Tag: літак

  • 30 січня 2025 року

    30 січня 2025 року

    ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ – Проєкт державного бюджету Румунії на 2025 рік був остаточно розроблений у четвер, в суботу буде затверджений в уряді, а наступного тижня в парламенті, – повідомив міністр фінансів в коаліціному уряді СДП-НЛП-ДСУР Танцош Борно. Він зазначив, що в бюджет закладені гроші на інфраструктурні інвестиції, на виплату зарплат і пенсій на рівні листопада 2024 року. Бюджет буде побудований на дефіциті не більше 7% ВВП. Кошти, які виділяються на Адміністрацію Президента, Сенат і Палату депутатів, будуть скорочені, а бюджети деяких міністерств, як наприклад довкілля, охорони здоров’я, освіти чи транспорту, зростуть.

     

    ДИПЛОМАТІЯ – Глава бухарестської дипломатії Еміль Хурезяну в п’ятницю відправляється з робочим візитом до Республіки Молдова, повідомило Радіо Кишинев. Програмою візиту передбачено обговорення з міністром закордонних справ Республіки Молдова Міхаїлом Попшоєм, а також прийом у президента країни Майї Санду, спікера парламенту в Кишиневі Ігоря Гросу та віце-прем’єр-міністра з європейської інтеграції Крістіни Герасимов.

     

    ОБОРОНА – Літак F-16 Fighting Falcon, придбаний Румунією у Королівства Норвегія, приземлився в четвер на авіабазі №71 імені генерала Емануїла Йонеску в Кимпія Турзій. Таким чином, літак доповнив 48 винищувальну ескадрилью з усіма 16 літаками, інформує Міноборони. Придбання нової партії літаків F-16 Fighting Falcon і пов’язаного з ними пакету товарів і послуг забезпечить посилення безпеки Румунії шляхом захисту національного повітряного простору або повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях за допомогою Постійної бойової служби – Повітряної поліції, що діє під командуванням НАТО.

     

    АВІАКАТАСТРОФА – Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер звернувся до американського народу з посланням солідарності після зіткнення в повітрі над Вашингтоном між пасажирським літаком American Airlines і гелікоптером армії США Black Hawk. “Наші думки з сім’ями загиблих”, – написав глава держави на платформі X. Літак American Airlines, на борту якого перебували 64 людини, і військовий вертоліт, на борту якого перебували троє військовослужбовців, впали в річку Потомак у середу ввечері. Розпочалися надзвичайно складні пошукові роботи. З лютого 2009 року в США не було жодної смертельної авіакатастрофи пасажирського літака.

     

    ВИБОРИ – Лідерка опозиційного парламентського Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі знову балотуватиметься на президентських виборах у травні. Вона заявила, що має підтримку своєї партії та відповідальність за голоси громадян, відданих два місяці тому. У свою чергу, мер столиці Нікушор Дан заявив, що наполягає на своєму рішенні вступити в боротьбу за найвищу посаду в державі як незалежний кандидат, а правляча коаліція СДП-НЛП-ДСУР підтримуватиме спільного кандидата в перегонах – колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску. Нагадаємо, у грудні Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори, пославшись на втручання державного суб’єкта, і вирішив відновити виборчий процес у повному обсязі. У другий тур вийшли тоді незалежний сувереніст Келін Джорджеску та лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. З іншого боку, країни-члени Європейського Союзу, в тому числі Франція, Німеччина та Румуніа, зажадали від Єврокомісії вжити заходів для захисту виборів у просторі ЄС від втручання зовнішніх гравців.

     

    ГАЗ – Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа оголосив у четвер, що суд відхилив подання Greenpeace призупинити роботи з видобутку газу в Чорному морі. Він заявив, що це перемога заради енергетичної незалежності Румунії і що стратегічний проєкт, який Greenpeace намагався заблокувати в суді, дозволить подвоїти видобуток газу в Румунії, створити робочі місця і принести країні понад 20 мільярдів євро. Крім того, чорноморський газ забезпечить більш стабільну та нижчу ціну для румунів, а Румунія стане регіональним постачальником енергії. Минулого року Greenpeace подав позов про призупинення екологічної угоди для проєкту Neptun Deep через занепокоєння щодо захисту навколишнього середовища, зміни клімату та дотримання законодавства. Neptun Deep в рівних частках належить OMV Petrom і держвиробнику Romgaz. Видобуток становитиме приблизно 8 мільярдів кубометрів на рік протягом приблизно 10 років.

