Tag: кредит

ООН – Незалежно від того, наскільки небезпечним є сьогоднішній світ, відповідь на його проблеми завжди полягатиме в більшій співпраці та більшій солідарності, заявив у середу в Нью-Йорку президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН. Глава держави підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем: від безпекових криз, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, до основних викликів людству. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна, розв’язана Росією в Україні, вплинула на країни і людей в усьому світі.

КРЕДИТ – Румунія підписала в середу кредитну угоду зі Сполученими Штатами на суму майже 1 мільярд доларів США для модернізації армії. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який взяв участь у церемонії підписання угоди, ці гроші будуть використані як для зміцнення обороноздатності шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек зазначила, що кредитна угода демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільне прагнення забезпечити мир, стабільність і безпеку в регіоні.

ПРОГНОЗ – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) значно погіршив свої прогнози щодо румунської економіки на 2024 рік, причому зниження попиту на аутсорсинг вплинуло на ІТ-сектор, йдеться у звіті, опублікованому міжнародною фінансовою установою в четвер. Згідно з останніми прогнозами ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 1,4%, порівняно з травневою оцінкою в 3,2%. На наступний рік ЄБРР очікує зростання на 2,6%, порівняно з 3,4%, прогнованими у травні. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск, йдеться у звіті ЄБРР. З іншого боку, вищенаведена установа нагадує, що останні оцінки Бухарестської фіскальної ради вказують на розширення бюджетного дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) також переглянув у бік зниження свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8%, як прогнозувалося в жовтні 2023 року, до 2,8%, згідно з доповіддю «Перспективи світової економіки», опублікованою в квітні. Минулого тижня Національна комісія зі стратегії та прогнозування переглянула свій прогноз зростання ВВП з 3,4% до 2,8%.

ПРОТЕСТ – Федерація профспілок залізничних перевізників Румунії провела в четвер акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності через невдоволення деяких професійних категорій прийняттям та впровадженням Закону про державну пенсійну систему, який мав би негативний вплив на інші закони, такі як «Статут залізничного персоналу». Протестувальники стверджують, що закон поставив у невигідне становище людей, які працювали в трудових групах, людей з обмеженими можливостями та різними ступенями інвалідності, а також пенсіонерів з низькими пенсіями, які після перерахунку отримують меншу пенсію. Учасники закликають політиків врахувати їхні пропозиції, щоб відновити соціальну справедливість і сприяти збереженню довгострокової законодавчої стабільності у сфері пенсійного забезпечення.

ШЕНГЕН – Європейська комісія підтвердила в четвер свою позицію, що Румунія і Болгарія повністю готові до повноправного членства в Шенгенській зоні. «Позиція Комісії щодо скасування внутрішнього прикордонного контролю для Болгарії та Румунії залишається ясною: Болгарія і Румунія продемонстрували свою спроможність в управлінні кордонами. Вони готові і повинні повною мірою скористатися перевагами Шенгенської зони», – зазначив речник Єврокомісії. Він відповів на питання про наслідки запровадження внутрішнього прикордонного контролю кількома країнами Шенгенської зони. Десять днів тому, для боротьби з нелегальною імміграцією, Німеччина запровадила контроль на всіх своїх сухопутних кордонах на шість місяців. Наприкінці березня поточного року Румунія разом з Болгарією приєдналася до зони вільного пересування ЄС частково – лише з повітряними та морськими кордонами – через відсутність одностайності в Раді ЄС, і рішення про скасування контролю на сухопутних кордонах все ще очікується.

ДІТИ – Згідно зі статистикою, кількість дітей в Румунії, батьки яких працюють за кордоном, за останній рік скоротилася на 17%. Ця цифра є значною, оскільки все більше батьків повертаються додому або беруть на себе роль фінансової підтримки, не виїжджаючи за кордон. Однак, станом на березень, понад 60 000 дітей у близько 50 000 сімях все ще жили далеко від своїх близьких. Але тривожним фактом є те, що деякі з цих дітей опиняються в системі спеціального захисту, де стикаються з додатковими проблемами адаптації до нового середовища та відсутністю постійного контакту з батьками. Саме тому експерти стверджують, що наявність стабільної батьківської фігури є вкрай важливою для емоційного та соціального розвитку дітей раннього віку.

МІСТА – Брашов, що в центрі Румунії, вважається найпривабливішим містом країни для життя, згідно з Індексом привабливості міст, складеним Інститутом перспективних міст (Institute for Visionary Cities). За ним слідують Клуж-Напока та Орадя, обидва на північному заході. Замикають рейтинг міста Сібіу в центрі, Тімішоара на заході, Констанца на південному сході, столиця Бухарест, Ясси на північному сході, Алба-Юлія в центрі та П’ятра-Нямц на північному сході. Дослідження оцінює намір переїхати і загальне сприйняття якості життя як з точки зору тих, хто живе у великих містах, так і з точки зору нерезидентів. У ньому зазначається, що можливості для проведення дозвілля виявилися найважливішим фактором в аргументації респондентів, переваживши такі традиційні фактори, як добре оплачувана робота та інфраструктура, які посіли друге місце, за якими слідує здатність міста заохочувати творчість та інновації.

ОСВІТА – Представники бізнесу в Румунії скаржаться, що, незважаючи на інвестиції в дуальну освіту, значна частина молодих румунів, які навчаються за цим типом, виїжджають за кордон. Віце-президент Національної асоціації малих і середніх торговців Румунії Фелічу Парасків каже, що в цьому контексті немає гарантії, що ті, хто фінансово підтримує таких учнів 2-3 роки отримають вигоду з досвіду, набутого учнями, і що, як показує практика, підприємці в Румунії просто навчають майбутніх працівників для більш розвинених країн. Парасків вважає, що навчальні заклади повинні бути більш пов’язані з реальними потребами економіки та наголошує на необхідності змінити суспільне сприйняття деяких професій, щоб зробити їх більш привабливими для молоді.

