Tag: лікарні

Паралельно із
продовженням режиму надзвичайної ситуації та початком третього етапу вакцинації на
національному рівні, в Румунії проходить підготовка
на випадок нової хвилі заражень новим коронавірусом. Поки що,
хоча минулого тижня кількість випадків, про які повідомлялося кожні 24 години зростала, ми не можемо говорити про прискорену еволюцію.

Однак, як запобіжний захід
прем’єр-міністр Флорін Кицу вимагав у
неділю на засіданні Національного
центру з управління та координації втручання проти Covid-19 збільшення від 1400 до 1600 ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії та визначити нові лікарні, які приєдналися би до існуючих, у боротьбі з Covid-19. Премєр-міністр вимагав також забезпечення всіх лікарень, що
лікують хворих на коронавірус необхідними запасами ліків, а медпрацівників
засобами індивідуального захисту.

Водночас потрібен
чіткий план для ситуації, в якій буде необхідно відряджувати медичний персонал. У
своєму дописі у Фейсбуці Флорін Кицу зазначив: «ми
не повинні забувати, що еволюція пандемії залежить від кожного з нас, а не лише
від влади. Ми повинні робити щеплення, дотримуватися
антиепідемічних правил, і таким чином ми врятуємо
життя.»

Прем’єр-міністр
Румунії зажадав, щоб з понеділка Державна санітарна контрольна група щодня перевіряла кількість ліжко-місць,
зайнятих у відділеннях
інтенсивної терапії по всій країні. Після
перевірок, глава уряду повинен мати щоранку на столі доповідь, яка
повинна збігатися з інформацією, поданою керівниками
кожної лікарні. В даний час на національному рівні увідділеннях інтенсивної терапії було б лише 30 вільних ліжок,
а в столиці навіть жодного.

Недофінансованароки підряд румунська медична
система є однією з найбідніших в Європі, пандемія
Covid-19 висвітлила ще більше недоліків, з якими вона стикається: хронічне недофінансування, недостатня
кількість місць для пацієнтів, умови, часто несприятливі для медичного акту або
недостатнього персоналу. На початку цього року
профспілковців медичної галузі провели серію протестів, будучи
незадоволені байдужістю
влади до існуючих проблем, вимагаючи виправлення нерівності щодо заробітної плати
та заповнення вакансій та розроблення національної стратегії інвестицій.

Емблематичними для
стану румунської медичної системи є дві трагедії, які потрясли Румунію:
пожежа, що сталася в листопаді у реанімаційному відділенні лікарні в
П’ятра-Нямц (північний схід) та пожежа, яка відбулася наприкінці січня в бухарестському
Національному інституті інфекційних захворювань імені Матея Балша.
Внаслідок обох пожеж пацієнти
померли спаленими живими.

Лікарня швидкої допомоги повіту Сату-Маре матиме відділення інтенсивної терапії для дітей
через проект з європейським фінансуванням, який буде реалізовуватися у
партнерстві з лікарнею Закарпатської області. Керівник Сатумарської лікарні швидкої допомоги Адріан Марк заявив на стартовій
конференції, що транскордонний проєкт Інтенсивна терапія для майбутнього, впроваджується спільно з Мукачівською обласною дитячою лікарнею, та фінансується в рамках програми транскордонного співробітництва Румунія- Угорщина -Україна -Словаччина.
Протягом імплементації проекту відбудуться кілька обмінів досвідом між лікарями двох медзакладів, а також їх стажування та придбання медичного обладнання для двох лікарень.

«П’ять комплектів вентиляції для
реанімації дорослих та новонароджених будуть придбані Сатумарською
лікарнею. Вентиляційний прилад складається з вентилятора, монітора,
ін’єктомата, інфузомата, реанімаційного ліжка, особливо для важкохворих пацієнтів,
спеціального медичного обладнання для відділення неонатології, інкубаторів та
пристрої для обігріву
новонароджених, а також
обладнання для надання невідкладної допомоги дітям у лікарні міста Тишнад. Ми сподіваємось, що завдяки цим
обладнанням ми зможемо підвищити якість надання медичної допомоги. Це обладнання завжди потрібне,
з’являються нові технології та параметри в догляді за
пацієнтами, які, якщо не супроводжуються відповідним технічним обладнанням, знижують ефективність роботи,
– сказав Адріан Марк.

