Tag: ліс

Тематичні пішохідні та туристичні стежки, печери, старовинні дерев’яні церкви, Via Ferrata, гірські бігові та велосипедні маршрути, традиційна кухня ̶ усе це складові незабутнього відпочинку в Румунії. Незалежно від того, чи подорожуєте ви з сім’єю, друзями або колегами, прагнете релаксації чи пригод, ліс Краюлуй стане чудовим місцем для дозвілля на природі. Розташований на заході країни, цей регіон вирізняється густими лісами, куполоподібними пагорбами та численними карстовими утвореннями. |Крім цього, тут зосереджена найбільша кількість печер у Румунії.

 

Межі цього екотуристичного напрямку ми вперше окреслили разом із Паулем Якобашем, менеджером Центру заповідних територій та сталого розвитку. «Ліс Краюлуй розташований на північному заході гір Апусень й охоплює територію повіту Бігор. На півночі його природною межею можна вважати річку Крішул Репеде, яка тече з повіту Клуж у Бігор, утворюючи мальовничу ущелину та карстові плато на території десяти населених пунктів, відомій як Даміш-Понораш. На півдні розташована Беюська улоговина, яку ми, жителі Бігорського повівту, любимо називати Краєм Беюша. Це унікальний етнографічний регіон у межах повіту. На заході, у напрямку Ораді, місцевість поступово переходить у горбисту зону, а на сході розташована долина Ядула та масив Вледяса, який також є частиною гір Апусень. Фактично можна сказати, що це край між двома річками: на півночі протікає Крішул Репеде, а на півдні ̶ Крішул Негру.»

 

Уся ця компактна територія з часом стала одним із найрізноманітніших природних туристичних напрямків у Румунії, незважаючи на свої відносно невеликі розміри. «Насамперед ми говоримо про печери, адже тут багато карстових утворень й облаштованих туристичних печер. Крім того, у нас є мережа спелеотуристичних печер – тобто технічно складніших печер, які можна відвідати лише з гідом і спеціальним спелеологічним спорядженням. Також тут прокладено кілька маршрутів Via Ferrata, є можливість займатися рафтингом, а численні зони підходять для велотуризму та маунтинбайкінгу. Крім того, добре розвинене скелелазіння. Тут можна займатися пішохідним туризмом, а також є маршрути «Eduventure» (так зване пригодницьке навчання), що призначені як для дітей, так і для дорослих. Не менш важливим є й гірський біг, для якого створена розвинена інфраструктура. Останнім часом почав розвиватися і кінний туризм, тож тепер можна насолоджуватися прогулянками верхи. Варто також зазначити, що ця місцевість чудово підходить для відпочинку. Незалежно від того, чи ви вирішите провести час у дворі затишного пансіонату, зазвичай традиційного типу, відреставрованого для туристів, чи зупинитеся в глемпінгу або кемпінгу, тут завжди знайдеться місце для релаксації.»

 

Via Ferrata ̶ це захищений маршрут для скелелазіння, основою якого є сталевий кабель, натягнутий вздовж маршруту, який періодично прикріплений до скелі, а також додаткові допоміжні засоби — металеві скоби-сходинки, кілки, викарбувані у скелі сходи та навіть драбини або мости. Коротше кажучи, це потужна пригода з мінімальними ризиками. Маршрути Via Ferrata в лісі Краюлуй пропонують захоплюючі враження як для початківців, так і для більш досвідчених альпіністів. Вони мають цікаву історію, про яку нам розповів спелеолог і альпініст Віорел Ласку. «Історія Via Ferrata бере свій початок ще в роки Другої світової війни, коли італійські війська мали долати гори з одного боку в інший. Тоді вони створили залізні сходи зі сталевим дротом. З того часу багато чого змінилося, все еволюціонувало, але ці конструкції залишилися на скелях. Після війни їх почали використовувати як туристичні маршрути. Таким чином, поступово розвивалися маршрути Via Ferrata. В останні роки це стало справжнім феноменом. Такі маршрути були облаштовані і в нашому регіоні, серед них багато трас для професіоналів. Однак кількість професійних альпіністів зменшилася, їх вже не так багато, як раніше. Проте зона Via Ferrata може бути доступною для будь-якого туриста з нормальною або мінімальною фізичною підготовкою. Не обов’язково бути професіоналом. Окрім залізних сходинок, є також трос, який ми називаємо «тросом життя». Він тягнеться від самого початку маршруту і аж до його завершення. Кожен турист, який проходить маршрут Via Ferrata, зобов’язаний для своєї безпеки мати страхувальну систему з амортизатором, каску, а також, за бажанням, рукавиці.»

 

На початку маршрутів ви знайдете невеликий QR-код. Просканувавши його телефоном, ви отримаєте всю необхідну інформацію. Це дуже корисно для туристів, які приїжджають сюди, – розповів спелеолог та альпініст Віорел Ласку. Тут є багато маршрутів різного рівня складності ̶ для досвідчених, початківців, а також для дітей. «У нас є маршрут, створений ще задовго до двох професійних трас, який називається Piticot (малюк). Він допомагає дітям звикнути до лазіння, адже має максимальну висоту всього 20 метрів. Я спостерігав за батьками, які стояли збоку і підбадьорювали дітей, але самі не піднімалися туди, щоб зрозуміти, що це таке. А 20 метрів ̶ це чимало, це висота чотириповерхового будинку. Однак поступово до неї звикаєш. Ті, хто кілька років тому починав із коротких маршрутів, вже переходять на складніші. Довші маршрути досягають висоти 40, 60, навіть 80 метрів. Більшість трас мають приблизно 150 метрів завдовжки. Кожен маршрут Via Ferrata унікальний. Жоден не може бути таким самим, адже скелі різні. Усі вони прекрасні і всі варто пройти. Ми також уважно стежимо за туристичним потоком і вже бачимо людей, які ставлять собі за мету пройти всі маршрути Via Ferrata в Румунії.»

