Tag: ліберали

  • Зміни на румунській політичній сцені

    Зміни на румунській політичній сцені

    9 червня СДП і НЛП, стовпи румунської політичної системи та партнери в уряді, переконливо перемогли на виборах до Європейського парламенту, на яких висунули спільний список, а також, окремо або за взаємної підтримки, на місцевих виборах, де соціал-демократи здобули більшість місць у меріях та повітових радах. Тому ніщо не могло передбачити виборчої катастрофи, якої зазнали СДП і НЛП через своїх кандидатів у першому турі президентських виборів.

    Претенденти на найвищу посаду від Націонал-ліберальної та Соціал-демократичної партій пов’язали свої імена з двома історичними невдачами: лідер НЛП Ніколає Чуке посів п’яте місце з менш ніж 9% голосів, що зробило його першим кандидатом від лібералів, який не набрав двозначний результат, а лідер СДП Марчел Чолаку, який вважався фаворитом першого туру, посів третє місце з 19%, ставши першим кандидатом від лівих сил, який не пройшов до фінального туру виборів. Кожен з них визнав свою поразку і подав у відставку з керівництва своєї партії. 1 грудня, між двома турами президентських виборів, відбудуться парламентські вибори, і основним партіям необхідно швидко оговтатися від виборчого шоку.

    СДП прагне повернути довіру румунів на парламентських виборах і запропонує новий підхід у спілкуванні з громадянами, заявив заступнк лідера партії та віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску, який був призначений відповідальним за політичну комунікацію до парламентських виборів. Він вважає, що в наступному парламенті має бути сильне представництво соціал-демократичних цінностей, і каже, що СДП активізує свої зусилля, щоб пояснити румунам, що вона має намір робити в разі перемоги на виборах.

    Ми досягли важливих результатів на рівні уряду, і в цьому сенсі ми також запропонуємо новий підхід у спілкуванні з громадянами, набагато пряміший, набагато відвертіший, розповідаючи їм про те, що ми змогли зробити, що ми хочемо зробити, дуже прямо і дуже щиро”, – сказав Негреску. Все керівництво лібералів подало у відставку, а тимчасовим лідером був призначений Іліє Боложан, чиє ім’я пов’язане з адміністративними та економічними успіхами північно-заходідного повіту Бігор та муніципалітету Орадя.

    Боложан оголосив, що НЛП буде підтримувати проєвропейський напрямок Румунії та правоцентристську політику, тому в другому турі партія без жодних переговорів підтримає Елену Ласконі, лідера Союзу «За порятунок Румунії». 8 грудня вона зустрінеться з несподіваним переможцем першого туру Келіном Джорджеску, якого одностайно вважають токсичним і небезпечним через його екстремістські та проросійські погляди.

    У найближчий період, підкреслив Боложан, ліберали представлять державну політику, яку НЛП буде підтримувати в парламенті: державна ефективність і скорочення витрат, державна політика, яка дозволяє розвивати місцеві громади через децентралізацію і програми підтримки місцевих обранців, політика, яка підтримує верховенство права, незалежну систему правосуддя, а також політика, пов’язана зі справедливістю, меритократією, правилами, які генерують чесну поведінку в суспільстві.

  • До великої коаліції НЛП-СДП-ДСУР?

    До великої коаліції НЛП-СДП-ДСУР?

    У Бухаресті, все більше окреслюється уряд НЛП-СДП-ДСУР після того, як на початку жовтня уряд меншості, у складі НЛП-ДСУР, на чолі з лідером лібералів Флоріном Кицу, був звільнений в результаті резолюції недовіри в Парламенті, а президент Клаус Йоханніс минулого тижня оголосив, що скличе партії на консультації лише тоді, коли згорнеться передбачувана парламентська більшість. Ліберали більше не хочуть відновити альянс із Союзом За порятунок Румунії, тому для НЛП виграшним варіантом тепер, здається, є Соціал-демократична партія (СДП), з якою він також управляв у період з 2013 по 2014 рр. І це був не перший урядовий альянс Правих з Лівими. У 2008 році Демократична партія, фактично очолена президентом Траяном Бесеску, сформувала уряд із соціал-демократами Мірчі Джоани.

