Tag: конкурс

  • Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018

    Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018




    Шановні друзі, ВСРР запрошує вас
    взяти участь у новому конкурсі з призами «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018». Конкурс присвячено
    90-річчю румунського радіомовлення, а також Міжнародному
    фестивалю оркестрів радіо, організованому суспільною радіостанцією.






    1 листопада 1928
    року відбулася трансляція першої радіопрограми в Румунії. Відтоді
    минуло дев’яносто років, сповнених історією та особливими подіями, які суспільне радіо відзначає
    разом з вами проведенням спеціального конкурсу. На листопад 2018 року намічено чимало культурних заходів, а одним з найважливіших із них
    є ІV-ий Міжнародний фестиваль оркестрів радіо – РадіРо, що пройде з 18 по 25 листопада, якому також присвячено цей конкурс.






    Суспільне радіо Румунії – Румунське
    товариство радіомовлення, є лідером у рейтингу найпопулярніших радіостанцій Румунії
    в 2017 році., щоденна аудиторія радіостанції становить близько 4,5 млн. слухачів,
    а частка ринку – 30%. Румунське суспільне радіо має наступні канали: Радіо Роминія
    Актуалітець, Всесвітня служба Радіо Румунія, Радіо Роминія Културал, Радіо Роминія
    Музікал, Антена Сателор. Так само румунська суспільна радіостанція має понад 10
    місцевих станцій, онлайн-канал Radio3Net, радіостанцію Радіо Кишинів (Республіка
    Молдова), а також Редакцію «Національний радіотеатр», Прес-агентство РАДОР та
    кілька оркестрів і хорів.




    Щодвароки, почергово з відомим
    Міжнародним фестивалем імені Джордже Енеску, Радіо Румунія проводить власний міжнародний
    фестиваль класичної музики, який об’єднує оркестри радіо з різних країн світу.
    Фестиваль називається «РадіРо», а у 2018 року проводиться вчетверте. У фестивалі беруть участь, як зазвичай,
    відомі оркестри, диригенти та солісти. Головною новиною цього року є джазові
    концерти.






    Отож,слухайте передачі
    ВСРР, читайте наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook або
    Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що
    мають бути надіслані не пізніше 30 листопада 2018 року.




    Учасники конкурсу отримають гарні призи та відзнаки: матеріали з популяризації румунської культури та класичної музики, а також рекламні матеріали Румунського радіо. Партнерами конкурсу виступають видавництво «Casa Radio» та Мерія Бухареста.




    Запитання:




    – Скільки років
    тому вийшла в ефір перша в Румунії
    радіопередача?


    – Назвіть 3 канали Румунського радіо.


    – Вкотре відбувається цього року
    Міжнародний фестиваль РадіРо?


    – Хто виступає
    організатором фестивалю «РадіРо»?






    Просимо написати,
    що спонукало вас до участі в цьому конкурсі та чому ви слухаєте передачі ВСРР.
    Не зволікайте з листами!




    Бажаємо успіху!






    Регламент конкурсу
    можна прочитати ТУТ.





  • Український скрипаль здобув премію конкурсу імені Дж.Енеску

    Український скрипаль здобув премію конкурсу імені Дж.Енеску

    Український скрипаль Орест Смовж отримав спеціальну премію, низку
    майстер-класів від віолончелісток Сільвії Маркович і Міхаєла Мартін,VII-го Міжнародного конкурсу ім. Джордже Енеску.

    27-річний скрипаль, один з представників сучасного покоління українських виконавців,
    у фіналі конкурсу, що проходить під егідою Президента Румунії Клауса Йоханніса,
    виконав Концерт для скрипки з оркестром, ре мажор, Петра Ілліча Чайковського.

    Журі
    прийняло рішення перше місце не присуджувати жодному з учасників, а друге і
    третє місце посіли італійські скрипалі Джузеппе Гіббоні та Вікрам Седона.

    Нагадаємо, що з 1 по 23 вересня
    270 молодих музикантів з 39 країн світу змагаються в Бухаресті за головний приз
    конкурсу в одному з чотирьох розділів – композиція, скрипка, віолончель та
    піаніно.

    Фінали конкурсу транслюються
    наживо через інтернет.

  • Фестиваль-конкурс Прадідівський скарб

    Фестиваль-конкурс Прадідівський скарб

    18 червня у приміщенні Восьмирічної школи села Вишивська Красна Марамуреського повіту відбувся перший етап фестивалю-конкурсу Прадідівський скарб. Ініціаторами цього заходу були вчительки Ірина Арделян та директор Віоріка Петровай. Для успішного проведення цієї культурної події їм допомогли вчительки української мови: Віоріка Королі, Анка Глодян, Марія Палкуш та Моніка Юрча, а також учениці-волонтери: Біанка Мартиш, Анішоара Саву, Біанка Міхалка, Нарчіса Романюк, Аліна Горган, Лумініца Немцяну та Ана Хашчек.

    Конкурс був введений до Календаря позашкільних заходів Марамуреського Шкільного інспекторату та був організований за підтримки Марамуреської філії Союзу українців Румунії. Фестиваль-конкурс мав два розділи, перший розділ: представлення знаряддя праці, предметів народного побуту, народний одяг, тканини, прикраси, посуд, вироби домашніх ремесел, твори декоративного мистецтва тощо, а другий розділ: показ відеороликів або аудіо-записів про певний народний звичай чи обряд специфічний селам Марамуреського повіту, в яких компактно проживають етнічні українці.

    Учителька української мови Ірина Арделян скаже якою є мета цього фестивалю-конкурсу: Фестиваль-конкурс Прадідівський скарб спрямований на закріплення знання учнів українців початкових та середніх класів, а також ліцеїстів про предмети народного побуту географічної зони, в якій вони проживають, а також виховувати любов до прадідівських традицій та звичаїв а також до української культури і мови. Учні мали як завдання ідентифікувати, збирати та надіслати до нашої школи зі свого рідного села або міста предмети специфічні українському народному побуту, такі як: сорочки, скатерки, килими, горщики, глечики, газові лампи, різні дерев’яні вироби, бочки, скрині, тощо. Також, вони надіслали коротенькі відеоролики або аудіо-записи про певний народний звичай чи обряд про весілля, вечорниці, Різдво, Великдень та інші. Журі нагородив найкращі відеоролики та аудіо-записи та найкращі предмети. Також була організована виставка з надісланими предметами. Восени поточного року відбудеться наступний етап конкурсу, тоді групи учнів презентуватимуть наживо певний український звичай, обряд, українські пісні або танці, які вони навчилися від своїх батьків та дідусів. Сподіваємось, що наступного року фестиваль-конкурс Прадідівський скарб будемо організувати вже на національному рівні. Дякую Марамуреській філії Союзу українців Румунії, пану Мирославу Петрецькому, інспектору Марамуреського повітового шкільного інспекторату Сімоні Малярчук та раднику в Міністерстві національної освіти Ельвірі Кодрі за підтримку в реалізації цього проекту.

    Біанка Мартиш, випускниця Восьмирічної школи села Вишивська Красна, яка бажає продовжувати навчання в українському ліцеї імені Тараса Шевченка, взяла участь у фестивалі-конкурсі Прадідівський скарб як волонтер. Ось, що вона ствердила: Мені дуже подобаються українські традиції, пісні й танці. Я люблю український народний одяг. Я маю гарну вишиванку від моєї мами. ЇЇ навчила вишивати моя бабуся. Я також маю намір навчитися вишивати вишиванки.

  • Фестиваль-конкурс Прадідівський скарб

    Фестиваль-конкурс Прадідівський скарб

    18 червня у приміщенні Восьмирічної школи села Вишивська Красна Марамуреського повіту відбувся перший етап фестивалю-конкурсу Прадідівський скарб. Ініціаторами цього заходу були вчительки Ірина Арделян та директор Віоріка Петровай. Для успішного проведення цієї культурної події їм допомогли вчительки української мови: Віоріка Королі, Анка Глодян, Марія Палкуш та Моніка Юрча, а також учениці-волонтери: Біанка Мартиш, Анішоара Саву, Біанка Міхалка, Нарчіса Романюк, Аліна Горган, Лумініца Немцяну та Ана Хашчек.

    Конкурс був введений до Календаря позашкільних заходів Марамуреського Шкільного інспекторату та був організований за підтримки Марамуреської філії Союзу українців Румунії. Фестиваль-конкурс мав два розділи, перший розділ: представлення знаряддя праці, предметів народного побуту, народний одяг, тканини, прикраси, посуд, вироби домашніх ремесел, твори декоративного мистецтва тощо, а другий розділ: показ відеороликів або аудіо-записів про певний народний звичай чи обряд специфічний селам Марамуреського повіту, в яких компактно проживають етнічні українці.

    Учителька української мови Ірина Арделян скаже якою є мета цього фестивалю-конкурсу: Фестиваль-конкурс Прадідівський скарб спрямований на закріплення знання учнів українців початкових та середніх класів, а також ліцеїстів про предмети народного побуту географічної зони, в якій вони проживають, а також виховувати любов до прадідівських традицій та звичаїв а також до української культури і мови. Учні мали як завдання ідентифікувати, збирати та надіслати до нашої школи зі свого рідного села або міста предмети специфічні українському народному побуту, такі як: сорочки, скатерки, килими, горщики, глечики, газові лампи, різні дерев’яні вироби, бочки, скрині, тощо. Також, вони надіслали коротенькі відеоролики або аудіо-записи про певний народний звичай чи обряд про весілля, вечорниці, Різдво, Великдень та інші. Журі нагородив найкращі відеоролики та аудіо-записи та найкращі предмети. Також була організована виставка з надісланими предметами. Восени поточного року відбудеться наступний етап конкурсу, тоді групи учнів презентуватимуть наживо певний український звичай, обряд, українські пісні або танці, які вони навчилися від своїх батьків та дідусів. Сподіваємось, що наступного року фестиваль-конкурс Прадідівський скарб будемо організувати вже на національному рівні. Дякую Марамуреській філії Союзу українців Румунії, пану Мирославу Петрецькому, інспектору Марамуреського повітового шкільного інспекторату Сімоні Малярчук та раднику в Міністерстві національної освіти Ельвірі Кодрі за підтримку в реалізації цього проекту.

    Біанка Мартиш, випускниця Восьмирічної школи села Вишивська Красна, яка бажає продовжувати навчання в українському ліцеї імені Тараса Шевченка, взяла участь у фестивалі-конкурсі Прадідівський скарб як волонтер. Ось, що вона ствердила: Мені дуже подобаються українські традиції, пісні й танці. Я люблю український народний одяг. Я маю гарну вишиванку від моєї мами. ЇЇ навчила вишивати моя бабуся. Я також маю намір навчитися вишивати вишиванки.

  • Національний конкурс ”Історія і традиції українців”

    Національний конкурс ”Історія і традиції українців”

    Минулого тижня у приміщенні Національного коледжу ім. Міхая Емінеску в Сучаві відбувся Національний
    конкурс Історія і традиції українців. Конкурс
    був організований Міністерством
    національного виховання за фінансової
    підтримки Союзу українців Румунії та мав три розділи: фотографія, есе та
    презентація певного звичаю чи обряду.