Частина обладнання залишиться у
Повітовій лікарні швидкої допомоги, а частина надійде до лікарні міста
Тишнад, де є дитяча
секція. «Слід почати з оновлення медичної структури лікарні, яка матиме спеціалізований
сегмент з інтенсивної терапії новонароджених. Інтенсивна терапія новонароджених
є дуже чутливим сегментом і, на практиці, є чіткою спеціалізацією в межах
спеціальності інтенсивної терапії. Це буде зроблено спільно між відділенням
інтенсивної терапії та відділенням неонатології, оскільки деякі відділення
медичної допомоги в інтенсивній терапії вже проводяться у
відділені «Неонатологія».Ми говоримо про передчасні пологи, які
отримують допомогу в реанімації в цих спеціальних інкубаторах», – сказав Марк.

Наразі новонароджених у важкому стані
транспортують до лікарні в місто Орадя (захід), але після відкриття нового відділення вони зможуть
лікуватися у Сату-Маре. «У складних та більш серйозних випадках ми їдемо до клінічної лікарні швидкої допомоги Орадя, з швидкою
допомогою з інкубатором. Ми стараємось підняти рівень інтенсивної терапії у
новонароджених шляхом підвищення акредитації лікарні. Я сподіваюся, що фахівці,
які працюватимуть над цим проектором, вивчать та вдосконалять методи догляду за
новонародженими, ми надамо їм усі необхідні умови, включаючи медичну інфраструктуру.Це важливо для нас, лікарів. Аби
лікувати та рятувати багато дитячих життів, – сказав Марк.

Загальна вартість проекту – 1,1 мільйона євро,
з яких 90% становить внесок Європейського Союзу. Сатумарська
повітова лікарня отримає 495 000 євро, а співфінансування складає 82 500 євро. Майже таку суму
отримає і Мукачівська обласна дитяча
лікарня.

У
рамках проекту українські та румунські лікарі проходитимуть стажування в
університетській клініці Угорщини, перейматимуть європейські стандарти
діагностики та лікування новонароджених.

Компанія Isopan Est дарує всі необхідні
матеріали для будівництва модульної лікарні, яка буде розміщена у дворі лікарні
швидкої медичної допомоги Elias в Бухаресті, де лікуватимуться пацієнти з
COVID-19, відповідаючи таким чином на заклик, який надіслала Асоціація Даруй життя компаніям приєднатися
до проекту. Згідно із прес-релізом направленим агентству
AGERPRES, Isopan Est запропонує 3850 квадратних метрів вогнестійких
сендвіч-панелей, ізоляцію з мінеральної вати та сендвіч-панелей з
пінополіуретану, Isobox. Загальна вартість матеріалів, що використовуються в будівництві
Isopan, перевищує 100 000 євро.

Ми
розуміємо і безпосередньо підтримуємо ті
ініціативи, які наразі виявляються дуже важливими. Тепер, як ніколи, нам
потрібно проявляти відповідальність та солідарність. Завдяки цьому
пожертвуванню ми приєднуємось до благородної, людської справи, яка рятує життя.
Участь у цьому проекті означає побудову якісної Румунії. Ми раді, що багато
компаній насправді виявили соціальну відповідальність перед громадою, до якої
належать. Як державна влада, так і приватне середовище докладають зусиль, щоб
мінімізувати вплив пандемії. На даний момент партнерські стосунки з приватними
ініціативами в соціальній сфері виявляються найбільш ефективними та швидко
реалізованими.Ми впевнені, що разом, відповідально
діючи, ми подолаємо ці важкі часи. І врешті-решт, не забуваймо залишатися
такими ж згуртованими та продовжувати
будувати якісну Румунію, – сказав Тоні Пера, генеральний директор Isopan
Est.

