15 червня сповнюються 133 роки з дня смерті яскравого представника
румунської класичної літератури Міхая Емінеску. Тому сьогодні пропоную вам
підійти до місць, пов’язаних з Емінеску в його рідному повіті – Ботошани.
Найважливіший поет в історії румунської літератури народився 1850 року в місті
Ботошань (північ Румунії). У ті часи Ботошань був космополітичним містом, де переважала єврейська
та вірменська громади. Будинки старого міста були красивими, будучи зведені
будівельниками з Центральної Європи. У
наші дні місто зберігає ще крихітку того міста, в якому Емінеску виріс, пережив
свої підліткові драми, а потім і драми збіднілого генія.
Якщо дотримуватися хронологічного порядку життя Емінеску, то першою
важливою будівлею є саме будинок, де побачив світ видатний поет. Йдеться про
другий поверх будинку з чудовою архітектурою, що нагадує про прекрасну епоху
Європи ХІХ століття, придбаний Георге Еміновічем (батьком поета) для своєї
сім’ї в місті Ботошань. Тут, у кімнаті з балконом, біля церкви Успенія (збудованої
за гроші Олени Рареш, дружини відомого воєводи Петра Рареша та матері господаря Штефана Великого), Ралука Еміновіч
народила Міхая, сьомого з 11
дітей родини. Міхай був хрещений саме в цій церкви. Будинок, де народився поет,
а також церква зберіглися до нині.
Церква Успенія (або
Біла церква) датується 1552 роком. Вона збудована з цегли. У воротах була
дерев’яна дзвіниця, неподалік майдану, де зупинялися у 16 столітті вози з
товарами на шляху до Польщі. З 1793
року, в одній з церковних будівель
функціонувала господарська школа. Протягом
часу святилище зазнало цілої низки перетворень. Воєвода Міхаїл Раковіце провів
перші реставраційні роботи в 1724-1725 роках. Руйнівна пожежа, що спустошила
центр міста у 1810 році, зачепила й церкву. У 1819 році було завершено дзвіницю,
прибудовану до церкви. Після 1877 року послідували нові реставраційні роботи,
остання завершилася в 1995 році.
У церкві зберігається
справжній мистецький скарб,
що містить твори живопису, скульптури,
а також рідкісні книги. У
цьому святилищі був хрещений Міхай Емінеску. У церкві зберігся єдиний документ цивільного
стану видатного поета, точніше реєстр
хрещень, у якому зазначено про дату народження поета – 15 січня 1850 року – та
дату хрещення – 21 січня 1850 року. Реєстр та інші 20 документів були доставлені
істориком Ніколаєм Йоргою до Румунської академії наук в Бухаресті на зберігання
в 1925 році.
Міхай Емінеску недовго пробув у місті Ботошань і разом із родиною переїхав до
села Іпотешть, де батько придбав у 1848 році маєток, на якому збудував будинок
з усіма прибудовами. У селі Іпотешть, Емінеску жив у заміському будинку,
насолоджуючись чарівним ландшафтом лісів і ставків. Коли виріс, батько
відправив свого сина до Чернівецької гімназії, але канікули він проводив дома в
Іпотештах. Дослідники його творчості вважають, що звідси поет надихався, коли
так гарно описував природу у віршах. Теж тут в Іпотештах, від сільських старост
він чув більшість казок та оповідань, які надихнули його фольклорні та
фантастичні поеми. В це село поет
повернувся в роки зрілості. Сьогодні там знаходиться найважливіший навчальний
центр, присвячений творчості та життю Міхая Емінеску, під назвою Меморіал
Іпотешть, унікальна установа в Румунії. До Меморіалу входять меморіальний
будинок з автентичними предметами, які належали родині Еміновичів, невелика
церква родини, родинні могили, навчальний центр, музейні виставки та все те, що
пов’язано з життям і творчістю поета.
Крім того, бажаючі можуть відвідати в Іпотенштах озера та ліси, якими
мандрував та милувався Емінеску у дитинстві та юності. У Ботошанах, неподалік
від історичного центру, навпроти міської бібліотеки, до нині зберіглася будівля «Зоммер», яка належала багатому купцю єврейського
походження в 19 столітті. Він перетворив свій будинок на справжній театр, де
виступали представники численних аматорських театральних колективів. Молодий
Емінеску в 1866 році закінчив другий клас другого циклу середньої школи в
Чернівцях, закохався в театр і кинув школу, щоб стати актором. Коли повертався додому,
Емінеску не оминав старі корчми та ресторани міста. Він віддавав перевагу
терасі «Жайворонок», будівлі, яка досі зберіглася в історичному центрі міста Ботошань.
Одним словом, історичний центр цього міста досі зберігає пам’ять про місця, де
бував Емінеску. І зберігає він не лише приємні спогади з його життя, а й роки
його тяжких страждань, коли хворий Емінеску повертається додому. У 1887 році
він жив зі своєю сестрою Гаррієтою в будинку, який зберігся донині. Його можна
побачити на вулиці неподалік від Молодіжного театру «Васілаке» або Будинку
Чомак.