 

Ліс Краюлуй також перетинає європейський маршрут дерев’яних церков, розповідає Паул Якобаш, менеджер Центру заповідних територій та сталого розвитку. «Ми говоримо, зокрема, про дві історичні пам’ятки: дерев’яні церкви в Безні та Валя-Крішулуй. Обидві вони розташовані неподалік річки Крішул Репеде, у північній частині цього регіону і до них легко дістатися. Проте є й інші. Наприклад, у північній частині знаходиться дерев’яна церква в Йосані, у комуні Меджешть. Дерев’яні церкви є й на півдні. Навіть якщо вони не мають статусу історичних пам’яток, вони все ж дуже цікаві завдяки своїй архітектурі, внутрішньому розпису і, тому, що збереглися протягом століть.»

 

На сторінці екотуристичного напрямку padureacraiului.ro ви знайдете вичерпну інформацію про всі туристичні враження ̶ як на поверхні, так і під землею.

 

 

 

 

У Міжнародний день лісу виконавча влада Румунії схвалила новий Лісовий кодекс, розроблений в рамках Національного плану відновлення та стійкості. “Це збалансований Лісовий кодекс, який народився в результаті широкого, серйозного та аргументованого діалогу з усіма зацікавленими сторонами лісового господарства”, – заявив міністр навколишнього середовища Мірча Фекет. Набуттям чинності цього законодавчого акту мається на меті впорядкувати правову базу, боротися з незаконними вирубками та покращити управління лісами. Документ також передбачає створення Національної лісової ради, яка об’єднає всі професійні лісові організації, а власники лісів будуть внесені до національного лісового реєстру.

Водночас, одним з найважливіших положень закону є заборона суцільних рубок майже на половині лісових територій країни, тоді як раніше вони були заборонені лише в національних парках. Заборона також буде поширена на природні парки. Новий лісовий кодекс дозволить державі заліснювати землі, які були вирубані і покинуті власниками, і міністр навколишнього середовища Мірча Фекет заявив, що таких випадків є багато. Він також зазначив, що цей законопроєкт встановлює правові рамки для цифрової боротьби з незаконними рубками, використовуючи супутникові знімки та смарт-камери.

Водночас, новий Лісовий кодекс надає власникам лісів, як державним, так і приватним, право на альтернативні рішення щодо охорони: від спеціалізованих структур до організованої охорони за власним режимом та на основі нормативно-правових актів, із застереженням, що охорона лісів є обов’язковою за законом. У той же час, будуть створені громади, залежні від лісової продукції, які матимуть пріоритет у доступі до лісових ресурсів, а також буде запроваджено термін “агролісомеліоративне використання”, що означає, що пасовища та сільськогосподарські культури можуть бути інтегровані з деревами та чагарниками. Національна рада лісового господарства також створюється з метою забезпечення етичної поведінки працівників лісового господарства та дотримання ними професійних стандартів.

Визначено екосистеми високої природоохоронної цінності та створено Національний каталог екосистем високої природоохоронної цінності, що підлягають суворій охороні. Ще одне положення вводить нове поняття, так звані “острівці старіння”, які стають механізмом, за допомогою якого лісові ділянки площею не менше 0,1 га, що відіграють важливу роль у підтримці біорізноманіття, будуть захищені від вирубки. І останнє, але не менш важливе: ще одна стаття регулює доступ пішоходів та велосипедистів до земель Державного лісового фонду. Новий Лісовий кодекс був направлений урядом до парламенту, який має розглянути та ухвалити його у формізакону, який замінить старий кодекс від 2008 року.

Румунія
має всі ресурси – ліси, деревину, переробні потужності, спеціалістів та школи -
щоб приєднатися до країн, які роблять важливі кроки для скорочення викидів
вуглецю в будівельному секторі. Твердження належить
Асоціації румунських лісівників (ASFOR), яка в прес-релізі пояснює, як застосування деревини в будівництві може сприяти
досягненню амбітних кліматичних цілей Європейського Союзу, а саме збалансувати кількість викидів
парникових газів в атмосферу до
2050 року та згодом скоротити їх до нуля.

Відповідно
до Плану дій циркулярної економіки на 2020 рік,
будівництво відповідає за понад 35% загального обсягу відходів і за 12% загального обсягу викидів у Європейському
Союзі. А будівельні вироби
з деревини можуть допомогти перетворити цей сектор
із джерела викидів у поглинач вуглеці. За словами румунських лісівників із посиланням
на джерела громади,
просування виробів, що зберігають вуглецю повністю відповідає принципу
технологічної нейтральності. У чому полягає цей механізм
пояснює
голова Асоціації румунських лісівників Чіпріан Муске: «Будівельний сектор є
одним із секторів, які мають досить високий внесок з точки зору викидів діокису вуглецю в
атмосферу через матеріали, які використовуються. На
європейському рівні впроваджено ряд заходів для поглинання та зберігання вуглеці.Ми, як
в Румунії, так і в Європейському Союзі, маємо в своєму розпорядженні ресурс,
який може нам допомогти і який може активно брати участь у досягненні цих
цілей. А цей ресурс є ліс! Фактично, ліс діє як поглинач вуглеці, що зберігається в
деревині, а після обробки та
перетворення деревини на будівельні матеріали, вони у свою чергу зберігають вуглецю протягом багато часу. Отож, в основному, використовуючи деревину в
будівництві, ми зможемо досягти вуглецевого нейтралітету, що ми поставили собі за мету у якості члена ЄС та цілі, які Європа
поставила собі за мету досягти до
2030 року. Завжди повинен бути справедливий баланс соціальної, економічної та екологічної сфер. Тобто ми
повинні мати на увазі заготівлю деревини, принаймні в Румунії, тому що
Румунія є однією з небагатьох європейських країн, яка заготовляє деревину за
10-річними програмами. Ми забираємо тільки річний приріст лісу, тому ми не збираємо більше, ніж може дати ліс.»