    У
    змаганні взяли участь 150 українських школярів, з п’яти регіонів Румунії,
    в яких компактно проживають українці, зокрема з Марамуреського, Ботошанського,
    Караш-Северінського Cату-Марського та Сучавського повітів. Змагання Історія і традиції українців спрямоване на заохочення юних українців до проведення спільних заходів з метою
    сприяння збереженню мови, історії, традицій і утвердження міжкультурного
    діалогу.




    Голова
    Союзу українців Румунії та депутат Микола-Мирослав Петрецький щиро привітав учасників конкурсу: Ви знаєте дуже добре, що
    історія і традиції – це є ті фундаментальні елементи, які кажуть хто ми є.
    Знаємо дуже добре, що зробили наші діди та прадіди, для того щоб передати їх
    нам. Ми знаємо дуже добре, що і в сьогоднішній день не так легко усе зберігати.
    Саме тому в останні роки Союз українців Румунії почав приділяти все більшої
    уваги культурним подіям. Всі викладачі, батьки та учні почали розуміти
    наскільки важливо ставити наголос на історію, освіту та культуру українців в Румунії. І той факт, що тут бачимо так
    багато викладачів та дітей від маленьких
    до великих, я впевнений що всі події, які ми організуємо разом з Міністерством
    освіти, з шкільними інспекторатами з повітовими філіями СуР-у, я думаю, що це
    правильна річ, яку ми робимо. Хочу також подякувати тим, хто ініціював цю подію
    і тим, хто вміють її продовжувати і хочу запевнити вас, ми зробимо все що залежить від
    проводу СуР-у і від мене особисто як депутата у Парламенті Румунії для того щоб такі події продовжувалися. Бажаю
    успіхів всім учасникам!




    З вітальними промовами виступили також
    Генеральний інспектор Сучавського шкільного інспекторату Крістіан Кучурян,
    директор Національного коледжу імені Міхая Емінеску Ренато Трончу, радник у
    Міністерстві освіти Ельвіра Кодря, директор Сучавського будинку вчителів Елeна-Мануєла Давід, шкільний інспектор Ілля Савчук, Генеральний секретар Союзу українців
    Румунії, історик др. Ірина Люба
    Горват.




    Потім почався довгоочікуваний момент: представлення
    звичаїв і традицій. Першими виступили дошкільники з Вишавської Долини, які представили український стародавній
    ярмарок, координатор Нарциса Греченюк, а потім учні ліцею
    ім. Тараса Шевченка з Сігету-Мармацієй, які представили українські вечорниці, координатор Джета Петрецька, учні Школи Арджел, які представили гуцульські вечорниці, легенду
    про Довбуша і танець Гуцулка, координатори Дануца Мітрік та Елена Попеску, учні
    Школи Вишня Рівна, які представили великодні звичаї та виконали страсні пісні -
    координатор Джета Петрецька, учні Школи Рогожешти, які представили український танець, координатор Клаудія Семчук, учні
    Школи Келінешть-Купаренку – координатор Лоредана Миндриштяну, які представили великодні звичаї, учні села
    Бродина, які представили гуцульські танці – координатор Віоріка Коняк, учні Вишньої
    Бродини, які представили звичай ворожіння на Святого Андрія – координатор Чечілія
    Лесенчук. Учениця Андрея Ясіновська з Палтіну представила виставку писанок, яких
    вона сама розписала – координатор Ілля Савчук. Слід не забути про цікаві есе, а також про гарні
    фотографії, виставлені при вході в Сучавському коледжі імені Міхая
    Емінеску. Поза конкурсом пані Родіка Джуранюк з учнями Школи Міхайлень влаштували
    маленьку виставку з гарними писанками та великодніми стравами. Представлені
    моменти були дуже гарними, а журі мав нелегку справу.




    До
    складу журі ввійшли: лектор Сучавського університету імені Штефана Великого
    Анамарія Гавріл, історик Повітового Сатумарського Музею Ірина Люба Горват, радник у Міністерстві
    освіти Ельвіра Кодря, редактор ВСРР Христина Штірбець, шкільний інспектор з питань нацменшин Ілля
    Савчук, вчитель та хореограф Петро Шойман з Школи Бальківці, директор Сучавського
    Національного коледжу ім. Міхая Емінеску Ренато Трончу, вчителька Гергіна Анич Школи
    Палтіну, народна співачка Фелічія Облеснюк, і
    не востаннє, координатор конкурсу шкільний інспектор Лучія Мігок.




    З боку Міністерства національного
    виховання були вручені грошові премії: 6 перших премій, 6 других премій, 6
    третіх премій та 15 відзнак для трьох розділів: фотографія, есе та
    презентація певного звичаю чи обряду.
    Союз українців Румунії забезпечив транспорт, проживання та харчування.




    Після преміювання, члени журі: хореограф
    Петро Шойман, історик Ірина-Люба Горват й
    народна співачка Фелічія Облеснюк, привітавши переможців, зробили їм окремі цінні
    рекомендації для майбутніх виступів у зв’язку з народним одягом,
    виконанням танців та складанням есе. Потім щасливі учні,
    вчителі, батьки почали робити гарні фотографії на довгу згадку, а ми старалися записати найсвіжіші відгуки.




    Вихователька
    української мови з села Вишавська Долина Марамуреського повіту Нарциса Греченюк поділилася своїми
    враженнями від участі в конкурсі: Дуже добре представилися всі групи дітей. Ми мали
    можливість ознайомитися зі звичаями інших повітів, ми дуже задоволені й сподіваємось,
    що візьмемо участь і наступного року у цьому конкурсі, тому що такого роду події дуже корисні для того, щоб прищепити дітям любов і повагу до народних звичаїв й
    традицій. Такі вистави ми проводимо й у нашому садочку з нагоди різних свят. Робота
    нелегка, є багато праці, але дітям дуже подобається і вони дуже задоволені.’




    Уляна Юркуц, мати шестирічного Максима з
    Вишавської Долини сказала: Наші діточки намагалися
    показати насамперед всю красу того стародавнього ярмарку, коли люди йшли на
    ярмарок не лише просто купувати, а й розважатися, поговорити, дізнатися останні
    новини, бо колись не було як тепер інтернет і телебачення. Саме на такому
    ярмарку вони здобували найсвіжішу інформацію. У виставі наші діточки розповідали
    і вірші і танцювали, жартували, продавали корову. Мій синочок продавав корову,
    жартував. Діти заохочували й членів журі до ярмарку. Пропонували їм різноманітні продукти, овочі, розповідали про них. Діти коли приїжджають додому, вони настільки наповнені такими
    позитивними емоціями, радощами від того, що вони бачили: нове місто, нову
    архітектуру. Вони знаходять нових друзів, бачать інші обряди, дивляться на
    старше покоління, беруть для себе щось нового. Вихователька Греченюк Нарциса
    дуже багато вкладає душі, щоб не забувалося українське коріння, щоб діти
    розмовляли українською мовою, співали українських пісень. Ми її дуже вдячні за
    це. Велика робота й з боку батьків, тому що і ми вдома розказуємо дітям, що в
    них дві мови: українська й румунська і що вони багатші, тому що вивчають більше
    мов. Ми допомагаємо з чим треба і завжди заохочуємо діточок.
    Далі запрошуємо вас слухати уривок з
    вистави український стародавній ярмарок.


    Учениця Аміна Боднарюк, член гурту Соколи ліцею імені Тараса Шевченка з Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту сказала,
    що їй дуже сподобався конкурс, представлені звичаї, а також місто Сучава. І
    минулого року гурт
    Соколи взяв
    участь у конкурсі, тоді учні представили звичай весілля, а цього року
    українські вечорниці. Аміна сказала, що навчилася від старших людей давні
    пісні, які дуже гарні та які у її рідному селі Вишня Рівна ще зберігаються. Далі
    запрошуємо вас послухати уривок з коломийки, яку учні ліцею імені Тараса
    Шевченка виконали на українських вечорницях.




    Кріна Челенюк, учениця Школи
    Вишньої Рівни Марамуреського повіту сказала: Ми представили великодні традиції та страсні пісні. Нас підготовляла керівниця Джета Петрецька, з якою ми дуже багато працювали на уроках так й після уроків. Ці пісні наша керівниця зібрала з нашого села.




    Шкільний
    інспектор Лучія Мігок, ініціатор цього конкурсу, яка викладає українську мову в
    коледжі імені Міхая Емінеску ствердила, що: Головною метою конкурсу Історія і традиції українців є заохочення школярів, які належать до
    української меншини до проведення
    спільних заходів з метою сприяння збереженню мови, історії, традицій і
    утвердження міжкультурного діалогу, а специфічними цілями є наступними: активізація відносин між українцями, які проживають на території Румунії, шляхом вивчення традицій, специфічних для кожної зони та висвітлення спільних елементів, культивування
    поваги до цінностей власної культури та цінностей інших культур, утвердження міжкультурного
    діалогу як процесу, за допомогою якого молодь розвиває здатність
    діяти у більш складному культурному середовищі, зміцнення партнерських відносин
    між школами та представниками повітових організацій Союзу українців Румунії, з метою розвитку дружніх відносин, висвітлення внеску культури української
    громади у розвиток національної культури, формування і розвиток навичок командної роботи, виявлення нових талантів у галузі літератури, музики, мистецтва та,
    не востаннє,встановлення нових знайомств та дружніх контактів між
    дитячими колективами.

    Голова Сучавської філії Союзу українців Румунії Ілля Савчук сказав, між іншим, що
    дев’ятий випуск конкурсу, рівень якого постійно
    підвищується, був успішний. Він додав, що Союз українців Румунії з самого початку фінансово підтримував
    цей конкурс, який є доброю нагодою для спілкування українців, які проживають у
    різних регіонах Румунії.




    Радник у Міністерстві освіти
    Ельвіра Кодря підбила підсумки цього конкурсу: З року в рік конкурс організується все краще і краще, збільшилося число
    дітей, які беруть участь у конкурсі. Цього року було близько 150 дітей. Конкурс має три категорії: есе, в якому учні
    повинні були підготувати есе про звичай або обряд українців, які
    проживають в Румунії та представити його у форматі PowerPoint, потім була категорія фотографія на ту саму тему
    і остання категорія з найбільшими учасниками та наживо представлення звичаю або обряду. Взяли участь діти, починаючи від дошкільного віку до
    початкових класів, гімназії та ліцею. Слід нагадати, що конкурс був
    започаткований пані Лучією Мігок, на той час інспектор з української мови, як
    проект для Департаменту міжетнічних відносин і був внесений до складу Календаря
    позашкільних заходів Міністерства освіти чотири роки і тому користується фінансовою підтримку і з боку цього відомства. Конкурс заохочує дітей пригадати
    традиції та звичаї своїх предків, спілкуватися між собою та ознайомитися з
    традиціями інших регіонів Румунії де
    проживають українці.


