Tag: ліси

  • Церемонія вручення премій за чисте довкілля

    Церемонія вручення премій за чисте довкілля

    Провідна румунська організація виробників та імпортерів електричного та електронного обладнання ECOTIC відзначила досягнення в галузі захисту навколишнього середовища. Нещодавно відбулася 16-та церемонія вручення нагород «Чисте довкілля», яка є знаковою подією в галузі сталого розвитку. На церемонії, в якій взяли участь представники органів державної влади, компаній та неурядових організацій, були нагороджені переможці цьогорічного змагання.

    Загалом на конкурс було подано 107 проєктів у трьох категоріях, з яких було обрано шість переможців. Всі вони мають одну мету: чисте майбутнє. Престижне журі, до складу якого увійшли експерти з Міністерства навколишнього середовища, водних ресурсів та лісів, InfoCons, Посольства сталого розвитку в Румунії, Коаліції за циркулярну економіку та ECOTIC, мало нелегке завдання обрати переможців з-поміж понад 100 інноваційних проєктів.

    У категорії «Проєкти для довкілля» перемогу здобула асоціація Mai Mult Verde (урк. “Більше зелені”) з проєктом «Via Danubiana» – маршруту, який просуває екотуризм у громадах уздовж Дунаю, пропонуючи новий погляд на місцеву стійкість. Асоціація «Маленькі радощі» отримала нагороду за освітню програму «J.E.D.I. Climatic», яка готує майбутніх кліматичних лідерів через практичні дії, проєкти та розвиток настрою громади. Асоціація Eco Durabil отримала визнання за ініціативу «Рука допомоги» – перший в Румунії інтегрований центр циркулярної економіки, модель зменшення відходів та підтримки громад.

    Александра Даміан, директор з комунікацій Асоціації «Mai mult Verde», розповіла в інтерв’ю ВСРР, що проєкт-переможець «Via Danubiana» має на меті реалізацію широкого екотуристичного маршруту вздовж Дунаю. Було визначено ряд природоохоронних територій та об’єктів Natura 2000. Буде також нанесено на карту понад тисячу кілометрів, які Дунай протікає в Румунії: «Ми говоримо про картографування природних, культурних, історичних, місцевих гастрономічних об’єктів, всього, що знаходиться вздовж річки. На першому етапі ми позначили ділянку, яка перетинає повіт Джурджу на відстані близько 100 км, територію, багату на природоохоронні території, об’єкти Natura 2000, дуже важливі культурно-історичні об’єкти, які мало просуваються. Маршрут, який ми нанесли на карту, також проходить через прибережні ліси, острови та канали, які любителі природи неодмінно захочуть відкрити для себе. У вересні ми встановили перший кілометровий маркер у комуні Геужань, повіт Джурджу, біля Молодіжного освітнього центру. Це один з терміналів цього марштуру. Ми плануємо розмістити ще два термінали в двох інших стратегічних точках маршруту».

    Організація ECOTIC була заснована у 2006 році з метою підвищення екологічної відповідальності виробників та імпортерів електричного та електронного обладнання. Вона управляє відходами електричного та електронного обладнання від імені близько 700 афілійованих виробників та імпортерів. У 2007 році, вперше на румунському ринку, ECOTIC запровадила «Зелену марку» – символ, який з часом став для споживачів гарантією правильного поводження з електронними відходами.

  • Новий Лісовий кодекс Румунії

    Новий Лісовий кодекс Румунії

    Новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою Національного плану відновлення та стійкості, був прийнятий переважною більшістю голосів. Палатою депутатів у Бухаресті, як органом, що приймає кінцеве рішення у цьому випадку. Закон передбачає, серед іншого, включення лісів до складу зелених зон навколо міст, збільшення лісових площ, запровадження переважного права та доступу до якісної сировини за вигідною ціною для вітчизняних виробників меблів, зобов’язання організовувати навчальні курси для працівників лісового господарства та підвищення на 25% базової заробітної плати для працівників Національної лісової охорони.

    Також нормативний акт передбачає відеоспостереження на лісових дорогах, конфіскацію краденої деревини та автомобілів, які її перевозили, а також покарання у вигляді позбавлення волі від 1 до 5 років за фальсифікацію ІТ-даних лісогосподарського характеру. Водночас з’являється концепція «острівців старіння» — механізму, за допомогою якого ліси площею не менше 1000 квадратних метрів, які відіграють роль у підтримці біорізноманіття, будуть захищені від вирубки. Проєкт також передбачає створення Національного лісового реєстру та заліснення та державний нагляд за повністю вирубаними та занедбаними лісами, навіть без згоди власника.

    Крім того, власники лісозаготівельних компаній та їхні родичі більше не можуть бути працівниками лісового господарства. І останнє, але не менш важливе: доступ до лісів для піших прогулянок буде безумовним. Новий закон знаменує новий початок в управлінні лісами в Румунії, – заявив міністр навколишнього середовища Мірча Фекет. Він підкреслив, що заходи, передбачені законопроєктом, забезпечують, серед іншого, вирощування лісів на територіях, що зазнали вирубок. Мірча Фекет: «Площа лісів в Румунії мала тенденцію до незначного зростання протягом останніх 30 років, особливо це відбулося в останній рік, коли нам вдалося, використовуючи гроші від Національної програми відновлення та стійкості, заліснити території, які ніколи не належали до лісу. Сьогодні ми маємо майже 9.000 гектарів для цього, з яких понад 3.000 гектарів вже заліснено цього та минулого року, і я вірю, що ця тенденція буде продовжуватися».

    Він також зазначив, що лісове господарство, деревообробна та суміжні галузі становлять 3,5% ВВП Румунії. Однак, не обійшлося і без нарікань. Дан Тенасе, депутат від опозиційного Альянсу за об’єднання румунів розкритикував той факт, що закон не забороняє іноземним компаніям видобувати деревину з румунських лісів. Дан Тенасе: «Ми по-справжньому захистимо румунські ліси, коли ви примусите іноземні компанії піти з Румунії, щоб експлуатувати деревину у себе вдома, і коли ліси в Румунії будуть експлуатуватися румунами. Тільки тоді ви зможете похвалитися тим, що зробили щось для румунських лісів».

    Минуло більше семи місяців відтоді, як новий Лісовий кодекс був прийнятий Сенатом як першою палатою, що розглядала його, і за цей час до тексту закону було внесено понад 200 поправок. Наразі його направлено Президенту Румунії для підписання.