На
підтвердження вищесказаного
румунські лісівники також нагадують, що минулого місяця Комітет Європейського
парламенту з питань навколишнього середовища, громадського здоров’я та безпеки
харчових продуктів (ENVI) оприлюднив проєкт
звіту «Нова європейська стратегія для 2030
року – стале управління лісами в Європі». У документі йдеться про
«прийняття цілісного підходу, який враховує багатофункціональність лісів,
включаючи зберігання вуглеці в
лісовій біомасі та матеріалів з дерева» та «створення
нормативно-правової бази,
яка б визнавала менший
вуглецевий слід лісової продукції порівняно з альтернативними матеріалами.» У
цьому ж контексті румунські лісівники звертають увагу на власний документ під
назвою «Зелена Румунія з 10 кроків», який містить
розділ про дерев’яні будинки. Він закликає державну владу будувати пасивні
дерев’яні будинки та використовувати не менше 10% деревини для всіх будівель,
зроблених за державні кошти. Водночас
у рамках програми «Дерев’яний дім» лісівники закликають фінансово підтримувати фізичних осіб у споруді будинків з дерева, а також юридичних осіб для власних приміщень,
технічних приміщень, приміщень для торгівлі та виробництва. Однак, все це можна зробити лише вирубуючи ліси, а в
Румунії ця тема дуже чутлива.

Чимало екологічних асоціацій привернули увагу на незаконну або неправомірну вирубку
лісів. Ось, що
каже Чіпріан Муске: «Я б
почав спочатку з поняття «вирубка
лісу». Що означає вирубка лісу? Це вирубка дерев, вирубка лісу та зміна категорії
використання. Тобто у нас може бути, наприклад, вирубка лісу для будівництва
автодоріг. Інакше не можна говорити про вирубку лісів.У Румунії,
ми говоримо про вирубку
лісу лише у випадку великих інфраструктурних проєктів. Щодо незаконних вирубок, то ми, як учасники лісового господарства,
також працюємо над тим, щоб зупинити тих,
хто займаються незаконними вирубками лісів та
завдають шкоди лісу. У нас є унікальна в Європі
комп’ютерна система SUMAL 2.0, яка практично забезпечує контроль руху деревини від лісу до сховища. Ця система, доступна для населення. Будь-який
громадянин Румунії, який бажає перевірити вантаж деревини, може це зробити.
Також доступні фотографії про транспорт. Якщо у нього є підозри або він впевнений, що вантаж незаконний, громадян може набрати по телефону 112.
Отож наявна повна прозорість
стосовно лісозаготівлі та транспортування деревини.»

Нещодавно
уряд Румунії прийняв нових
заходів, щоб запобігти спробам незаконних порубок та крадіжки деревини, Йде мова в
основному про жорсткіші
санкції за принципом пропорційності, принципу, якого також вимагає Європейський
Союз.

Тема незаконного вирубування лісів знову опинилася в уваги румунського
суспільства після нової прикрої події. Члени групи, що знімала документальний
фільм про незаконну вирубку лісів, були жорстоко побиті приблизно 20 особами у
лісі в Сучавському повіті (на північному сході країни). Обладнання та всі
записи були знищені. Разом зі знімальною групою, на місці події знаходився
екологічний активіст, який допоміг зі збором доказів про скоєння лісових
злочинів у цьому регіоні. За даними Грінпіс Румунія, напад був досить серйозним,
дві жертв повторно втрачали свідомість по дорозі до лікарні. Згодом усім трьом
потерпілим надали медичну допомогу, а їх стан зараз стабільний. Власник лісу,
де стався інцидент, а також керівник лісового господарства дали пояснення в
поліції, але розслідування і встановлення всіх винуватих осіб, причетних до цього правопорушення.

Восени минулого року ще одна трагічно-комічна подія привернула увагу ЗМІ.
Тоді поліція спіймала мера одного села в Арджеському повіті (на півдні країни),
під час незаконної перевозки майже 40 кубометрів деревини, без документів щодо
походження. Деревину та вантажівку було конфісковано. Тим часом мер, проти якого було порушене кримінальне провадження,
стверджував у свій захист, що не має
нічого спільного з деревиною, що тільки керував вантажівкою, тому що у
компанії, якою володіє його дружина, гостро не вистачає водіїв. Іронія полягає в
тому, що мер стверджував, що в його діях
не було нічого протизаконного.

За даними неурядових організацій, за останні роки в Румунії понад 600 людей
стали жертвами нападів злочинців у лісах, а 6 з них померли від отриманих
тілесних ушкоджень. Румунська поліція повідомляє, що за перші вісім місяців
2021 року кількість злочинів у галузі лісового господарства зросла більш ніж на
60% порівняно з відповідним періодом минулого року. За перші 8 місяців цього
року було проведено понад 27 000 перевірок і було виписано понад 5 500 штрафів на
загальну суму 9 мільйонів леїв (приблизно 1,8 мільйона євро), що, у порівнянні
з вартістю викраденої деревини, дуже
мало. Щороку в Румунії незаконно вирубують близько 20 мільйонів кубометрів,
заявляв наприкінці 2019 року колишній міністр навколишнього середовища Костел
Алексе, частина цього обсягу походить з незайманих лісів. У Румунії знаходяться
близько двох третин незайманих лісів Європи, більшість з яких перебувають під охороною
програми Natura 2000.

У 2020 році Європейська Комісія розпочала процес притягнення Румунії до
відповідальності за невжиття заходів щодо захисту лісів. На жаль, це не дало
результатів, стверджують екологічні активісти. На їхню думку, румунські
політики витрачають свою енергію, для того щоб
звинувачувати один одного. Жоден уряд, який був при владі за ці роки не
зміг нічого вдіяти з незаконною вирубкою лісів. Останні зміни, запропоновані
владою щодо лісового законодавства, які обговорюються в парламенті, мають суттєво
посилити відповідальність за незаконну вирубку лісу. Будь-яка крадіжка
деревини, незалежно від обсягу, стане злочином і буде каратися позбавленням
волі, незалежно від розміру вирубленої ділянки. До прийняття змін до
законодавства у сфері ведення лісового господарства продовжують
відбуватися подібні злочини.

