Tag: кордони

  • Румунія в Шенгенській зоні

    Румунія в Шенгенській зоні

    Зовнішній кордон Шенгенської зони змінився з 1 січня, з набуттям чинності рішення Ради юстиції та внутрішніх справ від 12 грудня 2024 року, яким Румунія та Болгарія приєдналися до зони вільного пересування також сухопутними кордонами. Таким чином, кордон перемістився до кордонів Румунії з Сербією, Республікою Молдова та Україною, тоді як Болгарія має зовнішні кордони Шенгенської зони з Сербією, Північною Македонією та Туреччиною, причому останній кордон є одним з найскладніших на східному напрямку з точки зору нелегальної міграції.

    Проблеми на цій прикордонній ділянці були однією з причин зволікання Австрії зі згодою на приєднання до програми в останні роки. Бухарест і Софія нервували до останнього моменту, оскільки, хоча Австрія підписала повну угоду про вступ у Будапешті в листопаді і австрійський уряд зробив політичні заяви про те, що він більше не накладатиме вето на угоду в Раді ЄС, в останню хвилину Нідерланди піднесли сюрприз. Праворадикальна Партія свободи ініціювала парламентську процедуру, щоб зупинити цей крок, але не змогла здобути більшість голосів.  

    Валентин Наумеску, професор міжнародних відносин в Клузькому університеті ім. Бабеша-Бояї: «Румунія заслуговує на інтеграцію до зони вільного пересування, і давно заслуговує на це. Ми повинні були отримати це рішення приблизно в березні 2011 року, коли ми вперше виконали технічні критерії вступу. На жаль, завжди існував несприятливий контекст, поєднання європейських і регіональних політичних обставин, негативних для Румунії. У Нідерландах, Австрії та інших країнах були вибори або побоювання щодо приходу до влади екстремістських, антиміграційних партій. Всі зводили свої внутрішньополітичні рахунки за рахунок Румунії та Болгарії. Так що ця затримка, я б наважився сказати, не з нашої вини, Румунії, тому що ми виконуємо технічні критерії вже більше 13 років, і це було визнано Європейською комісією».  

    Відтепер це закрита глава, Румунія повернулася до нормального життя як держава-член Європейського Союзу, яка вже давно виконала умови для входження до Шенгенської зони, наполягає професор Наумеску, але, додає він, відбувається одна важлива річ, яку варто підкреслити:  «Також важливо, що разом з нами приєднується і Болгарія, тому що з геополітичної точки зору закривається коридор з Греції, півдня Європейського Союзу, до Центральної Європи. Цей коридор вільного пересування буде дуже важливим для перевізників, для економіки, для румунської економіки і не тільки, для економіки регіону, для Європейського Союзу в цілому. Є дуже багато компаній, які виграють від скорочення часу транспортування і транзиту через територію цих країн, від скасування внутрішнього митного контролю. Отже, це речі, які будуть відчутні в короткостроковій і середньостроковій перспективі, я б сказав, протягом наступних кількох років. Ми будемо краще пов’язані з економічної точки зору, багато інвесторів наважаться прийти і інвестувати на нашому боці з меншими витратами. В іншому випадку, ми не можемо сказати, що дуже багато зміниться. Так, це також питання престижу, але в сенсі повернення до нормального життя, тому що наш престиж постраждав».

    Приєднання до Шенгену не лише означає, що більше не доведеться стояти в чергах на кордонах під час свят, але й змінює правила гри для економіки, приносячи вигоди з точки зору більш ефективних і менш витратних вантажних перевезень за принципом «час – це гроші». Зі скасуванням контролю перевізники заощадять мільйони євро на рік, а румунська продукція швидше і з меншими витратами потрапить на полиці європейських магазинів. Простіше кажучи, Румунія стає більш конкурентоспроможною на високодинамічному європейському ринку.

    Але ще більш привабливою для іноземних інвесторів. Водночас прикордонні регіони стають справжніми економічними центрами. Без бюрократичної тяганини зростатиме місцева торгівля, а транскордонне співробітництво створюватиме робочі місця та сприятиме економічному зростанню.

