Tag: кухня

  • Гаргіта – гастрономічний регіон Європи-2027

    Гаргіта – гастрономічний регіон Європи-2027

    Гаргітський повіт отримав звання «Гастрономічний регіон Європи» у 2027 році, яке присуджує Міжнародний інститут гастрономії, культури, мистецтв і туризму. Журі з семи країн високо оцінило цей регіон за його приголомшливі ландшафти, багаті кулінарні традиції та прихильність до сталого сільського господарства та біорізноманіття. Окрім дикої природи, Гаргіта також має багато історичних пам’яток, таких як укріплені церкви та середньовічні фортеці.

     

    Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita, розповів про види туризму, які розвиваються в цьому регіоні. «Запрошую вас здійснити віртуальну подорож Гаргітським повітом, ідеальним місцем для сімейного відпочинку, який було нещодавно оголошено «Гастрономічним регіоном Європи» 2027 року. Гаргіта має великий туристичний потенціал, відомі курорти та рекреаційні зони, серед яких бальнеологічні центри Беїле Тушнад, Борсек, Червоне озеро, Ізворул Мурешулуй або природні заповідники та пам’ятки природи, такі як озеро Святої Анни, Кеїле Біказулуй, Поляна Нарцисів, природоохоронна територія Келіманські гори. Тут є культурні та екуменічні пам’ятки, такі як церква Шумулеу Чук, важливий паломницький центр для католиків, укріплена церква храм Диржу, включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, замки Лезаря та Міко. І не можна не згадати про мофети, грязьові, торф’яні та соляні ванни. Мінеральні води є скрізь, адже джерел тут більше ніж 2 000. Деякі з них розливають у пляшки, але унікальним досвідом є дегустація води прямо там, де вона б’є з-під землі.»

     

    У казковому природному оточенні традиції та звичаї все ще живі та передаються з покоління в покоління. Ви можете ознайомитися з ними, відвідавши ремісників, беручи участь у місцевих заходах або завітавши до музеїв. «Мистецтво та народна музика мають важливе значення у повсякденному житті. Традиційні вечори, народні гуляння та різноманітні фестивалі ̶ це чудова нагода вшанувати або познайомитися з фольклорною творчістю. Народні костюми також є джерелом місцевої гордості та захоплення, а музеї повіту детально їх представляють. У деяких випадках музеї знайшли свій дім у монументальних будівлях. Наприклад, Секейський музей Чука в місті М’єркуря-Чук розташований у фортеці Міко, а музей Хааза Режьо в Одорхею-Секуєск переїхав до вілли Габерштумпф.»

     

    Повіт Гаргіта вирізняється не лише своїми культурними заходами. Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita, каже, що туристи, які віддають перевагу пішим прогулянкам горами, почуватимуться в своїй стихії. «У горах Гаргіти, Гешмаш, Келімань та Чук є багато помічених маршрутів. Узимку, ви знайдете тут гірськолижні центри, що пропонують різні варіанти для любителів зимових видів спорту. Найкрасивіші та найпопулярніші з них ̶ Гаргіта-Бей та Гаргіта-Медераш, Бучин, Чумань, Беїле-Гомород, Версаг. Більше інформації можна знайти на веб-сайті Visit Harghita в розділі «Гірськолижна Гаргіта». У нас є понад 100 туристичних програм по всьому повіту. Я хотів би також згадати й виділити бобслейні траси, більшість з яких мають сертифікат сімейного відпочинку. Серед них Ski Ghimeș в Лунка де Сус, де працює траса для бобслею завдовжки 1 800 метрів. Захопливий спуск майже в 1 500 метрів пропонує і Bob Vărșag. Окрім цього, варто згадати Oxygen Bob в ущелині Пингераць з бобслейною трасою завдовжки 1 260 метрів, що простягається майже на один кілометр через ліс поблизу Червоного озера. Подібний атракціон чекає на вас і на Lobogo Bob у Беїле Гомород. Найдовший у Румунії бобслейний спуск знаходиться в Топліці ̶ його протяжність перевищує 1 900 метрів. А літня траса в Борсеку, завдовжки майже 1 500 метрів, працює у весняно-осінній сезон.»

     

    У Гаргіті ви знайдете два відомих та особливих озера. Одне з них, озеро Святої Анни, яке утворилося у вулканічному кратері та є унікальним в Європі. «Ще одна краса ̶ Червоне озеро, яке утворилося після того, як зсув перегородив шлях річці. Донині тут можна побачити сліди затопленого лісу. Особливим досвідом може стати відвідування ущелин Вергішулуй. Тут наша пригода передбачає низку пішохідних мостів, які проходять через воду, над скелями або піднімаються до вапнякових печер. Природа була щедра і при формуванні пагорбів Прайд, де накопичилися поклади солі в достатній кількості, щоб їх можна було експлуатувати. Так виникла Прадська соляна шахта, де під землею знаходиться цілий світ. У безпосередній близькості від соляного басейну утворився соляний каньйон, де гори також із солі».