За словами Оани
Георгіу, засновниці Асоціації Даруй життя, модульна лікарня є
результатом швидкої мобілізації тих, хто зрозумів, наскільки важливо
прийти на підтримку лікарень, лікарів та пацієнтів, щоб подолати цю пандемію. Ми високо
оцінили швидку реакцію Isopan Est та оперативність, з якою вони відповіли на
наш запит, щоб гарантувати, що ми дотримуємось термінів, встановлених для побудови
лікарні, де лікуватимуться пацієнти із COVID-19. Ми сподіваємось, щой інші компанії залучаться, щоб бути з їхньою громадою , – сказала Оана
Георгіу.

У свою чергу
Кармен Ускату, засновниця Асоціації Даруй
життя, каже, що Румунії важливо збільшити можливості лікування хворих на
коронавірус та захистити тих, хто має інші патології, які вже госпіталізовані. Модульна
лікарня, яку Асоціація «Даруй життя» будує за допомогою наших донорів,
спонсорів та партнерів, робить саме це в контексті, в якому очікується
збільшення кількості випадків зараження.У цей
період # Досягаємо успіху разом, найкраще синтезує наші зусилля, волонтерів,
донорів та компаній, які беруть участь у цьому проекті, які врятують життя не
тільки під час пандемії, але й після цього, коли їй можна буде дати інше призначення, наприклад, лікарня
для лікування опіків, – додала
вона.

Isopan Est, частина
італійської групи Isopan, є лідером на ринку виробництва теплоізольованих
металевих панелей або сендвіч-панелей. Присутня в Румунії з 2006 року, Isopan
Est сприяє вдосконаленню будівельного сектору, пропонуючи рішення, що поєднують
функціональність матеріалів, стійкість процесу, безпеку користувачів та
енергоефективність будівель. Сендвіч-панелі, виготовлені компанією Isopan,
допомагають отримати необхідні кредити для сертифікації LEED (лідерство в
енергетичному та екологічному дизайні), найбільш широко використовуваного
стандарту в усьому світі для підтвердження стійкості будівель.

50% виробництва
Isopan Est залишається в Румунії, а інша половина виробництва, спрямована на проекти, розроблені в Україні, Республіці
Молдова, Болгарії, Сербії, Македонії, Боснії, Чорногорії, Словаччині та
Угорщині.

Збільшення випадків захворювання на рак у Румунії за останні роки не оминуло ані дітей. У їхньому випадку, онкологічні захворювання та інші серйозні захворювання, проте, важче нести, і трагедія посилюється, коли хвороба супроводжується самотністю. Педіатричні лікарні в Румунії, недостатні і переповнені, є місцем для великої кількості немовлят і дітей, які покинуті або відвідуються рідко близькими або змушені багато місяців поспіль перебувати в лікарні. Їхні дні минають між інтубаціями, перев’язками, ін’єкціями та операціями. Хоча фахівці в галузі охорони здоров’я роблять все можливе, щоб допомогти їм, батьківська любов – суттєва іноді для лікування – у них бракує. Щоб компенсувати нестачу душевного тепла, Асоціація Серце дітей розпочала проект Жодна дитина не повинна бути сама в лікарні. Ініціатива належала Аделіні Тончан і в даний час застосовується в лікарні швидкої допомоги для дітей «Марія Склодовська Кюрі» в Бухаресті.

Даваймо послухаємо Аделіну Тончан: «Я працює волонтеркою у відділенні терапії новонароджених, що в рамках лікарні імені Марі Кюрі. Ми розпочали добровільну діяльність, коли взяли під опіку двох дітей із серйозними захворюваннями. Однієї з них вже немає. Інша провела півтора року в лікарні. Навіть якщо з медичної точки зору вона відновлена, травма, яка залишилася через те, що сама була в лікарні, надзвичайно помітна. Я завжди сама собі казала, що колись буде більше людей, які працюватимуть волонтерами. Ми всі зайдемо до відділу терапії, щоб кожна дитина була з кимось. І в даний час існує 3200 зареєстрованих людей, які мають те саме бажання: вони хочуть допомогти одиноким дітям у лікарнях. Ми найменували програму Жодна дитина не повинна сама перебувати у лікарні», щоб створити робочу модель, яку можна розширити скрізь.»