    У місті Сучава відбулося справжнє свято української
    культури, а переможцями були всі його
    учасники.

  • Національний конкурс ”Історія і традиції українців”

    Національний конкурс ”Історія і традиції українців”

    Минулого тижня у приміщенні Національного коледжу ім. Міхая Емінеску в Сучаві відбувся Національний
    конкурс Історія і традиції українців. Конкурс
    був організований Міністерством
    національного виховання за фінансової
    підтримки Союзу українців Румунії та мав три розділи: фотографія, есе та
    презентація певного звичаю чи обряду.




    У
    змаганні взяли участь 150 українських школярів, з п’яти регіонів Румунії,
    в яких компактно проживають українці, зокрема з Марамуреського, Ботошанського,
    Караш-Северінського Cату-Марського та Сучавського повітів. Змагання Історія і традиції українців спрямоване на заохочення юних українців до проведення спільних заходів з метою
    сприяння збереженню мови, історії, традицій і утвердження міжкультурного
    діалогу.




    Голова
    Союзу українців Румунії та депутат Микола-Мирослав Петрецький щиро привітав учасників конкурсу: Ви знаєте дуже добре, що
    історія і традиції – це є ті фундаментальні елементи, які кажуть хто ми є.
    Знаємо дуже добре, що зробили наші діди та прадіди, для того щоб передати їх
    нам. Ми знаємо дуже добре, що і в сьогоднішній день не так легко усе зберігати.
    Саме тому в останні роки Союз українців Румунії почав приділяти все більшої
    уваги культурним подіям. Всі викладачі, батьки та учні почали розуміти
    наскільки важливо ставити наголос на історію, освіту та культуру українців в Румунії. І той факт, що тут бачимо так
    багато викладачів та дітей від маленьких
    до великих, я впевнений що всі події, які ми організуємо разом з Міністерством
    освіти, з шкільними інспекторатами з повітовими філіями СуР-у, я думаю, що це
    правильна річ, яку ми робимо. Хочу також подякувати тим, хто ініціював цю подію
    і тим, хто вміють її продовжувати і хочу запевнити вас, ми зробимо все що залежить від
    проводу СуР-у і від мене особисто як депутата у Парламенті Румунії для того щоб такі події продовжувалися. Бажаю
    успіхів всім учасникам!




    З вітальними промовами виступили також
    Генеральний інспектор Сучавського шкільного інспекторату Крістіан Кучурян,
    директор Національного коледжу імені Міхая Емінеску Ренато Трончу, радник у
    Міністерстві освіти Ельвіра Кодря, директор Сучавського будинку вчителів Елeна-Мануєла Давід, шкільний інспектор Ілля Савчук, Генеральний секретар Союзу українців
    Румунії, історик др. Ірина Люба
    Горват.




    Потім почався довгоочікуваний момент: представлення
    звичаїв і традицій. Першими виступили дошкільники з Вишавської Долини, які представили український стародавній
    ярмарок, координатор Нарциса Греченюк, а потім учні ліцею
    ім. Тараса Шевченка з Сігету-Мармацієй, які представили українські вечорниці, координатор Джета Петрецька, учні Школи Арджел, які представили гуцульські вечорниці, легенду
    про Довбуша і танець Гуцулка, координатори Дануца Мітрік та Елена Попеску, учні
    Школи Вишня Рівна, які представили великодні звичаї та виконали страсні пісні -
    координатор Джета Петрецька, учні Школи Рогожешти, які представили український танець, координатор Клаудія Семчук, учні
    Школи Келінешть-Купаренку – координатор Лоредана Миндриштяну, які представили великодні звичаї, учні села
    Бродина, які представили гуцульські танці – координатор Віоріка Коняк, учні Вишньої
    Бродини, які представили звичай ворожіння на Святого Андрія – координатор Чечілія
    Лесенчук. Учениця Андрея Ясіновська з Палтіну представила виставку писанок, яких
    вона сама розписала – координатор Ілля Савчук. Слід не забути про цікаві есе, а також про гарні
    фотографії, виставлені при вході в Сучавському коледжі імені Міхая
    Емінеску. Поза конкурсом пані Родіка Джуранюк з учнями Школи Міхайлень влаштували
    маленьку виставку з гарними писанками та великодніми стравами. Представлені
    моменти були дуже гарними, а журі мав нелегку справу.




    До
    складу журі ввійшли: лектор Сучавського університету імені Штефана Великого
    Анамарія Гавріл, історик Повітового Сатумарського Музею Ірина Люба Горват, радник у Міністерстві
    освіти Ельвіра Кодря, редактор ВСРР Христина Штірбець, шкільний інспектор з питань нацменшин Ілля
    Савчук, вчитель та хореограф Петро Шойман з Школи Бальківці, директор Сучавського
    Національного коледжу ім. Міхая Емінеску Ренато Трончу, вчителька Гергіна Анич Школи
    Палтіну, народна співачка Фелічія Облеснюк, і
    не востаннє, координатор конкурсу шкільний інспектор Лучія Мігок.




    З боку Міністерства національного
    виховання були вручені грошові премії: 6 перших премій, 6 других премій, 6
    третіх премій та 15 відзнак для трьох розділів: фотографія, есе та
    презентація певного звичаю чи обряду.
    Союз українців Румунії забезпечив транспорт, проживання та харчування.




    Після преміювання, члени журі: хореограф
    Петро Шойман, історик Ірина-Люба Горват й
    народна співачка Фелічія Облеснюк, привітавши переможців, зробили їм окремі цінні
    рекомендації для майбутніх виступів у зв’язку з народним одягом,
    виконанням танців та складанням есе. Потім щасливі учні,
    вчителі, батьки почали робити гарні фотографії на довгу згадку, а ми старалися записати найсвіжіші відгуки.




    Вихователька
    української мови з села Вишавська Долина Марамуреського повіту Нарциса Греченюк поділилася своїми
    враженнями від участі в конкурсі: Дуже добре представилися всі групи дітей. Ми мали
    можливість ознайомитися зі звичаями інших повітів, ми дуже задоволені й сподіваємось,
    що візьмемо участь і наступного року у цьому конкурсі, тому що такого роду події дуже корисні для того, щоб прищепити дітям любов і повагу до народних звичаїв й
    традицій. Такі вистави ми проводимо й у нашому садочку з нагоди різних свят. Робота
    нелегка, є багато праці, але дітям дуже подобається і вони дуже задоволені.’




    Уляна Юркуц, мати шестирічного Максима з
    Вишавської Долини сказала: Наші діточки намагалися
    показати насамперед всю красу того стародавнього ярмарку, коли люди йшли на
    ярмарок не лише просто купувати, а й розважатися, поговорити, дізнатися останні
    новини, бо колись не було як тепер інтернет і телебачення. Саме на такому
    ярмарку вони здобували найсвіжішу інформацію. У виставі наші діточки розповідали
    і вірші і танцювали, жартували, продавали корову. Мій синочок продавав корову,
    жартував. Діти заохочували й членів журі до ярмарку. Пропонували їм різноманітні продукти, овочі, розповідали про них. Діти коли приїжджають додому, вони настільки наповнені такими
    позитивними емоціями, радощами від того, що вони бачили: нове місто, нову
    архітектуру. Вони знаходять нових друзів, бачать інші обряди, дивляться на
    старше покоління, беруть для себе щось нового. Вихователька Греченюк Нарциса
    дуже багато вкладає душі, щоб не забувалося українське коріння, щоб діти
    розмовляли українською мовою, співали українських пісень. Ми її дуже вдячні за
    це. Велика робота й з боку батьків, тому що і ми вдома розказуємо дітям, що в
    них дві мови: українська й румунська і що вони багатші, тому що вивчають більше
    мов. Ми допомагаємо з чим треба і завжди заохочуємо діточок.
    Далі запрошуємо вас слухати уривок з
    вистави український стародавній ярмарок.


    Учениця Аміна Боднарюк, член гурту Соколи ліцею імені Тараса Шевченка з Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту сказала,
    що їй дуже сподобався конкурс, представлені звичаї, а також місто Сучава. І
    минулого року гурт
    Соколи взяв
    участь у конкурсі, тоді учні представили звичай весілля, а цього року
    українські вечорниці. Аміна сказала, що навчилася від старших людей давні
    пісні, які дуже гарні та які у її рідному селі Вишня Рівна ще зберігаються. Далі
    запрошуємо вас послухати уривок з коломийки, яку учні ліцею імені Тараса
    Шевченка виконали на українських вечорницях.




    Кріна Челенюк, учениця Школи
    Вишньої Рівни Марамуреського повіту сказала: Ми представили великодні традиції та страсні пісні. Нас підготовляла керівниця Джета Петрецька, з якою ми дуже багато працювали на уроках так й після уроків. Ці пісні наша керівниця зібрала з нашого села.




    Шкільний
    інспектор Лучія Мігок, ініціатор цього конкурсу, яка викладає українську мову в
    коледжі імені Міхая Емінеску ствердила, що: Головною метою конкурсу Історія і традиції українців є заохочення школярів, які належать до
    української меншини до проведення
    спільних заходів з метою сприяння збереженню мови, історії, традицій і
    утвердження міжкультурного діалогу, а специфічними цілями є наступними: активізація відносин між українцями, які проживають на території Румунії, шляхом вивчення традицій, специфічних для кожної зони та висвітлення спільних елементів, культивування
    поваги до цінностей власної культури та цінностей інших культур, утвердження міжкультурного
    діалогу як процесу, за допомогою якого молодь розвиває здатність
    діяти у більш складному культурному середовищі, зміцнення партнерських відносин
    між школами та представниками повітових організацій Союзу українців Румунії, з метою розвитку дружніх відносин, висвітлення внеску культури української
    громади у розвиток національної культури, формування і розвиток навичок командної роботи, виявлення нових талантів у галузі літератури, музики, мистецтва та,
    не востаннє,встановлення нових знайомств та дружніх контактів між
    дитячими колективами.

    Голова Сучавської філії Союзу українців Румунії Ілля Савчук сказав, між іншим, що
    дев’ятий випуск конкурсу, рівень якого постійно
    підвищується, був успішний. Він додав, що Союз українців Румунії з самого початку фінансово підтримував
    цей конкурс, який є доброю нагодою для спілкування українців, які проживають у
    різних регіонах Румунії.




