Tag: Коріна Крецу

У проекті довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська Комісія пропонує модернізувати політику згуртування, себто головну інвестиційну політику Європейського Союзу. Будуть збільшені на 6% фонди згуртування для Італії та інших південних країн-членів, постраждалих від економічної кризи та хвилі мігрантів, тоді як кошти для інших країн-членів ЄС буде скорочено. Румунія, водночас, отримає 27 мільярдів євро коштів згуртування, що на 8% або на 2 мільярди євро більше ніж у поточному 2014-2020 фінансовому періоді.

Це неабияка сума, що дорівнює 15% ВВП Румунії за минулий рік, каже Комісар ЄС з регіональної політики, румунка Коріна Крецу: «Уперше в історії Європейського Союзу політика згуртування стає найважливішою політикою, головним джерелом інвестицій в Європі, найкращим проявом солідарності, що має на меті зменшення економічного, соціального і територіального відставання в Європі. Я вважаю, що в нинішньому контексті, на тлі сумного факту виходу з Європейського Союзу другого за величиною контрибутора до бюджету співтовариства, нам вдалося запропонувати політику згуртування для всіх регіонів, що не залишає нікого позаду. Так само ми покращили доступність цієї політики, пристосували її до нових пріоритетів та до зусиль з посилення захисту громадян Європейського Союзу.»

Упродовж фінансового періоду 2007-2013 рр. Румунія втратила 1,6 млрд. євро, оскільки не змогла витратити гроші зі структурних фондів. У поточному фінансовому періоді Румунія має в розпорядженні 25 мільярдів євро зі структурних фондів та фондів згуртування. Однак станом на сьогодні, через чотири з половиною роки від початку фінансового періоду, Румунія зуміла освоїти всього 2,7 млрд. євро, що становить приблизно 10% від виділеної суми. За цих обставин постає запитання: чи зуміє Бухарест щось змінити, щоб освоїти більше грошей?

Комісар Коріна Крецу вважає дуже важливою завчасну підготовку проектів: «У рамках бюджету на наступний період, тобто після 2020 року, ми надаватимемо більшу підтримку місцевим, міським, регіональним органам влади, які будуть більше долучені до управління коштами з європейських фондів, тому що ми вважаємо, що регіони і міста знають краще ніж ми, у Брюсселі, на що їм потрібні кошти і в що їх вкладати. Ми розраховуємо на бюджет у розмірі 374 мільярди євро для всіх 27 держав-членів. З цих 374 мільярдів 75% буде надалі направлено на регіони, які найбільш потребують інвестицій, тобто на найменш розвинені регіони. Румунія, Болгарія та Греція отримають найбільші суми, на 8% більше порівняно з попереднім періодом. Головне використати ці гроші на конкретні проекти, які поліпшать життя людей. І я думаю, що ми вже повинні почати розробку проектів, аби скористатися цією можливістю.»

Бюджет ЄС на 2021-2027 роки, перший після виходу Великобританії з Європейського Союзу збільшиться до 1100 млрд євро з 1000 млрд євро в поточному семирічному бюджеті. Єврокомісія планує виділити більше ресурсів на дослідження, безпеку та цифрову економіку. «Ми спростили правила, і це принесе користь усім, від малих підприємств до шкіл і лікарень, які зможуть легше освоїти кошти», – заявила Комісар ЄС Коріна Крецу. Політика згуртування класифікує регіони на три категорії: менш розвинені регіони, перехідні регіони та розвинені регіони. ВВП на душу населення залишається основним критерієм виділення коштів для зменшення диспропорцій і для надання допомоги регіонам з низьким рівнем доходів і слабким рівнем економічного розвитку наздогнати решту регіонів. Також були запроваджені нові критерії, що краще відповідають реальному стану на місцях, а саме: безробіття серед молоді, низький рівень освіти, зміна клімату, а також прийняття та інтеграція мігрантів.

Коріна Крецу пояснила й чому Польща та Угорщина отримають менше коштів. Тому, що Брюссель визнає прогрес, досягнутий цими країнами за останні роки. Наприклад, на момент вступу до Європейського Союзу валовий внутрішній продукт Польщі становив майже 50% від середнього показника в ЄС, а зараз вона досягла майже 75% середнього ВВП ЄС. Вона зробила великий стрибок з точки зору якості життя людей. Комісар ЄС торкнулася й питання про скорочення фінансування країнам-членам у разі відхилення від демократичних стандартів. Вона зазначила, що згідно з новим механізмом, якщо держава порушує принципи верховенства права, буде обмежене фінансування по горизонталі, тобто зі всіх європейських фондів. Робота над цим механізмом ще триває, це чутливе питання і важливо не відкривати можливості для зловживань, – заявила Комісар ЄС з регіональної політики Коріна Крецу.

