Tag: культурні заходи

24 червня в Румунії святкують День “румунської вишиванки” – сорочки з “алтицою” – блузки з великою і барвистою ручною вишивкою, або просто білої, символу традицій предків і цінності румунської культури. Спочатку виготовлена з конопляної тканини, витканої в домашніх умовах за ткацьким верстатом, вона завжди була центральним елементом традиційного румунського жіночого одягу. З часом її почали виготовляти з лляної та шоквокої тканини (святкові “вишиті сорочки“), або з лляної та конопляної тканини з бавовняною основою (повсякденні сорочки), відрізняючись, залежно від регіону, як мотивами, так і технікою оздоблення, що передавалися з покоління в покоління.

Як правило, для їх шиття використовуються кольори двох-трьох відтінків, але є й такі, що шиються повністю чорними нитками, як у регіоні Мерджінімя Сібіулуй. Залежно від специфіки місцевості, додаються пастельні віддтінки, металеві нитки, квіти, метелики і бісер, а мотиви, що використовуються для прикрашання, – це квіти, геометричні фігури, тварини і космічні елементи, всі у стилізованих формах.

Інтернет-спільнота “La Blouse Roumaine” у 2012 році запропонувала, щоб 24 червня, день Св.Іоанна Хрестителя і давнє свято Івана Купала, стало днем, присвяченим румунській вишиванці, і було відоме як Всесвітній день румунської народної сорочки. А в червні 2013 року відбулося перше святкування румунської вишиванки, яке викликало справжній культурний рух і повернуло традиційну румунську сорочку і традиційну румунську ношу в центр уваги.

Цього року темою Всесвітнього дня румунської вишитої сорочки було “Новий початок – даруй визнання”, всі міжнародні модні бренди були запрошені “приїхати до Румунії, поважати нашу культуру і, якщо хочуть – надихнутися, визнати наші витоки і творчо залучити людей, які з покоління в покоління створювали, збагачували, зберігали і передавали наші традиційні сорочки і традиційний одяг”, – йдеться на сторінці “La Blouse Roumaine” у Фейсбук.

В даний час Всесвітній день румунської традиційної сорочки відзначається в більш ніж 60 країнах і 130 населених пунктах, щорічно організовуються сотні заходів. Подія стала частиною програми музеїв та культурних установ в Румунії та за кордоном, відзначається як румунськими посольствами, так і дипломатичними місіями, а з 1 грудня 2022 року елементи “Мистецтва сорочки з альтицею – елемент культурної ідентичності в Румунії та Республіці Молдова” були внесені до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

Цього року, в день румунської народної сорочки, закордонні румуни увійшли в історію в Нюрнберзі – румунсько-молдовсько-німецький культурний центр “Думітру Дорін Прунаріу” в Німеччині зумів двічі потрапити до Книги рекордів Гіннеса: за найдовший румунський пояс, виготовлений за три місяці, довжиною 1 667,41 метрів, і за найважчий пояс, вагою 70 кілограмів. Румунський пояс був виміряний день раніше комітетом Книги рекордів, в якому взяли участь понад 1000 осіб з широкого кола організацій від Нової Зеландії до Молдови.

Криза, спричинена пандемією нового типу коронавірусу, зачепила у культуру. Якщо фінансування,
виділені сфері культури, були, й так невеликими, то недавня криза загострила проблеми, з якими стикаються як державні, так
і приватні культурні установи або незалежні митці. Не менш важливим є зменшення
числа публіки на будь-якому типі
культурних заходів. Протягом надзвичайного стану, запровадженого владою, культурні установи намагалися підтримувати
зв’язок з громадськістю виключно через Інтернет, але цей безпрецедентний виклик випробовує не лише культурну стратегію у критичних ситуаціях, але й інтерес громадськості до
культурних заходів.

Здається, конкуренція за збір коштів має місце, переважно, між громадськими та незалежними установами. З нагоди дебатів,
організованих Національним інститутом культурних досліджень, Анда Бекуц
Марінеску, директор цієї установи пояснила: «Ми не повинні забути про те, що ця конкуренція повинна проявлятися і на рівні залучення громадськості. Те, що
відбудеться далі, буде дуже залежати від рівня довіри людей до громадських та приватних культурних установ».

