Tag: концерт

  • 18 грудня 2024 року

    18 грудня 2024 року

    РЕЙТИНГ – Fitch підтвердило довгостроковий рейтинг Румунії в іноземній валюті на рівні «BBB мінус», але погіршило прогноз зі стабільного на негативний, що означає можливість подальшого зниження рейтингу, – йдеться в заяві рейтингового агентства. На думку Fitch, рейтинг відображає основні ризики, з якими стикається Румунія через додаткову політичну напруженість, що виникла на політичній сцені після скасування президентських виборів через зовнішнє втручання, а також парламентських виборів, в результаті яких парламент виявився більш розділеним з посиленням ультраправих і антиєвропейських партій, що відображає зростаючу поляризацію румунського суспільства. Ситуація ускладнюється фіскальними дисбалансами та зростанням державного боргу. Рейтинг Fitch, який вимірює здатність уряду виконувати свої фінансові зобов’язання, може призвести до підвищення відсоткових ставок за кредитами, які виконавча влада планує запозичити на зовнішньому ринку.

     

    САМІТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, який бере участь у саміті ЄС-Західні Балкани та засіданні Європейської Ради, заявив у середу, що необхідний комплексний підхід і пошук інструментів та рішень, оскільки саме цього люди очікують від ЄС та національних лідерів. Глава держави, який провів першу зустріч з новим президентом ЄК Антоніу Коштою, обговорив з ним «важливість стійкості та стратегічної орієнтації для того, щоб мати можливість впоратися з усіма викликами». Президент Йоганніс сказав, що необхідно докласти зусиль для боротьби зі «зловмисним» втручанням Росії, щоб зменшити вразливість до цих віроломних атак. «Румунія зіткнулася з величезною проблемою і вирішила її», – сказав президент у середу, маючи на увазі іноземне втручання у виборчий процес. У четвер на порядку денному Європейської Ради будуть Україна, міграція, ситуація на Близькому Сході, цивільна і військова готовність ЄС та реагування на кризи, роль ЄС у світі та розширення, Молдова, Грузія, а також питання свободи, безпеки та правосуддя.

     

    ПАРЛАМЕНТ – Від сьогодні до п’ятниці в Бухарестському палаці парламенту працює центр прийому новообраних сенаторів і депутатів. Вони отримують консультації щодо формальностей, необхідних для того, щоб зайняти свої місця. Новий парламент, сформований в результаті парламентських виборів 1 грудня, був скликаний у п’ятницю на своє установче засідання. Тим часом з’являються перші конкретні результати майже півторатижневих переговорів між партіями, які хочуть сформувати майбутню парламентську більшість. У середу представники СДП, НЛП, ДСУР та фракції національних меншин окрім угорської продовжили обговорення з метою остаточного узгодження урядової програми та структури нової виконавчої влади. Лідери СПР залишили засідання, обумовивши свою участь в урядуванні від ухвалення низки заходів, включаючи термінове ухвалення державного бюджету на наступний рік та створення коаліційної слідчої комісії з розслідування умов проведення виборів та запобігання іноземному впливу. Намір проєвропейських партій полягає в тому, щоб формула майбутнього уряду була прийнята парламентом до святкових днів. У разі, якщо СПР вирішить не входити до складу майбутньої виконавчої влади, СДП, НЛП, ДСУР та франція національних меншин матимуть загалом 244 сенатори та депутати. Для приведення уряду до присяги необхідно 233 голоси.

     

    НАЦМЕНШИНИ – Румунія є прикладом доброго співіснування між громадянами, незалежно від того, чи належать вони до більшості, чи до національних меншин, а також просування прав на ідентичність – заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку в посланні з нагоди Дня національних меншин в Румунії, 18 грудня. «Завдяки діалогу, повазі та розумінню, всі румунські громадяни зуміли гармонійно жити разом у своїх громадах і на національному рівні», – додав глава уряду в Бухаресті. Кілька заходів, присвячених Дню національних меншин, були організовані в середу Департаментом міжетнічних відносин Генерального секретаріату уряду у співпраці з Національним музеєм села ім. Дімітріє Густі. Всі 19 нацменшин, окрім угорської, визнаних румунською державою, представлені в Палаті депутатів Румунії своїм депутатом. ДСУР, головна політична партія угорської меншини, найбільша в країні, постійно присутня в посткомуністичному румунському парламенті з 1990 року. З 1996 року Союз входить до складу численних правих і лівих коаліційних урядів у Бухаресті.

     

    РЕВОЛЮЦІЯ – Сьогодні в Тімішоарі продовжились заходи, присвячені антикомуністичній революції грудня 89-го року. Вівторок був днем жалоби в західному румунському місті в пам’ять про загиблих під час революції. Після кривавого придушення повстання 17 грудня основні заводи оголосили страйк, а робітники вийшли на мітинги в центрі міста. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комуністів містом Румунії, і звідти полум’я революції поширилося по всій країні, досягнувши кульмінації 22 грудня в Бухаресті з втечею диктатора Ніколая Чаушеску та його дружини Елени.

     

    ШПИГУНСТВО – Апеляційний суд Бухареста засудив громадянина Румунії, звинуваченого у шпигунстві на користь Росії, до 5 років і 6 місяців позбавлення волі за злочин державної зради в триваючій формі. Чоловік з 2022 року надсилав до посольства Росії в Бухаресті зображення румунських або натовських військових об’єктів, – йдеться в обвинувальному висновку Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму. Румуна взяли під варту в травні, потім цей запобіжний захід кілька разів продовжували. Згідно з кримінальним кодексом, за державну зраду передбачено від 10 до 20 років ув’язнення, але обвинуваченому було пом’якшено вирок після того, як він визнав свою провину в суді.

     

    КОДЕКС – Новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою Національного плану відновлення та стійкості, був прийнятий Палатою депутатів у Бухаресті, як органом, що приймає рішення. Він передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, до п’яти років позбавлення волі за фальсифікацію ІТ-даних лісогосподарського характеру та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекет заявив, що заплановані заходи забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця.

     

    TIKTOK – Європейська комісія розпочала офіційне розслідування проти TikTok через втручання Росії у президентські вибори в Румунії. Брюссельська виконавча влада збирає дані, щоб визначити, чи порушила ця платформа законодавство ЄС, включаючи ризики для громадянського дискурсу або платний політичний контент і рекламу. Тим часом, Комітет з питань зовнішньої політики Сенату США засудив втручання Росії та роль платформи TikTok, контрольованої Китаєм, у дестабілізації демократичного процесу в Румунії.

     

    КОНЦЕРТ – Двоє румунських музикантів, скрипалька Діана Жіпа та піаніст Штефан Доніга, вперше виступили в Антарктиці. Вони грали перед більш ніж 70 людьми, науковцями та співробітниками восьми наукових станцій. Їхній виступ став другою найбільшою музичною подією, коли-небудь організованою в Антарктиці, після концерту гурту «Metallica» у 2013 році. Ці двоє музикантів також є першими музикантами у світі, які виступили з професійними концертами на всіх семи континентах менш ніж за 100 днів. Тепер румунські артисти очікують, що їхній виступ буде занесений до Книги рекордів Гіннеса.

  • Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

    Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

    30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам, пропонуючи глядачам захоплююче шоу музики та культурного обміну. Такий захід було проведено в рамках першої програми Ukrainian MusicLab, яка спрямована на підтримку українських артистів та їх популяризацію на сучасній європейській сцені.

    Серед виконавців, відібраних до участі в цьогорічній програмі були: Андрій Бармалій x Олександр Явдик (електроніка/джаз/джангл), Farba Kingdom (постпанк), NFNR (мрійлива електроніка), Postman (сіті-фольк), а також ТАНКАТАКА (інді-поп) – українська співачка, яка нині проживає в Німеччині. Це можливість для українських артистів бути почутими, мати таку підтримку дуже цінно,  ̶  каже співачка. «Дякуючи Control club в Бухаресті, ми мали можливість 30 жовтня виступити там, у дуже престижному місці, і публіка дуже тепло прийняла нас. Було дуже затишно, насправді, я вперше була в Румунії, я вперше була в Бухаресті. І такий теплий прийом, насправді, вартий дуже багатого».

    Зіштовхнувшись із викликами війни, багато українських митців були змушені призупинити свої проєкти або виїхати за кордон. Учасниця Ukrainian MusicLab Танкатака каже, що в сучасних умовах українським артистам досить важко самостійно просуватися, тому цей проєкт став своєрідним вектором для її подальшого руху. На концерті також були присутні організатори різноманітних музичних фестивалів з Бухареста, Клуж-Напоки та Тімішоари, які зацікавлені в подальших колабораціях зі співаками. «Дуже різноманітна була аудиторія. В тому числі, і іноземці, і румуни, і українці. Дуже було приємно бачити наших співвітчизників, поспілкуватися після виступу. Почути, як нас багато виявляється, і мені розповіли, що в Бухаресті дуже велике українське ком’юніті. Чому я дуже-дуже тішусь, і це, знаєте, дає таке відчуття дому, дуже сильно», ̶ розповіла учасниця Ukrainian MusicLab Танкатака.

    На концерті в Бухаресті Танкатака виконала не лише вже відомі композиції, а й нові пісні, які ввійдуть в її дебютний альбом. Співачка розповіла, що для неї було надзвичайно важливо отримати зворотній зв’язок і відгук публіки. Адже в основі цих пісень ̶ реальні історії та її власні переживання. «Нещодавно буквально півтори тижня тому в мене вийшов новий сингл, який я також представила в Control Club. Сингл «Анестезія», який розповідає історію однієї вцілілої дівчини, яка вижила в результаті страшної трагедії в Дніпрі, що сталася взимку 2023 року. І для мене це було теж важливо, розповісти новій аудиторії про цю трагічну подію. Нагадати про те, що війна досі триває».

    Окрім концертної діяльності, учасники програми протягом трьох тижнів відвідували онлайн-семінари, воркшопи та тренінги в Бухаресті. Разом з провідними експертами з Румунії, України, Німеччини, Франції та Британії українські артисти досліджували нові шляхи просування та диверсифікації доходів на європейському музичному ринку, навчалися технікам виробництва контенту, вчилися розкривати свою індивідуальність. «Окрім того в самому Бухаресті ми мали можливість також бути присутніми в ефірах на радіостанціях, ми мали можливість відзняти промо-матеріали для майбутніх наших проєктів або подач на інші шоукейси, або фестивалі. Тобто команда дуже професійна. І дуже тепло та уважно віднеслась до кожного з артистів»,  ̶  розповіла учасниця проєкту Танкатака.

    Сьогодні музична індустрія в Румунії розвивається дуже швидкими темпами. Тут досить різноманітне культурне та концертне життя. Окрім цього, Румунія та Польща мають найбільші та найпотужніші музичні ринки в Східній та Центральній Європі. Плюс вони логістично близькі до України,  ̶  розповіла одна з організаторок Ukrainian MusicLab Альона Дмуховська. «Дуже логічно приїжджати в найближчі країни, в яких вже і так вирує культурне життя. І саме зважаючи на цей фактор, і зважаючи на дуже класних партнерів із Control Club, які представляють, ну напевно, найкращу та найцікавішу музику зараз, ми обрали, що це буде саме Бухарест.»

    Організацією проєкту та відбором учасників займалися чотири партнери: Французьке медіа Europavox у співпраці з французьким інститутом в Бухаресті, клубом Control Club та, власне, Music Export Ukraine. Учасників відбирали зважаючи на мотивацію та перспективу подальшого розвитку. «Ми робили Open Call, і в нас, напевно, в 5 чи 6 разів навіть більше було заявок ніж ми могли надати місць для учасників проекту, тому це показало нам, що зацікавленість є, що в наступному році треба стовідсотково робити такий проект, можливо навіть ще більшого масштабу, якщо будуть можливості. І дійсно що є попит і класний талант, який готовий бути представленим на міжнародному рівні»,  ̶  розповіла організаторка Ukrainian MusicLab Альона Дмуховська.

