста в рамках апостольського візиту до Румунії. Ясси також є важливим культурним, мистецьким, науково-освітнім, історичним, архітектурним і туристичним осередком Румунії, а також містом, в якому народилися сотні особистостей.

    Отож, слухайте передачі ВСРР, читайте наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook або Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не пізніше 31 серпня 2019 року.

    У конкурсі розігруються дві безкоштовні путівки з повним пансіоном, на одну особу кожна, з 10 по 17 жовтня 2019 року від готелю Мажестік в Яссах. Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на дорогу до Румунії і назад та на оформлення візи (у разі потреби). Також на учасників конкурсу очікують цікаві призи, зокрема засоби просування румунської культури.

    Спонсорами і партнерами виступають: Мерія міста Ясси, Митрополія Молдови та Буковини, Ясська римсько-католицька єпархія, Ясський Національний музейний комплекс «Молдова», Ясська федерація молодіжних неурядових організацій, Радіо Румунія-Ясси тощо.

    Запитання:

    – У якому контексті Ясси були столицею Румунії?

    – Який статус має місто Ясси з травня 2019 по травень 2020 років?

    – Хто зі світових лідерів відвідав місто Ясси на початку цього літа?

    Просимо написати, що спонукало вас до участі в цьому конкурсі та чому ви слухаєте передачі ВСРР. Не зволікайте з листами! Розіграш призів відбудеться щойно після завершення конкурсу.

    Бажаємо успіху!

    Регламент конкурсу можна прочитати ТУТ.

  • Враження  переможців конкурсу «Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня»

    Враження переможців конкурсу «Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня»

    Дорогі друзі, ВСРР запросила
    вас взяти участь у конкурсі з призами
    «Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня», присвячений курорту
    Беїле Ґовора, бальнеологічному туризму загалом. Конкурс викликав ваш інтерес і ми отримали сотні правильних відповідей.


    Ганс
    Вернер Лолліке з Данії став переможцем конкурсу. Він разом зі своєю дружиною Інге-Лізе Лолліке провели дев’ятиденну відпустку з повним пансіоном для двох
    осіб з 15 по 24 червня 2019 року в готелі Палас, на курорті Беїле Говора.
    Але Ганс не вперше в Румунії: Я четвертий раз відвідую Румунію. Останній
    раз був десять років тому. Подорожуючи країною ми запримітили, що вона все більш барвистою. Вже
    немає магазинів, які нагадують про комуністичний період. Помітний сильний прогрес. Я не можу знати, що є в душах людей, але я помітив значний прогрес Румунії упродовж останніх десять років. Я
    сподіваюся, що Європейський Союз багато допоміг у цьому. Я та моя дружина Інге-Лізе народилися в селі. Я вважаю, що кожному з нас подобається знову побачити речі, які пригадують про дитинство. У ваших селах можна побачити
    вівчарів. У наших селах немає вівчарів, оскільки географічна структура Данії не дозволяє цього. Це маленька країна. Я сподіваюся,
    що ваш прогрес не буде настільки
    сильний, щоб ви
    забули про минуле, тому що румунська культурна ідентичність є сильною.
    Навіть люди, які не є активними віруючими зберігають православну традицію .


    Атмосфера була дуже
    дружньою. Увечері, після відвідання
    різних атракцій курорту та його околиць, переможці разом з газдами дивились футбольний матч. Інге-Лізе Лолліке:
    Мені дуже сподобалось побувати тут,
    мені подобалася атмосфера, та наші екскурсії протягом останнього тижня. Ми бачили прекрасні краєвиди та відвідали
    чимало атракцій Румунії. Футбольний матч був дуже хорошим і зрозуміло, що я була уболівальником румунської команди.
    Можливо, що слухачі
    думають, що я молода особа,
    але це не так. Коли я була молодою,
    я багато грала гандбол і хочу уточнити, що наша команда з невеличкого села посіла п’яте місце в Данії.




    Ганс
    Вернер Лолліке був дуже вражений готелем Палас, що на курорті Беїле Говора, де він з дружиною розмістилися під час перебування в Румунії:
    Це унікальний готель, який має багату історію. Він був відкритий в
    1914 році та відремонтований
    після 99 років, і тепер відповідає всім стандартам. Ми можемо
    сказати, що готель розкішний, а умови надзвичайні. Моя
    дружина – хороший
    плавець, вона щодня
    відвідувала центр СПА, де її дуже сподобалося. І я плавав два рази, бо протягом
    останніх 20 років я цього не робив. Мені дуже подобається вода, я також дуже добре почував себе. Потім щодня я займався спа-процедурами. Це абсолютно
    незвичайна річ для нашої культури. Деякі співвітчизники їдуть до Німеччини для спа-процедур, але в Данії ми цього не робимо. Я провів надзвичайні моменти, за які вам дуже дякую.




    Вильчанський повіт займає друге місце за кількістю релігійних споруд в
    Румунії. Споруджені сотні років тому, включені до списку національних пам’яток,
    вони вражають своєю багатою історією. Ганс Вернер Лолліке: Я відвідав
    шість-сім монастирів. Це також щось виняткове для нашої традиції. У нас немає
    черниць. У Румунії є багато релігійних споруд. Їх відвідує вся
    родина, яка повністю або частково бере участь у релігійному богослужінні, а
    потім разом гуляють на природі. Всі будівлі були відремонтовані, вони дуже
    красиві. Нам подобаються квіти, тому що у нас вдома квітковий сад, тут у вас ми бачили велику кількість красивих квітів. Ми довідалися і про архітектуру релігійних
    споруд. Я не знаю, чи запам’ятав все, бо протягом тижня я довідався про багато речей
    історії та архітектури. Але я спробую все згадати.




