Tag: Конституція

  • 8 грудня 2024 року

    8 грудня 2024 року

    ВИБОРИ – Румуни протестували біля румунських посольств та виборчих дільниць у європейських столицях, незадоволені скасуванням президентських виборів, другий тур яких мав відбутися у неділю 8 грудня. У п’ятницю Конституційний суд Румунії постановив, що президентські вибори мають бути проведені повторно в повному обсязі. Судді КС встановили, що виборчий процес був недосконалим на всіх етапах. Вони також розкритикували непрозорий і нечесний характер виборчої кампанії та нехтування правовими нормами щодо фінансування виборчої кампанії. Незалежний кандидат Келін Джорджеску, який посів перше місце в першому турі голосування, але опинився в центрі скандалу щодо втручання Росії у вибори, з’явився в неділю з кількома прихильниками біля виборчої дільниці, де він мав голосувати. Він заявив, що разом з виборами була «скасована» демократія. Його правоцентристська суперниця Елена Ласконі, з якою він мав зустрітися у другому турі, закликала прихильників не відповідати на образи, але заявила, що якщо КСР скасує вибори десять разів, вона буде балотуватися в 11-й раз. У той час як Келін Джорджеску та Елена Ласконі розкритикували рішення про скасування президентських виборів, інші політики назвали його правильним.

     

    СЛІДСТВА – Сім осіб потрапили під судовий контроль у кримінальній справі, порушеної в Румунії після того, як минулого тижня понад 100 осіб взяли участь у вшануванні пам’яті лідера колишнього Легіонерського руху Корнеліу Зелі Кодряну, де демонстрували фашистську та легіонерську символіку, дії, заборонені законом. За даними прокуратури, особи, які перебувають під слідством, використовували прапори, символіку «Легіонерів», а потім поширили кілька відеозаписів заходу в TikToc. Прокуратура також оголосила про взяття під судовий контроль 5 осіб у справі, пов’язаній з погрозами вбивством прихильникам колишньої кандидатки в президенти Елени Ласконі. Інша справа пов’язана з фінансуванням президентської виборчої кампанії, і, згідно з судовими джерелами, обшуки в Брашові (в центрі) були спрямовані на Богдана Пешкіра, власника акаунта в TikToc, якого прокуратура підозрює у підкупі виборців, відмиванні грошей і комп’ютерній підробці. Документи, розсекречені ВРНО, свідчать, що він брав участь у фінансуванні виборчої кампанії Келіна Джорджеску.

     

    КОНСТИТУЦІЯ – 8 грудня відзначається День Конституції Румунії. Основний закон був прийнятий 21 листопада 1991 року і затверджений на всенародному референдумі 8 грудня того ж року, з більшістю у понад 77% голосів. Конституція Румунії в редакції 2003 року, складається з 156 статей, розділених на 8 розділів, і регулює серед іншого, загальні принципи державного устрою, права, основні права, свободи та обов’язки громадян і органів влади. У своєму посланні Президент Клаус Йоганніс підкреслив, що основний закон – це відданість демократії, свободі та захисту прав громадян. «Основний закон залишається гарантом стабільності політичного та інституційного життя, рівноваги соціального миру в країні та збереження нашого європейського і євроатлантичного шляху», – йдеться у зверненні прем’єр-міністра Марчела Чолаку.

     

    СИРІЯ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті заявляє, що уважно стежить за розвитком подій у Сирії і підтримує зв’язок з європейськими та регіональними партнерами, щоб діяти відповідно до розвитку ситуації на місцях. За даними МЗС, ситуація є мінливою і розвивається. Співробітники посольства Румунії в Дамаску знаходяться в безпеці, і були вжиті посилені заходи захисту. У той же час, МЗС нагадує громадянам Румунії про необхідність звертатися до посольства і повідомляти про свою присутність в регіоні, повідомляючи свої контактні дані, щоб з ними можна було зв’язатися в разі надзвичайної ситуації. Росія, яка є основним спонсором режиму президента Башара Асада, заявила в неділю, що останній подав у відставку і покинув Сирію після швидкого наступу сирійських повстанців на чолі з радикальними ісламістами, що спричинило дезорганізацію серед сирійської армії. Туреччина також заявила, що контактує з сирійськими повстанцями, щоб переконатися, що Ісламська держава і Робітнича партія Курдистану не скористаються падінням режиму в Дамаску для розширення свого впливу.

     

    КНИГА – У неділю, в останній день книжкового ярмарку Gaudeamus, організованого Радіо Румунія в Бухаресті, відбулося нагородження переможців на основі оцінки спеціалізованого журі та публічного голосування.  Протягом п’яти днів, з 4 по 8 грудня, на 31-му ярмарку відбулося понад 600 презентацій книг, конференцій, дебатів та літературних майстер-класів. Почесним гостем заходу був Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найпопулярніших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних премій.

     

    СПОРТ – Румунія посіла четверте місце у змішаному командному чемпіонаті світу з настільного тенісу в Ченду, Китай, програвши в неділю малий фінал команді Гонконгу з рахунком 2:8. Також у неділю Румунія програла Китаю в півфіналі з рахунком 8:1. На минулорічних змаганнях Румунія не змогла пройти далі першого раунду.

  • Століття Конституції 1923 року

    Століття Конституції 1923 року




    Перемога
    Антанти у Першій світовій війні, коаліції, до якої Румунія приєдналася з 1916
    року, призвела до об’єднання територій, населених переважно румунами зі царської Росії та Австро-Угорщини
    з Королівством Румунія. У березні 1918 року Бессарабія або східна Молдова між
    річками Прут і Дністер, анексована Росією в 1812 році, об’єдналася з Румунією, а в
    листопаді і грудні Банат, Буковина і Трансільванія об’єдналися з Румунією. Утворене таким чином Королівство Великої Румунії було
    новою конструкцією і набагато різноманітнішою, ніж та, що була раніше.




    У 1866 році, після
    сходження на престол Кароля Гогенцоллерна-Зігмарінгенського та прийняттям
    першого основоположного акту румунської держави, розпочалася 125-річна
    конституційна історія Румунії. Було прийнято щонайменше сім конституцій, кожна
    з яких була вираженням іншого типу політичного режиму. Конституція 1866 року
    була основоположною конституцією, конституція 1923 року – конституцією
    об’єднання, а конституція 1938 року – конституцією режиму особистої влади
    короля Кароля II. Наступні три конституції були конституціями
    комуністичного режиму – 1948, 1952 і 1965 років. Остання, чинна до сьогодні,
    була прийнята румунами в 1991 році і відновила демократичні цінності після
    повалення комуністичного режиму в 1989 році.




    Конституція
    1923 року, опублікована 29 березня 1932 року в Офіційному віснику, є найвищою
    формою румунського конституційного права. Її сторіччя повертає в нашу
    колективну пам’ять найбільшу демократичну румунську державу, створену
    наприкінці Першої світової війни, за яку пожертвували собою близько 500.000 румунів на чолі
    зі своїми суверенами королем Фердинандом і королевою Марією. Румунська академія
    та Посольство Італії в Бухаресті відзначили разом 100 років, що минули з того
    часу. Президент Румунської академії, історик Іоан Аурел Поп,
    висвітлив основні моменти конституційної історії Румунії, коментуючи історію
    права ХІХ-го століття, яке заклало основи майбутньої румунської
    держави: Румунія вже мала
    конституцію від 1866 року, але, згідно загальній думці того часу, вона вже не відповідала реаліям після 1918
    року. І про цей документ, який називався конституцією, в Румунії були
    висловлені судження, які стали упередженнями. Дехто стверджував, що румуни
    запізнилися з конституцією. Насправді, румуни мали конституцію в потрібний час,
    як і більшість сучасних європейських держав. Італія мала власну конституцію в
    1861 році під час об’єднання, прийнявши конституцію 1848 року після революції в
    Палермо.