Аделіна Тончан тримала багато дітей на руках, годувала їх і допомагала їм уникати самотності під час лікування та важкої хвороби. Вона була прив’язана до кожної з них, і той день, коли ми записували з нею інтерв’ю, був не дуже хорошим для однієї дитини. Аделіна Тончан: «Цю дитину я годувала кожен день. Я дійсно щодня була з Давидом. Спочатку я годувала його зі шприца, потім із дитячої пляшки. Але сьогодні я знову його побачила. З ним сталося те, що відбувається з кожною самотньою дитиною. Я побачила його знову інтубованим, хворим на кір. Потім інша дитина готується відійти, тому це не найкращий день в житті волонтера або в житті секції.»

Програма Жодна дитина не повинна бути сама в лікарні вже має численні запити від людей, які хочуть бути волонтерами. Це люди різного віку: від молодих людей старше 15 років до людей похилого віку, які мають своїх онуків. Мінімальні вимоги бути прийняті до програми волонтерів, не страждати від хвороб і пройти курс, де вони вчаться, як можуть допомогти в відділенні інтенсивної терапії. Крім того, вони готові впоратися з місцем, де межа між життям і смертю дуже тонка. Медична підготовка проводиться за допомогою … Петруце. Хто така Петруца, ми також дізнаємося від Аделіни Тончан: «Петруца – це медичний симулятор. Вона виглядає як лялька, яка має вагу новонародженого, але має хребет та ключиці, маленька голова не стоїть прямо, якщо вона не буде належним чином підтримуватись. Це насправді манекен, щоб бути якомога ближче до реального стану дітей в палаті. Таким чином, волонтери можуть вчитися – без побоювання, що можуть завдати шкоди і зрозуміти, які найбільш важливі типи дотиків і навчитися брати дитину на свої руки, оскільки діти хочуть бути на руках. Як виглядає тут нормальність: інтубована дитина на руках когось, хто дає їй можливість заснути прослуховуючи не пристрої, а серцевий ритм.»

Серед тих, хто навчався з Петруцою, була й Андрада Константинюк: «Я довгий час працювала волонтером в інших містах, і коли я приїхала до Бухареста, я шукала багато часу щось, щоб мені підходило. Коли я прочитала статтю про цей проект, я відразу зрозуміла, що там моє місце. У лікарні імені Марі Кюрі в групі Інтенсивна терапія є кілька дітей, які не мають батьків і завжди самі, і через це важче відновлюються. Наша роль полягає в тому, щоб залишитися з ними, допомогти медперсоналу годувати їх – у випадку деяких дітей займе годину, щоб з’їсти 100 мл. – і бути з ними. Дитина, яка відчуває людський контакт, швидше може вилікувати хворобу, її мозок розвивається набагато швидше, і вона хоче жити, на відміну від самої дитини, яка відмовляється від боротьби за життя.»

Оскільки є багато волонтерів, які зараховуються до програми Жодна дитина не повинна бути сама в лікарні, кожен з них витрачає близько 2-3 годин на тиждень, головним чином під час годування . Але досить, щоб відчували, що і вони теж отримали щось. Андрада Константинюк: «У принципі, не тільки діти отримують добровільну допомогу, але й ми волонтери. Це дає тобі можливість дізнатись, які реальні пріоритети життя, і більше не турбуватись речами, які насправді не мають значення.»

Незважаючи на щоденні політичні скандали між двома таборами – між Президентом Клаусом Йоханнісом, за підтримки правої парламентської опозиції, з одного боку, та двома партіями правлячої коаліції, СДП та АЛДЕ, з іншого – виконавчий орган в Бухаресті продовжує свою діяльність.

Заява належить віце-прем’єр-міністру Віорелу Штефану, який представив, у вівторок, стратегічні проекти, які будуть розпочаті незабаром на основі нового законодавства у сфері державно-приватного партнерства. Йдеться, в основному, про будівництво трьох автобанів, модернізацію 15 лікарень та будівництво великого медичного комплексу.