    Отож, ліберальне керівництво більшістю голосів вирішило, що офіційно розпочне переговори з СДП щодо формування уряду. Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) та франкція національних меншин також стануть частиною цієї нової більшості. Умови, які ставлять ліберали, не підлягають обговоренню. Вони хочуть, щоб податки не підвищувалися, і щоб держава була би чесним партнером бізнес-середовища. І останнє, але не менш важливе, вони хочуть сформувати більшість навколо НЛП з ліберальним прем’єр-міністром. НЛП також передбачає продовження адміністративних реформ, особливо у сфері зарплат і пенсій, а також збереження партнерства з главою держави Клаусом Йоханнісом.

    «Для нас важливі реформи. Ми хочемо побачити, з ким ми можемо провести ці реформи в наступний період, і ми повинні знайти партнера, тому що сама НЛП не має більшості в парламенті. Ми зацікавлені у тому, щоб продовжити реформи через Національний план відновлення та стійкості, пенсійну реформу, реформу оплати праці, реформу державного управління, та продовжити зберегти темпи зростання витрат на інвестиції», – зазначив лідер НЛП, виконувач обов’язків прем’єр-міністра Флорін Кицу. У свою чергу, керівництво СДП, яке вважає лібералів шансом прийти до влади, одноголосно проголосувало за початок переговорів з ними. Національна політична рада дала свою згоду, тому що ми відкриті до переговорів, щоб пришвидшити вирішення проблем румунів, – ствердив перший заступник лідера СДП Сорін Гріндяну.

    Також соціал-демократи визначилися щодо переліку заходів, які мають бути вжиті в найближчий період. Серед них – боротьба з пандемією, підвищення грошової допомоги дітям, підвищення пенсій або мінімальної заробітної плати. До складу майбутнього уряду також входитиме ДСУР, який вирішив розпочати переговори про створення великої коаліції з НЛП і СДП за підтримки фракції національних меншин. Лідер ДСУР Келемен Гунор сказав, що ця коаліція матиме значення, якщо їй вдасться провести реформи для перегляду Конституції, причому запровадження парламентської республіки будучи важливою метою.

  • 02 вересня 2018 року

    ПОЛІТИКА – Лідер найбільшої
    опозиційної, правої Націонал ліберальної партії Людовік Орбан у неділю заявив,
    що очолювана ним політична сила візьме участь окремо у виборах до Європарламенту
    наступного року. Він також повідомив, що ліберали підтвердили свою підтримку чинному
    главі держави Клаусу Йоханнісу на президентських виборах, які також пройдуть у
    2019 році. Відповідні заяви були зроблені після наради проводу з сенаторами та
    депутатами партії щодо подальших законодавчих пріоритетів. Націонал-ліберальна
    партія, серед іншого, планує викликати до парламенту для пояснень прем’єр-міністра,
    соціал-демократку Віоріку Денчіле у зв’язку з силовим розгоном членів діаспори,
    які взяли участь в акції протесту 10 серпня в столиці, а також щодо наслідків поширення
    Румунією африканської чуми свиней. Осіння сесія Парламенту Румунії стартує в
    понеділок.




    АНТИКОРУПЦІЯ – Шестеро
    кандидатів на посаду головного прокурора Національної антикорупційної дирекції у понеділок та
    вівторок будуть заслухані міністром юстиції Тудорелом Тоадером. Результати
    відбору будуть оголошені 6 вересня. Пропозиція міністра юстиції буде внесена
    до Вищої ради магістратури для отримання згоди на призначення керівника
    антикорупційного управління, а потім має бути затверджена главою держави
    Клаусом Йоханнісом. Посада головного прокурора Національної антикорупційної
    дирекції стала вакантною після того, як Конституційний суд зобов’язав
    Президента Румунії звільнити попереднього керівника управління Лауру Кодруцу
    Кьовеші.