Тривалий час вважалося, що «мертва деревина» шкодить екосистемам та систематично її забирали з лісів. Тепер фахівці навпаки вважають, що вона є корисною для лісу, і дослідницький проєкт з цього приводу розгортається на румунсько-українському кордоні. Проєкт «Сприяння мертвій деревині для підвищення стійкості лісу в транскордонному регіоні Румунія-Україна реалізовується Всесвітнім фондом дикої природи (WWF) Румунії у співпраці з Сучавським університетом імені Штефана Великого, а також з Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака (УкрНДІгірліс) та Громадською організацією «Екосфера» з України.

Перші результати дослідження показують, що мертва деревина (тобто стоячі мертві або вмираючі дерева, опалі колоди та гілки, впалі дерева) є найважливішим компонентом у структурі лісу та його функціонуванні. Вона відіграє ключову роль для забезпечення продуктивності лісів, природного відновлення, збереження біорізноманіття, покращення стійкості до наслідків змін клімату та надає цілий ряд екосистемних послуг місцевим громадам та громадськості загалом. Експерт Всесвітнього фонду дикої природи Румунії Раду Мелу уточнює: «Мертва деревина суттєва для життя природних лісових екосистем. Перш за все тому, що вона забезпечує продуктивність лісу. Дуже значна роль мертвої деревини як джерела органічної речовини ґрунту, будучи субстратом для численних видів молодих рослин. Якщо ми постійно вилучаємо всю мертву деревину з лісу і не залишаємо там нічого для розкладання, ми можемо стикатися з різними проблемами. Дозвольте мені навести паралель з сільським господарством, якщо постійно збирається урожай з певної земельної ділянки, згодом їй треба вносити органічні або хімічні добрива, щоб відновити родючість ґрунту. Необхідно, щоб частина деревини залишилась в ґрунті разом з листям, гілками та іншими органічними компонентами, оскільки створює необхідні умови для існування кілька тисяч видів живих організмів. Цілий ряд цих видів не може існувати в лісі без мертвої деревини, а їх відсутність доводить до вразливості лісу. Мертва деревина забезпечує природне відновлення лісу. Наявні лісові ділянки з надмірною вологістю, або, навпаки, сухі лісові ділянки. Мертва деревина тримає дуже хороший баланс вологості, необхідний для росту саджанців. Є саджанці, які ростуть лише на мертвій деревині, тільки там вони ростуть дуже добре. Більше того, мертва деревина забезпечує умови проживання для різних лісових порід, які мешкають у дуплах, які живуть на деревах. Їм потрібна ця мертва деревина, без якої вони б росли менше або, може, взагалі зникли б. У нас чимало переваг від наявності мертвої деревини в лісах.»

Питання управління мертвою деревиною є відносно новою концепцією в Румунії та Україні, яка просувається з 2000 року і яка поки-що, як правило, не зрозуміла на практиці. Десятиліттями в лісовому господарстві двох країн вважалось, що мертва деревина є «ворогом лісу», й докладалися зусилля для систематичного вивезення її з лісів, дотримуючись лісових норм та правил. Така практика призвела до зникнення багатьох цінних лісових видів, що спрощує структуру біотичних угруповань лісової екосистеми та робить її вразливою до зовнішніх факторів, не здатною до природного поновлення. Ці вразливості в кінцевому результаті призвели до додаткових витрат в лісовому господарстві та до серйозних економічних збитків від втрат великих площ лісу в результаті стихійних лих, поширення шкідників, наслідків кліматичних змін. Ці дані підтверджує експерт Сучавського університету імені Штефана Великого Кетелін Ройбу: «Мертва деревина не є щось абстрактне, навпаки, наявна концепція на європейському рівні, на світовому рівні, згідно з якою «мертва деревина – живий ліс», оскільки вона є джерелом їжі та притулком для багатьох видів живим організмів. Окремі види, які внесені до червоного списку, знаходяться під загрозою зникнення на європейському рівні. Водночас, мертва деревина забезпечує той компонент, який регулює та контролює все, що означає стан здоров’я лісу. Проєкт базується на 20 кругових пробних ділянок у природному лісі та на інші 20 кругових
пробних ділянок в експлуатаційних лісах. Той самий механізм
розміщення кругових пробних ділянок,
той самий польовий протокол застосовується і в Україні.»

Важливим для спільного співробітництва та досліджень між Румунією та Україною впродовж проєкту є спростування міфу про «шкідливість» мертвої деревини у лісах (зокрема про те, що її потрібно вилучати з лісів), збереження здорових лісових екосистем та екосистемних послуг, які вони надають, – зазначають коордонатори проекту, що фінансується Європейським Союзом.

Сьогодні ми зупинимось у центрі
Румунії. У серпні 2009 року Ришнов став першим туристичним містом Румунії, популяризованим
за європейські кошти. Це місто з багатовіковою історією, перша письмова згадка
про Ришнов в історичних джерелах датується 1331 роком, а троянда, як символ
міста, була обрана ще в Середньовіччі. Безумовно, головною визначною пам’яткою
є середньовічна фортеця, всередині якої організовується багато культурних
заходів. Але Ришнов також є ідеальним місцем проведення вільного часу для любителів
активного відпочинку.

