Tag: кулінарія

  • Фестиваль українського кулінарного мистецтва, в Теребешть

    Фестиваль українського кулінарного мистецтва, в Теребешть

    Сату-Марська філія СУРу організувала 16 жовтня в Теребешть перший фестиваль «Міжетнічне співжиття в Сату-Маре – традиційне українське кулінарне мистецтво». Акція спрямована на популяризації української культури та кухні а також культури інших нацменшин, які разом з румунами живуть
    у мирі, взаєморозумінні, взаємоповазі,
    взаємодопомозі та злагоді у Сату-Марському повіті.

    Голова Сату-Марської філії Союзу українців Румунії Ірина-Люба
    Горват подає деталі про хід події та про її значення: «Сату-Марська філія СУР з нагоди приходу осені організувала у селі
    Теребешть перший фестиваль «Міжетнічне співжиття в Сату-Маре – традиційне
    українське кулінарне мистецтво». Ми організували це свято у селі Теребешть,
    тому що у цьому селі проживають разом з румунською громадою національні меншини
    такі як: українці, шваби, угорці, рроми. Вони всі живуть у гармонії та
    злагоді, допомагають один одному та
    зберігають свої традиції і звичаї а також традиційні страви. Українська громада
    бажала представити своє кулінарне мистецтво. На фестивалі українські госпдинні
    повіту Сату Маре
    презентували наступні страви:
    вареники, голубці з грибами, мамалигу перекладену з бринзою, узвар, тістечка з яблуками та інші страви. Українці з України а також переселенці
    з України представили свою традиційну
    кухню: український борщ, канапки, сирники та різні тістечка. У свою чергу
    представники інших національних меншин села Теребешть представили свої
    традиційні страви, такі як: штруделі, фанкови, пироги з картоплею, сиром, капустою
    та різні тістечка. Сатумарська філія СУР організувала фестиваль у партнерстві з
    Префектурою Сату Маре, Теребештською місцевою радою, Повітовим музеєм Сату Маре,
    Повітовим центром збереження та популяризації традиційної культури та місцевою
    організацією CУР Теребешть. Взяли участь голова Союзу українців Румунії,
    депутат Микола-Мирослав Петрецький, префект Раду Рока, директор Управління культури
    Замфір Данчу, директор Повітового музею Лівіу Марта та мер села Тарна Маре Моніка
    Собіус. Присутні відмітили, що село Теребешть є зразком міжетнічного
    співіснування, що кожна меншина славиться своєю культурою, традиційним одягом
    та смачними традиційними стравами. Учасники також говорили про солідарність
    жителів Сату-Марського повіту з українським народом та українськими
    переселенцями ще з початку війни в Україні. Учасники фестивалю мали нагоду
    дегустувати різні традиційні смачні страви, приготовлені господинями за давніми
    рецептами, з використанням місцевих продуктів. Дякуємо СУР за фінансову
    підтримку та всім учасникам, в тому числі пані Василині Мотіці,
    голові місцевої організації СУР з Теребешть, за докладені зусилля. В
    рамках фестивалю пройшла також гарна концертна програма. На сцені виступили
    гурт «Мікулянкa» з Мікули, ансамбль «Коломийка» з Сірету Сучавського повіту,
    вокально-інструментальний ансамбль музичної школи з Ямниці Івано-Франківської
    області, України, та співак Адріан Лупеску. Також діточки школи Теребешть,
    підготовлені мером Маріанною Ворнічіцей зустріли гостей з Румунії та України з
    хлібом і сіллю та першими виступили на сцені з українською піснею. Фестиваль
    пройшов на високому рівні. Сподіваємось, що українські традиційні страви, та не
    лише, були по смаку присутніх, що фестиваль досяг своєї мети, а саме популяризації
    української культури та кулінарії, а також культури інших нацменшин нашого
    повіту, які разом з мажоритарним румунським населенням живуть у взаєморозумінні
    та взаємоповазі.»


    ucra-festival-culinar-participanti.png

    Мер ceлa Теребешть,
    Маріана Аворнічіці наголосила на моделі міжетнічного співіснування, якi
    пропонує її ceлo: «З огляду на те, що в комуні Теребешть румуни,
    українці, шваби, угорці та рроми живуть у злагоді,
    ми раді, що Сату-Марська
    філія Союзу українців Румунії, на чолі з пані Любою Горват, вирішила вперше організувати
    фестиваль «Міжетнічне співжиття в
    Сату-Маре – традиційне українське кулінарне мистецтво» у нашій комуні. Цей фестиваль був надзвичайним,
    тому що всі меншини були присутні, та кожназ них мала можливість представити свої специфічні традиційні смачні страви. Завдяки цьому фестивалю наша комуна є прикладом доброго міжетнічного співіснування, доброго порозуміння,
    єдності та поваги.»