    А щоб не проґавити відбір до Ukrainian MusicLab у 2025 році та інші цікаві можливості в музичній індустрії, Альона Дмуховська закликає підписуватися на сторінку Music Export Ukraine в Фейсбук та Інстаграм. Тут їхня команда публікує анонси щодо всіх подій та запланованих проєктів. Тож до наступної зустрічі в Бухаресті!

  • 12 червня 2024 року

    12 червня 2024 року

    ВИБОРИ – Альянс СДП-НЛП (партії правлячої коаліції) отримав майже 49% голосів на недільних виборах до Європейського парламенту, згідно з частковими даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією. За ним слідують Альянс за об’єднання румунів з майже 15%, Альянc об’єднаних правих – з 8,6% голосів, ДСУР –  6,5% і партія SOS Румунія – 5%. Один з 33 депутатів Європарламенту, які представлятимуть Румунію в законодавчому органі ЄС, є незалежним. У неділю також відбулися вибори до місцевих органів самоврядування. СДП виграла політичне голосування на виборах мерів і рад, за нею слідуює її ліберальний партнер і Альянс за об’єднання румунів. У Бухаресті нинішній генеральний мер, незалежний Нікушор Дан, отримав новий мандат.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річна інфляція в травні знизилася до 5,12% з 5,9% у квітні, оскільки продовольчі товари подорожчали на 1,24%, непродовольчі товари – на 6,38%, а послуги – на 9,29%, згідно з даними, опублікованими в середу Національним інститутом статистики. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. З іншого боку, чисті інвестиції в національну економіку склали 34,65 млрд леїв (близько 7 млрд євро) у першому кварталі цього року, що на 6,7% більше, ніж у першому кварталі минулого року, згідно з даними Національного інституту статистики.

     

    НАВЧАННЯ – Збройні сили Німеччини у складі двох оперативних центрів, зенітних і касетних ракет, а також ескадрильї винищувачів PATRIOT беруть участь у міжнародних навчаннях НАТО з протиповітряної оборони «Рамштайн легасі 2024», які проходять в Румунії і Болгарії. Згідно з прес-релізом посольства Німеччини в Бухаресті, близько 260 німецьких військовослужбовців і 100 одиниць техніки були розгорнуті на узбережжі Чорного моря в Румунії. «Ми твердо стоїмо разом з нашими союзниками, щоб убезпечити Румунію і всю нашу союзну територію», – заявив посол Німеччини в Бухаресті Пеер Гебауер, який відвідав німецьких військовослужбовців. Після Румунії і Болгарії Німеччина є найбільшим постачальником військ для навчань цього тижня разом з підрозділами з Франції, Фінляндії, Великої Британії, Литви, Польщі, Португалії, Словаччини, Туреччини і Угорщини в районі Констанца (південний схід). З Болгарії в навчаннях також візьмуть участь підрозділи з Греції, Італії і Словенії. Метою навчань є посилення оперативної сумісності членів Альянсу в галузі наземної протиповітряної оборони, тобто «Інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО».

     

    КОНФЕРЕНЦІЯ – 95 інвестиційних проєктів обговорюються на Міжнародній конференції з відбудови України в Берліні. Наразі Європейська комісія оголосила про угоди з різними банками на суму 1,4 млрд євро та пакет допомоги на суму 1,9 млрд євро. Канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент України Володимир Зеленський у вівторок закликали до посилення протиповітряної оборони від російських атак на основі німецької ініціативи. Присутня на конференції міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест підтримує Україну електроенергією і працює над поліпшенням взаємозв’язку. За її словами, Бухарест має регіональний підхід, включаючи сусідню Молдову. Вступ України до Європейського Союзу також стоїть на порядку денному Берлінської конференції.

     

    ДОПОМОГА – Уряд Румунії продовжує надавати гуманітарну підтримку Україні у співпраці з європейськими партнерами. Вантаж з 16.000 гігієнічних наборів відправився у середу вранці в Україну, транспорт будучи забезпечений Генеральною інспекцією з надзвичайних ситуацій та Міністерством національної оборони. Рішення було прийнято Національним комітетом з надзвичайних ситуацій, скликаним прем’єр-міністром Марчелом Чолаку на запит Департаменту з надзвичайних ситуацій, з огляду на необхідність підтримання адекватного реагування при наданні гуманітарної допомоги сусідній країні, яка страждає від більш ніж дворічної війни, передає агентство Аджерпрес. Рішення також є відповіддю на заклик Європейського механізму цивільного захисту (ECHO-ERCC) надати Україні з резерву ЄС продукти першої необхідності.

     

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс прийняв у середу в Бухаресті президента Фонду Фрідріха Еберта, колишнього президента Європейського парламенту Мартіна Шульца. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента, в контексті нещодавніх виборів до Європарламенту, сторони обговорили нову політичну конфігурацію Європейського Союзу та його пріоритети на наступний період. Вони також обговорили геополітичну ситуацію в регіоні та світі і дуже добрі відносини між Румунією та Німеччиною, засновані на тісній двосторонній співпраці на європейському, союзницькому та міжнародному рівнях. Було також підкреслено важливий внесок німецької громади в Румунії та румунської громади в Німеччині, – йдеться в прес-релізі.

     

    РЕЙТИНГ – Бухарестська академія економічних наук посідає 401-600 місце з 1.963 університетів, включених до рейтингу Times Higher Education University Impact Rankings 2024. Рейтинг оцінює університети відповідно до Цілей сталого розвитку ООН. Згідно з прес-релізом вищого навчального закладу, у цьогорічному виданні Бухарестська академія економічних наук посідає 401-600 місце в загальному рейтингу і отримала 71,9 бала зі 100. 19 румунських університетів присутні у виданні рейтингу 2024 року.

     

    КОНЦЕРТ – Відомий британський альтернативний рок-гурт Coldplay виступає  сьогодні і завтра з концертами в Бухаресті. На Національній арені в Бухаресті очікується близько 50 000 любителів музики у кожен з двох днів. Концерти відбудуться в рамках світового турне «Music Of The Spheres\ Музика сфер».

     

    ФУТБОЛ  – Національна збірна Румунії з футболу перебуває у Вюрцбурзі, Баварія, де вона зупинилася для чемпіонату Європи в Німеччині, який відкривається у п’ятницю, 14 червня. Румунія потрапила до групи E і зустрінеться зі збірною України 17 червня в Мюнхені, збірною Бельгії – 22 червня в Кельні та збірною Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє збірна Румунії брала участь у фінальному турнірі континентальної першості у 2016 році у Франції.

  • Опера Лабіринт на сцені БНО

    Опера Лабіринт на сцені БНО

    Останніми
    роками Бухарестська національна опера
    привчила нас до все більш диверсифікованої
    пропозиції оперних і пов’язаних з ними
    заходів, спрямованих на залучення
    широкої аудиторії. Однією з таких
    ініціатив є Опера Лабіринт.

    Ми поспілкувалися з Александром
    Нодь, художнім керівником
    БНО, який розповів нам дещо про цей проєкт: Новий сезон
    Бухарестської національної опери
    відкрився знаменитим, вже традиційним
    заходом під відкритим небом під назвою
    Променада Опери,
    який проводився
    вже в 13-е. Цього року ми
    пропонували програму,
    що склалася з двох частин:
    денні заходи, які пройшли
    під чистим небом перед
    будинком оперного театру,
    та Гала-концерт. Цього року ми пропонували
    мандрівну виставу Опера Лабіринт,
    режисером якої є я, разом з молодими
    артистами Експериментальної студії
    музично-виконавського мистецтва Людовік
    Шпісс. Опера Лабіринт відбулася
    щогодини, були виступи
    живого мистецтва,
    були і танцюристи, і
    солісти, і актори.

    Про
    те, як приймають Оперу
    Лабіринт, дізнаємося теж від Александра
    Нодя:
    Ця програма вже користується
    популярністю у публіки, адже ми робили
    її в червні, тобто це вже друге видання
    Опери
    Лабіринт.
    Ми
    поставили
    її
    з нагоди Rendez-vous au Jardin, який був
    міжнародним франкомовним проєктом.
    Тепер ми зробили
    це
    знову з іншим складом і набагато ширшим
    репертуарним проєктом.
    Йдеться
    про
    понад 15 молодих артистів, які виступали
    щогодини, щоб забезпечити глядачам
    невимушену музичну атмосферу. Схоже на
    своєрідну класичну музичну терапію. Це
    відомі арії, дуети та ансамблі з опер,
    які цінує і любить публіка, а також
    балетні моменти, після чого ми провели
    Велику
    Галу
    Бухарестської національної опери, в
    якій
    взяли
    участь
    понад 300 артистів, оперний хор, оркестр,
    балет і солісти національної опери. В
    програмі гали-концерта
    -
    понад 25 абсолютно відомих творів, які,
    ми сподіваємося, сподобалися
    публіці. Це була
    3-годинна вистава з відеомапінгом,
    світлом і звуком, найвищою якістю
    звучання класичної музики.

    Музичний
    досвід, який приваблює дедалі більшу
    аудиторію. Александру
    Нодь також зробив
    запрошення скуштувати виступи
    максимально наближені
    до природи: Ми сподіваємось
    щороку, що нас відвідають тисячі
    людей. З року в рік аудиторія стає все
    більшою і більшою, щороку ми додаємо
    більше стільців, але, як і щороку, ми
    звертаємося з особливим проханням до
    наших глядачів, які бажають це зробити,
    принести з собою ковдру або шезлонг,
    або рибальське крісло, подушку, на
    яких вони могли б сісти та
    скористатися цією можливістю возз’єднатися
    з природою, в особливій атмосфері,
    звуковій і візуальній, яку артисти БНО
    пропонують глядачам щороку.

    І
    популярність жанру, схоже, зростає.
    Александру
    Нодь: Останніми роками
    опера стає все більш популярним жанром.
    Особливо популярною стає молода
    аудиторія, зростає інтерес до опери,
    адже це найскладніший вид виконавського
    мистецтва з усіх можливих. І глядачі,
    здається, дедалі більше цінують складність
    цього жанру. Молоді глядачі сприймають
    як виклик те, що понад 300 артистів працюють
    разом, щоб створити оперу. Ця емоція,
    що відбувається на сцені, здається,
    надихає сотні людей рік за роком вперше
    переступити наш поріг, і як тільки вони
    приходять, залишаються з цим вірусом
    класичної музики, який повністю захоплює
    їх. Саме верхні гармоніки
    дають особливо приємну частоту, яка
    закарбовується в емоційній пам’яті
    глядача на все життя.

    Бухарестська
    національна опера стає все більш
    спокусливою, як сказав нам Александру
    Нодь, художній керівник
    БНО: Національна
    опера також стає майданчиком для дебатів,
    де ми ставимо питання на філософському
    рівні. Ці конференції БНО
    є
    хорошою
    можливість для
    цього. Як
    набагато більший подкаст у прямому
    ефірі. У нашому просторому залі, що
    вміщує понад 950 осіб,
    ми даємо аудиторії можливість зустрітися
    наживо, віч-на-віч зі своїм улюбленим
    гостем. Провідні особистості румунської
    культури приходять до цього дискусійного
    простору, щоб бути віч-на-віч зі своєю
    аудиторією, бути віч-на-віч з людьми,
    яких інакше було б дуже важко зустріти.
    Звичайно, ми можемо бачити їх на Youtube, можемо бачити їх по телевізору, але
    опера хоче бути публічним простором. І
    це не все, що відбувається в Оперному
    театрі. Є ще такі проєкти,
    як Зелена опера, де ми прагнемо
    створювати екологічні постановки. Ми
    хочемо менше інвестувати в залізо,
    декорації та речі, які не мають життя,
    і хочемо якомога більше інвестувати в
    людей. Зелена опера має на меті
    повторне використання ресурсів, переробку
    ресурсів.



    #Опера#природа#променад#солісти#танцюристи#музика,
    оперна музика!

