Radio România Internațional

Tag: кримінальне провадження

  • 30 серпня 2018 року

    ДЕНЬ РУМУНСЬКОЇ МОВИ – До Дня румунської мови Президент
    Клаус Йоханніс сьогодні вручив державні нагороди румунським вчителям та
    представникам навчальних закладів з румунською мовою викладання з різних країн
    світу, в тому числі з України. Зокрема орденом «За культурні заслуги» були нагороджені
    Карапчівський ліцей імені Міхая Емінеску (Чернівецька область) та Солотвинський
    ліцей імені Міхая Емінеску (Закарпатська область). Так само орден «За кульnурні заслуги» отримала Зінаїда Миколаївна Пінтяк,
    вчителька Старосільської школи Одеської області. У п’ятницю, 31 серпня, румуни
    звідусіль святкують День румунської мови. З цієї нагоди Міністерство з питань
    закордонних румунів спільно Інститутом румунської культури проведуть низку
    заходів: публічні дебати, конференції, презентації книг, концерти, виставки, як
    в Румунії так і в Іспанії, Бельгії, Португалії, Ізраїлі, Швеції та Україні. до
    Дня румунської мови Румунська академія та Академія наук Республіки Молдова
    проведуть у Кишиневі «Академічні читання». До речі День румунської мови у
    Румунії було символічно засновано в 2013 року, того ж дня, коли подібне свято,
    встановлене у 1990 році в Республіці Молдова, святкується під назвою «Наша
    мова».








    АЧС – У Румунії
    було підтверджено більше 800 спалахів африканської чуми свиней у 165 населених
    пунктах в 10 повітах на південному сході та північному заході. Щоб зупинити
    поширення епідемії, фахівці рекомендують розміщення карантинних постів на всіх
    дорогах у відповідних повітах для виявлення і попередження спроб вивезення
    хворих тварин або свинопродуктів. З іншого боку, прокурорами були порушені
    кримінальні провадження щодо осіб, які незаконно ввезли в країну м’ясні
    продукти, заражені вірусом свинячої чуми, – повідомив державний секретар
    Міністерства внутрішніх справ Раєд Арафат. Одним із шляхів поширення вірусу АЧС
    в Румунії було саме введення в країну продуктів свинини та м’яса, заражених
    африканською чумою свиней, – пояснив голова Національної служби ветеринарної
    санітарії та безпеки продуктів харчування Джеронімо Редукану Бренеску. З іншого
    боку опозиційні партії у четвер подали до Палати депутатів запит про створення
    спеціальної парламентської комісії з питань розслідування дії влади в боротьбі
    з АЧС.




    ПРОВАДЖЕННЯ -
    Генеральна прокуратура у четвер повідомила, що станом на сьогодні було
    зареєстровано більше 760 кримінальних
    скарг на дії жандармів під час антиурядового протесту, який відбувся 10 серпня
    в Бухаресті. Тоді близько 100 тисяч людей зібралися на площі Вікторієй
    вимагаючи відставки коаліційного уряду та проведення позачергових виборів. Під
    час акції протесту виникли сутички між окремими протестувальниками та
    жандармами, а останні застосували сльозогінний газ та водомети, щоб розігнати
    натовп. Понад 450 осіб, у тому числі 35 жандармів, отримали поранення різного
    ступеня тяжкості.








    ОБОРОНА – Міністр
    оборони Румунії Міхай Фіфр взяв участь у неформальній нараді зі своїми колегами
    з країн ЄС, яка відбулася у середу та четвер у Відні. З цієї нагоди глава
    румунського оборонного відомства заявив, що Румунія зацікавлена у включенні
    західнобалканських країн до пріоритетів свого головування в Раді ЄС протягом
    першої половини наступного року. Він також підтвердив важливу роль, яку Румунія
    має в регіоні завдяки постійній військовій участі у місії ЄС у Боснії та
    Герцеговині та в місії НАТО у Косові. Як повідомляє Міністерство оборони
    Румунії, наступна зустріч в цьому форматі запланована на січень в Бухаресті.