Даніела Бонта, президентка Асоціації Розенау туризм у м. Ришнов,
пояснює, чому Ришнов є чудовим місцем для відпочинку. «Тому що це чисте,
гостинне і просторе місто, що знаходиться у безпосередній близькості від лісів
і далеко від метушні. Дбаючи про безпеку людей під час пандемії, нам вдалося
утримати рівень зараженості нижче 2 випадків на тисячу осіб. Тож ми запрошуємо туристів
відвідати наші атракції: фортецю, печеру Валя Четецій, Старорумунську церкву та
Євангельську церкву, зупинитися в місцевих пансіонатах та готелях, які
забезпечують максимальне дотримання протиепідемічних норм, повечеряти в тутешніх
ресторанах або прогулятися на свіжому повітрі пішки чи на велосипеді, насолодитися
верховою їздою або здійснити похід у ліс.
Пансіонати та готелі відкриті. Ришнов має приблизно 2700 місць розміщення. У цей період
ресторани працюють на 30% потужності і більшість з них пристосувались та надають
послуги з кейтерінгу. У кожному ресторані Ришнова є відкрита тераса з видом на
гори, ліс або на фортецю. Пішохідні стежки вже позначені і всі існуючі розмітки
оновлені, а навесні ми позначимо велодоріжки. П’ять веломаршрутів, які ми
маємо, будуть позначені за міжнародними стандартами. Ми раді тому, що місцева
влада постійно демонструє відкритість та надає всебічну підтримку для розвитку
туристичного потенціалу Ришнова та здійснення сталого та якісного туризму.»

Стражем, який століттями пильно захищає місто є фортеця
на вершині гори, – каже Данієла Бонта. «Наша фортеця є національною туристичною
визначною пам’яткою і датується ХІІ століттям. Зовнішній вигляд фортеці до
цього часу зазнав численних змін. Однак сучасний вигляд зберігає архітектурні
елементи, які можуть реконструювати укріплення, що успішно витримало облоги.
Фортецю Ришнов завоювали лише один раз. Це сталося через зраду. Фортеця не мала
водопостачання і була завойована в результаті виснаження спрагою її мешканців.
В даний час ведуться реставраційні роботи за проєктом, який фінансується
Європейським Союзом. Ми очікуємо, що реставраційні роботи будуть завершені в
лютому 2022 року. Я хотіла б привабити туристів, згадкою про фунікулер, який
з’єднує історичний центр і фортецю та пропонує 100% екологічний транспорт. Туристи
можуть залишити свої автівки у підземному паркінгу в центрі міста. У цей період
вхід на територію фортеці вільний щодня з 9:00 до 17:00.»

Ще однією визначною пам’яткою міста є Євангельська церква.
Будівля завжди була місцем поклоніння саксонської громади в Ришнові, каже Данієла
Бонта, президентка Асоціації Розенау туризм у м. Ришнов. «До реформи вона
перебувала під патронатом святого апостола Матвія. Євангельська церква датується ХІІ століттям, як і Старорумунська церква. Остання вважається найдавнішою
високою православною церквою на південному сході Трансільванії. Будівля служила
парафіяльною церквою для мешканців мікрорайону Добріче в Ришнові.»

Печера Валя Четецій була відкрита в 1954 році групою
молодих місцевих жителів. В даний час це місце, куди приходить більшість відвідувачів
Ришнова, каже Данієла Бонта. «У 2010 році печера була передана в приватне управління, а
потім всю землю вилучено вручну для спрощення доступу. З геологічної точки
зору, це молода печера, якій лише два мільйони років, але скеля, в якій вона
утворена, дуже стара, починаючи з юрського періоду, віком 160-170 мільйонів
років. Завдяки особливій акустиці, щотижня, протягом літа, п’ятеро членів
Брашовської філармонії радують туристів давньою традиційною румунською музикою
або живими джазовими концертами без мікрофонів та підсилювачів. Влітку печера
відкрита з 10:00 до 20:00, а взимку – з 10:00 до 18:00. Також з міркувань
захисту відвідувачів в умовах пандемії відвідання здійснюється меншими групами,
кожні 30 хвилин взимку та кожні 20 хвилин влітку.»

Ще одна тутешня
унікальна атракція – Парк динозаврів у Ришнові, який є цікавим не для лише дітей,
але й для дорослих, – розповідає Данієла Бонта. «Це найбільший парк динозаврів
у південно-східній Європі. Він розташований на півдорозі до фортеці Ришнов,
загальною площею три гектари і є рекреаційною зоною та музеєм просто неба.
Окрім науково сертифікованої стежки із понад 100 динозаврів в натуральну величину,
у парку є дитячі ігрові майданчики, будиночки на деревах, 9D-кінотеатр та
360-градусний кінотеатр, пригодницькі стежки, унікальні виставки та безліч
інтерактивних майданчиків. У парку вперше відтворено найбільшу у світі літаючу тварину
та найбільшого динозавра, коли-небудь виявленого у світі – Сейсмозавра, велетня
завдовжки 45 метрів.»

З понад сторічною спортивною традицією Ришнов називають румунською столицею зимових видів спорту.
В даний час місто має найсучаснішу базу для стрибків на лижах та біатлону в
Румунії. Більше того, з 18 по 20 лютого олімпійська база для стрибків з
трампліна в Ришнові стане центром лижних змагань. Протягом двох днів тут буде
організований етап Кубка світу з двома індивідуальними змаганнями. Враховуючи сучасний
контекст протикоронавірусних заходів цьогорічні змагання пройдуть
без глядачів. Однак телебачення транслюватимуть подію наживо, тож ми зможемо побачити,
як змагаються найкращі спортсмени світу.

Отже, ось декілька причин, чому варто врахувати Ришнов при плануванні зимової відпустки.
Природа, культура, спорт, розвага та свіже повітря- це інгредієнти, які є запорукою ідеального
відпочинку для кожного
туриста.

Тривала посуха
все більше впливає на сільське господарство, особливо в південно-східній частині Румунії, а лісівники знову говорять про необхідність відновлення
лісозахисних смуг уздовж сільськогосподарських угідь.

Голова Служби залісення Національного
управління лісів « Ромсілва», інженер Маріус Урекє, каже, що ці лісозахисні
смуги створюють мікроклімат, що утримує вологу і вітер, тим самим захищаючи
посіви від посухи та опустелювання. Він каже, що необхідність таких лісосмуг
уздовж сільськогосподарських угідь на півдні і сході країни була відома
протягом десятиліть, але багато фермерів вирубали їх, щоб збільшити посівні
площі. Маріус Урекє: «На жаль, після антикомуністичної революції в деяких з цих районах були
вирубані лісосмуги. Це було помилкою з їхнього боку, бо в той час вони
розраховували на виграш, але потім побачили, що наслідки для сільськогосподарської
продукції були драматичними».