    Переможці конкурсу Беїле
    Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня здійснили поїздку й до міста Тиргу-Жіу
    Горжанського повіту, щоб побачити роботи скульптора Константіна Бринкуша. Ганс
    Вернер Лолліке: Я дуже вдячний Всесвітній службі радіо Румунія, що дала мені можливість своїми передачами ознайомитися
    з роботами Бринкуша. Для мене було надзвичайно побачити наживо роботи відомого скульптура. Я думаю, що він висловив те, що ми словами не можемо описати. Кілька років тому ми відвідали Париж, де мали можливість побачити його
    майстерню. Отож, ще раз дякуємо ВСРР за
    можливість побачити роботи Бринкуша з такою спеціальною нагодою.




    Інге-Лізе
    Лолліке також була зачарована столицею Бухарест: Це дуже красиве, старе місто. Будинки є візитною карткою різних історичних епох.
    Я й не мріяла бачити стільки прекрасних будівель, які були споруджені до комуністичного
    періоду, тому що мені було відомо, що переважна більшість будівель у центрі
    міста були зруйновані диктатором, щоб спорудити Палац Парламенту. Я дійсно була
    здивована, побачивши всі ці дуже старі й красиві будівлі французької,
    австрійської, румунської архітектури. Наш гід показав нам й німецький будинок «Карул ку бере», який нам дуже сподобався. Наша
    подорож столицею завершилась в одному з прекрасних парків Бухареста. Я рада,
    що у вас є парки та місця, де люди
    можуть дихати свіжим повітрям.




    Всесвітня служба радіо Румунія, після Радіо «Китай» та «Бі-Бі-Сі» є найбільшою радіостанцією у світі,
    яка транслює на коротких
    хвилях, стверджує Ганс Вернер Лолліке:
    Багато людей, які вже не можуть слухати інші радіостанції на коротких хвилях,
    слухають ваші передачі. Є багато людей
    по всьому світі. Я б хотів сказати слухачам, щоб продовжували слухати ваші
    передачі, щоб писали вам та слухали погляди з Румунії, тому що це дуже важливо. Я
    слухаю новини, спортивні програми, але мені подобаються й передачі на культурні
    теми. У вас дуже гарний стиль. Є чимало передач про природу й туризм, які мені
    дуже подобаються.




    Інге-Лізе
    Лолліке була сильно вражена людьми, з якими зустрічалася, у неї був прекрасний досвід: Люди є найважливішими. Якщо зустрічаєш добрі люди,
    у тебе є хороше загальне враження про всю країну. Бажаю Всесвітній службі Радіо Румунії багато сил, енергії та гарних ідей.
    Мій чоловік дуже радий, коли слухає ваші передачі та коли спілкується з вами.




    ВСРР продовжуватиме організовувати конкурси, тому слухайте наші передачі й
    у вас буде шанс відвідати Румунію.

  • Переможці конкурсу «Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня»

    Переможці конкурсу «Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня»


    Дорогі друзі, до 28 лютого 2018
    року, ВСРР запросила взяти участь у новому
    конкурсі з призами «Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня»,
    присвяченому курорту Беїле Ґовора, бальнеологічному туризму загалом, а також міжнародним
    зустрічам, які пройдуть на цьому курорті під час румунського
    головування в Раді Європейського Союзу.




    Конкурс видався
    цікавим для 225 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді
    на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в
    наступних вікторинах нашої радіостанції.




    Великими преміями були дві
    безкоштовні путівки з повним пансіоном, на одну особу
    кожна, протягом 9 днів, з 15 по 30 червня 2019 року,
    надані готелем Палас, що знаходиться на курорті Беїле Ґовора, Вилчанського
    повіту. Спонсорами
    і партнерами вікторини виступили: Мерія міста Беїле Ґовора, місцева філія Спільки образотворчих митців Румунії, Вилчанська філія Національної соледобувної
    компанії SALROM.




    Відповіді на запитання Ви могли
    знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали, розміщені на нашій
    веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в мережах Facebook і
    Twitter. Конкурс завершився 28 лютого 2019 року
    (дата пошти).

    Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо вам запитання, на
    які ви повинні були відповісти.




    – Де знаходиться найбільший
    бальнеологічний парк у Румунії? Правильна відповідь: Беїле Ґовора




    – Яка міжнародна подія
    відбудеться у травні 2019 року на курорті Беїле Ґовора? Правильна
    відповідь: захід «Бальнеологічний туризм – стратегія на рівні ЄС
    транснаціонального розвитку».




    – У якому повіті Румунії
    знаходиться курорт Беїле Ґовора? Правильна відповідь: У повіті
    Вилча.




    А зараз список переможців.




    10 Відзнак
    отримали наступні слухачі ВСРР та користувачі нашої інтернет-сторінки: Бісванат
    Батта, Прітвіраж Пуркаяста, Самір Мукопадьяй, Мітул Кансал та Шатрудам Шарма,
    всі з Індії, Ральф Соррентіно та Керрі Хоппер із США, Зйяд Салем Акіл з
    Йорданії, Хосе Луїс Коркуера з Іспанії та Мішель Фремі з Бельгії.




    Зіяд Салем Акіл з Йорданії
    написав: «Я беру участь у конкурсі як старий і вірний слухач передач арабської
    мови, слухач, який живить почуттями дружби з Румунією та румунським народом. Я
    вважаю, що участь у конкурсах та ініціативах ВСРР є
    вираженням нашої вдячності до цієї радіостанції, яка стала вікном нашим
    до Румунії, а також мостом між нашими народами».




    Мішель Фремі з Бельгії каже:
    «Оскільки я роками приймаю румунських дітей по канікулах, я
    завжди був надзвичайно зацікавлений вашою країною, навіть
    якщо я ніколи не відвідував її. Моїм джерелом інформації була ВСРР.»