    ЕКОНОМІКА -
    Міністр європейських справ Румунії Віктор Негреску у середу заявив, що Румунія
    прагне бути почутою там, де приймаються важливі рішення. Він зазначив, що
    румунське головування в Раді ЄС у першій половині наступного року є чудовою
    можливістю для представлення економічної пропозиції країни. Економічне
    середовище Румунії стикається з сильною конкуренцією та мусить знайти засоби,
    які б дозволили підвищити свою конкурентоспроможність. Заява була зроблена на
    Міжнародному бізнес-форумі, який відбувається в ці дні у Бухаресті за участі,
    серед інших, представників іноземних дипломатичних місій в Румунії та
    бізнес-середовища.








    НАТО – 135
    військовослужбовців Королівських ВПС Канади, з п’ятьма літаками Хорнет
    розпочнуть чотиримісячне патрулювання повітряного простору Румунії в рамках
    місії повітряної поліції НАТО. Вони будуть дислоковані на авіабазі ім. Міхаїла
    Когелнічану в повіті Констанца (південно-східна Румунія) і патрулюватимуть
    повітряний простір Румунії разом з літаками MIG21 LanceR румунських ВПС. Канадський загін заміщає британських льотчиків, які раніше
    допомагали румунським колегам у виконанні місії повітряної поліції. Протягом
    останніх чотирьох років канадські льотчики тричі перебували з подібною місією в
    Румунії, один раз – на авіабазі в Кимпія Турзій (центр Румунії) і двічі – на
    базі ім. Міхаїла Когелнічану.



  • 19 серпня 2018 року

    ТРАГЕДІЯ – Пошук загиблих під завалами автомобільного мосту
    Моранді в італійську місті Генуя завершився, офіційна кількість жертв трагедії
    досягла 43 осіб. Серед загиблих в результаті трагедії є двоє румунів. Нагадаємо,
    що обвал 200-метрової ділянки мосту стався під час сильного штормового вітру та
    інтенсивного автомобільного руху. Автомобілі та бетонні прольоти мосту впали з
    50-метрової висоти. Віадук, що
    зв’язував східні та західні райони міста, є частиною автомагістралі A10, якою управляє приватний автомобільний оператор Autostrade per l’Italia.
    Італійський уряд звинувачує в обвалі мосту саме компанію-оператора, яка відкидає усі звинувачення у недбалості. У п’ятницю італійська влада офіційно розпочала процес
    розірвання договору концесії з Autostrade per l’Italia.У всій Італії
    18 серпня було оголошено днем національної жалоби, а в Генуї відбулася публічна
    церемонія похорону 18 жертв.
    Сім’ї інших вирішили
    ховати своїх загиблих у приватному порядку.




    ПРОТЕСТИ – Міністр
    внутрішніх справ Румунії Кармен Дан у неділю провела
    прес-брифінг на тему подій, що мали місце під час антиурядового     протесту 10
    серпня в Бухаресті. Кармен Дан вибачилася перед усіма тими, хто
    постраждав від насильства, незалежно від того чи йдеться про цивільних осіб або
    про жандармів. Глава МВС заявила, що отримала від компетентних структур доповіді
    про події, які     сталися 10 серпня, і висловила готовність представити ці
    документи в парламенті. За словами міністра, було порушено 21 кримінальне провадження,
    заарештовано 3 особи, а інших двох відпустили під підписку про невиїзд. Що
    стосується використаного сльозогінного газу Кармен Дан зазначила, що він сертифікований
    та має відповідні румунському законодавству дозволи на застосування. З іншого боку, міністр пояснила дії жандармів
    тим, що мирні протестувальники не відокремились від хуліганів. Раніше Військова
    прокуратура Бухареста повідомила, що станом на сьогодні прокурорами було
    зареєстровано близько 300 скарг на дії жандармів під час розгону мирного
    протесту 10 серпня в столиці та взято показання у 130 осіб. Військові прокурори
    порушили кримінальне провадження за фактом вчинення таких злочинів як
    перевищення службових повноважень, зловживання службовим становищем та службова
    недбалість жандармів під час акції протесту. Головний прокурор Військової
    прокуратури при Військовому трибуналі Бухареста Йонел Корбу заявив, що надмірне
    застосування сили проти протестувальників ні за яких обставин не може бути
    виправдане, коли є багато інших способів забезпечення громадського порядку.




