Tag: Лондон

  • Європейська підтримка України

    Європейська підтримка України

    Брутальний провал п’ятничних американо-українських переговорів у Вашингтоні не залишає місця для ілюзій щодо того, що Сполучені Штати відіграватимуть головну роль у встановленні миру в Україні. Тепер таку роль повинні взяти на себе самі європейці. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер в неділю у Лондоні, де прийняв неформальний саміт приблизно 15 союзників України, в присутності президента Володимира Зеленського. Вони пообіцяли робити більше для безпеки Європи і більше озброюватися, але також наполягли на необхідності збереження сильної підтримки з боку США.

     

    Агентство Франс Прес зазначає, що зустріч підкреслила різницю в підходах між президентом США Дональдом Трампом, який прагне швидкої мирної угоди між Росією і Україною, та європейськими лідерами, які, схоже, готові продовжувати військову підтримку Києва допоки він не досягне миру, який вважатиме прийнятним народ України. Європа, за словами Стармера, повинна взяти на себе важку ношу, але для того, щоб захистити мир на нашому континенті і досягти успіху, ці зусилля повинні бути рішуче підтримані Сполученими Штатами. Декілька європейських країн збільшать свої оборонні витрати, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

     

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що ЄС повинен терміново переозброїтися і готуватися до найгіршого. Вона оголосила, що представить комплексний план переозброєння Євросоюзу на позачерговому саміті ЄС 6 березня, в якому також йтиметься про необхідність для країн ЄС отримати фінансовий простір для збільшення військових витрат. Учасники саміту обговорили необхідність надання Україні всеосяжних гарантій безпеки в майбутньому, які, за словами голови Єврокомісії, мають забезпечити економічне виживання та військову стійкість.

     

    Незадовго до саміту в Лондоні прем’єр-міністр Великої Британії оголосив, що він працює з президентом Франції Еммануелем Макроном над планом припинення бойових дій в Україні, який потім буде представлений Сполученим Штатам. План також передбачає створення коаліції охочих серед європейських країн, які нададуть  Україні гарантії безпеки в разі укладення мирної угоди з Росією, але також матиме підтримку США. В.о. президента

     

    Румунії Іліє Боложан також взяв участь у саміті в Лондоні. Він підтвердив, що учасники саміту вирішили продовжити фінансову та військову підтримку Києва до припинення вогню. “Європейські держави повинні взяти на себе більший тягар заради миру в Європі, а це означає збільшення оборонних витрат.”

     

    Іліє Боложан підкреслив, що гарантії безпеки, які можуть бути надані Україні, не можуть бути забезпечені без підтримки США. Ці гарантії безпеки стосуються не лише України, але практично всього східного флангу, від Балтійського моря до Чорного, – сказав румунський лідер.

  • Підсумки саміту в Лондоні

    Підсумки саміту в Лондоні

    У Лондоні завершився саміт з питань оборони та безпеки Європи, в якому взяли участь лідери Великої Британії, Данії, Італії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції, України, Чехії, Швеції, а також міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта.

     

    Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що лідери домовилися про продовження військової допомоги та посилення економічного тиску на Росію, і вони наполягатимуть на тому, що Україна має бути за столом мирних переговорів. Він зазначив, що учасники планують створити коаліцію країн, які хочуть зробити свій внесок у безпеку України. Кір Стармер підкреслив, що Британія готова відправити війська на землю і літаки в повітря разом з іншими країнами, додавши, що «для того, щоб мати мир на нашому континенті, ми повинні мати американську підтримку».

     

    Британський прем’єр-міністр Кейр Стармер, який організував зустріч у Лондоні, заявив, що представить США альтернативний план, узгоджений з Францією та Україною, який поставить Київ у сильну переговорну позицію. Він також оголосив про додатковий план постачання Україні 5 000 ракет для ППО.

     

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «нам терміново потрібно переозброїти Європу і зробити Україну неперетравлюваною для будь-кого, хто захоче її проковтнути». Єврокомісія запропонує план на засіданні Європейської Ради 6 березня.

     

    Румунію на саміті у Лондоні представив виконувач обов’язків президента Іліє Боложан, який зазначив, що обговорені гарантії безпеки стосуються не лише України, але й усього східного флангу НАТО, від Балтійського до Чорного морів.

