Tag: кредити

ШЕНГЕН – Румунські морські порти та міжнародні аеропорти увійдуть до Шенгенської зони з неділі 31 березня. На морі контроль не скасовується, але спрощується. В аеропортах люди, які вирішили полетіти до або з країн-членів Шенгенської зони, після проходження перевірки на безпеку прямуватимуть безпосередньо до виходу на посадку, не зупиняючись перед фільтрами прикордонної поліції для перевірки проїзних документів. Однак поліцейські перевірки можливі для встановлення правового статусу деяких пасажирів з метою запобігання транскордонній злочинності та нелегальній міграції. Щоб символічно відзначити вступ Румунії до Шенгенської зони повітряним і морським транспортом, у п’ятницю в аеропортах Ясси (на сході) і Тімішоара (на заході) були відкриті нові термінали вильоту. Присутній на заході в Тімішоарі прем’єр-міністр Марчел Чолаку висловив упевненість, що до кінця року Румунія також приєднається до Шенгенської сухопутної зони, найважливішої складової зони вільного пересування людей і товарів. Австрія є єдиною країною ЄС, яка все ще виступає проти цього. Наразі 27 європейських країн є повноправними членами Шенгенської угоди, а Румунія і Болгарія стануть частковими членами 31 березня.

ВЕЛИКДЕНЬ – У римо-католиків і протестантів сьогодні Велика субота, а в неділю – Великдень. У Румунії, переважно православній, близько 1 300 000 людей готуються до Воскресіння Ісуса Христа через три дні після розп’яття. У пастирському листі римсько-католицький архієпископ-митрополит Бухареста Аурел Перке каже, що, на жаль, пісня пасхальної радості, проголошена Церквою, контрастує з криками, які лунають з багатьох болючих ситуацій, що все частіше зустрічаються у світі, таких як війни, несправедливість, нерівність і бідність. А президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму посланні написав, що «Великдень дає нам можливість бути разом із нашими близькими та нагадує, що нас завжди супроводжує божественна любов і сила». «У цьому дусі солідарності та співчуття спрямуймо наші думки та молитви до тих, хто страждає», – додав президент. Цього року Великдень для римо-католиків і протестантів припадає на п’ять тижнів раніше, ніж для православних, греко-католиків і неопротестантів, які святкуватимуть його 5 травня. У 2010, 2011, 2014 і 2017 роках Великдень святкували в один день усі християни, незалежно від конфесії. Наступного разу, коли його відзначатимуть спільно, буде 2025.

ЛІТНІЙ ЧАС – Сьогодні вночі Румунія переходить на літній час, перевівши стрілки годинника на одну годину вперед. 3:00 стане 4:00, а неділя буде найкоротшим днем у році. З переходом на літній час різниця між офіційним часом Румунії та всесвітнім часом становитиме три години. Цей захід триватиме майже сім місяців, до 27 жовтня. Країни ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони прийняти літній або зимовий час на постійній основі. Однак дискусія все ще відкрита.

ПАЛИВО – Румунія була основним постачальником нафтопродуктів до Республіки Молдова у 2023 році, згідно з даними, централізованими Національним агентством з регулювання енергетики в Кишиневі. Минулого року Республіка Молдова імпортувала майже 1 000 000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що на 6,6 відсотка більше, ніж у 2022 році, і свідчить про повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз у 2020-2022 роках, викликаних пандемією COVID-19 та початком війни в Україні, – зазначають експерти з енергетики, яких цитує Радіо Кишинів. Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою майже 75%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Минулого року Румунія посіла друге місце в ЄС після Франції за обсягами виробництва насіння соняшнику, втративши першу позицію, яку займала у 2022 році – за даними НІС. Виробництво в минулому році було на 3,7% нижче, ніж в 2022 році. За площею посіву соняшнику країна залишається на першому місці. Щодо площ, посівних картоплею, Румунія залишилася на шостому місці в 2023 році і на дев’ятому місці за обсягом виробництва після таких країн, як Німеччина, Франція, Голландія, Польща.