    КІБЕРАТАКИ – Румунська служба інформації (РСІ) повідомила,
    що має в розпорядженні незаперечні дані та інформацію, включно технічного
    характеру, про масштабні кібератаки на фінансові установи Румунії, які тривали
    з червня по серпень цього року. Інформація була оприлюднена після того як ФБР
    попередило американські банки про те, що найближчим часом хакери спробують провести
    глобальну атаку на банкомати, щоб вивести необмежену кількість коштів. У
    документі повідомляється, що хакери використовують різні інструменти злому, в
    тому числі CobaltStrike, вірус, розроблений східноєвропейським
    угрупованням Cobalt. Один
    із методів, що використовуються хакерами, повідомляє РСІ, припускає переказ
    коштів з банківських рахунків усуваючи обмеження на проведення грошових
    переказів.




    ТЕНІС
    – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп вийшла у фінал тенісного турніру
    Жіночої тенісної асоціації (WTA) серії Premier
    5 (Western & SouthernOpen) в Цинциннаті (США) з призовим фондом $2,875
    млн. У півфінальному поєдинку румунська
    тенісистка з рахунком 6:3, 6:4 виграла у Аріни Соболенко (34 WTA) з Білорусі. У
    фіналі змагання Сімона Халеп зустріне нідерландську тенісистку Кікі Бертенс. З
    іншого боку румун Хорія Тєкеу у парі з Жаном-Жуль’єном Ройєром з Голландії у
    півфіналі турніру в Цинциннаті поступилися британсько-бразильські парі Джеймі
    Мюррей/Бруно Соарес: 6:7 (7), 6:2, 10:6.

  • 28 червня 2018 року

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоханніс бере участь у
    дводенному засіданні Європейської ради в Брюсселі, на якому планується
    обговорення, зокрема таких питань як: європейська політика в галузі оборони, економічне
    зростання і конкурентоспроможність, цифрова сфера, інновація і торгівля, а також бюджет ЄС після 2020 року. Однак
    головною темою саміту є міграція. Напередодні зустрічі зі своїми
    європейськими колегами Клаус Йоханніс наголосив на необхідності рішучих дій з посилення контролю міграційних потоків, а ті, хто
    не є біженцями мають бути вислані до
    країн походження. Президент Румунії заявив про необхідність подальшого
    зміцнення охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу та наголосив на необхідності
    колективних зусиль держав-членів для активізації діалогу з країнами походження
    і транзиту мігрантів. Раніше у листі до 28 глав держав і урядів країни ЄС
    президент Європейської ради Дональд Туск зазначив, що ставки дуже високі і, що
    дебати у питанні міграції стають все більш запеклими. Він підкреслив, що метою
    ЄС має бути знищення бізнес-моделі контрабанди, що є найбільш ефективним
    способом зупинити міграційні потоки і покласти край трагічній загибелі людей в
    морі.




    ПРАВОСУДДЯ – 12 посольств у Бухаресті у четвер
    оприлюднили спільний заклик до всіх сторін-учасниць процесу внесення змін до
    Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, утриматися від змін, які
    можуть послабити верховенство права і зусилля Румунії в боротьбі зі злочинністю
    та корупцією. Таку позицію прийняли у спільній заяві посольства США, Бельгії,
    Канади, Данії, Швейцарії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Люксембургу,
    Нідерландів, Норвегії і Швеції. Дипломатичні представництва стурбовані тим, що
    деякі з цих змін можуть негативно вплинути в майбутньому на міжнародне
    співробітництво у сфері правової допомоги та на боротьбу з тяжкими злочинами,
    транскордонною організованою злочинністю, фінансовою злочинністю, а також
    торгівлею наркотиками і людьми. У відповідь Міністерство закордонних справ
    Румунії заявило, що взяло до уваги позицію 12 країн-партнерів. Водночас
    румунське зовнішньополітичне відомство зазначає, що зміни до кримінального
    законодавства є атрибутом парламенту, наданим Конституцією, додавши, що зміцнення верховенства права і боротьба з корупцією
    налічуються серед пріоритетів чинного уряду.

    ЮСТИЦІЯ – Голова Сенату (верхньої
    палати парламенту) Румунії Келін Попеску-Терічану у четвер в Брюсселі обговорив з віце-президентом Єврокомісії
    Франсом Тіммермансом дотримання Румунією прав і свобод громадян та інституційні відносини, характерні принципу правовладдя. На порядку
    денному переговорів була стадія моніторингу румунського правосуддя Європейською
    Комісією в рамках Механізму співпраці та контролю. Брюссель уважно стежить за суперечливою
    судовою реформою, ініційованою нинішньою керівною більшістю в Бухаресті.