    Конституційна
    передісторія Румунії ХІХ століття цікава тим, що показує, як старі звичаї зникають, а
    на їхнє місце приходять інші сучасні цінності. Однією з них була важливість
    народного голосування. Йоан Аурел Поп: Як ми вчили в школі,
    Конституція – це основний закон держави. Я б додав, сучасних держав, бо в
    Середньовіччі не було конституцій, як би не хотілося декому відсунути час у
    минуле. У Румунії Органічний регламент 1831-1832 років для Волощини та Молдови
    або Леопольдинський диплом 1691 року для Трансільванії були запроваджені під
    іноземним пануванням і мають лише конституційну цінність, вони не будучи
    демократичним волевиявленням обраних представників румунського народу.
    Конституція 1866 року була першою справжньою конституцією, створеною за
    передовою європейською моделлю, бельгійською моделлю, і адаптованою до
    румунських реалій в державі, яка щойно стала конституційною монархією.






    19 століття
    фактично закінчувалося в 1920-х роках ХХ століття, після Великої світової війни
    1914-1918 років. Знову все змінювалося, і нові обставини виникнення Великої
    Румунії призвели до народження нової Конституції: У 1918 році Румунія подвоїла своє населення і
    збільшила свою територію, якщо бути оптимістами, не вдвічі, а майже втричі. Тож
    виникла потреба в уніфікації та стандартизації, насамперед законодавчій. І
    тільки Конституція могла це зробити. Наша Конституція від 1923 року, прийнята Парламентом,
    була демократичною за стандартами демократії того часу, і я б додав, за
    стандартами демократії країн Південно-Східної Європи. Документ проголошував
    Румунію національною, унітарною, неподільною державою з невід’ємною територією.
    Її прозвали Конституцією об’єднання, і вона проіснувала не дуже
    довго.




    На жаль,
    Конституція 1923 року стала жертвою обидвох кривавих тоталітарних режимів фашизму та
    комунізму. У 1938 році вона впала під ударами фашистських ідей, а в 1948 році,
    щойно відновлена, була скасована комуністичним партійним режимом. Йоан Аурел Поп: Не минуло й двох десятиліть, як
    у 1938 році Румунія отримала іншу конституцію. Потім, після Другої світової
    війни, була знову офіційно прийнята конституція 1923 року, яка діяла до
    офіційного встановлення комуністичного режиму в 1947 році. Послідували згодом
    понад чотири десятиліття комуністичного правління, і нинішня конституція
    Румунії, прийнята після 1989 року, з усіма її поправками, значною мірою зберегла
    своїм змістом стару конституцію 1923 року. Це був документ, розроблений після
    тривалого періоду обговорення, він символізував створення з точки зору
    внутрішнього законодавства всієї Румунії, і він довів свою довговічність.





    Конституція 1923
    року знову з’явилася в 1989 році як основоположний документ демократії. Її
    сторіччя сьогодні показує, що вона залишається в спадщині румунської правової
    думки як еталонний документ.

  • Нейтралітет Республіки Молдова

    Нейтралітет Республіки Молдова


    Нещодавня
    готовність ЄС, Сполучених Штатів і
    Великобританії надати сучасну зброю
    Республіці Молдова в контексті війни
    в сусідній Україні та ситуації в
    придністровському сепаратистському
    регіоні, привертає
    увагу щодо нейтралітету, закріпленого
    в Конституції цієї
    держави 1994
    року. Фактично, конституційний нейтралітет
    інтенсивно
    обговорюється владою сусідньої держави
    протягом останніх трьох місяців, після
    вторгнення Росії в Україну. А дослідження,
    проведене Інститутом розвитку та
    соціальних ініціатив «Viitorul», показує,
    що половина населення Республіки Молдова
    підтримує концепцію нейтралітету.

    Посадовці
    запевняють, що цей нейтралітет, за яким
    Москва пильно стежить
    майже 30 років, є червоною ниткою в
    безпековій політиці Респ.
    Молдови.
    Експерт
    з
    придністровських питань
    Іоан Леаху підтримує політику нинішнього
    керівництва Молдови
    і вважає, що Росію не варто провокувати
    з цього приводу. Іоан Леаху: «Нейтральність
    як така, стерильна, не має сенсу. Вона
    твоя.
    Ти
    сам вирішуєш.
    Ти
    нейтральний
    або стаєш
    на чиюсь сторону. Політика – це мистецтво
    можливого. У цій ситуації мистецтво
    можливого, на мою думку, виявляється
    у тому, що ми не даємо
    негативних
    сигналів. Якщо уважно слухати пані
    Захарову (н.р. Марія Захарова, директор
    департаменту інформації та преси МЗС
    Росії), то вона щоразу знаходить спосіб
    показати на нас пальцем. Напевно, все
    це збудження
    навколо цього нейтралітету має незначний
    політичний контекст. Але з точки зору
    розробки стратегії, мені здається, що
    нинішній уряд Республіки Молдова в
    принципі враховує, що нейтралітет
    прописаний в Конституції, однак
    цим вони вирішують
    інші проблеми».

    У
    свою чергу фахівці
    з питань
    безпеки
    вважають, що нейтралітет малої сусідньої
    держави потребує уточнень.
    На думку експерта з питань безпеки Ігоря
    Мунтяну, промоутерам
    стратегій безпеки Республіки Молдова
    варто поставити під сумнів і чіткіше
    визначити цю
    концепцію.
    Ігор Мунтяну: «Кожна держава, зрештою,
    виходить зі свого власного тлумачення
    нейтралітету. Нейтралітет може означати
    неприєднання
    до певного оборонного блоку, але також
    може бути просто неучасть в агресивних
    діях проти інших держав. Інтерпретації
    можуть бути дуже різними. Щодо Республіки
    Молдова, то наполягання Російської
    Федерації на нейтралітеті є
    доказом стратегії
    збереження роззброєним
    населення Республіки Молдова та
    збереження на
    території останньої своїх військ,
    у
    відповідь на
    розширення західного простору».

    Міністерство
    закордонних справ Респ.
    Молдова запевняє,
    що всі
    міжнародні співробітництва
    та партнерства
    наразі відбувалися за конституційним
    принципом нейтралітету Республіки
    Молдова. А Сполучені Штати після
    переговорів з президентом Майєю Санду
    обіцяють, що допомога не перевищить
    вимог Кишинева.

  • Дискусії довкола реформування Конституції

    Дискусії довкола реформування Конституції

    Сенат та Палата депутатів Румунії
    урочистим засіданням відзначили в понеділок 30 років з дня прийняття чинної
    Конституції, яка ознаменувала відновлення конституційної демократії та зміцнила
    плюралістичний політичний режим. Правляча коаліція до складу якої входять Націонал-ліберальна
    партія (НЛП), Соціал-демократична партія (СДП) та Демократичний союз угорців
    Румунії (ДСУР) виступила за конституційну реформу, яка б відповідала змінам у
    суспільстві. За словами правлячої коаліції нова конституція має, серед іншого,
    уточнити повноваження президента та забезпечити рівновагу між гілками державної
    влади.


    Спікер Сенату Флорін Кицу, лідер
    НЛП, заявив, що ліберали мають на порядку денному заходи щодо перегляду
    Основного закону, які враховують думки, висловлені громадянами. Він говорив про
    реалізацію результатів референдуму від 2019 року на тему правосуддя та про зниження
    віку громадян, які можуть брати участь в голосуванні з 18 до 16 років. Флорін
    Кицу: «З часом, з професіоналізмом, без політичної пристрасті та прихованого
    інтересу, нам доведеться модернізувати їхню структуру, спосіб їх функціонування
    та те, як вони служать громадянам. Конституційні норми доведеться адаптувати до
    реальності, в якій ми живемо.»


    У свою чергу, спікер Палати
    депутатів Марчел Чолаку, лідер Соціал-демократичної партії, заявив, що
    конституційна реформа має уточнити повноваження президента країни та
    забезпечити взаємний контроль між гілками державної влади. Водночас він вважає
    за необхідне обмежити використання термінових урядових постанов, а також
    перевизначити роль резолюції про вотум недовіри. Марчел Чолаку: «Резолюція
    про вотум недовіри має автоматично призвести до призначення іншого
    прем’єр-міністра. Ми б не залишилися без уряду два місяці тому, якби цей
    інструмент був передбачений Конституцією.»