  • Румунський концерт у Відні

    Румунський концерт у Відні

    У неділю ввечері у знаменитому Віденському
    концертному залі Музікферайн
    (Musikverein) відбулася виняткова подія – Бухарестська національна
    опера провела прем’єрний концерт, присвячений
    вшануванню пам’ять великого румунського композитора і скрипаля
    Чіпріана Порумбеску, оскільки 2023 рік був оголошений роком цього музиканта.

    Виповнюється 170 років від дня народження композитора та 140 років від дня
    його смерті. У «Золотому залі» Музікферайн, з якого 1
    січня телеканали всього світу транслюють Новорічний концерт з столиці Австрії, вчора лунала румунська музика. До концертної програми увійшли виключно твори Чіпріана Порумбеску, поєднуюючи духовність
    з традиціями та духовну музику з фольклорними елементами: перша
    румунська оперета Crai Nou «Новий місяць», «Балада», «Румунська рапсодія», а також «Отче наш».

    Виступили солісти, хор та оркестр
    Бухарестської національної опери під керівництвом Даніеля Жінги, а
    спеціальними гостями були маестро Георге Замфір та солістка Марія
    Коман. Даніель Жінга заявив: «Для мене зустріч з музикою Чіпріана Порумбеску стала
    одкровенням. Я, звичайно, мав хибне уявлення про те, що означали марші в
    опереті Новий місяць. Вони були схожі на комуністичну пропаганду. Наразі музику Чіпріана Порумбеску треба відокремити від комунізму, і я думаю, що відтепер ми повинні сприймати цю
    музику в чистому вигляді, в тому вигляді, в якому Чіпріан Порумбеску думав про
    неї задовго до того, як Румунія пройшла через цей тоталітарний
    експеримент.

    Великим бажанням Чіпріана Порумбеску було створити оперету на основі
    фольклору, і йому це вдалося, оперета Новий місяць
    стала визначною пам’яткою румунської музики 19-го століття. Творчість Порумбеску
    переосмислює популярний міф про те, що «Новий місяць» може принести щастя
    закоханим. Сюжет був взятий з молдавського села, а дія
    відбувається в 1851 році, на основі старої народної легенди про історію кохання, яка перемагає незважаючи на всі зовнішні перешкоди. Кажуть, що ця оперета поєднує в собі
    гарний настрій з поетичною енергією і мрійливістю, в автентично румунській,
    тонічній атмосфері, створеній простою і теплою музикою. Розуміння оперети
    «Новий місяць»
    полягає у зустрічі рідного з оригіналом.

    Шедевр Чіпріана Порумбеску виражає міцне вкорінення в предковічну румунську
    духовність, але він також є оригінальним творінням, що поєднує в собі старе і
    нове музичне вираження свого часу, – додав Даніель
    Жінга. 2000 місць у Віденському залі
    були заповнені румунами з діаспори, які аплодували стоячи, переповнені емоціями та почуттям
    гордості.

  • Благодійний концерт в Бухаресті за участі артистів з України

    Благодійний концерт в Бухаресті за участі артистів з України

    У Бухарестському Будинку культури студентів 23 травня 2022 року відбувся
    останній із серії чотирьох благодійних концертів зі збору коштів на підтримку
    українського народу, за участі артистів з України.

    Зачарували присутню публіку своїми авторськими та народними піснями, а
    також піснями на слова відомих українських письменників артисти: Ірина Стиць, Дмитро та Назарій Яремчуки, Олександр
    Зайченко, Алла Попова, Аліна Чечул. На сцені в Бухаресті виступив й
    бухарестський інструментальний дует Наталія Панчик-Колотило – скрипка та Дан
    Васілеску – гітара, який також продемонстрував свою творчість. Серед глядачів
    були члени Бухарестської філії СУРу, українські переселенці, представники
    місцевої влади, неурядових організацій та інших нацменшин, журналісти та інші.

    Благодійні концерти були організовані Союзом українців Румунії в
    партнерстві з понад 20 центральними та місцевими органами виконавчої влади,
    органами місцевого самоврядування, асоціаціями, навчальними закладами, ЗМІ
    тощо. Пройшли концерти в Сіреті Сучавського повіту (19 травня), Сігету
    Мармацієй Марамуреського повіту (20 травня), Тімішоарі Тіміського повіту (21
    травня) та Бухаресті (23 травня).


    Концерт у Бухаресті відкрив бухарестський інструментальний дует Наталія
    Панчик-Колотило – скрипка та Дан Васілеску – гітара, які виконали кілька пісень
    з українського фольклору. Далі гітарист Дан Васілеску виконав авторську пісню «Я
    був чужим», яку він склав для переселенців з України, змушені залишити
    свої домівки через війну в Україні.

    ucra-duet.png


    Концерт продовжився виступом студентки Чернівецького університету імені
    Юрія Федьковича Аліни Чечул, яка чудово виконала пісню «Журавочка».


    Потім зі словами подяки румунському народу виступила Ірина Стиць, заслужена
    артистка України, доцент кафедри музики Чернівецького національного
    університету імені Юрія Федьковича, педагог, композиторка, музично-громадський
    діяч: «Маю велику честь та велику радість співати для вас. Дорога моя сестричка
    Румунія, я щиро дякую тобі, моя дорога Румунія, що ти, в такі важкі хвилини
    нашого життя в Україні, коли у нас з 24 лютого почали літати над нашою святою
    землею крилаті ракети від ката Путіна, ти моя прекрасна Румунія, ти зустріла
    нас, українців. Ти пустила нас, українців, у свої будинки. Я безмежно дякую
    кожному з вас, тому що ви неймовірні, ви відкрили свої оселі для моїх сестер і
    братів, які повірте тікали від жахіття, яке у нас правилось, а це жахіття -
    війна. Ніколи я не думала, що у свої 45 років, я, як мама, як дружина, як
    співачка буду мати такий страх і не зможу з собою нічого зроби, тому що Путін вирішив забрати
    мою землю, знищити мою Україну, знищити мене як українку. Але в нього це не вдасться,
    тому що ми сильна нація, ми сильний народ і ми українці. Всі українці, від
    початку нашого кордону до кінця нашої держави, ми вам, румунам, щиро дякуємо за
    вашу любов, за ваше тепло, низький вам уклін.»

    ucra-iryna-styts.png


    У своєму виступі Ірина Стиць виконувала українські ліричні пісні, а також
    народні та авторські пісні. Вона просто зачарувала публіку своїм репертуаром та
    жанрами. На одній із ліричних пісень, Ірина попросила присутніх запалити
    ліхтарики на телефонах, а в концертному залі створилась чудова атмосфера, глядачі співали разом з нею. Крім інтерактивного спілкування зі
    залом, Ірина також приємно здивувала публіку народною піснею «Буковино, ти
    зелена ляно.»

    ucra-olexandr-zaichenko.png


    Продовжив концерт своїм прекрасним виступом заслужений артист України
    Олександр Зайченко. Він виконав кілька чудових пісень зі свого репертуару,
    серед яких «Черемха-черемшина». Потім, на сцені чудово виступила українська поп-співачка,
    народна артистка України, професорка Київського Національного університету
    культури і мистецтв, співачка, телеведуча, композиторка Алла Попова, яка
    запросила діточок вийти на сцену співати разом з нею пісні «Полісаночка», «Там
    на Україні» та інші.

    ucra-alla-popova.png




    Після концерту Алла Попова сказала, що була приємно вражена публікою: «Я вперше в
    Румунії. Я вражена приємно, тому що, по-перше тут повний зал українців, але і
    румунів, які сприймають нас дуже щиро, дуже прекрасно, дуже тепло. І я відчуваю
    серцем, що мушу сюди приїхати зі сольним величезним концертом, адже у
    моїм репертуарі понад 700 пісень. Я щаслива, що мала змогу якось співом,
    мистецтвом підтримати наші збройні сили України і що саме українська громада
    Румунії в тім допомогла, що ми тут знаходимося. Я скажу, що серця билися в
    унісон у нас артистів на сцені й в глядачів у цих прекрасних залах. Я щаслива.
    Я хочу ще до вас, тому що серце моє вже вам належить.»


    Свято української музики в Бухаресті завершили своїм дивовижним виступом українські
    естрадні співаки, музиканти, народні артисти України, брати Володимир та
    Назарій Яремчуки. Дмитро та Назарій Яремчуки є засновниками Пісенного фестивалю
    «Родина», присвячений творчості, пам’яті їхнього батька Назарія Яремчука. Вони
    виконали з їхнього репертуару пісні на музику відомих композиторів та слова
    видатних поетів, а також авторські пісні, серед яких: «Добре слово», «Смерекова
    хата», «Подарую світу», «Черемшина», «Брати мій», «Родина». У залі
    панувала чудова атмосфера, глядачі були у захваті, окремі з
    них повставали з місць та почали танцювати. Брати Яремчуки, як
    до речі, всі артисти отримали щирі та бурхливі оплески. Вкінці концерту всі артисти разом з публікою виконали гімн України, а потім
    присутні долучилися до збору коштів, які будуть направлені на підтримку як
    українських біженців, які зараз перебувають у Румунії, так і громадян України,
    які знаходяться в зруйнованих війною районах.


    ucra-dmytro-i-nazarii-iaremchuk.png

    Після концерту ми запросили Назарія Яремчука-молодшого поділитися
    своїми враженнями від перебування у Румунії. Ось, що
    він сказав:
    «Сердечно вітаю всіх слухачів ВСРР. Дуже теплі
    відчуття, відразу ж відчувається, що ми сусіди. Я б сказав, що дуже багато
    людей з України власне тут знаходяться по відомих причинах, але ми спілкувалися
    з українцями, які багато років вже тут живуть і які говорять, але з певним
    діалектом, акцентом українським, який нам близький, тому що я та мій брат
    Дмитро Яремчук родом із Закарпаття Буковина, тому відчувається власне ці
    діалекти. Велика співоча Україна, де б українці не були вони завжди співають,
    вони підтримують, вони завжди на позитиві, тому що ми з братом об’їздили дуже
    багато країн Європи, Канаду, Америку, практично всюди були, а в Румунії, до
    речі, вперше. Ви знайти відчуття таке, що ми ніби нікуди не їхали. Насправді
    війна йде в Україні, а концерти суто благодійні і у нас, і у вас, і
    повсюди по світу і ціль яких власне максимально допомогти, щоб люди зійшлися,
    якось зібралися і кошти і щоб щось було придбано на це, потрібне та необхідне,
    щоб людям на Україні було легше. А пісня вона звеселяє і тому мені здається, що
    це також дуже важливо, адже людина є духовний стан, є духовна зрівноваженість,
    вона грає дуже велику роль, адже події вони до оптимізму не приводять, а пісня
    додає оптимізму, тому людині з оптимізмом і гарним настроєм завжди долаються
    всілякі труднощі.»




    Юлія-Анна зі своїми дітками прибула до Румунії з Одеси та знайшла
    тимчасовий притулок у Бухаресті. Прийшли вони на концерт, щоб чути українське
    слово та українську пісню. Вона дуже вдячна румунському народу, який прийняв
    українських переселенців та допомагає українському народу: «Я тут зараз зі
    своїми дітками. Я дуже вдячна народу Румунії за те, що вони дали нам прихисток,
    за те, що ми маємо тут гарні враження. Румуни дуже гарна нація, вони щиро
    допомагають нам і намагаються, щоб ми відчували себе тут як вдома, щоб ми
    мали затишок, спокій, їжу та влаштували сьогодні таке гарне свято для
    нас. Це чудовий концерт з українськими піснями. Ми ніби побували вдома в
    Україні, та змогли поспівати ці гарні пісні, побачити цих гарних виконавців. Ми
    дуже щиро вдячні вам за підтримку, за це свято, за ці враження. Ніби ми знову в
    нашій мирні, вільні Україні й можемо насолоджуватися тим, що можемо співати
    наші українські пісні. Ми дуже вдячні вам, народ Румунії, ми дуже віримо в
    перемогу і сподіваємось, що незабаром вона буде і ми знову будемо співати свої
    пісні і запрошувати вас до нашої рідної України і так само пригощати і
    влаштовувати для вас гарні вечірки і гарні зустрічі.»