    КОРУПЦІЯ
    – Верховний суд Румунії у четвер засудив
    колишнього міністра енергетики Константина
    Ніце до чотирьох років позбавлення волі за торгівлю впливом. За даними Національного
    антикорупційного управління у
    2013 році Ніце вимагав і отримав від одного підприємця
    комісію в розмірі 5% від вартості договору, укладеного між його
    компанією та мерією м. Ясси. Константин Ніце організував зустріч бізнесмена з колишнім мером Ясс Георгієм Нікітою, зазначили прокурори в обвинувальному висновку.




    КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ – Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом порушило кримінальне провадження у справі, яке здійснюється in rem, тобто щодо факту злочинів державна зрада і розголошення державної
    таємниці, що ставить під загрозу національну безпеку, вчинених чинним прем’єр-міністром
    соціал-демократкою Віорікою Денчіле. Відповідну скаргу подав до прокуратури
    лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, який просить
    прокурорів вжити заходів і притягнути у встановленому законом порядку до
    відповідальності осіб, причетних до обговорення на засіданні уряду Меморандуму про
    перенесення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму. Орбан
    звинувачує Віоріку Денчіле в розголошенні таємниці і в наданні Президенту
    Румунії неправдивої інформації про відповідний меморандум, документ про
    розробку та обговорення якого першим у квітні в рамках політичного ток-шоу розповів лідер
    Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня. Говорячи про можливість переміщення диппредставництва в Єрусалим президент Клаус Йоханніс сказав, що він не був проінформований про такі
    плани. Згідно з Адміністрацією Президента
    таке рішення може приймати тільки глава держави і лише після глибокого аналізу
    всіх наслідків для зовнішньої політики Румунії.

    ІНВЕСТИЦІЇ – Уряд Румунії
    у четвер прийняв проект постанови про надання державної допомоги румунським
    компаніям, які здійснюють далекосяжні інвестиції, особливо в слаборозвинутих
    регіонах. Мінімальна вартість інвестиції має становити три мільйони євро.
    Річний бюджет, що виділяється на програму становить 145 мільйонів євро. За
    словами міністра фінансів Єуджена Теодоровіча цей проект є продовженням схеми
    державної допомоги, яка була успішно впроваджена протягом 2014 – 2017 років.

    США-РОСІЯ
    – Президент США Дональд Трамп та його російський колега Володимир Путін
    зустрінуться 16 липня в столиці Фінляндії Гельсінкі в рамках їх першого
    двостороннього саміту. Про це сьогодні одночасно повідомили Білий дім та
    Кремль. Під час переговорів сторони планують обговорити поточний стан та
    перспективи подальшого розвитку американсько-російських відносин, а також
    актуальні питання міжнародного порядку денного. Великі медіа-агентства
    відзначають, що двосторонні відносини між США та Росією знаходяться на
    найнижчому рівні після «холодної війни», а сирійський конфлікт, кризу в Україні
    та звинувачення у втручанні Росії у президентські вибори в США є основними джерелами
    напруженості.