    ucra-festivalculinar-terebesti.png

    На фестивалі у Теребешть Сату-Марського повіту були присутні й гості з України. Світлана Бойко, керівник вокально-інструментального
    ансамблю «Реприза» музичної школи з Ямниці Івано-Франківської області, України поділилася
    своїми враженнями від участі у фестивалі та висловила подяку Румунії за
    підтримку українського народу: «Найперше ми хочемо щиро подякувати за
    запрошення до мальовничої Румунії, на надзвичайне свято традиційного
    українського кулінарного мистецтва в Сату-Маре. Румунія вражає своєю
    гостинністю, щирістю та смачною кухнею. Ми мали змогу спробувати багато
    різноманітних страв, смаколиків, усього і неперелічити. Ми своїм
    колективом також превезли часточку своєї смачної країни, дуже хотілося передати
    український колорит, традицію і культуру нашої країни, тому разом у дружньому
    колі у національних українських костюмах
    варили для вас справжній український борщ та найсмачніші у світі українські вареники. А також дарували глядачам свою
    культуру, мистецтво та найкращі українські народні пісні. Нам було дуже приємно
    виконувати для вас нашу безсмертну «Червону руту», пісню про Україну та вже таку традиційну та у теперішній час
    популярну «Ой у лузі червона калина». Ваші
    оплески та слова вдячності приймали душу. Сьогодні у цей непростий час для
    України, Румунія є нашим справжнім другом, вірним помічником і ви подаєте нам
    руку допомоги та величину підтримку. Українці це знають, українці це
    відчувають і щиро вам дякують та низько вклоняються. Чекаємо з нетерпінням
    нових зустрічей, фестивалів та різноманітних заходів. Надія на швидку перемогу
    України. Щиро і від усього серця дякуємо
    Румунії. Слова Україні! Слава Румунії!»

    ucra-grup-ucraina.png

  • Фестиваль українського кулінарного мистецтва, в Теребешть

    Фестиваль українського кулінарного мистецтва, в Теребешть

    Сату-Марська філія СУРу організувала 16 жовтня в Теребешть перший фестиваль «Міжетнічне співжиття в Сату-Маре – традиційне українське кулінарне мистецтво». Акція спрямована на популяризації української культури та кухні а також культури інших нацменшин, які разом з румунами живуть
    у мирі, взаєморозумінні, взаємоповазі,
    взаємодопомозі та злагоді у Сату-Марському повіті.

    Голова Сату-Марської філії Союзу українців Румунії Ірина-Люба
    Горват подає деталі про хід події та про її значення: «Сату-Марська філія СУР з нагоди приходу осені організувала у селі
    Теребешть перший фестиваль «Міжетнічне співжиття в Сату-Маре – традиційне
    українське кулінарне мистецтво». Ми організували це свято у селі Теребешть,
    тому що у цьому селі проживають разом з румунською громадою національні меншини
    такі як: українці, шваби, угорці, рроми. Вони всі живуть у гармонії та
    злагоді, допомагають один одному та
    зберігають свої традиції і звичаї а також традиційні страви. Українська громада
    бажала представити своє кулінарне мистецтво. На фестивалі українські госпдинні
    повіту Сату Маре
    презентували наступні страви:
    вареники, голубці з грибами, мамалигу перекладену з бринзою, узвар, тістечка з яблуками та інші страви. Українці з України а також переселенці
    з України представили свою традиційну
    кухню: український борщ, канапки, сирники та різні тістечка. У свою чергу
    представники інших національних меншин села Теребешть представили свої
    традиційні страви, такі як: штруделі, фанкови, пироги з картоплею, сиром, капустою
    та різні тістечка. Сатумарська філія СУР організувала фестиваль у партнерстві з
    Префектурою Сату Маре, Теребештською місцевою радою, Повітовим музеєм Сату Маре,
    Повітовим центром збереження та популяризації традиційної культури та місцевою
    організацією CУР Теребешть. Взяли участь голова Союзу українців Румунії,
    депутат Микола-Мирослав Петрецький, префект Раду Рока, директор Управління культури
    Замфір Данчу, директор Повітового музею Лівіу Марта та мер села Тарна Маре Моніка
    Собіус. Присутні відмітили, що село Теребешть є зразком міжетнічного
    співіснування, що кожна меншина славиться своєю культурою, традиційним одягом
    та смачними традиційними стравами. Учасники також говорили про солідарність
    жителів Сату-Марського повіту з українським народом та українськими
    переселенцями ще з початку війни в Україні. Учасники фестивалю мали нагоду
    дегустувати різні традиційні смачні страви, приготовлені господинями за давніми
    рецептами, з використанням місцевих продуктів. Дякуємо СУР за фінансову
    підтримку та всім учасникам, в тому числі пані Василині Мотіці,
    голові місцевої організації СУР з Теребешть, за докладені зусилля. В
    рамках фестивалю пройшла також гарна концертна програма. На сцені виступили
    гурт «Мікулянкa» з Мікули, ансамбль «Коломийка» з Сірету Сучавського повіту,
    вокально-інструментальний ансамбль музичної школи з Ямниці Івано-Франківської
    області, України, та співак Адріан Лупеску. Також діточки школи Теребешть,
    підготовлені мером Маріанною Ворнічіцей зустріли гостей з Румунії та України з
    хлібом і сіллю та першими виступили на сцені з українською піснею. Фестиваль
    пройшов на високому рівні. Сподіваємось, що українські традиційні страви, та не
    лише, були по смаку присутніх, що фестиваль досяг своєї мети, а саме популяризації
    української культури та кулінарії, а також культури інших нацменшин нашого
    повіту, які разом з мажоритарним румунським населенням живуть у взаєморозумінні
    та взаємоповазі.»


