Radio România Internațional

Tag: Кьовеші

9 жовтня 2020 року

КОРОНАВІРУС – Президент
Клаус Йоганніс у п’ятницю заявив, що не хоче повертатися до надзвичайного стану в Румунії і, що обмежувальні заходи повинні бути введені там, де немає альтернативи. Водночас глава держави наголосив на
необхідності дотримання превентивних норм. «Не слід панікувати, але ми маємо усвідомити, що знаходимося в надзвичайно серйозній суспільній
ситуації і, якщо хочемо, щоб наше подальше життя було
близьким до нормального,
повинні дотримуватися правил», – сказав Клаус Йоганніс. 3186 нових інфікованих
SARS-CoV-2, було зареєстровано в Румунії за останню добу, після проведення майже 30 тисяч тестів
на національному рівні,
– оголосила Група стратегічної комунікації. Так само було зареєстровано
52 випадки смерті, в результаті чого загальна кількість померлих від нового коронавірусу
перевищила 5300. Загалом з
початку пандемії в Румунії було підтверджено майже 149 тисяч випадків інфікування новим коронавірусом, а понад 115 000 осіб одужали. 613 пацієнтів перебувають у реанімації. У Бухаресті є десятки
спалахів епідемій, загальна кількість захворювань перевищила 21 000, а
коефіцієнт заражень
за останні 14 днів, є найвищим в
країні – 2,28 на 1000 жителів.

ОБМЕЖЕННЯ – Прем’єр-міністр Людовік
Орбан сьогодні зустрівся з представниками сфери ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні), яка серйозно потерпає
через епідемію
коронавірусу, з якими обговорив заходи, вжиті кабінетом
міністрів щодо цієї галузі.
Власники готелів, ресторанів та кав’ярень
кажуть, що їм потрібна додаткова
підтримка уряду для вирішення проблем, викликаних режимом
обмежень, запровадженим
через коронавірус, на додаток до технічного безробіття, яке зараз отримують працівники в цій сфері.
Після зустрічі з главою уряду представники
ГоРеКа заявили, що
їхні пропозиції були
прийняті для розгляду уряду, від
якого вони очікують конкретної відповіді на наступній
зустріч на початку наступного тижня. У четвер уряд обговорив у першому читанні
проєкт термінової
постанови, яка передбачає звільнення компанії ГоРеКа від
сплати специфічного податку до кінця цього року.

РУМУНІЯ-США – Міністр економіки Румунії Вірджил Попеску та американський
міністр енергетики Ден Бруйє сьогодні у Вашингтоні підписали міжурядову угоду
про співробітництво щодо модернізації ядерного реактора та будівництва двох нових, на
Чернаводській атомній електростанції, що на сході Румунії. У четвер міністр оборони Румунії Ніколає Чуке та
його американський колега Марк Еспер підписали у Вашингтоні угоду про дорожню
карту військової співпраці на наступні десять років. Документ містить загальні
цілі та інтереси в галузі оборони, такі як модернізація цього сектору та
безпека в Чорноморському регіоні.

ГОЛОКОСТ – Президент
Румунії Клаус Йоганніс сьогодні опублікував відеопослання з нагоди
Національного дня пам’яті жертв Голокосту, віддаючи данину пам’яті всім жертвам
та подяки живим, вцілілим у тій страшній трагедії. Глава держави також рішуче
засудив прояви жорстокості, які назавжди понівечили історію Румунії. «Від імені
всіх румунів я рішуче стверджую, що ми ніколи не збудемо невинних жертв і
також зобов’язуємось не допустити повторення такої трагедії», – сказав президент
Йоганніс у своєму посланні. Міністерство закордонних справ також вшанувало
пам’ять жертв трагічних подій Другої світової війни та закликало до активних
національних та міжнародних дій щодо боротьби з поширенням мови ненависті та
антисемітизму в Інтернеті. У 40-х роках сотні тисяч євреїв Румунії були або
депортовані в Придністров’я (на схід) пронімецьким режимом маршала Йона
Антонеску, або відправлені у нацистські концтабори угорськими фашистами, які окупували
частину Трансільванії (північний захід).

ПРОКУРАТУРА ЄС – Румунія делегує загалом 15
прокурорів до Європейської Прокуратури,
яку очолює румунка Лаура
Кодруца Кьовеші, на 5 більше ніж було оголошено раніше, – повідомив міністр юстиції Кетелін Предою.
Згідно із заявою відповідного міністерства, на
неформальній зустрічі міністрів юстиції країн-членів ЄС у форматі
відеоконференцій Кетелін Предою «висловився зая кнайшвидший початок роботи Прокуратури ЄС». Робота цієї прокуратури, створеної для
боротьби з незаконним привласненням європейських коштів, стикається із затримками, оскільки Брюссель
готується виділити десятки мільярдів євро країнам, які постраждали від пандемії
коронавірусу, з пов’язаним з цим ризиком їх нецільового використання, пише AFP. Призначена в 2019 році на чолі нової Прокуратури ЄС,
зі штабквартирою в Люксембурзі, румунка Лаура Кодруца Кьовеші була приведена до присяги тільки в кінці вересня разом
з 22 прокурорами з держав-членів ЄС.

ФУТБОЛ – У п’ятницю, 9 жовтня, в Києві пройшов матч восьмої відбірної групи Євро-2021, в якому зіграли молодіжні збірні
Румунії та України. Поєдинок завершився мінімальною перемогою українських футболістів – 1:0, завдяки голу з пенальті на 80-й хвилині. У групі лідирує збірна Данії з 19 очками, на другому місці
– збірна Румунії, яка набрала
16 балів. Команда України посідає третю сходинку набравши 10 очок в 7 матчах. Минулого
року на молодіжному чемпіонаті Європи в Італії та Сан-Марино збірна Румунія дійшла
до півфіналу. У четвер ввечері основна збірна Румунії на виїзді зазнала поразки
1:2 від Ісландії у півфінальному матчі кваліфікації Євро-2020 і вибула з
кваліфікаційного раунду європейської першості. У групі 1B Ліги націй Румунія є
лідером, після того, як у вересні зіграла внічию, 1:1, вдома, з Північною
Ірландією та перемогла Австрію з рахунком 3:2. До групи також входить Норвегія,
з якою румуни зіграють у неділю в Осло.

9 October 2020
Баланс 2019 року: Огляд основних подій у Румунії упродовж року

Румунське головування в
Раді ЄС

Рівно через
12 років від вступу в ЄС у січні Румунія офіційно прийняла піврічне ротаційне
головування у Раді Європейського Союз. Бухаресту вдалося закрити 90 кейсів та
провести близько 2500 заходів. Незаперечним успіхом став Європейський саміт у місті
Сібіу (у центрі) щодо майбутнього Євросоюзу, на якому була окреслена Стратегічна
програма дій на період 2019-2024 роки. За словами тогочасного прем’єр-міністра, соціал-демократки Віоріки Денчіле,
концепція згуртованості між громадянами, громадами, регіонами та
країнами-членами була головним гаслом румунського головування в Раді ЄС. За її словами Бухарест також
поставив перед собою такі завдання як: вдосконалення соціальної політики,
сприяння гендерній рівності та боротьбі з антисемітизмом, ксенофобією та
ненавистю.