  • 11 – 17 червня 2017 року

    11 – 17 червня 2017 року

    Політична криза в Румунії





    Румунська
    політична сцена переживає нову кризу, масштаби якої є безпрецедентними за майже три десятиліття
    посткомуністичної демократії. Події розвивалися у наступній хронологічній послідовності: Соціал-демократична партія (СДП) та Альянс
    лібералів і демократів (АЛДЕ) у середу прийняли рішення відкликати свою
    підтримку уряду на чолі з Соріном Гріндяну, а переважна більшість міністрів подали у
    відставку. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня висловив незадоволення діяльністю окремих членів кабінету, заявивши, що 60% заходів, передбачених у плані пріоритетних дій правлячої коаліції не
    були здійснені. Лівіу Драгня: «СДП разом зі своїми колегами з АЛДЕ
    готові сформувати новий уряд, який розробить набагато кращу дорожню карту, що включатиме дії та заходи, необхідні
    для надолуження втраченого. У разі продовження урядування в поточному вигляді, з Соріном Гріндяну на посаді прем’єр-міністра Румунії, ми ризикуємо опинитися в ситуації, коли через три місяці, програма дій уряду стане документом, який буде практично
    неможливо втілити в життя.»     Однак ситуація ускладнилася після реакції на це прем’єра: «Я не піду у
    відставку! І скажу вам чому! Я зобов’язаний діяти відповідально перед Румунією і перед партією, членом якої я є! Гадаю, що ми всі повинні
    відчувати таку відповідальність! Я її відчуваю!»     Сорін Гріндяну сказав, що він піде у відставку тільки після того як Лівіу Драгня піде у відставку з посади голови партії, поклавши на останнього всю провину за поточну
    політичну кризу, і тільки після того, як президент Клаус Йоханніс, після
    майбутніх консультацій з політичними партіями, призначить прем’єром, кандидата від СДП, що стала явним переможцем на парламентських виборах в грудні минулого року. Після цього СДП оголосила про виключення
    Соріна Гріндяну з лав партії і, що разом з
    АЛДЕ у неділю оголосить вотум недовіри власному уряду як єдиний можливий спосіб звільнення прем’єра, коли той
    відмовляється йти у відставку. Тим часом, через свого прес-секретаря Меделіну Добровольску, президент Клаус Йоханніс закликав обидві політичні сили
    правлячої коаліції якнайшвидше вирішити внутрішню кризу, яка призвела до відкликання підтримки уряду Соріна Гріндяну. «Президент вимагає якнайшвидшого вирішення
    кризи в правлячій коаліції для уникнення політичної
    нестабільності. Вирішення внутрішньокоаліційної кризи є виключною відповідальністю сторін, які її створюють.»     З опозиції, Націонал-ліберальна партія заявила, що вирішить як реагувати на цю ситуацію лише після того як правляча більшість знайде конституційне рішення політичної кризи, Союз «Рятуйте Румунію» закликав
    до дострокових виборів, а Партія
    «Народний рух» вважає, що соціал-демократи повинні визнати
    провал своєї урядової політики.




    Справа «походу шахтарів на
    столицю» в червні 1990 році




    Частково затьмарена політичною кризою так звана справа «походу шахтарів на столицю» знову опинилася на
    першому плані румунського сьогодення 13 червня, коли було відзначено рівно 27
    років від жорсткого придушення народних протестів проти нової влади лівих, які
    очолили країну після падіння комуністичної диктатури в грудні 1989 року. 14-ом
    особам, в тому числі першому президенту посткомуністичної Румунії Йону Ілієску,
    колишньому прем’єр-міністру Петру Роману і колишньому директору Румунської
    служби інформації Вірджілу Мегуряну було пред’явлено звинувачення в скоєнні
    злочинів проти людяності. Обвинувальний акт стосовно них у вівторок був
    скерований до суду. На тлі масштабних насильницьких протестів у Бухаресті, які збройні
    сили зуміли придушити, 13-15 червня 1990 року президент Йон Ілієску заявив про
    спробу ультраправих здійснити державний переворот і закликав населення країни
    стати на захист демократичних установ. На його заклик відповіли шахтарі з
    долини річки Жіу, які прийшли до столиці, де розгромили Бухарестський держуніверситет,
    осередки опозиційних партій і редакції незалежних газет. У результаті насильницького
    придушення акцій протесту 13-15 червня щонайменше чотири особи загинули, майже
    1400 людей отримали фізичні та психічні травми і більше тисячі людей були
    незаконно затримані. Цими діями тодішніх можновладців був заплямований зовнішній
    імідж Румунії. В обвинувальному акті військових прокурорів, які розслідували
    цю справу зазначається, що до жорсткого придушення протестів 13-15 червня були незаконно
    задіяні сили міністерств оборони і внутрішніх справ, румунської спецслужби,
    більше десяти тисяч шахтарів та інших робітників. Серед іншого Йон Ілієску
    наказав видати військовим вогнепальну зброю і боєприпаси для розгону цивільного
    населення.