  • Румунія, незалежна від російської нафти

    Румунія, незалежна від російської нафти


    Румунія
    стала незалежною від сирої нафти з
    Росії, і ембарго на імпорт з цієї країни,
    яке набуло чинності в понеділок, не
    торкнеться нашої
    країни,
    враховуючи, що нафтові компанії знайшли
    альтернативні ресурси і більше не
    привозять
    звідти нафту. Про це заявив міністр
    енергетики Вірджіл
    Попеску на прес-конференції, на якій
    підтвердив, що Бухарест матиме
    цієї зими достатньо
    запасів нафти та газу. Крім того, за
    словами міністра, з минулого тижня
    нафтові компанії та НПЗ Румунії
    переробляють лише неросійську нафту.

    Вірджіл
    Попеску: У нас немає проблем із
    постачанням природного газу в Румунію,
    і ви помітили, що Румунія вже поступово
    стає регіональним газовим хабом. Через
    Румунію газ йде до Респ.
    Молдови,
    України та Угорщини. Отже, Румунія йде
    своїм шляхом, вона йде своїм європейським
    шляхом, вона йде своїм шляхом як виробник
    газу, як майбутній експортер газу, вона
    забезпечить енергетичну безпеку як
    Румунії, так і регіону. У нас цієї зими
    немає проблем із газопостачанням. Румуни
    повинні знати, що у нас немає проблем
    ані
    з
    нафтою, ані
    з паливом,
    природним газом чи електроенергією.

    А
    генеральний директор Національної
    газотранспортної компанії «Трансгаз»
    Йоан Стеріан запевнив, що існує значний
    внутрішній видобуток газу і що немає
    причин для румунів побоюватися, що цієї
    зими у них закінчаться ресурси. Натомість
    криза дров для населення була в понеділок
    у центрі уваги Палати депутатів з
    Бухареста. Міністр навколишнього
    середовища Танцош
    Барна був запрошений на Урядову годину
    опозиційним
    Альянсом за об’єднання румунів,
    аби
    пояснити проблеми,
    викликані обмеженням цін на дрова, в
    контексті, в якому законодавча база
    залишилася незмінною, хоча правляча
    коаліція пообіцяла,
    що внесе змін до
    схваленої раніше термінової
    постанови.

    Міністр
    уточнив,
    що пріоритетом виконавчої влади є захист
    населення, але зізнався,
    що наслідки термінової
    постанови були не тими,
    на
    які
    очікували. Танцош
    Барна заявив, що Національне
    управління лісового
    господарства
    – Ромсілва
    та приватні власники, відповідно
    адміністративно-територіальні одиниці,
    випустили цього
    року на
    ринок дров на понад мільйон кубометрів
    більше, ніж у 2021 році. За його словами,
    ціна дров різниться від регіону до
    регіону, тому стеля була встановлена
    на
    рівні 400 лей (80 євро) за кубічний метр, а
    паралельно Національне
    управління лісового господарства
    Ромсілва вжило
    заходів для забезпечення дровами і на
    наступний рік. Танцош
    Барна: Ми розробили інвестиційний план,
    завдяки якому створимо 178 нових складів
    дров, модернізуємо 240 уже існуючих
    центрів, створених Ромсілва.
    У найближчі два-три роки наш
    інвестиційний бюджет
    перевищуватиме
    60
    мільйонів євро.

    Лідер
    Альянсу
    за об’єднання румунів
    Джордже
    Сіміон зазначив,
    що міністр не відповів на запит
    внести зміни до термінової
    постанови,
    щоб усі громадяни однаково отримували
    дрова, незалежно від регіону. А Союз
    за порятунок Румунії,теж
    опозиційний,
    звинуватив
    міністра у відсутності сміливості
    вживати правильних заходів для населення,
    в
    умовах коли у
    нього є
    достатньо
    фахівців і всі для
    цього необхідні ресурси.

  • Нова національна лісова стратегія

    Нова національна лісова стратегія


    Національна
    стратегія розвитку
    лісів до 2030 року, яка є частиною
    Національного плану відновлення та
    стійкості, була представлена
    в
    понеділок у Румунії. За словами міністра
    навколишнього середовища Танцоша Борни,
    це пов’язано з новим підходом щодо
    контролю та обмежень. Стратегія також
    передбачає збільшення лісистих територій
    до 2026 року на 56 тис. га. Національна
    стратегія лісового господарства будує
    нове майбутнє для лісів Румунії, каже
    міністр.

    На
    його думку, нова стратегія лісового
    господарства ставить
    наголос
    і на відповідальності власника, і на
    охороні, і на біорозмаїтті, і на
    компенсаціях власникам лісів, які
    знаходяться в охоронній зоні. Танцош Борно:
    «Стратегія
    пропонує новий підхід що стосується
    контролю та обмежень так, щоб
    відповідальність власників мала як
    результат кращу реалізацію цієї
    стратегії. Водночас, звичайно, роль
    захисту біорозмаїття, цієї соціальної
    послуги, яку ліс надає всій громаді,
    всьому суспільству, є надалі дуже, дуже
    важливою. Ми будемо збільшувати території
    суворої охорони, але при цьому держава
    має компенсувати збитки, підтримувати
    тих власників, чиї залісені території,
    лісовий фонд знаходиться у таких
    охоронних зонах».

    До
    30 вересня стратегія
    лісового господарства має
    бути затверджена
    рішенням уряду, після чого розпочниться
    розробка нового законодавства
    у галузі.
    За словами міністра, у 2023 році Парламент
    має ухвалити новий Лісовий кодекс.
    Оскільки вона
    є частиною Національного
    плану відновлення та стійкості,
    найважливіші цілі, включені до стратегії
    лісового господарства, фінансуватимуться
    з європейських фондів.

    Стратегія
    з’являється в контексті, в якому цього
    року понад 400 тисяч гектарів
    сільськогосподарських культур з
    34 повітів
    постраждали від посухи. Таким
    чином,
    багато румунських фермерів хочуть
    створити зрошувальні системи. Згідно
    з останніми змінами в законодавстві,
    сільгоспвиробники можуть створювати
    місцеві
    системи зрошення. Більше
    того,
    якщо у фермерів
    є локальні функціональні
    системи
    зрошення, то 50% від собівартості
    електроенергії на насосній станції
    покриватиме держава, а вода для поливу
    буде
    безкоштовною.

    З
    іншого боку, цього року територія,
    уражена пожежами, спричиненими також
    посухою, у 10 разів перевищує середній
    показник за останні 15 років. Колишній
    керівник Екологічної гвардії Октавіан
    Берчану попередив, що попіл, який
    утворюється в результаті пожежі, ризикує
    вплинути на жителів, враховуючи
    відсутність захисних завіс і зелених
    смуг у містах. Згідно з Європейською
    системою інформації про лісові пожежі,
    у 2022 році в Румунії згоріло майже 150.000
    гектарів лісів,
    у порівнянні з 15.000 га
    у
    період з 2006 по 2021 рік. Румунія з 0,63%
    території країни, ураженої пожежами,
    посідає друге місце в Європі після
    Португалії (0,95%), та
    Іспанії і Хорватії
    (0,56%).