    Партнер по коаліції Демократичний
    союз угорців Румунії бажає зміцнення довірчих відносин між румунською державою
    та національними меншинами та виступає за перехід до парламентської республіки.
    Такий варіант розкритикували представники Союзу за порятунок Румунії, в той час
    як парламентарії Альянсу за об’єднання румунів не згодні із зміною
    чинної Конституції.




    Присутній на урочистому засіданні
    прем’єр-міністр Ніколає Чуке заявив, що необхідно продовжувати реформування
    держави та державного управління, щоб поставити громадянина в центр уваги та
    підвищити відповідальність тих, хто займає державні посади. У свою чергу,
    голова Конституційного суду Валер Дорняну заявив, що перегляд Основного закону
    має відбуватися розумно, а не в виборчих інтересах.




    Конституція Румунії, перша після
    1989 року, коли була усунена комуністична диктатура з країни, була прийнята
    Установчими зборами (тодішнім Парламентом) 21 листопада 1991 року після
    півтора років дебатів. 8 грудня того ж року Основний Закон був затверджений на всенародному
    референдумі. З тих пір був переглянутий лише один раз, у 2003 році.

  • 140 років з часу заснування румунської монархії

    140 років з часу заснування румунської монархії

    У 1881 р. з’явилося
    на політичній карті Європи Королівство
    Румунії, нова
    політична структура
    із спільним щонайменше
    півтисячолітнім минулим у
    суспільній свідомості. Але спільне
    політичне минуле було далеко не довгим.
    Ідею позакарпатської
    держави нерегулярно
    висували на перший план у
    попередні століття у декількох більш-менш
    досяжних формах. Наприкінці 18 століття
    ідея Дакії, яка позначила два румунські
    князівства, була неясно згадувана в
    листуванні російської
    імператриці Катерини Великої та
    імператора Австрії Йосифа
    II. Але до середини XIX століття ця ідея
    румунської держави набере
    форми.

    Завдяки наполегливим зусиллям
    еліт з двох румунських князівств, які
    залучили масу селян та городян до
    державного проєкту,
    сформованого з Молдови
    та Волощени, ідея Королівства
    Румунія стала дедалі чіткішою. Інша
    сильна ідея підтримала цей
    демарш, а саме ідея загальноєвропейського
    Дунаю, шляху вільного судноплавства на
    всьому континенті. До речі,
    румунські князівства були названі до
    1859 року, що був роком їх
    об’єднання, Дунайськими князівствами
    з урахуванням сили виразності, яку
    чинила велика ріка Дунай. А присутність
    на престолі нової держави Кароля
    Гогенцоллерна-Зігмарінгена
    забезпечила послідовність румунської
    держави, кульмінацією
    якої став 1881 рік, коли честолюбний і
    сміливий принц Кароль
    став королем Каролем І,
    а його країна Королівством Румунія. 10
    травня, день прибуття Кароля
    у 1866 р. до Румунії, є
    символом нового початку для
    румунського суспільства, хорошого
    старту після тривалого і напруженого
    періоду пошуків, невизначеності та
    розчарування.

    Період
    правління Кароля I
    було довгим і плідним, між 1866 і 1914 роками.
    Але це не було природним фактом, ця
    нова хороша соціальна
    та інституційна ситуація
    була отримана з
    великими труднощами. Історик Алін Чупале
    з Бухарестського університету
    охарактеризував перші роки правління
    нового принца, між 1866 і 1871 роками, як
    перехідний період, коли прибуття самого
    Кароля було сприйнято із
    застереженням: Окрім румунського
    політичного класу, румуни
    сприймають Кароля зі
    своєрідною байдужістю,
    бо вони його не знають, він німець,
    католицький принц, тому для більшості
    з них він іноземець.
    Натомість політична еліта приймає його
    з великими сподіваннями.
    Після розчарування правлінням Александра
    Іоана Кузи, на майбутнього короля Кароля
    I вони покладали великі надії. З іншого
    боку, треба сказати, що правлячий принц
    відчуває справжній шок, коли прибуває
    до Бухареста. Пізніше королева Елісабета
    з гумором розповідає про
    епізод прибуття Кароля
    до Бухареста, після довгої стомлюючої
    та ризикованої подорожі, в кінці якої
    в Бухаресті був Кароль
    досить розчарований реаліями,
    з якими стикається. Це було місто, яке
    в порівнянні з німецькими містами було
    провінційним. Він з подивом виявляє, що
    його резиденція, будинки Голеску в
    Бухаресті, не схожа на
    князівську резиденцію.
    Поза цими розчаруваннями,
    Кароль адаптується і
    зможе пережити цей важкий період
    початку.

    Конституція
    1866 року, одна з найсучасніших на той
    час, була скопійована за
    бельгійським зразком,
    тому Румунію називають «Бельгією Сходу».
    Ключовий елемент нової держави -
    конституція була готова
    ще з початку нового
    правління. Більше про це
    розповість Алін Чупале:
    Після прибуття в країну Конституцію
    майже було доопрацьовано. Румунські
    політики доклали чималих зусиль і кинули
    набік свої розбіжності. Конституція
    буде проголосована Установчими зборами
    і набере чинності. Швидкість розроблення
    цієї Конституції можна
    пояснити двома причинами. Перш
    за все, румунські політики хотіли
    дати з самого
    початку майбутньому королеві
    інституційну та політичну реальність,
    вони хотіли уникнути ситуації, яка
    склалася за правління Кузи. Вони хотіли
    створити систему конституційної монархії
    з самого початку, систему, яка з великою
    точністю окреслювала
    повноваження монархії. По-друге, на
    румунських політиків тисне міжнародна
    ситуація і дипломатичні ускладнення,
    що виникли після скинення з
    престолу Кузи. Великі держави
    остаточно визнали об’єднання
    двох румунських князівств, Волощини
    та Молдови лише під час правління
    Кузи. Після 11 лютого 1866 р. Туреччина
    та Австрія вимагали відокремлення
    Князівств і повернення
    до ситуації до 1859 року. Румунським
    політикам довелося швидко вирішити цю
    внутрішню кризу із зовнішніми
    ускладненнями.

    Кульмінацією
    труднощів перехідного періоду
    стала династична криза 1871 р., коли
    принц Кароль збирався
    підписати своє зрікнення від
    престолу. Але прихід до
    керма уряду консерваторів на чолі з
    Ласкером Катарджіу
    призведе до того, що Румунія
    нарешті рішуче рухатиметься
    до досягнення запропонованих цілей.
    Деякі історики кажуть, що насправді
    подолання моменту 1871 року стало
    вирішальним переломним моментом у долі
    сучасної Румунії. Румуни скористалися
    Кримською війною 1853-1856 рр., щоб
    представити європейським державам
    надійний державний
    варіант, що врешті-решт
    призведе до об’єднання
    від 1859 року. На чолі
    з Каролем I вони не втратять
    ані другої можливості, а
    саме російсько-турецької війни
    1877-1878 рр., де рішуче
    боротимуться і в кінці
    якої здобудуть незалежність.
    10 травня 1881 року, 140 років тому, було
    зроблено останній крок – Королівство
    Румунія стало реальністю де-юре не
    лише де-факто.