    Згідно з угодою, Румунія і Болгарія є частиною Шенгенської зони з 1 січня, але протягом шести місяців діятиме режим альтернативних або вибіркових перевірок – захід безпеки, щоб побачити, як працює вільний проїзд. Це означає, що для перевірок зупинятимуть не так багато транспортних засобів чи людей, як раніше, а, за приблизними оцінками влади, десь від 5 до 10 відсотків максимум. Такі перевірки не є чимось новим, вони були тимчасово запроваджені на різних внутрішніх кордонах Шенгенської зони на тлі підвищення кількості нелегальних мігрантів ззовні до ЄС. Іншою причиною є гібридна війна Росії, яка створює ризики для безпеки Європейського Союзу.

  • Румунія повністю приєднується до Шенгенської зони

    Румунія повністю приєднується до Шенгенської зони

    Після довгих років очікування Румунія та Болгарія стають повноправними членами Шенгенської зони – у четвер Рада юстиції та внутрішніх справ ЄС схвалила приєднання двох країн з сухопутними кордонами, починаючи з 1 січня 2025 року.

    «Переваги нашого членства у спільному просторі вільного пересування є багатогранними і мають безпосередній вплив на наших громадян, економіку та зовнішній імідж нашої країни. Скасування контролю на внутрішніх кордонах означає швидше та простіше пересування для тих, хто подорожує, час, проведений на кордонах, значно скоротиться, а логістичні витрати для компаній зменшаться, що швидко підвищить конкурентоспроможність румунських продуктів і послуг на європейському ринку»,сказав президент Клаус Йоганніс.

    «Це історичне рішення, перемога справедливості та національної гідності, а також чіткий сигнал про те, що ми ніколи не погодимося бути громадянами другого сорту в Європі», — наголосив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він пояснив, що для румунів це рішення приносить конкретні і негайні вигоди, особливо для представників діаспори, які часто подорожують до Румунії. Повне входження Румунії та Болгарії до Шенгенської зони принесе низку незаперечних переваг для обох країн, перш за все, більшу свободу пересування в напрямку Західної Європи, і румунів більше не зупинятимуть на кордоні з Болгарією або на наступному кордоні з Грецією.

    Однак найбільші вигоди отримають перевізники, яким більше не доведеться годинами чекати на митних пунктах, часто в небезпечних умовах. Однак на кордонах з Угорщиною та Болгарією буде запроваджено шестимісячний період часткового контролю. Такий контроль було тимчасово запроваджено на різних внутрішніх кордонах Шенгенської угоди на тлі збільшення кількості нелегальних мігрантів із-за меж ЄС. Міністр юстиції Кеталін Предою надав більш детальну інформацію: «Щоразу, коли прикордонники помічають, що з транспортним засобом або автомобілем, в якому подорожують фізичні особи, щось не так, або якщо у них є інформація, що це становить ризик з точки зору дотримання законодавства, вони втручаються і проводять перевірку».

    Болгарія та Румунія, члени ЄС з 2007 року, частково приєдналися до Шенгенської зони в березні, скасувавши паспортний контроль для тих, хто перетинає кордон повітряним і морським транспортом. Румунія пройшла через кілька оціночних звітів щодо Шенгенської зони до 2011 року, першого передбачуваного кінцевого терміну для вступу в цей простір. Протягом багатьох років такі країни, як Франція, Німеччина, Бельгія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та Австрія виступали проти вступу Румунії, посилаючись на проблеми, пов’язані з корупцією, організованою злочинністю, судовою реформою та міграцією.

    З населенням майже 420 мільйонів людей, Шенгенська зона є найбільшою у світі зоною вільного пересування, що охоплює понад 4 мільйони квадратних кілометрів і наразі включає 29 країн.