КРЕДИТИ – Згідно з даними, опублікованими Національним банком Румунії, базовий індекс споживчого кредитування в Румунії – БІСК- знизився до 5,9% у річному обчисленні, з 5,97%, рівня, опублікованого три місяці тому. Це перше значне зниження цього індексу за останні 12 місяців, що призведе до зниження ставок за іпотечними кредитами, взятими на основі базового індексу споживчого кредитування, майже для 500.000 румунів, починаючи з квітня. Очікується, що в липні індекс знизиться вдруге до 5,84%. З іншого боку, також за даними Національного банку Румунії, тримісячний індекс ROBOR, згідно з яким розраховується вартість споживчих кредитів у національній валюті зі змінними відсотками, у п’ятницю дещо зріс – до 6,06% річних із 6,05%.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп пропустить матч Кубка Біллі Джин Кінг проти України з медичних причин. Про це повідомила Федерація тенісу Румунії. Неучасть Сімони Халеп також є синонімом пропуску Олімпійських ігор у Парижі. Капітан збірної Румунії Хорія Текау викликав на цей матч Ану Богдан, Жаклін Крістіан, Анку Тодоні та Мару Гає, але поки що не оголосив про заміну Сімоні Халеп. Матч з Україною відбудеться 12 та 13 квітня у Флориді/США. Румунія та Україна до цього часу зустрічалися чотири рази, з рахунком 3:1 на користь румунок. Нагадаємо, що Сімона Халеп, колишня перша ракетка світу, нещодавно повернулася до змагань після півторарічної дискваліфікації за вживання допінгу.

Національний банк Румунії підвищив облікову ставку валютної політики, яка використовується в основних ринкових операціях після майже трьох років незмінної політики. Її було підвищено до 2% на рік замість 1,75%, як це було дотепер. Центральний банк прийняв це рішення, враховуючи той факт, що інфляція зростає досить швидкими темпами, але й тому, що Румунія має дуже високий рівень економічного зростання, щоправда здебільшого за рахунок споживання- зазначив економічний аналітик Ауреліан Докія. На його думку, наслідки цього заходу будуть позитивними.

Ауреліан Докія: У цьому макроекономічному контексті це зростання не повинно негайно викликати несприятливі наслідки, навпаки, ефекти повинні поступово проявлятись на фінансовому ринку, в першу чергу через поступове підвищення процентних ставок за кредитами та, можливо, пізніше, у другій частині року, швидше за все, зростуть процентні ставки за депозитами, залежно від того, наскільки великим буде попит на кредитування цього року.

У свою чергу, керівник Нацбанку Мугур Ісереску заявив, що підвищення облікової ставки не обов’язково означає збільшення ROBOR – індексу, відповідно до якого обчислюються проценті ставки за кредитами у леях. Мугур Ісереску: Це збільшення процентної ставки саме по собі не означає, що ставка ROBOR буде збільшуватися, на основі якої обчислюються проценти за кредитами в леях, що надаються населенню. Вплив на ринок може бути дещо іншим. Проте ми не бачимо великих змін щодо процентних ставок.

Офіційний представник Нацбанку підкреслив, що відмінності між 0.01 та 0.02 процентними пунктами міжбанківських процентних ставок є незначними, а їхній вплив мінімальний. Іншим важливим рішенням Центрального банку є збереження поточних рівнів обов’язкових резервів для кредитних та валютних зобов’язань кредитних установ. З іншого боку, Мугур Ісереску оголосив, що навесні Нацбанк може вжити заходи для обмеження кредитування населення, якщо це буде рекомендацією Національного комітету з макропровентного нагляду.

Мугур Ісереску: Ми ще не прийняли рішення у цьому сенсі. Ми також обговорювали це питання і в Комітеті валютної політики. Незважаючи на те, що ми не хотіли цього, фахівці Національного банку хочуть застосувати інші заходи. Це напрямок в який ми йдемо, і ми обговорили ці рішення в Раді директорів. Якщо такі заходи будуть вжиті, вони, ймовірно, стануться навесні».

Наприкінці листопада 2017 року румуни мали заборгованість по кредитах у національній валюті на рівні 5,46 мільярда леїв (1,17 мільярда євро) та 6,15 мільярда леїв (1,34 мільярда євро) для кредитів у іноземній валюті.

Національний банк Румунії
дав запевнення перед членами комітету Сенату з економічних питань, що жоден
банк у країні не перебуває під загрозою банкрутства. Перший заступник Голови НБР
Флорін Джорджеску пояснив, що економічні механізми та чинне законодавство захищають
заощадження населення до 100 тисяч євро, а капітал цих фінансових установ є достатнім,
оскільки частка депозитів зросла порівняно з кредитуванням.