  • Сприяння мертвій деревині для підвищення стійкості лісів у прикордонному регіоні Румунія – Україна

    Сприяння мертвій деревині для підвищення стійкості лісів у прикордонному регіоні Румунія – Україна

    Всесвітній фонд дикої природи Румунія спільно з Сучавським
    Університетом імені Штефана Великого, Українським науково-дослідним інститутом
    гірського лісівництва ім. П.С.
    Пастернака, Громадською організацією Екосфера з України реалізує
    проект Сприяння мертвій деревині для підвищення стійкості лісів у
    прикордонному регіоні Румунія – Україна.


    Проект, спрямований на розвиток
    транскордонної мережі дослідників та експертів у цільовій ділянці проекту в
    Румунії та Україні, щоб забезпечити довгострокове співробітництво в галузі
    відповідального управління лісами. Ця
    мережа буде брати участь у науково-дослідницькій діяльності у галузі лісового
    господарства, зокрема для просування мертвої деревини, як ключового елемента
    для збереження або навіть збільшення біорізноманіття, а також для забезпечення
    продуктивності лісів. Проект дозволить підвищити рівень знань у галузі лісового
    господарства та сталого розвитку, заклавши передумови для довгострокової
    наукової співпраці та досліджень з метою забезпечення відповідального ведення
    лісового господарства.


    Проєкт забезпечить, також умови для співпраці, інновацій та досліджень
    на тему гармонізованої практики відповідального лісового господарства по
    управлінню мертвими деревами. Домогтися визнання важливості поводження з
    мертвими деревами та продемонструвати інноваційний підхід до підвищення
    стійкості лісів шляхом впровадження кращих практик управління мертвими деревами
    у лісах на цільовій ділянці проекту.


    Мертва деревина (тобто напіввмираючі,
    стоячі мертві або вмираючі дерева, опалі колоди та гілки, впалі дерева, які вже
    розкладаються) є найважливішим компонентом у структурі лісу та його
    функціонуванні. Вона відіграє ключову роль для підтримки продуктивності лісів,
    природного відновлення, збереження біорізноманіття, підвищення стійкості до
    наслідків змін клімату та надають цілий ряд екосистемних послуг місцевим
    громадам та громадськості загалом.


    Проект, що фінансується Європейським
    Співтовариством за допомогою Європейського інструменту сусідства, спільної
    операційної програми Румунія-Україна
    2014-2020 роки, триває 18 місяців (січень 2020 – червень 2021). Конкретні цілі,
    діяльність та очікувані результати проекту пов’язані з цільовою ділянкою
    проекту в Румунії (повіти Марамуреш та
    Сучава) та Україні (Івано-Франківська та Закарпатська області).


    Таким чином, важливим для спільного
    співробітництва та досліджень між Румунією та Україною впродовж проекту є
    спростування міфу про «шкідливість» мертвої деревини у лісах (зокрема про те,
    що мертва деревина є джерелом хвороб у лісі), збереження здорових лісових
    екосистем та усієї повноти екосистемних послуг, які вони надають.


    Однак питання сталого поводження з мертвою
    деревиною є відносно новою концепцією в лісовому господарстві Румунії та
    України, яка потроху просувається з 2000 року і яка поки-що, як правило, не
    зрозуміла на практиці. Десятиліттями в лісовому господарстві Румунії та Україні
    вважалось, що мертва деревина є «ворогом лісу», й прикладалися зусилля для
    систематичного вивезення її з лісів.


    Вартість проекту – 324 942 євро з яких
    фінансування Європейського Союзу
    становить 292 448 євро.







  • Стартувала кампанія із заліснення «Ліс розміром з країну»

    Стартувала кампанія із заліснення «Ліс розміром з країну»

    Перша за останні 10 років кампанія з лісонасадження Румунії стартувала наприкінці минулого тижня. Цим самим влада
    має намір посадити понад 50 мільйонів саджанців та відновити близько 2 тисяч га лісів.

    Таким чином, у всіх повітах відкрито понад 13 тис. лісогосподарських ділянок. Національна кампанія називається «Ліс розміром з країну» і дебютувала в повіті Димбовіца (на півдні), в присутності президента Клауса Йоганніса. Глава румунської держави
    звернув увагу на те, що ліси дуже важливі для чистого довкілля, а в Румунії все
    ще є праліси, які вона повинна захищати.




    Клаус Йоганніс також сказав, що у ХХІ-му столітті є неприпустимим незаконно вирубувати
    ліси.
    Клаус Йоганніс: «Я закликаю прем’єр-міністра та членів уряду
    знайти нові інструменти для захисту лісів Румунії. Інструменти, які були
    створені та використані за часів попередніх урядів, виявилися недостатніми та недостатньо застосованими.»


    Кампанія має місце в умовах, коли за останні роки було незаконно вирубано мільйони кубічних метрів деревини.
    Майже щодня повідомляються про десятки випадків крадіжок, і, на жаль, вони
    призвели до вбивства лісників, з яких двоє загинули минулого року. Крім того, понад 650 лісників зазнали тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості від осіб, яких вони спіймали на незаконному вирубуванні лісів.

    Оскільки це явище не було припинено, екологічні
    громадські організації подали скарги до Європейської комісії щодо знищення
    лісів, а в лютому Єврокомісія порушила процедуру притягнення Румунії до відповідальності за порушення законодавства ЄС. Захід було вжито
    через неадекватне законодавство,
    яке не дозволяє державним органам належним чином управляти та здійснювати контроль вирубки румунських лісів.

  • Праліси Румунії

    Праліси Румунії


    У румунських
    Карпатах збереглися найбільші в Європі площі, вкриті незайманими перестійними
    лісами. У минулому вони були набагато більші та багатші, ніж сьогодні.
    Наприклад, ліси Молдови за часів Дімітрія Кантеміра (1717 р.) були
    «заселені
    стадами оленів, козуль, зубрами та дикими буйволами, без жодної людини»
    .