Поразка лівих на виборах Європарламенту

За
результатами голосування румунських виборців 26 травня до Європейського
Парламенту потрапили депутати від шістьох політичних сила. Націонал-ліберальна
партія, яка на той час була в опозиції, здобула найбільшу кількість голосів,
близько 27%. Друге і третє місця поділили між собою Соціал-демократична партія,
«перша скрипка» тодішньої керівної коаліції та правий альянс, до якого входять
Союз «Рятуйте Румунію» та партія PLUS. По
двоє депутатів пройшли до Європарламенту від партії «Про Румунія», Демократичного
союзу угорців Румунії та партії «Народний рух», які набрали 5-6%. Іншим сімом політичним
силам, які взяли участь у виборах, в тому числі Альянсу лібералів та демократів,
на той час меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції, не вдалося здолати 5% виборчий поріг. На закордонних виборчих дільницях румунам довелось
знову годинами чекати у нескінченних чергах, при цьому основні звинувачення у
неналежному проведенні виборчого процесу за кордоном були спрямовані у бік
Міністерства закордонних справ. Одночасно з виборами до Європарламенту був
проведений і референдум з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоганнісом.
Понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі, сказали «так» продовженню боротьбі
з корупцією.

Кінець
соціал-демократичної епохи

Наступного
дня, 27 травня, фактичний лідер коаліції при владі, голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня був ув’язнений за
рішенням Верховного суду, який засудив його до 3 років з половиною років
позбавлення волі за корупцію. Він отримав цей вирок у справі про фіктивне
працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати
референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна Бесеску. Після ув’язнення
Лівіу Драгні прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перейняла лідерство у партії, а
соціал-демократ Марчел Чолаку був обраний замість нього на посаду спікера Палати
депутатів.

Зміна уряду

Уперше за тридцять років посткомуністичної
демократії, Румунія має «одноколірний» ліберальний уряд. 4 листопада парламент затвердив Програму дій нової
урядової команди на чолі з лідером Націнал-ліберальної партії Людовіком Орбаном. Підрахунок голосів поклав край тривалому напруженому
очікуванню, адже напередодні було важко
сказати, чи зуміє Людовік Орбан набрати 233 голоси, тобто половину плюс один
від загальної кількості сенаторів і депутатів, необхідних для затвердження
уряду. Урешті-решт набралося 240 голосів, враховуючи, що частка лібералів у парламенті становить близько 20%. Ліберали «сіли за кермо» уряду після того як парламент підтримав
ініціативу Націонал-ліберальної партії й оголосив недовіру
соціал-демократичному уряду Віоріки Денчіле. Ініціатори резолюції про недовіру уряду назвали команду Віоріки Денчіле найбільш шкідливим кабінетом міністрів за останні 30 років і заявили, що після їх відставки представлять у
парламенті відповідальну програму діяльності, спрямовану на розвиток та модернізацію країни та
реальне процвітання кожного румуна.

Румунки
на важливих європейських посадах

Комісаром
ЄС з питань транспорту у новій Європейській комісії, яка розпочала роботу 1 грудня, стала
євродепутат від Націонал-ліберальної партії Румунії-Європейської народної
партії Адіна Велян. Серед пріоритетів та цілей, які вона поставила перед собою налічуються екологічно чистий та рівноправний транспорт. Колшиня вчителька та депутат Європарламенту
з 2007 року, Адіна Велян (51 рік) була віцеспікером європейського законодавчого
органу та очолювала в минулому комітети з питань навколишнього середовища та з питань
промисловості. За даними дослідження, здійсненого у квітні групою VoteWatch
Europe Адіна Велян посіла четверте місце у рейтингу найвпливовіших депутатів
Європарламенту попереднього скликання. Вона є четвертим єврокомісаром від Румунії
після Леонарда Орбана, який був відповідальним за багатомовність, Дачіана
Чолоша на чолі сільськогосподарського відомства та Коріни Крецу, яка
відповідала за регіональну політику Єврокомісії. Інша румунка, колишній головний
антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші очолила майбутню Прокуратуру ЄС,
створену передусім для посилення боротьби з шахрайством та зловживаннями у
використанні коштів з бюджету Європейського Союзу.

Переобрання
президента

Чинний
президент Клаус Йоганніс, за підтримки Націонал-ліберальної партії, здобув
перемогу в чергових президентських перегонах. У другому турі президентських
виборів 24 листопада він набрав понад 66% голосів, удвічі більше ніж експрем’єрка
Віоріка Денчіле. Через два дні після найбільш розгромної поразки кандидата від соціал-демократів
у посткомуністичній історії Румунії, остання пішла у відставку з посади лідера
партії. На церемонії інавгурації переобраний президент Клаус Йоганніс пообіцяв,
що й надалі буде непохитним прихильником дотримання основних прав і свобод
громадян, найвищих цінностей, закріплених у Конституції, у дусі демократичних
традицій румунського народу та ідеалів грудневої антикомуністичної революції
1989 року, за які боролися і пролили кров румуни 30 років тому.

Спорт

У
червні молодіжна збірна Румунії дійшла до півфіналу чемпіонату Європи з
футболу, проведеного в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
Олімпійські ігри в Токіо. Після 56-річної перерви румунські футболісти знову братимуть
участь в олімпійських змаганнях. У розіграші Європейських кубків чемпіон
Румунії з футболу клузький CFR вийшов до 1/16
фіналу Ліги Європи, де у лютому зустріне іспанську «Севілью». У тенісі румунка
Сімона Халеп та канадійка румунського походження Б’янка Андреєску закінчили поточний
рік на 4-му та 5-му місцях у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA).

