Tag: Львів

Упродовж місяця у Львові
триває Місяць Авторських Читань – 2019. Цього року країною-почесною гостею
найбільшого літературного фестивалю Центральної Європи є Румунія. Він був ініційований
у 2000 році у Брно (Чехії), з часом поширився і в інших містах – 2011 році в Остраві,
за рік у Вроцлаві та Кощіце, а з 2015 року у Львові. Захід складається з двох
головних програмних ліній: одна, домашня, представляє літературу кожної країни-організатора,
а друга – літературу іншої країни, яка є почесним гостем. Минулого року була
Туреччина, а в цьому – уперше Румунія.

Отже з 5 липня до 4
серпня мешканці Львова та гості міста мають можливість ознайомитися з творчістю
понад тридцятьох сучасних румунських письменників, твори яких добре
відомі не лише в Румунії, а й далеко за межами країни. Любителі літератури
мають змогу не просто познайомитися з творами низки знакових румунських
письменників, а й зустрітися ними і насолодитися
читанням творів разом з їх авторами.

Від Євгенії Нестерович,
піар-директорки фестивалю «Місяць
Авторських Читань» у Львові ми дізналися чому саме Румунія стала почесною
гостею літературного заходу в Україні. «Кожного року ми обираємо країну-почесного
гостя разом з нашими командами з Брно, з Вроцлава, з Кошиц, і це зазвичай
орієнтовано на певний актуальний світовий контекст. Й оскільки Румунія цього
року вперше головувала в Раді ЄС то було вирішено взяти її почесною гостею. Бо
це цікавий досвід, бо це маловідома література і культура, на жаль, на
центральноєвропейській культурній мапі і, наприклад, в тій самі Україні, попри
близьке сусідство і досить великий спільний кордон не так багато відомо про
актуальне мистецтво Румунії.»

Посольство Румунії в
Україні опікувалося організаційними питаннями та всіляко сприяло успішній
підготовці участі представників сучасної румунської літератури. Ось що зазначив
з цього приводу Надзвичайний і Повноважний посол Румунії в Україні Крістіан-Леон
Цуркану. «Це надзвичайна подія – Місяць
авторських читань, що проводиться, якщо я
не помиляюсь, Чеською Республікою з 2000 року. Уперше у ній бере участь Румунія
і не просто так, а як почесний гість. Лінія, в якій бере участь Румунія, беруть
участь румунські письменники, проходить протягом місяця у Львові. На заході
будуть присутні багато румунських авторів, які читатимуть зі своїх творів
українській аудиторії і не тільки. Як я вже сказав, це надзвичайна подія, це
захід, на якому сучасна Румунія представляє своє справжнє обличчя, у рамках якого в Україні представлена справжня
румунська література.»

Румунія упродовж останніх
років була почесним гостем на найвідоміших світових літературних та книжкових фестивалях, що
є свідченням визнання румунської сучасної літератури на світовому рівні.
Румунський дипломат переконаний, що розмови з сучасними літераторами Румунії дозволять
українським любителям літератури не лише ознайомитися з їхньою творчістю, а й дізнатися
цікаві речі про румунське суспільство загалом. «Перш
за все це надзвичайний фестиваль,
це захід, що кожного року приваблює дуже багато людей, захоплених літературою та
культурою.
Румунія є почесною гостею і
це дає надзвичайну можливість українській публіці безпосередньо
ознайомитися з сучасною літературною творчістю Румунії. Румунські автори, письменники та поети є
справжніми психологами сучасного румунського суспільства і вони, мабуть, краще,
ніж будь-хто, відображають румунські
реалії, прагнення румунів, їхні мрії та бажання. Ці вечори читання дають присутнім змогу ознайомитися із загальною картиною того, що означає сьогодні
Румунія, а також допомагає їм краще зрозуміти те що відчуває румунський
народ, який знаходиться так
близько до України.»

Євгенія Нестерович
зазначила, що за підсумками перших днів літературних читань румунські автори вже
викликали чималий чималий інтерес серед львів’ян та гостей міста. «Є інтерес, найбільшого зацікавлення
напевно дістав перший гість – Адріан Чорояну. Як політик, як історик, як публіцист
він був напевно найцікавішим, бо зміг вільно говорити про загальноєвропейський контекст,
порівнювати українську і румунську ситуації політично, інтелектуально і суспільно.
Зараз усі ці читання записані онлайн, вони транслювалися в прямому ефірі, але також
можна переглянути ці трансляції на Фейсбуці і вони продовжують набирати перегляди,
бо справді людей це цікавить, а іншої серйозної інформації вони мають не так багато.»

З повною програмою заходів можна ознайомитися
на сторінці фестивалю у мережі Facebook: Місяць Авторських Читань

Церква Св. Параскеви Пятниці — одна з найстаріших у Львові. Спочатку вона була дерев’яною, а нинішнього вигляду набула у середині XVII століття, коштом господаря історичної румунської провінції – Молдови Василя Лупула (свата Богдана Хмельницького). Церква була зведена в 1644 році на фундаментах храму княжої доби кінця XIII – початку XIV ст., а в 1645 році її було посвячено. Ім’я фундатора увіковічене вмуруванням у стіну храму пам’ятної таблиці, розташованої на південному мурі, з гербом молдовських правителів: сонця, місяця і корони над головою буйвола.

Слід зазначити, що Васіле Лупул звів львівський храм на прохання молдовського митрополита Варлаама, засновника книгодрукування в Молдові, який мав тісні звязки з львівським та київським духовенством. У 1642 році за допомогою київського митрополита Петра Могили, вихідця давнього молдовського боярського роду, та за підтримки господаря Василя Лупула, Варлаам заснував у Яссах першу в Молдові друкарню.

Церква Параскеви Пятниці до сьогодні зберегла свій первісний вигляд храму-твердині. Збудована у нижній частині з ламаного каменю, вона нагадує міцний бастіон з високою сторожовою вежею. Розміщення церкви далеко поза мурами міста зумовило її оборонний характер, який виявився у стінах товщиною майже у два метри і бійницях верхнього ярусу вежі. У стильових особливостях храму перегукуються готика і бароко.

Щипець східного фасаду храму нагадує готичне завершення більшості давніх львівських костелів, жоден з яких не зберігся до наших часів. Прямокутні ніші з боків асоціюються з румунськими церквами, а в головному фасаді храму легко впізнати елементи барочного архітектурного стилю. Церква була найбагатшою серед храмів львівського передмістя: при ній знаходилися шпиталь братства, цвинтар, школа і резиденція священика.

Якщо із-зовні церква Параскеви зберігає риси румунського стилю, то її інтер’єр зберігає найвизначнішу пам’ятку давньоукраїнського мистецтва — іконостас. Він був створений львівськими митцями майже одночасно з побудовою храму – в 40-х рр. XVII сторіччя. Це єдиний львівський храм, у якому зберігся його давній іконостас. Він складається більш як з 70 ікон, розташованих у сім рядів, і являє собою величавий комплекс живопису та декоративної різьби. За стильовими та мистецькими ознаками його можна віднести до кола або майстерні відомого львівського художника кінця XVI – першої третини XVII ст. Федора Сеньковича. Свого нинішнього вигляду храм набув після реставрації 1885 року.

За матеріалами: www.lviv.travel