Tag: Край секлерів

Міністр закордонних справ Румунії, Богдан Ауреску, та Угорщини, Петер Сіярто, провели, у вівторок, зустріч у Бухаресті, в
контексті недавньої напруженості між двома сусідніми державами, що виникнула на тему автономії так званого Секлерського
краю, регіону, розташованого в центральній Румунії, в
Трансільванії, до якого входять повіти Ковасна, Гаргіта та частинаМуреського повіту і населеного здебільшого секлерами, угорською етнічною групою.

За даними перепису
населення від 2011 року, угорці становлять 6,5% населення Румунії, що означає понад
1,2 мільйона людей, і є найбільшою етнічною меншиною Румунії. У квітні проєкт, ініційований ДСУР, який передбачав
перетворення так званого
Секлерського краю на автономний регіон з
юридичною особою, був прийнятий
спочатку, мовчазною процедурою, Палатою депутатів, але пізніше
був відхилений Сенатом більшістю
голосів.

Глава румунської держави Клаус Йоханніс відреагував, говорячи тоді про закулісну домовленість між лідерами СДП (в опозиції) та ДСУР що до схвалення законопроекту. Тепер, міністри закордонних
справ Румунії та Угорщини, Богдан Ауреску та Петер Сіярто, встановили, що
обидві країни мають подолати через діалог та прагматизм напруженість і
домовилися про те, що у наступний період угорські чиновники, які прибудуть до
Румунії, не виступатимуть із заявами, які можуть суперечити стратегічному
партнерству з Бухарестом.

Міністр закордонних справ Угорщини підкреслив, що у
зв’язку з угорським планом економічного розвитку Трансільванії, Будапешт мав
усну домовленість з тодішнім урядом СДП-АЛДЕ щодо її застосування в
Трансільванії. У свою чергу, міністр Богдан Ауреску зазначив, що тільки письмова
угода може мати юридичної вартості, і що будь-яка інша минула словесна угода з якимось
румунським лідером не може бути дійсною. Румунський посадовець уточнив, що
угорська програма не має згоди нинішньої румунської влади. Богдан Ауреску: Ми
запропонували обговорити укладення угоди щодо цієї програми, яка повинна
враховувати прозоре та недискримінаційне управління, і не на етнічних засадах,
не порушуючи європейське чи румунське законодавства щодо ринкової конкуренції.

З іншого боку, міністр
закордонних справ Румунії заявив, що стосовно Тріанонського договору, кожна з
двох країн може мати свою власну історичну інтерпретацію, але що вони повинні
дивитись у майбутнє. Підписаний 4 червня 1920 р. Союзними державами, які
перемогли у Першій світовій війні, з Угорщиною, у якості правонаступниці
Австро-Угорської імперії, Тріанонський мирний договір закріпив міжнародне
визнання кордонів Румунії, а також визнав громадянські та політичні права
румунів, які були мажоритарним населенням в Трансільванії, права, які вони не
мали в дуалістичній Австро-Угорській імперії.

У середу Сенат Румунії відхилив, з великою
більшістю голосів, як орган, що приймає рішення, суперечливий законопроект про
Статут автономії Краю секлерів, який передбачав перетворення його на автономний
регіон з юридичною особою. Законодавча
пропозиція спочатку була прийнята Палатою депутатів за мовчазною процедурою,
без дебатів, у формі, поданій її ініціаторами – двома депутатами від ДСУР. Так
званий «Край секлерів» – це область в центрі країни, де більшість населення становлять
етнічні угорці, і охоплює повіти Ковасна, Харгіта та частину повіту Муреш.

Проект визначає також межі території, яка має
стати Секлерським краєм, з власним адміністративним устроєм, власними установами,
з використанням угорської мови як офіційної мови та символів угорської нації. Так звана «мовчазна процедура» прийняття законопроекту, який викликав різкі політичні реакції та емоції в суспільстві, є законодавчою процедурою, згідно з якою в Палаті депутатів, коли вона є першою палатою, яка має приймати рішення у певному питанні, якщо депутати не приймають рішення щодо ініціативи протягом певного часу, вона вважається прийнятою і подається на розгляд Сенату для остаточного рішення.

Однак президент Клаус Йоханніс звинуватив СДП
– найважливішу опозиційну партію – у тому що вона допомогла ДСУР у прийнятті
цього нормативного акту в Палаті депутатів. Клаус Йоханніс: «Поки ми – я, уряд,
інші органи влади – боремося з коронавірусною пандемією, боремося за життя
румунів, СДП бореться в секретних кабінетах Парламенту за те, щоб відступити Трансільванію
угорцям! Jó napot, Чолаку. Що вам обіцяв лідер з Будапешта, Віктор Орбан, в
обмін за цю домовленість?»