  • Шенген, ще одне відтермінування

    Шенген, ще одне відтермінування

    Рада з питань юстиції та внутрішніх справ ЄС у четвер не прийняла жодних рішень щодо повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгенській зоні: Австрія залишається такою ж непохитною у наданні своєї згоди, як і майже рік тому. І це незважаючи на те, що Єврокомісія та Європарламент повторюють, що обидві країни виконують усі умови для членства, навіть з урахуванням сухопутних кордонів. Багато чого ще належить зробити, каже австрійський міністр Герхард Карнер: «Ми на правильному шляху, але ще не завершили переговори. Заходи, безумовно, дають хороші результати. Міграція на австро-угорському кордоні зменшилася. ФРОНТЕКС і чиновники віддані справі захисту кордонів ЄС. Але ми повинні інтенсивно продовжувати дискусії щодо кордону Болгарії з Туреччиною, щоб покращити ситуацію не лише для Австрії, але й для всієї Шенгенської зони. Очевидно, що прикордонний контроль як на кордонах Союзу, так і в межах Шенгенської зони дає свої результати. Попереду ще багато роботи, багато важкої праці».

    Доволі двозначна заява, яка не передбачає чіткого графіку наземного розширення європейської зони вільного пересування з двома країнами, які працюють у тандемі в цій справі. Прагнення, яке розпочалося близько двох десятиліть тому і для якого Бухарест дотримується Шенгенського законодавства з 2011 року, коли вступ до Шенгену був спочатку запланований.

    «Румунія повністю готова, ми подали заявку і виконали всі критерії для вступу до Шенгенської зони через пішохідні, залізничні і автомобільні пункти пропуску, а також через річкові порти. Ми ідеально виконуємо рішення про авіаційний Шенген, прийняте Радою в грудні минулого року», – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою перед початком засідання Ради юстиції та внутрішніх справ в Люксембурзі: «Ми значно скоротили нелегальну міграцію завдяки зусиллям Прикордонної поліції та поліцейської співпраці. Ми продовжимо застосовувати всі шенгенські процедури і готові імплементувати всі шенгенські інструменти (…) Ми продовжимо співпрацювати з державами-членами і Комісією, щоб суворо охороняти кордони нашої країни, а отже, і ЄС».

    «Немає жодної вимоги, яку б ми не виконали», – заявив в.о. міністра внутрішніх справ Болгарії Атанас Ільков. «Румунія і Болгарія виконали всі умови і пішли навіть далі, ніж вимагалося. Я дуже оптимістично налаштована і сподіваюся, що це рішення буде прийнято якнайшвидше, поки я перебуваю на посаді»,сказала Ілва Йоханссон, комісар ЄС з питань внутрішніх справ, яка повідомила, що питання вступу Румунії та Болгарії буде знову обговорюватися на грудневій Раді, а до того часу переговори будуть проходити в рамках Coreper (Комітету постійних представників урядів країн-членів ЄС).

  • Підтримка щодо вступу до Шенгену

    Підтримка щодо вступу до Шенгену


    Під час початку головування Швеції в Раді
    Європейського Союзу румунські євродепутати
    звернулися до шведської влади
    з проханням підтримати вступ Румунії
    та Болгарії до Шенгенської угоди.
    І представники Єврокомісії підтвердили,
    що місце двох країн – у
    просторі вільного пересування, оскільки
    вони відповідають усім необхідним
    умовам. Швеція проведе неформальне
    засідання Рада юстиції та внутрішніх
    справ 25-27 січня, а 9-10 березня у Брюсселі
    – перше засідання Ради з офіційним
    порядком денним.



    Прем’єр-міністр
    Швеції Ульф Крістерссон пообіцяв, що
    порядок денний
    зустрічі міститиме
    питання входження
    двох держав у європейський
    простір вільного пересування. Раніше
    посол Швеції в Європейському Союзі Ларс
    Даніельссон заявив, що переговори зі
    сторонами були розпочаті, але він не
    буде ініціювати голосування щодо
    приєднання Румунії та Болгарії до
    Шенгенської зони, якщо не буде досягнуто
    угоди з країнами,
    які виступають проти приєднання.
    Під час дебатів у Страсбурзі депутат
    Європарламенту Дан Ніка звернувся до
    прем’єр-міністра Швеції
    з
    проханням, щоб шведське головування
    розглядало вступ Румунії як пріоритет.
    Дан
    Ніка: Румунії та румунам було відмовлено
    в фундаментальному праві: бути
    повноправними громадянами Європейського
    Союзу. Будь ласка, виправте цю
    несправедливість!

