Tag: лікарі

За даними Міністерства охорони здоров’я, в Румунії не вистачає тисяч лікарів, резидентів і медсестер. Тільки в державних лікарнях є понад 8600 вакансій для лікарів. Великі міста, в тому числі Бухарест, також не оминули проблеми, але найгостріше криза відчувається в малих містах і селах – понад 300 комун не мають жодного сімейного лікаря, а більше половини міст не мають достатньої кількості лікарів. У деяких комунах проблему частково вирішили за рахунок допомоги лікарів-пенсіонерів або створенням вторинних пунктів праці, укомплектованих медичним персоналом з інших місць.

Що стосується резидентів, то, за даними Міністерства охорони здоров’я, існує близько 1 600 вакансій. Але найбільше бракує медсестер. Незалежно від рівня освіти, є понад 14 500 неукомплектованих посад: найбільше – майже 14 000 – у лікарнях, решта – у службах швидкої та невідкладної допомоги. Чому так сталося, незважаючи на те, що з 2018 року зарплати у сфері охорони здоров’я значно зросли, приблизно на 80%? Тому що, незважаючи на підвищення зарплат, румунські лікарі продовжують залишати країну через непривабливі умови праці. У 2023 році понад 800 лікарів подали заявки на отримання професійного сертифікату, щоб мати можливість працювати за кордоном.

Потім, принаймні за останній рік, дефіцит медичного персоналу загострився, оскільки в травні 2023 року з метою економії бюджетних коштів уряд заблокував проведення конкурсів на державні посади, а наймання на роботу можна було здійснювати лише на основі меморандуму за кожною окремою сферою. Після протестів у січні цього року виконавча влада схвалила проведення конкурсу на заміщення понад 7600 вакантних або тимчасових посад у сфері охорони здоров’я та соціального захисту. Однак і в тих випадках, коли це можливо, наймання на роботу займає близько двох місяців з моменту публікації оголошення про вакансію.

Однак керівники державних лікарень кажуть, що через брак лікарів і медсестер наявні працівники перевантажені, а страждають від цього пацієнти, які більше не отримують належної медичної допомоги. Ситуація настільки серйозна, що при складанні місячних чергувань деяких працівників можуть відкликати з відпустки. Звіт Рахункової палати – “Управління людськими ресурсами та розвиток інфраструктури лікарняних установ на період 2014-2021 рр.” – показує, що Румунія посідає передостаннє місце в Європейському Союзі за кількістю лікарів, маючи трохи більше 300 лікарів на 100 000 жителів.

Як свідчать усі опитування громадської думки, сфера охорони здоров’я є однією з головних причин незадоволення румунів,. Задушлива бюрократія, старі лікарні, кабінети без базового обладнання, лікарі-хабарники, які обумовлюють медичний акт, сфальсифіковані конкурси на заміщення керівних посад, закупівлі за завищеними цінами, нічого не бракує з того, що професійно можна було б назвати супутніми захворюваннями румунської системи охорони здоров’я.На додаток до всього цього, протягом тривалого часу спостерігається справжній відтік кадрів.

Хоча в останні роки румунські лікарі отримують зарплати, які можна порівняти з зарплатами в Західній Європі, багато з них продовжує виїжджати за межі країни, в той час як кількість комун без лікарів і міст з лікарнями, що страждають від гострої нестачі персоналу, зростає. Лише на цьому тижні менеджер дитячої клінічної лікарні імені доктора Віктора Гомою в Бухаресті Марія Енеску публічно привернула увагу до складної ситуації у відділенні невідкладної допомоги, де, за її словами, нестача персоналу є дуже сильною, а медсестри виснажені.

Дефіцит персоналу, кажуть також у системі, посилився в результаті заморожування державного працевлаштування – частиною ширшого пакету рішень, прийнятих коаліційним урядом СДП-НЛП із задекларованим наміром скоротити бюджетний дефіцит. Але, зазначає преса, в рік, позначений виборами до Європарламенту, місцевими, законодавчими і президентськими виборами, політики знають, як підсолодити гірку пігулку, яку вони ж і прописали.

Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив у четвер, що пріоритетом його виконавчої команди є швидше вирішення проблеми лікарів-резидентів, які склали іспит за спеціалізацією наприкінці минулого року. Є близько 4500 лікарів, в яких румунська держава інвестувала сотні мільйонів євро, і ми повинні переконатися, що вони залишаться в країні. Тому найближчим часом МОЗ та Мінрозвитку мають оновити переліки вакантних посад і прийти до Уряду з новими доповідними записками для їх виставлення на конкурс. Я також прошу Міністерство фінансів співпрацювати, щоб це відбулося швидше, – заявив прем’єр-міністр на початку першого в цьому році засідання Уряду.