     

    RO-ALERT– Другу ніч поспіль була підвищена тривога для частини населення повіту Тулча, що на південному сході Румунії, на кордоні з Україною. Системи моніторингу повітряного простору Міністерства оборони виявили цілі на Кілійському рукаві дельти Дунаю, тому Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій надіслала жителям півночі повіту повідомлення RO-ALERT. У повідомленні населення поінформовано, як їм поводитися та яких заходів безпеки вживати. У ніч із вівторка на середу подібне повідомлення було надіслано громадам у тому ж районі після того, як Росія знову атакувала портову інфраструктуру в Україні.

     

    СПОРТ – У п’ятницю ввечері в Бухаресті збірна Румунії дебютує на Чемпіонаті Європи з регбі 2025 року матчем проти Німеччини. Потім румуни зіграють з Бельгією 8 лютого на виїзді в Монсі та з Португалією 15 лютого на власному полі в Ботошанах (північний схід). Румунія може забезпечити собі пряму кваліфікацію на чемпіонат світу з регбі в Австралії, якщо посяде два перших місця в групі. За одним винятком, Румунія брала участь у всіх, крім одного, світових фінальних турнірах.

     

  • 29 грудня 2024 року

    29 грудня 2024 року

    ПОСТАНОВА – Уряд Румунії ухвалить у понеділок, на останньому цьогорічному засіданні, термінову постанову, яка передбачає скорочення видатків державного сектору у 2025 році. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, включає такі заходи, як призупинення прийому на роботу в державний сектор або заморожування пенсій і зарплат працівників державного сектору на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові години, а також не будуть надаватися премії та бонуси. Згідно з проєктом, опублікованим Міністерством фінансів, заходи, викладені в цій постанові, матимуть фінансовий вплив на суму понад 133 мільярди леїв (близько 26,6 мільярда євро) в наступному році. У 2025 році доходи бюджету зростуть на 7,11 млрд леїв (понад 1,4 млрд євро), а витрати бюджету скоротяться на 126,26 млрд леїв (близько 25,2 млрд євро). Профспілки розкритикували положення документа і попередили про акції протесту. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то він має бути ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для ухвалення на позачерговій сесії.

     

    ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

     

    ОПИТУВАННЯ – Більше половини румунів вважають, що 2024 рік був для Румунії економічно гіршим, ніж минулий, згідно з телефонним опитуванням IRES. Розгорнута Росією війна в Україні, політична криза та зростання цін були головними проблемами 2024 року.  Кожен четвертий румун незадоволений тим, як він живе зараз, і стільки ж кажуть, що у них не було жодної причини для великої радості в 2024 році. Дані також показують, що політики залишаються на останньому місці серед категорій, яким румуни довіряють. Відповідаючи на запитання, яка подія, на їхню думку, найбільш негативно вплинула на Румунію в 2024 році, більше чотирьох з 10 румунів вказали на скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів. Понад 60% вважають, що це рішення було поганим, а третина – хорошим. Майже чверть румунів відчули полегшення від рішення КС, 17% були розлючені, 16% обурені, а 15% відчули жаль і страх.

     

    КОРДОН – Понад 183.600 румунських та іноземних громадян, перетнули кордони Румунії за останню добу – повідомила прикордонна поліція. З 1 січня 2025 року, коли Румунія приєднається до Шенгенської зони вільного пересування з сухопутними кордонами, 33 пункти пропуску на кордоні з Угорщиною та Болгарією, а також при Чорному морі та приморському Дунаї, будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові, на південному кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня.