    А
    депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан
    звернувся до прем’єр-міністра Швеції
    з проханням зберегти
    питання про приєднання Румунії до
    Шенгенської зони на
    порядку денному Ради ЄС. Я думаю, що
    за наявності політичної волі є всі
    передумови для того, щоб рішення про
    приєднання було вирішено в найближчі
    місяці, до кінця шведського головування,

    – сказав євродепутат
    Дачіан Чолош: Блокування легітимного
    доступу до Шенгену наприкінці минулого
    року стало величезним розчаруванням,
    яке може мати непередбачувані наслідки,
    якщо цю тему не буде
    активно обговорено
    та
    завершено
    в найближчі місяці. Я очікую, що нове
    головування
    тактовно виправить цю несправедливість,
    шляхом проактивного посередництва, за
    допомогою реалістичних рішень щодо
    блокувань, які все ще існують, особливо
    з боку Австрії та Нідерландів. В противному
    разі
    будь-яка дискусія про європейську
    солідарність буде сприйнята з недовірою
    та матиме протилежний ефект, саме для
    громадян Румунії, які продемонстрували
    не лише солідарність, але й глибоку
    прихильність до цінностей Європейського
    Союзу.

    У
    Бухаресті президент Клаус Йоганніс
    оцінив, що успіх фіналізації дії Механізму
    співпраці і верифікації у сфері правосуддя
    має бути
    увінчений цього
    року заслуженим приєднанням Румунії
    до Шенгену. А голова румунської
    дипломатії
    Богдан Ауреску під час телефонних розмов
    із його
    чеським
    та польським колегами отримав запевнення,
    що Бухаресту буде надано рішучу та
    активну підтримку. Крім того, грецький
    міністр
    міграції та притулку Панагіотіс Мітаракі
    продемонстрував свою підтримку візитом
    до Румунії.

    «Відсутність
    Румунії та Болгарії є перешкодою для
    самої Шенгенської зони», – заявив в
    інтерв’ю AGERPRES грецький міністр, який
    минулого тижня представив
    дипломатичну ініціативу на підтримку
    двох країн. Під час візиту до Відня він
    передав тамтешній владі, що «захист
    зовнішніх кордонів ЄС у Болгарії та
    Румунії може бути лише позитивним для
    Європейського Союзу».

  • Єврокомісія рекомендує вступ Румунії до Шенгену

    Єврокомісія рекомендує вступ Румунії до Шенгену


    Вже
    більше десяти років Румунія прагне
    отримати статус країни-члена Шенгенської
    угоди, статусу, в якому їй досі відмовляли
    через небажання кількох країн-членів.
    Зараз Бухарест відновлює переговори
    про вступ, і, здається, його прийняття
    в зону вільного пересування швидко
    наближається. Новий крок у цьому напрямку
    було зроблено в середу, коли Європейська
    комісія звернулася до Європейської
    ради із
    закликом
    негайно вжити
    необхідних заходів для повного приєднання
    Румунії, Болгарії та Хорватії до
    Шенгенської зони. Виконавчий
    орган ЄСуточнив,
    що Румунія має надійне
    та якісне управління кордонами
    і бере участь у міжнародному співробітництві
    у справах прикордонної поліції.

    Крім
    того, в очах ЄК Румунія активна на двох
    пріоритетних напрямках: боротьба з
    нелегальною міграцією та боротьба з
    торгівлею людьми. Що стосується дотримання
    основних прав, то Румунія має ефективні
    структури для гарантування доступу до
    міжнародного захисту з
    дотриманням
    принципу невидворення біженців,
    вважає Європейська комісія. «Настав
    час привітати ці
    три країни. Ії
    очікування
    було надто довгим», – заявила єврокомісар
    із внутрішніх справ Ільва Йоханссон.
    За її словами, три держави відповідають
    усім умовам для вступу.

