Tag: кіно

Першотравень і православний Великдень

Православні віруючі, яких більшість у Румунії, і греко-католики перебувають у Страсному тижні перед Великоднем, який вони святкують у неділю 5 травня. Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл звернувся у середу з посланням, в якому зазначив, що Воскресіння Господнє – це свято милосердної любові Христа, який переміг ненависть, насильство і смерть, даруючи людям вічне життя. Саме тому Великдень – це свято прощення, миру і радості, сказав Даниїл. Він закликав вірян ділитися любов’ю, миром і радістю Христа з оточуючими, особливо з дітьми-сиротами, хворими та літніми людьми, а також із закордонними румунами. Цього року католики святкували Великдень 31 березня. Великодніми святами завершаться міні-канікули, які розпочалися в середу, 1 травня, в День праці. Десятки тисяч румунів провели його на узбережжі Чорного моря, де офіційно відкрився літній сезон, і на гірських курортах.

Голосування за кордоном на виборах до Європейського парламенту

12 партій або альянсів та чотири незалежні кандидати зареєструвалися для участі у виборах до Європейського парламенту, які відбудуться 9 червня в Румунії. Цього тижня Центральна виборча комісія затвердила остаточний список і шляхом жеребкування визначила порядок, в якому партії будуть розміщені у виборчих бюлетенях. Друк бюлетенів для закордонних виборчих дільниць вже розпочався. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску заявила, що за кордоном буде відкрито рекордну кількість виборчих дільниць – понад 900, що майже вдвічі більше, ніж на виборах до Європарламенту 2019 року. Це також найбільша кількість виборчих дільниць, коли-небудь відкритих за кордоном. Разом з виборами до Європарламенту 9 червня в Румунії також відбудуться місцеві вибори. Політичні партії, які хотіли зареєструватися в боротьбі за посади мерів, місцевих, муніципальних і повітових рад, мали лише вівторок, щоб подати свої кандидатури.

Допомога для ТАРОМ

Європейська комісія дала згоду на надання національній авіакомпанії TAROM державної допомоги на суму понад 95 мільйонів євро для реструктуризації. За словами представника Єврокомісії, ці кошти дозволять компанії відновити свою довгострокову життєздатність. Для того, щоб обмежити можливі спотворення конкуренції, спричинені державною підтримкою, TAROM значно скоротить кількість маршрутів та літаків. Заходи, передбачені планом реструктуризації, передбачають списання боргів на суму понад 49 мільйонів євро та вливання капіталу на суму майже 46 мільйонів євро. Єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян заявила, що схвалення допомоги для “ТАРОМ” – це “чистий лист здоров’я” для компанії і перевагою для пошуку інвесторів для національного перевізника. Міністр транспорту Сорін Гріндяну заявив, що допомога буде використана головним чином для оновлення авіапарку, оптимізації напрямків і комерційної політики, оптимізації діяльності з технічного обслуговування літаків і оцифрування компанії.

Нова евакуація з Гази

Дев’ятеро громадян Румунії та члени їхніх сімей були евакуйовані з Сектора Гази в середу і дісталися території Арабської Республіки Єгипет, де їх прийняла мобільна консульська група посольства Румунії в Каїрі. З початку конфлікту між Ізраїлем і палестинським терористичним угрупованням ХАМАС із сектора Газа було евакуйовано 323 громадянина Румунії та членів їхніх сімей.

Нагороди румунського кіно

Фільм Тудора Джурджіу “Свобода” отримав приз Ґопо за найкращий повнометражний фільм на гала-вечорі нагородження Преміями Ґопо у понеділок. Фільм отримав кілька статуеток Ґопо, в тому числі за найкращу режисуру (Тудор Джурджіу), найкращу чоловічу роль (Алекс Каланджіу) та найкращу чоловічу роль другого плану (Юліан Постелніку). Натхненний реальними подіями, фільм розповідає історію, що сталася в місті Сібіу (центр Румунії) під час Революції 1989 року. Кінострічки “Свобода” та “Не чекай занадто довго від кінця світу” розділили нагороду за найкращий сценарій. Нагороду за найкращу жіночу роль отримала Ілінка Манолаке за роль у фільмі “Не чекай занадто довго від кінця світу”. “Анатомія падіння”/”Anatomie D’une Chute” режисерки Жюстін Тріє (Франція) отримала нагороду за найкращий європейський фільм. Актриса Родіка Мандаке отримала нагороду “За життєві досягнення”, а актор Дан Нуцу був удостоєний нагороди “За всю кар’єру“.

Новий чемпіон з футболу

Внутрішні футбольні змагання ще не завершилися, але бухарестська команда FCSB математично забезпечила собі титул чемпіона з сьомого раунду плей-офф, здобувши перемогу над чинним володарем титулу, командою “Фарул Констанца” (південний схід). Це перший титул, здобутий FCSB за нинішньої системи плей-офф і плей-аут, після 9-річної перерви для бухарестської команди. У гандболі чемпіон Румунії серед чоловіків “Динамо Бухарест” вийшов до півфіналу континентальної Ліги Європи EHF після подвійної перемоги над данцями з Skjern Handbold. Фінал чотирьох Європейської ліги ЄГФ відбудеться 25 і 26 травня в Гамбурзі, Німеччина.

ВІЗИТ – У середу, в останній день візиту Президента Румунії Клауса Йоганніса до Південної Кореї офіційна делегація відвідала у середу виробничий комплекс компанії Doosan Enerbility в Пусані, світового лідера з виробництва енергії. З цієї нагоди Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест дуже зацікавлений у співпраці з міжнародними партнерами в розробці та впровадженні у Румунії технології малих модульних реакторів. У Сеулі сторони домолись про розширення двостороннього співробітництва між Румунією та Південною Кореєю та підписали спільну декларацію про зміцнення двостороннього стратегічного партнерства, а також низку угод про співпрацю в галузі оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями.