    Радник у Міністерстві освіти
    Ельвіра Кодря підбила підсумки цього конкурсу: З року в рік конкурс організується все краще і краще, збільшилося число
    дітей, які беруть участь у конкурсі. Цього року було близько 150 дітей. Конкурс має три категорії: есе, в якому учні
    повинні були підготувати есе про звичай або обряд українців, які
    проживають в Румунії та представити його у форматі PowerPoint, потім була категорія фотографія на ту саму тему
    і остання категорія з найбільшими учасниками та наживо представлення звичаю або обряду. Взяли участь діти, починаючи від дошкільного віку до
    початкових класів, гімназії та ліцею. Слід нагадати, що конкурс був
    започаткований пані Лучією Мігок, на той час інспектор з української мови, як
    проект для Департаменту міжетнічних відносин і був внесений до складу Календаря
    позашкільних заходів Міністерства освіти чотири роки і тому користується фінансовою підтримку і з боку цього відомства. Конкурс заохочує дітей пригадати
    традиції та звичаї своїх предків, спілкуватися між собою та ознайомитися з
    традиціями інших регіонів Румунії де
    проживають українці.


    У місті Сучава відбулося справжнє свято української
    культури, а переможцями були всі його
    учасники.

  • Переможці конкурсу «Алба Юлія – місто Об’єднання»

    Переможці конкурсу «Алба Юлія – місто Об’єднання»

    Дорогі друзі, ВСРР запросила вас до 30 червня 2018, дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами під назвою «Алба Юлія – місто Об’єднання», присвяченому 100-річчю об’єднання територій з переважно румуномовним населенням в єдину національну державу, 1 грудня 1918 року.

    Конкурс спонукав ваш інтерес і ми отримали 268 правильних та повних відповідей. Дякуємо за участь і запрошуємо взяти участь в наших наступних конкурсах.

    Великими преміями є дві безкоштовні путівки з повним пансіоном, на одну особу кожна, з 10 по 18 вересня 2018 року, надані готелем Трансільванія в місті Алба Юлія і туристичним пансіонатом Каса Моцулуй в Арієшень повіту Алба. Також учасники отримають цікаві призи, зокрема засоби просування румунської культури. Конкурс був організований разом із Повітовою Радою Алба, Мерією міста Алба Юлія, місцевою філією Спілки образотворчих митців Румунії, Румунською православною єпархією Алба Юлія, Фарфоровим заводом АПУЛУМ – Алба Юлія та Акціонерним товариством Ромфілателія . Так само спеціальні премії для конкурсу надали Ясська територіальна студія Радіо Румунія, Митрополія Молдови і Буковини та Повітова рада Бузеу.

    З передач ВСРР, нашого сайту чи профілів Facebook, Google+ і LinkedIn ви могли дізнатися відповіді на запитання конкурсу.

    Конкурс завершився 30 червня 2018 року. До коли ви дізнаєтеся хто є переможцями нашого конкурсу, нагадаємо вам запитання, на які ви повинні були відповісти:

    Що відзначають в Румунії 1 грудня та яке значення має це свято? Правильна відповідь: Відзначають Національний день Румунії. 1 грудня 1918 року території, на яких проживало переважно румунське населення, об’єдналися в національну державу.

    В якому місті відбулися Великі національні збори 1 грудня 1918 року? Правильна відповідь: В місті Алба Юлія.

    В якій частині країни розташоване місто Алба Юлія? Правильна відповідь: в центральній Румунії


    А зараз список переможців.

    30 відзнак отримали наступні слухачі ВСРР та користувачі нашої інтернет-сторінки: Салім Сабах Аль-Сарай з Іраку, Самі Ахмад Мосад та Атеф Саламе з Египту, Бен Амер Лаїд з Альжиру, Ніколай Матвеєв з Росії, Олександр Куземінський з України, який написав російській редакції, Хосе Луїс Коркуера з Іспанії, Антоніо Акоста з США, Адрієль Амая Армас із Куби, Раффаеле Понтічеллі та Франческо Греко з Італії, КрістофПаустіан та Маріо Шолер з Німеччини, Грант Скінер, Пол Мартін, Давід Харрінгтон та Джеймс Біркетт з Великобританії тощо.

    Тітуш Абделазіз з Альжиру, який написав французькій редакції ВСРР, аргументував свою участь в конкурсі: Коли простіше отримати доступ до радіо через Інтернет, відкриваєш для себе багато переваг, особливо стосовно зв’язку між ВСРР та її слухачами. І тому що найпростіші ідеї є часто найкращими, головна причина, яка спонукала мене взяти участь у конкурсі, – це виграш призу.

    20 ІІІ-іх Премій будуть відправлені до наших наступних слухачів та користувачів інтернету: Володимиру Гудзенку з Росії, який написав нашій редакції, Ділмі Тахеру Бен Салаху з Альжиру, Родіці Мартін з Румунії, Александру Унтіновичу з Росії, Вікторії Холщевніковій з Білорусі, Хуану Франко Креспо з Іспанії, Чен Вею з США, який написав китайській редакції, Франческо Паролі з Італії, тощо….

    Володимир Гудзенко з Росії написав: «Великий румунський народ то народ з високою національною самосвідомістю. Національне самоусвідомлення румунів, їхня палка любов до рідної землі, високі моральні чесноти та горде усвідомлення своєї великої мети – мати власну велику державу – дозволили їм вийти переможцями в боротьбі з імперіями та здобути власну державу, нехай і ціною багатьох жертв. Я гадаю, українцям є чому повчитись у румунів…»


    Александр Устінович, з Росії, коротко відповів: Беру участь в конкурсі, тому що зацікавлений вашою країною, і сподіваюсь відвідати її. Я читаю ваш сайт, бо мене цікавить Румунія, її люди, її культури, її природа та історія

    Вікторія Холщевнікова, з Білорусі, написала: Я пристрасно цікавлюся протягом багатьох років вашою дивовижною країною. Я збираю значки, літературу та інші сувеніри про Румунію, намагаюся не пропускати жодне телевізійне шоу про Румунію, а програми ВСРР завжди слухають .

    Фань Хунцжі, з Китаю, аргументує: Перейшовши на сайт ВСРР, я дізнався, що розпочався новий конкурс з призами, який організовує ваша радіостанція, і я був дуже радий. Як правило, можливості контактувати ВСРРне є частими. У вільний час у мене є тільки сайт ВСРР, звідки я можу дізнатися останні новини. У моєму повсякденному житті іншим моїм захопленням є старі кінофільми. Серед цих закордонних фільмів, який я часто дивлюся, це кінострічки про антифашистську боротьбу СРСР, Югославії, Румунії та Албанії у Другій світовій війні, кінострічки перекладені на китайську мову .

    Пол Джет з Франції написав: Я слухаю передачі ВСРР вже більше 25 років. Мене особливо цікавить інформація про Румунію, а також про Південно-Східну Європу. Я слухаю з великим інтересом програми, що представляють життя Румунії – економічне, соціальне, культурне життя тощо. Століття Великого об’єднання буде відзначене 1 грудня 2018 року, момент коли Румунія готується взяти на себе головування в Раді Європейського Союзу місяць по тому. Особисто я думаю, що це щасливий збіг, який приносить сподівань для Румунії та Європейського Союзу. Своїм мандатом Румунія підтвердить своє повноцінне місце в ЄС.

    А Алан Холдер з Великобританії написав: Цей конкурс дуже особливий, оскільки він нагадує нам про найважливіший день в сучасній історії Румунії. Це змусило мене шукати старі карти регіону, починаючи з ХХ століття, щоб побачити, де розташовані різні провінції та як змінилися кордони Румунії з 1918 року (…) Безумовно, мої знання про Румунію були б набагато біднішими, якби я не виявив ВСРР.

    10 ІІ-их премії відведено наступним слухачам: Андону Крісто з Албанії, Зіяду Саліму Акілу з Йорданії, Віталію Нікіфорову з Росії, Хорхе Леандро Зоке з Куби, Діно Антоніо Россето з Італії тощо…

    Віталій Нікіфоров, з Росії, пояснює: Я беру участь у конкурсі з інтересу до Румунії, історії та культури цієї країни та бажання побачити її насправді. Я стежу за сайтом, щоб краще зрозуміти події, що відбуваються в цій країні .

    Діно Антоніо Россетто з Італії стверджував: Приємно та цікаво взяти участь у конкурсах ВСРР, тому звідси можна дізнатися щось із історії, яка в кінцевому рахунку представляла спільну історію Європи після Першої світової війни. Національний дух також вразив загальну ідентичність ряду європейських держав.

    Керрі Хупер, з США, зазначила: У світі, розподіленому конфліктами, радіостанції, подібні до ВСРР, будують культурні мости. Навчатися поважати та цінувати інші культури – це найкращий спосіб боротьби з тероризмом, тому що люди не бояться того, що вони розуміють.

    І Марко Хоммель з Німеччини стверджував: Я хочу перемогти, але мене порадує і менший приз. Через інвалідність я не можу відправитися в подорож, але мені би сподобалося отримати менший приз .

    10 Перших Премії отримають наступні слухачі: Гуміді Мохамед з Альжиру, наш співвітчизник Міхай Джорджеску з Канади, Вера Кузнецова з Росії, Хектор Грегоріо Гойкоїча з Уругваю, Хексіге з Китаю, Марко Ботатті з Італії, Ерхард Лайбер з Німеччини, Томас Бегу з Франції, Мітул Кансал та Джайдееп Чакрабарті з Індії.

    Марко Ботатті з Італії навів такий аргумент: Те, що спонукало мене взяти участь у цьому конкурсі, було бажання поглибити історію Румунії, яку я мав можливість відвідати в 2006 році. Я був тоді в місті Алба-Юлія, яке особливо вразило мене. ВСРР тримає мене в курсі румунських подій.

    Француз Томас Беґу написав наступне: Я завжди любив брати участь у будь-яких змаганнях; це дуже цікаве та повчальне для мене хобі. Слухаючи короткохвильові радіостанції зі всього світу, ми постійно знаходимо нові речі про звичаї інших країн, і коли ми відвідуємо їх, ми більше не відчуваємо себе чужими. Тому, бачачи цей конкурс про Алба Юлію я поспішав брати участь».

    14 Спеціальних призів будуть відправлені до наступних слухачів або користувачів Інтернету: Маури Гарріх, з Ірландії, Віталію Ефіменку з Білорусі, який написав нашій редакції, Адріану Сільвію Міронеску з Румунії, Анни Нагапетян з Росії, Міодрагу Рістічу з Сербії, Хуану Карлосу Бускалья з Аргентини, Йозефу Аріасу з Коста-Ріки, Янь Тіджунгу з Китаю, Джованні Сержі з Італії, Рейнхарду Шуману зі Швеції, який написав до німецької редакції, Бернару Лаунаю та Паскалю Яміню з Франції, Ашику Екбалу Токону з Бангладеша і Радхакришнаі Піллай з Індії.

    Наш вірний слухач з Білорусі, Віталій Ефіменко написав нам: «До участі у конкурсі нас спонукала любов до Румунії й великий інтерес щодо культурної й історичної спадщини румунського народу. З цієї ж причини слухаємо передачі ВСРР, а також читаємо інформаційні матеріали ВСРР у Інтернеті. Дуже приємно, що ВСРР продовжує мовлення іноземними мовами, зокрема українською, – це дає можливість вельми широкій аудиторії в усьому світі отримувати детальну й неупереджену інформацію про цю прекрасну країну. Ось і нині ВСРР дарує своїм слухачам чергову можливість подолати час і простір, пірнувши з головою у мандри величним всесвітом, на ім’я Румунія…»

    Хуан Карлос Бускалья з Аргентини стверджував: «Я слухаю вас протягом декількох десятиліть, я почав робити це тут у своїй рідній Аргентині, і продовжував в моїх роках проживання в Італії з 2002 по 2010 рік, і я буду продовжувати регулярно слухати вас та регулярно інформуватися про Румунію. Поточні програми, які ви транслюєте іспанською мовою радують мене.»