Ініційовані двома міністерствами меморандуми про проведення конкурсів на заміщення вакантних посад у сфері охорони здоров’я можуть бути схвалені вже наступного тижня – заявив у четвер міністр охорони здоров’я Александру Рафіла, однопартієць прем’єр-міністра. Таким чином, кожна медична установа зможе організовувати конкурси на заміщення вакантних посад лікарів і медсестер. Опозиційний Союз «За порятунок Румунії» стверджує, що по всій країні не вистачає понад 20 000 медсестер і допоміжного медичного персоналу, а також близько 8 000 лікарів.

Румунська діаспора є
п’ятою за чисельністю у
світі та шостою серед
країн Організації
економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР),
а явне
скорочення населення нашої країни пов’язане з еміграцією. Такими є висновки звіту Організації
економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Більшість румунських
емігрантів мають низько кваліфіковані професії, а багато з тих, хто має вищу
освіту, мають надмірну кваліфікацію. Майже половина румунів з вищою освітою,
які емігрували до країн ОЕСР, займають
низько кваліфіковані місця роботи. Чоловіки зазвичай працюють у сфері будівництва, а жінки знаходять роботу у сфері
домашньої діяльності. Однак лікарі в діаспорі представляють велику і чітко визначену громаду. Ми відчуваємо на власній шкірі відсутність лікарів у
лікарнях.

Чому наші лікарі покидають батьківщину? Що
ми можемо зробити, щоб їх зупинити? Як виглядає модель відносин між лікарем і
пацієнтом у нашій країні? Соціолог Владімір Іонаш відповідає: «Можна сказати, що міграція найбільшої кількості лікарів
відбувалася
до підвищення зарплат для
медпрацівників в нашій країні, що відбулося лише кілька років
тому. На жаль, це головна проблема, з якою стикається система охорони здоров’я
Румунії. Навіть сьогодні можна говорити про міграцію лікарів. Це стосується не
лише рівня заробітної плати, а й умов у лікарнях, недоліків, які ми можемо
виявити у лікарнях Румунії, недофінансування системи охорони здоров’я в
Румунії. Ми можемо говорити про повагу, якою користуються лікарі в Румунії, про
те, як у західних країнах будуються стосунки між пацієнтом і лікарем, і як це
відбувається в Румунії. На жаль, у Румунії відносини між пацієнтом та лікарем
ґрунтуються лише на потребах, тоді як відносини між пацієнтом та лікарем у західних
країнах ґрунтуються на
повазі та
довірі до лікаря з
боку пацієнта. Румуни не мають такої звички повністю довіряти лікарю, скоріше
вони вважають, що лікар – це та людина, до якої вони звертаються, коли у них
гостра, негайна потреба. Це чітко видно з результатів кампанії вакцинації проти
Covid-19 у Румунії».

У документі також йдеться про те, що 25% жителів
Румунії (більшість із них – молоді люди)
висловили бажання постійно оселитися за кордоном. Це один з найвищих відсотків
у регіоні. Майже половина людей у ​​віці від 15 до 24 років оголосили про намір емігрувати.
Наслідки для робочої сили колосальні. Молодь, каже Владімір
Іонаш, емігрує не тільки заради грошей, а
й заради іншого способу життя: «Щодо молодих людей ми можемо говорити в першу чергу про
спосіб життя. Не слід думати, що більшість тих, хто виїхав жити закордоном,
залишилися там через значно більший дохід, який вони отримали б за кордоном.
Багато разів для тих, хто не має дуже хорошої професійної підготовки, рівень
зарплати не є великим порівняно з тим, яким вони могли б отримати в Румунії.
Йдеться про рівень життя, спосіб життя, послуги, від яких вони отримують
користь при взаємодії з державними установами, систему охорони здоров’я, освіту,
яку можуть отримати їхні діти. Ми говоримо про низку факторів, які зумовлюють
бажання румунів виїхати та оселитися за кордоном. Очевидно, знову ж таки, як і
у випадку з лікарями, це велика проблема для робочої сили. Факт, що дуже
важливий відсоток тих, хто емігрує, належить до категорії осіб з вищою освітою
не повинен бути несподіванкою, тому що, повторюю, спосіб життя, який вони
набувають, виїжджаючи за кордон, викликає у них бажання залишитися там
назавжди, особливо для них, але також і дати своїм дітям набагато безпечніше
майбутнє».