Крім того,
управління ризиками не повинно бракувати зі стратегії жодної культурної установи чи організації, вважає Анда Бекуц
Марінеску. Це було продемонстровано в останні місяці реальністю, на яку мало
хто очікував: «Важливим питанням є спосіб сприйняття ризиків людми. Ці ризики слід усвідомлювати і, можливо, ми повинні навчитися управляти ризиками, в тому числі на рівні культурних організацій. Виключається не лише громадськість, а й професіонали, які працюють у
культурній галузі. Очевидно, якість
художнього акту переосмислена з точки зору цього ризику, з яким ми всі
стикаємося».

Напевно, теж якість культурного акту є тією, яка змобілізує громадськість і поверне цю незамінну галузь будь-якому сучасному суспільству в цілому. Культурний
контент, хоча і поширюється у віртуальному середовищі, повинен адаптуватися до
попиту різних культурних громад і, водночас, підтримувати високі
стандарти. Анда Бекуц Марінеску: «Увагу, у наступному періоді, слід зосередити на якості
художнього акту, на якості змісту. Останнім часом ми спостерігаємо
надвиробництво культурного контенту в онлайн-середовищі, деякі з них не найкращої якості. Це глобальна конкуренція. Так само я
думаю, що важливо, як ми сприймаємо потреби громади, що означає фізична близькість, а також
спільноти смаків та уподобань, які утворюються в онлайн-середовищі».

Іріна Чіос, директор Адміністрації Національного фонду культури, бачить кризу
COVID-19 як своєчасність для культурної сфери.
Так чи інакше, події останніх місяців повернули увагу всіх до важливих проблем, з якими стикається культура в Румунії: «Цей вірус, для всіх нас, насправді – чудова своєчасність. Я думаю, що це вперше в історії Румунії, коли ми
говоримо про культуру на громадському та центральному рівнях. Це вперше коли були зроблені реальні кроки для підтримки цього сектору та початку системних
роздумів. Можливо, ми повинні скористатися цією можливістю серйозно, зібратися разом і подивитися, що можна зробити для
відомої культурної стратегії, а також якими можуть бути кроки для просування концепції культури на рівні загального менталітету».

Якщо період нав’язуваної ізоляції скоротив культурне
споживання, статистика показує тривожні цифри навіть у періоди нормальної
діяльності, коли доступ до культурних заходів був необмеженим у всій Європі. Румунія знаходиться в нижній частині
рейтингу на континенті щодо участі у культурних заходах. Більше про це розповість Тудорел Андрей, директор Національного інституту статистики Румунії:
«Наскільки мобільним є населення
Румунії з культурної точки зору, якщо говорити про цифри, порівняно з показниками, які ми маємо в інших європейських країнах. Дуже
важлива цифра, яка дає уявлення про те, що
означає соціальна мобільність румунського населення, вимірює участь у культурних заходах. Лише 30% населення Румунії
бере участь щонайменше в одній культурній події протягом року. У Франції понад 75% населення бере участь
хоча б в одному культурному заході протягом року. Середній показник в Європі -
понад 60%».

Статистика не доводить, що ми знаходимося в обнадійливій ситуації, пояснює Іріна Чіос: «Це стається тому, що населення Франції з раннього віку виховують для цього, тобто французи знають,
що для духовної та людської емансипації їм необхідна культурна складова. Дітей ведуть до музеїв, вони проводять там творчі заняття та майстер-класи. Це вони навчають змалку і продовжують так жити, незалежно від життєвих кар’єрних варіантів».

Як потужне і стабільне фінансування, так і залучення громадськості до культури можуть в майбутньому
врятувати культурні установи, і митців і свідомості. На думку фахівців, Румунія повинна слідувати європейським тенденціям з метою реформування цієї сфери
діяльності.

5 травня поточного року Марамуреська філія Союзу українців Румунії організувала в селі Рускова захід Пісні і танці Рущанської долини. Метою фестивалю є популяризація української народної пісні і танцю, збереження і продовження традицій та звичаїв зокрема сіл долини річки Рускова: Поєніле де Суб Мунте (Русь-Поляни), Репедя (Кривий) та Рускова. У фестивалі взяли участь творчі колективи вищезгаданих сіл, а також сусідніх сіл: Реміт, Великого Бичкова, Красного, Вишавської Долини та українські колективи з Сатумарського та Сучавського повітів.