    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Президент
    Клаус Йоханніс скликав на 4 вересня позачергове засідання Верховної ради оборони
    країни (ВРОК), центральною темою якого буде здійснення аналізу поправок до
    цьогорічного бюджету державних установ, відповідальних за національну безпеку. Раніше
    в Адміністрації Президента пояснили, що не всі члени Ради згодні із
    запропонованим урядом урізанням бюджету. Напередодні Клаус Йоханніс заявив, що
    уряд міг прийняти поправки до держбюджету без згоди ВРОК в будь-якій галузі, крім сфери національної безпеки. Таким чином глава
    держави відповів на звинувачення уряду, згідно з якими відмова президента терміново
    скликати Верховну раду оборони країни для затвердження проекту коригування
    держбюдету ставить під загрозу не тільки доходи найбільш вразливих верств
    населення, тобто пенсіонерів, матерів та дітей, а й доступ пацієнтів до
    медичних послуг.




    ВІДПОЧИНОК – Румуни,
    які працюють у державній сфері отримають відпочинкові купони й наступного року,
    – повідомило Міністерство туризму в неділю. Згідно з заявою, вартість купону
    залишиться незмінною – близько 315 євро. Міністерство туризму стверджує, що в
    цьому році вони були «кисневою подушкою» для вітчизняного туризму. У цьому
    році відпочинкові купони отримали 1,2 мільйона бюджетників, а відповідне
    рішення було прийняте для заохочення вітчизняного туризму, – повідомляє
    відомство.




    ПРИГОДА – 42-річний румунський бібліотекар Аврам
    Янку сьогодні вирушив в нову пригоду. Цього разу він планує уплав підкорити Чорне
    море до Стамбула. Таким чином він планує проплисти 630 кілометрів приблизно за два
    місяці. Спортсмен сьогодні рушив з Суліни, з «нульового кілометра» на Дунаї, у
    супроводі човна. Спортсмен сказав, що хоче присвятити цю мандрівку румунському
    господарю Константіну Бринковяну, який був обезголовлений у Стамбулі разом з
    його синами. Аврам Янку став першою людиною у світі, яка без спеціальної
    екіпіровки проплив Дунай (2860 кілометрів) від витоку до гирла за 89 днів. Так
    само він переплив протоку Ла-Манш без неопренового гідрокостюму.

  • 18 червня 2017 року

    ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Соціал-демократична партія, головна правляча партія в
    Румунії, зачитала в парламенті резолюцію про вотум недовіри уряду під назвою
    Румунія не може бути конфіскована. Захищаємо демократію та вибір румунів.
    Документ буде обговорений і винесений на голосування у середу, через три дні від його озвучення в парламенті. Вотум недовіри був ініційований правлячою більшістю, що складається з
    Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів і спрямований проти власного
    уряду на чолі з Соріном Гріндяну, який між часом був виключений з лав партії. У резолюції
    зазначається, що через п’ять місяців від призначення уряду, правляча більшість
    провела оцінку стадії виконання Програми дій уряду і вирішила відкликати
    підтримку прем’єра-міністру і його команді. 25 з 27 членів кабінету міністрів
    подали у відставку. Незважаючи на це, – зазначається в документі, -
    прем’єр-міністр і один з міністрів вирішили, що можуть урядувати самотужки, та
    відмовився йти у відставку. Замість цього прем’єр Гріндяну у п’ятницю призначив
    екс-прем’єр-міністра, соціал-демократа Віктора Понту Генеральним секретарем
    уряду, що на думку аналітиків є спробою глави уряду знайти союзників серед
    впливових фігур в Соціал-демократичній партії. У суботу більшість
    територіальних організацій Соціал-демократичної партії прийняли спільну заяву, в якій засудили те,
    що назвали «незаконною і неконституційною спробою двох колишніх членів партії
    Соріна Гріндяну і Віктора Понти, захопити виконавчу владу румунської
    держави». На прес-конференції в неділю ввечері прем’єр-міністр Сорін Гріндяну
    заявив, однак, що румуни є свідками особистої війни однієї людини – лідера СДП
    Лівіу Драгні і невеликої групи з його близького оточення проти інтересів СДП і
    Румунії. Президент Клаус Йоханніс заявив,
    що Румунії потрібен стабільний уряд і підкреслив, що ця ситуація має бути якнайшвидше
    вирішена.