28 December 2019
3 листопада 2019

НАТО – Сьогодні
поблизу Лондона стартував дводенний ювілейний саміт НАТО. Лідери країн НАТО,
серед яких і президент Румунії Клаус Йоганніс відзначають 70-ту річницю з дня
заснування Північноатлантичного альянсу. З цієї нагоди глава румунської держави
наполягатиме на важливості єдності та солідарності між союзниками. Клаус
Йоганніс представить оцінку Бухареста розвитку безпеки на регіональному та глобальному
рівнях. Для Румунії в нинішньому контексті надзвичайно важливим є підтвердження
єдності і згуртованості альянсу та міцні трансатлантичні відносини, а під час
переговорів президент Румунії наголосить на важливості Чорного моря для
забезпечення безпеки в регіоні. Як передає наш кореспондент у Лондоні очікується,
що за підсумками саміту буде прийнято коротку публічну заяву стратегічного
характеру, в якій буде зазначено прогрес та проблеми, які непокоять НАТО. Так
само, не виключається, що на зустрічі лідерів у середу буде обговорена
можливість порушення процесу роздумів про майбутнє НАТО, враховуючи останні
заяви президента Франції Еммануеля Макрона про те, що НАТО знаходиться в
коматозному стані, в умовах, коли США скорочують свою частку в НАТО, а Туреччина
здійснює військові операції без погодження дій з союзниками. Керівництво НАТО
та канцлер Німеччини Ангела Меркель заперечили ці заяви, стверджуючи, що в
нинішніх умовах Альянс потрібен більше ніж коли-небудь.

ЄВРОСОЮЗ – У Брюсселі відбулося дводенне
засідання Ради Європейського Союзу з питань правосуддя та внутрішніх справ. У
вівторок новий Головний прокурор ЄС, румунка Лаура Кодруца Кьовеші представила своє
бачення та плани дій Європейської прокуратури, яка має розпочати свою
діяльність у листопаді 2020 року. До тих пір головний прокурор має завдання
координувати організацію та функціонування нової структури. Установа матиме
повноваження розслідувати випадки транскордонного шахрайства на рівні ЄС.
Наразі 22 держави-члени ЄС офіційно прийняли рішення про приєднання до
Європейської Прокуратури.

ОСВІТА – Трохи більше половини
румунських учнів здатні застосовувати у повсякденному житті отримані в школі
знання. Відповідно до звіту, опублікованого Організацією економічного
співробітництва та розвитку (ОЕСР), у 2018 році Румунія досягла найгірших результатів
у дослідженнях PISA (Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів)
порівняно з 2015 та 2012 роками, як з математичної та читацької компетенції,
так і в сфері природничих наук. Румунські учні посіли 47 місце у списку, який
складається з 79 країн-учасниць. Оцінювання PISA проводиться кожні три роки,
починаючи з 2000 року і показує рівень знань учнів віком 15 років у читанні,
математиці та природничих науках.

ЗЛОЧИННІСТЬ – Комітет з питань правової
політики Палати депутатів у вівторок одностайно схвалив пропозицію керівної
Націонал-ліберальної партії та Союзу «Рятуйте Румунію» про скасування Закону
про компенсаційно-касаційне оскарження судових рішень. За скасування
проголосували також депутати від опозиційної Соціал-демократичної партії. У
середу відповідний законопрєкт буде виставлено на голосування Палати депутатів,
після чого буде направлений президентові для підписання. На засіданні комітету
міністр юстиції Кетелін Предою заявив, що особисто представить в Європейському
суді з прав людини посилення насильства у Румунії після прийняття відповідного
закону. Нормативно-правовий акт набув чинності восени 2017 року і призвів до
дострокового звільнення тисяч ув’язнених, які згодом вчинили інші тяжкі злочини.

3 December 2019
20 вересня 2019 року

ВИБОРИ – У неділю, 22 вересня Центральне виборче бюро завершить реєстрацію кандидатів у президенти Румунії. Сьогодні до ЦВБ документи для реєстрації подали чинний президент Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, та лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу СРР-ПЛЮС. У четвер документи до Центрального виборчого бюро для реєстрації кандидатом на виборах президента подали прем’єр-міністр та лідер керівної СДП Віоріка Денчіле та представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор Палеологу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада.

ЗАБРУДНЕННЯ – Екологічні та правозахисні організації Румунії сьогодні розпочали тиждень протестів проти відсутності ефективних заходів боротьби зі зміною клімату. Сьогодні в Бухаресті відбувся марш протесту від одного з центральних парків міста до Міністерства навколишнього середовища, з метою привернути увагу влади до наслідків зміни клімату на національному рівні, а також до необхідності вжиття заходів у найбільш забруднюючих галузях промисловості. Акція є частиною глобального протесту проти забруднення, кульмінаційною подією якого буде гігантське зібрання у Нью-Йорку, за три дні до саміту ООН з екологічних питань. Недавнє дослідження французьких вчених показує, що глобальне потепління відбувається набагато швидше, ніж вважалося раніше.

ФЕСТИВАЛЬ – Останні три дні Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску будуть багатими на події. Сьогодні у програмі фестивалю: концерт Тімішоарського філармонічного оркестру «Банатул» у концертній залі Радіо Румунія. Потім на сцені румунського Атенуму французький вокально-інструментальний ансамбль «Ліричні дарування» під керівництвом Крістофа Руссета виконає оперу Фрідріха Генделя «Юлій Цезар в Єгипті». У ролі Клеопатри виступає канадська сопрано Каріна Говін. Теж сьогодні любителі класичної музики мають змогу побачити оперу Арсенала Шенберга «Мойсей та Аарон» у виконанні філармонічного оркестру ім. Джордже Енеску. У цьому році програмою Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску передбачено проведення 84 концертів за участі понад 2500 найвідоміших музикантів світу. Радіо Румунія виступає співпродюсером фестивалю.

СЕКУРІТАТЄ – Колишній президент Румунії Траян Басеску співпрацював з комуністичною таємною поліцією. Відповідну ухвалу у п’ятницю прийняв Апеляційний суд Бухареста. Судова справа була порушена за клопотанням Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє про оголошення екс-президента таємним співпрацівником Секурітає Траян Басеску заявив, що оскаржить рішення Апеляційного суду. За словами його адвоката, у той час, коли він нібито давав інформаційні замітки, на які посилається Національна рада з питань дослідження архівів Секрутатє, будучи студентом Морського інституту колишній глава держави був військовим і був зобов’язаний беззастережно виконувати накази. Нагадаємо, що на початку 2000-их років колишній президент отримав від Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє довідку про неспівпрацю з таємною поліцією під час комуністичного режиму.

ШАХРАЙСТВО – Колишній головний антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші у четвер заручилася достатньою кількістю голосів послів держав-членів ЄС, необхідною для її обрання Головним прокурором ЄС, – повідомляє EUObserver. А публікація USNews зазначає, що вона стане першим прокурором ЄС по боротьбі з шахрайством, а більшість держав-членів підтримали її кандидатуру, незважаючи на опозицію румунського уряду. Цей факт розцінюється її прихильниками як важливий крок у боротьбі з поширенням авторитаризму у багатьох центрально- та східноєвропейських країнах, – зазначає Financial Times, тоді як Courrier International пише, що непідкупна румунка бере штурмом європейське шахрайство. Європейська прокуратура буде створена в наступному році з метою боротьби з корупцією, шахрайством з ПДВ та іншими правопорушеннями, які негативно впливають на бюджет ЄС, – зазначає Reuters.