ДІТИ – Кількість румунських дітей, батьки яких виїхали на заробітки за кордон, у п’ять разів перевищує офіційні дані, а місцева влада потребує більше інформації про них, щоб розробити програми допомоги. Такими є основні висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей – Румунія» в південно-східному регіоні країни, де 57 000 неповнолітніх перебувають у такій ситуації. Дані також показують, що майже у 14% дітей в Румунії принаймні один із батьків виїхав за кордон на заробітки протягом останнього року, а ті, хто залишився під опікою бабусь і дідусів, родичів або іноді залишені напризволяще, мають більший ризик покинути навчання, більш схильні до емоційних травм і більш вразливі до насильства і булінгу.

ПРАВА ЛЮДИНИ – Державний департамент США оприлюднив щорічну доповідь про права людини в Румунії. Документ показує, що у 2023 році на права людини вплинула «серйозна урядова корупція», а влада іноді вживала недостатньо заходів проти чиновників, які вчинили зловживання. Звіт також свідчить про неефективність і відсутність контролю у випадках застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а хабарництво сприймається як звичайне явище в державному секторі. На думку експертів у Вашингтоні, Румунія також має проблеми з домашнім насильством та етнічною дискримінацією.

КІНО – Два румунські фільми увійшли до офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю у Франції: художній фільм «Три кілометри до кінця світу», історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка «Насті», про життя та кар’єру колишньої першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. «Насті» буде представлений у розділі «Спеціальні покази». Каннський кінофестиваль також запросив до участі в конкурсі іранського режисера Мохаммада Расулофа, який критично ставиться до інтегралістського режиму в Тегерані. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 кінострічки. 77-й Каннський кінофестиваль відбудеться з 14 по 25 травня.

КНИГИ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід) розпочинається найбільший книжковий ярмарок в Трансільванії – Gaudeamus, організований Румунським Радіо. Це вже 23-й за рахунком захід. У 16 павільйонах розміщено 60 стендів, на яких представлено 85 видавництв. Ярмарок пропонує книги, музику та розвиваючі ігри. Тут представлено кілька тисяч видань румунською та іноземними мовами, а також мовами національних меншин, які проживають у Румунії. Загалом заплановано понад 40 презентацій книг, а також зустрічі письменників з читачами. Перша презентація – книга «Наратон» покійного письменника Корнела Удрі, одного з голосів Клузького суспільного радіо, який помер кілька днів тому.

ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,3 бали за шкалою Ріхтера стався в середу вранці у повіті Вранча, на південному сході Румунії. Про це повідомив Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі. З початку квітня у Румунії було зафіксовано 26 землетрусів магнітудою від 2,4 до 3,4 балів за шкалою Ріхтера. Минулого року найбільший підземний поштовх силою 5,7 балів за Ріхтером стався 14 лютого в повіті Горж (південний захід), на глибині 6,3 кілометра.

АЕРОПОРТ – Після дворічної модернізації сьогодні у місті Тульча (північний схід Румунії) було урочисто відкрито міжнародний аеропорт «Дельта Дунаю». Це другий аеропорт такого типу в регіоні Добруджа, після аеропорту ім. Міхая Когелнічану в чорноморському портовому місті Констанца. Створений у 1952 році і модернізований у 1973 році, аеропорт «Дельта Дунаю» минулого року обслужив лише 300 пасажирів, що робить його найменш використовуваним аеропортом в Румунії. Це пов’язано з його близькістю до українського кордону, оскільки основний напрямок зльоту знаходиться приблизно в 1,5 км від кордону, а Росія часто атакує українські порти на Дунаї. За даними Румунської асоціації аеропортів, перші регулярні рейси до Тульчі розпочнуться через два роки.

БАНКИ – Румунські банки були зобов’язані довести, що вони намагалися реструктуризувати борги, прострочені більш ніж на 90 днів. Це передбачено у терміновій постанові, прийнятій урядом Румунії. Заходи з реструктуризації повинні включати рефінансування, відстрочку або призупинення платежів, зміну процентних ставок, конвертацію валюти або часткове списання боргу. Це підвищить роль Центру альтернативного вирішення спорів у банківському секторі та збільшить кількість позасудових врегулювань, як для кредитів, на які може бути звернене стягнення, так і для тих, на які вже звернене стягнення. У цьому контексті Національний банк Румунії повідомив, що банківські депозити компаній та домогосподарств зросли більш ніж на 11% у березні 2024 року порівняно з березнем 2023 року, до 584 млрд леїв (близько 117,3 млрд євро). Водночас кредити домогосподарствам та компаніям також зросли до майже 388 млрд леїв (майже 78 млрд євро), що на 4,7% більше, ніж у березні минулого року.

ІНВЕСТИЦІЇ – Комісар ЄС з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен відвідає Бухарест у середу та четвер, щоб обговорити участь Румунії в інвестиційній стратегії Global Gateway. Ютта Урпілайнен зустрінеться з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, щоб обговорити роль, яку Румунія може відіграти в поглибленні міжнародного партнерства ЄС і просуванні сталого розвитку в усьому світі в нинішньому складному геополітичному контексті. Вона також зустрінеться з представниками приватного сектору, щоб з’ясувати, як Global Gateway може стимулювати румунський бізнес інвестувати в ринки, що розвиваються.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, який перебуває з офіційним візитом у Південній Кореї, у вівторок вранці зустрівся в Сеулі зі своїм колегою Юн Сок Йолом. Після офіційної церемонії вітання обидві делегації також провели переговори тет-а-тет. За словами спеціального кореспондента Радіо Румунія, політичні консультації між главами двох держав були зосереджені на зміцненні двосторонніх відносин, політико-дипломатичного та оборонного співробітництва, а також на основних регіональних і глобальних викликах. З нагоди офіційного візиту Президента Йоганніса була прийнята Спільна декларація про зміцнення стратегічного партнерства між Румунією та Республікою Корея, документ, який визначить основні напрямки співпраці для обох сторін на наступні 10 років. У присутності двох президентів було також підписано низку документів про співпрацю в таких сферах, як оборона, ядерна енергетика, інвестиції, зовнішня торгівля та культура. У програмі візиту Президента Йоганніса також заплановані зустрічі з представниками румунської громади та ділових кіл, а також відвідування виставки традиційного румунського мистецтва.