ІНОЗЕМНІ ПРАЦІВНИКИ – Румунія стає все більш привабливою для іноземних робітників, згідно з дослідженням Фонду розвитку громадянського суспільства. Країни походження більшості іноземних робітників – Непал, Туреччина, Італія, Республіка Молдова, Шрі-Ланка та Індія. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, вони працюють у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі, і 80% з них є некваліфікованими працівниками. Інтеграція іноземних робітників не є легкою, але вона важлива для економічного зростання Румунії, – заявила Рамона Кіріак, голова представництва Європейського Союзу в Бухаресті. За її словами, іноземні працівники в Румунії стикаються з мовними бар’єрами, а також зі зловживаннями з боку роботодавців. З цією метою представники кількох міністерств спільно працюють над законодавчою базою для допомоги іммігрантам, повідомили в канцелярії прем’єр-міністра Румунії. Планується зміцнити державні контрольні установи, такі як Інспекція праці, щоб забезпечити гідні умови праці, хорошу оплату і захист від торгівлі людьми для іммігрантів. У 2023 році кількість індивідуальних трудових договорів іноземних працівників у Румунії становила 200.000.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська Комісія відкрила дві процедури порушення проти Румунії і просить повідомляти про стан імплементації двох директив. Пакет порушень стосується 26 країн-членів ЄС, за винятком Данії. Перша справа, що стосується Румунії, це зобов’язання Бухареста перенести в румунське законодавство нові правила ЄС, які спрощують бюрократичну тяганину при видачі дозволів на проекти з відновлюваної енергетики. Комісія надіслала лист з офіційним повідомленням, оскільки країна не повністю імплементувала директиву до листопада 2023 року. Румунія, разом з 25 іншими нотифікованими державами, повинна була імплементувати її до 1 липня 2024 року. Другий лист про відстрочку, який отримали загалом 17 країн-членів, стосується нездатності транспонувати європейські поправки до трьох директив. Це Закон про прозорість, Директива про бухгалтерський облік та Директива про аудит. Серед найважливіших змін – ті, що вимагають від великих компаній, які котируються на біржі, розкривати інформацію про соціальні та екологічні ризики, з якими вони стикаються, а також про те, як їхня діяльність впливає на людей і навколишнє середовище. Кінцевий термін для транспозиції закінчився 6 липня 2024 року. В обох випадках Румунія тепер має два місяці, щоб транспонувати директиви і повідомити про це виконавчу владу ЄС.

ДУНАЙ – Очікується, що повінь на Дунаї зайде в Румунію 2-3 жовтня, коли потік річки в поєднанні з дощами і водою з приток досягне максимуму в 9.500 кубометрів на секунду, оголосив генеральний директор Румунської національної адміністрації водних ресурсів Сорін Лукачі. Департамент з надзвичайних ситуацій передав, що вже підготував заходи, які будуть адаптовані до нових умов, спричинених сильними дощами, що очікуються наприкінці цього тижня. Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій передав Раєд Арафат заявив наприкінці сьогоднішньої урядової оперативної наради, що, якщо цього вимагатиме ситуація, населення буде проінформовано, в тому числі за допомогою повідомлень RO-ALERT, а місцевим адміністраціям було запропоновано виявити вразливі групи населення і вчасно розглянути питання про їх евакуацію. Метеорологи попередили, що в неділю на заході Румунії розпочнуться сильні дощі, кількість опадів сягатиме 60-80 літрів на квадратний метр. Досі Дунай спричиняв значні повені в країнах, через які він протікає, оскільки Європу накрив циклон «Ешлі», який приніс мороз, сильний вітер і зливи.

ВІЗИТ – – Президент Румунії Клаус Йоганніс і президентка Республіки Молдова Майя Санду підписали в суботу в Кишиневі спільну Декларацію щодо двосторонньої співпраці для посилення стійкості Республіки Молдова. Документ визначає та зміцнює двостороннє співробітництво в цій життєво важливій сфері для консолідації та захисту демократії та стабільності сусідньої країни. Президентка Майя Санду заявила, що Румунія інвестувала величезні кошти в розвиток Республіки Молдова і продовжує бути її найрішучішим прихильником на міжнародному рівні, підтримуючи її європейський курс. Своєю чергою Клаус Йоганніс запевнив, що зобов’язання Бухареста підтримувати Кишинів у будь-якій кризовій ситуації, в тому числі в сфері енергетики, як ніколи тверді. На думку Йоганніса, гібридна війна, яка ведеться проти Республіки Молдова та її громадян, стає все більш інтенсивною і набуває все більш серйозних форм. Румунія буде найнадійнішим і найактивнішим прихильником європейського курсу Республіки Молдова, і я закликаю всіх міжнародних партнерів послідовно і довгостроково підтримувати цю державу та її громадян, – сказав Клаус Йоганніс. Його візит до Кишинева відбувся також у контексті святкування 31 серпня в Румунії та Республіці Молдова Дня румунської мови.

 

РУМУНСЬКА МОВА – День румунської мови відзначається сьогодні як в Румунії, так і в Республіці Молдова, де свято було проголошене на честь повернення в 1989 році румунської мови та латиниці. Спеціальні заходи організовуються по обидва береги Пруту. У посланні з цієї нагоди президент Клаус Йоганніс зазначив, що румунська мова – це не просто лексика, а засіб передачі культурної спадщини і безцінний спадок, який ми залишаємо майбутнім поколінням, щоб вони плекали і збагачували його. Румунська мова є офіційною мовою в Республіці Молдова з минулого року, коли президентка Майя Санду підписала закон, який замінив словосполучення «молдавська мова» на «румунська мова». Цей крок був необхідний для відновлення наукової істини про те, що румуни по обидва боки Пруту мають спільну мову, культуру та історію, підкреслив Йоганніс. Румунську мову вивчають у 59 університетах у 37 країнах світу. У День румунської мови румунські культурні інститути по всьому світу організують низку публічних читань, виставок, кінопоказів, концертів та літературних дебатів.

 

РЕЙТИНГ – Рейтингове агентство Fitch у п’ятницю підтвердило довго- та короткостроковий суверенний кредитний рейтинг Румунії на рівні BBB-/F3 в іноземній валюті, зі стабільним прогнозом. Про це повідомило Міністерство фінансів. Згідно з цитованим джерелом, рішення про підтвердження суверенного рейтингу зі стабільним прогнозом підтримується, на думку агентства, припливом капіталу з Європейського Союзу, який підтримує реальну конвергенцію доходів, зовнішніх фінансів і макроекономічну стабільність країни, а також позитивною динамікою ВВП на душу населення і показників управління та людського розвитку, які знаходяться на більш високих рівнях, ніж у країн в тій же рейтинговій категорії («BBB»). Рішення рейтингового агентства Fitch підтверджує довіру до заходів, вжитих румунським урядом для забезпечення стійкості державних фінансів, – заявив міністр фінансів Марчел Болош. З іншого боку, сильні сторони, які зумовили збереження рейтингу та прогнозу, врівноважуються рівнем дефіциту державного бюджету та поточного рахунку по відношенню до суверенних країн з аналогічним рейтингом, високим рівнем бюджетної жорсткості та позицією чистого зовнішнього боргу. Агентство очікує, що економіка Румунії зросте на 2,5% у 2024 році.