    Знов про підвищення
    зарплатні




    В очікуванні набуття чинності закону «Про єдину
    тарифну сітку оплати праці бюджетників», який був переданий для промульгації
    президенту, деякі категорії бюджетних працівників, заробітки яких давно не були
    підвищені, найближчим часом отримають більшу зарплатню. Відповідно до
    законопроекту, прийнятого у вівторок Палатою депутатів, буде підвищена заробітна
    плата працівникам національних бібліотек, співробітникам міністерств сільського
    господарства і культури, частині медичного персоналу, військовослужбовцям і
    цивільному персоналу Міністерства оборони. Статистичні дані показують, що
    заробітна плата румунських бюджетників зросла в середньому на 13,4% упродовж останнього
    року, сягнувши у квітні 2366 леїв чистими, що становить приблизно 520 євро.




    Завершення Міжнародного театрального фестивалю в місті Сібіу




    У неділю опуститься завіса Міжнародного театрального
    фестивалю в місті Сібіу, в центральній частині Румунії. Протягом десяти днів
    тисячі людей були запрошені на понад 500 вистав і заходів. Все місто, а також
    частина повіту, перетворилися на художні простори, у яких виступили близько 3000
    артистів. Одним із почесних гостей цьогорічного фестивалю був відомий
    російський танцюрист Михаїл Баришніков, який сказав, що був вражений
    фестивалем в Сібіу.

  • Справа Microsoft 2

    Справа Microsoft 2

    Відома
    справа Microsoft знову повертається під пильну увагу антикорупційних
    прокурорів в Бухаресті. Йдеться на цей раз про так звану Microsoft 2, зі
    збитками на суму 67 мільйонів доларів. У цій справі, проти двох колишніх
    директорів компанії Microsoft з Румунїі, Овідіу Хотерана та Сілвіу Артополеску,
    було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання за повторну
    співучасть у зловживанні службовим становищем. Сілвіу Хотеран вважає себе
    невинним: Все моє життя я жив і просував цінності етики і моралі. Я
    ніколи не давав хабарів, ніколи не брав хабарів, не маю приховуваних
    рахунків.


    Так само
    поступили прокурори НАД з бізнесменом Клаудіу Флоріке, власником компанії
    Fujitsu Siemens Computers, який присвоїв частину грошей, разом з колишніми
    міністрами. Прокурори вважають його головним пішаком в цій сумній історії. Йому
    вдалося переконати представників компанії Microsoft, але й представників
    уряду, підписати контракти, які тепер обвинувачуються прокурорами.


    Представники
    Microsoft стверджували, що комерційне товариство Клаудіу Флоріке є єдиним
    дистриб’ютором для Румунії, хоча на ринку існували й інші товариства. Таким
    чином, представники влади відмовилися від організації тендерів із здачі на
    прокат ліцензій, а придбання продуктів Microsoft було вирішено в результаті
    рішення уряду. Контракт на оренду ІТ ліцензії для шкіл був укладений в 2004
    році. Компанія Microsoft вимагала тоді укласти спеціальну угоду з урядом
    Румунії і запропонувала, з великою великодушністю, знижку на майже 50%.
    Насправді, вона була розділена між тими, хто брав участь в цій діловій
    справі.


    Fujitsu
    Siemens Computers придбала оренду ІТ ліцензії від Microsoft, а потім продала
    Уряду Румунії, по завищеній ціні, стверджують прокурори. До цієї складної
    справи причетні вісім колишніх міністрів. На допитах з’явився вже один з них,
    Александру Атанасіу, колишній міністр освіти, який ствердив, що він не винуватий.
    Александру Атанасіу: Ми отримали безкоштовно 110 тисяч ліцензій для комп’ютерів
    румунських шкіл. Нам дав їх безкоштовно Генеральний секретаріат Уряду, тобто
    пан Беженаріу.


    У тій самій
    справі, НАД проводить слідство і проти генерального секретаря уряду за період
    2003-2004 рр., Еуджена Беженаріу, нині депутата, і направила запит до Палати
    депутатів щодо надання дозволу на порушення кримінального провадження проти
    нього. Бізнесмен Клаудіу Флоріке вже вдруге попав під лупу прокурорів НАД. У
    справі Microsoft 1 він зіграв роль викривача і йому вдалося уникнути
    покарання. У цій справі були вже остаточно засуджені колишній мер міста Пятра
    Нямц (північний схід) Георге Штефан, колишній міністр зв’язків Габріель Санду
    та бізнесмени Дорін Кокош і Ніколає
    Думітру.