    10 ІІІ-іх Премій
    будуть відправлені до наших наступних слухачів та користувачів інтернету: Вейду Мартіну та Річарду Контоне із США, Обаїду Аламу з Пакистану,
    Чайталі Саркару з Індії, Зорану Вручінічу з Боснії Герцеговини, Ділмі Тахару з Альжиру, Анатолію
    Клепову з Росії, Мігелю Рамону Босету з Іспанії
    тощо.




    Зоран
    Вручиніч з Боснії та Герцеговини навів такі
    аргументи: «Я вірний слухач вашого радіо і читач веб-сайту ВСРР, захоплений
    туристичним потенціалом Румунії, і тому знову беру участь у вашому конкурсі. Будучи за фахом лікарем у
    меншому спа-курорті Сербської Республіки, Боснії і Герцеговини, я переконаний, що мінеральні води сприяють
    загоєнню багатьох захворювань. Для мене була б велика честь поділитися досвідом
    з медичною командою курорту Беїле Ґовора. Якщо я переможу на конкурсі, я хотів би поїхати з
    дружиною і провести ще один медовий місяць на вашому курорті.»




    Анатолій
    Клепов з Росії стверджував: «Я радий взяти участь у новому конкурсі. Мені
    подобається слухати ваші передачі, бо ви розповідаєте про Румунію і румунський
    народ. З дитинства для мене Румунія була особливою країною, тому що там жив Дракула. Я часто
    слухаю вас і надсилаю вам рапорти про прийом, тому що я радіоаматор.»




    10 ІІ-их Премій будуть
    відправлені до наших наступних слухачів та користувачів інтернету: Ділана О’Двера з Ірландії, Еміна Омерспагича з Боснії та
    Герцеговини, Олександра Кузьомінського з України, Лью Фазьяна з Китаю, Анни Бардучі з
    Італії, Абделілаха Ізу
    з Мароко, Георга Плешбергера з Австрії, Ніколая Ярина з Росії, Хав’єра Мона з Іспанії та Марієма Сабін Амране з Альжиру.




    Олександр Кузьомінський з Горностаївки Херсонської області зокрема написав: «Із задоволенням беру участь у конкурсі. Я цікавлюсь історією, культурою, розвитком як своєї країни, так і інших країн, особливо сусідів. Румунія має цікаву історію і свій шлях розвитку. Я надіюсь відвідати Румунію. До зустрічі на хвилі ВСРР.»

    Лю Фадьян з Китаю подала коротку
    мотивацію її участі в конкурсі: «Це дуже просто, я хочу отримати приз! Хочу знову відвідати чарівну Румунію, знову відчути приємність румунів!»




    Анна Бардуччі
    з Італії пояснила: «Я вже багато років слухаю ВСРР і брала участь у ваших конкурсах. Це надзвичайно приємна
    вправа, оскільки вона надає аудиторії можливість взаємодіяти з радіо, а також навчитися
    відкривати для себе настільки багато населених пунктів і міст Румунії. Дякуємо
    Вам за ваші чудові передачі!»




    Мерьєм Сабіне Амране з Алжиру, яка написала французькій редакції ствердила: Для мене було
    б дуже приємно подорожувати і виявити Румунію, зустріти
    румунів, людей, яких я вважаю надзвичайно привітними. Протягом багатьох років я слухаю передачі ВСРР, які мені дуже подобаються, хоча у мене немає завжди часу писати вам.»




    10 І-их Премій отримають
    наші наступні слухачі: Грант Скінер
    з Великобританії, Анджеліна Олару з Республіки Молдова, Сергій
    Бадик з України
    , Чен Вей із США, Франческо
    Паролі з Італії, Карстен Іенске з Німеччини, Юрій Гаврилов
    з Таджикістану, тощо.




    Вірний слухач передач українською
    мовою ВСРР Сергій Бадик зі Львова написав:
    «Участь у конкурсі спонукало бажання відвідати Румунію та спробувати
    перемогти у конкурсі. Слухати передачі радіо та читати статті ВСРР в Інтернеті
    цікаво через те, що я є радіолюбителем,
    та через те, що передачі і публікації – українською мовою і через моє зацікавлення
    Румунією та її культурою.»




    Слухач Грант Скіннер з
    Великобританії зізнався: «Я вирішив взяти участь у цьому конкурсі, тому що
    думав, що було б здорово виграти відпустку на бальнеологічному курорті. Я
    уявляю собі тепле середовище, де відпочинок у себе вдома, ідеальне місце для
    роздумів, звільнення від негативних думок, місце де може відчутися добре».




    6 Спеціальних
    премій
    отримають наступні слухачі та користувачі інтернету: Крістер Брунстром зі Швеції, Алі Бенчора з
    Альжиру, Дітер Лангут із Німеччини, Андрей Бондаренко з Росії, Крістіан Гібадо з Франції та
    Антоніо Авеліно да Сільва з Бразилії, який написав іспанській редакції ВСРР.




    Крістер
    Брунстром зі Швеції ствердив: «Я взагалі
    намагаюся брати участь у всіх ваших конкурсах і майже щоразу дізнаюся щось нового про вашу країну. Я не знав, що
    Румунія має такі давні традиції у використанні термальних вод для лікування
    різних захворювань. У нас також є подібні води у Швеції, де вода і свіже
    повітря вважаються прекрасними засобами для лікування багатьох проблем зі здоров’ям. Тим
    не менш, я не думаю, що ми маємо щось схоже на Беїле Ґовора».