     

    Глава румунської держави сказав. що учасники домовилися «до припинення вогню, тобто до досягнення перемир’я і продовжувати фінансову та військову підтримку України». «По-друге, підготовка європейських країн до взяття на себе більшого тягаря за мир в Європі. І в цьому відношенні збільшення оборонних бюджетів розглядатиметься в найближчий період», – сказав Боложан.

     

    Він сказав, що до кінця наступного тижня присутні країни ухвалять відповідні рішення. «Гарантії безпеки не можуть бути надані без США, але за активної участі європейських держав. Відновлення діалогу між Україною та США сприяло б припиненню вогню», – також наголосив Іліє Боложан.

  • Попередня угода про перехідний період після брекзит

    Попередня угода про перехідний період після брекзит

    Переговорник Великої Британії по Брекзиту Девід Девіс та ЄС Мішель Барньє вчора оголосили, що домовилися про загальні принципи перехідного періоду після Брекзиту в період з березня 2019 року по грудень 2020 року. Ці принципи будуть представляти основу майбутнього партнерства ЄС з Великобританією. Сторони досягли принципової згоди щодо прав приблизно 4,5 мільйонів європейських громадян, які проживають у Великобританії та 1,2 мільйона британців в ЄС. У перехідний період Великобританія зможе вести переговори та підписувати документи з Союзом у галузі торгівлі.

    Угода також включає фінансове порозуміння, права громадян та перехідний період, а також тимчасовий компроміс щодо проблеми кордону в Ірландії після Брекзиту. Перехідний період, який вимагає Велика Британія, стане дуже корисним періодом для того, щоб британська адміністрація та бізнес підготувалися, заявив Мішель Барньє. Наприкінці цього тижня текст буде обговорено главами держав та урядів на засіданні Європейської Ради. З іншого боку, координатор Європейського Парламенту щодо Брекзиту Гі Верхофстадт зазначив, що установа взяла до уваги політичну угоду про перехідний період після Брекзит, але залишає за собою право моніторити її.

    Європарламент підтвердив, що, відповідно до процедур, він той, хто буде вирішувати, якщо обговорена остаточна угода про вихід є прийнятною чи ні. У свою чергу, уряд у Лондоні каже, що угода про перехідний період з Союзом забезпечить більшу впевненість компаніям та громадянам. Повідомлення про загальні принципи протягом перехідного періоду після брекзит було зроблено після того, як, тільки на один день раніше, британський парламентський Комітет, який спостерігає за переговорами по брекзит оцінив в доповіді, що вихід з ЄС може бути запізнено з огляду на слабкий прогрес у переговорах між Лондоном та Брюсселем.

    Великобританія вийде з ЄС 29 березня 2019 року, через два роки після початку виходу відповідно до статті 50 Лісабонського договору, і майже три роки після голосування на користь брекзиту на референдумі в червні 2016 року, Переговори повинні завершитись до жовтня 2018 року, щоб дозволити ратифікувати угоду Європейським та Лондонським Парламентами.

  • 15 вересня 2017 року

    ТЕРАКТ – Президент США Дональд
    Трамп у п’ятницю засудив теракт,
    скоєний напередодні на лондонській станції метро і сказав, що з терористами треба поводитися набагато
    жорсткіше, повідомляє Reuters. Вибух
    саморобного пристрою, що стався у п’ятницю на станції метро, завдав поранення
    22 осіб. Цього року у Великій Британії сталося чотири теракти, в результаті
    яких загинули 36 людей.




    ВИБУХ – Один з трьох румунських солдатів, поранених у
    п’ятницю в Афганістані під час місії патрулювання в регіоні Кандагар, помер у
    лікарні, повідомляє Міністерство оборони Румунії. Капрал Меделін Стойка (41
    рік) брав участь у місії в Афганістані уперше. Стан інших двох солдатів
    стабільний. Терорист-смертник на замінованому авто протаранив бронетранспортер
    в якому знаходилися військовослужбовці, які прибули для виконання завдань в
    Афганістан у серпні. У 2017 році Збройні сили Румунії беруть участь у
    місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка» з більш ніж 620
    військовослужбовцями, інші близько 300 солдатів беруть участь в операціях під
    мандатами НАТО, ЄС, ООН та ОБСЄ в інших регіонах. 29 румунських солдатів
    загинули і понад 180 отримали поранення під час виконання місій за кордоном.
    Безпекова ситуація в Афганістані залишається нестабільною, а більшість
    інцидентів відбуваються у східних та південних провінціях.