    Богдан Клемпуш, українець з Бухареста, але родом з села Вишівської долини
    Марамуреського повіту, дуже радий, що мав можливість бути на концерті артистів з
    України: «Я народився на Мараморощині, на кордоні з Україною. Я пам’ятаю,
    що в дитинстві і потім під час всіх моїх студентських канікул в неділю ми дивились передачу
    по українському телебаченню «Вітаємо піснею». Це був сімейний стіл, після
    служби Божої, і це була така гарна українська атмосфера. Я дуже радий, що
    сьогодні артисти, яких я бачив і слухав на цьому концерті сьогодні привітали
    нас тут в Бухаресті. Це був чудовий вечір. Я щиро поздоровляю СУР за таку
    ініціативу. Я поздоровляю артистів і дякую їм. Вони сьогодні ще раз доказали, що
    українська культура, українська пісня та український дух незламний. Все буде
    Україна!»


    ucra-concert-sala-1-.png


    На благодійному концерті було чимало румунів, друзів етнічних українців
    Румунії, серед них актриса Магда Бическу, яка поділилася своїми
    враженнями: «Я бачила сенсаційний концерт, слухала чудові
    голоси, які дійсно заслуговують бути народними артистами. Ми хочемо, щоб
    знову вони виступали у нас. Ми хочемо більше такого роду концертів. Мені
    дуже сподобалася атмосфера, думаю, що і артисти відчули нашу
    теплоту, ми їм щиро аплодували. Ми почували себе дуже добре, був
    чудовий вечір.»


    ucra-concert.png


    Присутній на благодійному концерті голова Союзу українців
    Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький сказав для ВСРР як
    виникла ідея організувати благодійний концерт в Румунії за участі артистів з
    України: «Ми це хотіли ще з початку війни, але тому що ми були накопичені з
    гуманітарною гуманітарною допомогою і допомогою біженцям, які тимчасово
    проживають в Румунії, ми дотепер не змогли організувати ці концерти. Нам були
    відомі артисти і згодом ми домовилися з ними, щоб вони прибули з концертом до
    Румунії, з яким виступили й в інших державах Євросоюзу. Таким чином в Румунії,
    можна сказати, завершилась ця серія цих концертів. Ми дуже раді, що нам вдалося
    організувати концерти в великих повітах Румунії, де компактно проживає
    українське населення, а саме в Сучавському, Марамороському, Тіміському повітах
    та в столиці Бухарест. Дуже багато людей були присутні на концертах: пересічні
    люди, представники інших меншин, а також представники центральних та
    місцевих органів влади. Я думаю, що тепер громадяни Румунії ще раз
    доказали, що вони підтримують Україну, український народ, зокрема у такі важкі
    моменти. Я сподіваюся, що ця маладопомога принесе трохи втіхи українському народу у такий
    важкий період.»

  • Благодійний концерт в Бухаресті за участі артистів з України

    Благодійний концерт в Бухаресті за участі артистів з України

    У Бухарестському Будинку культури студентів 23 травня 2022 року відбувся
    останній із серії чотирьох благодійних концертів зі збору коштів на підтримку
    українського народу, за участі артистів з України.

    Зачарували присутню публіку своїми авторськими та народними піснями, а
    також піснями на слова відомих українських письменників артисти: Ірина Стиць, Дмитро та Назарій Яремчуки, Олександр
    Зайченко, Алла Попова, Аліна Чечул. На сцені в Бухаресті виступив й
    бухарестський інструментальний дует Наталія Панчик-Колотило – скрипка та Дан
    Васілеску – гітара, який також продемонстрував свою творчість. Серед глядачів
    були члени Бухарестської філії СУРу, українські переселенці, представники
    місцевої влади, неурядових організацій та інших нацменшин, журналісти та інші.

    Благодійні концерти були організовані Союзом українців Румунії в
    партнерстві з понад 20 центральними та місцевими органами виконавчої влади,
    органами місцевого самоврядування, асоціаціями, навчальними закладами, ЗМІ
    тощо. Пройшли концерти в Сіреті Сучавського повіту (19 травня), Сігету
    Мармацієй Марамуреського повіту (20 травня), Тімішоарі Тіміського повіту (21
    травня) та Бухаресті (23 травня).


    Концерт у Бухаресті відкрив бухарестський інструментальний дует Наталія
    Панчик-Колотило – скрипка та Дан Васілеску – гітара, які виконали кілька пісень
    з українського фольклору. Далі гітарист Дан Васілеску виконав авторську пісню «Я
    був чужим», яку він склав для переселенців з України, змушені залишити
    свої домівки через війну в Україні.

    ucra-duet.png


    Концерт продовжився виступом студентки Чернівецького університету імені
    Юрія Федьковича Аліни Чечул, яка чудово виконала пісню «Журавочка».


    Потім зі словами подяки румунському народу виступила Ірина Стиць, заслужена
    артистка України, доцент кафедри музики Чернівецького національного
    університету імені Юрія Федьковича, педагог, композиторка, музично-громадський
    діяч: «Маю велику честь та велику радість співати для вас. Дорога моя сестричка
    Румунія, я щиро дякую тобі, моя дорога Румунія, що ти, в такі важкі хвилини
    нашого життя в Україні, коли у нас з 24 лютого почали літати над нашою святою
    землею крилаті ракети від ката Путіна, ти моя прекрасна Румунія, ти зустріла
    нас, українців. Ти пустила нас, українців, у свої будинки. Я безмежно дякую
    кожному з вас, тому що ви неймовірні, ви відкрили свої оселі для моїх сестер і
    братів, які повірте тікали від жахіття, яке у нас правилось, а це жахіття -
    війна. Ніколи я не думала, що у свої 45 років, я, як мама, як дружина, як
    співачка буду мати такий страх і не зможу з собою нічого зроби, тому що Путін вирішив забрати
    мою землю, знищити мою Україну, знищити мене як українку. Але в нього це не вдасться,
    тому що ми сильна нація, ми сильний народ і ми українці. Всі українці, від
    початку нашого кордону до кінця нашої держави, ми вам, румунам, щиро дякуємо за
    вашу любов, за ваше тепло, низький вам уклін.»

    ucra-iryna-styts.png


    У своєму виступі Ірина Стиць виконувала українські ліричні пісні, а також
    народні та авторські пісні. Вона просто зачарувала публіку своїм репертуаром та
    жанрами. На одній із ліричних пісень, Ірина попросила присутніх запалити
    ліхтарики на телефонах, а в концертному залі створилась чудова атмосфера, глядачі співали разом з нею. Крім інтерактивного спілкування зі
    залом, Ірина також приємно здивувала публіку народною піснею «Буковино, ти
    зелена ляно.»

    ucra-olexandr-zaichenko.png


    Продовжив концерт своїм прекрасним виступом заслужений артист України
    Олександр Зайченко. Він виконав кілька чудових пісень зі свого репертуару,
    серед яких «Черемха-черемшина». Потім, на сцені чудово виступила українська поп-співачка,
    народна артистка України, професорка Київського Національного університету
    культури і мистецтв, співачка, телеведуча, композиторка Алла Попова, яка
    запросила діточок вийти на сцену співати разом з нею пісні «Полісаночка», «Там
    на Україні» та інші.

    ucra-alla-popova.png




    Після концерту Алла Попова сказала, що була приємно вражена публікою: «Я вперше в
    Румунії. Я вражена приємно, тому що, по-перше тут повний зал українців, але і
    румунів, які сприймають нас дуже щиро, дуже прекрасно, дуже тепло. І я відчуваю
    серцем, що мушу сюди приїхати зі сольним величезним концертом, адже у
    моїм репертуарі понад 700 пісень. Я щаслива, що мала змогу якось співом,
    мистецтвом підтримати наші збройні сили України і що саме українська громада
    Румунії в тім допомогла, що ми тут знаходимося. Я скажу, що серця билися в
    унісон у нас артистів на сцені й в глядачів у цих прекрасних залах. Я щаслива.
    Я хочу ще до вас, тому що серце моє вже вам належить.»


    Свято української музики в Бухаресті завершили своїм дивовижним виступом українські
    естрадні співаки, музиканти, народні артисти України, брати Володимир та
    Назарій Яремчуки. Дмитро та Назарій Яремчуки є засновниками Пісенного фестивалю
    «Родина», присвячений творчості, пам’яті їхнього батька Назарія Яремчука. Вони
    виконали з їхнього репертуару пісні на музику відомих композиторів та слова
    видатних поетів, а також авторські пісні, серед яких: «Добре слово», «Смерекова
    хата», «Подарую світу», «Черемшина», «Брати мій», «Родина». У залі
    панувала чудова атмосфера, глядачі були у захваті, окремі з
    них повставали з місць та почали танцювати. Брати Яремчуки, як
    до речі, всі артисти отримали щирі та бурхливі оплески. Вкінці концерту всі артисти разом з публікою виконали гімн України, а потім
    присутні долучилися до збору коштів, які будуть направлені на підтримку як
    українських біженців, які зараз перебувають у Румунії, так і громадян України,
    які знаходяться в зруйнованих війною районах.


    ucra-dmytro-i-nazarii-iaremchuk.png

    Після концерту ми запросили Назарія Яремчука-молодшого поділитися
    своїми враженнями від перебування у Румунії. Ось, що
    він сказав:
    «Сердечно вітаю всіх слухачів ВСРР. Дуже теплі
    відчуття, відразу ж відчувається, що ми сусіди. Я б сказав, що дуже багато
    людей з України власне тут знаходяться по відомих причинах, але ми спілкувалися
    з українцями, які багато років вже тут живуть і які говорять, але з певним
    діалектом, акцентом українським, який нам близький, тому що я та мій брат
    Дмитро Яремчук родом із Закарпаття Буковина, тому відчувається власне ці
    діалекти. Велика співоча Україна, де б українці не були вони завжди співають,
    вони підтримують, вони завжди на позитиві, тому що ми з братом об’їздили дуже
    багато країн Європи, Канаду, Америку, практично всюди були, а в Румунії, до
    речі, вперше. Ви знайти відчуття таке, що ми ніби нікуди не їхали. Насправді
    війна йде в Україні, а концерти суто благодійні і у нас, і у вас, і
    повсюди по світу і ціль яких власне максимально допомогти, щоб люди зійшлися,
    якось зібралися і кошти і щоб щось було придбано на це, потрібне та необхідне,
    щоб людям на Україні було легше. А пісня вона звеселяє і тому мені здається, що
    це також дуже важливо, адже людина є духовний стан, є духовна зрівноваженість,
    вона грає дуже велику роль, адже події вони до оптимізму не приводять, а пісня
    додає оптимізму, тому людині з оптимізмом і гарним настроєм завжди долаються
    всілякі труднощі.»




    Юлія-Анна зі своїми дітками прибула до Румунії з Одеси та знайшла
    тимчасовий притулок у Бухаресті. Прийшли вони на концерт, щоб чути українське
    слово та українську пісню. Вона дуже вдячна румунському народу, який прийняв
    українських переселенців та допомагає українському народу: «Я тут зараз зі
    своїми дітками. Я дуже вдячна народу Румунії за те, що вони дали нам прихисток,
    за те, що ми маємо тут гарні враження. Румуни дуже гарна нація, вони щиро
    допомагають нам і намагаються, щоб ми відчували себе тут як вдома, щоб ми
    мали затишок, спокій, їжу та влаштували сьогодні таке гарне свято для
    нас. Це чудовий концерт з українськими піснями. Ми ніби побували вдома в
    Україні, та змогли поспівати ці гарні пісні, побачити цих гарних виконавців. Ми
    дуже щиро вдячні вам за підтримку, за це свято, за ці враження. Ніби ми знову в
    нашій мирні, вільні Україні й можемо насолоджуватися тим, що можемо співати
    наші українські пісні. Ми дуже вдячні вам, народ Румунії, ми дуже віримо в
    перемогу і сподіваємось, що незабаром вона буде і ми знову будемо співати свої
    пісні і запрошувати вас до нашої рідної України і так само пригощати і
    влаштовувати для вас гарні вечірки і гарні зустрічі.»