На сцені Будинку культури села Рускова прозвучали гарні українські народні пісні, які перепліталися запальними танцями. Взяли участь понад 10 творчих колективів. Деталі подає Голова Марамереської філії Союзу українців Румунії Мирослав Петрецький: Відкрили фестиваль ансамбль «Рущанка» з Рускови, керівник Міхаєла Мікулайчук, після чого виступили діточки з Кривого та Рускови з танцями. Було приємно бачити гурт «Реметянка» з села Реміт, керівник вчителька української мови Лівія Роман. Від Сатумарської філії Союзу українців Румунії, з села Мікула, виступив гурт «Мікулянка», а з Сучавського повіту, з села Негостина виступив на високому рівні ансамбль «Червона калина», який представив танець Козачок та інші українські народні танці. З Великого Бичкова Марамуреського повіту виступив ансамбль «Червона ружа», керівник Анна Міхалі. Це був приємний сюрприз, оскільки цей ансамбль був заснований лише минулого року, а вже молодь та старші жінки просто зачарували присутню публіку. Старші жінки виконали стародавні українські пісні, а молодь йде їм у слід. Вони мають, як до речі, всі гуртки гарні народні костюми. З Вишавської Долини прибув гурт «Веселі гуцули», керівник Марія Папарига, які представили гарні пісні і танці. З села Красна виступив гурт «Красняночка», керівник голова місцевої сурівської організації Юра Мочерняк. З села Кривий виступив гурт «Надія», керівник Рекало Адріана. Фестиваль української пісні і танцю завершився виступом гурту «Голос Полонини» з села Русь-Поляни, керівник вчитель Михайло Мачока. Це лише четвертий випуск фестивалю, оскільки дотепер у цьому селі ми організували свято українського поета Тараса Шевченка, а після встановлення погруддя Великому Кобзареві у місті Сігету-Мармацієй це свято було перенесено там, а в селі Рускова почався організувати захід Пісні і танці Рущанської долини. Слід уточнити, що у селах долини річки Рускова проживає значна кількість українців. У селі Рускова – 5.700, у Полянах – понад 10.000, а у Кривому – 5.500 українців.

Голова сурівської організації села Ремети, перший заступник голови СУР-у, Василь Пасенчук розповідає про участь місцевого колективу «Реметянка» у заході Пісні і танці Рущанської долини: Гурт «Реметянка», яким керує вчителька української мови Лівія Роман гарно представив наше село, українську пісню та українські танці. Дівчата виступили з піснями «Мамина сорочка», «Рідний край» та з танцями, а малесенька Сіміна Колопельник, так би мовити соловейко української пісні, виконувала пісні «Червона калина» та «Рідна мова». Цей захід, організатори провели на дуже високому рівні.

Два творчі колективи, які діють при Марамуреській філії Союзу українців Румунії взяли участь 30 квітня поточного року в Музеї села Сігету-Мармацієй у VI-му випуску заходу «Великдень в Марамуреші», організованому мерією міста, присвячений висвітленню великодніх та весняних звичаїв румунів, нацменшин та інших народів. Про їхню участь розповідає вчитель Василь Пасенчук: Дуже гарно виступив наш гурт «Реметянка» й на заході «Великдень в Марамуреші», у Музеї села в місті Сігету Мармацієй. Крім нашого гурту, також дуже гарно представився жіночий гурт з села Вишня Рівна. У цьому міжнародному заході були запрошені взяти участь й колективи угорців, словаків та інших нацменшин. Також виступили Ансамбль «Мара» Будинку культури Сігету-Мармацієй, творчі колективи з марамуреських сіл: Ончешти, Бирсана, Сіліштя, Мойсей та гості з-закордону: фольклорні ансамблі з Словаччини, Сербії, Польщі, Франції, України. На мою це була честь для нас українців виступати на такій гарній події.

У місяці травні Марамурська філія СуР-у має заплановані чимало інших культурно-освітніх заходів, стверджує голова цієї філії Мирослав Петрецький: У місяці травні можна сказати, що дуже насичена програма. Наприклад, у неділю, 12 травня, будемо вшановувати пам’ять ветеранів, які воювали у Другій світовій війні. Будемо покладати вінки до Пам’ятника добровольцям в селі Поляни Марамуреського повіту. 18 травня, в місті Сігету Мармацієй в українському ліцеї імені Тараса Шевченка відбудеться національний етап Конкурсу декламування української поезії, а 19 травня будемо вшановувати українського поета Тараса Шевченка теж у місті Сігету-Мармацієй.