    З Франції, Паскаль Ямін написав: Я відчув сильне хвилювання, коли дізнався про цей конкурс, тому що він висвітлює сторінку історії, яка мені особливо цікава і яка допомогла мені відвідати Алба-Юлію у вересні 2017 року. Я не можу не брати участь, тому що мені подобається тема. Завдяки Румунії я дізнався більше про історію Франції у Першій світовій війні та про румунських солдатів полонених в Ельзасі. Тепер я розумію, що Велика війна і дружба між народами означають для румунів.

    І ось, найбільш очікуваний момент. Взяв участь у конкурсі, правильно відповідав і виграв двотижневу поїздку з повним пансіоном з 10 по 18 вересня 2018 року в регіоні Арієшень та Алба Юлія … слухач ВСРР Йонас Селл з Дортмунда, Німеччини. Щиро вітаємо і чекаємо на нього у вересні в Румунії!

    Йонас Селл, переможець Великої премії надіслав нам таке коротке послання, яке фактично синтезує роль ВСРР: Конкурс – це можливість дізнатися більше про Алба-Юлію та про те, що сталося 1 грудня 1918 року. Інформацію цю інакше я б не отримав у Німеччині.

    Дякуємо всім тим, хто відповів на запитання, і хто навів ті аргументи, що переконали їх взяти участь у конкурсі.

    Призи та відзнаки будуть надіслані поштою в найближчі місяці, і ми просимо вас підтвердити листом або електронною поштою як про отримання пакунку, так і про його зміст! Ще раз спасибі за те, що спробували ваші шанси та відповіли на конкурс ВСРР і запрошуємо взяти участь у наших наступних конкурсах!

  • Національний конкурс декламування української поезії

    Національний конкурс декламування української поезії

    12 травня в місті
    Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту відбувся XII-ий випуск
    Національного конкурсу декламування української поезії, в якому взяли участь 58
    учнів з шкіл повітів, в
    яких вивчається українська мова та які стали переможцями
    повітового етапу.




    Конкурс був організований Союзом українців Румунії за підтримкою Міністерства національної
    освіти Румунії. Урочисте
    відкриття відбулося в концертному залі Мистецької школи імені Джордже
    Енеску. Виступив із привітальним словом голова Марамороської повітової
    організації СУР-у Мирослав Петрецький. Також взяли участь представники Парламенту
    Румунії, Уряду Румунії, Міністерства Національної освіти, Посольства України у Бухаресті, Союзу
    українців Румунії,
    повітових шкільних інспекторатів. Репортаж про конкурс знімав
    Перший національний телеканал Румунії.






    Ми
    запросили шкільного радника у Міністерстві
    національної освіти Елвіру Кодря розповісти як пройшов цей конкурс. Ось, що вона сказала: Кожного року беруть участь у конкурсі учні зі повітів, де вивчається
    українська мова, починаючи з початкових класів до гімназії та ліцею. Як завжди
    конкурс був дуже добре організований, оскільки голова Марамуреської організації
    СуР-у Мирослав Петрецький вже має великий досвід в організації такого роду подій. Чотири роки тому, я ввела цей конкурс до Календаря олімпіад та
    національних конкурсів Міністерства національної освіти і таким чином діти
    отримують й дипломи з боку цього відомства. Учні прибувають день наперед, щоб
    відпочити трохи, а наступного дня проходить конкурс декламування української
    поезії. До складу журі ввійшли письменник Михайло Трайста, головний редактор
    журналу Наш голос Ірина Мойсей, Генеральний секретар СуР-у, історик Люба Горват, вчителька української мови Анна Самбор та я з боку Міністерства національної освіти. Цього року мені було дуже приємно, тому
    що брали участь і діточки початкового заснованого цього року класу школи Вишня
    Рівна і навіть учениця, яку підготувала вчителька Лариса Петрецька та яка вперше брала участь у такому конкурсі, зайняла перше
    місце у своїй категорії. Також
    дуже гарно представився учень повіту Сучава, підготовлений інспектором Лучією
    Мігок, який вразив нас всіх аж до сліз. Він також зайняв перше місце. Між
    критеріями конкурсу, крім декламування поезії, учні повинні були прочитали
    текст на перший погляд, дотримуючись відповідної інтонації та потім розказали його
    зміст. Журі ставив їм кілька запитань, стежив за
    наголосом, дикцією, вимовлянням, нотував і потім, за отриманими балами учнями, виділив
    їм премій. Премії були надані з боку Союзу українців Румунії. Учні переможці отримали
    фотоапарати, а за участь по сто леїв. Метою цього конкурсу було не тільки вивчити та декламувати поезію а й заохотити учнів краще вивчати рідну українську мову. На жаль, окремі учні дуже гарно декламують, але не дуже справляються зі читанням. Треба, щоб діточки більше читали українською мовою.

    Афанасій Бружа учень дев’ятого класу Православної теологічної семінарії імені Митрополита Дософтея у місті Сучава,
    який вивчає українську мову в Коледжі імені Міхая Емінеску поділився своїми враженнями від участі у конкурсі та продекламував уривок з Причини Тараса Шевченка: Було приємно, що Союз українців Румунії вручив цінні премії. Мені дуже подобалося як члени журі відносилися до кожного учасника конкурсу. Я зробив собі дуже багато друзів. Місто Сігету-Мармацієй дуже гарне, я можу рекомендувати всім відвідувати це місто.

    А тим часом із діброви
    Козак виїзжає;
    Під ним коник вороненький
    Насилу ступає.
    «Ізнемігся, товаришу!
    Сьогодні спочинем:
    Близько хата, де дівчина
    Ворота одчинить.
    А може, вже одчинила –
    Не мені, другому…
    Швидче, коню, швидче, коню,
    Поспішай додому!»
    Утомився вороненький,
    Іде, спотикнеться, –
    Коло серця козацького
    Як гадина в’ється.
    «Ось і дуб той кучерявий…
    Вона! Боже милий!
    Бач, заснула, виглядавши,
    Моя сизокрила!»
    Кинув коня та до неї:
    «Боже ти мій, Боже!»
    Кличе її та цілує…
    Ні, вже не поможе!
    «За що ж вони розлучили
    Мене із тобою?»
    Зареготавсь, розігнався –
    Та в дуб головою!


    Слід уточнити, що Посольство України в Румунії, у свою чергу, вручило дипломи чотирьом кращім вчителям, які підготували учнів -
    переможців.

  • Національний конкурс декламування української поезії

    Національний конкурс декламування української поезії

    12 травня в місті
    Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту відбувся XII-ий випуск
    Національного конкурсу декламування української поезії, в якому взяли участь 58
    учнів з шкіл повітів, в
    яких вивчається українська мова та які стали переможцями
    повітового етапу.




    Конкурс був організований Союзом українців Румунії за підтримкою Міністерства національної
    освіти Румунії. Урочисте
    відкриття відбулося в концертному залі Мистецької школи імені Джордже
    Енеску. Виступив із привітальним словом голова Марамороської повітової
    організації СУР-у Мирослав Петрецький. Також взяли участь представники Парламенту
    Румунії, Уряду Румунії, Міністерства Національної освіти, Посольства України у Бухаресті, Союзу
    українців Румунії,
    повітових шкільних інспекторатів. Репортаж про конкурс знімав
    Перший національний телеканал Румунії.






    Ми
    запросили шкільного радника у Міністерстві
    національної освіти Елвіру Кодря розповісти як пройшов цей конкурс. Ось, що вона сказала: Кожного року беруть участь у конкурсі учні зі повітів, де вивчається
    українська мова, починаючи з початкових класів до гімназії та ліцею. Як завжди
    конкурс був дуже добре організований, оскільки голова Марамуреської організації
    СуР-у Мирослав Петрецький вже має великий досвід в організації такого роду подій. Чотири роки тому, я ввела цей конкурс до Календаря олімпіад та
    національних конкурсів Міністерства національної освіти і таким чином діти
    отримують й дипломи з боку цього відомства. Учні прибувають день наперед, щоб
    відпочити трохи, а наступного дня проходить конкурс декламування української
    поезії. До складу журі ввійшли письменник Михайло Трайста, головний редактор
    журналу Наш голос Ірина Мойсей, Генеральний секретар СуР-у, історик Люба Горват, вчителька української мови Анна Самбор та я з боку Міністерства національної освіти. Цього року мені було дуже приємно, тому
    що брали участь і діточки початкового заснованого цього року класу школи Вишня
    Рівна і навіть учениця, яку підготувала вчителька Лариса Петрецька та яка вперше брала участь у такому конкурсі, зайняла перше
    місце у своїй категорії. Також
    дуже гарно представився учень повіту Сучава, підготовлений інспектором Лучією
    Мігок, який вразив нас всіх аж до сліз. Він також зайняв перше місце. Між
    критеріями конкурсу, крім декламування поезії, учні повинні були прочитали
    текст на перший погляд, дотримуючись відповідної інтонації та потім розказали його
    зміст. Журі ставив їм кілька запитань, стежив за
    наголосом, дикцією, вимовлянням, нотував і потім, за отриманими балами учнями, виділив
    їм премій. Премії були надані з боку Союзу українців Румунії. Учні переможці отримали
    фотоапарати, а за участь по сто леїв. Метою цього конкурсу було не тільки вивчити та декламувати поезію а й заохотити учнів краще вивчати рідну українську мову. На жаль, окремі учні дуже гарно декламують, але не дуже справляються зі читанням. Треба, щоб діточки більше читали українською мовою.

    Афанасій Бружа учень дев’ятого класу Православної теологічної семінарії імені Митрополита Дософтея у місті Сучава,
    який вивчає українську мову в Коледжі імені Міхая Емінеску поділився своїми враженнями від участі у конкурсі та продекламував уривок з Причини Тараса Шевченка: Було приємно, що Союз українців Румунії вручив цінні премії. Мені дуже подобалося як члени журі відносилися до кожного учасника конкурсу. Я зробив собі дуже багато друзів. Місто Сігету-Мармацієй дуже гарне, я можу рекомендувати всім відвідувати це місто.