    Ільва
    Йоханссон: «Шенгенська зона є одним із
    найбільших
    досягнень Європейського Союзу. Налагоджені
    зв’язки призвели до розвитку внутрішнього
    ринку та економіки. Шенген також покращив
    рівень життя людей. До Шенгену входять
    22 країни-члени та ще чотири країни, які
    не входять до ЄС. Настав час прийняти
    ще трьох
    країн. Болгарія, Румунія та Хорватія
    продемонстрували, що вони відповідають
    усім умовам, у них є інструменти, у них
    є необхідні структури та процедури для
    управління зовнішніми кордонами,
    включаючи можливі загрози безпеці».

    Це
    ще одна позитивна оцінка, яка додається
    до справи
    Румунії,
    документ, який відображає рівень
    підготовки, на якому зараз знаходиться
    наша країна, відреагував у соціальних
    мережах прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке. Оголошення
    Комісії також привітав міністр внутрішніх
    справ Лучіан Боде: «Румунія наближається
    до приєднання до Шенгенської зони.
    Європейська комісія підтвердила, що
    Румунія продовжує відповідати всім
    необхідним умовам для приєднання до
    Шенгенської зони та належним чином
    впроваджує
    правила Шенгенської
    угоди. Висновки
    звіту є позитивними і показують, що
    виконано всі технічні умови для того,
    щоб Румунія якнайшвидше стала членом
    Шенгенської зони».

    Рішення
    щодо приєднання Румунії, Болгарії та
    Хорватії до Шенгену має бути прийнято
    8 грудня, однак
    для цього необхідна одностайність
    голосів міністрів
    внутрішніх справ і юстиції європейських
    країн. Нідерланди, давній опонент
    прийняття Румунії
    через недоліки в судовій системі, з
    часом змінили свою позицію, але зберігають
    деякі застереження, які аналітики
    пояснюють політичною ситуацією в Гаазі.

  • Реакція МЗС на суперечливі заяви

    Реакція МЗС на суперечливі заяви

    Міністерство закордонних справ Румунії рішуче відреагувало на заяви білоруського президента Олександра Лукашенка, згідно з яким «Сполучені Штати Америки штовхають Європу у військове протистояння з Росією на території України» і що в цьому «сьогодні Україна, завтра буде Молдова чи Прибалтика, Польща чи Румунія». «Румунська сторона рішуче відкидає такі неприпустимі заяви, які підживлюють риторику, засновану на закликах до застосування сили та загрозі силою в міжнародних відносинах», – зазначає МЗС.

    Бухарест нагадує про міжнародну роль і відповідальність Білорусі як спільника Росії в підтримці загарбницької війни проти України. Міністерство закордонних справ підкреслює, що Румунія є державою-членом НАТО, найсильнішого альянсу в історії, і користується найбільшою мірою всіма гарантіями безпеки, які випливають із цього статусу. Лукашенка, який перебуває при владі з 1994 року, часто називають останнім диктатором у Європі. Білоруська опозиція побоюється, що президент може поступитися Москві частиною національного суверенітету в обмін на захист, який йому надає Росія.

    Відносини зміцнилися після того, як Москва беззастережно підтримала білоруського лідера, який зазнав інтенсивного протистояння всередині країни, після його переобрання, швидше за все, в результаті сфальсифікованого результату виборів, у 2020 році. Крім того, двостороння співпраця вважається виходом з лещата санкцій, запроваджених Заходом проти обидвох країн.

    Якщо звинувачення Лукашенка вже нікого не дивують і мало кого цікавлять, то в Румунії всіх спантеличили заяви в публічному просторі колишнього глави румунської дипломатії професора Андрея Марги щодо війни в Україні. Міністерство закордонних справ вважає їх неприйнятними та такими, що кричущо суперечать офіційній позиції Румунії щодо незаконної, необґрунтованої та неспровокованої агресії Росії проти України, а також основоположним принципам міжнародного права.