     

    ЗБРОЯ – Понад 3100 одиниць вогнепальної зброї було конфісковано румунською поліцією за перші 11 місяців цього року. З них близько 1300 одиниць – летальна зброя, а решта – нелетальна, йдеться у прес-релізі румунської поліції. Вилучення були результатом кількох дій, пов’язаних з браконьєрством, вибуховими або небезпечними речовинами. Поліцейські також стверджують, що з конфіскованої зброї близько 1220 одиниць перебували у незаконному володінні. Також було вилучено понад 277.000 одиниць боєприпасів. Щодо заходів у сфері мисливського господарства, то вилучено майже 1000 кг м’яса дичини, понад 700 трофеїв та 45 одиниць техніки, які використовувалися для браконьєрства. В інших операціях вилучено майже 80 тонн піротехнічних виробів.

     

    ЛІТАК – У Південній Кореї оголосили семиденну національну жалобу після того, як літак компанії Jeju Air зі 181 людиною на борту розбився під час посадки в аеропорту Муан (на південь від столиці Сеула). За останніми даними, вижили лише двоє осіб. Це найбільша за кількістю жертв авіакатастрофа в Південній Кореї. За даними південнокорейського інформаційного агентства Yonhap, причиною аварії, ймовірно, став «контакт із птахами, який призвів до несправності шасі». Літак приземлився на черево і загорівся, коли вдарився об огорожу в кінці злітно-посадкової смуги.

     

    ГРУЗІЯ – Колишній професійний футболіст Михайло Кавелашвілі, різкий критик Заходу, склав присягу президента Грузії в неділю на тлі великої політичної кризи в колишній радянській республіці Південного Кавказу. Прозахідна колишня глава держави Саломе Зурабішвілі оголосила, що йде з посади президента, але підтвердила, що обрання Кавелашвілі було нелегітимним. Колегія виборців, підконтрольна правлячій партії «Грузинська мрія», висунула його кандидатуру на посаду глави держави на засіданні в середині місяця без будь-яких зволікань. У Грузії повноваження глави держави обмежені і значною мірою символічні, але це не завадило Зурабішвілі жорстко критикувати виконавчу владу, звинувачувати її в авторитарному дрейфі та русофільстві і стати одним з голосів проєвропейської опозиції. Протестувальники звинувачують Кавелашвілі в тому, що він є маріонеткою тіньового мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який заробив статки в Росії, заснував партію «Грузинська мрія» і з 2012 року керує країною.

  • Літаки F-35 для Румунії

    Літаки F-35 для Румунії

    Державний департамент США схвалив можливий продаж Румунії 32 винищувачів F-35, а також двигунів та іншого обладнання відповідно до договору на суму близько 7 мільярдів доларів в рамках програми сприяння безпеці іноземних військових продажів. Про це йдеться в прес-релізі Пентагону.

    Міністерство національної оборони Румунії привітало це рішення і заявило, що, окрім 32 літаків п’ятого покоління, перший етап програми оснащення включає, серед іншого, початкову логістичну підтримку, послуги з навчання, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «земля-земля», після попереднього схвалення румунським парламентом. Програма закупівель також включає пакет промислової співпраці.

    Міністр оборони Ангел Тилвер підкреслив, що найсучасніші військові технології, отримані в результаті співпраці зі Сполученими Штатами протягом останніх років, змінили профіль Збройних сил Румунії  з точки зору її боєздатності і оперативної сумісності з арміями країн-союзників.

    «Ракетні комплекси Patriot і HIMARS, бронетранспортери Piranha-V, багатоцільові літаки F-16, берегові батареї NSM і, відтепер, літаки F-35 п’ятого покоління забезпечують нашій країні стратегічно зміцнену позицію в регіоні, де ми діємо як фактор стабільності НАТО і забезпечуємо міцні якорі оперативної сумісності з нашими союзниками», – підкреслив міністр Тилвер. Водночас, «солідарність Америки з Румунією, доведена значною присутністю її військ на території країни, суттєво сприяє зміцненню оборони східного флангу союзників у Чорноморському регіоні та стримуванню агресії», – додав міністр оборони.

    Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек у своїй заяві зазначила, що придбані Румунією літаки F-35, забезпечать її неперевершеними можливостями протиповітряної оборони. Згідно з тим же джерелом, перша поставка таких літаків очікується до 2031 року.

