Tag: кохання

  • Румунська присутність на Берліналє

    Румунська присутність на Берліналє

    Румунський фільм «Незаконний» був позитивно сприйнятий іноземними кінокритиками. Публікація «Le Figaro» оцінює стрічку, яка була показана у відділі Берліналє «Форум», вказуючи, що «режисер не втрапляє в пастки тезисного фільму, не судить людей, а створює фільм-виклик». У свою чергу, критик веб-сторінки «Кіноєвропа» коментує, що «Глядач утягується в переконливу сімейну драму, яка демонструє, як легко можна судити зі сторони і як змінюється перспектива речей, коли в центрі історії постаєш ти». Режисер Адріан Сітару зізнався, що фільм є гібридом між документальною вигадкою та уявленим сценарієм, тому що він імпровізував у відборі кадрів з метою відобразити правду й автентичні переживання героїв.

    «Незаконний», один з найбільш провокаційних румунських фільмів останніх років, розповідає історію сестри й брата, яких зіграли Аліна Грігоре та Робі Урс, та їхнього незаконного кохання. Сім’я, де не було ніколи межі між мораллю й законністю. Режисер Адріан Сітару про реакції від фільму: «В основному, відгуки були дуже добрими. І я б сказав, що наш відбір у Берліні завдячується в дуже великій мірі французьким співпродюсерам, які побачили фільм на початковому етапі, тобто майже рік тому, і закохалися в нього й дуже допомогли нам із монтажем та знайшли ще одного міжнародного дистриб’ютора. І все вони прийшли з ідеєю відправити фільм на Берліналє. Відбір застав нас зненацька, особливо й тому, що ми ще мали попрацювати над фільмом. Сприятливі відгуки ми отримали і в інших місцях, але найбільшою радістю був відбір до Берліну».

    «Незаконний» є фільмом, де гумор і драма поєднуються в трагікомедію про кохання (подружню, братську, тілесну), про розпад відносин, про вибори за чи проти життя. Це фільм про фізичну любов між братом та сестрою, це тема табу, яка обговорюється дуже мало, але про яку існують численні спеціалізовані наукові дослідження». Так узагальнив Адріан Сітару фільм «Незаконний». Він розповість нам, як розпочалася історія фільму. «Це більш особливий проект, він не має в своїй основі класичного сценарію з написаними репліками. Я працював над ним скоріше як над документальним фільмом. Ця формула, цей гібрид між документальним фільмом і вигадкою, був для мене викликом, щоб зробити інакший фільм, я й сам не був упевнений, що з нього вийде. Крім того, при роботі з акторами я пройшов через різні фази, особливо тому, що деякі питання не діяли так, як я собі уявляв, так що я знайшов інші рішення. Аліна Грігоре прийшла до мене з ідеєю театральної вистави, із деякими дуже добре сконтурованими героями, емоційний заряд прийшов пізніше. Один мій друг, який бачив фільм, порівняв його із джазовою музикою і мені якимось чином сподобалося це порівняння, тому що так було створено цей фільм, музика виходить тоді, коли її граєш, не має в своїй основі партитур, і ніхто не знає з самого початку, коли і як вона закінчиться. Десь такою була робота над цим фільмом, творча частина була внеском усіх, а я спробував триматися за червону нитку розповіді до самого кінця. Можливо, що я повів історію в зону, яка цікавила мене, зону неможливого кохання, сумнівної з моральної точки зору. І матеріал поєднався, й так ми дійшли до цього фільму, «Незаконний».

    Про атипову манеру, в якому він працював над фільмом Незаконний», розповість нам далі теж режисер Адріан Сітару: «Ми знімали, як і у випадку роботи з документальним фільмом-спостереженням, ми пропонували акторам поставити собі конкретну мету, і вони імпровізували. Таким чином, вони намагалися впоратися зі своїми власними принципами і переконаннями і могли зробити свій власний вибір. Але я ніколи не нав’язував їм закінчити так чи інакше певну сцену чи сказати певну репліку. І гадаю, що це дуже схоже з тим, як ми діємо і в житті, коли з першої репліки ми є найбільш автентичними. Так було і в випадку стрічки, я вірив, що перший дубль має найбільшу цінність. Актори дуже правдоподібні».