    А тим часом із діброви
    Козак виїзжає;
    Під ним коник вороненький
    Насилу ступає.
    «Ізнемігся, товаришу!
    Сьогодні спочинем:
    Близько хата, де дівчина
    Ворота одчинить.
    А може, вже одчинила –
    Не мені, другому…
    Швидче, коню, швидче, коню,
    Поспішай додому!»
    Утомився вороненький,
    Іде, спотикнеться, –
    Коло серця козацького
    Як гадина в’ється.
    «Ось і дуб той кучерявий…
    Вона! Боже милий!
    Бач, заснула, виглядавши,
    Моя сизокрила!»
    Кинув коня та до неї:
    «Боже ти мій, Боже!»
    Кличе її та цілує…
    Ні, вже не поможе!
    «За що ж вони розлучили
    Мене із тобою?»
    Зареготавсь, розігнався –
    Та в дуб головою!


    Слід уточнити, що Посольство України в Румунії, у свою чергу, вручило дипломи чотирьом кращім вчителям, які підготували учнів -
    переможців.

  • Національний конкурс ”Історія і традиції українців” в місті Сучава

    Національний конкурс ”Історія і традиції українців” в місті Сучава

    20 – 21 квітня
    у приміщені Національного коледжу ім. Міхая Емінеску в Сучаві (схід Румунії)
    відбувся Національний конкурс Історія і традиції українців.




    Конкурс
    пройшов за фінансової підтримки Союзу українців Румунії та мав три розділи:
    фотографія, есе та презентація певного звичаю чи обряду.




    У змаганні взяли участь 150
    українських школярів, з п’яти регіонів
    Румунії, в яких компактно проживають українці, зокрема з Марамуреського,
    Ботошанського, Караш-Северінського Cату-Марського та Сучавського повітів.




    Метою
    конкурсу є збереження етнічної та культурної ідентичності української меншини,
    залучення української молоді до вивчення мови, історії та традицій своїх
    батьків та дідів, формування інтересу учнів до вивчення українських традицій в
    рідному селі, місті чи повіті, а також утвердження міжкультурного діалогу.

  • Конкурс з призами ”Алба Юлія – місто Об’єднання”

    Конкурс з призами ”Алба Юлія – місто Об’єднання”

    Дорогі друзі! Ми запрошуємо
    вас взяти участь у новому конкурсі з призами Алба Юлія – місто
    Об’єднання, присвяченому 100-річчю об’єднання територій з переважно румуномовним населенням в єдину національну державу.




    1 грудня 1918 року в місті Алба Юлії відбулися Великі національні збори, на
    яких було проголошене об’єднання Бессарабії, Буковини, Трансільванії, Банату, Крішани, Марамурешу та Сатмару з
    Королівством Румунія. З 1990 року 1 грудня румуни відзначають Національний День Румунії.


    27 березня 1918 року рішенням об’єднання Бессарабії з
    Королівством Румунія почався історичний процес формування єдиної румунської держави, що завершився 1 грудня того ж року, коли Трансільванія останньою об’єдналася з Румунією, і
    таким чином, була створена Велика Румунія. У 1918 році на карті Центральної та Східної
    Європи з’явилися нові держави, серед них і Велика Румунія. Нові реалії призвели
    до перегрупування політичних структур за національними ознаками. Принцип національного самовизначення на основі
    етнічної більшості зіграв вирішальну роль у формуванні нових державних
    суб’єктів та досі діє в міжнародних відносинах.


    Отож слухайте передачі ВСРР, читайте наші статті на
    веб-сторінці www.rri.ro та в
    мережах Facebook або Twitter і вам буде легко дати правильні
    відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не
    пізніше 30 червня 2018 року
    .




    У конкурсі розігруються дві
    безкоштовні путівки з повним пансіоном, на одну особу кожна, з 10 по 18 вересня 2018 року
    , надані готелем Трансільванія в місті Алба Юлії і туристичним пансіонатом Каса моцулуй в Арієшень повіту Алба. Як
    зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на
    дорогу до Румунії і назад та на оформлення візи (у разі потреби). Також на
    учасників конкурсу очікують цікаві призи,
    зокрема засоби просування румунської культури.




    Нашими спонсорами і партнерами виступають: Повітова рада Алба, Мерія міста
    Алба Юлія, місцева філія
    Союзу образотворчих митців Румунії, Румунська православної єпархія Алба Юлії, Фарфоровий
    завод АПУЛУМ – Алба Юлія.




    Запитання:


    – Що відзначають в Румунії
    1 грудня та яке значення має це
    свято?


    – В якому місті відбулися Великі національні збори 1
    грудня 1918 року?


    – В якій частині країни розташоване місто Алба Юлія?




    Просимо написати, що
    спонукало вас до участі в цьому конкурсі та чому ви слухаєте передачі ВСРР. Не
    зволікайте з листами! Розіграш призів відбудеться щойно після завершення
    конкурсу.




    Бажаємо успіху !




    Регламент конкурсу можна
    прочитати ТУТ.

  • Благодійний велосипедний конкурс

    Благодійний велосипедний конкурс

    Сотні
    велосипедистів візьмуть участь цього
    року в місті Фегераш у
    п’ятому випуску благодійного велосипедного конкурсу Bikeathon. Аматорські та професійні велогонки сприятимуть фінансуванню кількох громадських проектів,
    таким чином щоб особисте здоров’я перепліталося зі здоров’ям громади.


    Оана Мітя виконавчий директор Фонду Фегерашського Краю
    подає деталі:
    Ми
    почали реєстрацію для п’ятого
    випуску благодійного велосипедного конкурсу, який проходитиме 9 червня в місті Фегераш. Там буде більше видів велосипедних змагань, але в основному конкурс є нагодою для зібрання грошей, якими будуть фінансуватися
    різні громадські проекти.

    Цей захід буде відкритим для всієї громади міста, а учасники зможуть запрошувати своїх знайомих підтримувати їх в конкурсі. Велосипедисти педалюватимуть для одного чи іншого проекту. Від нашого співрозмовника ми дізналися, що реєстрація проектів почалася 15 січня: Цей конкурс має три етапи. Реєстрація проектів, коли окрема особа, організація або установа може зареєструвати власний
    проект.
    Це дуже просто, треба щоб вони повідомили нам, на яку потребу громади
    відповідає проект та як він впливатиме на життя громади. Потім, слідує реєстрації велосипедистів, які педалюватимуть для одного чи іншого проекту. Ми фінансує щонайменше 10 проектів щороку. Проекти можуть бути у сфері освіти, соціальної допомоги,
    навколишнього середовища, спорту, захисту тварин тощо. У минулому році ми фінансували такі проекти як: влаштування шкільної лабораторії
    або оновлення бібліотеки в одному зі сіл Фегерашського Краю.
    Проекти різноманітні, тому що різноманітні й інтереси людей. Немає конкретних тем або певних обмежень. А потім слідує змагання.

    Велосипедисти збирають гроші за допомогою соціальних мереж
    та організації, які підтримують їх. Донори можуть підтримувати одного з
    велосипедистів та дарувати певну суму грошей для його участі в конкурсі. Ми
    запитали Оану Мітя, хто бере участь у велосипедному конкурсі. Ось, що вона відповіла: По-перше люди, які походять з нашої громади. Минулого
    року з 700 учасників, 600 були мешканцями Фегерашського Краю, але і люди інших
    місцевостей. Цього року ми сподіваємось на щонайменше 800 байкерів. Ми маємо намір розвивати цей конкурс, тому будемо організувати змагання й для професійних
    велосипедистів. Будуть велогонки на дистанцію близько 70 км на пагорбах Фегерашу,
    а також 40 км, 20 км та популярна велогонка на дистанцію 10 км, в якій можуть
    брати участь батьки з дітьми.




    Ідея благодійних марафонів не є новою, вона поширена по
    всьому світі, ствердила наша співрозмовниця, яка додала: Найбільший благодійний марафон організується в Лондоні, звідки
    ми взяли приклад. У багатьох містах Румунії, де існують неурядові організації,
    також організуються благодійні марафони. Ми подумали на благодійний велосипедний
    конкурс, оскільки Ферераш є містом велосипедів. Кілька років тому багато людей
    їздили на велосипедах, починаючи від малюків до пенсіонерів і ми хочемо
    відновити цей звичай. Так виникла у нас ідея організувати благодійний велосипедний конкурс. Чекаємо на всіх зацікавлених людей 9 червня!


    Фонд громади Фегерашсього краю будує платформу для
    управління грішми донорів, а потім фінансуватиме кожний проект, виділяючи суму,
    яку він зумів зібрати. Минулорічні проекти мали різні назви, серед яких: Здібні
    ручки та розумні голови, Літній танцювальний табір, Я учень,
    мене цікавить, я беру участь!, Право на рівні шанси , Я
    хочу знову бути чемпіоном, Гонка за традиціями. Але було ще
    багато інших проектів. Тому ми запрошуємо вас відвідувати сайт Bikeathon та
    підтримувати, навіть педалюючи, громадські проекти, які вам найбільш
    подобаються.

  • Переможці конкурсу ”Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи”

    Переможці конкурсу ”Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи”

    Дорогі друзі! Всесвітня служба Радіо Румунія запросила вас до 30 листопада взяти участь у конкурсі з призами Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи, присвяченому одному з найгарніших регіонів Румунії, розміщеному на півночі країни, на кордоні з Україною.

    Цей конкурс видався цікавим для більш ніж 300 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції.

    Ми маємо для вас багато цінних і цікавих призів від наших спонсорів і партнерів: Марамуреської повітової ради, Мерії міста Бая-Маре, Повітового художнього музею «Арт-центр Бая-Маре», Бая-Марської філії Союзу образотворчих митців Румунії, Румунської православної єпархії Мараморощини та Сатмару.

    Відповіді на запитання Ви могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали, розміщені на нашій веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в мережах Facebook і Twitter.

    Конкурс завершився 30 листопада 2017 року (дата пошти). Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були дати відповідь.

    – У якій частині Румунії знаходиться Марамуреський повіт?

    Правильна відповідь: На півночі Румунії.

    – Як називається унікальна меморіальна споруда в Сепинці?

    Правильна відповідь: Веселе Кладовище.


    Скільки марамуреських дерев’яних церков включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?

    Правильна відповідь: Вісім.

    – Назвіть адміністративний центр Марамуреського повіту?

    Правильна відповідь: Бая-Маре.

