Ситуація в Україні була однією з центральних тем останньої в цьому році дводенної зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, яка відбулася 6-7 грудня в Брюсселі. Було прийнято цілий пакет, що складається із 42 заходів, спрямованих на поглиблення співпраці між Альянсом та Європейським Союзом, а також схвалена чітка декларація про незмінну позицію до агресивних дій Росії.
Другий день зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО був присвячений переважно відносинам з Україною, які були розглянуті в рамках засідання Комісії НАТО-Україна. Глави зовнішньополітичних відомств країн Альянсу та міністр закордонних справ Павло Клімкін обмінялися думками про ситуацію в сфері безпеки України, а також перспективи реалізації Мінських угод. Водночас були проаналізовані поточні пріоритети і перспектива відносин НАТО-Україна із наголосом на поглибленні політичного діалогу та здійсненні комплексного пакету допомоги, прийнятого на саміті НАТО у Варшаві.
Союзники підтвердили незмінність твердої позиції Альянсу щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, рішучого засудження триваючої агресії з боку Росії та невизнання анексії Криму. Було також зазначено про ефективність санкцій, накладених на Росію та наголошено на важливості їхнього продовження до припинення російської агресії проти України
НАТО має причини для стурбованості загальною ситуацією безпеки, але не бачить жодної безпосередньої загрози для будь-якого члена Альянсу – заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг після засідання Комісії НАТО-Україна. Єнс Столтенберг наголосив на тому, що антикорупційні структури і боротьба з цим явищем в Україні дуже важливі для НАТО і тому Альянс надає підтримку українській владі в цій галузі. Водночас генсек НАТО сказав, що розширений пакет допомоги для України, прийнятий на саміті у Варшаві вже дає результати. За його словами 120 стандартів НАТО вже застосовуються в українських збройних силах. Єнс Столтенберг сказав, що на зустрічі глав МЗС країн НАТО були озвучені нові зобов’язання фінансової підтримки з боку деяких держав-членів і готовність направити радників в Україну. Крім того, він повідомив, що разом з Києвом ведеться робота над регіональною програмою забезпечення безпеки повітряного руху, а також над створенням центру моніторингу кібер-інцидентів.
Румунію на зустрічі представників країн Північноатлантичного альянсу в Брюсселі представив глава МЗС Лазер Коменеску. У своєму виступі він підкреслив необхідність збалансованого і комплексного підходу НАТО до забезпечення стабільності, що має бути постійно адаптований до реалій на східному сусідстві і, відповідно, на півдні, а також враховувати інтереси та конкретні потреби різних країн-партнерів. Він заявив, в цьому контексті, про необхідність продовження надання активної підтримки з боку НАТО східним партнерам – Україні, Грузії та Р.Молдова, виступаючи за повну реалізацію вже домовлених пакетів допомоги, а також за визначення нових заходів для задоволення потреб цих країн по зміцненню національної обороноздатності і просуванню реформ в галузі оборони та безпеки.
Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску підтвердив беззастережну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів і готовність до подальшого розвитку політичного діалогу та практичного співробітництва між НАТО та Україною. Він закликав Київ до продовження зусиль з реалізації внутрішніх реформ та привітав прогрес, досягнутий українською владою на сьогоднішній день. Він згадав і про внесок Румунії в реалізацію різних проектів, що здійснюються НАТО в підтримку України.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг розкритикував Росію за її агресивні дії на сході України, де ситуація залишається важкою, і закликав до негайного припинення бойових дій. «Важке озброєння не було відведене з регіону і наразі можна відстежити лише 13% зброї, яка була зареєстрована в ОБСЄ. Підтримані Росією бойовики продовжують чинити перешкоди вільному пересуванню спостерігачів ОБСЄ, більше того фіксуються випадки нападу на спостерігачів Спеціальної моніторинговий місії ОБСЄ.»
Генсек НАТО твердо заявив, що економічні санкції проти Росії мають бути збережені до повної реалізації Мінських домовленостей. Бухарест, також, категорично виступає проти скасування санкцій проти Росії до повного виконання нею взятих на себе зобов’язань щодо України. Водночас, за словами міністра закордонних справ Лазера Коменеску, НАТО й Європейський Союз не повинні дублювати один одного, а співпрацювати в просуванні безпеки по сусідству, відповідно до різних можливостей, які має кожна організація. Лазер Коменеску додав, що відносно Росії, незважаючи на наявність різних нюансів у поглядах, усі союзники підтримують поєднання стримуючих оборонних заходів, зберігаючи при цьому відкритим канал для діалогу. Лазер Коменеску: «Участь Росії, а також співробітництво з нею для вирішення таких проблем, як криза в Сирії або інших, створює потенційний ризик того, що на цьому тлі, увага, що має бути приділена Східному сусідству, може бути зведена до мінімуму.»
Нагадаємо, що Румунія є країною НАТО, яка відповідає за Трастовий фонд Альянсу, спрямований на забезпечення кібер-безпеки України. Так само, під час останньої зустрічі міністрів оборони Румунії та України в жовтні у Києві сторони обговорили конкретні можливості надання допомоги і підтримки з боку Румунії в галузі військової медицини, військової освіти, реформування сфери безпеки і оборони, кіберзахисту, а також щодо надання медичної допомоги українським військовослужбовцям, які отримали поранення в зоні АТО. Так само була обговорена можливість поглиблення військово-технічного співробітництва між двома сусідніми країнами.