БУХАРЕСТ – Сьогодні виповнюється 560 років з першої документальної згадки про столицю Румунії – Бухарест. З цього приводу Генеральна мерія організує протягом вихідних безліч культурних заходів: майстер-класи, вуличні акції, театральні вистави, вуличні фуд-корти, концерти та вже традиційний міжнародний конкурс 3D-відеомепінгу «iMapp Бухарест», що відбудеться вже ушосте. У суботу вісім команд представлять свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу парламенту, другої за величиною адміністративної будівлі у світі після Пентагону. Перед змаганням відомі музиканти Шиллер та Вальдек, виступлять з концертами на сцені на площі Конституції у центрі столиці.

20 September 2019
Збільшуються шанси для Лаури Кьовеші

Франція відкличе свого кандидата на посаду керівника майбутньої Європейської прокуратури
і підтримуватиме румунку Лауру Кодруцу Кьовеш на цей пост. Про це оголосила Адміністрація Президента в Бухаресті після телефонної
розмови між президентом Клаусом Йоганнісом та його французьким колегою Еммануелем Макроном. Хоча
в суперницьких європейських
політичних родинах, центрист Макрон пообіцяв представнику народних Йоганнісу відкликати кандидатуру свого
співвітчизника Жана Франсуа Бонера, якого також підтримала колишня Рада
Європейського Союзу під головуванням лівого уряду в Бухаресті. Європейський
парламент, у свою чергу, підтримав пані Кьовеші як у попередньому парламентському скликанні, так і в поточному.

Фактично, президент нового
законодавчого органу ЄС Давід Сассолі надіслав листа до Ради Європейського Союзу,
нагадавши про повну підтримку членів Європарламенту румунського кандидата.
Відповідно до спільнотного законодавства, головний прокурор спільно призначається
Парламентом і Радою на семирічний термін, який не може бути поновлений. Наконечник
спису у боротьбі з корупцією для деяких, керівник поліцейської
системи в очах інших, пані Кьовеші часто вважалась найсильнішою жінкою в Румунії. Незадовго до звільнення президентом Клаусом Йоганнісом у червні 2018 року, після
рішення Конституційного Суду, вона визнала, в Нью-Йорку на дебатах,
організованих ООН, що найбільшим викликом для Румунії є
збереження незалежності суддів і прокурорів.

Були неодноразові спроби змінити
антикорупційне законодавство, щоб обмежити законодавчі засоби, що
використовуються антикорупційними прокурорами, або декриміналізацію деяких справ. Були випадки, коли знzття
недоторканості політиків,
обвинувачених у корупційних правопорушеннях, було відхилено. Вся система правосуддя зіткнулася з
атаками через фальшиві
новини або публічні заяви, спрямовані на послаблення довіри до судової системи»-підсумувала очільниця Управління
періjд, коли більшість СДП-АЛДЕ звинувачувалась, що намагається припинити антикорупційну боротьбу і підпорядкувати магістратів. Крім полеміки, статистика
залишається.

За
останні п’ять років, під керівництвом пані Кьовеші
Національне антикорупційне управління подало до суду справи 14-ох міністрів і колишніх міністрів і 53 парламентарів, 27
з них вже були засуджені. За той же період Управління
арештувало
понад 2,3 млрд. доларів
США. Нещодавно новий проєвропейський прем’єр-міністр сусідньої Республіки
Молдова Майя Санду, заявила, що хоче
європейського прокурора на чолі Генеральної прокуратури і
зазначила,
що зробила
запрошення у цьому сенсі колишній очільниці Національного антикорупційного
управління в Румунії. Проте коментатори більш певні, що пані Кьовеші стане
майбутнім головою Європейської прокуратури, яка запрацює
наступного
року

22 July 2019
24 – 30 березня 2019 року

Чергова
полеміка довкола Посольства Румунії в Ізраїлі

Король Йорданії Абдулла
II скасував свій триденний візит до Румунії, який мав
розпочатися
у понеділок. Таке рішення він прийняв після того, як прем’єр-міністр Віоріка
Денчіле повідомила, що уряд має намір перенести Посольство Румунії в Ізраїлі з
Тель-Авіва в Єрусалим. Вона сказала, що остаточне рішення з
цього питання буде ухвалене
після «завершення відповідного
аналізу
всіма конституційними суб’єктами, залученими до процесу прийняття рішень в
країні, і в умовах повного консенсусу». Про це прем’єр-міністр
заявив на конференції Американсько-ізраїльського комітету
громадських зв’язків (AIPAC), на запрошення якого вона здійснила візит до Сполучених Штатів Америки. Президент Клаус Йоханніс заявив, однак, що остаточне рішення в цьому питанні приймає він, оскільки,
відповідно до Конституції, він здійснює керівництво зовнішньополітичною
діяльністю держави і представляє державу в
міжнародних відносинах. Європейський Союз підтвердив
свою
позицію щодо Єрусалиму і оголосив, що єдиним
реальним рішенням конфлікту між Ізраїлем і Палестиною є існування двох держав і перетворення
Єрусалиму на спільну столицю для ізраїльтян і палестинців. У жовтні 2018
року Міністерство закордонних справ направило уряду аналіз
наслідків перенесення посольства з Тель-Авіва
в Єрусалим. Він містить як аргументи «за», так і «проти», – сказав глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану,
який відмовився оприлюднювати рекомендацію МЗС. Ідея переїзду Посольства Румунії в
Ізраїлі була озвучена керівною коаліцією в Бухаресті, зокрема лідером соціал-демократів Лівіу Драгнею, наприкінці
2017 року в прямому ефірі політичного
ток-шоу. Його заява викликала
жорстку
реакцію з боку правої опозиції. Палестинська автономія
тимчасово
відкликала свого посла в Румунії.

У Румунія
стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту

Четвер був останнім
днем, коли партії, політичні союзи або незалежні кандидати в Румунії змогли
подати свої списки або кандидатури на вибори
до Європарламенту, що пройдуть 26 травня. До Центрального
виборчого бюро мали бути подані списки, а також 200 тис. підписів для партій та
100 тис. для незалежних кандидатів. До 6 квітня ЦВБ має прийняти рішення про
реєстрацію або відхилення кандидатів, а апеляції можуть бути подані до 12
квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях будуть визначені шляхом
жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і завершиться вранці 25
травня. Згідно з останнім опитуванням громадської думки
головна керівна ліва Соціал-демократична партія та найбільша опозиційна, права
Націонал-ліберальна партія користуються
практично однаковою підтримкою виборців, приблизно 26% голосів. А потім йдуть опозиційний
«Альянс
2020», утворений Союзом «Рятуйте Румунію» та Партією свободи, єдності і солідарності з результатом 15%, а також Альянс лібералів та демократів (партнер СДП у керівній коаліції) і Про Румунія (партія, утворена з перебіжчиків від СДП),
обидві з 9%. Прохідний бар’єр до
Європейського парламенту може подолати й Демократичний союз
угорців Румунії, який користується
підтримкою приблизно 5% опитаних.