    Суперечлива фігура, промоутер західних цінностей у період коли обіймав посади на високому рівні в державному апараті, але, згодом, доведений інформатор комуністичної політичної поліції Секурітаті, Марга заявив, що Україна розташовується між «неприродними кордонами» і що вона повинна поступитися територіями Росії, Угорщині, Польщі та Румунії. Його точку зору поділяють ширші й не обов’язково націоналістичні кола, які вважають, що Україна успадкувала, без будь-якої провини, але й без вагань, східні румунські території, анексовані в 1940 році після ультиматуму сталінським Радянським Союзом.

    Румунська громадська думка, однак, чітко розрізняє історичні травми та геополітичні розчарування, з одного боку, від гуманітарної кризи в Україні, з іншого. Понад 2,3 млн. українців, особливо жінок та дітей, вирішили втекти через Румунію з шляху загарбницької російської армії. Понад 4300 подали заявки на отримання притулку і користуються всіма правами, передбаченими національним законодавством. Близько 70 тисяч інших українців мають дозвіл на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту на території нашої країни.

  • Черги на пунктах пропуску

    Черги на пунктах пропуску

    Як кожного року, румуни з діаспори в цей період починають
    повертатися додому на зимові свята. Це другий рік, коли люди будуть
    проводити Різдво та Новий рік в умовах пандемії. Нові правила в’їзду в
    Румунію, починаючи з 10 грудня поточного року, встановлені владою з метою уповільнення
    поширення нового африканського штаму коронавірусу «Омікрон», призводять до ще більшого
    натовпу в пунктах пропуску на кордонах, ніж зазвичай.




    Велика
    кількість румунів невакциновані та їм невідомі нові правила. Ті, хто приїжджає
    з-за меж Європейського Союзу, повинні пред’явити негативний тест ПЛР-тесту при
    в’їзді в Румунію, отриманого не більше ніж за 48 годин до поїздки. Ті, хто
    невакцинований проти коронавірусу або не переніс хворобу в останні шість
    місяців, але має негативний тест, будуть поміщені на 10-денний карантин, а якщо
    вони не мають негативний тест, будуть поміщені на 14-денний карантин. Ті, хто
    приїжджає з країн Європейського Союзу мають пред’явити, як дотепер, зелений
    сертифікат, що підтверджує вакцинацію, перенесення хворобу за останні 180 днів
    або негативний результат ПЛР-тесту, отриманий щонайбільше за 72 години до поїздки.




    Ці правила поширюються як на громадян Румунії, так і на
    іноземців. Прикордонники зазначають, що через незнання цих нових
    правил на західному кордоні Румунії в Недлак 2, який вважається найбільш навантаженим пропускним пунктом для в’їзду в країну, за вісім годин на карантин
    відправили 1400 осіб. Окремі з них на 10 днів, якщо зробили тест, а результат був
    негативним, а хто не хотів пройти тестування були помічені на 14-ти денний
    карантин. Час очікування у пунктах пропуску ще довший, тому що потрібно оформити так багато карантинних документів,




    Щоб розвантажити пункти пропуску і пришвидшити оформлення документів, у більшості пунктах пропуску було збільшено кількість прикордонних нарядів та були відкриті додаткові
    смуги руху. Навіть у цих умовах час
    очікування в пунктах пропуску при в’їзді в Румунію, становить навіть дві
    години. Для в’їзду в країну також чекають вантажівки. Митники та
    прикордонники кажуть, що їхня кількість зросла ще з середини минулого місяця на
    тлі зростання імпорту фруктів та овочів, а потужності оформлення
    транспортних засобів є та сама.

    Прикордонна поліція повідомляє, що цими днями на
    південному кордоні з Болгарією водіям вантажівок, які перевозять вантажі в
    Румунію, доводиться чекати дві години. На західному пропускному пункті Борш 2,
    на кордоні з Угорщиною, треба чекати майже годину, а на північному сході на
    пропускному пункті Сірет на кордоні з Україною – найдовший час
    очікування, понад дві години.