Через ситуацію,
що склалася, Міністерство навколишнього середовища почало у середу осінній етап
кампанії із заліснення «Ліс розміром з країну», другий після весняної компанії
цього року. Щорічна програма відновлення державного лісового фонду передбачає
два етапи з лісовідновлення площею понад 12.500 га, з яких дві третини це
природна регенерація, а решта за рахунок штучної регенерації. В рамках цієї
кампанії буде посаджено понад 17 мільйонів саджанців, в основному в повітах Тульча
(на південному сході), Галац (на сході), Яломіца (на південному сході), Долж
(на півдні) і Васлуй (на сході).

Йдеться про понад
мільйон саджанців дубу, тополя, верби, ясеня, клена та інші породи. Міністерство
навколишнього середовища також повідомляє, що нові ліси будуть висаджені на площі
1.100 гектарів, а на площі 2 000 га існуючих лісів будуть здійснені додаткові
посадки дерев. В рамках весняної кампанії «Ліс розміром в країну» були
посаджені по всій країні 2.400 нових лісів і підсаджено до 7.000 молодих лісів.
Більшість таких лісових площ знаходяться в повітах Сучава (на північному
сході), Марамуреш (на півночі) і Сібіу (в центрі).

З іншого боку,
відповідно до тих же заходів з охорони навколишнього середовища було оголошено,
що незабаром на узбережжі буде розпочатий другий етап проєкту розширення пляжу,
що фінансується більш ніж на 800 мільйонів євро з європейських фондів. Деякі
курорти на румунському узбережжі Чорного моря будуть мати більш широкі пляжі, підсилені
берегозахисними спорудами. Проєкт також повинен вирішити проблеми ерозії на
курортах, де пляжі могли б в близькому майбутньому стати спогадами. Роботи
почнуться в жовтні, а після їх завершення загальна площа пляжів повинна
збільшитися на 200 га.

У Румунії ще є незаймані ліси з місцевими видами дерев різного віку. Незаймані ліси є екосистемою в природні процеси якої не втручається людина. У таких лісах дерева вмирають від старості, падають, ламаються або висихають, а мертва деревина залишається там і харчує екосистему для майбутніх поколінь.

У цих лісах заборонено полювати, збирати ягоди або лікарські рослини. Донедавна 80% лісів Румунії були незайманими людиною. На сьогоднішній день тільки дві третини з них є незайманими. Проте, наша країна має найбільші незаймані ліси в Європі. Букові ліси у басейні Нери, ялицево-букові ліси в Сінаї, змішані ліси бука, ялиці та ялини на Буковині, старовікові ліси у Слетьоара та дубові ліси у горах Зарандулуй та Козія є лише кількома із найкращих захищених лісів в Румунії, деякі з цих лісів будуть оголошені навіть пам’ятниками ЮНЕСКО. Ось що ствердив представник міжнародної неурядової природоохоронної організації Грінпіс Валентин Селеджану: У 2005 році було здійснене дослідження на національному рівні, яке показало, що площа незайманих лісів у Румунії складала 218 тисяч гектарів. Але у наступні 10 роках, можливо майже половина цих лісів потрапили під вирубку. Це відбулося через брак правої бази. Лише після 2012 року була створена правова база для забезпечення захисту незайманих лісів Румунії. Було визначено, що таке незайманий ліс, яким критеріям він повинен відповідати. На жаль, ця правова база має певні недоліки і тому і після 2012 року, частина із цих лісів була знищена. Таким чином, у 2017 році, за оптимістичними оцінками неурядових природоохоронних організацій, включно Грінпіс, площа незайманих лісів у Румунії складає двічі менше, тобто 120 тисяч гектарів.

Для захисту цих лісів Міністерство охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів Румунії вирішило минулого року створити Національний реєстр незайманих лісів. Цей процес припускає декілька етап, – стверджує Валентин Селеджану: По-перше треба покращити минулорічний закон, відповідно до якого була встановлена правова база захисту, а саме Національний реєстр незайманих лісів. Є деякі перешкоди щодо встановлення критеріїв, яким повинні відповідати незаймані ліси, що уповільнює працю неурядових організацій. По-друге, треба негайно організувати аукціон щодо використання 2,5 мільйонів євро поставлених у розпорядженні Фондом навколишнього середовища для картування та ідентифікації цих лісів, щоб ми негайно провели нову інвентаризацію незайманих лісів, які ще залишилися. По-третє, вкрай важливим є той факт, щоб всі зацікавлені сторони такі як: Міністерство охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів, Національне управління лісів Ромсілва, приватні власники лісів, неурядові організації, дійшли висновку про необхідність співпраці та взаємодії. Інакше ми втрачаємо незаймані ліси, які входять до спадщини всієї Європи. І це шкода, тому що у разі втратили такого роду екосистем, їх не можна більше відновити.

Переважна більшість цих лісів знаходиться в державній власності, але є і у приватній власності, тому власники лісів отримають компенсації, – запевняє Валентин Селеджану: До тепер приватні власники лісів виступали проти, оскільки відразу після включення лісів до Національного реєстру незайманих лісів, вони не могли отримати жодної користі. Але від кінця минулого року набрало сили прийняте рішення Європейською комісією що надання компенсації тим власникам, які можуть втратили потенційні доходи від цих лісів. Тому необхідно, щоб нинішній уряд впровадив рішення Європейської комісії, таким чином щоб приватні власники отримували компенсацію та щоб ця перешкода на шляху порятунку лісів була усунута. Розмір такої компенсації складатиме 500 євро за гектар на рік.