Референдум з питань правосуддя

Президент Клаус Йоханніс у четвер заявив про намір
провести референдум з питань правосуддя 26 травня, одночасно з виборами до
Європейського Парламенту. Глава держави не уточнив, яке запитання буде поставлено до народу на референдумі,
але піддав гострій критиці дії керівної коаліції, яку закликав зупинити
постійний наступ на правосуддя, додавши, що уряд Соціал-демократичної партії
давно перетнув всі межі дозволеного. «Прийняття урядом термінової постанови з цього
питання до завершення процесу волевиявлення громадян буде нелегітимним, – сказав
президент додавши, що правосуддя – це питання національного інтересу, а
громадяни мають суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб
корупція стала державною політикою. У відповідь на це лідер соціал-демократів
Лівіу Драгня звинуватив президента в спробі підпорядкувати собі суддів і
прокурорів і оголосив, що його партія планує подати скаргу до прокуратури на
дії Клауса Йоханніса якого звинувачує в державній зраді.

Корупція та антикорупція

Прокурори Відділу росзлідування злочинів, вчинених суддями
і прокурорами вручили колишньому керівнику антикорпуціного управління Лаурі
Кодруці Кьовеші підписку про невиїзд у справі, в якій їй було оголошено про
підозру у зловживанні службовим становищем, підкупі та завідомо неправдивих
показаннях. Справа була порушена у грудні 2018 року за скаргою колишнього
депутата від Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом
кількох корупційних справ і в даний час переховується в сусідній Сербії. Останній
стверджує, що вісім років тому, Кьовеші попросила його заплатити 200 тис. євро
за перевезення літаком до Румунії з Індонезії румунського бізнесмена,
оголошеного в міжнародний розшук за обвинуваченням у вчиненні кількох економічних
злочинів. Тим часом другий раунд переговорів між представниками Ради
Європейського Союзу та Європейського Парламенту довкола призначення Головного
прокурора ЄС закінчився безрезультатно. Європарламент підтримує кандидатуру
Лаури Кодруци Кьовеші, а Рада ЄС підтримує француза Жана-Франсуа Бонерта.
Наступні переговори намічений на 4 і 10 квітня. Майбутній головний прокурор буде
обраний строком на сім років, а Європейська прокуратура має запрацювати наприкінці
2020 року.

Румунія
на міжнародних спортивних змаганнях

Жіноча
волейбольна команда CSM Алба Блаж програла на виїзді з рахунком 3:1 італійському
Busto Arsizio у вирішальному матчі фіналу Кубка CEV, другого за важливістю континентального
змагання. У першому матчі італійки виграли 3:0. Минулого року румунські волейболістки
стали фіналістками Ліги чемпіонів, але програли в Бухаресті стамбульському VakifBank.
З іншого боку збірна Румунії на цьому тижні перемогла вдома з рахунком 4:1 команду
Фарерських островів у групі F кваліфікаційного раунду Чемпіонату Європи з
футболу 2020. У дебютному матчі румуни програли збірній Швеції з рахунком 2:1.
У цій групі також грають Іспанія, Норвегія та Мальта, а до фінальної частини
європейської першості вийдуть команди, які посядуть перше та друге місця. Жеребкування
фінальної стадії Євро-2020 відбудеться 30 листопада 2019 року в Бухаресті. Столиця
Румунії також прийматиме чотири матчі фінального турніру – три на груповому
етапі та один в 1/8 фіналу.

30 March 2019
Суперечка довкола румунської кандидатури на посаду керівника Європейської прокуратури

Колишня очільниця антикорупційного управління
Румунії Лаура Кодруца Кьовеші
у четвер дізналася про те, що проти неї було порушене нове провадження. Теж у
четвер у Брюсселі оголосили, що Конференція голів Європарламенту вирішила
підтримати її кандидатуру на посаду головного прокурора майбутньої Прокуратури ЄС на переговорах з цього питання, які відбудуться найближчим часом між Європарламентом і Радою ЄС.

Пані Кьовеші упевнена,
що прокурори суперечливого управління з розслідування злочинів вчинених
магістрами викликали її на допит не випадково саме в день, коли Європейський
парламент розглядав питання обрання головного прокурора Європейської
прокуратури. Лаура Кодруца Кьовеші: «Я не думаю, що це випадковість, вважаю, що
мене спеціально викликали у цей день, вважаю, що сьогодні мені навмисно не
дали можливість дати показання і роз’яснити речі. Так само вважаю, що мене
спеціально викликали для ознайомлення з матеріалами по одній справі і там мене
поставили перед фактом, з порушенням процедури виклику прокурором, давання показань
в іншій справі.»

Не роблячи із
себе жертви, колишній головний антикорупціонер Румунії заявила, що проти неї
вже два роки ведуть брудну кампанію, а Судова інспекція майже 50 разів перевіряла
її роботу. Вона стверджує, що під час повідомлення про підозру прокурор
у справі порушив всі її права, в тому числі вручив документи, що не мають
підпису прокурора. З неофіційних джерел стало відомо, що у другій справі Лаура
Кодруца Кьовеші підозрюється у створенні організованого злочинного угруповання,
що складалося з прокурорів антикорупційного управління і співучасті у пред’явленні
несправедливих обвинувачень.

Це все вигадки, -
каже пані Кьовеші. Вона називає абсурдними і звинувачення в першому провадженні:
зловживання службовим становищем, завідомо неправдиве показання та отримання хабара,
порушеному проти неї за скаргою колишнього депутата від Соціал-демократичної
партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох корупційних справ і в даний
час ховається в сусідній Сербії. Обидві справи були порушені прокурорами спеціального
відділу з розслідування злочинів, вчинених магістратами (суддями і прокурорами),
який за словами критиків був нещодавно створений чинною парламентською
більшістю для залякування прокурорів і суддів.

З іншого боку
румунська влада продовжує незрозумілі для європейських партнерів зусилля, щоб
заблокувати призначення екс-голови Національного антикорупційного управління
Румунії на керівну посаду в Прокуратурі Євросоюзу. Уряд підтвердив своє авторство листа, який міністр юстиції
Тудорел Тоадер опублікував в газеті Financial Times. У ньому Тоадер
стверджує, що колишня очільниця антикорупційного управління не заслуговує посади
головного прокурора Європейської
прокуратури, тому що на чолі антикорупційного управління зловживала службовим
становищем і вдавалася до залякувань під час розслідування.