  • Нові правила перетину кордону

    Нові правила перетину кордону

    В Європейському Союзі, з 7 квітня, вступили в силу нові правила систематичних посилених перевірок на зовнішніх кордонах ЄС; вони спрямовані на те, щоб підвищити безпеку Євросоюзу та його громадян. Починаючи від сьогодні держави-члени, в тому числі Румунія, зобов’язані здійснювати контроль на кордонах, перевіряючи базу даних осіб, які перетинають кордони та які можуть становити загрозу на безпеку взагалі та внутрішню безпеку.


    Новий регламент був запропонований Радою Європи через місяць після терактів, які сталися у Парижі в листопаді 2015 року. Цей регламент був темою переговорів між державами-членами і Європарламентом. Потім документ був затверджений вищим виконавчим органом ЄС і Радою Європи. Його положення стосуються всіх зовнішніх кордонів: повітряних, морських та наземних як при в’їзді, так і при виїзді, так само як і для внутрішніх кордонів країн ЄС, для яких ще не прийнято рішення про виключення перевірок на їх внутрішніх кордонах.

    До теперішнього часу такі перевірки стосувалися тільки громадян інших країн, поза межами ЄС, але починаючи з 7 квітня вони поширюються і на громадян ЄС, для яких раніше діяла тільки перевірка їх посвідчень особи. Нові правила набирають чинності для всіх держав, які застосовують Шенгенський кодекс щодо перевірки на кордонах, за винятком Об’єднаного Королівства та Ірландії.

    Румунська прикордонна поліція оголосила, що посилює контроль на в’їзді та виїзді з країни. Прес-секретар прикордонної поліції Александра Попеску подала деталі для Радіо Румунія: Бази даних, за якими будуть здійснюватися перевірки включають інформаційну систему Шенгену, базу даних Інтерполу про вкрадені або втрачені документи, так само як і національні бази даних. Перевірки дають можливість державам-членам упевнитися, що відповідні особи не становлять загрози для правопорядку, внутрішньої безпеки або здоров’я громадян, і спрямовані на підвищення безпеки Європейського Союзу та його громадян. Враховуючи проведення систематичних перевірок, а також тому, що наближаються Великодні канікули, передбачається, що потік пасажирів зросте та що збільшиться час очікування для проведення прикордонного оформлення. Румунська прикордонна поліція заявляє, що застосувала всі заходи, щоб скоротити час очікування і забезпечити оперативну перевірку, а також що докладе всі зусилля для створення рівноваги між безпекою громадян та час проходження контролю пасажирів.

    Перевірки також здійснюватимуться на внутрішніх кордонах Румунії, на підставі двосторонніх угод та європейських регламентів, спільно зі структурами прикордонних служб сусідніх держав членів ЄС, Угорщиною і Болгарією. Румунська прикордонна поліція нагадує, що можна знайти більше інформації на інтернет-сторінці www.politiadefrontiera.ro. Пасажири можуть дізнатися за скільки хвилин приблизно вони можуть пройти перевірку на будь-якому з автодорожніх прикордонних пунктів.

  • Кордони Євросоюзу

    Кордони Євросоюзу

    Нове Європейське прикордонне агентство та берегова охорона офіційно розпочали вчора свою діяльність у Болгарії на кордоні з Туреччиною, щоб краще захистити кордони ЄС і забезпечити єдність по складній проблемі міграції.

    Присутній на відкритті нового органу для захисту кордонів, єврокомісар з питань міграції та внутрішніх справ Дімітріс Аврамопулос сказав, що нове агентство є безпрецедентним проявом волі та єдності європейських народів, а зовнішній кордон держав-членів ЄС є кордоном всіх держав-членів. Двері відкриті для тих, хто має право на міжнародний захист та будуть закриті для тих, хто перетинає наші кордони нелегально, – додав європейський чиновник. У свою чергу, прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов заявив, що Туреччина повинна залишитися стратегічним партнером Союзу, оскільки жодна прикордонна поліція не може впоратися з мільйонами потенційними мігрантами в цій країні.