  • 20 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – 3 400 нових інфікованих SARS-CoV-2 було
    зареєстровано у Румунії за останню добу, після проведення понад 29 400 тестів
    на національному рівні, – оголосила Група стратегічної комунікації. Загалом з
    початку пандемії в Румунії було підтверджено 186 254 випадки інфікування новим
    коронавірусом, а 134 395 пацієнтів одужали. Так само було зареєстровано 65
    випадків смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу
    перевищила 5996. 768 пацієнтів перебувають у реанімації. Через зростання
    показника зараженості новим коронавірусом, який перевищив три випадки на тисячу
    населення, у Бухаресті був впроваджений «червоний» рівень епідемічної
    небезпеки. Протягом
    двох тижнів дитячі садки та школи працюватимуть в режимі дистанційного навчання,
    тоді як ясла та позашкільні заклади працюватимуть надалі, а вищі навчальні
    заклади зможуть самі вирішувати яким чином проходитиме освітній процес. Носіння
    захисної маски є обов’язковим у всіх закритих громадських приміщеннях, а також
    просто неба. Столична префектура оголосила про призупинення діяльності усіх
    ресторанів, кав’ярень, кінотеатрів, театрів та залів ігрових автоматів. Показник
    в 3 випадки на тисячу жителів був зареєстрований і в інших населених пунктах
    країни.


    ДИПЛОМАТІЯ – Румунія та США створять спільну робочу групу з питань включення
    румунів до Програми безвізового в’їзду в США, – заявив міністр закордонних
    справ Богдан Ауреску після зустрічі у Вашингтоні з державним секретарем США
    Майком Помпео. Дипломати також обговорили посилену участь США, у тому числі фінансову,
    у проєктах з’єднання півночі та півдня Європи, які пролягатимуть через Румунію,
    таких як автострада Via Carpatica та залізничний коридор Констанца (південний схід Румунії) – Гданськ
    (північ Польщі), які матимуть як економічну роль, так і стратегічний вплив на
    військову мобільність. Водночас США планують посилити свою військову
    присутність у Румунії.


    КОНСТИТУЦІЯ – Конституційний суд Румунії у вівторок відхилив подання Омбудсмана
    щодо двох статей закону «Про запровадження певних заходів у ситуаціях
    епідемічного та біологічного ризику». Омбудсмен стверджував, що примусова
    госпіталізація протягом щонайменше 48 годин пацієнтів, інфікованих COVID-19, суперечить
    юриспруденції Європейського суду з прав людини та Конституційного суду Румунії.
    Він також стверджував, що рішення про примусову ізоляцію в лікарні є обмеженням
    свободи і має бути крайнім рішенням, після вичерпання всіх інших варіантів.
    Омбудсмен також оскаржив статтю закону «Про карантин», яка дозволяє відрядження
    медичного персоналу, положення якої, на його думку, дозволяє владі безстроково продовжувати
    відрядження лікарів та спеціалізованого допоміжного персоналу.


    ВИБОРИ – Виборче бюро для діаспори
    повідомляє, що кандидатури, подані вісьмома політичними партіями, а також дві
    незалежні кандидатури на місце в Парламенті Румунії були затверджені. За
    кордоном парламентські вибори пройдуть 5 та 6 грудня. Постійний діючий виборний
    орган нагадав румунам, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, що
    кінцевою датою реєстрації виборців для голосування поштою є 22 жовтня.




    ТЕАТР – Директор Угорського державного
    театру у місті Клуж-Напока (північно-західна Румунія) Габор Томпа був
    переобраний на посаду президента Європейського театрального союзу на дворічний
    термін на засіданні загальній асамблеї Союзу, яка відбулася в Інтернеті.
    Європейський театральний союз, який святкує своє тридцятиріччя у 2020 році,
    наголошує на культурному та мовному різноманітті та ініціює сталі форми
    міжнародної співпраці. Він був заснований міністром культури Франції Джеком
    Лангом і директором Міланського театру Пікколо, відомим режисером Джорджо
    Штрелером,. До цього часу президентами ЄТС були: режисер Габор Замбекі, який
    керував організацією після смерті Джорджо Штрелера у період 1998-2004 роки, колишній
    директор бухарестського театру ім. Л.Буландри, румунський режисер Александру
    Даріє, який помер минулого року та режисер Ілан Ронен, колишній директор театру
    Хабіма в Ізраїлі.

  • Парламент призначить дату виборів

    Парламент призначить дату виборів

    У Румунії тривають нескінченні суперечки між ліберальним урядом та главою держави, з одного боку, і парламентом, в якому більшість має опозиційна Соціал-демократична партія, з іншого, в яких Конституційний суд виступає арбітром.

    Останнє його рішення було на користь парламенту і стосується закону, який дозволяє законодавчому органу встановити дату цьогорічних парламентських виборів. Конституційний суд відхилив подання Президента Клауса Йоганніса та уряду, оголосивши зазначений нормативно-правовий акт таким, що відповідає Основному закону.

    Ініціатори конституційного подання стверджували, серед іншого, що закон змінив повноваження призначати дату виборів за кілька місяців до їх проведення, всупереч конституційним нормам, надаючи це право парламенту. Прийнятий законодавчим органом проєкт передбачає, що вибори мають бути проведені не пізніше 15 березня наступного року, але не раніше 6 грудня. Тим часом уряд вже прийняв постанову, в якій зазначається, що парламентські вибори пройдуть 6 грудня, а кілька етапів передвиборних процедур вже було пройдено. Що буде далі? Зараз у глави держави є дві можливості: повернути на доопрацювання законопроєкт в парламент або промульгувати його. З огляду на свою позицію щодо цього питання, швидше за все, він обере перший варіант.

    Враховуючи цей сценарій, колишній суддя Конституційного суду Румунії Августин Зегрян в інтерв’ю нашій радіостанції заявив, що до набуття чинності цього нормативно-правового акту парламент не може встановлювати дату виборів: «Я не думаю, що Парламент зможе змінити цю дату, оскільки строк парламентської каденції передбачений у Конституції і він може бути продовжений лише в особливих ситуаціях. Після цього, навіть якщо вибори не проводяться негайно, парламент продовжує діяти, але без права приймати органічні закони, без права внесення зміни до Конституції, тобто не може робити майже нічого.»

    Прем’єр-міністр Людовік Орбан назвав рішення КСР «дуже дивним» і риторично запитує, що станеться в гіпотетичній ситуації, коли парламентарі не захотять призначати дату виборів. Закон, який передбачає, що дату цьогорічних парламентських виборів призначає Парламент, а не Уряд, як це траплялося протягом останніх 30 років, був ініційований Соціал-демократичною партією, Альянсом лібералів і демократів та Демократичним союзом угорців Румунії і був прийнятий в липні як Сенатом, так і Палатою депутатів. Поки він не буде опублікований в «Офіційному віснику» підготовка до парламентських виборів здійснюється відповідно до чинного законодавства, тому єдиною чинною датою виборів залишається 6 грудня.

    Тим часом у Румунії щойно закінчилися місцеві вибори та пов’язана з ними агітація. Усі очікують як оголошення нових місцевих обранців, так висновків щодо епідеміологічних наслідків виборів на тлі зростання випадків інфікування COVID-19.

  • 3 – 9 травня 2020 року

    3 – 9 травня 2020 року

    Коронавірус
    у Румунії



    Майже
    15 тис. підтверджених випадків захворювання на Covid-19 – таким є баланс коронавірусної
    епідемії у Румунії станом на суботу. Президент Клаус Йоганніс попередив, що
    ситуація не покращилася і що епідемія не минула, але повторив, що після 15
    травня надзвичайний стан, запроваджений у середині березня, не буде продовжений,
    а перейде в режим надзвичайної ситуації. Румуни зможуть знову вільно
    пересуватися, без необхідності заповнювати і мати при собі декларацію під власну
    відповідальність. Знову запрацюють салони краси, стоматологічні кабінети, відкриються
    музеї, але за умови дотримання «масочного режиму» та соціальної дистанції. Водночас
    румуни будуть надалі зобов’язані носити захисну маску в закритих громадських
    місцях, а також під час проїзду в громадському транспорті. Заходи щодо послаблення
    режиму обмежень не поширюються на закриті на карантин населені пункти: місто Сучаву
    (північний схід), місто Цендерей (південь) та два мікрорайони міста Бузеу
    (південний схід).