 

ПОЛІТИКА – Правляча коаліція СДП-НЛП висунула окремих кандидатів на посаду генерального мера Бухареста, а саме: Габрієлу Фірю, колишнього генерального мера і голову столичної організації СДП, а також Себастіана Бурдужу, нинішнього міністра енергетики і голову бухарестської організації Націонал-ліберальної партії. Президент Клаус Йоганніс заявив, що висунення двох кандидатів на місцевих виборах в Бухаресті не є успіхом для коаліції. Це рішення, за словами залучених політиків, було прийнято для того, щоб максимально мобілізувати електорат двох партій. Ця заява була зроблена наприкінці засідання коаліції, скликаного після повідомлень у ЗМІ про нібито несумісність колишнього спільного кандидата Кетеліна Кирстою. Його звинувачують у тому, що він надавав консультації приватній клініці, будучи керівником Бухарестської університетської лікарні швидкої допомоги. Лідери коаліції вирішили, що кандидати на столичні райони залишаться спільними, як і списки до місцевих рад. СДП і НЛП також мають спільний список на виборах до Європейського парламенту, які пройдуть одночасно з місцевими виборами 9 червня.

 

АВТО – Автомобілі, вироблені в Румунії, користуються попитом на всіх ринках, де вони продаються, а це понад 60 ринків по всьому світу, так що 2024 рік може завершитися з новим рекордом, заявив Адріан Санду, генеральний секретар Ради директорів Румунської асоціації автовиробників. За його словами, у 2023 році спостерігалося зростання виробництва, що стало новим рекордом для автомобільної промисловості країни: було вироблено 513 000 одиниць. З іншого боку, Адріан Санду зазначив, що на додаток до недостатньо розвиненої транспортної інфраструктури, економіка Румунії втрачає величезні суми через затори на митниці в результаті часткового прийняття до Шенгенської зони вільного пересування.

 

ОПИТУВАННЯ – Сім з десяти румунів розглядають стратегії зменшення кількості їжі, яку вони викидають, причому жінки більш відкриті до дій, ніж чоловіки, згідно з опитуванням, опублікованим у вівторок. Основними категоріями продуктів, що викидаються, є готова їжа, овочі, хліб та інші хлібобулочні вироби і фрукти. Більшість румунів вказують на надмірну закупівлю продуктів і закінчення терміну їх придатності до вживання, як на причину харчових відходів. Люди у віці 25-34 років більш схильні купувати і готувати більше, ніж вони можуть спожити, що відображає значно більшу тенденцію до споживацтва в способі життя молодих людей. Основними заходами, що сприяють зменшенню марнотратства, є: правильне зберігання та заморожування продуктів харчування, щоб продовжити термін, протягом якого їх можна з’їсти, правильна оцінка порцій їжі, приготування їжі лише за потребою, складання списку покупок, якого дотримуються, та купівля продуктів харчування на короткі проміжки часу.

 

КІНО – Два румунських фільми увійшли до офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю у Франції: художній фільм “Три кілометри до кінця світу”, історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка “Насті”, про життя та кар’єру першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджіу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. Каннський кінофестиваль також запросив до участі в конкурсі іранського режисера Мохаммада Расулофа, який критикує фундаменталістський режим в Тегерані. 77-й Каннський кінофестиваль пройде з 14 по 25 травня.

САМІТ – Глави держав та урядів ЄС разом з експертами зібралися в Брюсселі на саміт, покликаний дати новий поштовх розвитку атомної енергетики. Ця галузь повернулася до уваги Європи після війни в Україні та необхідності скорочення викидів від традиційної промисловості. Атомна енергетика є чистою і енергонезалежною, на відміну від вітрової або фотоелектричної, де виробництво залежить від погоди, а Румунія є одним з лідерів у сфері нових технологій. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що Румунія прагне розвивати свою програму ядерної енергетики і працює зі Сполученими Штатами над впровадженням технології малих модульних реакторів. Йоганніс підкреслив, що Бухарест хоче стати регіональним лідером у ядерних операціях, експертизі та ланцюжку поставок. Повернення до ядерної енергетики не подобається екологічним неурядовим організаціям, які влаштували акції протесту в Брюсселі паралельно із зустріччю європейських лідерів і закликають зосередити інвестиції виключно на відновлюваних джерелах енергії. У бельгійській столиці президент Румунії також бере участь у засіданні Європейської ради та розширеному саміті Євро.

НПВС – Румунії залишилося трохи більше двох років, щоб досягти всіх цілей, визначених у Національному плані відновлення та стійкості, фінансовому пакеті грантової та кредитної підтримки, головним чином спрямованому на вирішення проблем, спричинених пандемією COVID-19. Попередження прозвучало в Бухаресті від чиновників Європейської Комісії, відповідальних за реалізацію НПВС. На конференції, присвяченій оцінці стану реалізації НПВС в Румунії, чиновники попередили, що невиконання проміжних цілей може призвести до того, що країні доведеться повернути отримані гроші. Румунські урядовці запевняють, що План в цілому прогресує порівняно з минулим роком.

УРЯД – Уряд у Бухаресті сьогодні затвердив програму державної допомоги для стимулювання інвестицій. Вона передбачає виділення понад 50 мільйонів румунських леїв на підтримку, зокрема, регіональних інвестицій, що мають соціальний та економічний вплив на розвиток місцевих громад. Передбачається, що місцеві МСП також братимуть участь у цих інвестиціях в якості постачальників у регіональних проєктах. На початку зустрічі прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що виконавча влада виділить ще 500 мільйонів євро на будівництво нового медичного комплексу для клінічної лікарні “Фундень”. У той же час, один мільярд леїв буде виділено на реконструкцію лінії метро Берчень-Піпера, найбільш завантаженого маршруту метро в Бухаресті. І останнє, але не менш важливе: румунська виконавча влада ухвалила новий Лісовий кодекс, який, зокрема, передбачає посилення покарання за крадіжку деревини.