    ucra-festival-culinar-participanti.png

    Мер ceлa Теребешть,
    Маріана Аворнічіці наголосила на моделі міжетнічного співіснування, якi
    пропонує її ceлo: «З огляду на те, що в комуні Теребешть румуни,
    українці, шваби, угорці та рроми живуть у злагоді,
    ми раді, що Сату-Марська
    філія Союзу українців Румунії, на чолі з пані Любою Горват, вирішила вперше організувати
    фестиваль «Міжетнічне співжиття в
    Сату-Маре – традиційне українське кулінарне мистецтво» у нашій комуні. Цей фестиваль був надзвичайним,
    тому що всі меншини були присутні, та кожназ них мала можливість представити свої специфічні традиційні смачні страви. Завдяки цьому фестивалю наша комуна є прикладом доброго міжетнічного співіснування, доброго порозуміння,
    єдності та поваги.»

    ucra-festivalculinar-terebesti.png

    На фестивалі у Теребешть Сату-Марського повіту були присутні й гості з України. Світлана Бойко, керівник вокально-інструментального
    ансамблю «Реприза» музичної школи з Ямниці Івано-Франківської області, України поділилася
    своїми враженнями від участі у фестивалі та висловила подяку Румунії за
    підтримку українського народу: «Найперше ми хочемо щиро подякувати за
    запрошення до мальовничої Румунії, на надзвичайне свято традиційного
    українського кулінарного мистецтва в Сату-Маре. Румунія вражає своєю
    гостинністю, щирістю та смачною кухнею. Ми мали змогу спробувати багато
    різноманітних страв, смаколиків, усього і неперелічити. Ми своїм
    колективом також превезли часточку своєї смачної країни, дуже хотілося передати
    український колорит, традицію і культуру нашої країни, тому разом у дружньому
    колі у національних українських костюмах
    варили для вас справжній український борщ та найсмачніші у світі українські вареники. А також дарували глядачам свою
    культуру, мистецтво та найкращі українські народні пісні. Нам було дуже приємно
    виконувати для вас нашу безсмертну «Червону руту», пісню про Україну та вже таку традиційну та у теперішній час
    популярну «Ой у лузі червона калина». Ваші
    оплески та слова вдячності приймали душу. Сьогодні у цей непростий час для
    України, Румунія є нашим справжнім другом, вірним помічником і ви подаєте нам
    руку допомоги та величину підтримку. Українці це знають, українці це
    відчувають і щиро вам дякують та низько вклоняються. Чекаємо з нетерпінням
    нових зустрічей, фестивалів та різноманітних заходів. Надія на швидку перемогу
    України. Щиро і від усього серця дякуємо
    Румунії. Слова Україні! Слава Румунії!»

    ucra-grup-ucraina.png

  • Куховарська книга для гігантів

    Куховарська книга для гігантів

    Найбільша куховарська книга в Румунії, під назвою Ейфорія була презентована на початку жовтня в місті Алба-Юлія, в рамках фестивалю Alba Carolina Food Fest. Величезна Куховарська книга належить кухарю Косміну Томі, відомий своїми інноваційними кулінарними рецептами, які він запропонував і реалізував в останні роки.