5 травня поточного року Марамуреська філія Союзу українців Румунії організувала в селі Рускова захід Пісні і танці Рущанської долини. Метою фестивалю є популяризація української народної пісні і танцю, збереження і продовження традицій та звичаїв зокрема сіл долини річки Рускова: Поєніле де Суб Мунте (Русь-Поляни), Репедя (Кривий) та Рускова. У фестивалі взяли участь творчі колективи вищезгаданих сіл, а також сусідніх сіл: Реміт, Великого Бичкова, Красного, Вишавської Долини та українські колективи з Сатумарського та Сучавського повітів.

На сцені Будинку культури села Рускова прозвучали гарні українські народні пісні, які перепліталися запальними танцями. Взяли участь понад 10 творчих колективів. Деталі подає Голова Марамереської філії Союзу українців Румунії Мирослав Петрецький: Відкрили фестиваль ансамбль «Рущанка» з Рускови, керівник Міхаєла Мікулайчук, після чого виступили діточки з Кривого та Рускови з танцями. Було приємно бачити гурт «Реметянка» з села Реміт, керівник вчителька української мови Лівія Роман. Від Сатумарської філії Союзу українців Румунії, з села Мікула, виступив гурт «Мікулянка», а з Сучавського повіту, з села Негостина виступив на високому рівні ансамбль «Червона калина», який представив танець Козачок та інші українські народні танці. З Великого Бичкова Марамуреського повіту виступив ансамбль «Червона ружа», керівник Анна Міхалі. Це був приємний сюрприз, оскільки цей ансамбль був заснований лише минулого року, а вже молодь та старші жінки просто зачарували присутню публіку. Старші жінки виконали стародавні українські пісні, а молодь йде їм у слід. Вони мають, як до речі, всі гуртки гарні народні костюми. З Вишавської Долини прибув гурт «Веселі гуцули», керівник Марія Папарига, які представили гарні пісні і танці. З села Красна виступив гурт «Красняночка», керівник голова місцевої сурівської організації Юра Мочерняк. З села Кривий виступив гурт «Надія», керівник Рекало Адріана. Фестиваль української пісні і танцю завершився виступом гурту «Голос Полонини» з села Русь-Поляни, керівник вчитель Михайло Мачока. Це лише четвертий випуск фестивалю, оскільки дотепер у цьому селі ми організували свято українського поета Тараса Шевченка, а після встановлення погруддя Великому Кобзареві у місті Сігету-Мармацієй це свято було перенесено там, а в селі Рускова почався організувати захід Пісні і танці Рущанської долини. Слід уточнити, що у селах долини річки Рускова проживає значна кількість українців. У селі Рускова – 5.700, у Полянах – понад 10.000, а у Кривому – 5.500 українців.

Голова сурівської організації села Ремети, перший заступник голови СУР-у, Василь Пасенчук розповідає про участь місцевого колективу «Реметянка» у заході Пісні і танці Рущанської долини: Гурт «Реметянка», яким керує вчителька української мови Лівія Роман гарно представив наше село, українську пісню та українські танці. Дівчата виступили з піснями «Мамина сорочка», «Рідний край» та з танцями, а малесенька Сіміна Колопельник, так би мовити соловейко української пісні, виконувала пісні «Червона калина» та «Рідна мова». Цей захід, організатори провели на дуже високому рівні.

Два творчі колективи, які діють при Марамуреській філії Союзу українців Румунії взяли участь 30 квітня поточного року в Музеї села Сігету-Мармацієй у VI-му випуску заходу «Великдень в Марамуреші», організованому мерією міста, присвячений висвітленню великодніх та весняних звичаїв румунів, нацменшин та інших народів. Про їхню участь розповідає вчитель Василь Пасенчук: Дуже гарно виступив наш гурт «Реметянка» й на заході «Великдень в Марамуреші», у Музеї села в місті Сігету Мармацієй. Крім нашого гурту, також дуже гарно представився жіночий гурт з села Вишня Рівна. У цьому міжнародному заході були запрошені взяти участь й колективи угорців, словаків та інших нацменшин. Також виступили Ансамбль «Мара» Будинку культури Сігету-Мармацієй, творчі колективи з марамуреських сіл: Ончешти, Бирсана, Сіліштя, Мойсей та гості з-закордону: фольклорні ансамблі з Словаччини, Сербії, Польщі, Франції, України. На мою це була честь для нас українців виступати на такій гарній події.