БІЄНАЛЕ – Цього року Румунія буде представлена на знаменитій Венеціанській бієнале мистецтв в Італії. Пропозиція Румунії називається “Що таке робота” і підписана Шербаном Саву. За словами експертів, художник ілюструє аспекти повсякденного життя з майже фотографічною точністю, приділяючи особливу увагу особистим станам, в тому числі досліджуючи універсальний досвід роботи за кордоном і те, як він переосмислює поняття дому. На Венеційській бієнале, яка триватиме з 20 квітня по 24 листопада, будуть представлені роботи з 87 країн світу.

КІНО – Фільми з добірок Канн, Берліна, Локарно, Венеції, Торонто та Аннесі увійшли до програми 28-го Фестивалю французького кіно в Румунії, який пройде з 21 по 31 березня в Бухаресті та 12 інших містах країни. У кінотеатрах та альтернативних культурних просторах відбудеться понад 100 кінопоказів, – повідомляють організатори. Вони вирішили відкрити фестиваль у Бухаресті комедією “Важкий рік” (“Une Annee Difficile”) режисерів Олів’є Накаша та Еріка Толедано, авторів “Недоторканних” – одного з найбільших касових успіхів Франції.

9 повнометражних і 16 короткометражних фільмів взяли участь у конкурсі Дні румунського кіно на Міжнародному кінофестивалі Трансільванія TIFF.22 (9-18 червня). До добірки увійшли кілька найкращих румунських минулорічних фільмів, а також стрічки, світова прем’єра яких відбулася під час фестивалю в Клуж-Напоці. Серед відібраних повнометражних фільмів – чорна комедія Порядні люди (режисер Пауль Негоєску), головний переможець цьогорічної премії Gopo Awards і трилер На північ, дебют Міхая Мінкана у категорії фікшин, світова прем’єра якого відбулася у Венеції. Психологічний трилер На північ є однією з найамбітніших стрічок румунського кінематографа останніх років. Проект є спільною продукцією п’яти країн: Румунії (deFilm), Франції (Remora Film), Греції (Studio Bauhaus), Болгарії (Screening Emotions) та Чехії (Background Films). Дія фільму відбувається в 1996 році на вантажному кораблі, що перетинає Атлантичний океан і прямує до Америки. На цьому кораблі філіппінський моряк Джоель виявляє румунського пасажира, який сховався і намагався нелегально залишити країну. Усвідомлюючи, що юнака можуть викинути за борт, якщо його виявлять капітан чи інші члени екіпажу, Джоель намагається його врятувати.

«Сміливе та рішуче зображення ситуацій, які можуть виникнути у міжнародних водах. Історія про моральний вибір, про доброту і компроміс, про мужність і страх. Історія, яка не дає глядачеві спокою навіть після завершення фільму», – так описує фільм «На північ» публікація IntoScreens. Міхай Мінкан розповідає: «Ця етична еквілібристика, якою ми займаємося у відносинах з іншими людьми, складна в будь-якому випадку, а культурні відмінності героїв фільму роблять її ще більш складною. Ці відмінності між героями, їхнє дуже різне соціальне та культурне походження зацікавили мене ще коли я почав писати сценарій. Кожен із нас привносить у відносини з іншим щось своє, але водночас буває, що ці різні підходи зустрічаються на півдорозі, наприклад, у таких умовах, як бідність. Для героїв фільму бідність була загальним поняттям, але водночас сприймалася по-різному, залежно від культури, до якої вони належали. Мене також дуже приваблювали мовні відмінності, які заважають людям спілкуватися саме тоді, коли спілкування вкрай важливе. Я думаю, що якби герої справді могли розмовляти один з одним, могли більш зрозуміло та чітко висловлювати свої потреби, можливо, ситуація була б іншою. Я аж ніяк не моральний релятивіст, але, з іншого боку, я також не погоджуюсь з ідеєю, що Добро і Зло дуже розпливчасті, що вони сильно відрізняються від людини до людини. Однак у фільмі «На північ» ситуація все дуже ускладнює, оскільки ставки кожного героя надзвичайно великі.»

Список картин, що взяли участь у конкурсі Дні румунського кіно на TIFF.22 продовжує фільм у стилі нуар Босс режисера Богдана Міріке, який отримав Трофей Трансильванії на TIFF.15 за фільм Собаки, а також національна прем’єра фільму Тигр, дебютна стрічка Андрея Тенасе яка була відібрана цього року на Роттердамському міжнародному кінофестивалі (IFFR).

На межі між документальним і художнім знаходиться новий фільм Влада Петрі Між революціями, який отримав приз FIPRESCI в розділі Фокус у Берліні. Знятий на основі архівних матеріалів, фільм віддзеркалює життя і долі двох жінок, Марії та Захри, однієї з Румунії, іншої з Ірану, подруг-одногрупниць які навчалися в бухарестському медичному університеті у 1970-х роках.

Для мене це фільм про недавнє минуле, яке дуже сильно перегукується з безпосередньою реальністю. Це фільм, який представляє суб’єктивну, жіночу історію двох країн і суспільств, розташованих за тисячі кілометрів одне від одної, які пережили зміну політичних систем, в яких людей поступово пригнічували репресивні політичні апарати. Це актуальний фільм, який вступає в діалог з протестами останніх кількох місяців в Ірані, де жінки борються за свої права і де вони хочуть справедливого суспільства, як вони того хотіли й в 1979 році, – сказав режисер Влад Петрі.