 

КЛАСИЧНА МУЗИКА – У суботу в румунському Атенеумі в Бухаресті стартує 19-й Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску, одна з найвідоміших і найпрестижніших подій у світі класичної музики на міжнародному рівні. У конкурсі, який триватиме до 27 вересня, візьмуть участь відомі виконавці, а також артисти та оркестри з великим потенціалом на початку своєї кар’єри. Конкуренти змагатимуться у трьох категоріях: віолончель, скрипка та фортепіано. Новинкою цього року є майстер-класи з диригування, скрипки, фортепіано та віолончелі, які координуватиме Крістіан Мечелару, широко визнаний і всесвітньо відомий румунський музикант, який, серед іншого, є музичним керівником Національного оркестру Франції та Симфонічного оркестру Цинциннаті. Концерт-відкриття, три фінали з оркестром, 5 сольних концертів за участю членів журі та лауреатів попередніх конкурсів, а також концерт-закриття транслюватимуться в прямому ефірі Radio Romania Muzical. За пропозицією Radio Romania Muzical, концерт-відкриття Конкурсу є також частиною Літнього сезону Єврорадіо, одного з найважливіших проєктів Європейської мовної спілки. Конкурс імені Джордже Енеску, який розпочався у вересні 1958 року і проводиться щодвароки, чергуючись з Міжнародним фестивалем імені Джордже Енеску, швидко став одним з найвідоміших європейських заходів такого роду, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

 

АВІАШОУ – Приблизно 35 000 глядачів беруть участь у найбільшому авіашоу в Румунії – BIAS 2024, яке проходить на злітній полосі  бухарестського аеропорту Беняса. Понад 100 літаків і понад 150 пілотів та парашутистів з 13 країн беруть участь у військово-повітряному шоу з вражаючими вправами, а також з технікою і літаками, показаними на землі. Вхід вільний, а завершиться шоу ввечері феєрверком і концертом. Це 14-е  авіашоу, цього разу присвячене 20-річчю вступу Румунії до Організації Північноатлантичного договору.

 

НАСИЛЬСТВО – Сьогодні в Румунії набув чинності закон про розширений захист жертв насильства. Його мета – захистити всі жертви насильства, незалежно від стосунків з агресором. Міністерка юстиції Аліна Горгіу заявила, що досі в Румунії захисний припис застосовувався лише у випадку домашнього насильства, а новий нормативно-правовий акт стосується також і психологічного насильства. Вона закликала всіх постраждалих звертатися по допомогу та повідомляти про насильство, незалежно від форми та незалежно від агресора. У цьому контексті Міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію під назвою «Життя, прожите в страху, не є життям». У 2023 році в поле зору поліції потрапило майже 80 тисяч випадків домашнього насильства, а у понад 30 тисячах з них жертвами були жінки.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Габрієла Русе зазнала поразки від іспанки Паули Бадоси у трьох сетах у п’ятницю в третьому раунді Відкритого чемпіонату США, останнього турніру Великого шолома в цьому році. Пройшовши через кваліфікацію, Русе була єдиною представницею Румунії в одиночному розряді. Вона продовжить боротьбу в парному розряді, в якому її співвітчизниця Жаклін Крістіан вже кваліфікувалася до 1/8 фіналу в тандемі з італійкою Анджелікою Морателлі, після перемоги над парою Петра Мартіч (Хорватія)/Шелбі Роджерс (США).

Багато
румунів, які кілька років тому вирішили взяти кредит у швейцарських франках, у
січні 2015 року опинилися в ситуації неможливості сплачувати обов’язкові внески
по кредитах внаслідок стрімкого зростання курсів інвалют. На сьогодні курс
швейцарського франка склав близько 4,15 леїв, удвічі більший порівняно
з 2007-2008 роками, коли були надані більшість кредитів в цій валюті.

У
вівторок Палата депутатів одноголосно прийняла закон про конвертацію кредитів у
швейцарських франках в національну валюту по курсу НБР на дату укладання
кредитного договору. Спочатку законопроект був спрямований на найбільш
незахищених людей, які дійсно не можуть платити за кредитами. Але пізніше з
тексту закону було скасовано положення щодо 50%-ї заборгованості та
максимальної суми кредиту – 250.000 швейцарських франків. Таким чином
положенням нового закону можуть скористатися й ті, хто отримав велику суму
кредитних коштів і не мають ніяких проблем щодо сплати кредиту.

Лідер
Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня підкреслив, що рішення Палати депутатів
виправляє несправедливість і, що банки повинні переглянути свій підхід до
роботи з клієнтами: Ми не хочемо залишитися байдужими до ставлення на кшталт
«прибуток будь-якою ціною». Гадаю, що потрібен справедливий розподіл ризику
між банком і клієнтом.

Депутат
від Націонал-ліберальної партії Данієль Замфір заявив у свою чергу, що закон не
забезпечує соціальний захист, але спрямований на забезпечення справедливості.
Цей закон, з одного боку, виправляє несправедливість по відношенню до цих людей,
і, водночас, має ефект покарання для тих банків, які дозволили собі абсолютно
безвідповідально видавати ці кредити.

Аби
набути чинності закон має бути підписаний президентом Клаусом Йоханнісом, який
сказав, що проаналізує його разом з експертами в цій галузі: Разом з моєю
командою ми проаналізуємо закон, ознайомимося з думками інших причетних сторін.
Коли мова йде про конвертацію кредитів
у швейцарських франках, звичайно ми зажадаємо позицію банківської сфери,
і коли матимемо повний і неупереджений аналіз буде прийняте найкраще рішення.

Національний
банк Румунії вважає, що закон, прийнятий у вівторок депутатами є
дискримінаційним, оскільки він відповідає інтересам тільки 50 тисяч румунів,
які взяли кредит в швейцарських франках. Нормативно-правовий акт може стати
небезпечним прецедентом, оскільки, наприклад, і румуни з кредитами в євро, яких
значно більше, зможуть вимагати конвертації, що може викликати значні проблеми
у банківській системі.

Згідно
з НБР унаслідок конвертації кредитів у швейцарських франків в леї два банки
опиняться на межі платоспроможності, а ще шість на аварійному рівні. Крім того
голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску піддав критиці поточні популістські течії, чиї рішення можуть викликати ейфорію серед бенефіціарів в
короткостроковій перспективі, але в середньостроковій і довгостроковій
перспективах можуть мати значні негативні економічні наслідки для суспільства.
Основним ризиком, за словами Мугура Ісереску, є договірна дисципліна, яка може
бути порушена подібними законами.