Європейський
комісар з питань регіональної політики Коріна Крецу взяла участь у зустрічі з представниками
місцевих та регіональних органів влади в місті Клуж Напока, на якій заявила, що
Румунія повинна спростити процедури доступу європейських фондів і прискорити
процес їх освоєння.

Коріна Крецу нагадала, що нарешті всі національні структури
управління та контролю фондів ЄС були акредитовані і навела кілька прикладів впливу
коштів з фондів ЄС на румунську економіку упродовж попереднього фінансового періоду.

Коріна Крецу: «Після значних зусиль, після досить повільного старту, нам
вдалося досягти близько 90%-відсоткового рівня освоєння. Було створено понад 51
000 робочих місць в Румунії завдяки європейським фондам протягом останніх 10
років, з яких 14000 у виробничому секторі. Ми надали підтримку малому і середньому
підприємництву, який є основою будь-якої економіки. 2700 малих і середніх
підприємств отримали пряму підтримку.»

Єврокомісар привернула увагу на те, що
держави-члени ЄС мають в розпорядженні лише два місяці, щоб виконати всі умови виділення
коштів з фондів співтовариства, а після цього Колегія Європейської Комісії
розгляне можливість зупинення окремих ліній фінансування. Коріна Крецу: «Умови щодо
дорожнього та залізничного руху, державних закупівель, дійсно, є великою
проблемою, оскільки державні закупівлі впливають горизонтально на всі проекти. Ми
плануємо скасувати умовність щодо інфраструктури в сфері дослідження та
інновацій. У сфері відходів – це залишається головною проблемою, так само як і
державне управління.»

З іншого боку Комісар ЄС Коріна Крецу повторила,
що Єврокомісія не рекомендує державам-членам надмірно регулювати сферу освоєння
коштів європейських фондів. Вона вважає, що влада Румунії повинна докласти всіх
зусиль, щоб залучити якомога більше європейських коштів, оскільки майбутній бюджет
Європейського Союзу буде значно меншим після виходу Великобританії. Крім того, кошти
з бюджету ЄС також буде використовуватися для вирішення нових викликів, таких
як міграція, внутрішня та зовнішня безпека, – зазначила представниця Румунії в Єврокомісії.

На цій же зустрічі Міністр з питань
європейських фондів Рована Плумб заявила, що Румунія надолужила деякі запізнення
в освоєнні кошів з європейських фондів. Вона додала, що важливі кроки також
були зроблені в напрямку спрощення процедур доступу до фондів ЄС.

Освоєння коштів з європейських фондів стало головною
темою зустрічей, які провела в Бухаресті представник Румунії в Єврокомісії Коріна
Крецу, відповідальна за регіональну політику європейського співтовариства.
Після зустрічей з прем’єр-міністром Міхаєм Тудосе та зі спікерами Сенату Келіном
Попеску Терічану і Палати депутатів Лівіу Драгнею, європейський чиновник заявила,
що Румунія має шанси сягнути до кінця року рівня освоєння коштів в один мільярд
євро з фондів розвитку та згуртованості.

У цьому контексті європейський
комісар обговорила з румунськими офіційними особами кроки, що Бухарест має вжити
для підвищення рівня освоєння коштів з європейських фондів, розділ в якому
Румунія не досягла особливих успіхів після вступу до ЄС у 2007 році.

У той же час Коріна Крецу попередила про надто
повільні темпи підготовки та реалізації проектів, особливо в таких сферах як
транспорт, управління відходами, державні закупівлі та дослідницька
інфраструктура. Європейський комісар навела декілька прикладів: «Були
акредитовані всі структури (національні -ред) управління та контролю бюджету в розмірі 23
мільярди євро, виділеного Румунії на період 2014-2020 роки. Влітку Єврокомісія
вже виплатила 95 мільйонів євро для фінансування різних ініціатив, малого і
середнього підприємництва та надання технічної допомоги. Так само тепер
перебувають на розгляді рахунки-фактури,
тобто заявки за здійснення платежів у розмірі 350 мільйонів євро, які будуть оплачені
найближчим часом.»

