Tag: Конституційний суд Румунії

  • Закони у сфері правосуддя, затверджені Сенатом Румунії

    Закони у сфері правосуддя, затверджені Сенатом Румунії


    Три
    закони, ініційовані Міністерством
    юстиції, які стосуються Вищої ради
    магістратури, судоустрою та статусу
    суддів і прокурорів, були ухвалені
    Сенатом Румунії,
    палатою, яка приймає рішення у цьому
    питанні. Урядова
    коаліція у
    скаді СДП -
    НЛП
    – ДСУР
    не мала можливості перешкодити голосам
    слабкої парламентської опозиції, яка
    для блокування нових нормативних актів
    має тепер під
    рукою лише інструмент оскарження в
    Конституційному
    суді.
    Опозиція на чолі із
    союзом За
    порятунок Румунії
    критикує документи, спосіб проведення
    дебатів, а також те, що уряд не дочекався
    консультативного висновку Венеціанської
    комісії.

    Голова
    комісії з
    конституційних справ
    Сенату Румунії
    Сімона Спетару
    (СПР)
    вважає, що ці
    закони набагато
    гірші, ніж закони режиму Драгня 4-5 років
    тому. Нагадуємо, що закони, які просувала
    в той період СДП,
    очолювана лідером, обтяженим численними
    судовими проблемами та засудженим у
    2019 році за корупцію, викликали масштабні
    протести та критику з боку партнерських
    європейських організацій. На думку СПР,
    компетенції Національного
    антикоркпційного управління (НАУ)
    та Управління
    з розслідування злочинів організованої
    злочинності і тероризму (УРЗОЗТ)
    залишаються неповними,
    що є ударом для
    боротьби з
    корупцією та організованою злочинністю.
    Отже, опозиція заперечує те, що вона
    вважає політичним втручанням у процес
    призначення
    прокурорів вищого
    рівня. У
    відповідь представники партій урядової
    коаліції
    заявили, що тексти розроблено відповідно
    до рекомендацій компетентних європейських
    інституцій.

    Ці
    закони гарантують незалежність судової
    системи та захищають її від будь-якого
    внутрішнього чи зовнішнього втручання,
    заявив сенатор соціал-демократ Роберт
    Казанчук, колишній профільний міністр.
    А прем’єр-міністр Ніколає Чуке, лідер
    НЛП, висловив
    думку, що проголосовані в понеділок у
    парламенті закони у
    сфері правосуддя
    закладають основи для справжньої
    модернізації системи, узгоджують
    румунську
    систему правосуддя
    з європейськими принципами та зміцнюють
    її
    незалежність.

    Суперечливою
    зміною є скасування дисциплінарного
    проступку, спрямованого на невиконання
    магістратами рішень Суду Європейського
    Союзу, Європейського суду з прав людини,
    рішень Конституційного суду Румунії
    та рішень
    Верховного
    суду при
    вирішенні апеляційних скарг. Тимчасовий
    виконувач обов’язків
    спікера Сенату,
    лібералка
    Аліна Горгіу, зазначила,
    що збереження в законі санкцій щодо
    невиконання рішень КСР
    означало б, що суддя може судити лише
    під загрозою дисциплінарного проступку.

    Усунення
    дисциплінарних проступків робить суддю
    відповідальним, посилює його незалежність,
    дозволяє йому
    судити вільно,
    визнаючи таким чином його рівним з усіма
    європейськими магістратами, вважає
    Горгіу. Інше
    положення, піддане
    критиці експертами, є те яке
    позбавляє Генерального
    прокурора Прокуратури
    при Верховному
    суді та його
    голову від механізму дисциплінарної
    відповідальності у разі дисциплінарних
    проступків прокурорів або суддів, у
    новій редакції закону ця
    дія належить виключно до компетенції
    судової інспекції.

  • Рішення ЄСПЛ  у справі Кьовеші

    Рішення ЄСПЛ  у справі Кьовеші


    Європейський суд з прав людини задовольнив позов румунки Лаури Кодруци
    Кьовеші проти румунської держави, поданий після її
    відкликання з посади головного прокурора Національної антикорупційної дирекції.
    За даними ЄСПЛ, Румунія порушила права головного прокурора НАД, усунувши її з посади до закінчення другого терміну на чолі цієї установи. Більше того, судді
    Європейського суду дійшли висновку, що її звільнення з посади було зловживаючим, тому що вона не змогла оскаржити
    це рішення. У позові Кьовеші скаржилася
    на те, що коли її звільнили з посади
    головного прокурора, у липні 2018 року,
    указом президента Клауса Йоханніса,відповідно до рішення Конституційного суду,їїбуло порушено два основні права.




    Йдеться про право на справедливий судовий розгляд,
    оскільки вона не мала доступу до суду, щоб захистити свої права, а також право
    на вільне вираження поглядів, враховуючи, що її звільнення на базі оцінки
    колишнього міністра юстиції Тудорела Тоадера було зроблено після того, як вона
    публічно висловилася, як голова НАД, у зв’язку із декількома законодавчими
    реформами, які торкнулися судової влади. Лаура Кодруша Кьовеші заявила, що
    рішення Європейського суду не повинно бути безрезультатним, і додала, що Конституційний
    суд Румунії повинен приймати рішення щодо принципів, а не щодо осіб.
    Водночас, Кьовеші вважає, що рішення ЄСПЛ є перемогою для всіх, хто
    підтримує судову систему в останні роки.