    Неконституційні
    штрафи



    Конституційний
    суд Румунії, що вже багато часу перебуває під шквалом критики, залишається суперечливим арбітром. У справі за
    конституційним поданням Омбудсмена, судді КСР прийшли до висновку, що штрафи, виписані
    за порушення режиму карантину та самоізоляції, є неконституційними. Однак вони
    не будуть скасовані автоматично, а мають бути оскаржені в суді. Прем’єр-міністр,
    ліберал Людовік Орбан вважає, що унаслідок цього рішення уряд та інші органи
    влади опинилися в ситуації неможливості захищати здоров’я та життя румунів. Міністр
    фінансів Флорін Кицу наголосив, що роль цих штрафів полягає не в поповненні
    державної казни, а в зниженні ризику поширення епідемії. Раніше, однак, його колега
    по уряду, міністр внутрішніх справ Марчел Вела визнав факти зловживання поліцейських під час перевірки дотримання режиму обмеженого пересування. З моменту запровадження
    надзвичайного стану загальна сума штрафів, виписаних громадянам Румунії за
    порушення карантину, становить 120 мільйонів євро.




    ЄСПЛ
    проти КСР



    Прокурор
    Лаура Кодруца Кьовеші виграла справу в ЄСПЛ проти Румунії. Європейський Суд з Прав
    Людини прийняв рішення на користь колишнього головного прокурора Національного
    антикорупційного директорату Румунії. Кьовеші оскаржила в ЄСПЛ рішення, яким Конституційний
    Суд Румунії зобов’язав президента Клауса Йоганніса підписати указ про її звільнення
    до завершення законного терміну на посаді. У цій справі ЄСПЛ одноголосно встановив,
    що держава порушила права Кьовеші на справедливий суд та на свободу вираження
    поглядів, позбавивши її можливості оскаржити в суді рішення про свою передчасну
    відставку. Лаура Кодруца Кьовеші, яка сьогодні очолює Європейську прокуратуру,
    створену для боротьби з шахрайством у витраті коштів ЄС, заявила, що не вимагала
    сплати фінансових компенсацій, оскільки їх мали б сплатити румунські платники
    податків.




    Криза після пандемії



    Економіка
    Румунії скоротиться на 6% у цьому році.
    Принаймні це випливає з весняних оцінок Європейської Комісії. До речі
    Європейський Союз переживе найбільший у своїй історії економічний спад,
    європейська економіка знизиться на рекордні 7,4%. Комісар ЄС з питань
    економіки Паоло Джентілоні заявив, що за попередніми оцінками дефіцит бюджету
    Румунії становитиме щонайменше 8%, додавши що в цій ситуації знаходяться більшість
    країн ЄС, оскільки змушені підтримувати економіку ліквідністю та захистити
    робочі місця. Єврокомісар попередив, що хоча вже було вжито низку заходів, а
    інші будуть вжиті найближчим часом, потрібно ще більше таких ініціатив, оскільки безробіття зросте
    та зменшиться кількість робочих годин.
    За даними Європейської Комісії у Румунії рівень безробіття становитиме 6,5% в
    цьому році та 5,4% в наступному. Що стосується інфляції, то в цьому році вона
    досягне 2,5% та зросте наступного року, також повідомляє Єврокомісія.




    Братська допомога



    У четвер до столиці
    Республіки Молдова прибув конвой з 20 вантажівок з гуманітарною допомогою з
    Румунії, що включає 500 тис. захисних масок, 50 тис. захисних комбінезонів,
    ліки, які використовуються в лікуванні пацієнтів з COVID-19 та інше. Конвой
    супроводжувала офіційна делегація, до складу якої входили міністр охорони
    здоров’я Нелу Тетару, начальник управління з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат
    та державний секретар Департаменту з питань взаємодії з Республікою Молдова Ана
    Гуцу. Уряд Румунії вирішив підтримати сусідню країну в боротьбі проти епідемії
    COVID-19 та надати гуманітарну допомогу на загальну суму 3,5 млн. євро. Раніше Румунія
    також направила кілька десятків лікарів і медсестер, які допомагають своїм молдовським
    колегам лікувати хворих на коронавірус.


    Автономія під
    час пандемії


    Сенат Румунії,
    більшістю голосів, відхилив законопроєкт про автономію угорськомовного Секейського
    краю, в центрі країни. Згідно з цим суперечливим проєктом ця територія мала
    стати угорською автономією з правосуб’єктністю. Раніше
    законопроєкт,
    ініційований народними обранцями Демократичного Союзу Угорців Румунії (ДСУР), був
    прийнятий Палатою
    депутатів за процедурою «мовчазного схвалення». Єдиний регіон Румунії, де угорці складають
    більшість населення, Секейський край,
    мав об’єднати в своєму складі нинішні повіти Ковасна і Гаргіта та частину Муреського
    повіту, в тому
    числі місто Муреш, мав би отримати свого президента, власні установи, в яких угорська мова мала б стати офіційною, а
    також право вільно використовувати
    «символіку угорської нації».П ісля цього
    настала черга
    Палати депутатів відхилити проєкт внесення змін до Адміністративного кодексу
    Румунії, який був раніше прийнятий у Сенаті за тією ж процедурою «мовчазного схвалення». Ініційовані тим
    же ДСУР, поправки надавали право використовувати мову
    національних меншин в органах місцевої влади та державних установах у населених
    пунктах, де національні меншини становлять не менше, ніж 20% населення, а також право вивішувати
    прапор Секейського
    краю на державних установах.
    Президент Клаус Йоганніс піддав гострій критиці опозиційну Соціал-демократичну
    партію, яка має
    більшість в обох палатах парламенту, звинувативши її у пособництві ДСУР та Будапешту. Соціал-демократи
    відповіли не менш гостро, а політична атмосфера знову починає
    загострюватися у перспективі намічених на другу половину цього року місцевих та парламентських виборів.



  • Конституційний арбітраж між Урядом і Президентом

    Конституційний арбітраж між Урядом і Президентом














    Президент
    має прийняти відставку міністрів і призначити тимчасово виконуючих їхні
    обов’язки, відповідно до пропозиції прем’єр-міністра. Крім того, глава держави
    повинен негайно підписати відповідні укази. З іншого боку, президент не
    зобов’язаний призначати кандидатів на посади міністрів, але повинен негайно, у
    письмовій формі вмотивувати своє рішення про відхилення запропонованих прем’єр-міністром
    кандидатур.




    Таким є
    рішення Конституційного суду, озвучене у середу в справі за конституційним
    поданням глави уряду, соціал-демократки Віоріки Денчіле щодо врегулювання конституційно-правового
    конфлікту між лівим кабінетом міністрів та правим президентом Клаусом Йоханнісом.
    За словами пані Денчіле йдеться про вісім проблемних посад, які залишилися
    вакантними частково в результаті бажаної соціал-демократами перестановки,
    наприкінці серпня, та частково після виходу на початку вересня Альянсу
    лібералів та демократів з керівної коаліції.




    Після
    оголошення рішення Конституційного суду Віоріка Денчіле заявила, що президент
    Клаус Йоханніс зловживає владою, цинічно та байдуже порушуючи Конституцію, у
    спробі заблокувати роботу уряду. Зі свого боку глава держави заявив, що виконає
    вимогу Конституційного суду після публікації в Офіційному віснику мотивувальної
    частини рішення, але додав, що рішення суддів не змінює політичну ситуацію, в
    якій перебуває уряд, чітко натякаючи на вихід АЛДЕ з коаліції, а не на
    перестановку в кабінеті міністрів, яку спробували здійснити соціал-демократи
    наприкінці минулого місця.




    Клаус
    Йоханніс: «Я сьогодні із задоволенням констатую, що Конституційний суд Румунії
    справедливо і неминуче дійшов саме до того висновку, на якому я наполягаю вже
    три тижні – уряд Денчіле втратив свою легітимність і повинен негайно звернутися
    по вотум довіри до парламенту.»