У відповідь
Національна антикорупційна дирекція Румунії, також у листі, надісланому
британському виданню, звинуватила міністра Тудорела Тоадера у поширенні
неправдивої інформації про діяльність управління. Нічого нового на антиКьовеському
фронті чинної лівої влади в Бухаресті. Питання в тому, як позиціонуватиме себе румунська
влада, якщо Лаура Кодруца Кьовеші таки стане керівником Європейської
прокуратури?

8 March 2019
7 березня 2019 року

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у четвер, в останній день свого візиту до Брюсселя, провела зустріч з головним переговірником Європейського Союзу з питань Брекзиту Мішелєм Барньє, в контексті наближення наміченої дати виходу Великої Британії з ЄС – 29 березня. Переговори були зосереджені на захисті прав європейських громадян. У середу, у перший день свого візиту, прем’єр-міністр Румунії зустрілася з віце-президентом Європейської Комісії Франсом Тіммермансом, з яким обговорила останні поправки до законів, що визначають правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії. Представник Єврокомісії висловив зростаючу стурбованість останніми подіями у питаннях, пов’язаних з Механізмом співробітництва і контролю в сфері правосуддя. Вони домовились про зустріч експертів Румунії та Європейської комісії на наступному тижні для обговорення відповідних питань.

РЮВС – Рада ЄС сьогодні прийняла рішення про внесення змін до механізму цивільного захисту. Таким чином, ЄС посилює свої спроможності щодо покращення системи запобігання ризикам та надання своєчасної підтримки державам-членам та іншим країнам-учасницям при будь-якій природній або техногенній катастрофі. Схвалений сьогодні Радою юстиції та внутрішніх справ нормативно-правовий акт передбачає створення резерву додаткових ресурсів – rescEU, для надання допомоги в ситуаціях, коли існуючі загальні можливості є недостатніми. Засідання міністрів юстиції на внутрішніх справ країн ЄС очолила міністр внутрішніх справ Кармен Дан у контексті головування Румунії в Раді ЄС. Порядок денний також включав співпрацю на європейському рівні у сфері юстиції та безпеки кордонів, реформування Спільної європейської системи надання притулку, відповіді ЄС на міграцію та тероризм. У п’ятницю міністрам юстиції буде надано актуалізовану інформацію про останні кроки, вжиті для створення Європейської прокуратури, яка має запрацювати у 2020 році.

ПРАВОСУДДЯ – Колишня
очільниця Національного антикорпційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші
сьогодні після допиту в спеціальному
відділі з розслідування злочинів вчинених суддями і прокурорами, заявила, що
була викликана для давання показань в одній справі і констатувала, що проти неї
була порушена ще одна кримінальна справа за фактом створення організованого
злочинного угруповання, що складалося з прокурорів антикорупційного
управління. Лаура Кодруца
Кьовеші також повідомила, що в процесі ознайомлення
нею з новими обвинуваченнями, прокурором у другій справі були порушені всі її
процесуальні права, а одним з таких порушень є вручення їй
документів, що не мають підпису прокурора. Нагадаємо, що колишній головний
антикорупціонер Румунії сьогодні
була викликана на допит як підозрювана у справі за фактами зловживання службовим становищем, хабарництва та завідомо
неправдиві показання. Усі звинувачення вона відкидає. Переше провадження проти
неї було порушене за скаргою колишнього депутата від Соціал-демократичної
партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох корупційних справ і в даний
час ховається в сусідній Сербії. Лаура
Кодруца Кьовеші є головним фаворитом на посаду головного прокурора Європейської прокуратури. Наприкінці лютого вона отримала
найбільшу кількість голосів у комітетах громадянських свобод та з питань
бюджетного контролю Європейського парламенту, за підсумками слухань трьох
кандидатів на посаду першого в історії головного прокурора Європейської
прокуратури.

ПРОТЕСТ – Викладачі та студенти Національної школи політичних та адміністративних наук у четвер висловили свою солідарність з протестом магістратів та приєдналися акції своїх колег з різних румунських вишів. Вони засудили «будь-яку спробу політичного підпорядкування» правосуддя в Румунії. Нагадаємо. Що раніше й актори кількох театрів у Бухаресті та інших містах Румунії організовували акції протесту на знак солідарності з суддями та прокурорами. Нещодавня термінова постанова уряду, що вносить низку суперечливих змін до законів, що визначають правові засади здійснення правосуддя у Румунії наразилася на шквал критики з боку магістратів. Прокурори і судді близько 80 прокуратур і судів у більш ніж половині повітів країни розпочали акцію протесту, що припускає тимчасове призупинення роботи та проведення мовчазних протестів перед судовими інстанціями.

ЦЕНТРОБАНК – Сприяння фінансовому співробітництву та економічні і фінансові події на глобальному рівні стали центральними темами візиту голови НБР Мугура Ісереску до Китаю на запрошення свого колеги у Пекіні Ганя Ї. Як повідомляє прес-служба Національного банку Румунії, з 28 лютого по 5 березня румунська делегація мала зустрічі з керівництвом китайського центрального банку, Банку Китаю, одного з найбільших комерційних банків, що контролюються державою, та Азійського міжнародного інфраструктурного банку, міжнародного банку, створеного у Пекіні в 2016 році, що інвестує в інфраструктуру та інші сектори азійських країн.

7 March 2019
24 лютого – 2 березня 2019 року

Протести
румунських магістратів

У Румунії тривають
безпрецедентні протести магістратів, прокурорів і суддів після прийняття урядом
чергової термінової постанови №7/2019 року про внесення низки суперечливих
поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та
здійснення правосуддя у Румунії. На знак протесту на цьому тижні була призупинена
діяльність кількох прокуратур, в тому числі Управління по боротьбі з організованою
злочинністю і тероризмом, яке уперше вирішило припинити діяльність з 26
лютого по 8 березня, період, протягом якого будуть розглядатися лише термінові ситуації.
І судді найбільшої румунської інстанції – Трибуналу міста Бухарест призупинили
свою діяльність до 7 березня. Усі
справи, що перебувають на розгляді трибуналу, за винятком термінових випадків,
будуть відкладені на сім днів. Магістрати вимагають скасування відповідної
постанови та призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів,
вчинених магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього
питання. Тим часом, міністр юстиції Тудорел Тоадер, ініціатор суперечливої
постанови, заявив, що розробив нову термінову постанову, яка скасує низку положень
постанови №7, що викликала хвилю протестів, зокрема ті, що передбачають, що і судді
можуть посідати керівні посади в прокуратурах.