    ВІЗИТ – Президент Румуні Клаус
    Йоханніс у понеділок здійснить триденний візит до Німеччини, де зустрінеться
    зі своїм колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром і канцлером Ангелою Меркель. Візит буде зосереджений на поглибленні двосторонніх стратегічних
    відносин і на основних питаннях європейського та міжнародного порядку
    денного. Візит відбудеться на тлі відзначення в цьому році 50-ої річниці з дня встановлення дипломатичних відносин на рівні посольств, 25-ої річниці з дня підписання Договору про співробітництво
    та партнерство в Європі між Румунією і Німеччиною та 10-ої річниці вступу Румунії в ЄС. 20 червня президент Клаус Йоханніс
    буде присутній як почесний гість у
    церемонії вшанування пам’яті жертв біженства і висилки, що відбудеться у Німецькому історичному музеї в Берліні.




    ВИРУБКА ЛІСІВ – Наприкінці цього місяця в штабі-квартирі
    Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку відбудеться північноамериканська прем’єра документального фільму «Дика
    Карпатія – Пори змін», знятого в Румунії британським журналістом Чарльзом Отлі.
    За даними Інституту румунської культури в США, Принц Чарльз – наслідний принц
    Великобританії, виступить з відео-зверненням до присутніх на заході. У
    фільмі представлені яскраві карпатські краєвиди впродовж чотирьох пір року і традиції,
    що збереглися в румунських селах. Цим фільмом журналіст Чарльз Отлі хоче
    привернути увагу до руйнівних наслідків незаконної вирубки карпатських лісів.
    Протягом останніх п’яти років відомий британський тележурналіст, за підтримки
    Фонду принца Чарльза відзняв низку документальних фільмів про захист
    навколишнього середовища, лісів та гір Румунії.




    ПОЛІТИКА – Націонал-ліберальна партія (НЛП), найбільша
    опозиційна політична сила в Румунії у неділю провела засідання Національної
    координаційної ради, під час якої було обране нове керівництво: чотири перших
    заступників голови партії, 16 заступників голови партії і 16 членів виконавчого
    бюро. На ці посади балотувалися понад 100 членів партії. Нагадаємо, що в суботу
    відбувся конгрес партії, на якому колишній міністр транспорту Людовик Орбан став
    новим лідером НЛП. Він отримав майже в чотири рази більше голосів, ніж його
    суперник, депутат Європарламенту Крістіан Бушой. Після оголошення результатів
    внутрішньопартійних виборів Людовик Орбан сказав, що прагне щоб НЛП здобула
    перемогу на наступних парламентських виборах і, таким чином, прийшла до влади в
    Румунії.




    ТЕАТР – з 19 по 27 червня
    у місті Констанца відбудеться другий Міжнародний театральний фестиваль Міфи
    фортеці, присвячений стародавньому театру. У заході візьмуть участь 20
    колективів з Румунії, Італії, Франції, Болгарії, Південної Кореї, США, Сербії
    та Молдови. За словами організаторів, цьогорічний фестиваль присвячений поету
    Публію Овідію Назону, останньому з класиків «золотої доби» римської літератури.
    Овідій у 8-му році н.е., був висланий імператором Октавіаном Августом в Томи,
    колишню грецьку колонію, на місці якої знаходиться сучасний порт Констанца.

  • 4 березня 2017 року

    КОРУПЦІЯ – Корупція дедалі залишається серйозною проблемою Румунії, зазначається в звіті Держдепартаменту
    США про права людини у світі в 2016 році. У документі підкреслено, що
    хабарництво залишається широко поширеною практикою в державному секторі, закони
    не завжди застосовуються ефективно, а посадові особи, в тому числі судді, іноді
    безкарно вдаються до корупції. Автори звіту також наголошують на тому, що недоторканість
    колишніх і нинішніх міністрів, які є членами парламенту, у деяких випадках не
    дозволила завершити досудове розслідування фактів корупції. Держдеп США пише і
    про проблему дискримінації ромів,
    погані умови утримання і переповненість в’язниць та про політизацію ЗМІ. Політики
    або політичні групи мають у власності або непрямо контролюють багато ЗМІ на
    національному чи місцевому рівнях, а новини або редакційний тон цих установ
    часто відображають погляди їх власників, зазначається в щорічному звіті Держдепартаменту США про стан з правами
    людини в світі.