    ПАЛЬНЕ
    У Румунії у п’ятницю зріс акцизний податок на пальне, приблизно на 3,5
    євроценти за літр, і буде збільшений на стільки же з 1 жовтня. Це рішення,
    спрямоване на збільшення бюджетних надходжень, було прийняте чинним урядом
    після того, як на початку року акцизний податок був скорочений на 7 євроцентів
    за літр. Введення додаткового акцизного збору критикують перевізники, які
    попереджають, що наслідки цього рішення будуть відчутні в усій економіці.




    НАЦМЕНШИНИ
    – Троє депутатів Верховної Ради України, румун Григорій Тіміш, а також його
    угорський та болгарський колеги, підписали звернення до Президента України
    Петра Порошенка, закликаючи його не підписувати новий закон Про освіту,
    прийнятий Верховною Радою на початку цього місяця, оскільки він сильно обмежує
    права національних меншин на освіту рідною мовою. Депутати відзначають, що
    Україна, прийнявши цей закон, порушує двосторонні угоди з країнами, численні
    етнічні громади яких проживають в Україні. У четвер міністри закордонних справ
    Румунії, Угорщини, Болгарії та Греції надіслали спільного листа своєму
    українському колезі з проханням внести поправки до суперечливого
    нормативно-правового акту.

    МУЗИКА – У Бухаресті триває ХХІІІ-й Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Сьогодні програмою передбачено виступ Франкфуртського ансамблю МОДЕРН, Лондонського філармонічного оркестру, а також Філармонічного оркестру Ла Скала під орудою диригента Рікардо Чайлі. Фестиваль, одна з найпрестижніших музичних подій в Європі, включає понад 80 концертів та заходів упродовж трьох тижнів та виступ понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів на сценах фестивалю в Бухаресті та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є єдиним в країні ЗМІ, що транслює концерти в прямому ефірі. Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску традиційно відбувається кожні два роки.




    ТЕНІС – Румунія поступається Австрії з
    рахунком 2:0 після двох матчів першої групи Євро-Африканської зони Кубка
    Девіса. Тенісист Джеральд Мельцер переміг Драгоша Діму, а перша ракетка
    Австрії і сьома ракетка світу Домінік Тім здобув перемогу над Богданом Борзою.
    У суботу відбудеться парна зустріч між двома збірними – Хорія Текау/Ніколає
    Фрунзе зіграють з дуетом Домінік Тієм/Філіп Освальд. У неділю відбудеться
    поєдинок Домінік Тім – Драгош Діма, а потім остання зустріч Джеральд Мельцер -
    Богдан Борза. За підсумком прямих матчів з Австрією Румунія веде з рахунком 3:2.

  • Кривавий концерт у Манчестері

    Кривавий концерт у Манчестері

    Будучи обійдена вже понад десять років великомасштабними терактами, Великобританія перебуває у траурі вже вдруге в цьому році, в результаті того, що прем’єр-міністр Тереса Мей назвала страшним теракт. Десятки людей, в тому числі, на думку влади, діти, загинули або отримали поранення в результаті вибуху, що відбувся на Манчестер Арені (на північному-заході Англії), найбільшому концертному залі в Європі. Вибух відбувся в кінці поп-концерту американської співачки Аріани Гранде. Кабінет міністрів під керівництвом Тереси Мей провів, у вівторок вранці, термінове засідання.

    Теж як природний наслідок, пані Мей і лідер лейбуристської опозиції Джеремі Корбін призупинили передвиборну агітацію до парламентських виборів, запрограмованих на 8 червня. Дивним збігом обставин, трагедія в Манчестері мала місце рівно через два місяці після нападу, що відбувся в Лондоні. Тоді, британець навернений до ісламу в’їхав автомобілем на Вестмінстерському мості в пішоходів, а потім вбив поліцейського при вході в Парламент. В цілому, п’ять осіб було вбито, в тому числі громадянин Румунії, і 50 отримали поранення.

    Після нападу в Манчестері, реакції співчуття і солідарності міжнародної спільноти, в тому числі Румунії, не спізнилися. Обурення і засмученість від страшної звістки з Манчестера висловив Президент Румунії Клаус Йоханніс. Всі наші думки пов’язані з жертвами та сім’ями тих, хто втратив життя або був поранений в результаті вибуху в Манчестері, зазначив, у свою чергу, прем’єр-міністр уряду в Бухаресті, Сорін Гріндяну.