Він розповів про свій інтерес до політичних тем. Я дійсно захоплююся Східною Європою та Середнім Сходом, я також подорожував до Ірану та інших країн регіону і фільм був побудований таким чином, з багатьох напрямків. Важливу роль відіграли також розмови з мамою, яка була студенткою медичного факультету і, яка розповідала мені про студентів зі Сходу, котрі приїхали вчитися до Румунії. Я народився в 1979 році, в рік Ісламської революції. Якимось чином ця історія була побудована на кількох рівнях і я знайшов зв’язки, схожість, але також і відмінності між Ісламською революцією та Антикомуністичною революцією, яка відбулася в 1989 році в Румунії. І мені було якось цікаво випробувати цей терен і обговорити надії, оптимізм, прагнення кардинальних змін. Тому що обидві революції призвели до радикальних змін і я все ще вважаю, що вони є чи не найважливішими революціями минулого століття.»

Монтувальниця Дана Бунеску повертається до режисури разом з антропологинею Кетеліною Тесар, розкриваючи шлюбні традиції кочових ромів у фільмі “Келих. Про синів і дочок. Журналістський тандем Адіна Попеску та Юліан Гервасе презентували свою третю документальну роботу Орли з Цаги – історію тренера футбольної команди, яка вічно програє. Обидва фільми були відзначені нагородами на кінофестивалі Астра у 2022 р.

У період з 26 квітня по 31 липня 2021 року пройшла перша ретроспектива
сучасного румунського документального кіно у Великобританії, організована Румунським
культурним інститутом у Лондоні у партнерстві з двома румунськими фестивалями «Astra
Film Sibiu» та «One World Romania» та двома найбільшими та найвідомішими
британськими фестивалями – «Sheffield Doc Fest» та «Open City Doc». Під назвою
Framing the Change/Обрамлення змін ретроспектива включила понад 30 фільмів та
спеціальних заходів для британської та міжнародної аудиторії, кіно любителів та любителів
кінофестивалів. Проєкт спрямований на проникнення у румунський всесвіт останніх
двох десятиліть, документальні фільми досліджуючи актуальні проблеми для румунського
суспільства: наслідки масової еміграції, перетин між релігійною та світською
перспективою, складні відносини між школою та онлайновим навчанням, роздуми про
недавню історію Румунії як вправу відкриття, зобов’язання та розуміння. Добірка
також включила серію фільмів, які представляють особисті заглядання в життя
режисерів або розповідають історію громади, відзеркалюючи різноманітність
стилів та різну естетику румунського документального кіно.

Перша частина ретроспективної
програми була складена Адіною Марін (яка є частиною команди кінофестивалю Astra
ще з перших видань) і представляє таких режисерів, як Александра Петра Баделіце,
Алекса Брендю, Думітра Будрали, Іонуца Карпаторі, Раду Чорнічука, Штефана Константінеску,
Андрея Дескелеску, Резвана Джорджеску, Оани Джурджу, Флоріна Ієпан та Александра
Соломона. Адіна Марін: «Мене дуже порадував цей проєкт, який розпочався з ініціативи
Магди Строє, координатора Румунського
культурного інституту в Лондоні, яка хотіла організувати невеличку ретроспективу румунського документального
фільму. Проєкт зріс завдяки зусиллям Магди Строє та досяг розмірів, яких ми бачимо сьогодні. І насправді це було природно, бо з часом румунський документальний фільм
ставав дедалі ширшою та складнішою темою, яку не можна було описати за два-три кінопокази. Щодо відбору, коли працюєш над ретроспективою, або складаєш програму з усіх документальних
фільмів, знятих за цей період, що неможливо, або робиш вибір, який автоматично стає суб’єктивним. І моїм
суб’єктивізмом було озирнутися на фільми, відібрані до кінофестивалю«Astra Film Festival». Я маю на увазі своєрідні емоційні покази, фільми, які позначили важливий момент у кар’єрі режисера, або документальні фільми, які розповідали
сучасні історії того часу. Я хочу сказати, що при перегляді цих фільмів у мене були емоції, це було як коли
ти бачиш друзів, яких давно не бачив. Мені було дуже цікаво побачити, який
вплив можуть мати ці фільми через стільки років. На своє приємне здивування, я
зрозуміла, що однією з якостей документального фільму є те, що він ніколи не старіє. Тобто, ми
можемо говорити про еволюцію технології, але незалежно від того, наскільки вона
розвивається, документальний
фільм збереже свою якість зуміти вловити момент, коли він був створений, і матиме такі відтінки, які ми
відчуваємо й нині».

Ретроспективу сучасного румунського документального фільму у Великобританії
відкрила розмова з Адіною Марін (яка є частиною команди
кінофестивалю «AstraFilm» ще з перших
видань), Андрієм Русу (художнім керівником «OneWorldRomania»), Сінтією Гіл (директором Шеффілдського документального
фестивалю) Майклом Стюартом (директором «OpenCityDocs»), модератором будучи журналіст Джонатан Ромні, який пише
для журналів «FilmComment», «Sight & Sound», «TheObserver»або «ScreenDaily». Адіна Марін розповідає: «Дуже цікавою була пропозиція Румунського
культурного інституту в Лондоні організувати цю розмову, тому що мені та Андрію
Русу, який займався добіркою документальних фільмів для другої частини
програми, дали можливість навести аргументи на користь відбору, який ми
організували. Що стосується запрошених, то у розмові взяли участь люди, які так
чи інакше були ознайомлені з румунським
документальним фільмом. Дискусія була дуже цікавою, оскільки було представлено
багато перспектив, не лише наше бачення. Я була рада, що там був і Джонатан
Ромні, котрий цікавиться не лише документальним кіно, а й румунським кіно в
цілому, і за яким я уважно спостерігаю протягом багатьох років.»

Програма другої частини ретроспективи (15 червня – 31 липня) включила добірку, зроблену кінокритиком Андрієм Русом, художнім керівником «One World
Romania». Покази фільмів відбулися на інтернет-каналах Румунського
культурного інституту в Лондоні з англійськими субтитрами, а деякі з них були доступні лише у Великобританії на короткий час. Повну інформацію можна було знайти
на веб-сайті Румунського культурного інституту та на веб-сайті лондонської
філії цієї установи.

