Radio România Internațional

Tag: КС

  • Омбудсменка Ренате Вебер продовжує обіймати свою посаду 

    Омбудсменка Ренате Вебер продовжує обіймати свою посаду 




    Ренате
    Вебер повертається на посаду Омбудсмена в результаті одноголосного рішення суддів
    Конституційного суду Румунії, які оголосили неконституційним звільнення два
    тижні тому уповноваженої з прав людини. Конституційний суд задовольнив подання опозиційної
    Соціал-демократичної партії щодо відставки Ренате Вебер і постановив, що вона
    має право продовжити до закінчення п’ятирічного мандату свою діяльність на
    посаді Омбудсмена, на яку була призначена в 2019 році. У поширеній з цього
    приводу заяві Конституційного суду зазначається, що рішення парламенту про відставку
    уповноваженої з прав людини порушує
    принцип верховенства права та принцип законності та верховенства Конституції, а
    також положення закону про організацію та функціонування інституту Омбудсмена.




    Нагадаємо,
    що Ренате Вебер була звільнена 16 червня більшістю голосів парламентаріїв коаліції
    більшості на засіданні, в якому народні обранці від Соціал-демократичної партії
    відмовилася брати участь. Голова комісії з питань правової політики Сенату, лібералка
    Юлія Скинтей заявила тоді, що Омбудсмен призначається на цій посаді для захисту
    основних прав і свобод громадян, і пояснила невдоволення діяльністю Ренати Вебер:
    «Омбудсмен
    неналежним чином поводилася у відносинах з парламентом та іншими
    органами влади, з порушенням принципу лояльної співпраці. І в 2020 році вона не
    виконала свою роль та юридичні обов’язки щодо захисту та сприяння захисту прав
    дітей, які потерпали від карантинних обмежень, запроваджених під час пандемії.»





    Ренате Вебер заявила, у відповідь,
    що їй немає в чому собі дорікнути щодо виконання повноважень Омбудсмена. Від опозиції, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку піддав жорсткій
    критиці, «напад цієї токсичної коаліції на верховенство права». «Омбудсмен здійснює моніторинг дій влади на предмет
    порушення нею громадянських свобод та прав. До повноважень     Омбудсмена не
    входить вихваляння уряду, а навпаки. Тому дії влади, уряду, які звинувачують     Омбудсмена в
    тому, що він стежить за їхніми рішеннями та вказує, де вони порушили закон з
    точки зору громадянських прав і свобод, мені здаються просто кричущими для
    європейської країни.»




    І Венеціанська
    комісія зажадала пояснень від голів Сенату та Палати депутатів Анки Драгу та
    Людовика Орбана щодо відставки Омбудсмена. Минулого тижня комітети з питань правової
    політики двох палат більшістю голосів прийняли рішення призначити кандидата від
    Демократичного
    союзу угорців Румунії Фабіана Дюли на посаду Омбудсмена. Тепер виявляється
    це рішення було марним. Нагадаємо, що серед іншого, Омбудсмен має право перешкоджати
    прийняттю урядом термінових постанов, шляхом їх оскарження у Конституційному
    суді.

  • КС Румунії та заходи під час надзивчайної ситуації

    КС Румунії та заходи під час надзивчайної ситуації

    У четвер конституційні судді вирішили, що ізоляція вдома, карантин та
    госпіталізація не можуть бути введені виключно на основі міністерського наказу,
    навіть якщо вони стосуються, заражених новим коронавірусом. Вони вважають, що
    зазначені процедури обмежують права і свободи людини і що застосування
    обмежувальних заходів може встановлюватися лише законом, який чітко регулює ці
    обмеження. Рішення Конституційного Суду винесено після запиту Омбудсмена,
    посилаючись на статті закону про реформу охорони здоров’я від 2006 року та
    Урядової термінової постанови про заходи щодо запобігання та боротьбу з
    наслідками пандемії COVID-19.




    Прем’єр-міністр, ліберал, Лудовік Орбан вважає, що люди, що перебувають у
    ситуаціях, передбачених рішенням Суду, не можуть, однак, залишати ізоляцію або
    карантин, а також вимагати відшкодування збитків від держави до опублікування
    мотивації та рішення КС Румунії в Офіційному віснику, ані після цього. Він
    стверджує, що у даний час діє закон, який дозволяє уряду ввести Надзвичайну
    ситуацію. Лудовік Орбан: У даний час існує прийнятий парламентом закон
    55, який встановлює законність цього заходу. Я не розумію, чому Конституційний
    суд вважає за краще розглядати міністерський наказ чи раніше прийняту термінову
    постанову і не розглядати правові основи для надзвичайного стану, указу Президента та
    затвердження Парламентом цих заходів. Де б була Румунія, якби ми не змогли
    забезпечити захист здоров’я людей рішенням про ізоляцію тих, хто контактував з
    людьми, яким поставили діагноз, що заражені, ізолювати або запровадити в
    інституціоналізований карантин людей, які походять із зон високого рівня зараженості».