    І ось,
    найбільш очікуваний момент. Взяв участь у конкурсі, правильно відповідав і
    виграв дев’ятиденну поїздку з повним пансіоном для двох осіб з 15 по 30 червня
    2019 року в готелі Палас, на курорті Беїле Говора… слухач ВСРР Ханс Вернер
    Лолліке з Данії.
    Він прибуде в Румунію разом зі своєю дружиною Інге-Лізе
    Лолліке. Щиро вітаємо і чекаємо на них у червні в Румунії!




    Великий
    переможець Ханс Вернер Лолліке пояснив свою участь у конкурсі ВСРР: «Культура термальних ванн невідома в Скандинавії.
    Мені завжди здавалося дивно, що дорослі проводять
    тиждень або навіть більше, піклуючись про своє тіло, але тепер, після того як сповнив 70 років, я щоденно їжджу на велосипеді і зрозумів, що піклуватися про своє тіло це добре. Так що я, напевно, я хотів би
    провести тиждень у лазнях, особливо якщо природа навколо мене дозволить мені роботи недовгі прогулянки на
    свіжому повітрі. Все це стало для мене додатковою причиною взяти участь в цьому конкурсі, хоча сам факт, що я можу
    відвідати Румунію, є достатньою мотивацією. У Данії більшість програм
    і інформаційних бюлетенів стосуються різних
    пекучих проблем. ВСРР дає мені змогу, шляхом радіохвиль, ознайомитися з Румунією. Крім того, ви докладаєте зусиль аби залучити й нас до певних ваших програм, як наприклад «День радіо», «Людина року» або конкурси, які ви організуєте.»




    Дякуємо всім тим, хто відповів на
    запитання, і хто навів ті аргументи, що переконали їх взяти участь у конкурсі.
    Призи та відзнаки будуть надіслані поштою в найближчі місяці, і ми просимо вас
    підтвердити листом або електронною поштою як про отримання пакунку, так і про
    його зміст! Ще раз спасибі за те, що спробували ваші шанси та відповіли на
    конкурс ВСРР і запрошуємо взяти участь у наших наступних конкурсах!




    У нашому конкурсі
    також взяли участь наступні слухачі, які написали до Української редакції ВСРР:




    1) Віталій
    Єфіменко, з Мінська, Білорусі


    2) Володимир
    Гудзенко, з Луховіц Московської області, Російської Федерації


    3) Олена
    Маковій з Кривого Рогу Дніпропетровської області, України

    4) Олександр Козленко з Широкого Дніпропетровської області, України

  • Переможці конкурсу «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018»

    Переможці конкурсу «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018»

    Дорогі друзі, ВСРР запросила вас до 30 листопада 2018 року, дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами під назвою «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018», присвяченому 90-річчю румунського радіомовлення, а також Міжнародному фестивалю оркестрів радіо, організованому суспільною радіостанцією.

    Цей конкурс видався цікавим для більш ніж 285 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції.

    Призи та відзнаки це матеріали з популяризації румунської культури та класичної музики, а також рекламні матеріали Румунського радіо. Партнерами конкурсу виступили видавництво «Casa Radio» та Мерія Бухареста.

    Відповіді на запитання Ви могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали, розміщені на нашій веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в мережах Facebook і Twitter. Конкурс завершився 30 листопада 2018 року (дата пошти). Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо вам запитання, на які ви повинні були відповісти.

    – Скільки років тому вийшла в ефір перша в Румунії радіопередача? Правильна відповідь: 90 років тому.

    – Назвіть 3 канали Румунського радіо. Правильна відповідь: Тут ви могли вибрати з національних, міжнародних, регіональних, місцевих та онлайнових каналів Радіо Румунія.

    – Вкотре відбувається цього року Міжнародний фестиваль РадіРо? Правильна відповідь: учетверте.

    – Хто виступає організатором фестивалю «РадіРо»? Правильна відповідь: Радіо Румунія

    А зараз список переможців.

    30 відзнак отримали наступні слухачі ВСРР та користувачі нашої інтернет-сторінки: Халіль Абдель-Кадер з Алжиру, Іван Лебедєв, Ніколай Попов та Ніколай Логінов всі троє з Росії, Чжоу Фей та Лю Фажан з Китаю, Данієль Келер, Крістіян Лаубах та Норбурт Ріхтер, всі троє з Німеччини, Паоло Гугліотта і Раффаеле Понтічеллі з Італії, Еммануєль Нікодеме, Гаетан Тісоно та Бернард Бюссере всі троє з Франції, Хосе Луїс Коркуера і Томас Мендез Лоса з Іспанії, Девід Хед та Філіп Спрінгер з Великобританії тощо

    Чжоу Фей з Китаю написав: У мене є мрія, що одного дня, я зможу прийти до вас, подорожувати, це, безсумнівно, буде надзвичайним досвідом, буде згадкою, яку я не зможу забути все життя.(…) Я сподіваюся, що моя мрія може збутися. Нарешті, я хочу подякувати ВСРР за організацію цього конкурсу, який запрошує слухачів взаємодіяти та брати участь, поглиблюючи таким чином почуття дружби між слухачами та ВСРР. Також я сподіваюся, що мені пощастить виграти приз на цьому конкурсі. Дякую!

    Ось, як аргументував Еммануєль Нікодеме свою участь у конкурсі: Я хотів взяти участь у цьому конкурсі, щоб краще пізнати вас і більше цінувати вас. Я слухаю ваші передачі, щоб відкрити для себе цю країну, її культуру та її традиції та створити власну думку. Коли у мене немає можливості слухати вас на коротких хвилях, дуже приємно дивитись ваш сайт, що дуже добре виглядає.