В останні роки народжуваність
помітно знизилась, але Владімір Іонаш
каже, що у 2021 році несподівано ситуація
покращилася: «Проблема народжуваності є актуальною для Румунії. Вона
протягом багатьох років має тенденцію до зниження. 2021 рік – є роком, коли
народжуваність зафіксувала незначне зростання, що, швидше, пов’язано з
нинішньою пандемією. Важко сказати, чи можна цю тенденцію змінити. Держава має
вжити дуже жорстких заходів у цьому плані. Ми можемо подивитися, наприклад, на
такі країни, як Угорщина чи Франція, від яких ми можемо скопіювати заходи, які призводять
до збільшення народжуваності. Угорщина – країна з однією з найжорсткіших
політик щодо збільшення народжуваності, оскільки вони також мають великі
проблеми зі демографічним зростанням. Це те, що повинен робити політичний клас
– зрозуміти пріоритети країни, усвідомлювати, що демографічна ситуація вкрай
тривожна, та просувати державну політику щодо заохочення народжуваності. Їх
досить легко реалізувати. Румунія не є бідною країною, вона багата країна, яка
має ресурси для створення таких програм. Потрібна перш за все політична воля».

Чітко цілеспрямована та ефективно впроваджувана
державна політика. Але в країні, де відсоток тих, хто отримує пенсії, більший,
ніж відсоток
працюючих,
майбутнє не виглядає добре.
Владімір Іонаш
пояснює: «На жаль, що стосується цього, дуже важко повірити, що ми
зможемо виправити цю тенденцію. Десь 20% людей старше 18 років хотіли б
покинути Румунію в середньостроковій перспективі, а близько 50% студентів, які
зараз навчаються на першому чи другому курсі факультету, хочуть після
закінчення навчання поїхати до іншої країни аби мати більше шансів на розвиток
та краще оплачувану роботу. Знову ж таки, я не знаю, чи посадовці державних
установ подумали про вирішення цієї проблеми, але ми всі повинні знати і
усвідомлювати, що така тенденція призведе до краху багатьох систем, насамперед
пенсійної системи. Я не думаю, що у майбутньому держава зможе виплачувати
пенсії людям, якщо лише 30% працюючись сплачуватимуть пенсії для 70% пенсіонерів
та безробітних. Водночас система охорони здоров’я буде недофінансована та зазнає
краху, тому у нас величезна проблема. Це повинно стати головною темою дискусій
у румунському суспільстві, щоб визначити рішення для припинення цього відтоку працівників
та недопущення тієї ситуації, що пенсіонерів буде вдвічі більше, ніж працюючих людей.
Це має бути головною темою для дебатів між всіма державними установами».

Неофіційна плата лікарям за надання медичних послуг, або у розмовній мові, давання хабара лікарям у вигляді подарунків або конвертів з грошима є добре відомим явищем, яке негативно впливає на систему охорони здоров’я. За даними опитування, проведеного в 2013 році, понад 60% румунів сказали, що вони дали гроші чи подарунки лікарям. З них 66,6% вирішили добровільно винагородити послуги медичного персоналу, а 31,4% сказали, що вони дали хабара, оскільки їм вимагали цього.

Понад 57% респондентів ствердили, що вони повинні давати гроші лікареві, щоб отримати якісні медичні послуги, а 42% вважали, що вони можуть скористатися якісним лікуванням і без неформальних платежів. Добре відоме і поширене явище хабарництва було дуже важко визнане владою, яка лише кілька років тому почала відкрито говорити про це. Більше того, Міністерство охорони здоров’я висилає пацієнтам, які виписуються з державних лікарень, анкет зворотного зв’язку про отримані послуги. Між іншим, вони були запрошені відповісти на запитання: Чи у Вас вимагали неформальних платежів або чи Ви добровільно дали неофіційні плати медичному персоналу? Нещодавно був проведений незалежний журналістський проект під назвою Інклюзив, в якому міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя та керівник відділу грудної клітки Бухарестської університетської лікарні Флорін Кіркулеску провели дискусії з студентами, але і з колишніми та майбутніми пацієнтами про явище давання-одержання хабара у медичних закладах.