     

    Гастрономія повіту Гаргіта ̶ це справжня візитівка. Ви можете побалувати себе рецептами міжнародної кухні, але підкорять вас саме традиційні страви, каже Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita. «Аромати, які можуть спокушати ваші смакові рецептори, коли ви мандруєте цим повітом ̶ насичені та густі, ситні та димчасті, теплі та солодкі. Будь то чорба з квашеною капустою або свинина по-циганські, паприкаш або гуляш ̶ усе це лише половина цілого, яке можна доповнити фруктовою палінкою.

    Люди зрозуміли цінність і смак якісних продуктів, особливо тих, що готуються на невеликих фермах. Тому вони створили бренд навколо ідеї секейського продукту: козонак, сливова палінка або домашнє пиво, а також сири, джеми, мед і домашні сиропи. А навколо них є й нагода для святкувань і радості, зокрема Фестиваль казану в Борсеку, Фестиваль бринзи з мамалигою, Фестиваль картоплі в М’єркуря-Чук, Свято слив та Фестиваль фаршированої капусти.

    Асоціація міжмуніципального розвитку повіту Гаргіти Visit Harghita подала заявку у 2023 році. А під час візиту в жовтні 2024 року журі Міжнародного інституту гастрономії, культури, мистецтва та туризму ознайомилося з місцевими гастрономічними традиціями, громадськими ініціативами та стратегіями сталого туризму. На урочистій церемонії президенту Повітової ради Гаргіти було офіційно вручено звання «Гастрономічний регіон Європи». Підготовка до 2027 року вже розпочалася, а організатори прагнуть, щоби Гаргітський повіт з гордістю представив свою кулінарну та культурну спадщину під титулом «Гастрономічний регіон Європи”.»

     

    Гаргіта буде популяризована на міжнародному рівні не лише як туристичний напрям, а й як успішний приклад сталого розвитку та збереження кулінарної спадщини.

     

  • Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва

    Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва

    Другий захід «Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва» Сату-Марська філія Союзу українців Румунії, Теребештська місцева рада, Сату-Марський повітовий музей та Телеканал «Газета/Норд Вест» організували 22 вересня в місцевості Теребешть, де компактно проживає українська громада.