    І МЗС Румунії висловило глибокий жаль і співчуття в зв’язку з численними жертвами. У ці важкі часи, ми солідарні з британським народом, уточнило МЗС Румунії. З іншого боку, після теракту в Манчестері і через кілька днів після заклику до посилення боротьби з тероризмом, зробленого президентом США Дональдом Трампом, влада з Нью-Йорку посилила заходи безпеки в місцях, що вважаються чутливими.

    Перебуваючи, в кінці минулого тижня, з візитом в Саудівській Аравії, лідер Білого дому звернувся із закликом до лідерів мусульманського світу усунути джихадистів з їхніх країн. Теж у Ріаді, США та арабські монархії Перської затоки оголосили про створення центру, призначеного для боротьби з джерелами фінансування, на яких базується тероризм, і продовжує робити все нові і нові жертви.

  • 19 – 25 березня 2017 року

    19 – 25 березня 2017 року

    Двоє румунів серед жертв нападу
    в
    Лондоні





    Двоє громадян Румунії налічуються серед жертв терористичного нападу, скоєного у середу в Лондоні. Теракт, у результаті якого кілька осіб
    загинули і щонайменше 20 отримали поранення, був засуджений світовими
    лідерами, від президента США, Дональда Трампа до канцлера Німеччини Ангели
    Меркель, від президента Франції Франсуа Олланда до голови Європейської ради
    Дональда Туска. До них приєднався і президент Румунії Клаус Йоханніс, який, під
    час телефонної розмови з прем’єр-міністром Терезою Мей висловив повну
    солідарність зі Сполученим Королівством. Британська поліція заарештувала кілька
    підозрюваних і повідомила, що 52-річний нападник народився в Англії і став
    послідовником радикального ісламу. Терорист за кермом автомобіля спочатку врізався
    в групу пішоходів біля Вестмінстерського мосту в Лондоні, а потім, озброєний
    ножем, намагався увійти до будівлі парламенту, де наніс смертельне поранення
    поліцейському. Після цього нападника застрелили. Відповідальність
    за теракт взяло на себе терористичне угруповання «Ісламська держава». Тереза
    ​​Мей оголосила, що рівень терористичної небезпеки e Великобританії залишається
    на позначці «значний».


    Про румунську юстицію в Страсбурзі
    та Брюсселі





    Румунія має внести зміни до законодавства, що
    регулює інститут недоторканності та підвищити прозорість в сфері державних
    закупівель, з тим щоб підвищити ефективність боротьби з корупцією на державному
    рівні, – заявила у понеділок в Страсбурзі головний прокурор національного
    антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші на Конференції Групи держав
    Ради Європи проти корупції (GRECO). Вона пояснила, що міністри мають
    користуватися статусом недоторканності лише упродовж періоду своїх повноважень,
    з тим, щоб після цього можна було продовжити розслідування корупційних дій. Лаура
    Кодруца Кьовеші навела приклад міністра, підозрюваного в отриманні близько 45
    тисяч євро хабара за сприяння в укладенні договорів ряду приватних компаній з
    державними органами, але справа була закрита тому що парламент не підтримав
    питання про його позбавлення недоторканності. З іншого боку, теж на цьому
    тижні, у Комітеті з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (ЛІБЕ)
    Європейського парламенту відбулася дискусія на тему демократії і справедливості
    в Румунії, за участі міністра юстиції Тудорела Тоадера від румунського уряду, та ряду представників
    громадянського суспільства.
    Відповідна
    зустріч була проведена після того як лівій уряд Румунії спробував внести ряд
    змін до чинного кримінального законодавства, зокрема щодо часткової дезінкримінації певних корупційних
    злочинів. Ця ініціатива призвела
    до найбільших з часів антикомуністичної революції 1989 року вуличних протестів.




    Спільне
    засідання урядів Румунії та Р.Молдова


    Уряди Румунії та
    сусідньої Республіки Молдова у четвер у місті П’ятра Нямц (північний схід Румунії)
    провели третє спільне засідання. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну сказав, що
    Бухарест продовжить допомагати Кишиневу в процесі європейської інтеграції і, що
    Румунія хоче взяти участь в приватизації молдовських державних підприємств. Його
    молдовський візаві про-європеєць Павло Філіп запевнив, що Республіка Молдова дивиться
    на Захід і продовжить виконувати Угоду про асоціацію з ЄС і впроваджувати
    початі реформи. Засідання відбулося після того, як минулого тижня проросійський
    президент Р.Молдова соціаліст Ігор Додон знову побував у Москві де повторив, що
    розглядає можливість припинення угод про асоціацію і про вільну торгівлю з ЄС
    та поглиблення відносин з Євразійським союзом, а також підтримав проект
    федералізації Р.Молдова як варіант врегулювання конфлікту з сепаратистським
    Придністров’ям.