    Богдан Клемпуш, українець з Бухареста, але родом з села Вишівської долини
    Марамуреського повіту, дуже радий, що мав можливість бути на концерті артистів з
    України: «Я народився на Мараморощині, на кордоні з Україною. Я пам’ятаю,
    що в дитинстві і потім під час всіх моїх студентських канікул в неділю ми дивились передачу
    по українському телебаченню «Вітаємо піснею». Це був сімейний стіл, після
    служби Божої, і це була така гарна українська атмосфера. Я дуже радий, що
    сьогодні артисти, яких я бачив і слухав на цьому концерті сьогодні привітали
    нас тут в Бухаресті. Це був чудовий вечір. Я щиро поздоровляю СУР за таку
    ініціативу. Я поздоровляю артистів і дякую їм. Вони сьогодні ще раз доказали, що
    українська культура, українська пісня та український дух незламний. Все буде
    Україна!»


    ucra-concert-sala-1-.png


    На благодійному концерті було чимало румунів, друзів етнічних українців
    Румунії, серед них актриса Магда Бическу, яка поділилася своїми
    враженнями: «Я бачила сенсаційний концерт, слухала чудові
    голоси, які дійсно заслуговують бути народними артистами. Ми хочемо, щоб
    знову вони виступали у нас. Ми хочемо більше такого роду концертів. Мені
    дуже сподобалася атмосфера, думаю, що і артисти відчули нашу
    теплоту, ми їм щиро аплодували. Ми почували себе дуже добре, був
    чудовий вечір.»


    ucra-concert.png


    Присутній на благодійному концерті голова Союзу українців
    Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький сказав для ВСРР як
    виникла ідея організувати благодійний концерт в Румунії за участі артистів з
    України: «Ми це хотіли ще з початку війни, але тому що ми були накопичені з
    гуманітарною гуманітарною допомогою і допомогою біженцям, які тимчасово
    проживають в Румунії, ми дотепер не змогли організувати ці концерти. Нам були
    відомі артисти і згодом ми домовилися з ними, щоб вони прибули з концертом до
    Румунії, з яким виступили й в інших державах Євросоюзу. Таким чином в Румунії,
    можна сказати, завершилась ця серія цих концертів. Ми дуже раді, що нам вдалося
    організувати концерти в великих повітах Румунії, де компактно проживає
    українське населення, а саме в Сучавському, Марамороському, Тіміському повітах
    та в столиці Бухарест. Дуже багато людей були присутні на концертах: пересічні
    люди, представники інших меншин, а також представники центральних та
    місцевих органів влади. Я думаю, що тепер громадяни Румунії ще раз
    доказали, що вони підтримують Україну, український народ, зокрема у такі важкі
    моменти. Я сподіваюся, що ця маладопомога принесе трохи втіхи українському народу у такий
    важкий період.»

  • Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР

    Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР


    Українці зі всього світу відзначають щороку в третій четвер травня «День вишиванки». Це свято покликане носити народний вишитий традиційний одяг, зберігати, шанувати та популяризувати українські народні традиції. Вишиванка це не лише важлива складова українського одягу, вона є символом краси, щасливої долі, вона символізує родинну пам’ять, а також єдність українців та зв’язок між поколіннями. Саме тому українці ставляться до вишиванки як до святині. Вишиванки передаються з покоління в покоління та бережуться як скарби.

    Але у сьогоднішньому модерному світі не всі мають можливість пишатися вишиванкою, успадкованою від своєї матері або бабусі. Однак ще є жінки, які шиють український традиційний одяг та інші вишивки, в тому числі вишиванку з різними візерунками та мотивами, характерними кожному регіоні. Сьогодні вишиванку можна також придбати на ярмаках або в магазинах. Головним є той факт, що значення вишиванки залишилося та що саме вишиванці був присвячений спеціальний день. Вперше це свято з’явилося у 2006 році, коли одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету запропонувала відзначати День вишиванки, на це її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того ж року декілька студентів та викладачів Чернівецького університету одягли вишиванки, а згодом свято набуло міжнародних масштабів.


    Члени Бухарестської філії Союзу українців Румунії разом зі українськими переселенцями та своїми друзями румунами також відзначили «День вишиванки». Відкрив захід голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії письменник Михайло Трайста, який розповів присутнім, одягненим у гарний традиційний одяг, про те, як з’явилося це свято та про його значення. Своєю чергою перший заступник голови Союзу українців Румунії Богдан Мойсей відмітив значення вишиванки, зокрема як елемент єдності українців та зв’язку між поколіннями: «Вишиванка є дуже важливим елементом єдності українців зі всього світу. Отже, Союз українців Румунії приєднався до українців, які проживають у майже 50 країн світу і святкує цей символ єдності та елемент зв’язку між поколіннями українців. Будемо надіятися, що ми, в нашу чергу, так як робили наші попередники зможемо передати наступному поколінню цю нашу прекрасну традицію. Як доказом є молоде покоління Тіміського повіту, яке сьогодні присутнє на нашій події.»


    ucra-traista-si-moisei.png

    Учитель релігії Василь Білан з Лугожу Тіміського повіту прибув з групою учнів, які вивчають українську рідну мову в Ліцеї імені Юлії Гашдеу в місті Лугож та у Восьмирічній школі в селі Штюка. Учні виконали кілька віршів та українських пісень. Вчитель Василь Білан поділяється своїми враженнями від участі у цьому заході: «Я дуже радий, що ми приїхали тут в Бухаресті з нашими учнями. Ми дякуємо дуже гарно, що нас запросили брати участь у цій події, присвяченій вишиванці. Ми з великими емоціями виконали пісні та співали, одягнені у наш традиційний одяг з Банату. Ми співали гарні пісні для України, тому що Україна тепер дуже смутна.»

    Пані Ірина зі своїми дівчатками Моною та Міллою з міста Запоріжжя знайшли тимчасовий прихисток в Бухаресті. Вона працювала волонтеркою на Північному вокзалі Бухареста та дуже рада, що знайшла у Бухаресті українську громаду щирих і привітних людей: «Я дуже була здивована, що в Румунії є українська діаспора, яка вшановує нашу вишиванку, пам’ять українських письменників, Це зворушливо аж до сліз. Багато жінок та чоловіків розмовляють, читають та жартують українською мовою. Пан Михайло пишить українські книжки. Він дав мені та моїм дочкам, яким 13 та 7 років, українські книжки. Тепер ми маємо можливість читати в Румунії українські книжки. Дуже зворушливо у такий непростий час для України чути українську мову тут. Я дуже дякую всім людям, румунам, котрі допомагають біженцям з житлом, з харчами або просто провести час разом. Дуже поважаю всіх, хто допомагає. Я волонтирила на Північному вокзалі Бухареста і бачила багато румунів, які приходили і допомагали. Вони безкоштовно працювали по 10 годин щодня, перекладали та допомагали з житлом, транспортом, тому що чимало українців йдуть далі до інших країн, наприкалад до Франції, Німеччини. Перше бажання для всіх українців, щоб настав мир, щоб наші хлопці і дівчата, які захищають зараз всі місця, були живі і здорові і мали можливість жити у своїх домівках, відбудувати свої житла, працювати і жити.»


    ucra-grupul-zorea.png

    На заході були також присутні румунські актори, письменники та співаки, прихильники Бухарестської філії СУРу. Вони були одягнені в гарних українських вишиванках у знак соіларності з українських народом та поваги до українських традицій. «У нашому традиційному одязі є чимало спільних елементів. Кожен з нас повинен більше поважати свої традиції, щоб не втрати прадідівський скарб» – зазначила актриса Магда Бическу. Кантавтор та гітарист Ніку Нікушор розвеселив також присутню публіку своїм чудовим виконання. Після завершення заходу, присвяченому вишиванці, відбулась акція протесту проти війни перед Посольством Росії в Бухаресті, а потім акція солідарності з українським народом перед Посольством України.

    У вівторок, 17 травня 2022 року Жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії організувала перший культурний захід «Заспіваймо разом!». Новообрана голова цієї організації, яка діє при Бухарестській філії СУР, пані Наталія Панчик Колотило розповідає про мету цього заходу та плани жіночої організації на майбутнє: «Я дуже задоволена як пройшла подія. До нас завітали переселенці з України. Я дуже рада, що вони змогли прийти. Я дуже бажала, щоб і вони були присутні на нашому заході «Заспіваймо разом». Подружжя професійних музикантів з України чудово виступили з авторськими піснями та іншими українськими піснями. Нам було дуже приємно слухати українську музику на такому високому рівні. Виступив також наш бухарестський вокальний гурт «Зоря» з українськими піснями і потім всі присутні разом співали гімн України та українські народні пісні. А це був дуже приємний момент для мене та, думаю, для всіх присутніх. Була дуже гарна атмосфера. Були і діточки, які малювали, гралися та співали разом з нами. На заході були присутні також голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький та голова Бухарестської філії СУР-у Михайло Трайста, яким щиро дякую за підтримку. Ми маємо намір у майбутньому ще організувати такі заходи. Будемо робити репетиції, щоб відновити та доповнити наш вокальний гурт «Зоря». Ми запрошуємо до гурту також українців з України, котрі люблять співати, можливо це їм допоможе трохи забути про те горе, яке переживають. Я думаю, що їм стане легше на душі, співаючи разом з нами.»


    ucra-traista-petretchi.png

    Наразі весь український народ переживає важкі часи, але культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше, – ствердив Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, який був присутній на заході Заспіваймо разом: «Мені дуже приємно сьогодні бути разом із вами і бачити, що жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії підтримує або організує такі заходи за участі українських переселенців. Такі події ми організовууємо у всіх повітах, тому що зараз дуже важливо, щоб українці, незважаючи якщо ми говоримо про тих, які живуть в Україні або які переселилися через те, що трапляється сьогодні в Україні, співпрацювали, щоб пізнавали один одного та що є найголовніше, щоб були об’єднані, так як і зараз весь світ об’єднаний для того щоб підтримувати Україну. Я впевнений, що там де буде єдність там буде звичайно і перемога. Хочу привітати в першу чергу жіночу організацію за таку прекрасну ідею, за те, що хоча нещодавно відбулась конференція, на якій був обраний новий провід, ви вже працюєте і я цим горжусь, це дуже добре і сподіваюся, що таку ініціативу ми побачимо і в інших філіях. Цього тижня почне серія благодійних концертів, організованих Союзом українців Румунії для підтримки України та українського народу. Концерти будуть організовані у Сучавському, Марамороському і Тіміському повітах, а також в столиці Бухаресті в понеділок. Запрошуємо і вас із цієї нагоди. Я впевнений що культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше. Хоча тепер зовсім нелегкий період, ми бачимо, що пісня взагалі де б вона не була, вона більше заохочує нас і дає нам сили.»


    ucra-artisti-ucraineni.png

    Кирил зі своєю дружиною Ганною й своїми діточками прибули до Румунії з Одеси та знайшли притулок саме у Бухаресті. Вони ходять до Бухарестської української православної церкви. На заході «Заспіваймо разом» вони прийшли зі цікавості, але враження, які склались у них чудові. Кирил Мазур: «Коли я сюди їхав, я навіть не сподівався на те, що я тут побачу і почую. Я думав, що це буде якийсь концерт, що там хтось виступить, а тут з’явилася ціла сім’я, справжня сім’я, люди, які люблять Україну, люблять українську пісню. Все дуже по-сімейному, по-домашньому. Я відчув стільки радості, стільки якоїсь спорідненості. Мені дуже сподобалося. Ми виконали з жінкою дві пісні: перша це була авторська пісня моєї жінки «Україна», вона сама її написала 20 років назад, а другу пісню ми співали «При долині кущ калини». Ну, і разом ми співали всі пісні, які співалися тут, не всі я знаю, але я хочу вчитися.»


    ucra-eveniment.png

  • Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР

    Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР


    Українці зі всього світу відзначають щороку в третій четвер травня «День вишиванки». Це свято покликане носити народний вишитий традиційний одяг, зберігати, шанувати та популяризувати українські народні традиції. Вишиванка це не лише важлива складова українського одягу, вона є символом краси, щасливої долі, вона символізує родинну пам’ять, а також єдність українців та зв’язок між поколіннями. Саме тому українці ставляться до вишиванки як до святині. Вишиванки передаються з покоління в покоління та бережуться як скарби.