    Добре відомо, що українці є одними з найбільш гостинних народів. Вони вміють шляхом приготування страв та гостинців зробити справжнє свято. Захід, присвячений українській кухні та міжетнічному співіснуванню зібрав понад 220 учасників з Румунії та гостей з України.
    Голова Сату-Марської Філії СУРу д-р Ірина-Люба Горват подає деталі: «Другий захід «Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва» пройшов на високому рівні. Його метою є згуртувати українців з Румунії та з України, румунів, угорців та інших представників нацменшин, будучи відомий той факт, що повіт Сату Маре є зразком для гарного співіснування. Люди живуть у мирі та співпраці. Вони поважають культуру один одного, а кулінарні конкурси є дуже доброю нагодою куштувати різні традиційні страви та обмінюватися рецептами. На заході були присутні українські представники з Мікули, Агріша, Тарна-Маре та Сату-Маре, а також багато місцевих жителів. З української сторони участь у заході взяли Мирослава Ливч, керуюча справами Закарпатської обласної ради та депутат Закарпатської обласної ради, Віктор Семканич – мер громади Довге, Василь Немчук – депутат Довжанської сільської ради та Жанна Микитюк – директор Хустської ЗОШ І-ІІІ ступенів. У заході також взяв участь Роберт Ласло, менеджер Сату-Марького Повітового Центру збереження та просування традиційної культури. Василь Бучута, перший заступник голови СУР Сату-Маре, згадав про низку важливих заходів, організованих Союзом у повіті. Мер комуни Теребешть Маріанна Ніколета Аворнічіці подякувала СУР та депутату Миколі Мирославу Петрецькому за підтримку та організацію заходу в населеному пункті. Вона підкреслила, що саме за сприяння СУР буде укладено угоду про співпрацю та побратимство між громадою Теребешть та громадою Довге з України, що є вигідним для обох населених пунктів. Роберт Ласло підтвердив постійну підтримку інституції у проведенні таких заходів. Пані Міхаєла Григорян, представниця Повітового Музею Сату-Маре, розповіла про приємний досвід співпраці з СУР, особливо під час таборів, організованих для українських дітей. Василина Мотіка, голова місцевої організації СУР Теребешть, подякувала СУР за фінансову підтримку заходу і подякувала господиням, які приготували традиційні українські страви. Гості з України високо оцінили внесок СУР у зміцнення української громади в Румунії, у співпраці та подякували Голові СУР за його постійну підтримку України та українського народу. Виступив на відкритті співак і автор пісень Адріан Лупеску, а вокальний гурт «Боржава» з Довгого прекрасно представив український весільний обряд і традиційні пісні. Такі заходи зміцнюють ідентичність української громади. Щиро дякую всім організаторам, учасникам та гостям.»
    Директорка Хустської спецшколи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради Жанна Микитюк поділилася своїми враженнями від участі у заході в місцевості Теребешть: «Я мала за честь разом з делегацією з нашої школи бути на дуже чудовому заході, який був організований Союзом українців Румунії, а саме Повітовою Сату-Марською філією СУР. По-перше щиро дякую організаторам пані Ірині-Любі Горват, а також всім тим, хто був причетний до цього чудового свята за те, що ми мали можливість презентувати на цьому заході наше кулінарне мистецтво Закарпаття, могли показати елементи нашої культури, наших традицій. Дійсно це було величне свято, яке об’єднує народи, яке об’єднує нації, яке об’єднує громади і саме у Теребешть ми побачили наскільки об’єднуються люди заради того щоб зберігати традиції, в першу чергу це кулінарне мистецтво. Ми представили стіл Закарпатської кухні, на які були елементи нашого традиційного кулінарного мистецтва. Також показали свої вишивки, показали наше національне вбрання у вигляді вишиванки. Щиро дякуємо за те, що ви підтримуєте традиції українців у Румунії, за те що підтримуєте українську громаду. В першу чергу дякую СУРу, тому що враження, яке залишилися після участі у цьому міжетнічному святі це незабутні, тому що це приклад справді об’єднання співпраці громад. Щиро дякую, сподіваємося на подальшу співпрацю. Бажаю успіху та процвітання громаді Теребешть Сату-Марського повіту та всій Румунії. Дякуємо за те, що ви підтримуєте нас українців у цей складний час, час війни. Щиро дякуємо за допомогу, за моральну та матеріальну підтримку, за все що ви робити для нас. Слава Україні! Слава Румунії!»
    Мирослава Ливч, керуюча справами Закарпатської обласної ради та депутат Закарпатської обласної ради розповідає про участь делегації з України у заході в Теребешть. Вона щиро подякувала румунам та СУРу за постійну підтримку українському народу: «Захід Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва, організований Сату-Марською філією СУРу в комуні Терешть Сату-Марського повіту, пройшов на найвищому рівні. Адже це збереження української культури, традицій, мистецтв. Ми українці, які приходимо на захід цінує те, що СУР пропагує українську культуру, українські традиції, передає його з покоління в покоління українській меншині, яка компактно проживає в Румунії. Мене найбільше вразило те, що румуни з українцями, де компактно проживають, підтримують один одного, адже румуни стали нам в допомозі коли ворог наступив на нашу країну, саме румуни дуже багато прийняли батьків з малими дітьми, надали нам гуманітарну допомогу, саме через Румунію йшла військова допомога, підтримка нашого війська. Дуже вражає те, що уряд та Парламент Румунії підтримують нацменшини на державному рівні. Нацменшини завдячуючи цій підтримці можуть зберігати свої традиції, свою культуру, свою мову. Участь української делегації полягала в тому, що саме через такі заходи ми можемо посилювати транскордонне співробітництво між нашими громадами, як громадами Закарпаття України так громадами Сату-Марського повіту Румунії, де на таких заходах, як наші українці, так румуни в нас в Україні пізнають наші традиції, нашу культуру. Завдячуючи таким заходам ми посилюємо транскордонне співробітництво. Ми маємо дві спільні транскордонні програми це Україна-Румунія-Словаччина та Україна-Румунія. Саме через СУР маємо живив мостик між нашими громадами України та громадами Румунії, де посилюється транскордонне співробітництво в різних напрямках таких як: освіта, медицина, культура, інфраструктура. Тож ці заходи, які організовує СУР нам дуже потрібні та дають результат, приносять розвиток наших територіальних громад. На заході в Теребешть були присутні голова села Довге зі своїм аматорським народним колективом «Боржава», який поставив виставу плетіння вінків перед весіллям. Жителі села Теребешть мали можливість подивитися на українські традиції з України. Зі свого боку, українці з України насолоджувалися тим, що українці з Румунії передають нашу культуру по всьому світу, по всьому Європейському союзі. Так як ми незабаром станемо повноцінним членом ЄС, то нам дуже важлива співпраця між нашими сусідами ЄС. Саме через це, ми, українці інтегруємось в ЄС. Закарпатська обласна рада та Союз українців Румунії всіляко сприяє тому, щоб транскордонне співробітництво посилилось у співпраці між нашими громадами.»