    З опозиції, головна парламентська СДП, стверджує, що Уряд повинен терміново
    розробити законопроект, який чітко регулює умови карантину, ізоляції та
    примусової госпіталізації. Тимчасовий президент Сенату, соціал-демократ Роберт
    Казанчук, каже, що в наступний період може виникнути хвиля судових позовів тих,
    хто постраждав: Вони тижнями мучили безсимптомних людей, тримаючи їх в
    лікарнях, в той час як хронічно хворих позбавили необхідного лікування. Вони
    запровадили карантин через наказ міністра, хоча дуже добре знали, що це слід
    зробити за законом. Відповідальність покладається на уряд з самого початку. Це
    обов’язок уряду негайно виправити це зловживання».




    Також у четвер Конституційний суд виніс рішення на користь уряду, який не
    виніс на голосування Законодавчого органу продовження надзвичайної ситуації, в
    середині цього місяця. Парламент, вирішили конституційні судді, не має права
    затверджувати чи відхиляти голосуванням рішення Уряду про встановлення надзвичайної
    ситуації, оскільки такий захід вплине на принцип поділу влади в державі.





  • Поправки до Кримінальних кодексів, визнані КС неконституційними

    Поправки до Кримінальних кодексів, визнані КС неконституційними

    Зміни, внесені до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів Парламентом, є неконституційними в цілому, одноголосно
    оголосив учора Конституційний
    суд Румунії. Причина, на яку посилаються судді щодо ухваленого рішення, полягає в тому,
    що Парламент не виконав свого зобов’язання узгодити всі поправки до Кримінальних кодексів з попередніми
    рішеннями Суду. Суд відклав рішення у цій справі сім разів, до винесення
    рішення у понеділок. Серед оскаржених змін у Кримінальному кодексі ми
    зазначимо значне скорочення терміну позовної давності кримінальної
    відповідальності за злочини, що мають високу суспільну небезпеку, точніше – на половину.




    Також скорочення на половину покарань за розтрату та зловживання службовим
    становищем, якщо винні
    особи покривають шкоду до остаточного рішення суду. Поправки до Кримінально-процесуального
    кодексу посилалися, серед іншого, на інформацію, отриману на підставі мандатів
    національної безпеки, яка вже не може використовуватися у загальноприйнятих
    судових справах, навіть якщо це стосується корупції, зґвалтування чи вбивства.
    Інші зміни стосуються заборони прокурорам брати з обшуку докази, що підтверджують
    інші правопорушення, крім того, для якого було дозволено обшук, та обмеження
    доносів максимум на один рік від вчинення злочину. Тими, хто оскаржив зміни
    кримінальних кодексів у КС Румунії були президент Клаус Йоганніс та опозиційні партії Союз
    «Рятуйте Румунію»
    та НЛП. Вони стверджують, що через ці законопроекти, прийняті більшістю СДП-АЛДЕ (при владі), до кримінального законодавства
    вносяться понад 300
    поправок, яких
    вони вважають шкідливими.




    Клаус Йоганніс привітав рішення Суду і
    попросив Парламент повністю усунути зміни, внесені до кримінального кодексу, та
    повернутися до змін, вже внесених до законів правосуддя. А лідер НЛП Людовик Орбан закликає Парламент
    відхилити кодекси в цілому, а можливі зміни будуть внесені пізніше новим
    законопроектом, винесений на громадське обговорення. Зі свого боку, Союз «Рятуйте
    Румунію» вимагає, серед
    іншого, призначення начальників поліції за заслугами. З іншого боку, лідери правлячої
    коаліції заявили, що готують термінову постанову для вдосконалення законодавчих рамок. СДП та АЛДЕ вирішили скликати Парламент
    на позачергову
    сесію, і прем’єр-міністр
    Віоріка Данчіле запевнила, що уряд не витрачатиме час.