    Президент
    Йоханніс тлумачить по своєму, у виборчому ключі обов’язкове рішення
    Конституційного суду, – відповіла прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, додавши, що
    представить у парламенті новий склад уряду і без емоцій отримає вотум
    довіри. Про це заявив і Генеральний
    секретар Соціал-демократичної партії Міхай Фіфор: «Ніколи не йшла мова про те,
    що уряд Денчіле не звернеться по вотум довіри до парламенту. Це сказала прем’єр-міністр
    і ми це зробимо. Тим часом чекаємо результатів переговорів опозиції довкола
    вотуму недовіри, і першим кроком, здається, буде ця резолюція, якою нам погрожують
    вже кілька місяців.»




    Безпрецедентна
    суперечка між палацами, а також між владою та опозицією, посилилися після травневих
    виборів до Європейського парламенту і, швидше за все, перетвориться на битву на
    смерть по мірі наближення листопадових президентських виборів. Клаус Йоханніс
    та Віоріка Денчіле налічуються серед кандидатів.

  • 5 червня 2019 року

    КОНСУЛЬТАЦІЇ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу після переговорів
    з лідерами всіх парламентських партій щодо
    результатів референдуму 26 травня про правосуддя закликав політичні партії підписати пакт про
    зміцнення європейського курсу Румунії. Документ має втілити на
    практику результати референдуму та здійснення реформи правосуддя з
    урахуванням рекомендацій Венеційської комісії та Європейської комісії. Глава
    держави також повідомив, що запропонує сторонам, які підпишуть пакт,
    взяти на себе зобов’язання якнайшвидше внести відповідні зміни до законодавства
    для забезпечення дотримання як в країні, так і за кордоном повноцінного і
    ефективного здійснення права голосу громадянами Румунії. Ці заяви Клаус
    Йоханніс зробив за підсумками сьогоднішніх переговорів з
    представниками усіх парламентських партій та фракції нацменшин у нижній палаті
    румунського законодавчого органу.




    ВАТИКАН – Папа Франциск присвятив свою публічну аудієнцією, що відбулася
    сьогодні на площі Святого Петра 3-денному апостольському візиту, який він
    здійснив нещодавно до Румунії. Верховний
    Понтифік розповів у Ватикані про усі моменти свого перебування у Бухаресті,
    Яссах, Шумулєу-Чук і Блажі, наголосивши на важливості беатифікації семи
    греко-католицьких священомучеників, а також на важливості зустрічі з
    представниками ромської громади у Блажі. «Прошу Пречисту Діву Марію принести
    рясні плоди для Румунії», – сказав Папа Франциск наприкінці середової зустрічі з
    прочанами у Ватикані.




    НЕГОДА
    – По всій Румунії до п’ятниці оголосили штормове попередження, синоптики
    обіцяють зливи та град. Протягом наступної доби очікуються сильні опади у південно-західних,
    західних, північних, центральних, гірських районах, і місця на решті території
    країни. Синоптики прогнозують грози, подекуди сильні зливи, місцями град та
    шквали. Кількість опадів складе 15 літрів на квадратний метр, подекуди 30-40
    л/кв.м. Максимальна температура повітря становитиме від 22 до 30 градусів за
    Цельсієм. Очікуються підйоми рівнів води у багатьох річках, в тому числі в
    Дунаї, що може спричинити їх вихід з берегів. У районах більшості водотоків країни
    попередження про небезпеку повені діє до
    четверга. У той же час на наступні два тижні упродовж всієї течії Дунаю оголошено
    помаранчевий або жовтий рівні небезпеки повені. Відповідно до останніх даних влади
    близько 160 населених пунктів у 28 повітах та Бухарест потерпають від негоди, кілька
    сотень будинків та домогосподарств і понад 20 вулиць були підтоплено. Крім того
    стихія практично повністю блокувала дорожній рух на окремих ділянках доріг національного
    чи повітового значення.

    КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії сьогодні відклав на 3 липня розгляд конституційного подання про незаконність створення палат у складі трьох суддів Верховного суду Румунії. Це вже п’яте відкладення винесення рішення у цій справі. Відповідна конституційна скарга була подана соціал-демократом Флоріном Йордакє, коли тодішній спікер нижньої палати румунського парламенту Лівіу Драгня делегував йому повноваження спікера Палати депутатів. Нагадаємо, що 20 травня Конституційний суд відхилив подання опозиційної Націонал-ліберальної партії, стверджуючи, що Флорін Йордакє мав право звертатися зі скаргою про конституційно-правовий конфлікт між судовою та законодавчою гілками влади. З іншого боку голова Верховного суду Крістіна Тарча заявила, що протягом останніх 15 років Верховний Суд розглянув 170 справ, які підпадають під дію закону про запобігання, виявлення та покарання корупційних правопорушень.

  • Наново про Посольство Румунії в Ізраїлі

    Наново про Посольство Румунії в Ізраїлі




    Глава
    румунського уряду Віоріка Денчіле здивувала своєю заявою багатьох коли повідомила, в неділю, що Посольство
    Румунії в Ізраїлі буде переміщене з Тель-Авіва до Єрусалима після завершення
    аналізу поточної ситуації щодо доцільності такого рішення та його погодження з
    усіма зацікавленими сторонами. В повідомленні прем’єр-міністра, зробленого під
    час конференції Американсько-ізраїльского комітету, також йшлося і про зобов’язання
    щодо введення процедури надання румунського громадянства євреям, які були
    вимушені покинути Румунію під час комунізму, а також про пенсії євреям, що
    пережили Голокост.




    Згодом,
    з боку президента Румунії Клауса Йоханніса, що представляє країну на зовнішній
    арені, пролунала критика на адресу прем’єра. Зокрема, Йоханіс зазначив, що,
    враховуючи певні нюанси, Віоріка Денчіле висловила особисту думку про
    перенесення посольства. Однак глава уряду у своїй заяві цього не стверджувала:
    «Я рада повідомити сьогодні, що після завершення аналізу ситуації всіма причетними до цього питання конституційними
    акторами у моїх країні і в разі повної згоди, я, у якості прем’єр-міністра Румунії
    та учолюваний мною уряд перемістимо Посольство Румунії до Єрусалима, столиці
    Ізраїлю».




    На
    ці слова відразу відреагував прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху,
    привітавши заяву глави румунського уряду, а секретар Організації визволення
    Палестини та офіційний представник на переговорах з Ізраїлем Саїб Ерекат
    розкритикував наміри румунської сторони та закликав Європейський Союз вжити
    заходів. Прем’єр-міністр Денчіле черговий раз продемонструвала відсутність
    розуміння сфери закордонної політики що стосується прийняття відповідних
    важливих рішень від імені румунської держави, вважає Президент Йоханніс. Також
    в Адміністрації Президента підкреслили, що ініціюючи дії, які не належать лише
    до компетенції уряду, прем’єр-міністр поспішає із заявами, без спільного рішення
    всіх вирішальних факторів. В Адміністрації Президента вважають, що рішення про перенесення Посольства
    Румунії з Тель-Авіва до Єрусалима, буде прийняте лише після завершення поточної
    оцінки ситуації й тільки при погодженні з усіма установами, які відповідальні у
    сфері зовнішньої політики й національної безпеки.




    Остаточне
    рішення належить Президенту Румунії, який, відповідно до Конституції,
    відповідає за зовнішню політику та прийняття рішень в цій сфері та представляє
    країну на міжнародному рівні, – сказано в прес-релізі Адміністрації президента.
    Як відмітила прем’єр-міністр, вона розчарована реакцією президента, бо на її
    думку, перенесення посольства є правильним рішенням для країни й це
    продемонструє бажання наблизитися у відносинах до Ізраїлю і США. Вона додала,
    що не це означає, що Румунія відмежовується від Європейського Союзу. Наразі всі
    посольства країн-членів ЄС знаходяться в Тель-Авіві. Ідея переміщення Посольства
    Румунії в Єрусалим була висловлена лідером провладної в уряді Соціал-демократичної
    партії Лівіу Драгня. Його слова були розцінені, як спроба стати ближче до
    республіканської адміністрації у Вашингтоні, й одночасно як намір зменшити
    конституційний статус нинішнього президента Румунії.