    Але у сьогоднішньому модерному світі не всі мають можливість пишатися вишиванкою, успадкованою від своєї матері або бабусі. Однак ще є жінки, які шиють український традиційний одяг та інші вишивки, в тому числі вишиванку з різними візерунками та мотивами, характерними кожному регіоні. Сьогодні вишиванку можна також придбати на ярмаках або в магазинах. Головним є той факт, що значення вишиванки залишилося та що саме вишиванці був присвячений спеціальний день. Вперше це свято з’явилося у 2006 році, коли одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету запропонувала відзначати День вишиванки, на це її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того ж року декілька студентів та викладачів Чернівецького університету одягли вишиванки, а згодом свято набуло міжнародних масштабів.


    Члени Бухарестської філії Союзу українців Румунії разом зі українськими переселенцями та своїми друзями румунами також відзначили «День вишиванки». Відкрив захід голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії письменник Михайло Трайста, який розповів присутнім, одягненим у гарний традиційний одяг, про те, як з’явилося це свято та про його значення. Своєю чергою перший заступник голови Союзу українців Румунії Богдан Мойсей відмітив значення вишиванки, зокрема як елемент єдності українців та зв’язку між поколіннями: «Вишиванка є дуже важливим елементом єдності українців зі всього світу. Отже, Союз українців Румунії приєднався до українців, які проживають у майже 50 країн світу і святкує цей символ єдності та елемент зв’язку між поколіннями українців. Будемо надіятися, що ми, в нашу чергу, так як робили наші попередники зможемо передати наступному поколінню цю нашу прекрасну традицію. Як доказом є молоде покоління Тіміського повіту, яке сьогодні присутнє на нашій події.»


    ucra-traista-si-moisei.png

    Учитель релігії Василь Білан з Лугожу Тіміського повіту прибув з групою учнів, які вивчають українську рідну мову в Ліцеї імені Юлії Гашдеу в місті Лугож та у Восьмирічній школі в селі Штюка. Учні виконали кілька віршів та українських пісень. Вчитель Василь Білан поділяється своїми враженнями від участі у цьому заході: «Я дуже радий, що ми приїхали тут в Бухаресті з нашими учнями. Ми дякуємо дуже гарно, що нас запросили брати участь у цій події, присвяченій вишиванці. Ми з великими емоціями виконали пісні та співали, одягнені у наш традиційний одяг з Банату. Ми співали гарні пісні для України, тому що Україна тепер дуже смутна.»

    Пані Ірина зі своїми дівчатками Моною та Міллою з міста Запоріжжя знайшли тимчасовий прихисток в Бухаресті. Вона працювала волонтеркою на Північному вокзалі Бухареста та дуже рада, що знайшла у Бухаресті українську громаду щирих і привітних людей: «Я дуже була здивована, що в Румунії є українська діаспора, яка вшановує нашу вишиванку, пам’ять українських письменників, Це зворушливо аж до сліз. Багато жінок та чоловіків розмовляють, читають та жартують українською мовою. Пан Михайло пишить українські книжки. Він дав мені та моїм дочкам, яким 13 та 7 років, українські книжки. Тепер ми маємо можливість читати в Румунії українські книжки. Дуже зворушливо у такий непростий час для України чути українську мову тут. Я дуже дякую всім людям, румунам, котрі допомагають біженцям з житлом, з харчами або просто провести час разом. Дуже поважаю всіх, хто допомагає. Я волонтирила на Північному вокзалі Бухареста і бачила багато румунів, які приходили і допомагали. Вони безкоштовно працювали по 10 годин щодня, перекладали та допомагали з житлом, транспортом, тому що чимало українців йдуть далі до інших країн, наприкалад до Франції, Німеччини. Перше бажання для всіх українців, щоб настав мир, щоб наші хлопці і дівчата, які захищають зараз всі місця, були живі і здорові і мали можливість жити у своїх домівках, відбудувати свої житла, працювати і жити.»


    ucra-grupul-zorea.png

    На заході були також присутні румунські актори, письменники та співаки, прихильники Бухарестської філії СУРу. Вони були одягнені в гарних українських вишиванках у знак соіларності з українських народом та поваги до українських традицій. «У нашому традиційному одязі є чимало спільних елементів. Кожен з нас повинен більше поважати свої традиції, щоб не втрати прадідівський скарб» – зазначила актриса Магда Бическу. Кантавтор та гітарист Ніку Нікушор розвеселив також присутню публіку своїм чудовим виконання. Після завершення заходу, присвяченому вишиванці, відбулась акція протесту проти війни перед Посольством Росії в Бухаресті, а потім акція солідарності з українським народом перед Посольством України.

    У вівторок, 17 травня 2022 року Жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії організувала перший культурний захід «Заспіваймо разом!». Новообрана голова цієї організації, яка діє при Бухарестській філії СУР, пані Наталія Панчик Колотило розповідає про мету цього заходу та плани жіночої організації на майбутнє: «Я дуже задоволена як пройшла подія. До нас завітали переселенці з України. Я дуже рада, що вони змогли прийти. Я дуже бажала, щоб і вони були присутні на нашому заході «Заспіваймо разом». Подружжя професійних музикантів з України чудово виступили з авторськими піснями та іншими українськими піснями. Нам було дуже приємно слухати українську музику на такому високому рівні. Виступив також наш бухарестський вокальний гурт «Зоря» з українськими піснями і потім всі присутні разом співали гімн України та українські народні пісні. А це був дуже приємний момент для мене та, думаю, для всіх присутніх. Була дуже гарна атмосфера. Були і діточки, які малювали, гралися та співали разом з нами. На заході були присутні також голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький та голова Бухарестської філії СУР-у Михайло Трайста, яким щиро дякую за підтримку. Ми маємо намір у майбутньому ще організувати такі заходи. Будемо робити репетиції, щоб відновити та доповнити наш вокальний гурт «Зоря». Ми запрошуємо до гурту також українців з України, котрі люблять співати, можливо це їм допоможе трохи забути про те горе, яке переживають. Я думаю, що їм стане легше на душі, співаючи разом з нами.»


    ucra-traista-petretchi.png

    Наразі весь український народ переживає важкі часи, але культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше, – ствердив Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, який був присутній на заході Заспіваймо разом: «Мені дуже приємно сьогодні бути разом із вами і бачити, що жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії підтримує або організує такі заходи за участі українських переселенців. Такі події ми організовууємо у всіх повітах, тому що зараз дуже важливо, щоб українці, незважаючи якщо ми говоримо про тих, які живуть в Україні або які переселилися через те, що трапляється сьогодні в Україні, співпрацювали, щоб пізнавали один одного та що є найголовніше, щоб були об’єднані, так як і зараз весь світ об’єднаний для того щоб підтримувати Україну. Я впевнений, що там де буде єдність там буде звичайно і перемога. Хочу привітати в першу чергу жіночу організацію за таку прекрасну ідею, за те, що хоча нещодавно відбулась конференція, на якій був обраний новий провід, ви вже працюєте і я цим горжусь, це дуже добре і сподіваюся, що таку ініціативу ми побачимо і в інших філіях. Цього тижня почне серія благодійних концертів, організованих Союзом українців Румунії для підтримки України та українського народу. Концерти будуть організовані у Сучавському, Марамороському і Тіміському повітах, а також в столиці Бухаресті в понеділок. Запрошуємо і вас із цієї нагоди. Я впевнений що культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше. Хоча тепер зовсім нелегкий період, ми бачимо, що пісня взагалі де б вона не була, вона більше заохочує нас і дає нам сили.»


    ucra-artisti-ucraineni.png

    Кирил зі своєю дружиною Ганною й своїми діточками прибули до Румунії з Одеси та знайшли притулок саме у Бухаресті. Вони ходять до Бухарестської української православної церкви. На заході «Заспіваймо разом» вони прийшли зі цікавості, але враження, які склались у них чудові. Кирил Мазур: «Коли я сюди їхав, я навіть не сподівався на те, що я тут побачу і почую. Я думав, що це буде якийсь концерт, що там хтось виступить, а тут з’явилася ціла сім’я, справжня сім’я, люди, які люблять Україну, люблять українську пісню. Все дуже по-сімейному, по-домашньому. Я відчув стільки радості, стільки якоїсь спорідненості. Мені дуже сподобалося. Ми виконали з жінкою дві пісні: перша це була авторська пісня моєї жінки «Україна», вона сама її написала 20 років назад, а другу пісню ми співали «При долині кущ калини». Ну, і разом ми співали всі пісні, які співалися тут, не всі я знаю, але я хочу вчитися.»


    ucra-eveniment.png

  • У Бухаресті пройшов концерт українських колядок

    У Бухаресті пройшов концерт українських колядок

    Бухарестська філія Союзу українців Румунії провела
    9 та 10 січня Концерт українських колядок. Українці Бухареста разом зі своїми
    гостями мали нагоду зустрітися, розповісти про різдвяні звичаї та поколядувати.




    Голова бухарестської філії, письменник Михайло Трайста скаже, якою була мета
    цього заходу: «Метою концерту є збереження, продовження та популяризація
    звичаїв і традицій українців. Взяли участь українці з Бухареста – уродженці різних регіонів країни:
    Банату, Буковини, Мараморощини та Добруджі.
    На мою думку концерт пройшов успішно, хоча в вузькому колі. Виконали колядки народний співак Василь Бойчук-Рогняну з Мараморощини, скрипалька Наталія Панчек-Колотило та гітарист Дан Васілеску – відомий дует, діточки Надія та Миколай
    Панчики. Колядували і члени Бухарестської філії СУР. У неділю ми відсвяткували
    храмове свято бухарестської української церкви «Святого Могли», де теж колядували, а після обіду в приміщенні філії продовжився концерт для тих, хто не міг взяти участь у
    суботу. Ми надіємось, що нам вдасться і надалі берегти, а також передавати ці звичаї наступному поколінню, яке, у свою чергу, передаватиме їх наступним нащадкам.»




    Спеціальним запрошеним був виконавець
    українських та румунських народних пісень Василь Бойчук-Рогняну, уродженець села Верхня Рівна Марамуреського повіту, який виконав
    гарні українські колядки та розповів про зимові звичаї українців, такі як: колядування, Святвечір, вечорниці. Василь Бойчук-Рогняну поділився своїми думками від участі
    в концерті: «Тут в Бухаресті я ні не думав, що такі гарні українці, у яких
    християнська душа. Я приніс мій компакт-диск з українськими колядками з Мараморощини та книгу, яка вийшла з нагоди святкування 35 років відколи я служу
    пісню українську, але і румунську. Я виконав дуже давні колядки, з якими я
    виріс у моєму селі та яких я навчився від родичів, сусідів та мешканців нашого
    села. Я приніс дещо також з мого села, Вишньої Рівни Мараморощини, а саме
    стародавній одяг, вишитий нашими українками. Приніс я також прикрашену кушму
    (кучму), яку леґіні легені носять на Різдво та розмарин, що символізує любов, бо саме
    на Різдво дівки прикрашають кучму леґінів з розмарином. Я нагадав також про страви, які
    готують наші господині на Святий вечір.»




    У свою чергу отець-диякон бухарестської української православної
    церкви Володимир Малкович виконав кілька колядок та розповів про різдвяні звичаї українців Добруджі,
    де він народився: «Сьогодні ми слухали чудові колядки з різних регіонів країни.
    І я виконав три добруджанські колядки. Відбувся дуже чудовий вечір, оскільки
    далеко від наших рідних країв ми мали можливість зберегти цей дух різдвяний і тут в Бухаресті.»