Визнаючи існування цього явища, міністр охорони здоров’я також вважає, що керівники лікарень зобов’язанні знати про існування цього явища та вживати контрзаходи. Соріна Пінтя: По-перше, керівник лікарні повинен знати, що існує це явище. Всім відоме це явище і говорять про нього, але коли ставляться конкретні запитання, ніхто нічого не хоче визнавати. Я прочитала останній звіт, складений після заповнення анкет зворотного зв’язку з пацієнтами. Серед запитань для пацієнтів, які виписалися з лікарень, було наступне: Чи лікарі або медсестри вимагали у вас грошей або подарунків? Через SMS, 153 осіб відповіли «так», а інші 4.265 відповіли ні. На сайті, заповнивши анкети, 400 осіб відповіли «так», а 13.564 відповіли ні. На запитання: Чи хотіли б ви довести до відома представника з питань боротьби з корупцією при Міністерстві охорони здоров’я про те, що у вас вимагали грошей чи подарунки? 120 пацієнтів відповіли «так» та 4.166 відповіли «ні». На сайті 358 осіб відповіли «так» і 13.359, відповіли «ні».

Чому люди не хочуть офіційно визнавати, що дають конверт з грошима? Можливо, відчуття співучасті в незаконному акті або відчуття, що все відбувається в чужій нам галузі, за яку ми не несемо відповідальності… Або, можливо, більш вірогідним є той факт, що в румунській медичній системі хворі та їхні родичі почувають себе жертвами з декількох точок зору: по-перше, вони є жертвами хвороби в результаті якої дійшли до лікарні, по-друге, вони є жертвами корупції, що почалася з часів комунізму, коли лише знайомства та видумані стратегії забезпечували життя на межі пристойності. Пізніше, явище корупції дуже поширилося.

Невідремонтовані лікарні, які стикаються з гігієнічними недоліками та відсутністю необхідної медичної апаратури, збільшують відчуття тривоги та необхідності боротьби, на індивідуальному рівні, з можливими ризиками. Але, можливо, домінуючим почуттям у таких ситуаціях є страх, який, у свою чергу, призводить до серії більш чи менш раціональних реакцій. Нарешті, коли все добре вирішується або якщо добре вирішується – виникає необхідність висловлювати свою вдячність лікареві. Від цього поєднання страху з невпевненістю, через погане обладнання медичних закладів але і завдяки бажанню висловити свою вдячність лікареві, виникає та продовжується звичай давання хабара медичному персоналу.

Але як виглядають речі з іншої перспективи? Що саме відчувають лікарі, які отримують неформальні платежі. Довгий час пояснення тих, хто визнав, що отримав хабара, було пов’язане з низьким рівнем оплати праці. Але, цю причину більше не можна використовувати, оскільки, останнім часом, зарплати лікарів значно зросли. Незважаючи на це, продовжують мати місце факти хабарництва. Хірург Флорін Кіркулеску визнає, що він часто приймав конверт з грошима, але не обумовлював при цьому медичні послуги: Це мало місце тоді, коли я отримував щомісячну зарплату на рівні 2.100 леїв та я був єдиним в сім’ї, який працював. Я працюю 80 годин на тиждень. Я дуже радів, коли зарплати лікарів почали збільшуватися, оскільки таким чином, я зміг відмовлятися від неформальних платежів. Я повинен визнати, що багато разів відмовлявся і до підвищення зарплат, хоча я хотів приймати. Важко жити з 2.100 леями і працювати весь день у лікарні.

Хоча він визнає, що йому було соромно коли отримував хабара, лікар Кіркулеску не зміг кожного разу встояти перед спокусою, особливо тоді, коли існував ризик «засмутити» родичів пацієнта: Я не почував себе добре. Я думаю, що навіть мої вуха червоніли. Тепер, тому що у мене є фінансова незалежність, можу по-інакшому аналізувати ситуацію. Тоді, коли мені дають конверт з грошима, вірити чи ні, виникає інше почуття, а саме, що люди є розчарованими, якщо я відмовляюся приймати конверт. У цьому випадку, люди думають, що речі погано рухаються для їхнього родича. Якщо це трапляється у присутності пацієнта, то ще гірше. Я не намагаюся виправдувати себе, але я просто запримітив цю ситуацію.»

Саме тому медичний персонал зобов’язаний встановити етичні відносини між ним і пацієнтом, стверджує лікар Флорін Кіркулеску: Коли ти хворієш, у тебе немає свободи руху, ти не довіряєш самому собі та іншим. Взаємовідносини між лікарем і пацієнтом є на рівні «домінуючий-підлеглий». Якщо лікар користується цією ситуацією, і тут я не маю на увазі гроші, а гордість та марнославство, тоді він – нелюд.