Зустріч керівництва Нацбанку
Румунії з сенаторами була також мотивована розміром відсоткових ставок за
кредитом та штрафів, які встановлюються цими установами за
несвоєчасне погашення кредиту. Чиновники НБР пояснили, що рішення про запровадження
більш жорстких правил для небанківських фінансових установ (НБФУ) було прийняте
після того, як частка кредитування цих установ перевищила 10% від загального
обсягу кредитів.

Речник Нацбанку Румунії, економіст
Дан Сучу сказав, що небанківська фінустанова, яка надає кредити з високими
процентними ставками зобов’язана внести додаткову гарантію для
забезпечення порога ризику, якщо ці кредити стають проблемними, тобто позичальники
не можуть платити по кредиту.

Дан Сучу: «Ми не обмежили
процентні ставки, але з допомогою внутрішніх норм намагаємося знеохочувати великі
відсоткові ставки. Тобто до будь-якої процентної ставки НБФУ, яка перевищує певний
рівень, ми висуваємо додаткові вимоги до капіталу, тобто НБФУ з власних коштів обмежує
ризик, викликаний відповідною високою процентною ставкою, оскільки велика
ставка означає великий ризик.»

У свою чергу, заступник
голови Національного банку Румунії Флорін Джорджеску заявив, що особи, які
беруть кредити у небанківських фінансових установах, повинні бути захищені
Національним управлінням захисту прав споживача. Представник Нацбанку наголосив
і на необхідності захисту небанківських фінустанов, оскільки в разі ринкових
інцидентів може виникнути ризик поширення нестабільності на рівні всієї
банківської системи Румунії.

Флорін Джорджеску: «НБФУ не можуть залучати
депозити населення. Вони мають власний капітал, який не є великим, становить
близько 7-8% від загального обсягу ресурсів для надання кредиту. І вони беруть кошти
в банках, оскільки багато з них є дочірніми структурами, органічно пов’язаними з
банками, створеними акціонерами материнського банку, отримуючи кредитні лінії.
Якщо ці кредитні лінії погано управляються та надаються дуже ризиковані кредити,
гроші не повертаються до НБФУ. Фактично це збитки банків.»

З іншого боку, голова комітету
Сенату з економічних питань Данієль Замфір наголосив на необхідності обмеження
розміру штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. Він каже, що особливо
небанківські фінансові установи вдаються до величезних відсоткових ставок, які пізніше
позичальники неспроможні сплачувати. З цією метою сенатор Націонал-ліберальної
партії ініціював проект закону про встановлення співвідношення між процентною
ставкою за погашенням кредиту та розміром пені, застосованої за несвоєчасне
погашення кредитної заборгованості.

Закон про конвертацію кредитів у швейцарських франках за обмінним курсом, у момент підписання кредитного договору є неконституційним, вирішив у вівторок Конституційний суд в Бухаресті. Голова Суду, Валер Дорняну каже, що найбільш важливим аспектом, який було враховано це серйозне порушення принципу двопалатності.

Валер Дорняну: Той факт, що Палата депутатів приймає остаточне рішення, не означає, що вона може прийняти закон по-своєму, вона повинна брати до уваги положення прийняті Сенатом. Крім того, було встановлено, що рішення прийняте Палатою депутатів про конвертацію по курсу на дату укладення кредитного договору є помилковим і не відповідає жодній європейській директиві.

КС Румунії двічі переніс винесення вироку, щоб детальніше вивчити цю проблему. У жовтні 2016 року, Палата депутатів прийняла закон про конвертацію кредитів у швейцарських франках в національну валюту по курсу НБР на дату укладання кредитного договору. Закон був оскаржений в Конституційному суді колишнім урядом, а Дачіан Чолош, тодішній прем’єр технократичного уряду уточнив, що уряд зробив це для роз’яснень, а не тому, що проти закону.

Згідно НБР, в січні 2015 року було більше 65 тисяч людей, які мали кредити у швейцарських франків, з яких майже половина зажадала до червня того року, конвертацію або реструктуризацію кредитів. Всі ті, хто вирішив взяти кредити у швейцарських франках, констатували тоді, що сплата за кредитом подвоїлась через коливання валютних курсів. В даний час франк становить близько 4,2 леїв у порівнянні 2 – 2,5 леями в 2007-2008 роках, коли була надана більшість кредитів у цій валюті, більш привабливими через низький процент порівняно з доларом або євро.