Румунія підтримує подальші
реформи в Молдові і мирне врегулювання придністровського конфлікту. Таку заяву
зробив у четвер прем’єр-міністр Дачіан Чолош наприкінці свого офіційного візиту
до Кишинева. Він зазначив, що крім моральної підтримки, яку Румунія надає громадянам
Молдови, Бухарест виділив перший транш фінансової допомоги в розмірі 60
мільйонів євро із загального кредиту строком на чотири з половиною роки з
пільговою процентною ставкою 1,45%.

Дачіан Чолош: «Ми очікуємо і підтримуємо
продовження процесу реформ. У цьому світлі розглядаємо і цей кредитний договір,
перший транш якого був перерахований на рахунки Уряду Республіки Молдова. Ми надавали
і надаємо підтримку, а цей уряд зобов’язався здійснити певні реформи і пообіцяв це
зробити.»

З цього першого траншу
будуть фінансуватися проекти розвитку державних установ, ремонту доріг та відновлення
державних закупівель. Прем’єр Дачіан Чолош наголосив у Кишиневі на важливості
стимулювання румунських інвестицій в Молдові. Румунія є основним торговельним партнером Молдови, а подальші реформи стимулюватимуть румунських інвесторів, – сказав
прем’єр Чолош, наводячи приклад румунських компаній Трансгаз і Транселектріка.

Прем’єр-міністр Молдови Павел
Філіп зазначив, що Кишинів хоче приєднатися не тільки до простору європейських цінностей і принципів, а й до європейської
енергетичної мережі для усунення колишніх вразливостей. Він пояснив, що було
вирішено прискорити співпрацю в області енергетики. Павел Філіп: «Ми будемо
просувати з’єднання як електричних, так і їх газових мереж. Я маю на увазі в
даному випадку розширення газопроводу Унгени-Кишинів.»

Візит прем’єр-міністра
Дачіана Чолоша до Кишинева став нагодою для озвучення ролі Румунії в
новому регіональному контексті, зокрема після анексії Криму Росією. У зв’язку з
цим, Дачіан Чолош сказав: «Румунія є членом НАТО, Євросоюзу, є політично та економічно стабільною
країною, і хоче взяти на себе роль сприяння стабільності і безпеки в регіоні.
На останньому саміті НАТО у Варшаві, ми закликали своїх союзників у НАТО
підтримати ініціативу щодо зміцнення військової присутності для стримування
будь-кого, хто заохочує та підтримує конфлікти в цьому регіоні. Ми заохочуємо
відновлення діалогу у форматі «5 плюс 2» для знайдення прагматичного рішення
придністровському конфлікту шляхом діалогу. Ми намагаємося скористатися своєю роллю
в рамках ЄС, щоб переконати й інших європейських партнерів підтримати цей
підхід в Молдові.»

Підсумовуючи, можна сказати,
що в ході візиту прем’єр-міністра Чолоша до Кишинева були порушені основні теми
відносин між двома країнами, що засновані і на прагматизмі, а не тільки на спільних мові та історії.

У Румунії стартувала передвиборча
кампанія до місцевих виборів

У Румунії, 6 травня розпочалася передвиборча
кампанія до місцевих виборів, які пройдуть 5 червня. Вони стануть першим
виборчим випробуванням для політичних партій в перспективі парламентських
виборів, що відбудуться восени. Передвиборча агітація завершиться 4 червня, а мери
обиратимуться за мажоритарною системою в один тур. У перегонах беруть участь як
найбільші політичні сили – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна
партія, Національний союз За прогрес Румунії, Демократичний союз угорців Румунії, Альянс лібералів та демократів,
Партія Народний рух -, так і багато новостворених партій, враховуючи те, що,
відповідно до змін, внесених до чинного законодавства у 2015 році, мінімальна
кількість членів-засновників була зменшена до 3 осіб. Утретє в історії посткомуністичної
Румунії організацією виборів займається технократичний уряд. На виборах 5
червня працюватимуть понад 18.000 виборчих дільниць. Міністр внутрішніх справ
Петре Тобе запевняє, що підготовка виборів проводитися відповідно до графіка.

Нове консульство Румунії в Солотвині

У п’ятницю в
смт. Солотвино Закарпатської області відбулася робоча зустріч Міністрів
закордонних справ Румунії Лазера Коменеску та України Павла Клімкіна з нагоди
відкриття консульства Румунії в цій місцевості. Міністри обговорили цілу низку
питань двостороннього співробітництва, із наголосом на транскордонній та регіональній співпраці, розвитку прикордонної інфраструктури та на вирішенні
освітніх та культурних проблем національних меншин – румунської в Україні та
української в Румунії. Лазер Коменеску та Павло Клімкін підписали Угоду про
скасування оплати за оформлення довготермінових віз для громадян України.

Скандал в системі охорони здоров’я

Прем’єр-міністр Дачіан Чолош
зажадав від міністра охорони здоров’я Патрічу Акімаша Кадаріу в найкоротші
терміни знайти рішення щодо акредитації лабораторії з перевірки засобів, що
використовуються для дезінфекції в медичних закладах, – повідомив прес-секретар
уряду Дан Сучу. Він сказав, що забезпечення належної якості медичного
обслуговування входить до компетенції міністерства, відповідно кабінету
міністрів. Ця заява була зроблена на тлі масштабних перевірок в багатьох
лікарнях Румунії в результаті журналістського розслідування, яке показало, що
продукція основного румунського виробника і постачальника дезінфікуючих засобів
для румунських лікарень має набагато меншу концентрацію, ніж вказано на
етикетці. Однак за результатами проведеної компетентними органами перевірки
встановлено, що у 95% випадків дезінфектанти, використані в медичних закладах є
ефективними, а міністр Патрічу Акімаш Кадаріу запевняє, що немає ніякої загрози
здоров’ю та життю пацієнтів. У доповіді, складеній у 2014 році Європейським
центром з контролю та профілактики захворювань, Румунія посідає перше місце в
рейтингу стійкості внутрішньолікарняних інфекцій до дії протимікробних
препаратів.

Новий міністр культури

Вирішення ситуації, що склалася в Бухарестському оперному театрі та захист національної спадщини налічуються серед головних пріоритетів нового міністра культури Коріни Шутеу. Вона заявила, що продовжить діалог з незалежними структурами і громадянським суспільством,
а також планує приділити особливу увагу діяльності державних установ культури і
поліпшенню законодавства. На церемонії складання присяги президент Клаус Йоханніс
сказав новому міністру, що вона посідає цю посаду в складний період, коли
очікування румунів дуже високі. Коріна Шутеу очолила культурне відомство після
того, як прем’єр-міністр Дачіан Чолош відправив у відставку її попередника
Влада Александреску. Останній був підданий критиці за невідповідні рішення, що
призвели до скандалу в Бухарестському національному оперному театрі, де
протягом одного місяця були змінені три директори. Коріна Шутеу обіймала посаду
державного секретаря в Міністерстві культури, а до цього була директором
Інституту румунської культури в Нью-Йорку.