    Рішення Конституційного суду Румунії
    про відхилення змін до кримінальних кодексів потрапило також у міжнародну пресу. Reuters зазначає, що після приходу
    до влади у 2016 році уряд СДП вніс ряд змін до законодавства та кадрових змін, які
    вважаються загрозами незалежності правосуддя та викликають занепокоєння
    Європейського Союзу, Державного департаменту США, тисяч румунських магістратів, а Венеціанська комісія закликала
    скасувати поправки.



  • Конституційний суд і перегляд Основного закону

    Конституційний суд і перегляд Основного закону

    26 травня румуни переважно голосували
    за заборону амністії та помилування за корупцію і відмову від урядових надзвичайних постанов у сфері правосуддя. У той
    же час вони погодилися, щоб інші установи крім Омбудсмена мали можливість оскаржити конституційність термінових постанов. Референдум, на якому громадяни висловились з цих питань, був скликаний
    президентом Клаусом Йоганнісом,
    щоб зупинити, за допомогою громадських консультацій, те, що він назвав нападами
    урядової коаліції СДП -AЛДЕ на судову систему. Після референдуму
    політичні сили, у тому числі при владі, запропонували переглянути Конституцію,
    щоб відповісти на висловлені бажання громадян.


    У четвер Конституційний Суд дав сильний удар проектам з перегляду. Хоча він вирішив, що референдум з
    цього питання є конституційним, КС встановив, що пропозиції про заборону засуджених за корупційні
    правопорушення помилування або амністії, є неконституційними. Суд постановив,
    що заходи порушують принцип рівності і означатимуть придушення людської
    гідності. Оцінка можливості амністії та колективного або індивідуального
    помилування є обов’язком парламенту та президента Румунії, і загальна заборона
    не може бути накладена, і чинна назавжди щодо надання їх за певні злочини, підкреслили конституційні судді. З іншого боку, інші пропозиції в
    проектах влади і опозиції щодо перегляду фундаментального закону підпадають під
    межі Конституції.


    Йдеться про положення згідно
    яким люди, засуджені за
    злочини, вчинені навмисно не можуть балотуватися на парламентських, місцевих, європейських
    і президентських виборах. Крім того, відповідно до тих же проектів, зловживання терміновими постановами буде зупинено і урядові термінові постанови будуть піддаватися конституційному
    контролю на прохання президента Румунії, Верховного суду, 50-ох депутатів, 25 сенаторів або Омбудсмена.


    З опозиції НЛП оцінила як дивним рішення Конституційного суду, з огляду на те, що – нагадують ліберали-мільйони румунів
    висловились на користь заборони
    амністії і помилування за корупцію на референдумі від 26 травня. Лідер лібералів Людовик
    Орбан попередив, правалячу коаліцію СДП-АЛДЕ не намагатися
    скористатись у політичних цілях рішенням суду. Натомість,лідер АЛДЕ Келін
    Попеску-
    Терічану заявив, що через рішення в четвер Конституційний суд визнав незаконною пропозицію президента Йоганніса про заборону амністії і помилування за корупцію. Він зажадав негайної відставки президента, тому що він направив людей в небезпечну авантюру.

  • Ініціатива «Без кримінальників на державних посадах»

    Ініціатива «Без кримінальників на державних посадах»

    Конституційний суд Румунії встановив
    у вівторок конституційність громадянського демаршу «Без кримінальників на державних посадах», ініційованого опозиційним
    Союзом «Рятуйте Румунію». Ініціатива, яка, таким чином, може пройти процедуру парламентського прийняття, пропонує, щоб стаття 37 Конституції, яка регулює право бути
    обраним,була доповнена новим пунктом, який
    передбачає наступне: Не можуть бути обраними в органи місцевого державного самоврядування, в Палату депутатів та Сенат, і Президентом Румунії громадяни, які остаточно
    засуджені позбавленням волі за навмисне вчинення злочинів, аж до виникнення ситуації, яка усуває наслідки засудження.




    12 лютого Союз Рятуйте Румунію оголосив, що підписи
    Громадянської ініціативи надійшли до Конституційного Суду після більш ніж 100 днів
    затримки, і відповідно до закону судді КС мали у своєму розпорядженні 60 днів, щоб визначити
    конституційність запропонованого тексту. Було зібрано більше одного мільйона
    підписів, і в Парламент передано більше 930 тис., з яких близько 825 тис було підтверджено. Союз «Рятуйте
    Румунію»і НЛП привітали рішення Конституційного Суду і заявили, що наполягатимуть на
    тому, щоб цей закон був прийнятий чинним законодавчим органом.




