У
травні 1981 року румун Думітру Прунаріу та радянський космонавт Леонід Попов,
успішно пристикувалися на капсулі «Союз 40» до космічної станції «Салют 6».
Після 7 днів, 20 годин і 42 хвилин, проведених у космосі, 22 травня вони
успішно повернулись на Землю, а їх капсула успішно приземлилася в степах
Казахстану.
Космічна програма, в рамках якої відбувся політ, мала назву
Інтеркосмос, якою Радянський Союз надав можливість соціалістичним країнам зі Східної
Європи і не лише, відправляти своїх космонавтів разом з радянським
космонавтом в складі спільного екіпажу.
Думітру Прунаріу став першим і досі єдиним румунським космонавтом, його місія
була найважливішою віхою в історії румунської космонавтики.
Тепер, через чотири
десятиліття, Думітру Прунаріу розповів на ювілейному заході, організованому
Міністерством закордонних справ у Бухаресті, про умови та наукові експерименти,
проведені під час своєї космічній місії: «Наш
космічний політ включав проведення експериментів, розроблених румунськими
дослідниками, низкою інститутів, переважна більшість яких належали до
Центрального інституту фізики у Мегуреле. Інші припускали проведення медичних
експериментів для вивчення пристосування людського тіла до умов невагомості,
потім було вимірювання на тілі по поверненні на Землю та визначення того, як
людський організм пристосовується до земних умов. З технологічної точки зору,
деякі експерименти включали область астрофізики, вивчення космічного
випромінювання – наприклад, я вимірював за допомогою цифрового приладу,
побудованого в нашій країні, рівень космічного випромінювання над різними
районами Землі, переважно та з особливим інтересом для спеціалістів Південної
Атлантики, де спостерігається аномалія магнітного поля Землі. Ми зафіксували,
що рівень космічного випромінювання в 20 разів вищий в цій області, ніж в інших
районах на тій самій висоті, над якою ми літали. Ми проводили експерименти з
вивчення важких часток на різних висотах польоту космічного корабля, проводили
технологічні експерименти, наприклад, вивчали можливість отримання високочистих
матеріалів для використання в електронній промисловості, включаючи
промисловість сонячних елементів для виробництва енергії у космічному
просторі.»
Як
тільки я досягнув позаатмосферних висот мене найбільше вразила тонкість земної
атмосфери. Якщо порівняти Землю з яблуком, товщина атмосфери не більша товщини
його шкірки. Шокує усвідомлення того, що в цьому тонкому шарі виникло життя і
відбуваються всі живі процеси, і що ми в своєму неуцтві забруднюємо цю
атмосферу, отруюємо те, чим дихаємо самі, і те, чим дихатимуть майбутні
покоління, вирубуючи ліси, які є кисневою фабрикою планети», – попередив, з
іншого боку Думітру Прунаріу.
Яким
бачить майбутнє космосу Думітру Прунаріу? «Безсумнівно, майбутнє буде
результатом взаємодії державного та приватного секторів. Зараз не лише уряди
інвестують в цю сферу. По мірі розвитку цієї галузі були знайдені можливості
для бізнесу та отримання прибутку з використанням космічного простору, і ось,
ось, Ілон Маск відправить людей на міжнародну космічну станцію. Він також готує
і випробовує гігантський корабель, за допомогою якого транспортуватиме елементи
інфраструктури для майбутньої постійної бази на Місяці, на Південному полюсі
Місяця, збирається відправити 20 людей у складі змішаного екіпажу, не лише на
Місяць а й на Марс. Він далекоглядний підприємець, підприємець, який знає, як
використовувати свої гроші як для того, щоб допомогти уряду США в подальшому
розвитку космічної діяльності, оскільки він безпосередньо співпрацює з НАСА у
багатьох своїх програмах, а також аби отримати прибуток, це бізнес з ракетами,
які давно перевищили межі, накладені державними стандартами. Зараз вони є
повністю відновлюваними ракетами, багаторазового використання, тому їх
собівартість значно впала. Два роки тому він забезпечив близько 20% від
загальної кількості комерційних запусків супутників у світі, і відразу після
нього урядові установи почали вивчати можливість створення багаторазових ракет,
що значно зменшить експлуатаційні витрати. Звичайно знизиться вартість
кілограму вантажу, відправленого в космос, який зараз становить 15-20 тисяч
доларів. Не тільки Ілон Маск, але й Джефф Безос, який також є однією з
найбагатших людей у світі, виконуватиме туристичні польоти у відкритий космос,
навіть передбачає можливість суборбітальних польотів за доступними цінами для
тих, хто має багато грошей, приблизно кілька сотень тисяч доларів. Безумовно,
не тільки дослідження Місяця, але й дослідження далеких планет, Марс є основною
метою дуже ретельних досліджень найближчим часом, оскільки припускається, що
колись на Марсі було життя, вода була і вода існує досі в певних формах і
нинішній американський марсохід Perseverance шукає біологічні сліди на дні
озера, де він успішно сів. А китайський модуль, який нещодавно сів на поверхню
Місяця проводить приблизно такі ж дослідження в іншій географічній зоні Місяця.
Конкуренція в космічному просторі змусить уряд співпрацювати з приватним
сектором. Навіть у Росії, в Китаї, в яких все починалося в цій галузі лише з
урядових структур, зараз стимулюються приватні ініціативи, оскільки вони ведуть
до певного проникнення далеко за межі жорстких урядових рамок. І в підсумку
вони ведуть до розвитку.»
У
2021 році, крім 40-річчя польоту місії «Союз 40», відзначаються ще два пам’ятні
моменти в історії космонавтики: 70 років від польоту першої людини в космос
(Юрія Гагаріна, 12 квітня 1961 р.) і 40 років від першого польоту
американського космічного корабля «Columbia»,
в рамках програми «Space Shuttle» пілотованих польотів на системі
космічних запусків багаторазового використання, що належить до надважких
ракет-носіїв.