    ЮСТИЦІЯ -
    Новий міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер заявив, що щонайпізніше через
    місяць або півтори уряд представить проект закону про внесення змін і поправок
    до кримінального законодавства, відповідно до рішень Конституційного суду. В
    інтерв’ю нашій радіостанції він сказав, що нормативно-правовий акт буде обговорено
    і прийнято в парламенті. Міністр юстиції також зазначив, що у випадку
    зловживання службовим становищем необхідно відрізнити адміністративну
    відповідальність від кримінальної і це може бути зроблено тільки шляхом
    встановлення мінімального порогу заподіяного фінансового збитку. Тудорел Тоадер
    очолив Міністерство юстиції в лютому після серйозної політичної кризи,
    викликаної спробою нинішньої більшості, що складається з Соціал-демократичної
    партії та Альянсу лібералів і демократів, через місяць від приходу до влади в
    терміновому порядку внести зміни до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів та здійснити колективне помилування. У
    суперечливому законопроекті, наприклад, зловживання службовим становищем
    вважається злочином лише, якщо розмір заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв
    (близько 45 тисяч євро). На тлі найбільших вуличних протестів після
    антикомуністичної революції 1989 року, уряд урешті-решт скасував свій законопроект,
    а їх ініціатор, міністр юстиції соціал-демократ Флорін Йордакє подав у відставку.




    ПОЛІТИКА
    – Національна координаційна рада найбільшої опозиційної Націонал-ліберальної
    партії Румунії сьогодні схвалила графік, процедуру і спосіб обрання нового
    лідера партії. Хоча багато лібералів наполягають на тому, аби майбутній лідер
    обирався шляхом прямого голосування всіх членів партії, наступний голова буде
    обраний делегатами з’їзду партії, що відбудеться в червні. До тепер колишні
    міністри Людовик Орбан і Кетелін Предою оголосили про свій намір балотуватися
    на посаду голови цієї політичної сили, після відставки Аліни Горгіу через
    поразку на парламентських виборах 11 грудня 2016 року, коли Націонал-ліберальна
    партія здобула тільки 20% голосів, удвічі менше ніж незаперечний переможець
    перегонів – Соціал-демократична партія, за яку проголосували 45% румунів з
    правому голосу.




    ЗЕМЛЕТРУС
    – У суботу виповнилися 40 років від руйнівного землетрусу, який стався 4
    березня 1977 року. Він став найпотужнішим підземним поштовхом в історії країни,
    розташованої в зоні контакту двох тектонічних плит. У результаті землетрусу
    магнітудою 7,2 бала за шкалою Ріхтера загинули 1570 осіб, переважна більшість в
    Бухаресті, а завдані збитки оцінювалися тоді в понад 2 млрд доларів США. Були
    зруйновані або серйозно пошкоджені близько 230 тисяч житлових будинків, а
    близько 760 промислових об’єктів були виведені з ладу. Землетрус викликав
    економічну і соціальну кризу, наслідки якої, на думку істориків, комуністичний
    режим не зміг подолати до свого падіння в 1989 році. Експерти попереджають, що
    сотні будівель можуть обвалитися в разі землетрусу, аналогічного до того, що
    потряс Бухарест у 1977 році.




    ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу
    та переможець жіночої гандбольної Ліги чемпіонів ЧСМ Бухарест знову пробився до чвертьфіналу європейської першості після перемоги у п’ятницю ввечері вдома з рахунком 28:26 над
    словенським Крімом. В останньому матчі групового етапу через тиждень румунські
    гандболістки зустрінуть данський клуб Есб’єрг, який математично втратив шанси
    на продовження боротьби. Швидше за все, за даними спортивних ЗМІ, противником
    ЧСМ в чвертьфіналі буде македонський Вардар Скоп’є.