  • Конституція Маврокордата

    Конституція Маврокордата

    Першою фанаріотською родиною, що панувала у Волощині та Молдові була Маврокордатів, а найвідоміші з них були Ніколає та його син Константін. Маврокордат Костантін був реформатором та з його ім’ям пов’язана перша конституція, яка з’явилася в румунському просторі. Будучи господарем Волощини, Константін Маврокордат запроваджує в 1735 році реформи, за прикладом австрійських реформ, заснованих в Олтенії, анексованої Австрією в 1718 році. Він скасовує деякі непрямі податки й запроваджує загальний податок, якого можна було платити чотирма частинами. Також, Константін Маврокордат дозволив селянам переходити з одного маєтку в інший та одержати можливість визволення з кріпаччини за викуп. У 1735 році він бере участь у заснуванні першої масонської ложі в Яссах. Під час наступних панувань Константін Маврокордат скасував кріпаччину в Волощині в 1746 році, потім у Молдові в 1749 році.

    Історик Джорджета Філіті описала першу половину фанаріотського періоду XVIII-го століття, коли жив Контантін Маврокордат, як період спроб просвітницького реформування, навіяного Францією: Французький вплив здійснюється за допомогою людей, шляхом підписки на газети, книги, що надходять із Заходу, завдяки товарам всіх видів. Отже, надходить також видання «Mercure de France», яке в 1746 році друкує так звану Конституцію Константіна Маврокордата. Цікавим є той факт, що він ставить це питання соціального визволення ще до французької революції. Іншими словами, кріпаччина у Волощині скасовується. Однак, багато інших зобов’язань залишаються і селянин повинен був сплачувати 43 податки, але існувало бажання щось зробити. Це дуже важливо. Ці визвольні ідеї соціальної рівності не з’явилися на невідомій ниві.

    Константін Маврокорат був, безсумнівно, вишуканим інтелектуалом, але й добрим політиком та бачив напрямок, яким прямував світ у тогочасний період. Джорджета Філіті відмічає: Людина, яка багато читає, яка студіює та відчуває пульс Європи і добре бачить, куди прямує суспільство. Таким є обов’язок політичної людини, яка є лідером, особи, відповідальної за долю більшої чи меншої соціальної групи. Тут, в румунському просторі, фанаріоти, які фактично були призначені Османською імперією з-поміж греків, дуже чітко слідкують за деякими цілями: звільнення християн з під турецького панування та відновлення могутності Візантії, відновлення грецької імперії християнського вираження. А це не робиться сидячи вдома, а, зрозуміло, інформуючись та діючи. Фанаріоти також відігравали надзвичайну як для них, так і для Османської імперії роль, а саме використання джерел інформації. Вони мали шпигунів, при всіх тогочасних європейських дворах. Отже, вони були добре обізнаними людьми, добре знали куди прямує світ. Тут, у нашому регіоні, існувало ще протягом ста років так зване східне питання, тобто боротьба за владу на землі Нижнього Дунаю. Турки були дуже сильні, росіяни боролися з ними, трохи далі в Європі існувала австрійська імперія.

    Константін Маврокордат мав вражаючу бібліотеку в монастирі Вакерешть, засновником якого був його батько, Ніколає Маврокордат. Там Константін читав твори Монтеск’є, Дідро, Вольтера та інших французьких просвітителів. Джорджета Філіті стверджує: Є непрямі свідчення про те, що пише, про те, що робить і як поводиться Маврокордат, тому що він не веде щоденника, в якому б було написано, що саме він читає. Ця бібліотека у Векерешть є важливою завдяки рукописам, що вона зберегла. З нечисленних свідчень його сучасників ми дізнаємося, як багато часу проводив він у бібліотеці. Існують деякі побічні свідчення, з яких ми можемо зробити дуже чіткі висновки: він організовує сільську освіту, робить адміністративний устрій країни, розподіляючи її на повіти, кожен з яких мав свого правителя, ісправника за назвою. Тобто він встановлював податки. Закон, який би не був суворий, є законом, бо відусність закону означає безладдя. Справи починають потрохи упорядкуватися. Грек за походженням, Константін починає вивчати румунську мову, отже той, хто бажав бути йому приємним, але звертався до нього по грецьки, вже немав жодного впливу.

    Під час російсько-австро-турецької війни 1736-1739 рр. Константіну Маврокордату повернуто від австрійців провінцію Олтенія. 30 років пізніше, в 1769 році, під час іншої на цей раз російсько-турецької війни, Константін Маврокордат ув’язнений в Галаць, вмирає на 58 році життя, вбитий російським солдатом. Найважливіший реформатор XVIII століття був похований у Яссах.

  • Рекордний абсентеїзм на «сімейному» референдумі

    Рекордний абсентеїзм на «сімейному» референдумі




    Два дні мали в
    розпорядженні румуни з правом голосу, аби
    вирішити, чи бажають вони внесення зміни
    до Конституції, у смислі перевизначення
    поняття «сім’я» як
    вільно узгоджений шлюб між чоловіком і жінкою, а не між подружжям, як тепер.
    Переважна більшість тих, хто зробив свій вибір, проголосував «за», але явка була
    значно нижчою 30-відсоткового порогу, необхідного для оголошення
    його як таким, що відбувся. Політики дали різні
    пояснення цьому рекордному абсентеїзму,
    близько 80%.




    Заступник
    Генерального секретаря лівої СДП, номер один в коаліції при владі в
    Румунії у складі СДП-АЛДЕ,
    Кодрін Штефанеску: Найімовірніше для цього було б необхідно більше дебатів, більше агітації у цьому сенсі. У всякому разі, ми повинні взяти до уваги велику кількість румунів,
    які прийшли голосувати, тому що чотири
    мільйони румунів це досить
    велика цифра.





    Лідер
    НЛП, основної
    опозиційної
    партії, Людовік Орбан вважає, що фіаско референдуму
    належить владі. Людовік Орбан: НЛП застерігала румунських політичних лідерів не конфіскувати цю тему, не політизувати референдум і намагатися стояти
    на боці. Організація референдуму була поганою, не було жодної державної інформаційної агітації, якби цей уряд хотів, щоб інтерес громадян до цього референдуму був якомога низьким.





    Навіть
    якщо належать протилежним таборам політичної сцени, найбільші партії в Румунії, СДП та НЛП проголосували на
    користь законодавчого проекту з перегляду Конституції, на
    основі протоколу про співпрацю, підписаного з Коаліцією заради сім’ї,
    альянсу, створеного з переважно
    християнських організацій, що
    зібрав 3 мільйони підписів на користь цієї громадської ініціативи. Це і є
    причиною того, що провал так званої
    традиційної сім’ї шляхом референдуму прирівнюється до
    провалу традиційних партій. Натомість, СРР, відносно нова парламентська партія з помітною громадською складовою, виступила проти референдуму і зараз радіє.

    Лідер СРР Дан Барна із задоволенням зазначив, що
    румуни виявилися толерантною європейською нацією. Дан Барна: Румунія, в
    понеділок, буде точно такою ж, як і Румунія, в п’ятницю, до референдуму.
    Фактично, це Румунія ХХІ сторіччя з усіма її громадянами, деякі більш традиційні,
    інші більш сучасні, деякі більш зацікавлені, інші більш поінформовані.
    Результат підтверджує, що попри намагання СДП-АЛДЕ просувати урядування страхом
    та брехнею, Румунія є європейською нацією.





    І
    Коаліція заради сім’ї звинувачує владу, але за те, що вона вважає поверховим і
    непрофесійним способом проведення референдуму. Коаліція засудила узагальнений
    бойкот проти референдуму з боку усіх
    партій, які проголосували в Парламенті закон про перегляд Конституції Румунії. Цей бойкот,
    на їх думку, спрямований безпосередньо
    і головним чином проти румунських християн.
    Навпаки, для Асоціації MozaiQ,
    захисника прав сексуальних меншин, той факт, що румуни відмовилися від
    конституційного визначення сім’ї як заснованого на шлюбі між чоловіком і
    жінкою, є перемогою демократії. Румуни відкинули ненависть та поділ суспільства і не закріпили своєю участю політичний
    акт, спрямований на стигматизацію та дискримінацію ЛГБТ-спільноти, заявили представники
    асоціації.