Коріна Крецу також мала зустріч з громадянами, в
якій взяв участь і Президент Комітету регіонів ЄС Карл-Хайнц Ламберц. Останній торкнувся
теми мобільності працівників в межах Європейського Союзу і наголосив на необхідності знайдення рішення щодо безробіття, з яким стикаються багато європейських країн.
Карл-Хайнц Ламберц чітко виступив за внесення змін до директиви про відрядження, яка
дозволяє європейцям працювати в іншій країні ЄС на умовах, які часто критикуються. Я не переконаний, що найкращим рішенням
для згуртованості є масштабне переміщення працівників з однієї країни в
іншу, – сказав Ламберц.

Про необхідність внесення змін до зазначеної директиви говорив і Президент Румунії Клаус Йоханніс під час
нещодавнього візиту до Бухареста його французького колеги Емануеля Макрона. Тоді глава держави заявив, що існує потреба у більш ефективному
контролі та в кращому та інтегрованому співробітництві між соціальними
системами всіх країн-членів Євросоюзу.

Постійно перебуваючи в останні роки під шквалом
критики через відсутність значних результатів в освоєнні коштів з європейських
фондів, Румунія в 2015 році зуміла уникнути втрати одного мільярда євро, суми,
яку мала в розпорядженні через Європейський фонд регіонального розвитку та Фонд
згуртованості.

Таким чином Бухарест зумів уникнути того, що часто
називають припиненням зобов’язань, пояснила в інтерв’ю Радіо Румунія Комісар ЄС
з регіональної політики Коріна Крецу, тобто були визначені та узгоджені
процедури встановлення виконання певних робіт в рамках окремих проектів, що
підлягають фінансуванню з виділених Румунії коштів. Було створено понад 8100
нових робочих місць, а більше 1250 малих і середніх підприємств скористалися
прямими грантами.

Водночас була значно поліпшена транспортна
інфраструктура та доступність, шляхом будівництва 124 км швидкісних
автомобільних доріг та реабілітації 900 кілометрів автотрас національного
значення. Європейські гроші були використані й для модернізації 400 лікарень,
шкіл та інших об’єктів соціальної інфраструктури, а також надання послуг за
європейськими стандартами в цих областях.

Коріна Крецу: Я думаю, що це заслуга румунської
влади, було багато чого зроблено в цьому сенсі. Фактично, в тому, що стосується
Фонду регіонального розвитку, Румунія зуміла уникнути будь-якого припинення
зобов’язань в 2015 році. Звичайно, є ще досить велика сума під знаком запитання,
але вона стосується періоду 2007 – 2013 рр. Ми точно знатимемо, яка сума грошей
була втрачена лише після аналізу всіх витрат, які ще мають бути здійснені,
після того, як румунська влада виставить рахунки на оплату і, звичайно, після
визначення можливих поправок, проведених органами фінансового аудиту.

Впровадження проектів з періоду 2007-2013 роки,
що стало першим досвідом Румунії освоєння європейських коштів після набуття
повноправного членства в ЄС, мало поганий старт, але прогрес був очевидним в
другій половині цього періоду, – сказала Коріна Крецу, яка у середу в Брюсселі
провела зустріч на цю тему з румунським міністром європейських фондів Аурою
Редуку. Комісар порадила румунській владі звернути особливу увагу на програмний
період 2014-2020 рр., а також на створення ефективних механізмів моніторингу.

Коріна Крецу: З точки зору Європейської
комісії дуже важливо, щоб після завершення проектів, пов’язаних з періодом 2007
– 2013 рр. були швидко розпочата розробка проектів, що фінансуватимуться з
фондів виділених на період 2014 – 2020 рр., протягом якого Румунія має в
розпорядженні значну суму грошей – понад 20 млрд євро.

Я думаю, що дуже важливим є створення структур
управління та сертифікації для нового періоду, – додала Коріна Крецу, нагадавши,
що разом з Генеральною дирекцєю з регіональної політики запустила чотири
пілотні проекти в менш розвинутих регіонах, а два з них знаходяться в Румунії.

Європейський комісар з питань регіональної політики Коріна Крецу вирішила підбити підсумки вдома, у Бухаресті, перших сто днів свого мандату. Колишній депутат Європарламенту, соціал-демократ, і з осені комісар ЄС, Коріна Крецу оголосила, що досі, на рівні Європейського Союзу було затверджено 188 операційних програм, з яких 175 під її керівництвом. Рівень освоєння коштів ЄС збільшився на рівні Союзу, однак у нових державах-членах ЄС, включно у Румунії, виникли труднощі з освоєнням коштів.