Спікер Палати депутатів і тимчасовий лідер
СДП Марчел Чолаку заперечив звинувачення: «Ніхто не продав Трансільванію і
ніколи її не продаватиме! Трансільванія була, є і буде частиною Румунії. Звертаюсь
із закликом до служб інформацій зізнатися чи надіслали вони президентові Йоханнісу
якусь інформацію про звинувачення проти мене та СДП, оскільки не можна підняти
виборчу боротьбу до такого рівня.»

У прес-релізі, опублікованому після відхилення
Сенатом законопроекту, президент Румунії звертає увагу на той факт, що
просування таких законодавчих пропозицій шкодить насамперед угорській громаді
та створює штучну напруженість в суспільстві. Кілька сенаторів наголосили на
неконституційному характері ініціативи, ствердивши, що вона не мала б мати жодного
шансу в Конституційному суді.

З іншого боку ДСУР вважає, що вимоги угорської
меншини є абсолютно виправданими і скаржиться на те, що Сенат
відмовив провести справжні дебати з цього питання. У сусідній Угорщині, міністр
закордонних справ Пітер Сіярто закликав президента Румунії проявити
більше поваги до угорців. У відповідь Міністерство закордонних
справ у Бухаресті назвало провокаційними та неадекватними заяви Угорщини,
звертаючи увагу на той факт, що угорський посадовець абсолютно невдало відволікнув
увагу від справжнього змісту заяв румунського глави держави.

Автономія, так! Регіоналізація, так! Децентралізація, так! Але ніколи на основі етнічних критеріїв! Таким було послання Президента Клауса Йоханніса адресоване місцевим органам влади так званого Краю Секлерів, що у центральній Румунії. Територія складається з повітів Ковасна та Харгіта – де кількість угорців набагато перевищує число румунів – і частина повіту Муреш. У повітах Ковасна та Харгіта, населені пункти управляються в основному обранцями з боку Демократичного союзу угорців Румунії, який завжди був складовою посткомуністичного Парламенту в Бухаресті і навіть, інколи, частиною різних коаліцій, що управляли Румунією. Румунію завжди хвалили за її турботу щодо захисту всіх етнічних громад, які складають близько 11% із загального числа 20 мільйонів громадян Румунії.

Угорці є найбільшою етнічною громадою – яка, однак, є настільки незадоволеною правами, до речі численними, що хотіла б отримати й етнічну автономію. Вони бачать Край секлерів регіоном з власними символікою, президентом, урядом і Парламентом. Перебуваючи з візитом, у вівторок, у повітах Ковасна та Харгіта, Президент Клаус Йоханніс зазначив, що дуже часто, реалії двох повітів інтерпретуються такою манерою, що тільки розділяє і збільшує не тільки відмінності, а й сприяє ворожості, нетерпимості та відхиленні членів інших етнічних груп.

Вони є явними шляхами для блокування розвитку як громад, так і країни в цілому, – підкреслив Клаус Йоханніс: На мій погляд, децентралізація є обов’язковою, тому що місцеві обранці найкраще знають чого саме потребує громада і вони повинні мати для цього інструменти необхідні аби діяти в інтересі місцевої громади. Регіоналізація є бажаною, але тільки якщо це призведе до модернізації управління, щоб воно стало більш ефективним в інтересах громадян, і якщо це приведе до створення нових робочих місць за рахунок економічного зростання. Місцева і регіональна автономія можуть допомогти, але автономія на основі етнічних критеріїв не є бажаною, тому що це перешкоджає розвитку.

За словами глави держави, повіти Ковасна та Харгіта мають, наприклад, надзвичайний потенціал зростання, особливо в сфері туризму. Тому місцеві органи влади повинні брати активнішу участь в просуванні цієї галузі. Знову ж, Клаус Йоханніс: У цьому регіоні є історичні пам’ятники, що наділяють особливим колоритом регіон, є бальнеологічні курорти загальнодержавного значення, є запаси якісних мінеральних вод. Багато народних та етнографічних областей необхідно зберегти, тому що вони мають величезний потенціал для залучення румунських і іноземних туристів. Тому, представники місцевої влади повинні брати активнішу участь у відновленні цього сектора.