    20 ІІІ-іх Премій будуть відправлені до наших наступних слухачів та користувачів інтернету: Марині та Віталію Єфіменко з Білорусі, які написали Українській редакції, Сергію Петрову та Олегу Панко, обидвоє з Росії, Зангу Пейкіану з Китаю, Александру Піро та Діетеру Соммеру, обидвоє з Німеччини, Данієлі Джакарі та Марко Ніколіні, обидвоє з Італії, Магую Рою з Франції, Масахіро Кобаяші з Японії тощо

    Марина та Віталій Єфіменко з Білорусі, які одружилися за короткий час після відвідання Румунії, оскільки були переможцями одного з конкурсів організованих ВСРР, написали Українській редакції румунською мовою. Ось як вони аргументували свою участь у конкурсі: Ми слухаємо програми ВСРР та слідкуємо онлайн, перш за все, щоб підтримувати зв’язок з чудовою країною нашого кохання, а участь у конкурсі – це можливість бути ближчими. Крім цього незабаром сповниться 100 років від створення єдиної Румунської держави, а ми радіємо поряд з румунським народом і долучаємося прекрасною святковою партією, яку називають Румунією.

    Марко Ніколін з Італії написав: Я слухаю передачі ВСРР, тому що я хочу краще пізнавати культуру європейської країни. На північному сході Італії, де я живу, працюють багато румунів. У 2000 році, моя родина пригостила двох молодих жінок з Клуж-Напоки.

    10 ІІ-их премії відведено наступним слухачам або користувачам інтернету: Міодрагу Рістіку з Сербії, Валерію Луговському з Білорусі, який написав до української редакції, Ананду Мохану з Індії, який написав румунській редакції, Ділмій Тагеру з Алжиру, Юрію Гаврілову з Росії, Андреасу Ганслоку з Німеччини, Каталдо Ладдомані з Італії тощо.

    Валерій Луговський з Мінська, Білорусі пояснив: Своєю участю в конкурсі я хочу підтримати присутність і повновагу звучання суверенної самобутньої румунської ментальності і культури – в ефірі планети і в Інтернет мережі, а також я хочу передати таким чином свою повагу до вашого народу і країні, і продемонструвати цю свою поважність до Румунії – своєму онуку-школяру-учню 2 класу. Мій приклад спілкування з Вами стане для нього знаком, що на карті світу не просто є, серед інших, така країна – Румунія, а що там живуть контактні і доброзичливі мирні гостинні працьовиті і привітні люди зі своєю власною історією, культурою, мовою, традиціями і згуртованістю.

    Слухач Каталдо Ладдомана з Італії ствердив: Я слухаю передачі ВСРР понад 20 років і навіть більше, оскільки мій батько слухав ваші передачі. І я слухаю ці передачі, тому що я ціную ваш професіоналізм. Я сподіваюсь, що одного дня я зможу відвідати Румунію та, зрозуміло, вашу редакцію. Пристрасть до радіо та повага до того, що ви робите, були причинами, які переконали мене взяти участь у цьому конкурсі.

    10 І-іх Премій будуть відправлені до наших наступних слухачів та користувачів інтернету: Миколі Василинюку з України, Сімоні Попа з Румунії, Вернеру Шуберту з Німеччини, Роджеру Росселу з Канади тощо

    Микола Василинюк з України написав: Я слухаю радіо на коротких хвилях біля двадцяти років, радіо Румунія теж десь так, мені цікаво як живуть люди в інших державах, а коротко хвильове радіо це завжди свіжі та цікаві новини та передачі з перших рук. Раніше було багато україно-та російсько-мовних радіостанцій, а зараз їх стало досить мало. Тому що мовлення через інтернет набагато дешевше (а іноді і якісніше в плані сигналу). Я теж не відстаю від нових технологій, але живе радіомовлення для мене набагато цікавіше аніж інтернет, це своя особлива атмосфера. Проникнення радіо є набагато більше аніж інтернету, я живу в горах в лісі де сигнал інтернету є більш обмежений, а радіохвилі є повсюди. І я думаю що короткі хвилі та загалом радіо ще буде багато-багато років, а ВСРР теж буде ще довго нас зачаровувати розповідями про Румунію про її славну велику історію, та радувати нас цікавими конкурсами.

    Віктор Варзін з Росії ствердив: 90 років дійсно чудова цифра, як для наших часів, так і для радіомовлення. Важко не відзначити таку дату. Румунське радіо – одне з найстаріших і найпопулярніших у світі. Я радий взяти участь у цьому конкурсі, тому що я вірний слухач протягом багатьох років ВСРР, яка продовжує розповідати і повідомляти світові про Румунію. ВСРР є мостом до розуміння культури, традицій та звичаїв Румунії.

    10 спеціальних премій отримають найближчим часом наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Муад Белгрід з Марокко, Дмітрій Балікін з Росії, Тонг Синь з Китаю, Ганс Мартін Фріедріх з Швейцарії, Паоло Морандотті з Італії, Жан Мішель Обіє з Франції, Омар Альфредо Ортіз з Колумбії, Білл Паталон з США, Кейт Сіммондс з Франції та Ален Холдер з Великобританії.

    Дмітрій Балікін з Росії ствердив: Я слухаю ВСРР вже більше 25 років, тому що я зацікавлений ситуацією у вашій країні, а також культурою, музикою, звичаями й традиціями румунського народу. Крім того, ВСРР залишається однією з небагатьох радіостанцій в Європі, яка продовжує транслювати на коротких хвилях. Саме тому ваша радіостанція заслуговує уваги та підтримки слухачів.

    Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунка. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та велику кількість листів, а також за те, що ви завжди поряд з нами. Запрошуємо всіх до участі у наступних конкурсах ВСРР!