Перший автобан об’єднуватиме міста Плоєшть, з півдня країни, і Ришнов, в центрі. На сході Румунії, інший автобан забезпечить зв’язок між містами Тиргу-Нямц, Ясси та Унгень, в Республіці Молдова, а на півдні – Бухарест, Крайова, Дробета-Турну Северін та Лугож. Віце-прем’єр-міністр Віорел Штефан уточнив, що 100-кілометрова східна магістраль включатиме міст через ріку Прут, який пов’яже її з дорожньою інфраструктурою Республіки Молдова, у той час як Південна магістраль сприятиме розвитку туризму, тим більше, що вона зв’яжеться з вже існуючою автотрасою Сонця, яке веде до узбережжя Чорного моря. Віорел Штефан: 550-кілометрова Південна автомагістраль є важливим проектом для багатьох інвесторів, які вже мають великі інвестиції в цій зоні, і я, перш за все, маю на увазі інвесторів з міста Крайова та інших сусідніх районів. Не забудьмо, що ця автомагістраль сприятиме збільшенню туристичного потенціалу ущелини Дунаю. Крім того, вона забезпечить зв’язок із Сербією, Болгарією та з Пан’європейським коридором IV у Лугожі.

У рамках державно-приватного партнерства будуть модернізовані 15 лікарень, якими управляє Міністерство транспорту. Також у сфері охорони здоров’я, на території 300 гектарів, у столиці буде побудований медичний комплекс імені Карола Давіли. Він буде складатися з республіканської лікарні, місткістю 3.000 місць та 37 операційних залів. Буде збудований Факультет медицини і відповідні гуртожитки, житлові або комерційні приміщення для медичного персоналу, стоянка і готель для розміщення супроводжуючих і родичів пацієнтів. Всі представлені проекти, які вважаються стратегічними, користуватимуться фінансовими ресурсами від 15 до 20 млрд. євро. Роботи почнуться в наступному році, і строк фіналізації становитиме п’ять років для автотрас, три роки для Республіканської лікарні і щонайбільше сім років до завершення Медичного комплексу Кароль Давіла.

Віце-прем’єр-міністр Віорел Штефан зазначив, що цими інвестиціями уряд намагається компенсувати довгострокову затримку інвестицій в інфраструктуру.

В
останні роки, все більше медичних працівників з високим рівнем кваліфікації й
професійної компетентності, через низькі зарплати виїжджають за кордон. Дані
про це надзвичайно тривожні.

З 2007 року, коли Румунія увійшла до Європейського
Союзу, понад 43 тисяч фахівців зажадали документи, що дозволяють їм працювати
за кордоном, в умовах, коли румунська держава витратила більше трьох з
половиною мільярдів леїв на їх підготовку.

І
масштабний витік здається не зупиняється, якщо врахувати те, що протягом одного
року 3000 лікарів входять у систему і 3500 – подають заяву на отримання
документів, для виїзду на роботу за кордон.

Наслідком
цієї ситуації є те, що Румунія на сьогодні має тільки половину потрібних
лікарів. Відповідні дані були оприлюднені міністром охорони здоров’я Владом
Войкулеску, який представив і стратегію мотивації лікарів, зокрема їх
заохочення залишатися в Румунії. Планом передбачено низку заходів на наступні
чотири роки.

Влад
Войкулеску: «Лікарні
стикаються з серйозною нестачею персоналу і численні населені пункти не мають
сімейного лікаря. Мотивація медичного персоналу працювати в Румунії припускає,
так само, впровадження політики оплати праці в залежності від результатів,
матеріальне стимулювання праці у віддалених районах, фінансове стимулювання.»

Міністр
Влад Войкулеску сказав, що вже були зроблені перші кроки до покращення системи
оплати працівників в сфері охорони здоров’я, оцінка роботи керівників лікарень
здійснюється точніше і конкурси на заміщення вакансій є більш прозорими, з
огляду на те, що вся інформація про це знаходиться у відкритому доступі на
онлайн-платформі уряду.

Стратегія,
розроблена Міністерством охорони здоров’я за сприяння Адміністрації Президента
і Всесвітньої організації охорони здоров’я, містить цілу низку заходів, які
мають привести до відповідної оплати праці медперсоналу, забезпечення належних умови праці та можливості професійного
розвитку.