    А зараз – про відзнаки, призи та подарунки…

    Спеціальні відзнаки конкурсу отримали 30 слухачів Всесвітньої служби Радіо Румунія та читачів нашої веб-сторінки з Китаю, Іраку, Італії, Росії, Польщі, Аргентини, Бразилії, Іспанії, Австрії, Індії, Австралії, Ірландії, Нідерландів, Болгарії, Німеччини, включно слухачі Української редакції Віталій Єфіменко та його дружина Марина з Мінська, Білорусі, які так аргументували свою участь у конкурсі: Напевно, бажання відчути неповторний подих і смак самого повітря Мараморощини, атмосфери, напоєної пахощами дерева й тишою, спокійною і впевненою творчою енергією місцевого люду. На Мараморощині особливий навіть запах диму з коминів. Неповторні солодко-фруктові пахощі засніженого марамуреського села я щозими шукаю й по сьогодні: недалеко від місця, де мешкаємо в Мінську, є куточок забудови приватного сектору, де донині домівки опалюються деревиною фруктових порід. Йду туди й дихаю, а перед очима постають знайомі марамороські ландшафти: здається, зараз відчиниться уявна різьблена брама й гостинний господар у кужмі почастує чаркою запашної палінки…Зрештою, Мараморощина для нас – не лише цікавий автентичний регіон у самісінькому серці Європи, але живий символ, частина нашої особистої історії як подружжя, бо фактично саме завдяки Мараморощині й відбулося наше знайомство, яке з часом поклало початок родині. На перше побачення одне з одним і нас обох з Мараморощиною – до речі, для кожного з нас це була перша подорож до Румунії і Європи загалом – покликала Українська редакція ВСРР, за що велика подяка усьому її колективу. Сталося це 15 років тому – у цьому році, таким чином, невеличкий ювілей. Отже, Мараморощина не лише у серці Європи, вона – у серці кожної людини, що з нею запізналася. І ми, наша родина – не виключення. Відповідно і участь у конкурсі – чергове побачення, нехай і дистанційне, віртуальне, однак не менш живе й емоційне, з дивовижним Марамуреським краєм, можливість повернутися туди, подолавши простір і час. Дякуємо ВСРР за те, що вкотре – хай і дистанційно – побували на Мараморощині.

    Фарид Бумехаал з Алжиру, слухач французької редакції, написав: Я вірний слухач ВСРР та завжди слухаю програми про Румунію, тому що я дізнаюсь про визначні туристичні пам’ятки і традиції Румунії.


    Також надано 20 Третіх премій радіослухачам із Китаю, Австрії, Алжиру, Тунісу, Сенегалу, Італії, Білорусі, Росії, Колумбії, Канади, Філіппіни, Індії, Пакистану та нашій вірній слухачці Наталії Заболотна з Києва, яка написала: Як слухачка ваших передач і читачка вашої сторінки в інтернеті я з радістю сприйняла новину, що цього літа Радіо Румунія відновила традицію конкурсів для читачів. Мені здається, що в сучасній ситуації це крім усього чудовий спосіб мобілізувати слухачів. Адже в нинішній час, коли багато інформації є в інтернеті, а сам інтернет є доступнішим, якщо виникає запитання про Румунію, його простіше задати Гуглу, а не писати на радіо. А конкурс стимулює слухачів уважніше слухати передачі, відстежувати матеріали в соціальних мережах – і озиватися. Коли ви оголосили конкурс Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи, я вирішила неодмінно взяти участь. Колись кілька років тому ви вже проводили конкурс, присвячений цьому чудовому краю, котрий (як і Буковина) поєднує Румунію та Україну. Тодішній конкурс мав назву Незрівнянна Мараморощина. Мені запам’яталося таке чудове поетичне означення, що викликає в уяві казкову природу гір Родней та високі шпилі дерев’яних церков своєрідної архітектури.


    Володарями Другої премії стали 20 слухачів з Іспанії, Китаю, Німеччини, Алжиру, Франції, Італії, Бразилії, Чілі, Великобританії, США, Індії, Мальти, Росії та наш слухач Володимир Бондар з Івано-Франківськ: Хочу подякувати за підготовлення цікавих передач та проведення конкурсу. Участь в конкурсі можна порівняти з пошуковою роботою. Деякі питання чіпають цікавість і ти починаєш шукати більш розгорнуту відповідь. Благо є можливість (інтернет) не тільки прочитати а й подивитись фото і відео. В даному конкурсі марамуреські дерев’яні церкви для мене стали відкриттям. Завжди цікаво пізнати щось нове, тим більше в країна сусіда. Другий аспект цікавості до конкурс це моє сусідство з повітом і гірський пішохідний туризм, стежки якого не раз пролягали попри кордони Мараморощини. Хочу сказати що мальовничіших гір годі шукати, особливо осінню. І можливо я таки відвідаю г. Феркеу, Гори Родней та озеро Лала Маре.

    Перша премія дісталася десятьом учасникам нашої радіовікторини з США, Сербії, Німеччини, Єгипту, Італії, Росії, Перу, Індії, включнослухачу Української редакції ВСРР Володимиру Гудзенку з Луховіц Московської області, який так аргументує свою участь у конкурсі: Мене спонукало взяти участь у вашому конкурсі велике бажання більше дізнатись про Румунію – країну моєї мрії, країну, в якій я дуже хотів би побувати ще раз. Як також палке бажання краще пізнати Мараморощину – край, де живуть мої співвітчизники-українці, Мараморощину, про яку я багато чув і читав.

    Іван Клейн з США румун за походженням написав: Я слухаю ВСРР на мобільному телефоні. Я покинув країну у 1975 році, але мене цікавить те, що відбувається в Румунії. Будучи народженим у Сігеті, цей конкурс мені здавався дуже цікавим. Я хочу привітати вас за цікаві та різноманітні передачі, яких я слухаю з великою насолодою.

    Дев’ять спеціальних премій отримають найближчим часом наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Фань Хунцжі з Китаю, Ідрісс Боудіна з Марокко, Жан Марк Олрі з Франції, Джованні Алотто з Італії, Ніколай Логінов з Росії, Адріель Амая Армас з Куби, Алан Гейл з Великобританії, Ашик Екбал Токон з Бангладешу та Крістер Брундстром з Швеції.

    Фань Хунцжі з Китаю написав: Відвідавши веб-сайт ВСРР, я дізнався, що ви розпочали новий конкурс, і я був дуже радий цьому. Кожного разу, коли я беру участь у конкурсах ВСРР у мене є нова можливість вивчити нові речі про Румунію. Сьогодні Румунія займає особливе місце в моїй душі. Я люблю тебе від всієї моєї душі, Румунія!

    Ніколай Логінов з Росії надіслав таку відповідь: У 2007 році я виграв конкурс ВСРР, присвячений місту Сібіу, який став європейською культурною столицею року, і цей досвід вплинув на моє життя. І візит до російської редакції ВСРР та зустріч з її редакторами був цікавим моментом цієї екскурсії. Я залишаюсь вірним слухачем ВСРР та беру участь у всіх конкурсах, які ви організуєте.

    Взяли участь у конкурсі і правильно відповіли також наші слухачі:

    Ігор Данилевич з міста Збараж, Тернопільської області, який написав: Взяти участь у конкурсі мене спонукала цікавість до Румунії, її культури, історії та традицій. Головним джерелом інформації про Румунію для мене було і залишається ВСРР. Отож, з цікавістю приймаю участь у конкурсі, який проводить ВСРР.

    Олександр Козленко з Широкого, Дніпропетровської області, який зазначив: Вже в котре переконуюся, що кожен повіт Румунії має власні неповторні атракції, здатні принадити, здивувати, захопитися туристів з інших країн. Говорю це не з чужих слів, бо й сам мав чудову нагоду переконатися в цьому, побувавши в Сучавському повіті та повіті Нямц з їх унікальними монастирями, фортецями тощо. Незабутнє враження залишило відвідання Нямецького монастиря, де знаходиться могила одного з найбільших українських просвітителів Паїсія Величковського, а також знайомство з чудовою людиною з Гура-Гуморулуй Яремою Онищуком. Відтоді завжди намагаюся відслідковувати все, що стосується історії, традицій, туристичних атракцій різних регіонів Румунії, а також життя українців у Румунії. Впродовж багатьох років беру участь у конкурсах ВСРР і завжди відкриваю для себе щось нове, або пригадую те, що знав, але з часом призабув.А ще Марамуреш для мене цікавий з точки зору того, що тут один із осередків української меншини. Наші земляки оселялися в цьому краї в ΧIV ст. А, як свідчить багаторічна історія, румунсько-українські стосунки впродовж віків відзначалися гармонійністю й добросусідством.

    Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунка. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та велику кількість листів, а також за те, що ви завжди поряд з нами. Запрошуємо всіх до участі у наступних конкурсах ВСРР!

  • Переможці конкурсу “Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи”

    Переможці конкурсу “Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи”

    Дорогі друзі! Всесвітня
    служба Радіо Румунія запросила вас до 30 листопада взяти участь у конкурсі з призами Мараморощина -
    культура й традиції в самому серці Європи, присвяченому одному з найгарніших
    регіонів Румунії, розміщеному на півночі країни, на кордоні з Україною.


    Цей конкурс видався цікавим
    для більш ніж 300 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на
    запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в
    наступних вікторинах нашої радіостанції.

    Ми маємо для вас багато цінних і цікавих призів від
    наших спонсорів і партнерів: Марамуреської повітової ради, Мерії міста
    Бая-Маре, Повітового художнього музею «Арт-центр Бая-Маре», Бая-Марської філії
    Союзу образотворчих митців Румунії, Румунської православної єпархії
    Мараморощини та Сатмару.

    Відповіді на запитання Ви
    могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали, розміщені на нашій
    веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в мережах Facebook і
    Twitter.

    Конкурс завершився 30 листопада 2017 року (дата пошти).
    Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були
    дати відповідь.

    -
    У якій частині Румунії знаходиться Марамуреський повіт?


    Правильна відповідь: На півночі Румунії.




    -
    Як називається унікальна меморіальна споруда в Сепинці?


    Правильна відповідь: Веселе Кладовище.






    Скільки марамуреських дерев’яних церков включено до Списку всесвітньої спадщини
    ЮНЕСКО?


    Правильна відповідь: Вісім.




    -
    Назвіть адміністративний центр Марамуреського повіту?


    Правильна відповідь: Бая-Маре.




    А зараз – про відзнаки,
    призи та подарунки…

    Спеціальні відзнаки конкурсу
    отримали 30 слухачів Всесвітньої служби
    Радіо Румунія та читачів нашої веб-сторінки
    з Китаю, Іраку, Італії, Росії,
    Польщі, Аргентини, Бразилії, Іспанії, Австрії, Індії, Австралії, Ірландії, Нідерландів,
    Болгарії, Німеччини, включно слухачі Української редакції
    Віталій
    Єфіменко та його дружина Марина з Мінська, Білорусі
    ,
    які так аргументували свою участь у конкурсі: Напевно, бажання відчути неповторний подих і смак самого
    повітря Мараморощини, атмосфери, напоєної пахощами дерева й тишою, спокійною і впевненою творчою енергією
    місцевого люду. На Мараморощині особливий навіть запах диму з коминів.
    Неповторні солодко-фруктові пахощі засніженого марамуреського села я щозими
    шукаю й по сьогодні: недалеко від місця, де мешкаємо в Мінську, є куточок
    забудови приватного сектору, де донині домівки опалюються деревиною фруктових
    порід. Йду туди й дихаю, а перед очима постають знайомі марамороські ландшафти:
    здається, зараз відчиниться уявна різьблена брама й гостинний господар у кужмі
    почастує чаркою запашної палінки…Зрештою,
    Мараморощина для нас – не лише цікавий автентичний регіон у самісінькому серці
    Європи, але живий символ, частина нашої особистої історії як подружжя, бо
    фактично саме завдяки Мараморощині й відбулося наше знайомство, яке з часом
    поклало початок родині. На перше побачення одне з одним і нас обох з
    Мараморощиною – до речі, для кожного з нас це була перша подорож до Румунії і
    Європи загалом – покликала Українська редакція ВСРР, за що велика подяка усьому
    її колективу. Сталося це 15 років тому – у цьому році, таким чином, невеличкий
    ювілей. Отже, Мараморощина не лише у серці Європи, вона – у серці кожної
    людини, що з нею запізналася. І ми, наша родина – не виключення. Відповідно і
    участь у конкурсі – чергове побачення, нехай і дистанційне, віртуальне, однак
    не менш живе й емоційне, з дивовижним Марамуреським краєм, можливість
    повернутися туди, подолавши простір і час. Дякуємо
    ВСРР за те, що вкотре – хай і дистанційно – побували на Мараморощині.