Суперечки в середині
Соціал-демократичної партії

Звільнення Валерія Згоні з посади
спікера Палати депутатів було відкладене і обговорюватиметься на наступному
засіданні Соціал-демократичної партії. Згоня, у свою чергу, стверджує, що соціал-демократи, які
виключили його зі своїх лав, не мають права його звільняти і звинувачує керівництво
СДП у спробі використання обійманої ним посади в особистих і групових інтересах.
Валеріу Згоня був виключений з лав СДП за критичні висловлювання на адресу лідера
соціал-демократів Лівіу Драгні, який відмовився йти у відставку, хоча був
засуджений до двох років позбавлення волі умовно за порушення виборчого
законодавства у 2012 році під час референдуму щодо усунення з посади тодішнього
президента Траяна Бесеску.

13 травня вступить в силу Закон «Про
заміну виконання»

Президент Клаус Йоханніс підписав
Закон «Про заміну виконання», який раніше повернув у парламент для повторного
розгляду. Таким чином, громадяни Румунії, які мають іпотечний кредит не більше 250.000
євро і демонструють, що не можуть платити за ним, мають право віддати предмет
іпотеки банку в обмін на повне погашення кредитної заборгованості. Десятки
тисяч румунів заборгували перед банкам за іпотечними кредитами, багато з них
перебуваючи на етапі примусового виселення за несвоєчасну сплату кредиту. В
подібній ситуації знаходяться й багато осіб, які взяли споживчий кредит під
заставу нерухомості. За останніми даними Національного банку приблизно 300.000
родин взяли іпотечний кредит в одному з банків Румунії. Положення Закону «Про
заміну виконання» не поширюються на тих, хто придбав квартиру в рамках програми
«Перше помешкання». Деякі банки вже оголосили збільшення авансових платежів по
іпотечних кредитах.

Робочий візит до Румунії Комісара
ЄС Коріни Крецу

У ході робочого візиту до Румунії на
цьому тижні Комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу попередила,
що Бухарест має прискорити темпи освоєння коштів з фондів ЄС, оскільки не
використав жодного євро із коштів, виділених на 2014-2020 роки. Європейський
чиновник також привернула увагу й на необхідність освоєння коштів, виділених з
Фондів згуртованості для розвитку румунських
міст, строк виділення яких був продовжений до червня. Уперше в історії ЄС
частина коштів може бути використана безпосередньо муніципалітетами, – сказала
Коріна Крецу. За словами віце-прем’єра Румунії Василя Динку, уряд в даний час працює
над спрощенням процедур отримання коштів з фондів ЄС, що дозволить в наступні роки
максимально прискорити освоєння коштів з європейських фондів.

УРЯД – Парламент Румунії більшістю голосів затвердив склад нового технічного уряду, який очолив колишній комісар ЄС з питань сільського господарства Дачіан Чолош. Увечері, 17 листопада, у Президентському палаці Котрочень, у присутності президента Клауса Йоханніса, відбулася офіційна церемонія приведення до присяги нових міністрів. Новий уряд складається з осіб без політичної приналежності із досвідом роботи в дипломатії, у приватному секторі, в європейських установах та в неурядових організаціях. Програма діяльності нового кабінету міністрів включає, серед іншого, внесення змін до великих інвестиційних проектів, проведення реформи в сферах освіти й охорони здоров’я, зміцнення верховенства права та проведення в абсолютно прозорих умовах законодавчих та місцевих виборів наступного року. Клаус Йоханніс доручив Дачіану Чолошу сформувати новий кабінет міністрів після того, як попередній уряд на чолі з соціал-демократом Віктором Понтою під тиском масштабних вуличних протестів пішов у відставку на початку поточного місяця.

ПОЗИКА – Президент Клаус Йоханніс сьогодні заявив, що дискусії довкола надання кредиту Республіці Молдова будуть відновлені лише після створення в Кишиневі нового уряд і тільки якщо буде гарантія про-європейської орієнтації країни. Глава держави пояснив, що повернення до парламенту закону про надання Кишиневу кредиту на суму 150 млн євро, на його погляд є найкращим варіантом, який залишає відкритими двері для продовження переговорів між новими урядами, румунським та молдовським. Тим часом у Кишиневі тривають переговори довкола визначення кандидата на пост прем’єр-міністра. Нагадаємо, що наприкінці минулого місяця Парламент Молдови відправив у відставку колишній кабінет міністрів на чолі з ліберал-демократом Валерієм Стрельцем, після прийняття резолюції про вотум недовіри, ініційованої опозиційними про-російськими Соціалістичною і Комуністичною партіями, та за підтримки Демократичної партії, яка входила до правлячої про-європейської коаліції.

ТРАГЕДІЯ – 52 особи, з яких 12 у критичному стані, досі перебувають у бухарестських лікарнях і майже 40 лікуються за кордоном після трагедії, що сталася в кінці минулого місяця в бухарестському рок-клубі. До тепер загальна кількість загиблих у пожежі зросла до 56 людей. Нагадаємо, що трагедія сталася під час рок-концерту на якому були присутні кілька сотень людей, а причиною займання став запуск феєрверку. Багато осіб отримали опіки різного ступеня тяжкості, але велика кількість загиблих викликана отруєнням токсичними речовинами.

ТЕРОРИЗМ – Країни ЄС підтримають
Францію в боротьбі проти Ісламської
держави з використанням всіх доступних
інструментів, в тому числі військових засобів.
Політичне рішення з цього приводу було прийняте у
вівторок у Брюсселі, де держави-члени одноголосно схвалили запит
французької сторони про активацію положення Лісабонського договору про взаємну оборону – «клаузулу солідарності», що зобов’язує
надати допомогу і підтримку у разі, коли певна країна ЄС стає жертвою агресії. Держсекретар
США Джон Керрі пообіцяв у понеділок в Парижі, що Франція і США будуть
боротися і переможуть разом джихадистів Ісламської держави. Так
само, президенти Володимир Путін та Франсуа Олланд домовилися спільно
координувати діяльність військових відомств щодо боротьби з терористами. Згідно
з попередніми результатами розслідування трагічних подій у Парижі, слідчі
прийшли до висновку, що громадянин Бельгії марокканського походження
Абдельхамід Абад є організатором і спонсором терактів у столиці Франції.
Кілька десятків осіб були заарештовані
і десятки одиниць зброї вилучено в результаті обшуків проведених на півдні
Франції. За останніми даними у результаті терактів у Парижі загинули 130 осіб,
у тому числі двоє громадян Румунії, ще понад 350 людей отримали поранення.