«40 днів
потому/No
Rest For The Old Lady», четвертий повнометражний фільм Андрея
Грузніцкого був представлений в офіційному відборі 43-го Московського
міжнародного кінофестивалю, що відбувся між 22 і 29 квітня, у програмі «Третій
вік». Дія відбувається в райському селі на півдні Румунії та зосереджується на
стосунках між двома друзями Емілем та Тіті. Двоє героїв відображають два типи
знань – позитивні, аналітичні знання та інтуїтивні знання, що посилюють таємницю.

У цьому фільмі я прагнув створити кіно, що спостерігає та фіксує факти, дії,
досвід повсякденного життя, з точки зору «боротьби», яка кидає виклик плину
часу», – сказав Андрей Грузніцкій в інтерв’ю нашій радіостанції. «Я
обрав цю тему, можливо, менш комерційну, слідкуючи за людьми похилого віку і
переконавшись, наскільки складним є життя тих, хто відноситься до цієї категорії.
Водночас мене надихнула історія про людину, яку я дуже поважав і яка,
незважаючи на похилий вік, мала абсолютно вражаючий оптимізм і цікавість до
життя. Вуді Аллен колись сказав, що життя таке сумне, але в той же час таке коротке.
Саме цю роздвоєність, це ставлення до життя, любові/ненависть я намагався
зафіксувати в історії за допомогою двох героїв. Звичайно, я трохи приправляю
фільм історією кохання. Я розмістив своїх героїв у сільському, ідилічному
середовищі, де все повинно бути гарно, бо це упередження зберігається, що в
країні все чудово і досконало. Але насправді обидва герої дуже самотні і
покинуті, саме тому історії, що трапляються за ними, можуть об’єднати або,
навпаки, розділити їх. Очевидно, що фільм також спрямований на трансформацію
двох чоловіків, спостерігаючи, як Еміль і Тіті перестають вірити у те, у що вірили
спочатку, крім того, вони в кінцевому підсумку сприймають навіть протилежні
концепції, концепцію іншого. Але в кожному з них є бажання підтримувати цю
особливу дружбу та стосунки. Еміль є позитивом, тим, хто йде до лікаря і не
вірить у силу мощів, а Тіті, на початку фільму, є протилежністю Емілю.»

Дебютний
фільм Андрея Грузніцкого «Інша Ірина» отримав Гран-при та премію FIPRESCI на Міжнародному
кынофестивалі CinePécs MovEast 2008 року, був номінований на найкращий
румунський фільм на кінофестивалі «Трансільванія» у 2009 році й отримав трофей «Анонімул»
у тому ж році. Його другий повнометражний фільм «Quod Erat Demonstrandum (QED)/Що
і треба було довести» отримав міжнародні нагороди, включаючи спеціальну премію
журі на Римському кінофестивалі 2013 року, премію «Золота тайга» Міжнародного фестивалю
кінематографічних дебютів «Дух Вогю» 2014 року та приз Синдикату французьких
кінокритиків на Міжнародному кінофестивалі Arras 2014 року. «Завера», третій художній
фільм румунського режисера, мав світову прем’єру в листопаді 2019 року в
конкурсі Каїрського міжнародного фестивалю.

Свої
перші два фільми Андрей Грузніцкий зняв у співпраці з продюсером і оператором Віві
Драганом Васіле, а «Завер» – з Тудором Пандуру. Фільм «40 днів потому/No Rest For The Old Lady» він зняв разом з оператором Лауренціу Редукану, для
якого це стало дебютом в повнометражній кінострічці. Акторський склад утворюють
Мірча Андреєску, Валер Деллакеза, Габрієль Спахіу, Маріан Негреску, Сімона Урс,
Штефан Міря, Валеріу Бизу та Єуджен Тіту.

Андрей
Грузніцкий розповідає: «Мені подобається завжди мати в команді дуже молодих
людей, бачити, як налагоджуються стосунки з ними. Я домовлявся з оператором Тудором
Пандуру задовго до створення третього фільму, але трапилося так, що ми почали співпрацю
лише при зйомці «Завері», коли він уже накопичив багатий досвід, тож він вже не
був на початку кар’єри. У цьому фільмі я хотів співпрацювати з дуже молодим
оператором, а Лауренціу Редукану виявився надзвичайною людиною. Щодо акторів,
цей проєкт не ставив проблеми вибору недосвідчених або молодих людей, історія
не дозволяла мені цього робити. Але те, що я намагався зробити, – це дуже точно
розташувати подію, тому я провів близько двох місяців зі знімальною групою в Олтенії,
в районі Дрегешань. Обравши відповідне місце, я вирішив співпрацювати з місцевими
акторами, покластися на них. Я особливо співпрацював з акторами з Крайови і
Тиргу Жіу, котрі зіграли на високому рівні. Що стосується акторів головних
ролей, тих, хто грає роль Тіті та Еміля, я хочу зазначити, що Мірча Андреєску
та Валер Деллакеза – це два надзвичайні актори.»

Продюсерами
фільму виступили Андрея Думітреску, Оана Бужгой Джурджу та Анамарія Анточ. Фільм «40 днів потому» був
знятий навесні 2019 року і завершений в кінці 2020 року.