Колишня керівниця
антикорупційного управління Румунії є фавориткою на посаду головного прокурора
Європейської прокуратури

Колишній головний
антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів
у Комітеті громадянських свобод (LIBE) та Комітеті з питань бюджетного контролю
(CONT) Європейського парламенту за підсумками слухань трьох кандидатів на
посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури. Друге і
третє місця посіли француз Жан-Франсуа Бонерт і німець Андрес Ріттер. Лаура
Кодруца Кьовеші заявила, що результат голосування в Європарламенті – це не
просто особиста перемога: «Це голосування не тільки за мене, це голосування за
всю румунську систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які
підтримали боротьбу з корупцією та верховенство права в останні
роки. Це голосування за всіх прокурорів та суддів в Європі, які працюють під
постійним тиском. Я не мала підтримки румунського уряду, але й не просила її,
не чекала і не чекаю.» У Бухаресті права парламентська опозиція привітала
перемогу колишнього керівника антикорупційного управління і розкритикувала керівні
Соціал-демократичну партію та Альянс лібералів і демократів, заявивши, що вони
«зрадили Румунію» і «організували наклепницьку кампанію» проти румунського
кандидата. Депутати Європарламенту від цих двох політичних сил голосували
проти кандидатури Лаури Кодруци Кьовеші. Сенатор від Соціал-демократичної
партії Клаудіу Манда заявив, що
соціал-демократи проголосували проти, оскільки вона зловживала владою на посаді
голови антикорупційного управління. Кандидатура на посаду головного прокурора
Європейської прокуратури має бути погоджена шляхом переговорів між
Європарламентом і Радою держав-членів ЄС.

Рекомендації Європейської Комісії для Румунії

Економіка Румунії стикається з підвищеними ризиками, – попереджає
Європейська Комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну співтовариства.
У документі, оприлюдненому в середу, Єврокомісія згадує, зокрема, термінову
постанову уряду №114/2018 р., а також прийнятий парламентом закон, який попри
принцип незворотності дії обмежує відсотки за іпотечними кредитами, загрожуючи нормальному функціонуванню фінансового сектора. Крім того, у звіті Європейської
комісії заначається, що заходи передбачені постановою №114 сильно послаблюють другий
рівень пенсійної системи. Фахівці ЄС стверджують, що нововведення мають
негативний вплив на майбутні пенсії румунів, на ринок капіталу і негативно вплинуть
на майбутні інвестиції, збільшать невизначеність, роблячи економіку Румунії
менш привабливою як для румунських, так і для іноземних інвесторів. Ризики для
румунської економіки пов’язані зі збільшенням дефіциту рахунку поточних
операцій, а також зі збільшенням витрат на оплату праці унаслідок підвищення
мінімальної заробітної плати та зарплат працівників у державній системі.
Європейська Комісія також привертає увагу на низьку ефективність системи освіти та сфери досліджень.
У своєму аналізі Єврокомісія наголосила на необхідності стимулювання інвестицій,
проведення відповідальної бюджетно-фіскальної політики та здійснення добре
продуманих реформ.

Участь президента Румунії Клауса Йоханніса у саміті «Бухарестської
дев’ятки»

Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні здійснив
візит у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті «Бухарестської дев’ятки (Б9)»,
на якому виступив за посилену присутність НАТО в Чорному морі. Лідери дев’яти держав-членів
ЄС і члени НАТО на східному фланзі Альянсу у заключній заяві наголосили, що Європейський
Союз і НАТО сильніші разом. Переговори, у яких взяв участь і Генеральний
секретар НАТО Йенс Столтенберг, також зосередилися на безпековій ситуації у
східному сусідстві та в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс висловив
занепокоєння з приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що
військові дії протягом останніх років свідчать про те, що Росія продовжує бути
загрозою для стабільності в регіоні. Він сказав, що події в регіоні свідчать
про те, що союзники мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські
оборонні можливості і забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в
регіоні. Президент Йоханніс наголосив на необхідності надання більшої підтримки
партнерам НАТО на Сході, передусім Україні та Грузії, щоб збільшити їх
обороноздатність перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до
чистої пропаганди. Формат Б9 був створений з ініціативи президентів
Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в Бухаресті, а
другий – у Варшаві в червні 2018 року.

2 March 2019
Румунка лідирує у відборі на посаду європейського Генпрокурора

Улітку минулого року Лаура Кодруца Кьовеші була звільнена з посади
головного прокурора Національної антикорупційної дирекції. Президент Клаус Йоханніс був змушений відкликати її з посади після рішення Конституційного Суду, що позбавляло його
права не бути згодним із пропозицією міністра юстиції Тудорела Тоадера про відкликання Кьовеші з посади головного антикорупційного прокурора.

Спершу глава держави
відхилив пропозицію міністра як необґрунтовану, що підтвердила і Вища рада
магістратури, чий висновок, однак, має консультативний характер. Тепер, прокурор Кьовеші,
чию діяльність на чолі антикорупційної прокуратури весь час хвалила Єврокомісія у своїх звітах на тему правосуддя в
Румунії, претендує на посаду генпрокурора
Європейської прокуратури. Це черговий доказ того, що ніхто не є пророком у
своїй країні. Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів після слухань у
Комітеті з громадянських свобод (LIBE) законодавчого органу ЄС.

Кодруца Кьовеші відмітила, що голосування – це не лише її особиста
перемога: «Це голосування не просто за мене, це голосування за всю румунську
систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які підтримали
боротьбу з корупцією та виступили за верховенство права в останні роки. Це
голосування за всіх прокурорів та суддів у Європі, які працюють під тиском. Я
не отримала підтримки уряду Бухаресту, я її не просила, не чекала на неї й не
чекаю».

Жоден серйозний аналітик й не підозрював, що Кьовеші наївно розраховує на підтримку з боку влади, яка не
тільки заперечує її заслуги, але й звинувачує в організації зловживань
антикорупційної прокуратури. Голосування «проти Кьовеші» європарламентарів з
боку Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів та демократів з боку
лівих сил Бухаресту є доказом цього. Сенатор від Соціал-демократів Клаудіу Манда зазначив, що його політсила виступила проти призначення
Лаури Кодруци Кьовеші на посаду керівника Європейської прокуратури, оскільки
вони знають, які саме зловживання вона скоїла, керуючи Національною
антикорупційною дирекцією. Це прекрасний приклад, як Європейський
парламент підходить до цього питання, причому повчаючи нас, що політичний
фактор не повинен втручатися в судову систему. Європарламент ідеально демонструє,
як в цей вибір втручається політика, – сказав, у свою чергу, лідер
Альянсу лібералів та демократів Келін Попеску Терічану.