Навіть якщо зарплати лікарів збільшилися, звичай давати і одержати неформальні платежі не зникне відразу з лікарень, стверджує міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя: Я вважаю, що це явище не зникне відразу. Можливо, якщо постійно пропагуючи такі повідомлення як Тут не дається і не отримується хабар, нарешті зрозуміють всі люди. Але це явище може зникнути лише протягом часу. Було б цікаво, щоб люди знали, які зарплати отримують лікарі. Відомо, що їхні зарплати збільшилися, але не відомо на скільки. Лікарні зобов’язані розмістити на своїх сайтах інформацію про чисті доходи лікарів, не вказуючи імена, а лише спеціалізацію та посаду.

І не востаннє, боротьба з явищем «малої корупції» в медичній системі залежить від здатності пацієнта стримуватися давати та здатності лікаря отримувати конверт з грошима.

Після переговорів Уряд-профспілки, єдина впевненість у тому, що загальний страйк у системі охорони здоров’я Румунії, запланований на п’ятницю, не відбудеться. Про нього було повідомлено у квітні, коли пройшли спонтанні протести в лікарнях по всій країні та у понеділок, коли відбувся двогодинний попереджувальний страйк. Це, принаймні, парадоксальні наслідки реформ у системі, утвердженої урядовою коаліцією СДП-АЛДЄ. Вона пообіцяла, що підвищення зарплат буде настільки щедрим, що вони зможуть повернути назад до країни майже 15 700 румунських лікарів, які тепер працюють в іноземних клініках. І дійсно, з початку цього року заробітна плата лікарів збільшилася в середньому від кількох сотень до декількох тисяч євро, також зарплата медсестер була значно збільшена.

Але рішення Міністерства обмежити надбавки до 30 відсотків від основної зарплати призвело до значного скорочення доходів санітарів, носильників, біологів або фармацевтів. Тепер міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя заявила, що уряд знову внесе зміни до закону про заробітну плату працівників державного сектора. Ці поправки спрямовані на збільшення надбавок, додала міністр праці Лія Ольгуца Васілеску.

Угода між Урядом та профспілками також передбачає, що всі працівники, які втратили гроші через закон про заробітну плату, отримають компенсацію. Переговори щодо колективного трудового договору також будуть відновлені. Лідер SANITAS, найвпливовіша профспілка у цій галузі Леонард Берешку заявив, що укладення цієї угоди призведе до завершення трудового конфлікту. Однак коментатори кажуть, що угода не загоїть хронічні захворювання системи: лікарні зі старим обладнанням та бактеріями, дефіцит ліків, часто дуже необхідних для лікування, недостатній і все ще незацікавлений медичний персонал, інколи з байдужим ставленням до пацієнтів.

Згідно з доповіддю Європейської комісії, майже 60 відсотків румунів, які вважають себе постраждалими від явища корупції, стверджують, що воно проявляється у державній системі охорони здоров’я. Головний прокурор Національного антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші, зокрема, зазначає, що найбільш важливими напрямками корупції є медичні послуги, бюджети лікарень та доступ персоналу до системи. Для отримання посади санітара вимагається хабар у розмірі 1500 євро, для медсестер 2500 євро, а для водіїв швидкої допомоги 1000 євро, – навела приклад головний прокурор антикорупційного управління, що дає аргументи тим, хто каже, що не система недофінансована, а люди в системі багато крадуть.

Збільшення доступу застрахованих осіб до лікарських засобів та медичних послуг, дебюрократизація та прозорість діяльності постачальників медичних послуг, а також їхня договірна дисципліна – це заходи з нового рамкового контракту на 2018 рік в Румунії. Набувши чинності 1 квітня, нормативний акт передбачає, що з 1 липня застраховані зможуть отримувати компенсовані або безкоштовні ліки від будь-якої аптеки в країні за контрактом із системою медичного страхування, а не як до сьогодні, коли аптека повинна була бути в договорі з тим же страховим домом, що й лікар, який виписує рецепт.

Аналогічним чином, параклінічні дослідження, рекомендовані лікарями, за контрактом із системою медичного страхування, можуть бути здійснені будь-яким національним постачальником, незалежно від страхового будинку, з яким він знаходиться в договірних відносинах. До базового медичного пакету були введені нові послуги, які будуть надані сімейним лікарем. До них належать видача довідки для прийняття на роботу безробітних та картки для дитини з інвалідністю. Крім того, лікарі, які здобули компетенцію для паліативної допомоги та працюють виключно в цій діяльності, зможуть укладати договори з страховими будинками для надання таких амбулаторних послуг. Паліативна допомога покращує якість життя пацієнтів та сімей, що постраждали від небезпечних для життя захворювань. Нарешті, але не менш важливо, страхувальники зможуть відправити в офіс медичного страхування необхідні документи для затвердження медичного обладнання.