Епідеміологічна ситуація в Румунії

Румунію «накрила» третя хвиля епідемії коронавірусу, а кількість інфікованих
стрімко зростає. Офіційні дані показують, що за понад рік від дня, коли в Румунії
виявили першого хворого на SARS-CoV-2, в країні перехворіло вже понад 880 тис. осіб, а близько 22 тис. румунів
померли від ускладнень, викликаних новим коронавірусом. На цьому тижні уперше в
цьому році, добовий показник інфікування перевищив 6 тис. Іншим показником, що
викликає занепокоєння, є кількість пацієнтів, які перебувають у відділеннях
інтенсивної терапії. Представники влади кажуть, що наразі епідеміологічна
ситуація знаходиться під контролем, але закликають населення до
відповідальності. Президент Клаус Йоганніс заявив, що ця третя хвиля може бути
останньою, враховуючи те, що кількість імунізованих людей з кожним днем збільшується.
Цього тижня стартував останній, третій етап кампанії вакцинації населення віком
понад 16 років. Протягом поточного місяця Румунія має отримати загалом 2,6
мільйона доз трьох затверджених в ЄС вакцин – Pfizer, Moderna та AstraZeneca. З
іншого боку, теж на цьому тижні влада продовжила режим надзвичайної ситуації. Залишилися
в силі усі попередні обмеження та були запроваджені й нові: комендантська година вночі була продовжена на годину з 22:00 і до 5:00 ранку, наповненість одиниць розміщення на гірськолижних
курортах не може перевищувати 70%.

Національний план відновлення та стійкості

Президент Клаус Йоганніс після зустрічі з прем’єр-міністром Флоріном Кицу
та кількома членами уряду, під час якої був обговорений спосіб розподілу коштів
з Національного плану відновлення та стійкості, заявив, що система охорони
здоров’я буде одним з основних бенефіціарів. Глава держави оцінив, що понад 30
мільярдів євро, які отримує Румунія для впровадження цього плану,
розробленого на рівні всього Європейського Союзу, є шансом на прискорення розвитку
та впровадження багато часу відкладених реформ. Заплановані інвестиції
призведуть до створення нових робочих місць, особливо у постраждалих від
пандемії сферах, до нових можливостей для бізнесу, посилення підприємництва та
підвищення конкурентоспроможності в економіці. Національний план відновлення та
стійкості також дозволить фінансувати розбудову мережі швидкісних автомобільних
доріг, паралельно із просуванням менш забруднюючого транспорту. Значне фінансування
отримає й програма «Освічена Румунія». План має бути схвалений урядом наступного
тижня, а потім надісланий до Європейської комісії.

Заборона отримувати
одночасно і пенсію і зарплату в державному секторі

Уряд зробив перший конкретний крок до заборони одночасно отримувати пенсію
і зарплату працівникам державного сектору та прийняв у першому читанні
законопроєкт, який передбачає, що якщо особа, яка вийшла на пенсію, хоче надалі
працювати, на час
роботи втрачає право отримувати пенсію. За словами міністра праці Ралуки Туркан,
продовження роботи є можливістю, правом і ні в якому разі не обов’язком.
Близько 35 тисяч людей перебувають у такій ситуації і в близькому майбутньому
будуть змушені обирати між пенсією та зарплатою.

Вотум недовіри міністру економіки

У вівторок Сенат більшістю голосів відхилив ініційовану найбільшою опозиційною
Соціал-демократичною партією резолюцію про недовіру міністру економіки Клаудіу
Несую, члену Союзу «За порятунок Румунії», якому соціал-демократи, серед
іншого, дорікають у відсутності будь-якої стратегії на підтримку румунської
промисловості, неефективності програми державної допомоги сектору ГоРеКа
(готелі, ресторани, кав’ярні) скасуванні відпочинкових купонів або блокуванні
платежів за програмою Start-Up Nation. Клаудіу Несуй відхилив усі висунуті йому
звинувачення і вважає, що ця резолюція пов’язана з оприлюдненням переліку
контрактів, укладених Міністерством економіки, і оголосив, що на цьому він не
зупиниться у плані забезпечення повної прозорості роботи відомства та державних
компаній. «Я закрутив багато кранів з державними грошима і робитиму це надалі, ми стимулюватимемо експорт та сприятимемо інтернаціоналізації компаній»,
– сказав міністр економіки під час дебатів щодо резолюції про вотум недовіри.

Механізму співробітництва та верифікації

Румунія може отримати закриття в цьому році Механізму співпраці та верифікації
в сфері правосуддя, якщо всі
рекомендації Європейської Комісії будуть виконані, а з наступного року румунське
правосуддя може бути вперше оцінене лише в контексті доповіді про верховенство
права , як і всі інші країни ЄС. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія заявила
заступник голови Єврокомісії Вера Юрова, яка зазначила, що Брюссель все ще
вважає, що Спеціальний відділ з розслідування злочинів вчинених магістратами (суддями
та прокурорами) є дуже інтрузивною
структурою, яка впливає на незалежність суддів. Вера Юрова провела
онлайн-консультації з румунськими чиновниками, магістратами, парламентаріями та
членами громадянського суспільства. У дописі на своєму Facebook після розмови з
європейською чиновницею прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що уряд хоче
усунути та виправити суперечливі законодавчі зміни, внесені до законів, що
регламентують правосуддя між 2017 і 2019 роками, додавши, що він поділяє
бажання Єврокомісії виконати у першій половині цього року зобов’язання щодо
верховенства права. Уряд схвалив законопроект про розпуск Спеціального відділу
з розслідування злочинів вчинених магістратами. Міністр юстиції Стеліан Йон
уточнив, що хоче повернутися до ситуації, яка була до створення цієї суперечливої
структури, а справи, порушені щодо магістратів будуть повернуті до компетентних
прокуратур.

«колектив» – перший румунський фільм, номінований
на премію «Оскар»

Цього тижня документальна кінострічка «колектив» режисера Александра
Нанау стала першим румунським фільмом, номінованим на «Оскар», й одразу в двох
номінаціях – «Найкращий документальний фільм» та «Найкращий іноземний повнометражний
фільм». Ця стрічка, знята у співпраці Румунії та Люксембургу, представляє
спільні зусилля лікарів, урядовців та журналістів-розслідувачів, які виявляють масштабне
шахрайство в румунській системі охорони здоров’я після пожежі в рок-клубі «Колектив», що сталася в жовтні 2015 року, з десятками загиблих і поранених. Світова
прем’єра відбулася у 2019 році на Міжнародному кінофестивалі у Венеції. Фільм
був номінований в категорії «найкращий документальний фільм» на премії Європейської
кіноакадемії та Лондонської премії кінокритиків. «Це історія про державу, про некомпетентну
владу, яка брехнею і маніпуляціями розтоптала життя людей», – каже режисер фільму «колектив» .