  • Справа “Революції 1989 року” – розслідування нових фактів

    Справа “Революції 1989 року” – розслідування нових фактів




    Через майже 27 років від падіння режиму Чаушеску, прокурори військового
    підрозділу Генеральної прокуратури Румунії прийняли рішення розширити досудове
    розслідування за фактами злочинів проти людяності під час антикомуністичної
    революції 1989 року, в тому числі 22 грудня того року. Збройні інциденти, що
    сталися в ті дні у багатьох містах, свідчать про те, що хтось діяв за заздалегідь
    розробленим планом, з метою захоплення влади новими лідерами та їх легітимації – йдеться в заяві Прокуратури.

    Говорить прокурор Маріан Лазер. З документів справи випливає, що в
    результаті дій та наказів нового політичного та військового керівництва, що
    очолило країну після 22 грудня 1989 року, багато людей загинули, отримали
    вогнепальне поранення або тілесні ушкодження, в тому числі такі, що спричинили
    психічну хворобу, а також були незаконно позбавлені волі, факти, які є типовими
    елементами злочину проти людяності.




    Усі ці факти ведуть до висновку про наявність заздалегідь розробленого
    плану дій. Він мав на меті викликати замішання серед збройних сил, розкол
    керівництва Міністерства оборони і поширення неправдивих наказів, доповідей та
    інформації, а також вивести людей на вулиці та озброїти їх, відповідно
    створити враження громадянської війни, тобто сутичок між збройними формуваннями
    Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ або того ж відомства, з
    метою захоплення влади й узаконення нових лідерів.




    Для реалізації цього плану було використане національне телебачення, по
    якому транслювалися панічні та, іноді, неправдиві повідомлення, було відключено
    телефонний зв’язок та призначено на керівні посади силових міністерств
    колишніх військовослужбовців, лояльних до нового військово-політичного
    керівництва, з подальшим вдаванням до психологічної та інформаційної війни, що
    призвело до численних людських жертв, – йдеться в заяві.




    За даними Військової прокуратури, понад 1200 людей загинули під час грудневих
    подій 1989 року, з яких 800 – після 22 грудня, тобто вже після падіння
    комуністичного режиму. Більше 5000 осіб отримали поранення, ще кілька тисяч
    людей були незаконно позбавлені волі та піддані жорстокому поводженню.




    Рішення про поновлення кримінального провадження у справі Революція 1989
    року, через яке Бухарест програв чимало позовів в Європейському суді з прав
    людини, було прийнято через кілька місяців після того, як цього зажадав т.в.о.
    Генерального прокурора Румунії Богдан Ліку. Він сказав, що
    рішення прокурорів Військової прокуратури про закриття відповідного
    кримінального провадження в жовтні 2015 року є незаконним, заснованим на неповному розслідуванні
    фактів та нехтуючи важливими документами.

  • Тимчасові та остаточні вироки у корупційних справах

    Верховний суд Румунії, задовольнив у четвер, три подання антикорупційних прокурорів про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи продовження строків тримання під вартою у справах порушених НАД проти політичних діячів за порушення законів країни. Були прийняті рішення у справах проти двох соціал-демократів, колишнього міністра фінансів Даріуса Вилкова та мера міста Констанца Раду Мазере, але й проти Елени Удря, колишнього міністра і лідера Партії Народний Рух.



    Елена Удря залишиться під вартою до кінця квітня. Вона звинувачується у зловживанні службовим становищем та одержанні хабара у справі “Гала Буте” 2011 року. Прокурори стверджують, що, в якості міністра, Удря стягувала 10 відсотків вартості контрактів, які вони укладала. І екс-міністр фінансів Даріус Вилков проведе Великодні свята під вартою. Верховний суд задовольнив скаргу НАД та замінив домашній арешт на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у справі, в якій Вилкова обвинувачують у присвоєні державних контрактів в обмін за винагороди, коли він був мером міста Слатіна.