Всі ці заходи відбуваються на тлі багатьох проблем, з якими стикається система охорони здоров’я Румунії. Представники Національного товариства сімейних лікарів неодноразово застерігали, що через кілька років ми не матимемо сімейних лікарів, особливо на селі. Протягом багатьох років, на тлі серйозного недофінансування охорони здоров’я Румунія зіткнулася з масовим відпливом лікарів і медсестер, які виїхали за кордон в пошуках більш високооплачуваної роботи. Президент Коаліції організацій пацієнтів з хронічними захворюваннями в Румунії Раду Генеску, попередив, що у Румунії понад 600 громад не користуються сімейною медициною, і що ще є пацієнти, які повинні їхати 60-80 кілометрів, щоб дістатися до лікаря. У спробі зупинити відплив лікарів, Уряд у Бухаресті значно збільшив цього року зарплати лікарів і медсестер.

Протягом багатьох років Румунія зіткнулася з масовим виїздом медичного персоналу, які йдуть за кордон де набагато кращі зарплати, а також функціональні системи охорони здоров’я та сучасна медична інфраструктура, Для Румунії наслідки цього відпливу є поганими та ускладнюють проблеми системи охорони здоров’я, багато лікарень стикаються з недофінансуванням та дефіцитом персоналу. Згідно з дослідженням, опублікованим в минулому році Румунською асоціацією сприяння здоров’ю, близько 15 700 румунських лікарів працюють за кордоном.

Держава намагається вжити заходів для того, щоб переконати медичний персонал залишатися в країні, але, незважаючи на те, що зарплати зросли, вони не сягають західних стандартів. Днями працівники системи охорони здоров’я протестували, вимагаючи збільшення заробітної плати для всіх працівників сфери охорони здоров’я та соціальних працівників та відмову від обмеження надбавок. Крім того, профспілкові організації стверджують, що підвищення заробітної плати частково застосовується для певних категорій працівників, але через те, що Закон про заробітну плату обмежує до 30% надбавки у системі охорони здоров’я, робить неможливим застосування регламенту про надання надбавок. У четвер, уряд прийняв рішення, яке визначає робочі місця, категорії працівників та конкретний розмір надбавок для умов праці у системі охорони здоров’я.

За словами речника Уряду Нелу Барбу, закон встановлює максимальний рівень надбавок в галузі охорони здоров’я і соціального забезпечення у розмірі 30% від основної заробітної плати. Він зазначив, що у випадку робочих місць з шкідливими умовами, надбавки становлять від 15% до 25% від загальної суми заробітної плати, для робочих місць з особливо небезпечними умовами та від 35% до 85%, і для робочих місць з важкими умовами – від 10% до 15%. Також співробітники, що працюють з джерелами випромінювання і генераторами випромінювання в небезпечних умовах, отримують надбавки до 30%, співробітники, що працюють в лікарнях з особливою специфікою отримують надбавки від 10% до 15%, і працівники, що працюють у санітарних підрозділах, розташованих в ізольованих населених пунктах – до 20%.

У той же час, працівники, які працюють в установах соціальної допомоги, які не мають житла, отримають надбавки у розмірі від 7,5% до 75%. Застосовуються вищі надбавки для тих, хто працює в дуже небезпечних умовах, таких як працівники лабораторій де тестовані такі захворювання, як СНІД або тих, хто працює з пацієнтами, що страждають від туберкульозу.

Сьогодні ми вирішили розповісти історію фільму, який був знятий з бажання спробувати змусити людей
усвідомити зміну дійсності.
Тобто зрозуміти той факт, що
з’явилося перше покоління ромських лікарів, які відкрито заявляють про свою
етнічну приналежність. Висвітлений спочатку, як соціальний проект фільм «Не дати вмерти мрії» сповнений ліризму та інтимності завдяки кожній особі, з якою зустрілися
режисерки, щоб потім показати це на екрані. Це живий, реальний фільм.

Історію цього проекту нам розповіла Ана Чуту, відповідальна за комунікації та взаємодію з громадськістю організації Active Watch. «Це був 2014
рік, ми закінчували роботу над довгостроковою програмою Active Watch щодо
надання академічних стипендій у галузі медицини студентам ромської
національності. Програма наближалася до кінця, була перспектива продовжити цю
програму, але історія стипендіатів 2008 року була невідомою широкому загалу. Люди
були здивовані, почути, що в медінституті є студенти роми. І це стало достатнім
стимулом для усвідомлення важливості доведення до відома людей того факту, що в
медінституті вчаться роми, що в цьому немає нічого неприродного й усвідомлення
всіма нами того, що ми є сучасниками безпрецедентного явища в румунському
суспільстві: виникнення першого покоління ромських лікарів, які не вважають за
необхідне приховувати свою етнічну приналежність.»