    Фарид Бумехаал з Алжиру, слухач французької редакції, написав: Я вірний слухач ВСРР
    та завжди слухаю програми про Румунію, тому що я дізнаюсь про визначні туристичні
    пам’ятки і традиції Румунії.


    Також надано 20 Третіх премій радіослухачам із Китаю, Австрії, Алжиру, Тунісу, Сенегалу, Італії,
    Білорусі, Росії, Колумбії, Канади, Філіппіни, Індії, Пакистану та нашій вірній
    слухачці Наталії Заболотна з Києва,
    яка написала:
    Як слухачка ваших передач і
    читачка вашої сторінки в інтернеті я з радістю сприйняла новину, що цього літа
    Радіо Румунія відновила традицію конкурсів для читачів. Мені здається, що в
    сучасній ситуації це крім усього чудовий спосіб мобілізувати
    слухачів. Адже в нинішній час, коли багато інформації є в інтернеті, а сам
    інтернет є доступнішим, якщо виникає запитання про Румунію, його простіше
    задати Гуглу, а не писати на радіо. А конкурс стимулює слухачів
    уважніше слухати передачі, відстежувати матеріали в соціальних мережах – і
    озиватися. Коли ви оголосили конкурс Мараморощина – культура й традиції в
    самому серці Європи, я вирішила неодмінно взяти участь. Колись кілька
    років тому ви вже проводили конкурс, присвячений цьому чудовому краю, котрий
    (як і Буковина) поєднує Румунію та Україну. Тодішній конкурс мав назву
    Незрівнянна Мараморощина. Мені запам’яталося таке чудове поетичне
    означення, що викликає в уяві казкову природу гір Родней та високі шпилі дерев’яних
    церков своєрідної архітектури.


    Володарями Другої премії стали 20 слухачів з Іспанії,
    Китаю, Німеччини, Алжиру, Франції, Італії, Бразилії, Чілі, Великобританії,
    США, Індії, Мальти, Росії та наш слухач Володимир Бондар з Івано-Франківськ: Хочу подякувати за підготовлення цікавих передач та
    проведення конкурсу. Участь в конкурсі можна порівняти з пошуковою роботою. Деякі питання чіпають цікавість і ти починаєш шукати більш
    розгорнуту відповідь. Благо є можливість (інтернет) не тільки прочитати а й подивитись фото і відео. В даному конкурсі марамуреські дерев’яні
    церкви для мене
    стали відкриттям. Завжди цікаво пізнати
    щось нове, тим більше в країна сусіда. Другий
    аспект цікавості до конкурс це моє сусідство з повітом і гірський пішохідний
    туризм, стежки якого не раз пролягали попри кордони Мараморощини. Хочу сказати що
    мальовничіших гір годі шукати, особливо
    осінню. І
    можливо я таки відвідаю г. Феркеу, Гори Родней та озеро Лала Маре.


    Перша премія дісталася десятьом учасникам нашої
    радіовікторини
    з США, Сербії, Німеччини, Єгипту, Італії, Росії, Перу, Індії, включнослухачу Української редакції ВСРР Володимиру
    Гудзенку з Луховіц
    Московської області,
    який так аргументує свою участь у конкурсі: Мене спонукало взяти участь у вашому конкурсі велике
    бажання більше дізнатись про Румунію – країну моєї мрії, країну, в якій я дуже
    хотів би побувати ще раз. Як також палке бажання краще пізнати Мараморощину -
    край, де живуть мої співвітчизники-українці,
    Мараморощину, про яку я багато чув і читав.

    Іван Клейн з США румун за походженням написав: Я слухаю ВСРР на мобільному телефоні. Я покинув
    країну у 1975 році, але мене цікавить те, що відбувається в Румунії. Будучи
    народженим у Сігеті, цей конкурс мені здавався дуже цікавим. Я хочу привітати
    вас за цікаві та різноманітні передачі, яких я слухаю з великою насолодою.

    Дев’ять спеціальних премій отримають
    найближчим часом наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Фань Хунцжі
    з Китаю, Ідрісс Боудіна з
    Марокко, Жан Марк Олрі з Франції, Джованні Алотто з Італії, Ніколай Логінов з
    Росії, Адріель Амая Армас з Куби, Алан Гейл з Великобританії, Ашик Екбал Токон
    з Бангладешу та Крістер Брундстром з Швеції.

    Фань Хунцжі з Китаю написав: Відвідавши веб-сайт ВСРР, я дізнався, що
    ви розпочали новий конкурс, і я був дуже радий цьому. Кожного разу, коли я беру
    участь у конкурсах ВСРР у мене є нова можливість вивчити нові речі про Румунію.
    Сьогодні Румунія займає особливе місце в моїй душі. Я люблю тебе від всієї моєї
    душі, Румунія!

    Ніколай Логінов з Росії надіслав таку відповідь: У 2007 році я виграв
    конкурс ВСРР, присвячений місту Сібіу, який став європейською культурною столицею
    року, і цей досвід вплинув на моє життя. І візит до російської редакції ВСРР та
    зустріч з її редакторами був цікавим моментом цієї екскурсії. Я залишаюсь
    вірним слухачем ВСРР та беру участь у всіх конкурсах, які ви організуєте.



    Взяли участь у конкурсі і
    правильно відповіли також наші слухачі:




    Ігор Данилевич з міста Збараж, Тернопільської області, який написав: Взяти участь у конкурсі мене
    спонукала цікавість до Румунії, її культури, історії та традицій. Головним
    джерелом інформації про Румунію для мене було і залишається ВСРР. Отож, з
    цікавістю приймаю участь у конкурсі, який проводить ВСРР.




    Олександр Козленко з Широкого, Дніпропетровської області, який
    зазначив: Вже в котре переконуюся, що кожен повіт Румунії має власні неповторні атракції, здатні принадити, здивувати, захопитися туристів з інших країн. Говорю це не з чужих слів, бо й сам мав чудову
    нагоду переконатися в цьому, побувавши в Сучавському повіті та повіті Нямц з їх
    унікальними монастирями, фортецями тощо. Незабутнє враження залишило відвідання
    Нямецького монастиря, де знаходиться могила одного з найбільших українських
    просвітителів Паїсія Величковського, а також знайомство з чудовою людиною з
    Гура-Гуморулуй Яремою Онищуком. Відтоді завжди намагаюся відслідковувати все,
    що стосується історії, традицій, туристичних атракцій різних регіонів Румунії,
    а також життя українців у Румунії. Впродовж багатьох років беру
    участь у конкурсах ВСРР і завжди відкриваю для себе щось нове, або пригадую те,
    що знав, але з часом призабув.А ще Марамуреш для мене цікавий
    з точки зору того, що тут один із осередків української меншини. Наші земляки
    оселялися в цьому краї в ΧIV ст. А, як свідчить багаторічна історія,
    румунсько-українські стосунки впродовж віків відзначалися гармонійністю й
    добросусідством.




    Усі призи та відзнаки будуть
    надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання
    пакунка. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у
    вікторині та велику кількість листів, а також за те, що ви завжди поряд з нами.
    Запрошуємо всіх до участі у наступних конкурсах ВСРР!

  • Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи

    Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи

    Дорогі друзі! Ми запрошуємо вас взяти участь у новому конкурсі з призами «Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи», присвяченому одному з найгарніших регіонів Румунії, розміщеному на півночі країни, на кордоні з Україною.

    Мараморощина розташована у географічному
    центрі Європи і завжди захоплювала красою своїх краєвидів та
    гостинністю місцевих жителів. Цей мальовничий куточок Румунії пропонує туристам численні культурні, історичні та релігійні пам’ятки, а також чарівні природні ландшафти для любителів походів або пригодницького туризму.


    Вісім дерев’яних церков, що включені до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО є лише одним прикладом найбільш визначних марамуреських пам’яток. Слід також згадати й про Біосферний заповідник Природний парк «Гори Родни», про знаменитий та унікальний в світі «Веселий цвинтар» у місцевості Сепинца або про «Мокеніцу» в долині річки Васер, можливо останній в світі діючий вузькоколійний паровоз. Будівництво цієї залізниці почалося в 1930 році, а її загальна довжина становить 60 кілометрів.
    Частина вузькоколійки включена в спеціальний туристичний маршрут

    «Веселий цвинтар» датується серединою 30-их років і був ініційований
    місцевим народним майстром Станом Йоном Петрашом. Кожен хрест зазвичай
    пофарбований блакитною фарбою і має короткий «веселий» вірш епітафічного
    характеру, складений в однині. Кожна епітафія містить ім’я покійного, а також
    цікавий аспект його життя.

    Краса тутешніх краєвидів і спосіб життя місцевих жителів, які свято зберігають автентичні традиції, захоплює гостей. Не випадково спадкоємець британського трону принц Уельський Чарльз придбав декілька садиб у селі Бреб. Незалежно
    від того, чи відвідають повітовий
    центр Бая-Маре, з його знаменитою
    Вежею Свягого Штефана або Сігету Мармацієй, де
    народився лауреат Нобелівської премії Елі Візель, туристи повернуться додому з яскравими враженнями про Мараморощину.

    Отож слухайте передачі ВСРР, читайте наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook чи Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не пізніше 30 листопада 2017 року.

    На учасників конкурсу очікують багато цінних і цікавих призів від наших спонсорів і партнерів: Марамуреської повітової ради, Мерії міста Бая-Маре, Повітового художнього музею «Арт-центр Бая-Маре», Бая-Марської філії Союзу образотворчих митців Румунії, Румунської православної єпархії Мараморощини та Сатмару.

    Запитання:

    – У якій частині Румунії знаходиться Марамуреський повіт?

    – Як називається унікальна меморіальна споруда в Сепинці?

    – Скільки марамуреських дерев’яних церков включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?

    – Назвіть адміністративний центр Марамуреського повіту?

    Просимо написати, що спонукало вас до участі в цьому конкурсі та чому ви слухаєте передачі ВСРР. Не зволікайте з листами! Розіграш призів відбудеться щойно після завершення конкурсу.

    Бажаємо успіху.

    Регламент конкурсу можна прочитати ТУТ.