    Лідер Союзу «Рятуйте
    Румунію» Дан Барна
    сподівається, що закон буде
    проголосований і
    підтриманий депутатами всіх політичних партій: «Я і мої колеги використовуватимемо всі ресурси,
    які надає нам законодавство, щоб змусити Постійне бюро внести до порядку денного громадянську ініціативу, щоб вона потрапила
    на референдум на
    якому румунські громадяни
    проголосують за дуже просту річ: ті, хто були остаточно засудженими більше не повинні представляти нас ніде.»




    Натомість, з табору влади
    СДП стверджує, що не
    ясно пояснюється, чи йдеться про всі державні посади або лише про ті, котрі обираються. Заступник Голови Палати депутатів Єуджен Ніколіча зазначає, що підписи були зібрані
    для заборони засуджених у всіх державних посадах, хоча в тексті документа,
    оголошеного конституційним КС посилання робиться тільки на
    обраних, відповідно парламентарів, місцевих і повітових радників і Президента Румунії: «Можливо, люди, які підписали
    ініціативу, дійсно
    хотіли, щоб засуджені не обіймали громадські посади, і я не розумію, чому ця відмінність була зроблена Союзом «Рятуйте
    Румунію», тобто без
    злочинців
    на обраних посадах.»




    Після затвердження Конституційним Судом
    пропозиція про перегляд має бути обговорена в парламентських комітетах і
    прийнята двома третинами голосів членів Палати депутатів і Сенату. Згодом вона повинна
    бути винесене ​​на референдум, який, аби бути визнаний таким, що відбувся, повинен мати кворум і
    більшість голосів.

  • Конституційний суд про відкликання головного прокурора НАД

    Конституційний суд про відкликання головного прокурора НАД

    Нещодавно Конституційний Суд став на бік Уряду в суперечці з президентом Клаусом Йоганнісом через його відмову звільнити головного прокурора Національної антикорупційної дирекції (НАД) Лауру Кодруцу Кьовеші, а в четвер вмотивував своє рішення. КС підтверджує, що роль Президента в процедурі відкликання, ініційованій міністром юстиції Тудорелом Тодером, обмежена перевіркою її законності. Судді КС встановили, що міністр юстиції має не лише адміністративний авторитет, але й повні повноваження щодо авторитету над прокурорами. Як наслідок, відмова глави держави відкликати Кьовеші з керівництва НАД не дала можливість міністру юстиції виконати свої юридичні повноваження, що призвело до конституційно-правового конфлікту, зазначає КС.

    Проте, серед суддів КС не було одностайності. Ті, хто виступав проти такого рішення, вважали, що глава держави, відхиливши пропозицію про відкликання, не вийшов за конституційні рамки. Суд звертає увагу на той факт, що незалежно від того, хто створив конституційний конфлікт, органи влади зобов’язані виконувати його рішення, що в даній ситуації означає, що президент повинен підписати указ про звільнення глави НАД. До обґрунтування рішення, Клаус Йоганніс запевнив, що він буде поважати верховенство права та докладатиме зусиль для забезпечення незалежності прокурорів.

    Переможець у конфлікті з главою держави міністр юстиції стверджує, що президент не може уникнути відкликання. Тудорел Тоадер: Я не думаю, що президент республіки, незалежно від того, хто є сьогодні, хто буде завтра або через сім років, дасть румунам приклад недотримання основного закону. Ми не маємо штрафу від такої до такої суми …тюремного ув’язнення на певний період …, але у нас є санкції, які навіть можуть випливати з основного закону.

    З опозиції лідер НЛП Людовик Орбан нападає не тільки на вердикт, а й на те, як вмотивував його КС. Людовик Орбан: «Через мотивування Конституційного Суду порушено конституційний принцип незалежності правосуддя, порушена незалежність прокурорів. Прокурори перетворюються на співробітників виконавчої влади, на слугів міністра юстиції, який є політично призначеним і може здійснювати політично- партійний контроль за роботою Генпрокуратури, прокурорів та судів».

    Лаура Кодруца Кьовеші небажана теперішньою лівою владою, оскільки вона є частиною незаконної, окультної структури, яка вирішує – кажуть представники СДП та АЛДЄ, не надаючи доказів, – хто повинен бути вилучений з громадського простору шляхом підробки кримінальних справ. Антикорупційну дирекцію, очолену Кьовеші, з іншого боку, постійно хвалить Європейська Комісія у своїх доповідях про судову реформу. Ставка нинішнього конфлікту, який може перерости в конституційну кризу, не є, однак, – кажуть чесні й об’єктивні судді, – доля керівника НАД, а судової влади, в небезпеці, кажуть ті ж самі судді, бути політично підпорядкованою.