Насправді, основною проблемою Румунії, як видно з Брюсселя, залишається слабкий управлінський потенціал в плані доступу до європейських коштів – попередила Коріна Крецу своїх співвітчизників. Крім того, за її словами, Єврокомісія спостерегла, що Румунія має певні недоліки у підготовці соціальної карти, але й у сфері державних закупівель або в стратегії інтеграції ромів. Комісія також вважає, що є важливим для Румунії мати довгострокову стратегію для сільських поселень і тому приділяє особливої уваги координації між розвитком міських і сільських поселень.

Запрошена взяти участь на першому Генеральному зібранні Асоціації сільських поселень Румунії, вона закликала місцевих органів влади виявити продукти, яких можна вважати емблемою регіону та утверджувати проекти на користь людей. Коріна Крецу: “Ми маємо європейські кошти, економічну різноманітність, нові робочі місця, освіту як для дорослих, так і для дітей, програми з охорони здоровя та проведення вільного часу. У період 2014-2020 рр. ми можемо фінансувати всі ці програми, за умови щоб ви підготували конкретні проекти, які б відповідали потребам сільських поселень”.

Виразним прикладом того, що можна зробити за європейські кошти, є приклад тих 250 мільйонів євро, доступних через інвестиційну програму Румунія – Болгарія підписану, у пятницю, європейським комісаром з питань регіональної політики. Коріна Крецу заявила спеціальному кореспонденту Румунського радіомовлення в Брюсселі, що програма сприятиме вдосконаленню умов життя, праці та навчання в прикордонних регіонах двох країн, підвищуючи, таким чином, їх привабливість для туристів, так і для інвесторів. Зона, також, пропонує значні можливості, через близькість до Дунаю і Чорне море. Добра співпраця між двома країнами Південно-східної Європи, що стали членами ЄС вісім років тому, і намагання вирішити разом спільні проблеми є важливими — зазначила комісар ЄС з регіональної політики Коріна Крецу.

Під гаслом «Європейські проблеми не можуть чекати» нові комісари ЄС швидко приступили до виконання обовязків. Нова Єврокомісія на чолі з Жаном-Клодом Юнкером поставила перед собою наступні завдання: відновлення економічного зростання і створення нових робочих місць в країнах Європейського Союзу, більш жорсткі заходи відносно імміграції і більша послідовність в галузі закордонної політики і безпеки. Основною метою цих завдань є відновлення довіри громадян 28 країн-членів до європейського проекту.

Румунія, член Європейського Cоюзу з 2007 року, зробить свій внесок у досягнення цілей нової Єврокомісії, в особі комісара ЄС з регіональної політики Коріни Крецу. Очолюване нею відомство, одне з найбільш важливих з точки зору бюджету – майже 352 млрд євро, гроші, що мають бути вкладені в розвиток регіонів держав-членів у період 2014 — 2020 рр. А Румунія налічується серед країн, які найбільш зацікавлені у залученні коштів з цих фондів.

Тому, можливо, не випадково Коріна Крецу провела першу зустріч на посаді комісара з Єудженом Теодоровичем, міністром європейських фондів Румунії, по завершенні якої були озвучені нові правила виділення коштів на виплату заробітної плати осіб, які приймають управлінські рішення в рамках проектів.

На прохання Бухареста Європейська комісія погодилася внести зміни до оперативної програми на період 2007 — 2013 рр., з тим, щоб заробітна плата в системі освоєння коштів з європейських фондів повністю покривалася з бюджету Єврокомісії. Відповідні зарплати будуть виплачуватися відповідно до схеми, яка заохочує продуктивність, а нова система оцінки вступить в силу 1 січня.

Зустріч у Брюсселі була зосереджена і на підготовці до офіційного запуску угоди про партнерство з Румунією, що відбудеться в пятницю в Бухаресті, в присутності комісара Коріни Крецу, коли буде представлений спосіб використання коштів з європейських структурних та інвестиційних фондів у наступні роки.

Міністр Єуджен Теодорович: “Ми провели дуже корисну для нашої країни розмову, з тим щоб в наступному році закрити поточний фінансовий цикл на найвищому рівні, ще раз підкреслюю на рівні 80%. Сьогодні цей рівень освоєння коштів становить 44%. Я переконаний, що Румунія в наступному році зможе закрити поточний фінансовий цикл на найвищому рівні.”

За словами Коріни Крецу Європейська комісія вважає надзвичайним зростання рівня освоєння Румунією коштів з фондів ЄС з 4% в 2012 році до понад 40% в 2014 році, додаючи до цього реформи, проведені Бухарестом в останні роки.