    Президент
    Клаус Йоханніс вважає, що рішення
    Європейського суду у справі Кьовеші є безпрецедентним, і Конституційний суд Румунії зобов’язаний
    негайно переглянути не тільки рішення про звільнення колишнього
    головного прокурора НАД,
    але й всі інші рішення,
    прийняті, «на базі простих заяв, будь вони й політичними». На його думку, довіра до КСР сильно похитнулася.




    Натомість
    президент КСР
    Валер Дорняну
    заявив, що якщо проаналізувати
    об’єктивно і без упередженості, рішення ЄСПЛ щодо відкликання Лаури Кодруци Кьовеші з посади головного прокурора НАД, то можна помітити, що вирок не містить жодного критичного зауваження на адресу
    Конституційного суду Румунії». З іншого боку, лідер НЛП,
    прем’єр-міністр Людовик Орбан, ствердив,
    що рішенням ЄСПЛ, Конституційний суд
    Румунії скомпрометував
    себе, підкреслюючи необхідність перегляду способу створення та функціонування цієї установи. Прес-секретар головної в Румунії опозиційної партії, СДП,Лучіан
    Ромашкану заявив, що рішенням
    ЄСПЛ санкціоновано процедуру, пов’язану з правами і свободами, і СДПне має ніякої провини в цьому.




    За
    кордоном, New
    York Times пише, що нинішній головний
    прокурор ЄС Лаура Кодруца Кьовеші була несправедливо усунена з посади голови НАД. Її відкликання з посади стало кульмінацією
    маневрів колишнього в Румунії уряду
    соціал-демократів,
    щоб змінити законодавство у судовій
    сфері та
    замінити головних прокурорів, що призвело до масових вуличних акцій протесту,
    – пише нью-йоркський
    щоденник. Водночас, як
    пише лондонське видання Emerging Europe, яке
    кілька днів тому назвало Лауру Кодруцу Кьовеші особистістю 2020 року, «її перемога в ЄСПЛ ставить Конституційний суд Румунії у небажануситуацію.З оглядом на те, що колишній голова НАД не вимагала компенсації, Emerging Europe зазначає, що
    внаслідок вироку ЄСПЛ, Конституційний суд Румунії понесе, мабуть, великі втрати іміджу,
    величезний знак питання тепер висить щодо
    його незалежності та
    надійності».

  • Уряд звернеться із запитом до Конституційного Суду

    Уряд звернеться із запитом до Конституційного Суду

    Міністр юстиції Тудорел Тоадер не змирився з нещодавнім оголошенням Президента Клауса Йоханніса про відмову його запиту щодо відкликання головного прокурора НАД Лаури Кодруци Кьовеші. Він оголосив, що завершив перший варіант звернення до Конституційного Суду. За словами міністра Тоадера, оскарження цього рішення в Конституційному суді Румунії користується політичною підтримкою лідера керівної СДП, Лівіу Драгні, а також прем’єр-міністра Віоріки Денчіле: Я представив прем’єр-міністру основні елементи звернення до Конституційного Суду. У наступні дні, я маю завершити скаргу і маю на меті використати також документ від президента. У понеділок я знову зустрінуся з прем’єр-міністром, і теж у понеділок подамо скаргу до Конституційного Суду.

    Міністр юстиції стверджує, що Президент не надав юридичних чи адміністративних аргументів для мотивації свого рішення. І теж він зробив висновок, що відмова відкликати головного прокурора НАД була виключно політичним жестом. Натомість, глава держави вважає, що він повністю дотримувався положень закону у своєму рішенні. Клаус Йоханніс: На мій погляд, немає жодного конфлікту і немає жодної підстави для звернення до Конституційного суду. У всій процедурі, розпочатій міністром: а саме запиті про відкликання, рішенні Вищої ради магістратури і, нарешті, моєму рішенні, чинне законодавство в цьому питанні було дотримано на сто відсотків, і, як всі ми знаємо, закон дає можливість Президенту схвалити чи ні запит про відкликання.

    На думку колишнього голови Конституційного суду Румунії Августіна Зеґряна, негативний висновок Вищої ради магістратури на запит міністра юстиції, на який посилається Президент при відмові звільнення, є достатнім аргументом на користь Клауса Йоханніса. На його думку, рішення було правильним, оскільки, за словами Зеґряна, процедура виглядає так: міністр юстиції пропонує, Вища рада магістратури схвалює позитивно або несприятливо цей запит, а Президент вирішує. Вища рада магістратури, яка є гарантом незалежності судової влади, сказала ні одностайно, тому Президент не мав вибору, підкреслив Зеґрян, переконаний, що питання про відкликання закінчилося, коли Президент оголосив своє рішення.

    Нагадаємо, запит про відкликання головного прокурора НАД був супроводжений доповіддю, якою міністр Тоадер хотів доказати, що діяльність голови НАД була затьмарена серйозними порушеннями обов’язків. Доповідь була позитивно оцінена коаліцією при владі, у складі СДП-АЛДЕ, і піддана критиці парламентською опозицією.