    Звідки взялася ідея цього проекту, і в чому його суть, розповідає шеф-кухар Космін Тома: Цей проект називається Ейфорія. Це книга триметрової висоти і чотириметрової ширини. Вона важить близько 100 кг. Я до цих пір видав сім кулінарних книг, а потім подумав, що повинен зробити щось виняткове. І тоді я вирішив зробити велику триметрову книгу. Ця книга є найбільшою книгою з рецептами в Європі. І включає в себе покращені рецепти та традиційні румунські рецепти, але я їх удосконалив. Я з Алба-Юлія (західна Румунія), невеликого містечка, і подумав, що ми повинні мати в ресторанах високого класу і наші традиційні страви. Наші препарати не знаходяться в ресторанах високого класу. І гадаю, що в будь-який момент ми можемо конкурувати з французькою кухнею, італійською, і я подумав приготувати ці кулінарні препарати по іншому.

    Які кулінарні рецепти пропонує шеф-кухар Космін Тома? По-перше, пропоную суп, але якого не їмо з ложкою, а з вилкою і ножем. Це суп-рубець. Він виглядає як піраміда. Інгредієнти, що знаходяться в традиційному рубець- супі, знаходяться і в моєму рубці. Старші кухарі знають, що є свиняча відбивна Алба Юлія, яка знаходиться в кулінарних книгах, її готували в Бухаресті, Тімішоарі і Яссах. Рубець схожий на холодець Я вирішив внести змін до цього кулінарного препарату. Також я створив власний рецепт: мариновані троянди. Я подумав, що до будь-якої м’ясної страви, і не лише, треба подавати і салат. І я подумав, не мариновані огірки, не маринований перець, я зроблю мариновані троянди. І в минулому році, готуючи варення з пелюсток троянд, я подумав, маринувати троянди. Я зробив це. Потім скуштував і вони були дуже смачні. Я подавав ці мариновані троянди в ресторані в місті Сібіу, клієнтам, і вони були дуже здивовані, що троянди можна з’їсти і мариновані. У нас також є десерт. Він називається Кремеш, в інших регіонах називається Кремшніт. Я вирішив трохи покращити цей десерт. Всі інгредієнти класичного Кремшніту знаходяться і в моєму десерті, тому що виглядає як футуристична скульптура. Його смак традиційний. Нічого не змінилося.

    Хоча представлені страви є творінням шеф-кухаря Косміна Томи, присутні на фестивалі Alba Carolina Food Fest запримітили, що запропоновані інгредієнти широко відомі для традиційних продуктів. Ми запитали шеф-кухаря Тому як сприймали люди, що прийшли на триденний фестиваль величезні рецепти: Я прибув лише другого дня на фестиваль. Я був дуже гордий, тому що люди дивились книги і запитували мене, чому я обрав саме ці препарати, як я їх зробив. Вони були дуже зацікавлені рецептами. Я був щасливий, тому що люди були зацікавлені.

    Єдиний рецепт, який не дотримується традиційних правил це мариновані троянди, що називаються Томові троянди. І якщо вам цікаво, як з’їсти мариновані троянди, ви можете спробувати рецепт у себе вдома, так як сам автор пропонує нам. Потрібно більше трояндових пелюсток, 300 мл води, три столові ложки цукру, оцту, 2-3 лаврових листки, червоний і чорний перець, і половину столової ложки морської солі, гірчиці, кориці, часник, лимоновий сік і хрін.

    Воду треба варити з насінням гірчиці і сіллю, а потім охолодити. Додайте цукор, корицю і часник. Після перемішуйте знову, покладіть перець – червоний і чорний – оцет, лавровий лист, хрін і лимонний сік. Покладіть все в банку, а потім додайте троянди. Після двох тижнів зберігання в холодильнику, мариновані троянди можна вживати замість зелених помідорів або солоних огірків, рекомендує шеф-кухар Тома.

    Що стосується своїх проектів, Космін Тома повідомив нам про свій намір створити кулінарний блог, найближчим часом.

  • Стежка кулінарних шедеврів

    Стежка кулінарних шедеврів




    300 кулінарних рецептів із гірських місцевостей повіту Нямц стали
    приводом для створення книги. Після видання, ініціатори проекту вирішили
    втілити її в життя, таким чином з’явився путівник місць для дегустації різних
    страв і напоїв. Чабарні, пансіонати та монастирі розказують свої історії за
    допомогою своїх найсмачніших страв. Починаючи від традиційного меню на основі
    дичини чи м’яса свійських тварин, з мамалигою чи овочами, які використовують у
    гірських зонах, до меню чабарень, забризканих зробленими місцевими мешканцями
    напоями, чи святкових монастирських меню з описом кожної страви, своєю
    художністю опису книга запрошує читачів до здійснення смачних екскурсій.