У
документі також передбачено будівництво трьох великих регіональних лікарень,
розробка нового закону про первинну спеціалізацію (інтернатуру), збільшення
прозорості у проведенні і забезпеченні доступу до конкурсів на заміщення вакантних
посад в сфері охорони здоров’я, паралельно з поетапним підвищенням заробітної
плати.

Того ж
дня, щойно після презентації стратегії, уряд підписав з Європейським
інвестиційним банком угоду на суму 1,5 мільйона євро, гроші, які будуть
використані для оплати експертів, які підготують всі необхідні документи,
необхідних для фінансування і будівництва трьох регіональних лікарень в Яссах,
Клужі та Крайові. Ці три медичні заклади будуть частиною мережі з восьми
регіональних лікарень, передбачених
Стратегією розвитку системи охорони здоров’я Румунії та Регіональною
оперативною програмою на період 2014-2020 роки.

Через декілька місяців після пожежі в
бухарестському клубі «Колектив», унаслідок якої померли 64 особи, деякі з них в
результаті зараження так званими внутрішньолікарняними інфекціями, Міністерство
охорони здоров’я опинилося в центрі чергового скандалу. Журналістське розслідування
публікації Gazeta Sporturilor показало, що продукція основного
румунського виробника і постачальника дезінфікуючих засобів для румунських
лікарень має набагато меншу концентрацію, ніж вказано на етикетці.

Однак за результатами проведеної компетентними
органами перевірки встановлено, що у 95% випадків дезінфектанти, використані в
медичних закладах є ефективними, а
міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш-Кадаріу запевняє, що немає
ніякої загрози здоров’ю та життю пацієнтів. Проте, розслідування в даному випадку
далеко не закінчено. Румунія в даний час не має можливості проводити
фізико-хімічні аналізи дезінфікуючих засобів, а прем’єр-міністр Дачіан Чолош
зажадав від міністра охорони здоров’я вирішити це питання якомога швидше.

Тим
часом Генеральна Прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактами
скоєння злочину з порушення правил боротьби із захворюваннями, в рамках якого
має перевірити якість відповідних дезінфікуючих засобів.

У середу
міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш-Кадаріу заявив, що з понад 3500
зразків, зібраних у 300 лікарнях менше 5%
не відповідають чинним вимогам. Міністр пояснив яким чином були
проведені аналізи: «Дослідження
проб і зразків було здійснене як в лабораторіях медичних установ та дирекцій з
питань охорони здоров’я, так і в приватних лабораторіях. Було перевірено
ступінь очищення поверхонь, рук і приладів на предмет якості профілактичної
дезінфекції, тобто чи використаний засіб дає бажаний результат щодо знищення
мікроорганізмів.»

Компанія, якій інкрімінуються зазначені порушення,
поставляє дезінфікуючі засоби до більше 350 лікарень по всій Румунії, а
вироблені нею антисептики, відповідно до власної презентації, використовуються «в більш ніж 2000 операційних блоках». Вони використовуються при
знезаражуванні операційного поля та дезінфекції рук, обробки операційних
столів, стерилізації скальпелів тощо. Вироблені відповідною компанією
дезінфікуючі засоби використовуються і при поточному прибиранні палат інтенсивної
терапії.

Поставка матеріалів була тимчасово припинена,
– стверджують представники компанії, які запевняють, що проводять власну
перевірку для з’ясування обставин інциденту. Таким чином, – кажуть вони, – до
Німеччини для аналізу були відправлені проби і зразки, відібрані від декількох партій
продукції. Одним із безпосередніх результатів скандалу є право керівників
медичних закладів тимчасово призупинити використання антисептиків, які
виявилися неефективними.

У доповіді, складеній у 2014 році Європейським
центром з контролю та профілактики захворювань, Румунія посідає перше місце в
рейтингу стійкості внутрішньолікарняних інфекцій до дії протимікробних
препаратів. За офіційними даними, щорічно 3,8 млн румунів потрапляють до
лікарні, з них одна п’ята – діти.