  • Ліберальні стратегії

    Ліберальні стратегії


    24 травня 2015 року, ліберали відзначили 140-річчя з дня заснування першої політичної партії в Румунії. Ім’я та історія Націонал-ліберальної партії пов’язані з найбільш важливими подіями в сучасній історії Румунії: встановлення конституційної монархії, здобуття державної незалежності, оголошення Румунії королівством, війна за територіальну цілісність, створення Великої Румунії, прийняття Конституції від 1923 та відновлення економіки після кризи 1929-1933 років. Протягом цього періоду, лібералізм став ідеологічною основою, на якій була побудована сучасна Румунія.



    Після встановлення комуністичного режиму та проголошення Румунії республікою 30 грудня 1947 року, політична діяльність Націонал-ліберальної партії була припинена, а більшість чільних представників була ув’язнена і загинула в комуністичних вз’яницях, в той час як інші були змушені залишити країну. Після падіння комунізму в 1989 році, найдавніша політична партія Румунії відновила свою діяльність в січні 1990 року, з ініціативи 12 колишніх членів Націонал-ліберальної партії. У наступних 25 років, історія Націонал-ліберальної партії була неспокійною.



    24 травня 2015 року, коли Націонал-ліберальна партія, яка нині в опозиції, відзначила 140 років з моменту її заснування, співголова партії, Аліна Горгіу зазначила, що Нова, але водночас й стара ліберальна партія є великою силою в румунській політиці та буде найбільшою партією в Румунії протягом багатьох років відтепер. Того ж дня Націонал-ліберальна партія ухвалила програму урядування під назвою Національна відбудова, яка спрямована на впровадження в практику принципів платформи Румунія – країна добре виконаної роботи, гасло, яке за словами лібералів було ухвалене разом з обранням Клауса Йоханніса, колишнього лідера НЛП, президентом країни у листопаді 2014 року.



    Пріоритетами вищезгаданої програми це: освіта, охорона здоров’я, культура і економіка. Ліберали пропонують, між іншим, виділення з 2016 року, 6% від ВВП на освіту та охорону здоров’я, впровадження ставки єдиного податку на рівні 16% для всіх податків та зборів, перегляд системи оподаткування. НЛП хоче залучити майбутніх партнерів при урядуванні та розсунвати нинішню правлячу коаліцію створену довкола Соціал-демократичної влади. Співголова Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу завила, що будуть розпочаті консультації з іншими партіями на тему оголошення вотуму недовіри чинному уряду, якого ліберали мають намір представити 5 червня. Крім того, НЛП ухвалила зміни до статуту партії стосовно критеріїв чесності. Таким чином, засуджені ліберали в першій інстанції втратять свої функції в партії, а той, хто отримає остаточне рішення, будуть змушені відмовитися від членства НЛП.


  • Роль лібералів у збереженні нейтралітету Румунії в Першій світовій війні

    Роль лібералів у збереженні нейтралітету Румунії в Першій світовій війні

    Початок Першої світової війни застав Румунію в центрі суперечки довкола участі або ні у війні з Центральними державами. Германофіли, на чолі з королем Каролєм I-им, скептично ставилися до входження в союз з Антантою. Антантофіли, з протилежного боку, заявляли, що інтереси Румунії, повязані із ситуацією румунів на території Австро-Угорщини вимагають невходження країни у війну на боці Німеччини та Австро-Угорщини.



    Тому найкращим варіантом було оголошення нейтралітету. Іншим аргументом на користь нейтралітету була погана оснащеність румунської армії. Хоча тодішня політична еліта доклала значних зусиль щодо синхронізації Румунії із Західною Європою, архаїчна структура економіки і слабка оснащеність сучасним озброєнням стали вагомими аргументами на користь військового нейтралітету в перші два роки війни.