    До дистрибуції фільму «Незаконний» входять Адріан Тітієні, Богдан Албулеску і Аліна Грігоре, а також непрофесійні актори з акторської школи «INLIGHT» – Робі Урс, Крістіна Олтяну, Міруна Думітреску, Лівіу Візітіу та Міхаела Періану. «Незаконний» є четвертим художнім фільмом Адріана Сітару після «Спортивного рибальства» (2008), «З любов’ю з найкращими намірами» (2011) та «Домашній» (2012), – продукції, які виграли важливі нагороди на престижних фестивалях. Режисеру належать і деякі з найбільш нагороджених румунських короткометражних фільмів: «Хвилі» (2007), «Лорд» (2009), «Клітка» (2010), «Вечірка» (2012), «Мистецтво» (2014 року), «Екскурсія» (2014 року). Теж на Берлінському міжнародному кінофестивалі у відділі «Покоління 14плюс» була включена короткометражна стрічка режисерки Роксани Строе «Ніч в Токорікі». Крім того, в «Талантах Берліналє» була представлена актрисою Юлією Чокіна й сценаристка Руксандра Гіцеску, а документальний фантастичний фільм «Готель Даллас» Лівії Унгур та Шернг-Лі Хуанг, був обраний у підрозділі «Panorama Dokumente».

  • Румунська поезія в світі

    Румунська поезія в світі

    Кохання не знає кордонів! Це демонструє й список 50 найкращих любовних віршів за останні 50 років. Фахівці всесвітньовідомого лондонського мистецького центру «Southbank Centre», протягом року працювали над складенням списку, здійснивши «справжній міжнародний відбір», надзвичайно «різноманітний зі стилістичного погляду».



    Були обрані твори письменників з більш ніж 30 країн. Молоді і не дуже, відомі або ні, вони походять з усіх куточків світу: від США, Франції, Польщі і Канади до Туреччини, Ірландії, Ямайки, Норвегії, Сербії й Японії. Є в списку поети і поетеси з Ізраїлю, Індії, Латвії, Англії, Шотландії, Йорданії, Південноафриканської республіки, Саудівської Аравії, Пакистану, Нігерії, Сомалі, Південної Кореї, Єгипту, Македонії, Білорусі і навіть з іракського Курдистану та Палестинської автономії.



    До списку найгарніших віршів про кохання за версією фахівців лондонського «Southbank Centre» увійшла й Румунія, завдяки поетесам Ніні Касіян і Дойні Йоанід. «Чарівна леді [Donna miraculata]» називається вірш, який 45 років тому написала Ніна Касіян та, який англійці включили до 50 найкращих поетичних творів про кохання за останні півстоліття.



    Ті самі англійці, які після смерті поетеси навесні цього року писали на шпальтах часопису The Guardian про життєрадісність її віршів, присвячених насамперед коханню та про вірші, які не дають розуму спокій багато часу після їх читання. Поезія Ніни Касіян, однієї з найбільш спокусливих поетес румунської літератури, була заборонена і вилучена з бібліотек в роки комунізму. Тільки після падіння комуністичного режиму в 1989 році поетеса повернулася до Румунії зі Сполучених Штатів.



    Що стосується Дойни Йоанід, то вона увійшла до списку найкрасивіших віршів про кохання з віршем «Жовтий пес [Câinele galben]» що, зявився відносно недавно – у 2010 році. «Було важко змусити себе обрати тільки 50 віршів, але гадаємо, що ми склали багатий і різноманітний список найгарніших любовних віршів у світі», – сказав письменник Джеймс Рансі, який увійшов до групи фахівців лондонського мистецького центру.



    Усі 50 віршів 20 липня в Лондоні представлять публіці відомі актори та музиканти в ході безпрецедентної події. Вірші будуть читатися без перекладу на англійську мову. Захід стане частиною Фестивалю кохання, а також Міжнародного фестивалю поезії, який проводиться з 1967 року.