    Васіле Аведаней, представник Нямецької філії Гірського форуму Румунії
    став нашим гідом під час подорожі до цієї смачної зони. «Ми крок за кроком обійшли
    всі села в гірських районах повіту Нямц і написали книгу «Гастрономія в Нямецьких горах», що містить рецепти,
    зібрані від місцевих мешканців. Хтось подав нам ідею видати книгу і втілити її у
    життя… Так ми провели фестиваль гірської гастрономії, який пройшов у вересні
    в м. П’ятра Нямц і користувався великим успіхом. Ми записалися до конкурсу «EDEN»
    (Відмінні європейські місця признначення) і, з огляду на цьогорічну тему «Відмінні гастрономічні місця призначення», ми подумали, що маємо що показати. Об’єднали
    зусилля з асоціацією «Долина
    Осани», яка просуває туризм у зоні Нямц, запропонувавши їм взяти участь у цьому
    змаганні. Урешті-решт ми зайняли четверте місце і зараз знаходимося тут, щоб
    продемонструвати, що в повіті Нямц, як і в багатьох інших куточках Румунії,
    гастрономія є нішею, яка може сприяти розвитку туризму, і в той же час ми
    відкрили її як нематеріальну культурну спадщину, а нашим гаслом було «Їсти – це акт культури».»




    Отриманий кулінарний маршрут веде туриста в місця з незвичайними назвами:
    П’ятра Шоймулуй, Біказ Кей, Біказу Арделян, Чахлеу, Пояна Теюлуй та багато
    інших куточків країни, де можна скуштувати страви зі ще незвичайним смаком:
    бараняча рулька, тоапша (мамалига, зварена на сироватці, із сиром, перетертим
    із вишкварками та яйцем), токана з пташиного м’яса, пастрама з дикого кабана
    або желатиновий півень. З подробицями – Васіле
    Аведаней, представник Нямецької
    філії Гірського форуму Румунії: «Ми зібрали майже 300 рецептів, з яких
    відібрали 20 і зробили промо-продукт під назвою «Стежка гірських кулінарних шедеврів повіту
    Нямц». Тут були різні
    представницькі рецепти як бульз, балмуш, десь в Біказі Кей ми знайшли тоапшу, в
    іншому місці – свого роду коньяк, сільське ракіу, збагачене в кольорі горіховою
    бочкою, та інші традиційні страви. Вони знаходяться в мережі громадського харчування
    повіту Нямц, але ми відкрили для себе на середньому рівні можливість, яку б
    хотіли перетворити в мережу другого рівня, тобто мережу туристичних маршрутів,
    в яку включимо й чабарні. Саме чабарні дали нам багато видів страв, зі
    специфікою, яка не відповідає вимогам дозволів, але свіжість продуктів і спосіб
    їх обробки забезпечує їм продовольчу безпеку, достатню для того, щоб їх можна
    було просувати.»




    «Стежка гірських кулінарних шедеврів. Малий
    трактат гастронавтики» – це
    брошура, представлена на фестивалі гірської гастрономії «Гастрофест-2015», де місцеві виробники були запрошені взяти
    участь з нечуваними стравами, специфічними місцю: грибна токана, риба в
    ялиновому кошику (риба проточних вод, прокопчена один день й покладена потім на
    гілки берези, переплетеної з ялиною), рибні голубці в печеному гарбузі.
    Відвідувачі змогли відкрити для себе, окрім представлених делікатесів, і
    способи їх подачі, проте багато з представлених страв є важкими для травлення.
    Тож не бракувало й цуйки та вина, як не бракує їх і в меню, представлених у
    книзі. Наприклад, у святкових храмових, церковних меню, польових меню чи меню чабарень.




    Васіле Аведаней розповів, як можна
    дізнатися, куди можна податися поїсти: «У кожному селі були різні ферми, різні
    пансіонати та є свій фольклор. Коли виходиш з машини в якомусь селі і запитуєш
    першого зустрічного, чи можна поїсти там чогось смачного, він вкаже тобі те
    місце. Окрім цього, є дні сел, щорічні події, є храмові свята, є інші нагоди, до
    яких люди готуються і представляють іншим різноманітні традиційні страви. А ще
    монастирі, вони теж мають манливі меню, особливо десь поблизу монастиря Нямц
    знаходиться монастир Вовіденія, яке порадувало нас різноманітністю надзвичайних
    страв», – додав наш співрозмовник, залишивши нас мріяти про суп із сирними
    галушками чи про голубці у виноградному листі із тутешнім сиром та сметаною,
    забризкані цуйкою із пажитником.