    Новий орган, який був створений на базі Агентства з охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу Frontex, матиме до 2020 року в своїй структурі тисячу постійних працівників та щорічний бюджет у 320 мільйонів євро. Крім того, в рамках її роботи буде створено пул прикордонників у кількості 1500 осіб, які у будь-який момент протягом кількох днів зможуть запрацювати у будь-якій точці ЄС. Що стосується внеску Румунії, міністр внутрішніх справ Драгош Тудораке сказав, що країна входить до трійки лідерів учасників до нового Frontex та до кінця цього року поставить у розпорядженні нового європейського прикордонного агентства та берегової охорони 75 прикордонників.

    Драгош Тудораке уточнив: В даний момент, 400 румунських прикордонників поліцейських діють у рамках 14 спільних операцій Frontex, чотири морські патрульні кораблів, десять команд, мікроавтобус, саме тому ми є серед перших трьох найбільших вкладників в агентстві. Ми продовжуватимемо цей інтерес і цю солідарність з іншими державами-членами. Відповідно до нової нормативно-правової бази агентства нам належать ряд додаткових зобов’язань, ми маємо відправити до кінця цього року більше прикордонників. Ми виконуватимемо всі наші зобов’язання згідно до нової нормативно-правової бази.

    Слід зазначити, що місія розгорнута на кордоні між Болгарією та Сербією, створена повністю із румунських офіцерів, а на болгарсько-турецькому кордоні працюють румунські прикордонники під час ночі та спеціально дресуванні собаки.

  • Європа і паркани проти іммігрантів

    Європа і паркани проти іммігрантів

    Після того, як на шляху до західних країн, близько 300 тисяч мігрантів пройшли, всередині минулого року, своєю територією, Угорщині вдалося зупинити цей приплив відгородивши колючим дротом кордон з Сербією, в середині вересня, і з Хорватією, місяць пізніше. Рішення було різко розкритиковане Брюсселем, і не лише, але Будапешт цим рішенням перенаправив потік мігрантів до Словенії. Тепер угорська влада оголосила про те, що число тих, хто підпільно в’їжджає в Угорщину знову зросло останнім часом. Це після того, як сусідня Австрія, оголосила, що вона зміцнить контроль на кордоні і обмежить, число тих, котрі можуть в’їхати на свою територію.

    Серед іммігрантів все більше це вихідці з Північної Африки, Косово, Пакистану, а й з таких країн, як Гаїті і Шрі-Ланка, чиї шанси на отримання притулку в Європейському Союзі дуже низькі, на відміну від сирійських біженців. На тлі посилення тиску на кордонах своєї країни, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наказав підготовити лінії оборони проти іммігрантів уздовж кордону з Румунією. Ідея не нова, ще в листопаді 2015 року угорська влада ствердила, що уряд в Будапешті має план для будівництва металевого паркану на кордоні з Румунією, якщо це буде необхідно.

    Ми готові зробити це зазначив в січні міністр закордонних справ Петер Сіярто, відповідно до якого прийняті Угорщиною заходи відповідають національним і міжнародним нормам. Угорський міністр закордонних справ нагадав тим, хто критикував Будапешт, що, захищаючи шенгенський кордон, Угорщина виконала завдання встановлені європейськими положеннями. У своєму щорічному зверненні до народу, прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що він відправив нові військові на кордон і закликав міністрів оборони і внутрішніх справ підготуватись до будівництва ліній оборони на угорсько-румунському кордоні.

    Глава уряду в Будапешті сказав, що в разі необхідності, угорська влада вживатиме заходів по охороні всього кордону з Словенії до України. На саміті ЄС, що відбувся минулого тижня в Брюсселі, європейські лідери погодилися, що Європа повинна захищати кордони і припинити нелегальну імміграцію, і той факт, що Шенгенських правил повинні дотримуватися всі.