У місяці травні Марамурська філія СуР-у має заплановані чимало інших культурно-освітніх заходів, стверджує голова цієї філії Мирослав Петрецький: У місяці травні можна сказати, що дуже насичена програма. Наприклад, у неділю, 12 травня, будемо вшановувати пам’ять ветеранів, які воювали у Другій світовій війні. Будемо покладати вінки до Пам’ятника добровольцям в селі Поляни Марамуреського повіту. 18 травня, в місті Сігету Мармацієй в українському ліцеї імені Тараса Шевченка відбудеться національний етап Конкурсу декламування української поезії, а 19 травня будемо вшановувати українського поета Тараса Шевченка теж у місті Сігету-Мармацієй.

У період з 3 по 4 травня в Сучавському університеті імені Штефана Великого пройшов п’ятий Книжковий ярмарок «Alma Mater Librorum», у якому взяли участь видавництва з країни і з -за кордону (Молдови та України), поряд з видавництвами Сучавського та Яcського університетів. Захід ініційований і організований Бібліотекою Сучавського університету за підтримки керівництва університету у партнерстві з Мерією міста Сучава та Сучавською повітовою радою.

Більше 25 престижних видавництв з Румунії, Республіки Молдова та України взяли участь з книжковими стендами, а впродовж книжкового салону пройшли презентації книг та зустрічі з авторами, діалог з сучавськими студентами та викладачами, обмін досвідом. У всіх цих заходах взяли участь і сучавські любителі книги. Мета заходу-ознайомити читача з книгою та літературою взагалі, перекладами відомих авторів та заохотити людей читати.

Цього року Бухарестське видавництво Тритонік було почесним гостем Міжнародного книжкового салону Alma Mater Librourum. Серед видавництв присутніх у Сучаві нагадаємо Видавництво Румунської Академії, Дидактичне та Педагогічне Видавництво, Меморіал Іпотешти – Національний центр досліджень імені Міхая Емінеску, Видавництво Жунімя з міста Ясси, Бухарестське Видавництво Куртя Веке, Видавництво Cygnus з Сучави, Бухарестське Видавництво Нікулеску, університетські Видавництва з Ясс, Чернівців, Кишинева, Бухареста та Сучави, Видавництва релігійної книги.

Цей випуск книжкового салону «Alma Mater Librorum» був успішним. Він був спеціальним оскільки проходив під знаком Сторіччя Великого Об’єднання. На цей захід були запрошені особистості, які виступили з конференціями на цю тему. Відбулись презентації книг присвячені Великому Об’єднанню. Виступили також з конференціями на тему сторіччя Великого об’єднання університетські професори Андрей Марга та Стеліан Тенасе, які презентували свої книги. Андрей Марга, професор Клузького університету імені Бабеша Бойоя говорив про нові ідентитарні орієнтири у європейському просторі. А професор Міхай Якобеску презентував свою книгу Листи з Буковини. Книжковий салон організований нашим університетом- єдиний в країні, який утверджує не лише відомих авторів та видавництва , а й молодих авторів та видавництва-зазначила університетський професор Санда Марія Арделяну.

За словами координатора Бібліотеки Сучавського університету імені Штефана Великого університетського професора Санди Марії Арделяну присутність, на цьому книжковому салоні книги виданої в Україні університетськими видавництвами, і не тільки, є постійною у Сучавському університеті, і з огляду на те, що тут діє Відділ української мови та літератури. Наш університет має міцне партнерство з ЧНУ імені Юрія Федьковича, а між академічними бібліотеками двох університетів існує плідна співпраця. Видавництво ЧНУ Рута було включено до наших заходів, адже її представники були присутні і на Симпозіумі Внесок бібліотеки в утвердження культурного розмаїття в румунському просторі.

Книголюби мали можливість купити книги, зустрітися з письменниками, керівниками видавництв, діячами румунської та зарубіжної культури і поспілкуватись в присутності книг.