    Багатофункціональні винищувачі F-35 мають передові технологічні характеристики, головним чином, функцію STEALTH (яка забезпечує низьку радіолокаційну помітність), найсучасніші датчики, вдосконалені системи зв’язку та обробки інформації. В даний час місії ВПС Румунії виконуються на літаках F-16, переданих з надлишкового парку інших держав, що є лише середньостроковим, перехідним рішенням, яке забезпечує обмежені експлуатаційні характеристики. Цей перехідний етап завершиться з прибуттям до Румунії 32 літаків F-16 з Норвегії.

    А вже після придбання багатоцільових винищувачів п’ятого покоління F-35, ВПС Румунії матимуть необхідні можливості для підключення до інтегрованої системи протиповітряної оборони НАТО і зможуть виконувати завдання в багатонаціональних спільних операціях в усіх регіонах з метою забезпечення суверенітету національного повітряного простору і повітряного простору союзників.

     

  • У повітрі все інакше!

    У повітрі все інакше!

    Афганістан, Ірак, Африка, Малі – ось лише деякі із зон конфліктів, де вона виконувала операції на військово-транспортних літаках. Найтриваліший переліт був до Південної Кореї і назад – 40 годин туди і назад для доставки медичного обладнання. Одним із польотів, який змусив її замислитися, був політ в умовах повної видимості над пустелею Сахара. Йдеться про капітана третього рангу Сімону Майерян – першу жінку в Румунії, яка здійснила політ на надзвуковому літаку; першу жінку в Європі, яка отримала сертифікат командира літака в Групі стратегічних повітряних перевезень у складі багатонаціонального підрозділу стратегічних повітряних перевезень НАТО на авіабазі Папа в Угорщині.

    Уся ця серія досягнень почалася з мрії молодої жінки, яка до вступу до Військово-повітряної академії жодного разу не літала на пасажирському літаку. Ми поспілкувалися з капітаном третього рангу Сімоною Майерян, яка розповіла про початок своєї кар’єри. «Я пішла в армію 20 років тому, навіть більше. Мріяла літати і тоді мені підвернувся цей зручний варіант, ну, тобто, як – зручний? Просто, з одного боку, так набагато дешевше, а з іншого – літати на винищувачі або взагалі на військовому літаку – це зовсім інше, ніж літати на авіалайнері. Саме це й спонукало мене шукати рішення, щоб втілити свою мрію в життя.»

    Капітан третього рангу Сімона Майерян в інтерв’ю Румунському Радіо розповіла, що тренування допомагають не відчувати страху. «В авіації ви почуєте вираз «ти маєш скласти сценарій польоту», що означає подумки уявити його собі знову і знову до того, як виконати його на практиці. Так роблять пілоти вищого пілотажу і це нормально. У тебе є план, адже не сядеш же ти в літак без запасного плану. Отже, у тебе є план, ти його виконуєш, у тебе є запасний план і так далі, тому що в повітрі немає часу на довгі роздуми.»

    13 березня 2009 року Сімона Майерян здійснила політ на літаку МіГ-21 LanceR. Вона стала першою в Румунії жінкою, яка керувала надзвуковим літаком: «Коли робиш дуже крутий поворот на дуже високому крені, на високій швидкості, можеш досягти досить високих прискорень і для цього не обов’язково бути на надзвуку. На надзвуку ти долаєш звуковий поріг, але це не відчувається на рівні тіла, це не схоже на додаткове гравітаційне прискорення. Швидше, це відчувається апаратурою. Принаймні в MIG 21, я не знаю, як це відбувається в F16, тому суджу зі спогадів, там, коли ти переходиш із дозвуку на надзвук і проходиш через трансзвук, є короткий відрізок часу, коли обладнання може видавати хибні покази через хвилі, що накопичуються, тиск і так далі. У будь-якому разі, політ на винищувачі сам по собі досить складний. Йдеться про годину або дві на виліт, залежно від дальності польоту кожного літака, тоді як на транспортних літаках політ триває кілька годин – 4, 5, 6, 10. Неможливо летіти 10 годин на винищувачі безперервно, тому що це щось інше.»