МУСУЛЬМАНИ – Духовний лідер мусульман Румунії, муфтій Мурат Юсуф у вівторок знову засудив жорстокі теракти, скоєні у вівторок в Парижі, а також тих, хто планує подібні вчинки. В інтерв’ю Румунському радіо він закликав всі мусульманські сім’ї в Румунії віддавати своїх дітей для отримання релігійної освіти тільки до мечетей, де служать уповноважені імами. У Румунії діють більше 80 мечетей, а більшість мусульман, яких в Румунії понад 67,5 тисяч, живуть в повітах Констанца і Тульча, що на південному сході країни.

ТЕРАКТ – Немає жодних сумнівів у тому, що катастрофа російського лайнера, який впав 31 жовтня на Синайському півострові в Єгипті була викликана терактом на борту, – сьогодні заявив президент Володимир Путін. Москва оголосила винагороду в розмірі $50 млн за інформацію, яка допоможе встановити терористів, причетних до підриву літака російської авіакомпанії Когалимавіа в Єгипті. До тепер російська влада відхилила версію президента США Барака Обами та прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона про те, що літак зазнав аварії в результаті вибуху. Авіалайнер із 224 людьми на борту, що виконував рейс за маршрутом Шарм-ель-Шейх – Санкт-Петербург, розвалився в повітрі, а уламки лайнера розлетілися на площі близько 20 квадратних кілометрів. Це найбільша катастрофа в історії російської авіації.

У понеділок, Президент Клаус Йоганніс повернув для перегляду до Парламенту Румунії закон про фінансову допомогу для Респ. Молдова. Глава держави вважає, що цей законопроект не є доречним, тому що, в Кишиневі немає упевненості у продовженні процесу реформ і поважанні зобов’язань щодо реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. Фінансова допомога складає 150 млн євро. Її погоджено урядами двох держав 7 жовтня 2015 року в рамках Спільної заяви про встановлення стратегічного партнерства між Румунією та Респ. Молдова заради європейської інтеграції Р. Молдова, заяви підписаної в Бухаресті 27 квітня 2010 року. Закон передбачає, що фінансова допомога виділяється Респ. Молдові для фінансування бюджетного дефіциту і рефінансування державної заборгованості, і що кредит надається протягом щонайбільше трьох траншів, строк погашення кожного з них будучи щонайбільше п’ять років.

Гроші повинні покрити більшу частину зарплат для бюджетників та пенсійних виплат. Республіка Молдова переживає серйозну політичну кризу, викликану фінансовим та банківським шахрайством і корупційними діяннями, що призвело до повалення уряду Валеріу Стрелеца і відмови МВФ укласти нову кредитну угоду. Румунська сторона підкреслила, в угоді, що кредит може бути виділений тільки якщо Кишиневу вдасться укласти угоду з МВФ. Після оголошення Президента Румунії, лідери правлячих Демократичної партії та Ліберальної партії з Респ. Молдова позитивно відреагували, вважаючи нормальним рішення Румунії не виділити фінансову допомогу.

У політичному плані, в Кишиневі, Президент Ніколає Тімофті почав у понеділок консультації з парламентськими фракціями для призначення кандидата на пост прем’єр-міністра. Після розпаду Альянсу за європейську інтеграцію, ЛДП, чий колишній лідер Валеріу Філат був арештований за корупцію, відмовилася укласти новий альянс з ДП і ЛП, з якими могла би утворити парламентську більшість. Комуністична партія висловлюється на користь уряду технократів, у той час як соціалісти бажають дострокові вибори. З іншого боку, якщо ДП ініціювала консультації і з Партією комуністів, ліберали і незалежні депутати оголосили, що вони не бажають бути в одному альянсі з цією партією.

Політичні оглядачі в Кишиневі стверджують, що все більш помітним стає кінець епохи. Після шести років від прибуття до влади, на тлі вуличних протестів, які поклали кінець комуністичному урядуванню періоду 2001 – 2009 рр., прозахідний коаліційний уряд слабший, ніж коли не-будь.

Ніщо, здається, тепер не може тримати разом ліберал-демократів, демократів і лібералів. Серйозно дискредитована корупційними скандалами у вищих ешелонах влади і деградацією життєвого рівня населення в країні, у державі, яку і так вважають найбіднішою в Європі в багатьох спеціалізованих рейтингах, Влада зараз змушена скласти іспит резолюції про вотум недовіри, внесеної лівою опозицією.

42 депутати соціалісти та комуністи вимагають звільнення прем’єр-міністра ліберал-демократа Валеріу Стрелеца, звинуваченого у тому, що захищає свого колишнього лідера партії Влада Філата, затриманого за звинуваченням у корупції, і що сам він причетний до мафіозних схем. Лідер соціалістів Ігор Додон, прихильник Кремля, вимагає і відставки Президента Ніколає Тімофті та проведення дострокових виборів, які змінили би адміністрацію зверху донизу. Колишній комуністичний лідер Володимир Воронін пропонує, натомість, уряд технократів, підтримуваний великою парламентською більшістю, але без участі Ліберал-демократичної партії. Щоб отримати більше половини голосів (50 відсотків плюс один голос) зі 101 депутата, соціалістам та комуністам потрібно ще дев’ять голосів.

Вже після затримання Філата, стверджують кореспонденти нашої радіостанції у Кишиневі, розкол усередині правлячого альянсу став все більш помітним, а демократи і ліберали, партнери ЛДП, почали голосувати пунктуально у Парламенті поряд із соціалістами та комуністами. Більше того, спікер Парламенту, демократ Андріан Канду оголосив, що його партія вирішить наступного тижня чи підтримує резолюцію про вотум недовіри уряду. Це служило приводом для ЗМІ, щоб нагадати про комуністичне минуле деяких діячів партії, таких як Маріана Лупу або Думітру Дьякова – останній будучи неодноразово звинувачений у приналежності до радянських спецслужб – або про мафіозні зв’язки олігарха Володимира Плахотнюка, який вважається фактичним лідером Демократичної партії.

Призначений на посаду влітку, прем’єр-міністр Стрелец називає резолюцію про вотум недовіри спробою дестабілізувати політичну та економічну ситуацію в Республіці Молдова і відвернути її від європейського шляху. Занепокоєна ситуацією в сусідній країні, якій щойно надала кредит в розмірі 150 млн євро, Румунія застерегла, устами прем’єр-міністра Віктора Понти, що буде продовжувати підтримувати Кишинів тільки якщо при урядуванні буде коаліція прозахідних. Розпад альянсу, попередив ще глава румунського уряду, створить ситуацію, якою користуватиметься Російська Федерація.