«Making Waves» – найдовготриваліший за часом захід,
присвячений румунському кіно в Америці, який в цьому році проходить вп’ятнадцяте,
запропонував з 18 по 24 лютого чергову топову подію з добіркою нових румунських
фільмів, які американська публіка могла бачити в Інтернеті. Продюсерами та
кураторами фестивалю, який вже став традиційним у Нью-Йорку, є Коріна Шутеу,
Міхай Кірілов та Оана Раду, котрі стали ядром ​​команди, яка ініціювала та проводить
захід з 2006 року.

Міхай Кірілов, художній директор компанії Making Waves. «У
цьому році нам довелося переналаштувати фестиваль. Щороку Making Waves запрошував
режисерів та акторів на зустріч з американською аудиторією, а після кінопоказу проводив
дискусії. А цьогорічний фестиваль нічим не поступився попереднім. Фестиваль зазвичай
триває тиждень, протягом якого відбувається показ приблизно семи румунських повнометражних
фільмів, іноді й кількох короткометражних. Цього року саме через те, що
онлайн-формат дозволяє продовжити пропозицію, ми включили в програму крім 7
художніх фільмів, також пакет із шести короткометражних фільмів. Перевага онлайн-показів
полягає в тому, що румунські фільми були доступні не лише спільноті Нью-Йорка,
як це сталося в попередні роки, а й всій американській спільноті. Днями я
навіть розмовляв з нашими партнерами з кінематографічного центру Джейкоба Бьорнса,
який є традиційним партнером Making Waves, які були здивовані великою кількістю
переглядів. У цьому році фестиваль працював на основі передплати, дійсної на
всі покази, а висновок такий: і ми, і наші партнери з кіноцентру Джейкоба Бьорнса
дуже задоволені тим, що фільми побачила така кількість американських глядачів.
Фестивалю вдалося утримати аудиторію, ми особливо говоримо про нью-йоркську
аудиторію, яка складається як з американської аудиторії, яка любить румунське
кіно, так і з членів румунської діаспори, які хочуть побачити новинки
румунського кіно. Запорукою успіху була послідовність. Making Waves пережив дуже
звивисті періоди, перекалібрувався у певний момент, ставши самостійним заходом,
що працює за рахунок добровільних внесків. А пожертви американської громадськості
лише збільшують лояльність аудиторії, яку ми зібрали і яка з нетерпінням чекає
на фестиваль. Цього року це географічне відкриття Америки виявилось корисним. Тому
що до цього фестиваль Making Waves проходив в Нью-Йорку, в різних відомих кінозалах.
Тільки в 2019 році, до 30-ої річниці Революції 1989 року, у нас була
розгалужена програма з 30 фільмів, які увійшли в історію за ці 30 років, і це
була мандрівна програма, яка охопила кілька американських міст.»

«Мальмкрог» режисера Крісті Пую, «Спадщина» – Доріана Богуце,
«Кампанія» – Маріана Крішана, «Грізна Івана» режисерки Івани Младенович, «Ляльковий
дім» – Тудора Платона, «Вдома» – Раду Чорнічука та «колектив» Александра Нанау -
були показані в цьому році на фестивалі Making Waves. «Це був чудовий рік для
румунського документального кіно, особливо з соціальним відтінком, зокрема
кінострічок «колектив» чи «Вдома», які отримали вражаюче міжнародне визнання,
завдяки чому вони й були показані на відкритті та закритті поточного фестивалю Making
Waves. Між цими обкладинками новий опус Крісті Пую – Мальмкрог, повертається в
американський віртуальний простір після прем’єри на минулорічному Нью-Йоркському
онлайн-кінофестивалі, щоб продовжити розбурхувати уми», – написав критик Міхай Кірілов,
художній директор Making Waves.

Окрім того, що документальний фільм режисера Александра
Нанау «колектив», увійшов в шорт-лист двох номінацій «Оскара», міжнародна преса
вважає його одним із найкращих фільмів про журналістику, коли-небудь знятих. Американский
журнал Rolling Stone включив його до списку найкращих фільмів 2020 року, а Time
Magazine розмістив фільм на 2 місці у рейтингу найкращих документальних
фільмів, знятих минулого року. IndieWire писав, що це один з найкращих фільмів
про журналістику, коли-небудь знятих. Крім цього кінострічка Александра Нанау
також отримала визнання від New York Times, Variety або The Guardian.

Михай Кірілов, художній директор
фестивалю Making Waves зазначив. «Щороку, коли проводимо відбір фільмів, ми
намагаємось поєднувати фільми та авторів, які вже мають резонанс в
американському просторі, з новими режисерами та іменами. Те саме ми зробили й
цього року. Звичайно, вибір фільму «колектив» режисера Александра Нанау для
відкриття фестивалю був само собою зрозумілим. Це був найгучніший фільм і не
лише в американському просторі, але особливо там він отримав надзвичайно
сприятливі хроніки з 2019 року, оскільки фільм вийшов у прокат в Торонто.
Звичайно, через пандемію фільм мав нерівний шлях, але пандемія зовсім не
зіпсувала його репутацію та вплив, про що свідчить ця гонка без перешкод до
оголошення лауреатів премії «Оскар». Тож нам здалося абсолютно нормальним приділити
цьому фільму особливу увагу в Америці, надавши йому честь відкрити
кінофестиваль. І я сподівався, що Making Waves надасть ще більшу видимість
фільму, оскільки наближається день остаточного рішення членів Американської кіноакадемії.»

Щоб підтримати фестивальний
дух, організатори підготували для публіки низку унікальних інтерв’ю з актрисою Іриною Редулєску
та режисерами Маріаном Крішаном, Тудором Платоном та Іваною Младенович.