    Докладніше про це розповідає історик Алін Чупале. «Ситуація в Румунії була дуже складною, бо вже існував союзний договір з Німеччиною та її союзниками. Це був оборонний договір, але невідомий широкому загалу та більшій частині румунського політичного класу. Канцлер Німецької імперії Отто фон Бісмарк зобовязав румунські політичні кола, передусім короля Кароля I-го, зберігати в таємниці факт наявності цього договору, тому про нього в Румунії знали лише кілька політиків і Кароль I-й. Цей союзний договір, підписаний в 1883 році, приніс Румунії гарантії безпеки, що були дуже потрібні молодій румунській державі. Однак у 1914 році він створював Румунії багато проблеми, тому що обмежував, принаймні з юридичної точки зору, вільне пересування румунського політичного класу на міжнародному рівні.»



    Міжнародні відносини були в 1914 році відзначені суперництвом між двома військовими альянсами — Антантою і Центральними державами. Румунія враховувала ситуацію національних та громадянських прав румунів Трансільванії, Банату і Буковини, тобто на територіях Австро-Угорщини, де румуни складали більшість. Аргументи на користь відхилення вимог Центральних держав і збереження нейтралітету представив тодішній премєр-міністр Йонел Бретіану: «До країни, як наша, яка увійшла в союз як рівна і суверенна держава не можна ставитися таким чином. […] З іншого боку, Румунія не може собі дозволити взяти в руки зброю у війні, яка спрямована просто на знищення малої нації. […] Громадськість майже одностайно виступає проти війни. […] Доля румунів, які проживають по той бік гір, національний ідеал румунізму, є питанням, котре не має право ігнорувати жоден румунський уряд.»



    Історик Алін Чупале розповідає, як пройшло засідання Коронної ради, на якій був проголошений нейтралітет Румунії. «Політики і премєр-міністр Йонел Бретіану, який був у той же час головою Націонал-ліберальної партії, усвідомлювали те, що румунська армія не була готова, не була належним чином оснащена, щоб відповідати викликам сучасної війни. Вони переконалися в непідготовленості румунської армії в 1913 році, коли вона воювала південніше Дунаю, в Болгарії, під час Другої Балканської війни. Усе це призвело до того, що дискусії довкола можливого вступу Румунії у війну були вкрай напруженими. Король Кароль I-й скликав у королівському палаці Пелеш Коронну раду, в якій взяли участь як лідери Націонал-ліберальної партії та міністри, які в той час були членами цієї політичної сили, так і інші провідні політики, в тому числі спадкоємець престолу, принц Фердинанд. Кароль І-й відкрито наполягав на прийнятті рішення про входження Румунії у війну на боці Німеччини та її союзників, а його головним аргументом була наявність основним аргументом був оборонний договір 1883 року. Тоді, вперше за весь час свого правління, король відчув глибоке розчарування, тому що більшість присутніх вважали, що Румунія ні в якому разі не може увійти у війну на боці Німеччини, тому що це означатиме скасування національного проекту, тобто це унеможливило б обєднання з Трансільванією. Більшість присутніх на засіданні Коронної ради наполягали на збереженні нейтралітету і через неготовність армії та Румунії загалом до війни. Роль Націонал-ліберальної партії та її лідерів була не менш важливою, ніж роль інших провідних політичних діячів того часу. Сам Йонел Бретіану усвідомлював, що відповідальність за рішення про вступ Румунії у війну, стане відповідальністю всього румунського політичного класу в цілому. Проте, якщо говорити суто про роль лібералів і особливо міністрів від Націонал-ліберальної партії, можна стверджувати, що уряд Йонела Бретіану почав досить активну підготовку Румунії до вступу у війну. Йонел Бретіану насправді намагався максимально відкласти цей момент.»



    Протягом наступних двох років після смерті короля Кароля I-го, обидва воєнно-політичні блоки доклали значних зусиль шоб схилити Румунію на свій бік. Ні новий король Фердинанд I-й, ні премєр-міністр Йонел Бретіану, прихильник співпраці з Францією та Англією, не мали наміру відмовлятися від нейтралітету доти, доки хід війни не став передбачуваним, з тим, щоб досягти національних цілей. Отримавши гарантією територіальної цілісності, Румунія вступила у війну на боці Антанти в серпні 1916 року. Після завершення Першої світової війни, цей історичний вибір зробив можливим створення Великої Румунії, шляхом обєднання Трансільванії, Бессарабії та Буковини з Королівством Румунії.