Ана Чуту розкрила деякі подробиці, щоб пробудити наш інтерес до цього фільму: «Ця кінострічка виникла як результат цікавості. Ми рушили в дорогу з
надзвичайною цікавістю, і ті, хто бачив фільм, помітили це, і, крім того, їм було
дуже важко повірити, що люди, які грають у фільмі не проходили кастинг. Ми не проводили
кастинг до цього фільму, хоча складається враження, що люди були відібрані, у
нас був тільки один процес вибору: з картою в руках ми спробували охопити
якомога більшу частину території Румунії, тому ми обирали громади з різних куточків
країни. Всі люди, які з’являються у фільмі, є людьми, яких ми зустріли на своєму
шляху.»

Але ця кінострічка не є звичайним документальним фільмом, хоча на першому етапі його
реалізації, саме так і виглядав, – розповіла режисер фільму Анеліс
Селан. «Я вивчила проблему і дещо змінила свій стиль. У 2016 році він був більше схожий на репортаж, а в цьому році ми підготувалися як слід, провели більше часу з людьми, ніхто нас не квапив, ми працювали, скільки хотіли і картина вийшла більш зваженою і ліричною. Цього року темою фільму став страх перед лікарем у всіх нас, наш досвід першої консультації лікаря, який ми всі пам’ятаємо, незалежно від того чи був він позитивним або негативним.
Те, що люди роблять для збереження здоров’я, тема, яка також цікавить всіх нас і, звичайно ж, історії чотирьох студентів-медиків, які зуміли доторкнутися до своєї мрії, подолали фінансові, сімейні, етнічні труднощі…»

А Ана Чуту додала: «Спочатку цей проект мав назву Я ромський лікар, тому що всі наші подорожі почалися з історій ромських лікарів, яких ми знали. У цьому році ситуація змінилася, тому що наш проект більше не зосередився на лікарях ромської національності, а спробував контекстуалізувати їх історії. Ми потрапили в ромські громади, де почули нові життєві історії та вражаючі висновки життя, які стали цікавим уроком й для нас. І тоді ми зрозуміли, що маємо повернутися до народної мудрості ромських громад і там шукати назву.»

«Не дати вмерти мрії» є колективною історією, яка висуває на перший план схожості та відмінності між нашим життям, життям переважної більшості населення, та життям ромів в своїх громадах. Ана Чуту: «Здоров’я ромів, на перший погляд може здатися нецікавою темою, адже, врешті-решт, всі ми маємо проблеми зі здоров’ям, але побачивши цей фільм, глядач зрозуміє, з одного боку, які ми схожі, а з іншого – наскільки ми різні, і ці відмінності пов’язані з ресурсами, з доступом до медичних послуг, до школи, доступом до інфраструктури, що зазвичай допомагає нам вирішувати проблеми, з якими ми стикаємося. Коли мова йде про людей, яким важко дістатися до лікаря, тому що лікар знаходиться десь в годині й більше ходьби від будинку, люди змушені шукати транспорт, ми розуміємо, що насправді є різниця. І ця різниця може означати іноді життя чи смерть.»

Анеліс Селан запевняє нас, що фільм переносить глядача усередину повсякденного життя ромської громади: «З реакцій всіх, хто побачив цей фільм, ця кінострічка виглядає скоріше як художній, а не документальний фільм. Фільм переносить нас до ромських громад, в їх помешкання, на їх диван, в їхнє господарство, поряд з їхніми дітьми. Не думаю, що є щось більш особисте, ніж це.»

Румунська
медична система здається є такою ж хворою як і пацієнти, які користуються її
послугами. Попри дійсно вкрай недостатнє фінансування з громадських джерел
багато років поспіль, система охорони здоров’я стикається з серйозними
дисфункціями, що негативно впливають як на медичний персонал, так і пацієнтів.
Незадоволені поточною ситуацією в цій системі, деякі сімейні лікарі вирішили
протестувати, а саме не виписувати компенсовані рецепти протягом двох днів – 1
та 4 квітня.