Введені ліси до Національного реєстру незайманих лісів підлягатимуть суворому захисту, тут не будуть допущені ніякі людські роботи. Єдині дозволені дії стосуватимуться наукового дослідження, освіти та відвідування. Валентин Селеджану: Національний реєстр незайманих лісів є базою даним поставленою у розпорядженні людей, до якого будуть введені всі інформації, пов’язані із лісами. Після введення лісів до цього реєстру, їх статус змінюється, вони вже не підлягатимуть лісового порядку. Кожен гектар лісу ввійде до картографічної GPS-системи, всі незаймані ліси матимуть певну назву. До тепер були введені до цього реєстру 13 тисяч гектарів. Інші 24 тисяч гектарів букового лісу, які запропоновані стати пам’ятниками ЮНЕСКО, пройдуть нову інвентаризацію та будуть введені до Національного реєстру незайманих лісів. Потім, слідує третій етап, інвентаризація, за допомогою спільних зусиль всіх зацікавлених сторін, незайманих лісів, про які ми ще не знаємо, де вони знаходяться.

Передбачається, що за рік Національний реєстр незайманих лісів буде доопрацьований та доступний на сайті Міністерства охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів.

Фегерашcькі гори, що займають 198.000 га з унікальними ландшафтами рідкісної краси, з незайманими лісами та багатим біорізноманіттям, були оголошені природоохоронною територією Природна 2000. На жаль, в останні роки, ці гори стали лисими через вирубку лісів. До речі, у повіті Арджеш було зареєстровано найбільшу кількість незаконних вирубок лісу, у період 2009-2011 рр, коли органи влади ідентифікували 6458 випадків, але їх кількість збільшилася в наступні роки. Найбільш схильні до вирубки є ліси, що знаходяться у приватній власності і для яких власники не уклали договори з охорони лісу, хоча це є обов’язковим.

Подібні ситуації зустрічаються по всій країні і є дуже великою загрозою для виживання великих лісів у Карпатах, які є найбільш цінними лісами в Європі. Проте, протягом декількох років, Фонд Conservation Carpathia розгортає проект, який врятовує ліси від вирубок. Користуючись фондами з міжнародних пожертвувань, Фонд купує ліси, які продаються в регіоні Фегерашських гір та відновлює їх шляхом кампаній з лісонасаджень, охороняє їх, але також проводить акції з відновлення деградованих районів.

Міхай Зотта є технічним директором цього Фонду. Він пояснить, як все це почалося: Проект рушив з ідеї періоду 2005 – 2006 рр, коли на території Національного парку П’ятра Краюлуй почалися незаконні вирубки лісів, в результаті явища реституції лісів. У ті часи, група філантропів, зацікавлених у захисті природи була запрошена Крістофом Промбергером, нашим виконавчим директором, відвідати район і після деяких розмов, ці люди прийшли до висновку, що існує можливість збереження лісів під загрозою вирубки, але це не припускало боротьбу проти вирубки лісу. Ці люди прийшли до висновку, що найкращим шансом для врятування лісів було б придбати їх, а потім зберегти і захистити. Це була нова і дивна ідея для того часу. І тепер люди задаються питанням, чи є якась прихована мета в цьому. У всякому разі, у 2007 році були придбані перші лісові території в районі Національного парку П’ятра Краюлуй. Потому, оскільки завершилися вирубки лісу на території національного парку, їх перемістили в регіон Долини ріки Димбовіца, у новостворену природоохоронну територію Природна 2000 у Фегерашських горах. Тут, у період між 2004-2010 рр, налічувалося близько 2000 га незаконно вирубаних лісів. Тому була продовжена акція придбання лісових територій в цій області… Повільно, повільно все були куплені лісові ділянки, укладено більше 600 договорів купівлі-продажу. Ніхто не подумав, що почавши з перших 3 га Фонд дійде до понад 16 тисяч гектарів лісу.

Для управління придбаними лісами, Фонд створив власне Лісове господарство, а також Асоціацію мисливців, першу в країні, члени якої не займаються полюванням. Фонд має три розсадники, які виробляють рослини для ділянок, озеленення, відновлення лісових масивів, такими якими були вони 100 років тому, тобто цінні породи дерев. На думку фахівців фонду Conservation Carpathia (Охорона Карпат), дуже важливо зберегти природний склад лісів. В долині ріки Димбовіца, в регіоні Рукер, у період між 2005 і 2011 рр, були вирізані незаконно понад 2.500 га лісу. Насадження не робилося взагалі.

Фонд придбав 400 гектарів їз тих 2500 знищених в регіоні Рукер, і вже почав регенерувати їх, зазначив Міхай Зотта: Спочатку були придбані всі ліси, яких можна було врятувати від вирубки. Потому, особливо після 2012 року, ми почали серію проектів з екологічного відновлення, найбільший з яких фінансується спільно з Європейською комісією. Це проект Life Natura (Природа Життя). Було придбано 400 га вирізаного лісу з тих 2000 га регіону, де ми робимо екологічне відновлення. В принципі, ефективна діяльність з екологічного відновлення є співфінансування, яке приходить з боку ЄК, а ліси були придбані Фондом з його джерел. Ми маємо три невеликі розсадники, де виробляємо саджанці необхідні для наших акцій залізнення. Про це можу розповісти цілу історію. 100 років тому, територія розташована в Долині верхньої Димбовіца була вкрита буковими та хвойними лісами. Тут були ліси багаті видами ялиці, бука, ялини, клена, в’яза, потім верхня гірська зона була вкрита горобиною і багатьма іншими видами. У комуністичний період, разом із вирубкою лісу в цій області, тогочасна лісова політика передбачала замінити цінні змішані ліси на хвойні, тому що вони ростуть швидше, а деревина є більш цінною для будівельних або меблевих заводів. Ми повинні повернутися зараз до основного природного типу лісу.