    На жаль,
    нераціональна експлуатація та вирубка лісів для деревини, пасовищ та для
    сільськогосподарських потреб призвела до знищення значної частини цих лісів на
    різних історичних етапах. З приблизно 2 млн. га на початку ХХ сторіччя у
    наші дні залишилося 200 тис. га. Незважаючи на те, що їх площа скоротилася,
    Румунія залишається найбагатшою країною Європи з точки зору наявних пралісів.
    Величезні дерева, які досягають 50-60 метрів заввишки, все ще домінують у
    таких лісах, а великі хижі тварини, такі як вовки, рисі та ведмеді, досі
    заселяють цю дику територію. Для кращого захисту незаймані ліси в районах
    Ізвораеле Нерей, Ущелина Нерей-Беушніца, Домоглед – Долина річки Черна, Козія,
    багатовікові ліси Шінка, Грошій, Тіблешулуй, багатовікові ліси Слетіоара, були
    внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.




    Про важливість
    цих лісів розповів Гьорге Міхейлєску, генеральний директор Національної лісової
    компанії Румунії «Ромсільва». «Незаймані ліси Румунії, як і квазі-незаймані, є
    важливими для дослідження способу розвитку лісів, природного росту, зміни
    природних поколінь. Вони «живуть» без жодного втручання людини, є прикладом
    життя без стороннього втручання. Вони є одними з найрізноманітніших лісів. Не
    завжди на 100% закритий і природний ліс має максимальне різноманіття.
    Різноманітність лісу надана різноманітністю поколінь. Наприклад, у 100%
    природному лісі можна зустріти покоління у віці 180 років. Але, щоб мати
    різноманітність, потрібні й екземпляри 10-ти, 20-ти, 30-ти річної давності.
    Тобто ліс повинен мати всі вікові категорії. Природні ліси не завжди є
    найрізноманітнішими. Найрізноманітніші ліси та найрізноманітніші ділянки
    складаються зі 100% природних лісів, культивованих лісів, доглянутих лісів, у
    поєднанні з пасовищами, з мало або дуже мало зміненими ділянками, з луками
    тощо. Вони гарніші та різноманітніші, ніж суто незаймані ліси, тому що вони, як
    правило, стають на 100% багатовіковими. І тоді дерева 180-ти, 200 чи 300-річної
    давності не завжди заохочують молоде покоління. Ми використовуємо їх як моделі,
    і у нас їх не так багато. В Європі дуже мало країн, у яких ще є такі ліси.
    Однак у нас на даний момент є 28 тисяч гектарів ідентифіковано та нанесено на
    карту, які відповідають цим умовам, для їх оголошення пралісами та
    квазі-пралісами.»





    У 2016 році був
    створений Каталог незайманих та квазі-незайманих лісів, важливий
    інструмент обліку пралісів та квазі-пралісів. Ліси, включені до Каталогу,
    підлягають суворій охороні, а це означає, що у них заборонена будь-яка людська діяльність,
    що може вплинути на долю лісу. Наразі майже 7000 га пралісів та 22.100 га квазі-пралісів
    були визначені та занесені до Каталогу та процес триває. Однак деякі
    екологічні організації звинувачують владу у знищенні багатовікових лісів і
    вимагають втручання Європейської комісії. Екологи стверджують, що «Ромсільва»
    організовує лісогосподарські роботи в межах природоохоронних територій Natura 2000 без відповідного
    аналізу впливу вирубок у цих унікальних районах.





    Директор «Ромсільва» Гьорге
    Міхейлєску відповідає на ці звинувачення: «Ліси захищені. Ці ліси взагалі не мають
    жодних проблем, принаймні ліси, що перебувають в
    управлінні Ромсільва недоторкані. Екологічні організації подали кілька скарг до
    Європейської комісії. Дійсно, вони порівнюють ситуацію 2004 року, дані дослідження PinMatra з тим, що ми зробили зараз. Але ми
    вважаємо неправильним порівнювати конкретну річ з теоретичною… Усі ці ліси перебувають
    під наглядом та підлягають суворому контролю. Є певні помилкові елементи, наприклад
    до спадщини ЮНЕСКО було внесено й дороги національного значення, але ці речі
    були зроблені помилково, тому що ті, хто провів це дослідження, насправді не
    виїжджали на місце. Зараз ми вживаємо заходів для виправлення цих помилок. Є
    громадські організації, які не погоджуються з цим. Але хочу сказати, що є й багато
    громадських організацій, які дійсно підтримують нас і допомагають нам. І ми допустили
    помилки. Наш імідж був дещо зіпсований, але ми намагаємося його оновити.
    Сьогодні в Європі говорять, що Румунія не захищає свої ліси, але у неї
    найцінніші букові ліси, вона має найкрасивішу флору, найбільше біорізноманіття.
    Хто їх захистив? А чи знаєте ви, що в Європі є країни, які називають природними
    та національними парками невеличкі ботанічні сади з кількома деревами?»


    Румунія має 6,5
    млн. га лісів і майже половина з яких перебувають в управлінні Національної
    лісової компанії «Ромсільва». Ромсільва також управляє 22 національними та
    природними парками, що мають сукупну площу понад 850 тис. га. Із них 245 тис. гектарів
    є особливо охоронюваними територіями, на яких діяльність людини обмежена.
    Цієї осені Ромсільва розпочала проект зонування лісів, в залежності від рівня
    захисту 22 природних і національних парків, – розповів Гьорге Міхейлєску: «Ми зажадали
    їх зонування, визначення меж на місцях, щоб знати, що і як далі робити. Бо
    ми не знали точно чи на певну ділянку поширюється режим суворої охорони, сталого
    розвитку або консервації. До тепер не було чіткого розмежовування. Отже ми
    розпорядилися здійснити таке зонування на місцях, використовуючи GPS та конкретні елементи,
    щоб визначити чіткі межі між цими територіями, тому, що в протилежному випадку люди
    на місці, без чітких меж, можуть допустити помилки.»





    Території особливого
    захисту (ZPS) будуть позначені жовтим квадратом, оточеним червоною смужкою; території
    цілісного захисту (ZPI) – синім квадратом, оточеним білою смугою, а природні
    заповідники/пам’ятки природи – жовтим квадратом, оточеним білою смугою. А території
    національних та природних парків будуть позначені червоним квадратом, оточеним
    білою смугою.



  • Лісовідновлення в горах Фегераш

    Лісовідновлення в горах Фегераш

    Цієї весни Фонд збереження Карпат продовжив
    діяльність з екологічного відновлення в горах Фегераш (південь), території,постраждалої через незаконні вирубки лісів. Починаючи з 2012 року, екологічній організації вдалося успішно відновити понад 700
    гектарів повністю вирубаних ділянок і посадити більше 2 млн саджанців ялиці, смереки, бука, клена, в’яза та
    явора.