    Взяли участь у нашому конкурсі також наступні слухачі, які написали до Української редакції ВСРР:

    Олександр Куземський: Я взагалі цікавлюся радіо. Ще в далекі дитячі для мене роки (з 1975 року) слухаю радіопередачі багатьох радіостанцій. З часом перейшов на інтернет. А Румунія близенько (я живу на Херсонщині), і життя Вашої країни впливає на нас. Ось я і цікавлюсь, як там у Вас, які проблеми та досягнення маєте. Надіюсь, що ще встигну відвідати Румунію.

    Володимр Гудзенко: Мене спонукало взяти участь у вашому конкурсі бажання більше дізнатись про фестиваль оркестрів РадіРо, на якому я сподіваюсь колись неодмінно побувати. Ваше радіо я слухаю ось вже майже півсторіччя, щоб отримувати інформацію з перших рук про вашу країну, Румунію, яка завжди викликала моє велике зацікавлення та щиру симпатію.

    Володимир Бондар: Ще раз хотів подякувати за підготовку та проведення цікавих передач.Також дякую за те що можна послухати радіопередачі на українській мові в живому ефірі. В наш час у вік цифрових технологій можна звичайно слухати радіостанції через інтернет. Але так хочеться покрутити радейко. Маю надію що ваша радіостанція і надалі буде транслювати свої передачі. Щоб ми, радіослухачі, мали можливість до залучення в інформаційний та культурний простір Румунії.

    Наталія Заболотна: Я вирішила надіслати свої відповіді на конкурс, адже 90 років – така поважна дата для улюбленого радіо. Радіо Румунія залишилося серед небагатьох зарубіжних радіостанцій, яку я слухаю не лише засобами інтернету, а і в ефірі, і однією з двох радіостанцій, яку я почала слухати не просто через цікавість, а через особисте зацікавлення країною. Я намагаюся стежити за вашими передачами, особливо мені подобаються туристичні рубрики, але також Світ культури і Взаємини, і в сучасній ситуації особливо стежу за реакцією Румунії на події, за підтримкою України. Завдяки радіо я мала нагоду відвідати Румунію як одна з переможців конкурсу для слухачів Української служби ВСРР, це чудові враження!

  • Конкурс «Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня»

    Конкурс «Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня»



    Шановні друзі, ВСРР запрошує вас до участі у новому конкурсі з призами «Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня», присвяченому курорту Беїле Ґовора, бальнеологічному туризму загалом, а також румунському головуванню в Раді Європейського Союзу.



    Беїле Ґовора – це чудовий бальнеологічний курорт національного та європейського значення. Одним з улюблених місць місцевих жителів та гостей курорту є Бальнеологічний парк Беїле Ґовора, найбільший в Румунії, площею понад 20 га, а загальна протяжність алей сягає 6 кілометрів. Парк був спроектований архітектором пейзажистом Емілем Пінардом у 1930 році та є унікальним своєю специфічною архітектурою початку ХХ-го століття. Історія курорту Беїле Ґовора пов’язана з іменами двох особистостей: Іона К. Бретіану (1821-1891), колишнього прем’єр-міністра Румунії та генерала Ніколая Попеску Зорляну, який 130 років тому заклав основи цієї здравниці для лікування респіраторних та ревматичних захворювань, а також шкірних захворювань.



    Більше 100 років тому, відповідно до джерел, Беїле Ґовора був населеним пунктом з найчистішим повітрям в Європі. Розвиток курорту також завдячується медичним дослідженням, свій внесок до них зробив і відомий румунський інженер Ангел Саліні. З огляду на природну красу регіону у першій половині 2019 року на курорті Беїле Ґовора будуть організовані різноманітні заходи під час головування Румунії в Раді Європейського Союзу. Наприклад, у травні 2019 року буде проведено зібрання «Бальнеологічний туризм – стратегія транснаціонального розвитку на рівні ЄС».



    Отож, слухайте передачі ВСРР, читайте наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook або Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не пізніше 28 лютого 2019 року.



    У конкурсі розігруються дві безкоштовні путівки з повним пансіоном,на одну особу кожна, з 15 по 30 червня 2019 року, надані готелем Палас, що знаходиться на курорті Беїле Ґовора, Вилчанського повіту. Готель облаштований в будинку-пам’ятці архітектури, спроектованому французьким архітектором Ернестом Дорно і побудованому у 1910-1914 роках.. Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на дорогу до Румунії і назад та на оформлення візи (у разі потреби). Також на учасників конкурсу очікують цікаві призи, зокрема засоби просування румунської культури.



    Нашими спонсорами і партнерами виступають: Повітова рада Вилча, Мерія міста Беїле Ґовора, місцева філія Союзу образотворчих митців Румунії, Румунська православна єпархія Римніку та Вилчанська філія Національної соледобувної компанії SALROM.



    Запитання:



    – Де знаходиться найбільший бальнеологічний парк у Румунії?


    – Яка міжнародна подія відбудеться у травні 2019 року на курортів Беїле Ґовора?


    – У якому повіті Румунії знаходиться курорт Беїле Ґовора?



    Просимо написати, що спонукало вас до участі в цьому конкурсі та чому ви слухаєте передачі ВСРР. Не зволікайте з листами! Розіграш призів відбудеться щойно після завершення конкурсу.



    Бажаємо успіху !



    Регламент конкурсу можна прочитати ТУТ.




  • Переможці конкурсу «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018»

    Переможці конкурсу «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018»

    Дорогі друзі, ВСРР
    запросила вас до 30 листопада 2018 року,
    дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами під назвою «Від Радіо Румунія-90
    до РадіРо-2018», присвяченому
    90-річчю румунського радіомовлення, а також Міжнародному фестивалю оркестрів
    радіо, організованому суспільною радіостанцією.




    Цей
    конкурс видався цікавим для більш ніж 285 слухачів
    ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за
    проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої
    радіостанції.