Натомість, опозиційна Націонал-ліберальна партія
вважає, що це голосування було перемогою країни в Європейському Парламенті,
тоді як в Союзі «Рятуйте Румунію» назвали це, ще одним ляпасом для більшості
соціал-демократів та Альянсу лібералів та демократів від європейських партнерів.
Далі очікується політичне рішення на рівні Ради Європейського Союзу та
голосування в Європарламенті. Європейська прокуратура, яка, як очікується,
запрацює у 2020 році, буде незалежним бюро, в підслідності якого буде
розслідування, та передача до суду справ щодо злочинів пов’язаних із
розкраданням бюджету ЄС, таких як шахрайство, корупція або транскордонне шахрайство
на суми в понад 10 мільйонів євро. Прокуратура ЄС матиме штаб-квартиру в
Люксембурзі й буде
складатися з головного прокурора і колегії прокурорів з усіх країн-учасниць. Головний
прокурор Європейської прокуратури матиме семирічний мандат.

28 February 2019
У Страсбурзі про боротьбу з корупцією

Керівник національного антикорупційного
управління Лаура Кодруца Кьовеші, яка вважається найвпливовішою жінкою в Румунії і користується найбільшою
підтримкою правого електорату, будучи фавориткою на пост президента, має високу
репутацію і за кордоном. Нещодавно, на запрошення Верховного суду Болгарії, вона
відвідала цю країну, щоб поділитися румунським досвідом в дуже чутливій для
обох держав сфері.

У Румунії 90% справ про корупцію закінчуються обвинувальними
вироками, у Болгарії цей відсоток у 30 разів менший, – відзначив кореспондент Румунського
радіо в Софії, а це означає, що румунська стратегія може бути корисним прикладом для
болгарських сусідів.

У понеділок пані Кьовеші була запрошена до
Страсбурга на Конференцію Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO). Загальною темою дискусії
було запобігання корупції серед посадовців найвищого рангу і працівників
правоохоронних органів, після того як попереднього разу увага була зосереджена
на явищі корупції серед парламентаріїв, суддів і прокурорів. Конфлікти інтересів, політика переманювання з публічної в приватну сферу колишніх членів
виконавчої або законодавчої гілок влади, декларації доходів і механізми притягнення
до відповідальності були серед тем міжнародної конференції в Страсбурзі.

Румунія має внести зміни до законодавства, що
регулює інститут недоторканності та підвищити прозорість в сфері державних
закупівель, з тим щоб підвищити ефективність боротьби з корупцією на державному
рівні, – сказала пані Кьовеші. Вона вважає, що міністри мають користуватися статусом
недоторканності лише упродовж періоду своїх повноважень, з тим, щоб після цього
можна було продовжити розслідування корупційних дій. У своєму виступі,
розміщеному на сайті GRECO і перейнятому інформаційними агентствами, головний
прокурор румунського антикорупційного управління навела приклад міністра,
підозрюваного в отриманні близько 45 тисяч євро за сприяння в укладенні
договорів ряду приватних компаній з державними органами, але справа була закрита тому що парламент не підтримав
питання про його позбавлення недоторканності.

Це була одна з невдач Національної антикорупційної
дирекції в ході масштабної антикорупційної боротьби, під час якої тільки в 2016
році було пред’явлено звинувачення більш як тисячі посадовців середньої та
вищої ланок державного управління. Серед них 3 міністри, 6 сенаторів, 11
депутатів, 47 мерів, 16 суддів або прокурорів і 21 керівник держкомпаній. Однак
не завжди результати роботи антикорупційного управління були такими вражаючими.
Рівно десять років тому, в 2006 році, незадовго до вступу країни в Європейський
Союз, до суду було скеровано обвинувальні акти за фактом корупції на високому
рівні щодо всього 360 осіб. Чотири роки по тому кількість підсудних перевищила
900 осіб, а в 2016 році сягнула 1273
особи.

Результати прокурорів антикорупційного
управління засновані, на думку експертів GRECO, на реальній незалежності судової системи,
спеціалізації прокурорів, функціональному законодавстві та консенсусі
політичного класу, який, принаймні декларативно, підтримує боротьбу з
корупцією, навіть якщо політики є головними фігурантами найгучніших кримінальних
справ.

21 March 2017
Корупція та боротьба з корупцією

Боротьба з корупцією в Румунії продовжує бути під увагою влади але й міжнародної преси. Явище корупції обійшлося в минулому році румунській державі і приватним компаніям збитками у близько один мільярд євро, сума, за яку держава могла побудувати 200 км автостради у країні, чия дорожня інфраструктура є однією з найпоганіших у Європі, пише Reuters. Активний темп боротьби з корупцією в Румунії триватиме до тих пір, поки посадовці не перестануть одержувати хабар або завдавати збитків державному бюджету, незалежно від публічного тиску на прокурорів, запевнила, в інтерв’ю Радіо Румунія, головний прокурор НАД Лаура Кодруца Кьовеші.

Вона спростувала чутки згідно з якими, на діяльність прокурорів впливають події на політичній сцені: “Активний темп діяльності прокурорів НАД триватиме. До тих пір, як ми матимемо державних службовців і важливих посадових осіб, які крастимуть гроші з державного бюджету або отримуватимуть хабарі взамін на виконання своїх обовязків, діяльність прокурорів НАД буде інтенсивною. Ми не розслідуємо людей за приналежність до якоїсь політичної партії або релігійного культу, а залежно від займаних ними посад в державному апараті”.

Голова НАД уточнила, що зараз прокурорами проводиться розслідування у понад 7000 кримінальних провадженнях. Лаура Кодруца Кьовеші також сказала, що в наступний період будуть доопрацьовані в пріоритетному порядку ті справи порушені проти обвинувачених, проти яких було застосовано запобіжні заходи. Розвиток подій у деяких справах був захоплюючим. Таким чином, проти Елени Удря, колишнього міністра розвитку, проводиться зараз розслідування за новий злочин, а саме відмивання грошей, до чого додаються й попередні звинувачення: зловживання службовим становищем, зловживання впливом і хабарництво.

Водночас, НАД продовжила на 30 днів ордер на попередній арешт проти мера 5 Бухарестського району Маріана Вангеліє, обвинуваченого у зловживанні службовим становищем, одержанні хабара і відмиванні грошей. Що стосується вже відомої справи сенатора Дана Шови, обвинуваченого у співучасті в зловживанні службовим становищем, Конституційний Суд змусив Сенат (Верхню палату Парламенту) пояснити, чому відмовив запит прокурорів про арешт сенатора. Це рішення має бути опубліковано в «Офіційному віснику”, зазначили судді Конституційного Суду, а лише потім його можна буде оскаржити в Конституційному суді.

Нагадаємо, НАД звернулася до Сенату Румунії із запитом про затримання та попередній арешт Дана Шови. Хоча більшість парламентарів проголосували на користь запиту прокурорів, Сенат відхилив його через те, що за нього не проголосувала більшість від загального числа сенаторів. Згодом, під тиском громадськості, парламентарі змінили свій Статут, так щоб кримінальне переслідування, затримання і попередній арешт депутата чи сенатора можна було схвалити більшістю голосів від числа присутніх народних обранців у залі засідань.

9 April 2015