Основною
вимогою лікарів є дотримання строків щодо підписання додаткових документів до
договорів з повітовими Будинками медичного страхування. Вони стверджують, що
більше не хочуть підписувати договори заднім числом як до тепер, враховуючи, що
в деяких ситуаціях, вони були змушені сплачувати з власної кишені виписані ліки
пацієнтам. Через цю форму протесту, лікарі подають сигнал тривоги щодо ситуації,
яка повторюються в останні роки, зазначила голова Національного товариства
лікарів сімейної медицини Родіка Тенесеску: Вже десять років ми знаходимося у
ситуації підписувати незаконні договори заднім числом. Додатковий договір
укладається у період чинності старого договору. Це наш сигнал тривоги про те,
що ми хочемо увійти в нормальність і законність.

Родіка
Тенесеску сказала, що цим протестом, сімейні лікарі звертають увагу на
необхідність законодавчих змін, важливих для договору, який має бути підписаний
протягом менше трьох місяців. Крім того, лікарі вимагають дворазове збільшення
обсягів коштів, що виділяються первинній медичній допомозі. У свою чергу,
міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш Кадаріу бажає бюджетні поправки, які принесли би додаткових коштів: Ми
відклали застосування нових правил договору, і коли ми матимемо нову оцінку
всієї системи сподіваємося, що вона буде супроводжена також бюджетними
поправками. Я закликаю всіх до відповідальності. Будинки зробили свою роботу, і
такий спосіб складення додаткових договорів завжди працював.

Дві
організації, що представляють сімейних лікарів підготували документ під назвою
Сімейна медицина не є пріоритетом в складанні державного бюджету і
економічної політики Румунії, без наших кабінетів медична система руйнується.
У документі, який був направлений всім вирішальним установам у галузі охорони
здоров’я, а також Адміністрації Президента зазначено, що загальний обсяг
бюджету охорони здоров’я в цьому році становить 4,2% від ВВП, але тільки 0,86%
ВВП є внеском держави. Решти представляють внески застрахованих до фонду
медичного страхування. Іншими словами, йдеться в документі, держава вирішила пропонувати безкоштовні послуги всім громадянам, але покладається для покриття
витрат майже виключно на внески громадян і роботодавців, які сплачують медичні
страхування.

Система охорони здоров’я в Румунії має ще вирішити багато проблем. Цього знають пацієнти, змушені справлятися з бюрократичним лабіринтом, а іноді і купувати за власні кошти лікарські препарати, в тому числі під час госпіталізації.

Цього знають і представники влади, які намагаються врівноважено управляти державним бюджетом, але, ймовірно, найкраще знають про це лікарі та медсестри, тобто ті, хто працює в системі і щодня стикається з проблемами. На тлі цієї ситуації, члени двох профспілкових організацій в сфері охорони здоров’я оголосили японський страйк.

Йдеться про членів Федеральної палати профспілок лікарів з Румунії і Профспілкової федерації Гіппократ з Румунії, які стверджують, що представляють понад 7 тисяч працівників цього сектора. Вони незадоволені системою оплати праці, способом надання надбавок і недотриманням норм трудового права щодо робочого часу і часу відпочинку.

Віце-президент Національного товариства сімейної медицини Сандра Алексіу пояснює: Найбільш важливою нашою вимогою є більше фінансування в сфері сімейної медицини. Всесвітній банк рекомендує як мінімум 9%, а ми в цьому році отримуємо 5,8%. Так само ми незадоволені тим як працює інформаційна система. На жаль, система працює погано, часто блокується і практично це ставить під загрозу нашу діяльність у медичних кабінетах і те як ми відповідаємо на вимоги пацієнтів».

Розпочатий у понеділок японський страйк є першим заходом із серії протестів, оголошених профспілковцями. Голова Федерації Гіппократ Іон Котожман оголосив графік заходів: 28 березня, ми представимо наші вимоги в Палаті депутатів перед членами Комітету з питань охорони здоров’я, 31 березня плануємо пікетувати будинок Міністерства праці, 7 квітня ми відзначимо Всесвітній день охорони здоров’я пікетуванням будинку Міністерства охорони здоров’я. Якщо ми до тоді не знайдемо конкретних рішень, з 11 квітня плануємо розпочати попереджувальний страйк із припиненням діяльності протягом двох годин щоденно. А якщо протягом того тижня, коли лікарі страйкуватимуть протягом двох годин щодня, не будуть знайдені рішення нашим вимогам, то з 18 квітня всі лікарі і медичний персонал повністю припинять діяльність на невизначений строк.

Міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш Кадаріу заявив, що підтримує підвищення заробітної плати в сфері охорони здоров’я на ще 25% в 2016 році, після аналогічного підвищення зарплати в минулому році, а також розблокування вільних вакансій шляхом меморандуму, що буде поданий на затвердження уряду.