    Далі пролунали колядки у
    виконанні учнів Надійки та Миколайка Панчеків, а також інструментального дуету Наталія Панчек (скрипка) та Дан Васілеску (гітара). Наталія Панчек ствердила: «Я дуже рада, що брала
    участь у цьому концерті. Я грала на скрипці та колядувала разом з моїми дітьми
    та з гітаристом Данієлом Васілеску, давнім другом українців. Я дуже рада, що
    українці з інших частин Румунії співали свої колядки, які відрізняють від
    колядок з Марамуреша, які мені відомі з дитинства. Було дуже цікаво і приємно.
    Різдво нас єднає. Ця атмосфера приносить миру та доброї волі.»




    Члени бухарестської
    філії Зеновія Мандюк,
    Богдан Костюк, Ольга та Миколай Біловельські та Віолета Ціґенеску виконали колядки, зокрема з
    Буковини. Румунський режисер Йон Ніку Поп
    привітав українців за їхню
    наполегливість у збереженні та
    популяризації традицій своїх предків, відмітивши,
    що музика є сполучною ланкою між різними культурами.


    Концерт українських колядок продовжився в неділю в бухарестській українській православній церкві «Святого Петра Могили», яка відзначила своє храмове свято. Богослужіння відправили священник-парох Дмитро Колотило,
    священник Джінел Ауреліан Іван та отець-диякон Володимир Малкович. Українські колядки виконали Василь Бойчук Рогняну,
    Наталія Панчек та Ярослава Колотило. Були присутні українці з Бухареста, гості з Мараморощини, представники Посольства України в Румунії та інші. Концерт українських колядок завершився у приміщенні
    бухарестської філії СУР, де знову пролунали українські,
    а також румунські
    колядки у
    виконанні Василя Бойчука-Рогняну, Дана Васілеску та Ніку Нікушора.

  • У Бухаресті пройшов концерт українських колядок

    У Бухаресті пройшов концерт українських колядок

    Бухарестська філія Союзу українців Румунії провела
    9 та 10 січня Концерт українських колядок. Українці Бухареста разом зі своїми
    гостями мали нагоду зустрітися, розповісти про різдвяні звичаї та поколядувати.




    Голова бухарестської філії, письменник Михайло Трайста скаже, якою була мета
    цього заходу: «Метою концерту є збереження, продовження та популяризація
    звичаїв і традицій українців. Взяли участь українці з Бухареста – уродженці різних регіонів країни:
    Банату, Буковини, Мараморощини та Добруджі.
    На мою думку концерт пройшов успішно, хоча в вузькому колі. Виконали колядки народний співак Василь Бойчук-Рогняну з Мараморощини, скрипалька Наталія Панчек-Колотило та гітарист Дан Васілеску – відомий дует, діточки Надія та Миколай
    Панчики. Колядували і члени Бухарестської філії СУР. У неділю ми відсвяткували
    храмове свято бухарестської української церкви «Святого Могли», де теж колядували, а після обіду в приміщенні філії продовжився концерт для тих, хто не міг взяти участь у
    суботу. Ми надіємось, що нам вдасться і надалі берегти, а також передавати ці звичаї наступному поколінню, яке, у свою чергу, передаватиме їх наступним нащадкам.»




    Спеціальним запрошеним був виконавець
    українських та румунських народних пісень Василь Бойчук-Рогняну, уродженець села Верхня Рівна Марамуреського повіту, який виконав
    гарні українські колядки та розповів про зимові звичаї українців, такі як: колядування, Святвечір, вечорниці. Василь Бойчук-Рогняну поділився своїми думками від участі
    в концерті: «Тут в Бухаресті я ні не думав, що такі гарні українці, у яких
    християнська душа. Я приніс мій компакт-диск з українськими колядками з Мараморощини та книгу, яка вийшла з нагоди святкування 35 років відколи я служу
    пісню українську, але і румунську. Я виконав дуже давні колядки, з якими я
    виріс у моєму селі та яких я навчився від родичів, сусідів та мешканців нашого
    села. Я приніс дещо також з мого села, Вишньої Рівни Мараморощини, а саме
    стародавній одяг, вишитий нашими українками. Приніс я також прикрашену кушму
    (кучму), яку леґіні легені носять на Різдво та розмарин, що символізує любов, бо саме
    на Різдво дівки прикрашають кучму леґінів з розмарином. Я нагадав також про страви, які
    готують наші господині на Святий вечір.»




    У свою чергу отець-диякон бухарестської української православної
    церкви Володимир Малкович виконав кілька колядок та розповів про різдвяні звичаї українців Добруджі,
    де він народився: «Сьогодні ми слухали чудові колядки з різних регіонів країни.
    І я виконав три добруджанські колядки. Відбувся дуже чудовий вечір, оскільки
    далеко від наших рідних країв ми мали можливість зберегти цей дух різдвяний і тут в Бухаресті.»




    Далі пролунали колядки у
    виконанні учнів Надійки та Миколайка Панчеків, а також інструментального дуету Наталія Панчек (скрипка) та Дан Васілеску (гітара). Наталія Панчек ствердила: «Я дуже рада, що брала
    участь у цьому концерті. Я грала на скрипці та колядувала разом з моїми дітьми
    та з гітаристом Данієлом Васілеску, давнім другом українців. Я дуже рада, що
    українці з інших частин Румунії співали свої колядки, які відрізняють від
    колядок з Марамуреша, які мені відомі з дитинства. Було дуже цікаво і приємно.
    Різдво нас єднає. Ця атмосфера приносить миру та доброї волі.»




    Члени бухарестської
    філії Зеновія Мандюк,
    Богдан Костюк, Ольга та Миколай Біловельські та Віолета Ціґенеску виконали колядки, зокрема з
    Буковини. Румунський режисер Йон Ніку Поп
    привітав українців за їхню
    наполегливість у збереженні та
    популяризації традицій своїх предків, відмітивши,
    що музика є сполучною ланкою між різними культурами.


    Концерт українських колядок продовжився в неділю в бухарестській українській православній церкві «Святого Петра Могили», яка відзначила своє храмове свято. Богослужіння відправили священник-парох Дмитро Колотило,
    священник Джінел Ауреліан Іван та отець-диякон Володимир Малкович. Українські колядки виконали Василь Бойчук Рогняну,
    Наталія Панчек та Ярослава Колотило. Були присутні українці з Бухареста, гості з Мараморощини, представники Посольства України в Румунії та інші. Концерт українських колядок завершився у приміщенні
    бухарестської філії СУР, де знову пролунали українські,
    а також румунські
    колядки у
    виконанні Василя Бойчука-Рогняну, Дана Васілеску та Ніку Нікушора.

  • Літературно-художній вечір у Бухаресті

    Літературно-художній вечір у Бухаресті

    Бухарестська Філія Союзу Українців Румунії організувала, 19 червня 2019 року, літературно-художній вечір, приурочений до Дня дитини та Дня молоді. Голова бухарестської сурівської філії Ярослава Колотило розповідає як пройшов вищезгаданий культурний захід: «Якраз у цей період пані Руслана проходила через Бухарест і хотіла зупинитися у нас і представити свій концерт. Нам вдалося організувати вечір тут в Бухаресті, якого ми присвятили дітям і молоді, разом з українцями з України, поетами і письменниками та нашими силами. На початку місяця було святкування дітей, а в кінці молоді. І так нам вдалося зробити щось й з дітьми, але й для дітей. Концерт був дуже вдалий. Письменники також гарно представили свої книги, зокрема книгу «Звуки непереможні» Олеся Дяка у перекладі румунською мовою «Nеbiruitele sunete» Корнелія Ірода. Поет і бард Олесь Дяк також заспівав нам. Вже не говорю як гарно співала заслужена артистка України Руслана Лоцман, яка заполонила душі наших людей. Було дуже вдало. Вона прибула з командою та дівчинкою, якій ми також присвятили сьогоднішній захід. Також чудово виступив бухарестський дитячий танцювальний гурт «Віночок», керований Зеновією Мандюк. На сцені виступили й румунські артисти та письменники, які захоплюються українською культурою, серед яких актриса Дойна Гіцеску та письменник Міхай Рейляну. Привітав присутню публіку і радник-посланник Посольства України в Бухаресті Євген Левецький. Союз українців Румунії виділив кошти для цього культурного заходу».



    grupul-coronita.png



    Руслана Лоцман, заслужена артистка України, громадська діячка, директор ГО «Народна філармонія», зачарувала присутню публіку дитячими, козацькими, народними та авторськими піснями. Ми запросили Руслану поділитися своїми враженнями від перебування у Бухаресті. Ось, що вона сказала: «Ми почували себе дуже тепло у гостях, в Бухаресті, бо ми ніби до своїх рідних людей потрапили, до людей, які люблять Україну, людей які чекають теплого спілкування. Важливо представляти українську пісню на таких заходах для українців Румунії й інших країн світу. Мені розповіли українці, що Румунія дуже добре відноситься до національних меншин і дуже шанує коли відбуваються свята. Сьогодні й радіо і телебачення було на заході. Нам було дуже приємно, що тут така демократія, що шануються різні національності, в тому числі українці себе тут почувають дуже гарно, тому і ми себе гарно почуваємо. Ми також відвідали бібліотеку СУР-у, де нас дуже гарно прийняли, тому хотіла б подякувати Ярославі Колотило та всі команді СуР-у, вони справді дуже організовані люди. І румуни вразили нас такою теплотою і тому дякуємо за прийом. Сподіваємося, що ми найдемо можливість до вас ще приїхати, буду рада запрошенню на якийсь гарний фестиваль. Кажіть нам, ми будемо гарно співпрацювати і будемо співати».



    ruslana-lotshman.png



    На літературно-художньому вечорі відбулася також презентація збірки «Звуки непереможні» українського поета і барда Олеся Дяка у перекладі на румунську мову «Nebiruitele sunete» Корнелія Ірода. Висловили свої думки про книгу та її переклад письменник Михайло Трайста, голова Львівської обласної спілки письменників Ігор Горгула, письменник Андрій Любка і, не востаннє, автор Олесь Дяк та перекладач Корнелій Ірод. Прочитали уривки з перекладу румунською мовою й також поділилися своїми думками у зв’язку з перекладом: румунська актриса Дойна Гіцеску, актор Штефан Апостол, письменники Дан Марта, Джордже Міхалча та Міхай Рейляну.



    oles-deac.png



    Ось, що сказав український поет та бард Олесь Дяк після завершення культурного заходу: «Я як письменник так дуже схвильовано почував себе, тому що звісно, що для мене багато значить як і на якому рівні буде прочитана і оцінена моя поезія. Я дуже радий, що презентація моєї книжки відбулася в першу чергу перед українською громадою, люди які знають українське слово і українську літературу хто більше хто менше і знають румунське літературне слово і вони здатні оцінити порівнюючи іншу літературу, як наприклад румунську літературу. То це той стартовий місток, який дає мені дуже великої впевненості й наснаги рухатися у цьому напрямку. Те захоплення, яке лунало із вуст виступаючих на сцені і та реакція, яку я бачив і відчув у залі, я зрозумів, що про мою книгу про мою поезію говорять щось хороше. Мені дуже б хотілося, що би це відбувалося і з румунським читачем ширше. Я знаю, що Михайло Трайста планує серйозну серію презентацій в книгарнях Румунії та в університетах. У мене є великий досвід виступів, я трошки ходжу по Європі, США, Німеччині та інших країнах. Пізнання літератури, пізнання читача інших країн це обов’язкова норма для серйозного письменника. Ми вийшли на серйозну співпрацю не просто між двома-трьома письменниками України і письменниками Румунії українського походження, а ми вийшли на співпрацю Національної Спілки письменників України і Національної Спілки письменників Румунії, в тому числі з керівництвом Союзу українців Румунії».



    scriitori.png



    У свою чергу молодий талановитий Андрій Любка поділився своїми враженнями від участі у літературно-художньому вечорі: «Перш за все мені було цікаво подивитися як живе і як виглядає українська громада в Бухаресті тому, що так сталося, що я знаю більше про румунську культуру, ніж про життя українців Румунії. Тут мені було цікаво зустрітися з людьми. Дуже приємно, що українці мають свої видавництва, що мають такі дитячі колективи, тому що це важливо передавати. І дуже добре що є зв’язок з Україною, якщо люди запросили зі Львова й вони приїхали на цей вечір, я сподіваюся, що й українці Румунії, які творчі люди, які співають або пишуть книжки їздять в Україну. Тобто, є такий зв’язок, який він неперервний. Загалом мені дуже сподобалося. В принципі, тут все було так само як в Україні, так й не відчувалося в цьому залі, що ми десь закордоном».