У середу, в Нью-Йорку, в ході щорічної сесії Генеральної Асамблеї ООН, президент Румунії Клаус Йоганніс, провів розмову з прем’єр-міністром Республіки Молдова Валеріу Стрелецом про фінансову допомогу, яку Румунія планує виділити Кишиневу.

Теж у середу, набуло чинності рішення Бухарестського виконавчого органу про виділення сусідній державі кредиту на суму 150 млн євро, якого остання має повернути протягом п’яти років. Оголошений, ще минулого тижня в ході спільного засідання урядів двох країн, меморандум був схвалений, бо, пояснює прем’єр-міністр Віктор Понта: Там існує велика потреба в нашій підтримці. У цьому проекті і влада і опозиція повинні йти разом, тому що це дійсно національний проект.

З незвичайним пафосом, Понта додав, що ”це наш основний обов’язок, тому що вони проходять крізь важкий період, і якщо ми не допоможемо, то ніхто не допоможе їм зараз. Якщо ми не допоможемо їм, ця країна може повернутися до ситуації, коли проросійські політичні сили оволодіють знову Молдовою, як це сталося 70 років тому, – посилаючись на анексію, від 1940 року, внаслідок ультиматуму, сталінською Москвою східних румунських територій, на яких була створена нинішня Республіка Молдова. Останні події в Кишиневі, здається, підтверджують, принаймні частково слова прем’єр-міністра Румунії.

Антиурядовий захід протесту, організований, у неділю, опозиційними соціалістами і про-московськими популістами, вивів на вулиці 20 тисяч людей і, практично, сконфіскував центр столиці, який, в останні понад 25 років, був місцем проведення масштабних національних антирадянських та антикомуністичних зборів. Опозиція, яка з цинізмом перейняла ці протести, розпочаті громадськістю саме в ім’я західних цінностей, виступає відкрито за посилення відносин з Москвою і вступу Р.Молдова до Митного союзу між Росією, Білоруссю та Казахстаном.

По той бік барикади, тристоронній уряд, створений з про-європейців ліберал-демократів, демократів і лібералів, що користується крихкою парламентською більшістю, тільки 51%, був драматично дискредитований в результаті найсильнішого політичного та фінансового скандалу за чверть століття історії цієї республіки. Центральний банк виявив, що три фінансові установи в Кишиневі, що становлять близько третину банківських активів країни, виділили кредити, які ніколи не були повернуті, на загальну суму 1 млрд доларів, що дорівнює 15% ВВП.

Операція була здійснена незадовго до парламентських виборів наприкінці листопада 2014 року, в результаті яких проєвропейські партії перемогли проросійську опозицію, а користувачів позик не було ідентифіковано досі. На тлі протестів, пише аналітик Ніку Попеску з Інституту досліджень в галузі безпеки Європейського союзу, Республіка Молдова повільно йде в бік дострокових виборів, тому що правлячі партії не мають ані бачення, ані енергії, щоб радикально змінити ситуацію.

Незадоволені різким зміцненням курсу швейцарського франка, що робить майже неможливим вчасне погашення кредитної заборгованості, тисячі румунів, котрі кілька років тому взяли банківську позику в швейцарській валюті знову вийшли з протестом на вулиці Бухареста та інших міст Румунії, вимагаючи прийняття закону, який би зобовязав банки перевести ці кредити у лей за обмінним курсом на день одержання позики плюс 20%. Національне управління з питань захисту прав споживачів, яке останнім часом отримує все більше скарг, виступає за знайдення компромісного рішення котре б передбачало поділ ризику між клієнтом і банком.

Голова установи Маріус Дунка заявив: “Завжди всі говорять про ризики, з якими стикаються банки, що банки можуть збанкрутувати, тобто наводяться всілякі аргументи на користь банків. У звязку з цим, я публічно адресую всім банківсько-фінансовим структурам, причетним до кризи швейцарського франка наступне запитання: які конкретні рішення ви маєте для клієнтів, котрі донедавна вчасно повертали кредити, а тепер не в змозі платити щомісячні платежі? Я маю на увазі не короткострокові рішення, а такі, які б охоплювали весь термін кредиту.”

В ефірі спеціальної телепередачі на приватному телеканалі міністр фінансів Даріус Вилков заявив, що очікує більшої активності як Національного банку Румунії, так і комерційних банків у пошуку можливого рішення, а найкращим варіантом, на його думку, є переведення кредитних зобовязань з іноземної валюти в національну. Даріус Вилков: “Я хотів би, щоб Національний банк Румунії був більш активним у цьому питанні. Особливо тому, що, на мій погляд, він має і необхідні важелі. Я не вважаю можливим варіант прийняття закону чи урядового рішення про переведення кредитів у національну валюту за обмінним курсом на день одержання позики, тому що кожна людина, яка хоч трохи розбирається в економіці, розуміє ризик на який наражається Румунія якщо це трапиться.”

Найбільш оптимальним варіантом міністр Дарус Вилков вважає реструктуризацію заборгованості за кредитом, яка б припускала скорочення на 35% щомісячних виплат протягом двох років, а в наступні роки запровадження відрахування з прибуткового податку до 240 леїв (близько 55 євро) щомісяця, кошти, які будуть покриватися за рахунок державного бюджету. У свою чергу, Національний банк Румунії і комерційні банки наполягають на індивідуальних рішеннях, посилаючись на неконституційність переведення кредитних зобовязань з іноземної валюти в національну та можливі збитки банків. Станом на сьогодні понад 75.000 фізичних осіб мають кредити у швейцарських франках, що були надані в цілому 14 кредитними установами.

Боротьба з корупцією

Корупційні справи на найвищому рівні і на цьому тижні стали центральною темою провідних румунських ЗМІ. Відомі політики та чільні посадовці були викликані на допит до Національної антикорупційної дирекції Генеральної Прокуратури Румунії, яка майже щодня доповнює список підозрюваних у корупційних діяннях. На цьому тижні настала черга екс-міністра регіонального розвитку і туризму, депутата Елени Удрі, якій були пред’явлені звинувачення у двох справах, порушених за фактами відмивання грошей, давання завідомо неправдивих показань і торгівлі впливом. У понеділок парламентарії мають розглянути подання до Палати депутатів про притягнення до кримінальної відповідальності і затримання Елени Удрі, яка відкидає всі пред’явлені їй звинувачення. Теж на цьому тижні, Тоні Гребле подав у відставку з посадив судді Конституційного Суду Румунії у зв’язку з порушенням проти нього кримінального провадження. Прокурори звинувачують екс-суддю в серйозних корупційних діях. У середу президент Клаус Йоханніс, відповідно до чинного законодавства, направив міністру юстиції запит щодо надання згоди на порушення кримінальної справи проти екс-міністра економіки, демократ-ліберала Адріана Відяну, який проходить у справі про співучасть у зловживанні службовим становищем. Це лише кілька справ, які виводять на світло численні тіньові оборудки у румунському суспільстві.