    ВРОК
    схвалив програму оснащення ЗСР





    Верховна рада оборони країни затвердила мандат Румунії
    на участь у саміті НАТО в Брюсселі в кінці травня. Так само була схвалена оновлена
    редакція програми модернізації Збройних
    Сил Румунії, що стосується перетворення, розвитку і оснащення військ до 2026 року.
    Рішення було прийняте на тлі виділення уперше в цьому році на оборону 2% ВВП. З іншого боку, посол США в Бухаресті Ганс Клем, заявив, що в липні у Румунії
    пройдуть масштабні військові навчання, в яких візьмуть участь близько 30 тисяч
    військовослужбовців НАТО. Як на двосторонньому рівні, так і в рамках НАТО,
    відносини між румунськими і американськими військовослужбовцями є відмінними, -
    додав американський дипломат.




    Протести
    залізничників і працівників поліції





    Рух залізничного транспорту нормалізувався після стихійного
    страйку залізничників, що призвело
    до зупинки понад 150 поїздів.
    Після переговорів з представниками транспортного відомства профспілки отримали
    обіцянку, що залізничники отримають більшу зарплату після підписання у квітні
    нового колективного договору. Зокрема, зарплатня працівників залізничного
    транспорту зросте на 17% – 22%. І працівники поліції пікетували Міністерство
    праці, а після переговорів з представниками влади отримали підвищення
    заробітної плати. Таким чином, ті, хто отримує мінімальну зарплатню у розмірі 1450
    леїв (близько 320 євро) отримають більший заробіток з 1 липня, коли вступить в
    силу новий закон «Про Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати
    праці працівників бюджетної сфери». Представники профспілок заявили, що зарплатня
    деяких категорій поліцейських збільшиться на 100% протягом наступних чотирьох
    років.



  • Пекучі європейські питання

    Пекучі європейські питання

    Європейські лідери зустрілися, у вихідні, в ході засідання в Брюсселі, щоб обговорити, в основному, проблему Великобританії, яка може покинути Європейський Союз, якщо в ході референдуму британці проголосують на користь цього питання. В ході переговорів, спрямованих на здійснені поступок перед Лондоном, щоб заохотити проєвропейський вибір британців, Великобританія отримала можливість призупинити протягом чотирьох років соціальну допомогу для іммігрантів і непідкорення лондонського фінансового центру європейським правилам про банки і ринки капіталу.

    Для Лондона, досягнута в кінці цих складних переговорів домовленість була необхідною для того, щоб мати можливість оголосити проведення національного референдуму у червні. Девід Кемерон пообіцяв, що виступатиме за те, щоб Великобританія залишилася в ЄС. Він, однак, не користується великою народною підтримкою у Великобританії що стосується ідеї збереження статусу члена в ЄС, і навіть на рівні його кабінету міністрів відсутня одноголосність що стосується обрання варіанту європейського майбутнього.

    Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь в саміті і висловив позицію Бухареста, який не може погодитися із дискримінацією і для якого рішення на вимоги Лондону повинні бути у повній відповідності з положеннями та принципами договорів ЄС. Намагаючись знищити побоювання про статус і права румунських робітників у Великобританії, Президент Йоганніс заявив, по завершенню саміту, що румуни, які вже працюють у цій країні, не страждатимуть внаслідок угоди домовленої в Брюсселі.

    Клаус Йоганніс: Румунські громадяни, які працюють уже на ринку праці у Великобританії, не постраждають від цього механізму. Це стосується тільки тих працівників, які увійдуть на ринок праці Великобританії після вступу в силу цього механізму, але й вони зможуть отримати доступ до цієї соціальної допомоги поступово, протягом чотирьох років.

    Хоча отримали менше ніж очікували перед початком переговорів, румунам доведеться бути задоволеними і так, з огляду на те, що, як пише Financial Times, Кемерон бажав би, щоб аварійне гальмо застосовувалося протягом 13 років!