Крім відновлення плантації дерев, що колись існували в лісах Фегерашського регіону, передбачається відновлення вільхових лугів, що існували вздовж ріки Димбовіца та її приток. Згодом будуть придбані нові лісові території і, нарешті, Фонд створить природоохоронну зону світового рівня в південних румунських Карпатах, де вирубка дерев і полювання буде повністю заборонена. Міхай Зотта: Ми хочемо, щоб Фегерашські гори або частина з них, а це значить незаймані ліси, ліси які розташовані на висоті, райони, куди не ступала нога людини, стали Національним парком. Фегерашські гори повинні бути першим національним парком Румунії, але це не сталося до тепер через різні соціо-економічні інтереси. У зв’язку з цим, ми намагаємося слідувати іншим шляхом. Ми хочемо ініціювати у всіх громадах, що проживають в горах Фегераш, проект по визначенню ряд стійких бізнесів, які сприяють місцевим громадам, є дружніми по відношенню до природи та допомагають зберегти природу. Таким чином, через 5-10-20 років, ці місцеві громади зрозуміють, що найбільш важливим активом області є гори Фегераш. Ми зробили кілька кроків на цьому шляху. У нас є проект, в якому були розроблені соціально-економічні дослідження і бізнес-плани. Це перший крок, який ми повинні зробити для подальшого оголошення національним парком.

Фонд Conservation Carpathia пожертвує румунській державі природоохоронні території, які він заснує при умові, щоб держава перейняла управління ними і гарантувала режим їх охорони.

Президент Румунії Клаус Йоханніс промульгував закон, який передбачає, що
незаконна вирубка площі лісів більшої, ніж один гектар вважається загрозою для
національної безпеки. Відповідно до нормативно-правового акту, вважаються
загрозами будь-які дії, які завдають шкоди стратегічним економічним інтересам
Румунії та які призводять до знищення природних ресурсів країни.

Таким чином, незаконні вирубки лісів, неефективне управління лісовими
ресурсами, вважаються загрозою для національної безпеки. Проект, ініційований
лібералами був ухвалений Парламентом у
грудні минулого року. Зміни до закону про вирубування лісів були впровадженні в
умовах коли в Румунії за одну годину зникають три гектари лісу та виявляються
десятки випадків незаконних вирубок щодня – зазначається у останньому
звіті міжнародної громадської
екологічної організації Greenpeace, яка провела моніторинг на підставі даних
органів влади щодо незаконної вирубки лісу за період 2013-2014 роки.

За даними дослідження, в цьому проаналізованому періоді було виявлено
принаймні 45 тисяч випадків незаконної вирубки лісів, удвічі більше ніж за
період 2009-2011 рр. Румунська влада констатувала, що на національному рівні
були незаконно вирубані понад мільйон кубічних метрів, удвічі більше ніж у
період 2009-2011 рр. Незаконні
вирубки в Румунії у період 2013-2014 рр. завдали матеріального збитку в майже
52 мільйонів євро. У повіті Арджеш було виявлено найбільше випадків незаконної
вирубки лісів, на 12% більше ніж на національному рівні. До речі,
цей повіт посів перше місце щодо
незаконного вирубування лісів і в періоді 2009-2011 рр.

Однак, регіони, які
розташовані на західній та північній частинах Румунії були основними джерелами
поставки деревини, майже 80% від загального збитку, заподіяного в Румунії в
період 2013-2014 роки. Йде мова про повіти Клуж, Альба та Марамуреш. Таким
чином, у трьох вищезгаданих повітах було зареєстровано 78% незаконної вирубки
лісів на національному рівні в 2013-2014 роки. Оприлюднені дані міжнародною
громадською екологічною організацією Greenpeace не виявляють масштабність явища
незаконних вирубок на рівні всієї території країни, тому що доповіді
представлені компетентними органами містять лише частину збиткування i
пограбування лiсiв у Румунії.

Звернення Президента Клауса Йоханніса про перегляд
Лісового кодексу було відхилено Палатою депутатів Румунії, яка ухвалила вчора
закон в його першому вигляді. Два місяці тому, глава держави у запиті про перегляд закону підкреслив, що
його положення обмежують діяльність економічних операторів, мають несприятливий
вплив на конкурентне середовище та можуть призвести до накладення санкції за
недотримання зобов’язань, взятих на себе румунською державою в якості
держави-члена ЄС. Введення максимального порогу на 30% на придбання або обробку
деревини із державного лісового фонду та право першості для виробників у галузі
меблевої промисловості щодо закупки деревини – можуть вплинути на принцип
економічної та договірної свободи, які є основними елементами ринкової
економіки, – додав Президент Клаус Йоханніс.

Стверджуючи, що не була допущена ввести поправки до
закону, ліберальна опозиція запропонувала під час дебатів у Палаті депутатів,
відправлення Лісового кодексу назад до комітету по спеціальності, але не
зазнала успіху, тому що соціал-демократи, які при владі та Демократичний союз
угорців Румунії підтримали перший варіант законопроекту.

Лідер Націонал-ліберальної партії Лудовік Орбан
привернув увагу на те, що положення статті 20-ої може поставити під загрозу
безпеку громадян: Ми хочемо, щоб знову була обговорена стаття 20, яка
дозволяє практично нещадну вирубку лісу в Румунії будь-яким лісовласником, не
лише тим, який має до 10 гектарів, тому, що лісовласник, який бажає вирубати
свій ліс може розділити на частини і дарувати його брату, дружині або будь-кому
і потім вирубати його без жодної перепони.

Колишній міністр водних ресурсів, лісів та
рибальства Дойна Пане стверджує, що новий Лісовий кодекс забезпечує коректні
правові рамки у відповідності з європейськими нормами в цій галузі, але і з
фундаментальним законом країни: Це лише запекла боротьба, щоб Лісовий
кодекс не набув чинності. Насправді, вони хочуть продовжити збезлісення! І
кожен голос, який виступає проти підписання Лісового кодексу, не має на увазі
національний інтерес, а партійний та матеріальний інтереси.

Глава
держави вже не може знову відправити на перегляд Парламенту нормативний акт,
але може оскаржити закон у Конституційному суді. Але, на початку тижня, Клаус
Йоханніс сказав, що не має намір застосовувати
цей варіант.