Для євродепутата, соціал-демократа Коріни Крецу, кандидата Румунії на пост комісара Єврокомісії, залишився лише один крок, і він суто процедурний, до офіційного зайняття цієї посади. Запропонована урядом в Бухаресті, створеного більшістю з членів політичної партії до якої вона належить, призначена новим президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером на пост комісара з питань регіональної політики, її кандидатура була затверджена під час заслухань, у середу, в спеціалізованому комітеті Європейського Парламенту. Коріна Крецу, яка управлятиме бюджетом на суму 350 мільярдів євро у період з 2014 по 2020 рр., оприлюднила свої пріоритети, серед яких, економічне зростання та створення робочих місць.

Коріна Крецу в інтерв’ю кореспонденту Радіо Румунія в Брюсселі, зазначила: “Регіональна політика, із бюджетом у розмірі 350 млрд євро, тобто чверть бюджету ЄС, матиме важливий вклад в цьому плані. Я вважаю, що новий регламент, який є дуже важливим, дозволить нам зосередитися на галузях, які можуть призвести до економічного зростання та до створення робочих місць. Я маю на увазі дослідження та інновації, підтримку малих та середніх підприємств, а у випадку тих країн, які не освоїли 50% коштів з європейських фондів, у період 2007-2013 рр., я думаю, що буде створена робоча група, яка допоможе цим державам якнайкраще використовувати гроші до кінця 2015 року.”

З іншого боку, додала Коріна Крецу, регіональна політика є одним з важливих інструментів солідарності в середині Євросоюзу. Коріна Крецу: “На мою думку це дуже важливий принцип, який лежить в основі політики згуртування. Як розвинуті, так і менш розвинуті країни можуть дати собі справи, що інвестуючи в окремих галузях, інвестуючи в реальний сектор економіки, в людей і допомагаючи їм реалізувати свій потенціал, ми інвестуємо у весь ЄС “.

Більше того, Коріна Крецу пообіцяла нульової терпимості по відношенню до шахрайства при використанні коштів від європейських фондів. Її зобов’язання має особливу вагу, враховуючи, той факт, що Коріна Крецу представляє країну, в якій було зареєстровано чимало випадків шахрайства з коштами ЄС. Згідно нещодавньому списку Єврокомісії, Румунія посідає друге місце, після Італії, щодо випадків шахрайства і третє місце, після Італії та Польщі, щодо випадків зловживання у використанні коштів з бюджету ЄС.

Пропозиція Румунії на пост комісара в майбутній Європейській комісії, а саме євродепутат від Соціал-демократичної партії Коріна Крецу, була фактично підтверджена, після того як Рада Євросоюзу погодилася зі списком нового складу членів ЄК, який запропонував голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Хоча в країні не було офіційно повідомлено про те, який портфель отримає вона, премєр-міністр Віктор Понта, лідер партії, до якої належить Коріна Крецу та віцепрем’єр-міністр Лівіу Драгня заявили, що вона могла б отримати посаду комісара ЄС з питань регіонального розвитку. Ця посада бодай в певній мірі задовольнила б те, що стало вже обсесією румунських політиків, для яких важливість портфеля залежить від грошей, якими управляє комітет.

Те саме сталося і у нинішньому складі Єврокомісії, в якому Румунія була представлена оціненим як в Бухаресті, так і в Брюсселі, Дачіаном Чолошем. Але, оскільки голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер вирішив обрати нових членів, Дачіан Чолош ініціатор спільної аграрної політики ЄС був змушений залишити свою посаду. Хоча, теоретично, призначення його наступника мало бути простою формальністю, знову все перетворилося на політичну гру між владою та опозицією. У надісланому листі Жану-Клоду Юнкеру, лідери головної опозиційної сили Християн-ліберального альянсу Клаус Йоганніс та Васіле Блага стверджують, що призначення Коріне Крецу зробилося за порушенням закону, оскільки вона не була заслухана в Парламенті Румунії. У свою чергу, прем’єр-міністр Віктор Понта стверджує, що вона буде заслухана у румунському Парламенті, після того як голова Єврокомісії офіційно повідомить новий склад свого кабінету.

Незважаючи на звичайні розбіжні думки, висловлені владою та опозицією, здається, що ніщо більше не зможе перешкодити Коріні Крецу отримати мандат єврокомісара. Хоча в Румунії ніколи не посідала ключові функції, будучи радником екс-президента Іона Ілієску, Коріна Крецу, за фахом економіст, займає вже третій раз поспіль мандат євродепутата в Європейському Парламенті, після 2007 року, коли Румунія вступила до Євросоюзу. Ії мандат передбачається дуже важким, оскільки її попередник Дачіан Чолош підняв компетенцію на дуже високий рівень, відповідаючи претензіям Румунії та інших країн ЄС.