    Міхай Зотта, технічний директор Фонду
    збереження Карпат розповідає:
    «Ми засадили територію, яка в майбутньому призведе до повернення природного лісового
    типу, який існував раніше у цих районах. Більшість цих лісів були буковими та
    змішаними лісами, буковими, ялиновими та смерековими, кленовими, яворовими та іншими видами, що поширені в лісах
    у значно меншій мірі. Добре відомо, що в комуністичний період, якщо вирубовували ліс, територію
    знову засаджували. Ялинові ліси є лісами де біорізноманіття набагато нижча. Таким чином, існує менше видів
    рослин, менше комах, менше видів птахів, велика фауна не може знайти джерел їжі,
    і тому всі ці речі вплинули на екосистеми в цілому. Тому практично ці букові
    ліси та суміші, які існували були стабільними екосистемами з
    довгостроковим балансом. Коли справа доходить до змін, це не добре. Ці
    штучні ліси першими постраждають, вони не мають такої стабільності, як природні екосистеми. Долиною
    ріки Дамбовіца із 600 га ми засадили близько 400 га, тому що
    відбулося природне відновлення від 10% до 30%.Тож на 200 га відбулось
    природне відновлення, і
    400 гектарів засаджено півтора мільйоном саджанців.»




    Екологічна організація також має
    власні розплідники, де розсаду готують до посадки. Щороку близько 200 місцевих
    жителів беруть участь у роботах з екологічного відновлення.Окрім відновлення лісів, в останні роки екологічна
    організація також проводила роботи з охорони ґрунтів від ерозії. Уздовж водотоків, на площі в 23 км,
    було відновлено оригінальну рослинність, що дуже важливо для закріплення
    берегів. Фахівці Фонду збереження Карпат також мають намір повернути в дику
    природу бобрів і зубрів ,
    які в даний час є видами, захищеними законом. Навіть з цієї осені в районі
    проекту відбудеться реінтродукція зубрів.





  • Кричущі дерева

    Кричущі дерева

    При першому шумі бензопили
    дерева кричать про
    допомогу. Ні, ми не в сценарії СФ. Це технологія, яка також застосовується в
    Румунії. Screaming Trees – назва проекту, встановленого для тестування з травня 2017 року в лісі повіту Ковасна (центр). Румунія стала першою країною в
    Європі, яка застосувала технологію, створену американським start-up Rainforest
    Connection, партнер AgenGreen в застосуванні проекту, як сказав його ініціатор і президент НУО Agent Green Габріель
    Пеун: «Ідея виникла
    лише,тому що в Румунії крадуть. На жаль, ми є однією з країн не
    тільки в Європі, а й у світі, де ліс треба охороняти, оскільки його крадуть. І в цьому немає нічого нового. Новим є той
    факт, що ми намагаємося
    знайти більш інноваційні рішення, які є технологічно доступними.»




    Румунський біолог і еколог Габріель Пеун кілька років тому був під
    увагою ВСРР з нагоди завоювання призу Euronatur 2016 за участь у охороні лісу. Приз, який не є
    матеріальним, нагороджує надзвичайну
    прихильність до збереження природи і раніше його отримали
    такі відомі імена, як принц
    Чарльз, Нельсон Мандела
    або Горбачов. Габріель Пеун проводив національні та міжнародні кампанії для захисту
    природи та тварин: «Я був дуже сором’язливим хлопцем. Мені довелося зробити
    так, щоб мене почули.
    Від потреб, які не є моїми, але навколишнього середовища, яке є підтримкою
    життя для всіх нас.Я повинен працювати так, щоб мене почули»,
    – сказав нам Габріель Пеун, як пояснення того, що він бореться протягом багатьох років з інерцією і
    злою волею щодо
    захисту навколишнього середовища.


    Конго, Індонезія та Румунія – це
    країни, де для захисту лісу потрібна технологія Screaming Trees
    Кричущі дерева. Ми дізнаємося більше від Габріеля Пеуна, ініціатора кричущих дерев та президента
    неурядової організації Зелений агент: Це перша країна на планеті, в помірному кліматі, де технологія тестується нашими партнерами з Rain Forest Connection тільки в тропічних лісах, в країнах де крадуть.Йдеться про тропічні ліси в Амазонії, Конго
    або Індонезії,
    де є великі проблеми з останніми незайманими лісами, а також в Румунії. Там було
    трохи легше, тому що, крім тропічного дощу, немає проблем з холодом.»




    За допомогою смартфонів, розміщених
    на деревах, ліс має голос і оповіщає на
    шум бензопилу, великого
    транспортного засобу або пострілу. А система
    попередження справилася
    з першою зимою в Румунії: «Ми працювали з деякими каліфорнійськими інженерами для
    розробки технології, яка, мабуть, виглядає просто, але вона не така
    проста. В основному, у
    нас вже є смартфони, які встановлюємо на вершини дерев, де сигнал кращий, ніж на землі, і сонце заряджає батареї, щоб мати постійну енергію протягом усього
    року. І ці пристрої, звичайно, мають додаткові підсилювачі і антени, щоб ловити якомога більше сигналу. До речі, це лише деякі термінали, в задній
    частині є програма, розроблена інженерами з Каліфорнії, які роблять, щоб мікрофон телефону захоплював звуки для яких він запланований. Єдиний подібний
    термінал покриває
    один квадратний
    кілометр. Досить важлива площа для одного пристрою.


    Декілька десятків кричущих дерев
    тепер проходять
    випробування в двох лісах повіту Ковасна, за допомогою пожертвувань і волонтерства. На цьому
    етапі в кожному з двох лісів де випробовується система, є волонтер, який отримує сигнал
    тривоги і намагається не допустити незаконних дій. Габріель Пеун підкреслив: «Ми маємо там місцевого жителя, який вирушає на місце оповіщення
    і намагається уникати конфлікту з
    злодіями. Попередження
    є дуже важливим, оскільки цей проект попереджає лісовий злочин, або проти диких
    тварин, перед тим як би він стався. Це надзвичайна частина цього проекту.За допомогою
    такої простої технології можеш попереджати».




    Залежно від коштів, які проект
    отримає, є намір розширити його і особливо співпрацювати з владою в цій галузі. Габріель Пеун: Наступним кроком, який ми
    хочемо зробити, є підписання протоколу з Міністерством охорони навколишнього середовища, Лісовою та
    навколишнього середовища гвардією, оскільки ми хочемо зібрати достатньо коштів, щоб покрити всі
    праліси Національного каталоuу. У всіх лісах занесених до Всесвітньої спадщини
    ЮНЕСКО та районах суворо охоронених в природних і національних парках, там ніколи не
    повинно бути бензопилу».




    За інформацією НУО Агент Грін, в
    Румунії щорічно вирубовують 38 мільйонів кубічних метрів деревини, що на 20 мільйонів більше, ніж це дозволено.