Поліпшення прогнозу зростання ВВП Румунії

Європейська комісія покращила прогноз зростання румунської економіки у 2015 році до 2,7%, що на 0,3% більше порівняно з попередніми оцінками. Відповідне зростання ВВП Румунії, а також передбачене зростання румунської економіки в 2016 році на рівні 2,9% буде забезпечене внутрішнім споживанням та поступовим відновленням світової економіки. Єврокомісія прогнозує високі темпи росту приватного споживання завдяки зростанню заробітної плати, низькому рівню інфляції і поліпшенню умов на ринку праці, що є ключовими факторами зростання купівельної спроможності населення.

Командні центри НАТО в Румунії

Північноатлантичний альянс у четвер прийняв рішення зміцнити свою присутність на сході Європи, зокрема вирішив створити бригаду швидкого реагування, що налічуватиме близько 5 тис. особового складу та мережу командних центрів у шістьох країнах регіону. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг, говорячи про результати засідання міністрів оборони альянсу. Глава румунського оборонного відомства Мірча Душа заявив, що найближчим часом НАТО створить два командних центри в Румунії. У свою чергу глава МЗС Богдан Ауреску, привітав рішення НАТО про створення командних центрів у Румунії, Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. «Крім цього, – сказав Ауреску, – Румунія повністю готова і робить свій внесок у безпеку союзників через Багатонаціональний штаб командування військовими операціями в Північно-Східній Європі». На думку Альянсу це найбільш важливе рішення про зміцнення колективної безпеки та оборони з часів холодної війни і викликане все більш агресивними діями в Україні Російської Федерації, яка порушує норми міжнародного права та анексувала Крим.

Бухарест визнав обов’язковість юрисдикції Міжнародного суду ООН

Сенат — верхня палата румунського парламенту, прийняв закон яким визнає обовязкову юрисдикцію Міжнародного Суду ООН, головного судового органу Організації Обєднаних Націй та однієї з найпрестижніших міжнародних судових установ, що була створена 70 років тому. До минулого року 70 країн визнали юрисдикцію Міжнародного Суду, серед яких і 21 держава-член Європейського Союзу, до яких приєдналася й Румунія. Цим одностороннім рішенням Бухарест здобув право подати в Гаазький суді на іншу державу, яка визнає обов’язковою юрисдикцію Міжнародного суду ООН. «Це демонструє відданість Румунії суворому дотриманню міжнародно-правових норм», – заявив у Сенаті, міністр закордонних справ Богдан Ауреску, який шість років тому отримав в міжнародному суді ООН перемогу у справі про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон Румунії та України в Чорному морі.

Важливі фінансові рішення

Національне управління з питань захисту прав споживачів отримало сотні скарг від румунів, які взяли кредити у швейцарських франках і в даний час не в змозі платити по них за поточним курсом швейцарської валюти. Конверсія валютних кредитів у лейовий, як того вимагають позичальники, може спричинити збитки на майже 10 млрд леїв, сказав голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску, який стверджує, що різноманітність позичальників швейцарської валюти змушує до пошуку рішень по кожному випадку окремо. Тим часом правління центрального банку прийняло рішення знизити рівень облікової ставки до нового історичного мінімуму – 2,25% річних. Таке рішення пояснюється тим, що рівень інфляції залишається нижче прогнозованого, а кредитування не дає ніяких ознак відновлення. Центральний банк знизив на пів процентного пункту до 4,25% річних і ставку, що застосовується при надані комерційним банкам короткострокових кредитів для покриття тимчасової нестачі обігових коштів.

Криза швейцарського франка продовжує викликати увагу влади в Бухаресті, яка продовжує шукати шляхи її вирішення. Від рішення від 15 січня Швейцарського банку відмовитися від мінімального порогу котирування франка по відношенню до євро постраждали понад 75 тисяч румунів, які мають кредити в цій валюті. Кредити у швейцарських франках стали популярними на внутрішньому ринку в 2005 році і надавалися вони до 2008 року, коли більшість банків відмовилися від них. Приваблені стабільністю швейцарського франка, але особливо низькими процентними ставками по відношенню до інших валют, румуни вирішили тоді позичатися у цій валюті.

Тепер зясувалося, що рівень щомісячних виплат за кредитами збільшився після сильного зміцнення швейцарської валюти. І народні обранці шукають вирішення цієї проблеми. Парламентський комітет з питань бюджету і фінансів відновив дискусії на тему кредитів в іноземній валюті. Дискусії відбуваються в контексті коли 131 депутат ініціювали законодавчий проект, який би захистив споживачів по відношенню до банківських ставок, через коливання валютних курсів. Ініціатор закону, депутат Ана Бірчал запропонувала, щоб податковий тягар розподілився би між клієнтом і банком для всіх кредитів в іноземній валюті, не тільки для кредитів у швейцарських франках.

Вона уточнила, що зміну діючих норм слід узгодити з Європейською директивою у галузі до березня наступного року. Присутні на переговорах, представники Міністерства фінансів, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Комерційних банків запропонували різні заходи для переведення кредитів у національну валюту. Іон Дрегулін, директор з фінансової стабільності НБР підтримує варіант полегшення погашення кредитів доступними можливостями, але не адміністративним регулюванням валютного курсу. Іон Дрегулін: “Національний банк підтримує варіант прямих переговорів між двома сторонами, банком і клієнтом, і виявлення рішення, яке б зменшило кошти погашення заборгованості.”

Державна інспекція з питань захисту прав споживачів скаржилася, однак, що жодний банківський оператор не показав готовності до вирішення цієї проблеми. Дискусії продовжаться наступного тижня і з представниками МВФ та виконавчим керівництвом Центрального банку, після чого Парламентський комітет висловиться у зв’язку із остаточною доповіддю щодо законодавчої ініціативи. Кредити у франках зявилися в 1990 році в Австрії та Німеччині, і були найбільш поширені через найнижчі відсоткові ставки. Згідно з доповіддю Національного банку Швейцарії з 2009 року, серед країн, в яких надалися кредити у швейцарських франках є Польща, Угорщина, Данія, Хорватія, Швеція, Норвегія, Словенія, Чехія, Литва, Естонія, Латвія, Великобританія і Болгарія.