    Представники
    цієї асоціації переконані, що консервативні сили в Румунії отримали категоричне
    «НІ» від громадян, що дає надію
    того, що майбутня Румунія є країною різноманіття, поваги
    до всіх меншин та рівних можливостей для всіх. Аналітики почали й вони визначати переможених
    після цього невдалого референдуму. У політичній сфері, ними є СДП та НЛП. Переможеними стали й ті організації,
    які боролися за цю громадянську ініціативу, від яких почався весь цей процес, опоненти
    гендерної ідеології, а також їх головний прихильник, Православна церква, чиї священники закликали румунів голосувати захистити традиційну сім’ю.

  • Внесення змін до Конституції та сім’я

    Внесення змін до Конституції та сім’я

    Сім’я заснована на добровільному шлюбному союзі між чоловіком і жінкою, на рівності між ними, праві та обов’язках батьків забезпечувати виховання та освіту дітей. Ця зміна до Конституції, яку зажадала коаліція декількох неурядових організацій під назвою Коаліція заради сім’ї, була прийнята вчора Палатою Депутатів. 232 депутати висловилися за, 22 проти, а 13 утрималися. Таким чином, були набрані дві третини голосів, необхідні для схвалення ініціативи.

    На користь зміни поняття подружжя на вираз чоловік і жінка першого пункту статті 48 Конституції Румунії, Коаліція за ради сім’ї зібрала минулого року три мільйони підписів, навіть незважаючи на те, що закон передбачає тільки 500 тисяч необхідних для початку ініціативи щодо внесення зміни до Конституції.

    Проведення референдуму на цю тему викликало б суперечки у румунському суспільстві, – вважають парламентарії Союзу Рятуйте Румунію, які виступають проти організування всенародного волевиявлення, але вони пояснили, що поважають право ініціативи громадян. Дан Барна, депутат Союзу Рятуйте Румунію: ‘Чи традиційна сім’я є важливою цінністю в нашому суспільстві? Безсумнівно, так. Чи толерантність і повага до меншості є важливою цінністю для нашого суспільства? Безсумнівно, так. Давайте будемо чесними! Цей референдум змушує румунських громадян ставити ці два значення в одному чи іншому порядку. Але, цей референдум поглиблює роз’єднання громадянського суспільства.

    З іншого боку, сенатор від Альянсу демократів і лібералів Варужан Возганіан вважає, що ініціатива не спрямована проти когось та не є ознакою нетолерантності: Я ніколи не думав, що ідея материнства, яка переплітається з ідеєю батьківства може вважатися нетолерантною! Дійсно, традиція нашого народу побудована на сім’ї, створеної з чоловіка і жінки. У сім’ї, дитина повинна звертатися до мами і тата а це не є спрямовано проти когось. Будь-хто вільний відповідно до Конституції, жити відповідно до власного бажання та умінь.

    У свою чергу, опозиційна Націонал-ліберальна партія оголосила, що внесе поправки до цього проекту в Сенаті, в той час як прем’єр-міністр соціал-демократ Сорін Гріндяну уточнив, що дуже важливим є, щоб відбулися дебати довкола громадської ініціативи про визначення поняття сім’я. Румунський народ вирішуватиме це питання на референдумі, – уточнив прем’єр-міністр. Якщо вищезгадана ініціатива буде схвалена і в Сенаті, румуни матимуть можливість висловитися в ході референдуму, який буде організований у 30 днів після прийняття проекту.

  • 25 листопада 2016 року

    ПЕРЕВІРКИ – Спеціальна контрольна служба прем’єр-міністра здійснить
    перевірки у Національному будинку медичного страхування щодо інформаційної системи обов’язкових
    електронних медичних карток. Перевірка
    буде проведена в результаті численних перебоїв у роботі системи в
    останній час. Національна система обов’язкових електронних медичних карток,
    вартістю понад 180 мільйонів євро, була введена в дію 1 травня минулого
    року. Сімейні лікарі і фармацевти, зобов’язані за законом
    працювати з цими картками, неодноразово скаржилися на те, що
    система дуже часто виходить з ладу, що негативно
    впливає на їх роботу та на пацієнтів.




    НАСИЛЬСТВО – Щороку
    25 листопада відзначається Міжнародний день боротьби за
    ліквідацію насильства відносно жінок. У зв’язку з цим ООН запропонувала урядам,
    міжнародним організаціям і НУО ініціювати заходи, спрямовані на усвідомлення громадськістю цього явища. Згідно зі статистикою, у Румунії кожна третя жінка є жертвою
    домашнього насильства. Неурядові організації, які беруть участь в боротьбі з цим явищем у Румунії стверджують, що багато жертв не
    знають як захиститися і, що в окремих регіонах країни немає жодного центру допомогти жінкам, які знаходяться в такій ситуації.

    КОНСТИТУЦІЯ
    – У Румунії сьогодні відзначається подвійне свято Конституції. На урочистих
    зборах в аулі румунської Патріархії була відзначена 150-та річниця прийняття
    Конституції 1866 року і чверть століття від прийняття Конституції 1991 року.
    Упродовж часу Румунська держава мала кілька конституцій, відповідно Основний закон
    зазнав чимало змін і поправок. Перша Конституція Румунії була прийнята в 1866
    році і вперше в історії країни юридично закріпила неподільний характер держави,
    яка тоді отримала офіційну назву Румунія. Потім, у 1923 році була прийнята перша демократична Конституція, а в 1948
    році, коли до влади прийшов комуністичний режим, була прийнята інша
    Конституція, що стала початком тоталітаризму. Повернення до демократії було
    закріплене в Конституції 1991 року, яка стала першою Конституцією, прийнятою за
    результатом всенародного референдуму, Румунія ставши і першою з колишніх
    соціалістичних держав, яка схвалила Конституцію таким чином. Румунія є першою
    європейською країною, яка конституційно закріпила право організацій
    національних меншин, в тому числі української, мати свого представника у
    Парламенті.




    МІГРАЦІЯ
    – Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сьогодні пригрозив відкрити кордони
    для біженців до Європи, якщо ЄС змусить його до цього. З такою заявою він
    відреагував на прийняту у четвер резолюцію Європаламенту, в якій депутати
    закликають тимчасового припинити переговори з Туреччиною про вступ до
    Європейського союзу через непропорційні репресивні заходи адміністрації
    Ердогана після невдалої спроби державного перевороту в липні цього року. Більше
    110.000 осіб – солдати, вчителі, судді, журналісти та лідери курдської громади
    – були звільнені і близько 36.000 – заарештовані. Водночас багато опозиційних
    ЗМІ були закриті. Нагадаємо, що в березні Туреччина та ЄС уклали угоду щодо
    припинення потоку біженців.




    ФУТБОЛ – Чинний чемпіон Румунії з футболу ФК Астра Джурджу, у четвер здобув
    перемогу з рахунком 2:1 над віденською Аустрією, у п’ятому турі групового
    етапу Ліги Європи та
    має хороші шанси на вихід до 1/16 фіналу. З 7 очками Астра посідає друге місце в
    групі Е після римської Роми, яка вже гарантувала собі
    путівку в 1/16 фіналу Ліги Європи. Третє і четверте місця займають
    Аустрія Відень та чеська Вікторія Плзень. Також у четвер віце-чемпіон Румунії Стяуа Бухарест здобув вдома перемогу – 2:1
    над
    турецьким Османліспором та зберігає
    шанси на вихід у наступну стадію Ліги Європи. В останньому матчі групи Стяуа зіграє з іспанським Вільярреалем. З 7 очками перше місце в групі займає Османліспор, другу позицію в турнірній таблиці посів Вільярреал, а Стацуа та ФК Цюріх набрали по 6 очок.
    Дві найкращі команди з кожної групи виходять до плей-офф Ліги Європи.