  • Друга Національна лісова інвентаризація

    Друга Національна лісова інвентаризація




    Нещодавно
    були оприлюднені результати другого етапу Національної лісогосподарської
    інвентаризації, розпочатої у 2013 році. Протягом п’яти років проаналізовано всю
    лісову рослинність Румунії, а саме весь національний лісовий фонд і лісову
    рослинність поза національним лісовим фондом, а також дерева, що знаходяться за
    межами лісів. Ліси у Румунії в основному складаються з буків, які займають 31%
    площі. Потім йдуть дерева хвойних порід (ялина європейська, ялиця, сосна тощо)
    з часткою в 26%, різними видами листяних порід (граб, акація, ясен, клен та
    ін.) та дуб з часткою в 1%. На останньому місці знаходиться група м’які листяні
    породи дерев (липа, тополь, верба тощо), що становить 7% площі лісу.




    Загальним
    висновком Національної лісової інвентаризації в цьому році є те, що ліси
    перебувають у доброму стані. Про це розповідає виконавчий директор Fordaq
    Румунія Кетелін Тобеску: «По-перше, ми спостерігаємо за збільшення площі
    земель, покритих лісом до понад 7 млн. га. Важливо, що ми маємо зростання порівняно
    з інвентаризацією, здійсненою п’ять років тому. По-друге, крім лісів, включених
    до лісогосподарств, у загальній площі лісового фонду ми маємо багато зелених
    насаджень, зокрема лісових пасовищ, луків, лісосмуг уздовж річок, чагарників,
    гаїв, різні такі площі, вкриті деревами, що разом складають 500 тис. гектарів.
    Таким чином, вкрита деревами площа більша, ніж те, що ми знали про загальний
    лісовий фонд. Це означає в середньому 0,35 га на душу населення, тобто вище
    середньоєвропейського показника, тому що досі вважалося, що у нас він був нижче
    середньоєвропейського. Це дослідження також говорить про те, що площі без дерев
    у лісовому фонді, тобто вирубані ділянки для омолодження, становлять лише 56
    тис. гектарів, або 1% від загальної площі лісів не вкрито деревами, що дуже
    важливо, тому що в останні 20 років багато говорилося про неконтрольоване
    вирубування або зникнення лісів. Ці цифри заперечуються даними, що випливають з
    Національної лісової інвентаризації. З другої інвентаризації також випливає й
    те, що запас деревини в румунських лісах збільшився від попередньої
    інвентаризації, тобто протягом цих п’яти років, що означає, що ми вирубуємо
    менше ніж саджаємо, тобто експлуатуємо ліс на стійкій основі. Отже вирубуємо близько
    60% від росту лісу.»




    В останні роки Румунія впровадила ряд систем для боротьби з явищем
    незаконної вирубки дерев і підвищення прозорості в цій галузі. У 2014 році вона
    була створена інтегрована інформаційна система для відстеження деревини – SUMAL. Це база даних, що містить основну
    інформацію з лісового сектора. Ця система була створена у результаті
    зобов’язання, взятого на себе Румунією дотримуватися законодавства ЄС, зокрема,
    європейських норм з продажу деревини. Крім того, в 2014 році був створений «Радар
    лісів», який забезпечує доступ громадськості до єдиного номера екстреної служби
    «112» для перевірки поставок деревини. У принципі, будь-яка людина може
    зателефонувати за номером «112» і надати інформацію про номерні знаки
    транспортних засобів, що перевозять деревину, а оператор перевіряє в SUMAL наявність єдиного коду
    підтвердження транспорту. А через два роки, у 2016 році був створений «Інспектор
    лісу», мобільний застосунок, що використовується громадянами, журналістами та
    активістами-екологами для перевірки законності перевезень деревини. Говорить
    Кетелін Тобеску: «Протягом останніх 3-4 років, починаючи з 2014 року вжиті заходи дали результати і на сьогодні в
    Румунії є дуже чітка система відстеження походження деревини. Це не означає,
    що явище незаконної вирубки лісу зникло, але інтенсивність значно зменшилася.
    Скажу тільки, що в 2013 році ми експортували більше 2 мільйонів кубічних метрів
    пиломатеріалів та півмільйона кубометрів
    круглого лісоматеріалу. Сьогодні – навпаки, Румунія імпортує три мільйони
    кубічних метрів кругляку хвойних порід, а це демонструє зникнення деревини на
    внутрішньому ринку. Незаконне вирубування лісів призвело до виникнення
    екологічних проблем, соціальних проблем, тому ситуація призвела до браку дров.
    Потім виникла економічна проблема, через надто високі ціни на деревину зменшилась
    конкурентоспроможність лісової промисловості в Румунії. Сьогодні, на жаль, ми маємо
    справу з цією економічною кризою, наслідки якого будуть відчутні у 2019 році в
    деревообробній промисловості.»




    Румунія
    має великі лісові ресурси, тисячі гектарів пралісів, частина яких була
    внесена до Списку природної спадщини ЮНЕСКО.
    На жаль, лісовий сектор слабо фінансується, каже Кетелін Тобеску. «Немає
    фінансових видатків для лісової галузі, хоча вона означає 2% ВВП Румунії. Ми
    експортуємо на понад 3,5 мільярдів євро і це один небагатьох секторів економіки
    Румунії, що врівноважує сальдо платіжного балансу країни. Безглуздо ігнорувати
    30% території Румунії, яка вкрита лісами, ігнорувати економічний сектор,в якому
    працюють 150 тис. осіб, ігнорувати потенціал для сільського розвитку. У нас є
    природоохоронні території, у нас є національні парки, у нас є тотальні
    обмеження на експлуатацію деревини на великих територіях і немає жодної
    компенсації за ці обмеження. Це є порушенням права власності. Румунські ліси є
    унікальними в Європі своїм біорізноманіттям, з точки зору популяцій великих хижаків,
    тому що у нас є, перш за все, праліси, що мають значний вік з часу виникнення. Це
    не штучні, а природно відновлені ліси.»








    Національна
    інвентаризація лісів була розпочата в 2006 році. Перший цикл
    інвентаризації було проведено з 2008 по 2012 роки, а наступний планується
    здійснити у 2019-2024 роках.

  • Друга Національна лісова інвентаризація

    Друга Національна лісова інвентаризація

    Нещодавно були оприлюднені результати другого етапу
    Національної лісогосподарської інвентаризації, розпочатої у 2013 році. Протягом
    п’яти років було проаналізовано всю лісову рослинність Румунії, а саме весь
    національний лісовий фонд і лісову рослинність поза національним лісовим
    фондом, а також дерева, що знаходяться за межами лісів.