    Проти нього проводиться кримінальне провадження і в іншій справі за корупційні діяння, які він скоїв, у тому числі за період, коли був міністром фінансів. Судді Верховного суду задовольнили і скаргу проти мера міста Констанца Раду Мазере. За даними слідчих, Мазере одержав хабар у розмірі 9 мільйонів євро в обмін на видачу дозволів на будівництво торгових центрів, але й контракту про збір побутових відходів міста протягом 25 років. Теж у четвер, Апеляційний суд виніс остаточне рішення проти Іона Нікулає, найбагатшого румуна, відповідно до рейтингу мільярдерів світу Forbes.



    Його засуджено до двох з половиною років позбавлення волі за незаконне фінансування, в 2009 році, президентської кампанії тодішнього лідера Соціал демократичної Партії Мірчі Джоане. Це перший остаточний вирок у справі за фактом фінансування передвиборних кампанії кандидатів та партій. Окрім Іона Нікулає буде поміщений у вязницю і колишній голова Повітової Ради Бреїла, Георге Буня Станчу, який переконав Іона Ніколає фінансово підтримати цю передвиборну кампанію. Ніколає погодився дати мільйон євро, за умови, щоб вплинути на вибір міністра економіки та керівників основних національних компаній у сфері виробництва і дистрибуції газу. Мірча Джоана весь час стверджував, що йому не було відомо джерело коштів для своєї виборчої кампанії.

  • Розслідування порушень на виборах за кордоном

    Розслідування порушень на виборах за кордоном

    Соціал-демократи кажуть, що вони хочуть залишитись при владі, щоб довести до кінця всі проекти і виконати обіцянки, дані мільйонам румунам, які віддали їм свої голоси на парламентських виборах у 2012 році. Противники, однак, вимагають відставки принаймні премєр-міністра Віктора Понти за спосіб у який був організований виборчий процес на виборчих дільницях в багатьох столицях Європи, де сотні тисяч румунів діаспори так і не змогли проголосувати



    Цього вимагає, включно й президент Траян Бесеску: “У будь-якій країні Європейського Союзу якби виникла ситуація, на кшталт того,що відбулося у першому і другому турах президентських виборів в Румунії 2 і 16 листопада, премєр-міністр одразу ж пішов би у відставку. У нас, однак, пан Понта вважає, що має право залишатися на цій посаді. Я закликаю Віктора Понту зрозуміти, що в цей час він став пудовиком на нозі Румунії.”



    Пояснення тут просте: відомі своєю переважно правою політичною орієнтацією закордонні румуни могли б зіпсувати плани глави уряду обійняти найвищу посаду в державі. Тому, через погану організацію виборів за кордоном команда Віктора Понти намагалася уникнути такої можливості. Віктор Понта втратив, однак, президентські вибори, діаспора віддавши переважну більшість голосів його супернику, лібералу Клаусу Йоханнісу.



    Нещодавно виключений із лав Соціал-думократичної партії Мірча Джоане вказує пальцем на винних: “Політико-моральну відповідальність за цю ситуацію несе кандидат Понта та люди з його близького оточення, які прийняли рішення, котрі врешті-решт призвели до катастрофічної поразки Соціал-демократичної партії.”



    Відставки протягом одного тижня двох міністрів закордонних справ – Тітуса Корлецяна і Теодора Мелешкану, звинувачених в обмеженні права голосу представникам румунської діаспори, не змогли заспокоїти ситуації. Багато закордонних румунів з тих кількох тисяч, які годинами стояли у чергах, щоб проголосувати і врешті-решти так і не змогли цього зробити, звернулися зі скаргою до Генеральної прокуратури Румунії. Однак порушене кримінальне провадження перейняла Національна антикорупційна дирекція, оскільки вчинені правопорушення містять ознаки корупції.



    Тим часом румунські парламентарії стверджують, що зроблять усе, аби щоб подібні ситуації на виборах більше не повторювалися. Депутат Єуджен Томак: “Ми не можемо ділити Румунію на внутрішню і зовнішню. Мова йде про румунів, які проживають в ЄС. І в Лондоні, і в Клужі люди мають ті самі права і зобовязання, які мають всі громадяни європейського співтовариства. Тому, на мою думку, найкращим рішенням є запровадження системи голосування поштою.”



    Сам Віктор Понта зізнався, що заплатив дорогу політичну ціну за те, що трапилося, додавши, що пропонує введення системи електронного голосування та призначення, замість Міністерства закордонних справ, іншої установи, яка б займалася технічною організацією виборчого процесу за кордоном.