    Призи
    та відзнаки це
    матеріали з популяризації румунської культури та класичної музики, а також
    рекламні матеріали Румунського радіо. Партнерами конкурсу виступили видавництво
    «Casa Radio» та Мерія Бухареста.




    Відповіді
    на запитання Ви могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали,
    розміщені на нашій веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в
    мережах Facebook і Twitter. Конкурс
    завершився 30 листопада 2018 року (дата
    пошти). Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо вам
    запитання, на які ви повинні були відповісти.




    -
    Скільки років тому вийшла в ефір перша в Румунії радіопередача? Правильна
    відповідь: 90
    років тому.




    – Назвіть
    3 канали Румунського радіо. Правильна відповідь: Тут ви могли вибрати з національних, міжнародних,
    регіональних, місцевих та онлайнових каналів Радіо Румунія.




    – Вкотре відбувається цього року Міжнародний
    фестиваль РадіРо? Правильна відповідь: учетверте.




    -
    Хто виступає організатором фестивалю «РадіРо»? Правильна відповідь: Радіо Румунія




    А зараз
    список переможців.




    30 відзнак отримали наступні слухачі ВСРР та
    користувачі нашої інтернет-сторінки: Халіль Абдель-Кадер з Алжиру, Іван
    Лебедєв, Ніколай Попов та Ніколай Логінов всі троє з Росії, Чжоу Фей та Лю Фажан з Китаю, Данієль Келер, Крістіян Лаубах та Норбурт
    Ріхтер, всі троє з Німеччини, Паоло Гугліотта і Раффаеле Понтічеллі з Італії, Еммануєль Нікодеме,
    Гаетан Тісоно та Бернард Бюссере всі троє з Франції, Хосе Луїс Коркуера і Томас Мендез Лоса з Іспанії,
    Девід Хед та Філіп Спрінгер з Великобританії тощо






    Чжоу Фей з Китаю написав: У мене є мрія, що одного дня, я зможу прийти до вас, подорожувати, це, безсумнівно, буде надзвичайним досвідом, буде згадкою, яку я не зможу забути все життя.(…) Я сподіваюся, що моя мрія може збутися. Нарешті, я хочу подякувати ВСРР за організацію цього конкурсу, який запрошує слухачів
    взаємодіяти та брати участь, поглиблюючи таким чином почуття дружби між слухачами та ВСРР. Також я сподіваюся, що мені пощастить виграти приз на цьому конкурсі. Дякую!




    Ось, як аргументував Еммануєль
    Нікодеме свою участь у конкурсі:
    Я хотів взяти участь у цьому конкурсі, щоб краще пізнати вас і більше цінувати вас. Я слухаю ваші передачі, щоб відкрити для себе цю країну, її культуру та її
    традиції та створити власну думку. Коли у мене немає можливості слухати вас на
    коротких хвилях, дуже приємно дивитись ваш сайт, що дуже добре виглядає.




    20 ІІІ-іх Премій будуть
    відправлені до наших наступних слухачів та
    користувачів інтернету: Марині та Віталію Єфіменко з
    Білорусі, які написали Українській редакції, Сергію Петрову та Олегу Панко, обидвоє з Росії, Зангу Пейкіану з Китаю, Александру Піро та Діетеру Соммеру, обидвоє з Німеччини, Данієлі Джакарі та Марко Ніколіні, обидвоє з Італії, Магую Рою
    з Франції, Масахіро Кобаяші з Японії тощо




    Марина та Віталій Єфіменко з Білорусі, які одружилися за короткий час після відвідання
    Румунії, оскільки були переможцями одного з конкурсів організованих ВСРР, написали Українській редакції румунською мовою. Ось як вони аргументували свою участь у конкурсі: Ми слухаємо програми ВСРР та слідкуємо онлайн,
    перш за все, щоб підтримувати зв’язок з чудовою країною нашого кохання, а
    участь у конкурсі – це можливість бути ближчими. Крім цього незабаром
    сповниться 100 років від створення єдиної Румунської держави, а ми радіємо
    поряд з румунським народом і долучаємося прекрасною святковою партією, яку
    називають Румунією.




    Марко Ніколін з Італії написав: Я слухаю передачі ВСРР, тому що я хочу краще пізнавати
    культуру європейської країни. На
    північному сході Італії, де я живу, працюють
    багато румунів. У 2000 році, моя родина пригостила двох молодих
    жінок з Клуж-Напоки.


    10 ІІ-их
    премії відведено наступним слухачам або користувачам
    інтернету: Міодрагу Рістіку з Сербії, Валерію Луговському
    з Білорусі, який написав до української редакції, Ананду Мохану з Індії, який
    написав румунській редакції, Ділмій Тагеру з Алжиру, Юрію Гаврілову з Росії,
    Андреасу Ганслоку з Німеччини, Каталдо Ладдомані з Італії тощо.


    Валерій Луговський з Мінська, Білорусі пояснив: Своєю участю в конкурсі я хочу підтримати присутність і повновагу звучання
    суверенної самобутньої румунської ментальності і культури – в ефірі планети і в
    Інтернет мережі, а також я хочу передати таким чином свою повагу до вашого
    народу і країні, і продемонструвати цю свою поважність до Румунії – своєму
    онуку-школяру-учню 2 класу. Мій приклад спілкування
    з Вами стане для нього знаком, що на карті світу не просто є, серед інших, така
    країна – Румунія, а що там живуть контактні і доброзичливі мирні гостинні
    працьовиті і привітні люди зі своєю власною історією, культурою, мовою,
    традиціями і згуртованістю.