    Ліси у Румунії в
    основному складаються з буків, які займають 31% площі. Потім йдуть дерева
    хвойних порід (ялина європейська, ялиця, сосна тощо) з часткою в 26%, різних видів листяних порід (граб, акація, ясен, клен та ін.) та дубу з часткою в 1%.
    На останньому місці знаходиться група м’яких листяних порід дерев (липа, тополь,
    верба тощо), що становить 7% площі лісу. Розподіл
    вкритих лісовою рослинністю ділянок за групами віку, показує, що найбільша
    площа лісу (20%) відноситься до третьої групи (50 років) і лише 10% лісів відносяться
    до VI-ої групи (100-120 років) і знаходяться в межах природоохоронних територій.




    Загальним висновком Національної лісової
    інвентаризації в цьому році є те, що ліси перебувають у доброму стані. Про це
    розповідає виконавчий директор Fordaq Румунія Кетелін Тобеску: «По-перше, ми
    спостерігаємо за збільшенням площі земель, покритих лісом до понад 7 млн. га.
    Важливо, що ми маємо зростання порівняно з інвентаризацією, здійсненою п’ять
    років тому. По-друге, крім лісів, включених до лісогосподарств, у загальній
    площі лісового фонду ми маємо багато зелених насаджень, зокрема лісових
    пасовищ, луків, лісосмуг уздовж річок, чагарників, гаїв, різні такі площі,
    вкриті деревами, що разом складають 500 тис. гектарів. Таким чином, вкрита
    деревами площа більша, ніж те, що ми знали про загальний лісовий фонд. Це
    означає в середньому 0,35 га на душу населення, тобто вище
    середньоєвропейського показника, тому що досі вважалося, що у нас він був нижче
    середньоєвропейського. Це дослідження також говорить про те, що площі без дерев
    у лісовому фонді, тобто вирубані ділянки для омолодження, становлять лише 56
    тис. гектарів, або 1% від загальної площі лісів не вкрито деревами, що дуже важливо,
    тому що в останні 20 років багато говорилося про неконтрольоване вирубування
    або зникнення лісів. Ці цифри заперечуються даними, що випливають з
    Національної лісової інвентаризації. З другої інвентаризації також випливає й
    те, що запас деревини в румунських лісах збільшився від попередньої
    інвентаризації, тобто протягом цих п’яти років, що означає, що ми вирубуємо
    менше ніж саджаємо, тобто експлуатуємо ліс на стійкій основі. Отже вирубуємо
    близько 60% від росту лісу.»




    З іншого боку, екологічні організації висловлюють
    своє невдоволення результатами другого етапу Національної лісогосподарської
    інвентаризації. Вони стверджують, що незаконні вирубки лісів перевищили обсяг
    законних, встановлені на рівні 18 мільйонів кубічних метрів на рік. Загалом зникло більше 80 мільйонів кубічних метрів деревини (20,6 куб. м на
    рік), що не відображено в результатах Національної лісової інвентаризації. Цей
    обсяг деревини становить еквівалент площі в 242.352 га лісу, зниклого за період
    2013-2018 роки. Говорить Андрей Чуркану директор з розслідувань організації Agent
    Green. «У нас є інформація про спроби приховати певні дані або не публікувати
    певні дані з Національної лісогосподарської інвентаризації. За допомогою
    журналістських методів ми отримали інформацію про обсяг деревини, який
    вимірювався під час першої Національної лісової інвентаризації, який не був
    виявлений в другій інвентаризації. Це близько 38,6 млн. куб. м деревини
    щорічно, це щорічний середній статистичний показник. Ми написали відкритого
    листа Президенту Румунії і Міністерству вод та лісів, в якому закликали обговорити
    цей показник і поставили наступне запитання: якщо щорічний обсяг
    лісоматеріалів, що зник між цими двома циклами, становить 38,6 млн. куб. метрів,
    а Румунія, за офіційними даними експлуатує в середньому 18 млн. куб., то куди зникла
    різниця в 20 мільйонів кубометрів деревини. Ці 20 мільйонів кубічних метрів не
    мають ніяких законних підстав, а ми дійшли висновку, що вони були незаконно вирубані.»






    Ці результати викликають особливу тривогу, оскільки
    за словами екологічних активістів, під час першої Національної лісової інвентаризації
    було встановлено, що щорічна незаконна експлуатація в період 2008-2012 рр. становила
    8,8 млн. куб. м, що на 234% нижче, ніж у висновках другої інвентаризації.






    У листопаді минулого року найсильніша румунська
    екологічна організація Agent Green опублікувала звіт про експлуатацію пралісів у
    Румунії. Документ показує, що тисячі гектарів пралісів щороку незворотно
    деградують. Багато з цих цінних незайманих лісів знаходяться під захистом європейської
    мережі «Натура 2000». За останні п’ять років Румунія втратила у результаті промислового
    вирубування еквівалент 3600 гектарів незайманих лісів. Найбільше збитків
    зазнали національні парки Келімань, Домоґлед-долина річки Черна і Семенік-ущелина річки Караш, природоохоронні території, де знаходяться навіть незаймані
    букові ліси, внесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО і найбільший
    природний заповідник букових пралісів в Європі – Ізвоареле Нерей. Екологи звернулися навіть
    до офіційного Брюсселя закликавши Європейську комісію захистити природоохоронні
    території Румунії.




    За даними другого етапу Національної
    лісогосподарської інвентаризації лише 29,55% території Румунії вкривали ліси,
    що менше за середній показник в Європі – 32,4%. Національна інвентаризація
    лісів була розпочата в 2006 році. Перший цикл інвентаризації було проведено з
    2008 по 2012 роки, а наступний планується здійснити у 2019-2024 роках.

  • Доповідь ООН про охорону Дунайсько-Карпатського регіону

    Доповідь ООН про охорону Дунайсько-Карпатського регіону

    Відомий своїми природними скарбами, Карпато-Дунайський регіон знаходиться у великій небезпеці через екологічні злочини, попереджає Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища, Міжнародна організація WWF і науково-дослідний центр «Eurac Research». Незаконні рубки лісу, торгівля дикими тваринами і осетровими, впорядкування гірських річок загрожують біорізноманіттю цього регіону, незважаючи на європейське та міжнародне законодавство з охорони природи. У цьому році 24 000 га пралісів в Румунії, разом з іншими 5,500 га букових лісів та старовікові ліси Карпат та Поділля були включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через велике їхнє природне багатство. Крім того, карпатські ліси зберігають найбільші популяції великих хижаків, які, хоча і захищені міжнародними законами і угодами ЄС, як і раніше стикаються з браконьєрством. В даний час WWF Румунія працює в цьому регіоні вже більше 10 років, здійснюючи проекти із збереження біологічного різноманіття, дикої природи та природних екосистем.