  • Концерт української колядки

    Концерт української колядки

    З ініціативи Українського Православного Вікаріату Румунії, 22 грудня 2018 року в селі Поляни Марамуреського повіту, у церкві «Зішестя Святого Духа»
    відбувся ІХ-ий випуск Концерту української колядки. Виступили з
    прекрасними колядками церковні хори з наступних сіл: Поляни
    (парафія 1-а, 2-а і 3-а), Довге Поле, Кривий, Красний, Луг-над-Тисою, Вишавська Долина, Рускова (Облаз і центр), Вишня
    Рівна, Бистрий та з міста Сігету-Мармацієй.


    Отець вікар Українського Православного Вікаріату Румунії Іван Піцура,
    настоятель церкви у селі Рускова розповів як пройшов
    цьогорічний концерт: До групи
    колядників входила й молодь, це наші
    віруючі, надія нашої української православної
    церкви на території Румунії. Були й змішані хори, які прекрасно виступили. Серед хористів було багато
    людей з вищою освітою, інтелігенція нашої української
    громади Мараморощини. Взагалі,
    наші групи колядників виступили з традиційними колядками, але й із новими колядками, запозиченими з України, а деякі з колядників представили й колядки румунською мовою.


    Мета цього концерту – зберегти традицію, віру, мову і все що є
    найдорожче, спадщину наших дідів
    та прадідів, залишену з роду в рід. Наша українська громада започаткувала
    Фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії у місті Сігету-Мармацієй
    відразу ж після грудневих подій, і ми подумали організувати й по церковній лінії концерт колядок, щоб й через церкву збільшити та поширювати традиції та
    культуру українців в Румунії, – ствердив
    отець Іван Піцура.


    Про роль колядки у житті християн отець вікар Іван Піцура ствердив: Головну
    роль у християнському житті відіграє колядка, тому що з раннього дитинства
    кожен з нас радіємо цьому великому Празнику – Різдву Христовому. Колядка
    прищеплена у наших душах з нашого раннього дитинства. Кожен з наших віруючих, думаю, що переживає ті щасливі моменти свого
    дитинства і нагадує дні свого невинного життя під опікою своїх батьків, і
    колядка єднає і скликає родину. Празник Різдва Христового є празником миру любові і братства, коли ми всі єднаємось і хвалимо Господа Спасителя
    Христа.


    Слід уточнити, що перший Концерт української колядки відбувся у парафії
    Сігету-Мармацієї 2009 року, де знаходиться приміщення Українського
    Православного Вікаріату Румунії. Потім було прийняте рішення, щоб концерт
    організувався кожного року в іншому селі Марамуреського повіту з переважно
    українським населенням. Концерт української колядки організується у
    пості Різдва Христового, тому що на Великий празник Рожденства, 7 січня за юліанським
    календарем, кожен священик зі своїми парафіянами святкують у власній парафії. І цього
    року, всі групи колядників отримали похвальні дипломи з боку Українського православного
    вікаріату.


    З нагоди новорічно-різдвяних свят отець вікар Іван Піцура звернувся до радіослухачів ВСРР з наступним привітанням: Від імені проводу Українського православного
    вікаріату Румунії бажаю духовенству, всім українцям християнам щасливих, радісних свят, з Новим роком, з Різдвом Христовим та зі Cвятом Богоявлення! Я мав щасливу нагоду
    відвідати Україну 28 липня коли відбулося відзначення 1030-річчя Хрещення Київської
    Русі. Передаю привіт українців з Румунії братам з милої України й зі всього світу, українцям з Америки, з
    Канади, та всім, де б вони не жили і хвалили Господа Бога.

  • Концерт української колядки

    Концерт української колядки

    З ініціативи Українського Православного Вікаріату Румунії, 22 грудня 2018 року в селі Поляни Марамуреського повіту, у церкві «Зішестя Святого Духа»
    відбувся ІХ-ий випуск Концерту української колядки. Виступили з
    прекрасними колядками церковні хори з наступних сіл: Поляни
    (парафія 1-а, 2-а і 3-а), Довге Поле, Кривий, Красний, Луг-над-Тисою, Вишавська Долина, Рускова (Облаз і центр), Вишня
    Рівна, Бистрий та з міста Сігету-Мармацієй.


    Отець вікар Українського Православного Вікаріату Румунії Іван Піцура,
    настоятель церкви у селі Рускова розповів як пройшов
    цьогорічний концерт: До групи
    колядників входила й молодь, це наші
    віруючі, надія нашої української православної
    церкви на території Румунії. Були й змішані хори, які прекрасно виступили. Серед хористів було багато
    людей з вищою освітою, інтелігенція нашої української
    громади Мараморощини. Взагалі,
    наші групи колядників виступили з традиційними колядками, але й із новими колядками, запозиченими з України, а деякі з колядників представили й колядки румунською мовою.


    Мета цього концерту – зберегти традицію, віру, мову і все що є
    найдорожче, спадщину наших дідів
    та прадідів, залишену з роду в рід. Наша українська громада започаткувала
    Фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії у місті Сігету-Мармацієй
    відразу ж після грудневих подій, і ми подумали організувати й по церковній лінії концерт колядок, щоб й через церкву збільшити та поширювати традиції та
    культуру українців в Румунії, – ствердив
    отець Іван Піцура.


    Про роль колядки у житті християн отець вікар Іван Піцура ствердив: Головну
    роль у християнському житті відіграє колядка, тому що з раннього дитинства
    кожен з нас радіємо цьому великому Празнику – Різдву Христовому. Колядка
    прищеплена у наших душах з нашого раннього дитинства. Кожен з наших віруючих, думаю, що переживає ті щасливі моменти свого
    дитинства і нагадує дні свого невинного життя під опікою своїх батьків, і
    колядка єднає і скликає родину. Празник Різдва Христового є празником миру любові і братства, коли ми всі єднаємось і хвалимо Господа Спасителя
    Христа.


    Слід уточнити, що перший Концерт української колядки відбувся у парафії
    Сігету-Мармацієї 2009 року, де знаходиться приміщення Українського
    Православного Вікаріату Румунії. Потім було прийняте рішення, щоб концерт
    організувався кожного року в іншому селі Марамуреського повіту з переважно
    українським населенням. Концерт української колядки організується у
    пості Різдва Христового, тому що на Великий празник Рожденства, 7 січня за юліанським
    календарем, кожен священик зі своїми парафіянами святкують у власній парафії. І цього
    року, всі групи колядників отримали похвальні дипломи з боку Українського православного
    вікаріату.


    З нагоди новорічно-різдвяних свят отець вікар Іван Піцура звернувся до радіослухачів ВСРР з наступним привітанням: Від імені проводу Українського православного
    вікаріату Румунії бажаю духовенству, всім українцям християнам щасливих, радісних свят, з Новим роком, з Різдвом Христовим та зі Cвятом Богоявлення! Я мав щасливу нагоду
    відвідати Україну 28 липня коли відбулося відзначення 1030-річчя Хрещення Київської
    Русі. Передаю привіт українців з Румунії братам з милої України й зі всього світу, українцям з Америки, з
    Канади, та всім, де б вони не жили і хвалили Господа Бога.

  • Печера Валя Четеці у Брашовському повіті

    Печера Валя Четеці у Брашовському повіті


    Кілька днів, проведених у повіті Брашов можуть припасти до смаку кожному туристові, незалежно від уподобань. Тут можна займатися культурним туризмом, шопінгом, гірськими видами спорту, незалежно від пори року або просто можна насолоджуватися концертами під відкритим небом. У 17 кілометрів від міста Брашов знаходиться місто Ришнов, що особливо в останні роки, сильно змінилося. Зараз його вважають туристичним призначенням для всієї родини, бо тут можна займатися всіма видами туризму. Зелений та пригодницький туризм дуже розвинені тут. Крім того, кожних вихідних можна слухати концерти симфонічної музики, організовані в ришновській фортеці та інших незвичайних місцях, таких як печера Валя Четеці (укр. мовою – Долина фортеці), про яку розповім я вам сьогодні.

    Печера ця була відкрита наприкінці 2010 року, будучи однією з найсучасніших у Південно-Східній Європі. Від спеціальних стежок зі склопластику до екологічно чистого світлодіодного освітлення, сучасні обладнання перетворили печеру на туристичне призначення, оснащене за західними стандартами. Десятки фахівців працювали над модернізацією печери, яка коштувала 100.000 євро. Печера є частиною Заповідника Валя Четеці, що простягається на території у понад 18.000 га. Печера протяжністю приблизно 958 метрів була відкрита в 1949 році, в результаті гідравлічного вибуху.

    Перше комплексне дослідження печери було зроблено Маргаретою Думітреску і Траяном Оргиданом у 1958 році, які опублікували опис та ескіз цього пам’ятника природи. Доступ до печери, з якої улаштовано 330-метрова ділянка, здійснюється спеціальними стежками з двох боків. Орієнтовна відстань між двома входами становить 150 м прямою лінією. Вони зроблені із склопластику, матеріалу, який раніше використовувався для будівництва перших невидимих літаків. Його перевагою є те, що цей матеріал не усуває біорізноманіття. Завдяки спеціальній системі освітлення зі світлодіодами, кажани можуть жити в цій печері, тому кажуть, що таке світло є екологічним.

    За даними офіційного сайту www.pestera-valeacetatii.ro, природно-охоронювана територія Валя Четеці (укр. Долина фортеці) захищає та зберігає природні елементи екологічного, наукового та ландшафтного значення, представлені карстовими явищами (печера Валя Четеці, скелі та схили Поляни Драгулуй), столітні дерева та флору. На ті ж веб-сторінці вказується, що печера належить до категорії печер з односпрямованою вентиляцією, а це означає, що напрямок повітряного потоку змінюється в залежності від сезону: зростаючий взимку і низхідний влітку. Найважливішим простором у печері є Великий зал, розмір якого складає близько 2.500 кв м, і висота понад 20 м. Стеля Великого залу зберегла відносно незмінний асортимент сталактитів, різних за зовнішнім виглядом і розмірами. Стіни, як правило, покриті витоками кальциту.

    У південно-західній частині залу є великі розвалені кам’яні блоки. Тут же є і сталагмітова підлога товщиною 10-40 см. Звідси й рушають, у багатьох напрямках, вторинні галереї різних розмірів. За словами представників печери, система освітлення дає можливість туристам відчути себе як у крижаному палаці, а також усуває відчуття клаустрофобії. Стіни не здаються такими близькими, а освітлення дає відчуття відкритого простору, навіть якщо це відбувається під землею. Під час печерної екскурсії, яка займає всього 20 хвилин, туристів завжди супроводжує спеціалізований гід. Щоразу під час відвідування печери гід вимикає всі світла в печері, а туристи їхні мобільні телефони, відеокамери, фотоапарати і т. д., щоб послухати звуки печери. Температура дуже низька, тому влітку рекомендується мати при собі товщий одяг.

    Щосуботи артисти Брашовської філармонії виступають з концертом симфонічної музики у печері, в залі Кафедральний собор, якого називають так через чудову акустику, але також через величезні розміри. Концерти починаються щосуботи о 17.00 годині, але ті, хто хоче взяти участь, повинні прибути сюди принаймні півгодини раніше, тому що звідти вони повинні пройти ще 450 метрів до самої печери. Ті, хто хоче відвідати печеру, можуть це зробити щодня з 10.00 по 18.00 годину, вартість квитка – 15 лей.