    Слухач Каталдо Ладдомана з Італії ствердив: Я слухаю передачі ВСРР понад 20 років і навіть більше, оскільки мій батько
    слухав ваші передачі. І я слухаю ці передачі, тому що я ціную ваш
    професіоналізм. Я сподіваюсь, що одного дня я зможу відвідати Румунію та, зрозуміло,
    вашу редакцію. Пристрасть до радіо та повага до того, що ви робите, були
    причинами, які переконали мене взяти участь у цьому конкурсі.




    10 І-іх Премій будуть відправлені
    до наших наступних
    слухачів та
    користувачів інтернету: Миколі Василинюку з України, Сімоні Попа з Румунії,
    Вернеру Шуберту з Німеччини, Роджеру Росселу з Канади тощо


    Микола Василинюк з України
    написав: Я слухаю радіо на коротких хвилях біля двадцяти років, радіо Румунія теж десь так, мені цікаво як живуть люди в інших державах, а коротко хвильове радіо це завжди свіжі та цікаві новини та передачі з перших рук. Раніше було багато україно-та російсько-мовних радіостанцій, а зараз
    їх стало досить мало. Тому що мовлення через інтернет набагато дешевше (а іноді
    і якісніше в плані сигналу). Я теж не відстаю від нових технологій, але живе
    радіомовлення для мене набагато цікавіше аніж інтернет, це своя особлива
    атмосфера. Проникнення радіо є набагато більше аніж інтернету, я живу в горах в
    лісі де сигнал інтернету є більш обмежений, а радіохвилі є повсюди. І я думаю
    що короткі хвилі та загалом радіо ще буде багато-багато років, а ВСРР теж буде
    ще довго нас зачаровувати розповідями про Румунію про її славну велику історію,
    та радувати нас цікавими конкурсами.




    Віктор Варзін з Росії ствердив: 90 років дійсно чудова цифра, як для
    наших часів, так і для радіомовлення. Важко не відзначити таку дату. Румунське
    радіо – одне з найстаріших і найпопулярніших у світі. Я радий взяти
    участь у цьому конкурсі, тому що я вірний слухач протягом багатьох років ВСРР,
    яка продовжує розповідати і повідомляти світові про Румунію. ВСРР є мостом до
    розуміння культури, традицій та звичаїв Румунії.


    10 спеціальних премій отримають найближчим часом наступні слухачі та читачі
    веб-сайту ВСРР: Муад Белгрід з Марокко, Дмітрій Балікін з Росії,
    Тонг Синь з Китаю, Ганс Мартін Фріедріх з Швейцарії, Паоло Морандотті з Італії,
    Жан Мішель Обіє з Франції, Омар Альфредо Ортіз з Колумбії,
    Білл Паталон з США, Кейт Сіммондс з Франції та Ален Холдер з
    Великобританії.


    Дмітрій Балікін з Росії ствердив: Я слухаю ВСРР вже
    більше 25 років, тому що я зацікавлений ситуацією у вашій країні, а також
    культурою, музикою, звичаями й традиціями румунського народу. Крім того, ВСРР залишається
    однією з небагатьох радіостанцій в Європі, яка продовжує транслювати на
    коротких хвилях. Саме тому ваша радіостанція заслуговує уваги та підтримки
    слухачів.


    Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим
    часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунка. Ще раз дякуємо всім
    слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та велику кількість
    листів, а також за те, що ви завжди поряд з нами. Запрошуємо всіх до участі у
    наступних конкурсах ВСРР!


    Взяли участь у нашому конкурсі також наступні
    слухачі, які написали до Української редакції ВСРР:

    Олександр Куземський: Я
    взагалі цікавлюся радіо. Ще в далекі дитячі для мене роки (з 1975 року) слухаю
    радіопередачі багатьох радіостанцій. З часом перейшов на інтернет. А Румунія
    близенько (я живу на Херсонщині), і життя Вашої країни впливає на нас. Ось я і
    цікавлюсь, як там у Вас, які проблеми та досягнення маєте. Надіюсь, що ще
    встигну відвідати Румунію.


    Володимр
    Гудзенко: Мене спонукало взяти участь у вашому
    конкурсі бажання більше дізнатись про фестиваль оркестрів РадіРо, на якому я
    сподіваюсь колись неодмінно побувати. Ваше радіо я слухаю ось вже майже
    півсторіччя, щоб отримувати інформацію з перших рук про вашу країну, Румунію,
    яка завжди викликала моє велике зацікавлення
    та щиру симпатію.


    Володимир Бондар: Ще раз хотів подякувати за підготовку та проведення
    цікавих передач.Також дякую за те що можна послухати радіопередачі на
    українській мові в живому ефірі. В наш час у вік цифрових
    технологій можна звичайно слухати радіостанції через інтернет. Але так хочеться
    покрутити радейко. Маю надію що ваша радіостанція і надалі буде транслювати
    свої передачі. Щоб ми, радіослухачі,
    мали можливість до залучення в
    інформаційний та культурний простір
    Румунії.


    Наталія
    Заболотна: Я вирішила надіслати свої відповіді на
    конкурс, адже 90 років – така поважна дата для улюбленого радіо. Радіо Румунія
    залишилося серед небагатьох зарубіжних радіостанцій, яку я слухаю
    не лише засобами інтернету, а і в ефірі, і однією з двох радіостанцій, яку я
    почала слухати не просто через цікавість, а через особисте
    зацікавлення країною. Я намагаюся стежити за вашими передачами, особливо мені
    подобаються туристичні рубрики, але також Світ культури і Взаємини,
    і в сучасній ситуації особливо стежу за реакцією Румунії на події, за
    підтримкою України. Завдяки радіо я мала нагоду відвідати Румунію як одна з
    переможців конкурсу для слухачів Української служби ВСРР, це чудові враження!