    Генеральний директор WWF Румунія Орієта Гуля зазначила: «Румунія має великі площі незайманих лісів. Всесвітній фонд дикої природи Румунії, разом з іншими екологічними організаціями, почав масштабний процес ідентифікації цих областей. Ми почали з близько 200 000 га, 6-7 років тому. Потім ми почали оцінку на терені і систематично скануємо площі, але включення цих площ (підтверджені на основі наукових критеріїв, як незаймані ліси) до Каталогу незайманих лісів, який був створений в минулому році, є важким. Там, де є державні ліси процес трохи простіший, вони переходять безпосередньо під сувору охорону, але там, де приватні ліси процес зазнає перешкод, тому що власники лісу дають дуже важко згоду, щоб ці ліси були захищені. Тому, щоб захистити ліси, які увійдуть до Каталогу і полегшити цей процес, необхідні також компенсаційні заходи для приватних власників. Відтак ми стикаємося з явищем незаконної вирубки. Незважаючи на те, що було зроблено багато демаршів, проблема зменшилася за рахунок контролю і за рахунок більш ретельного моніторингу лісогосподарських робіт, але все-таки є незаконні рубки лісу. Тому необхідно, щоб Румунія створила Інспектора лісу, тобто систему відстеження деревини, яка дозволяє ідентифікувати в реальний час такі ситуації і втручатися. Тобто контроль і втручання.

    В останні три десятиліття улови осетрових знизилися більш ніж на 99% у всьому світі через серйозні зниження популяцій цього виду. Однак у басейні Дунаю живуть останні популяції осетрів на всьому континенті. З метою захисту цього виду, в минулому році заборона на осетрову риболовлю було подовжено ще на п’ять років. З шести видів осетрових в Дунаї, один зник повністю, в той час як інші перебувають під загрозою зникнення. Орієта Гуля, генеральний директор WWF Румунія розповідає: «Вилов осетрових заборонений. Спеціальні дозволи надаються лише для наукових досліджень. Проте, ми стикаємося з явищем браконьєрства і ще багато чого потрібно зробити щодо контролю. Існує доповідь, яку ми опублікували в останні роки, пов’язана з незаконною торгівлею ікрою, ми конфіскували, рік тому велику кількість м’яса та ікри. Отож прикордонна поліція докладає значних зусиль в цьому відношенні, але зусилля повинні бути скоординовані і слід працювати з риболовецькими громадами вздовж Дунаю. Тут існує також соціальна проблема, оскільки браконьєрство виступає як засіб поповнення матеріальних ресурсів у цих громадах. Таким чином, ми повинні втрутитися з усіма видами можливостей, механізмами, за допомогою, яких схильні порушувати закон повинні мати інші варіанти для всього свого доходу.

    Спеціалісти також попереджають про зникнення диких птахів, захищених видів у Придунайсько- Карпатському регіоні. Десятки мільйонів птахів незаконно гинуть в регіоні Середземного моря, кожен рік це явище поширюється і в Румунії. Орієта Гуля: Цього року були конфісковані в Італії, від двох італійських мисливців, птахи застрелені в Румунії. Ми говоримо про маленьких птахів, які прилітають до країн Західної Європи. Деякі птахи захищені міжнародними законами. На кордоні з Угорщиною було конфісковано кілька тисяч птахів. Схоже, в західних країнах, особливо в Італії, існує попит, оскільки ці птахи споживаються як делікатеси в розкішних ресторанах. Вплив є руйнівним на популяції цих маленьких птахів, які також відіграють свою роль у екосистемі.

    Дунайсько-Карпатський регіон, який вважається одним з найважливіших екологічних регіонів у світі, потребує стійкого управління та більш тісної співпраці між національними агенціями та країнами регіону щодо обміну інформаціями та застосування закону. Крім того, необхідна також застосування законів Союзу про дику природу, включно План дій Європейського Союзу проти торгівлі дикими видами.

  • Спори і порушення в лісовому господарстві

    Спори і порушення в лісовому господарстві

    У Бухаресті та в інших містах пройшли, в ці вихідні, протести на захист лісів у Румунії. Під гаслом Разом ми можемо зупинити вирубку лісу, тисячі людей спільно з представниками більш ніж 27 неурядових організацій з Румунії та з-за кордону протестували проти вирубки лісів і закликали владу, щоб ліси в Румунії були національним пріоритетом. Протест є законним, каже президент Клаус Йоханніс, який повернув до парламенту для перегляду, новий Лісовий кодекс. Документ надійде на цьому тижні до Палати депутатів, де уряд сподівається, що буде прийнятий,і вважає, що за цього допомогою зможе запобігти, припинити і покарати незаконну вирубку лісу і монополію на ринку будь-якої компанії.

    У запиті про перегляд, Президент Румунії підкреслив, що документ, який був направлений йому для підписання містить положення, які обмежували діяльність економічних операторів ‘і мали несприятливий вплив на конкурентне середовище. З іншого боку, Клаус Йоханніс сказав, що незаконна вирубка лісу буде на порядку денному наступного засідання Верховної ради оборони країни. Два тижні тому, Сенат відхилив поправки запропоновані президентом і прийняв закон у первісному варіанті. У свою чергу, прем’єр-міністр Віктор Понта вважає, що якщо він буде прийнятий і підписаний, новий Лісовий кодекс, буде більш потужним інструментом у боротьби проти тих, хто зловживає ринком і заохочує надмірне збезлісення.

    Уряд також повідомив Національну антикорупційну дирекцію, про принаймні 50 можливих справ корупції в лісовому господарстві, зі значними збитками завданими лісовому господарству та державним установам. Доповідь контрольного управління, що підпорядковане уряду, виявила ряд порушень, як на рівні Ромсілва (Національного управління лісів), так і на рівні лісових відомств у п’яти повітах в період з 2009 по 2012 рр. Таким чином, у документі зазначається, зокрема, що Ромсілва дозволила деяким компаніям взяти участь в тендерах, без того, щоб довели, що вони мають необхідні фінансові та матеріальні засоби і спеціалізовану робочу силу для вирубки лісу. Згідно дослідженню, експорт деревини та виробів з деревини в Румунії, за виключенням меблів, в два рази збільшився з 2008 по 2013 рр., досягнувши 1,9 млрд. євро.

    Серед країн, які імпортували деревину з Румунії є Австрія, Італія, Німеччина, Туреччина та Єгипет. Загалом з 1990 по 2012 рр.у Румунії було вирубано понад 357 млн кубометрів деревини. І це в умовах, коли середня щільність у 6,4 м / га в Румунії значно нижче, ніж в інших європейських країнах з аналогічною топографією, таких як Австрія – 36 метрів/га чи Німеччині – 45 метрів / га.