    З 2012 року вона перестала літати на МІГах і перейшла на військово-транспортні літаки Spartan. Яким був цей перехід? «Немає необхідності починати з нуля, тому що в тебе вже є певні знання в галузі авіації, але натомість це політ з екіпажем і тоді вся ця комунікація й управління ресурсами екіпажу, як це називається на нашому жаргоні, тобто управління екіпажом, практично є новинкою, тому що ти вивчаєш літак. Ти переходиш до іншої категорії літаків, ти вчишся керувати цим літаком. Це те, що тобі потрібно робити, але керування екіпажем – це дійсно мистецтво. Ти також повинен вміти виконувати накази, а не просто віддавати їх.  Я була командиром, була навіть інструктором на C17 Globemaster у загоні стратегічної транспортної авіації, потім повернулася на батьківщину й ось я знову беруся за справу, я другий пілот на Spartan-і і проходжу командирську підготовку. Як я вже говорила, без людей неможливо виконати жодне завдання. І тут дуже важливо, як ти з ними взаємодієш і як підтримуєш баланс між успішним виконанням місії і тим, щоб люди були щасливі і перебували в правильному настрої: допомагали тобі і робили все в безпеці.»

    Пропрацювавши так багато з іноземними пілотами, капітан третього рангу Сімона Майерян розповіла нам, з якими труднощами стикаються румунські пілоти: «Були часи, спочатку, коли у нас було дуже мало годин для польотів у будь-якій категорії. Особливо мало літали молоді люди, які щойно закінчили школу. Ситуація змінилася, особливо після 2014 року і почали проявлятися відмінності. Стало більше льотних годин і одразу стало помітно, як змінилося ставлення сторонніх до нас, тому що з тим небагатьом, що в нас було, ми здобували значні результати. Ти просто робив усе можливе, щоб не відстати від людини, в якої за плечима тисячі годин нальоту. Я пам’ятаю, зокрема й себе, коли вирушила до США, щоб перенавчатися на C-17, я налітала 10 годин того року, а моїм партнером із навчання – тому що ми були в групах із двох осіб – був голландець, який налітав 700 годин. Це було 4 місяці навчання по 12 годин на день, щоб досягти певного рівня. Я досягла його, але це вимагало величезних зусиль!»

    Хоча літала по всьому світу, капітан третього рангу Сімона Майерян каже, що ніщо не можна порівняти з відчуттям приземлення на батьківщині.

  • Нові літаки F-16 для ВПС Румунії

    Нові літаки F-16 для ВПС Румунії

    Ще три літаки F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія, у п’ятницю приземлилися на 71-й авіабазі «Генерал Емануїл Йонеску» у місті Кимпія Турзій і увійдуть до складу 48-ї винищувальної ескадрильї. «Придбання цієї нової партії літаків F-16 і пов’язаного з ними пакету товарів і послуг забезпечить посилення спроможностей Румунії у захисті національного повітряного простору і повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях Постійною бойовою службою НАТО – Повітряною поліцією», – йдеться в заяві Міністерства оборони  Румунії.

    Літаки F-16, які щойно прибули на авіабазу в Кимпія Турзій, є другою серією з трьох таких винищувачів, придбаних Румунією у норвежців, а перші три наприкінці листопада 2023 року приземлилися на 86-й авіабазі «Лейтенант Георге Мочорніце» в місті Борча (південний схід). За словами міноборони, завдяки поступовому надходженню 32 багатоцільових літаків F-16 Fighting Falcon протягом цього і наступного років, якими будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеки в регіоні. Ці літаки відіграватимуть важливу роль у підтримці надійної оборони союзників і стримуванні будь-якої агресії на східному фланзі і, що не менш важливо, забезпечать перехід ВПС Румунії на літаки 5-го покоління – F-35, – заявив міністр Ангел Тилвер.

    Міністерство нагадує, що відповідно до Концепції поступового збільшення потенціалу протиповітряної оборони, в рамках програми «Багатоцільові літаки ВПС», уряд Румунії уклав з урядом Норвегії договір на закупівлю 32 літаків F-16, з початковою логістичною підтримкою та додатковим пакетом товарів і послуг від уряду Сполучених Штатів Америки. Літаки будуть поставлені в експлуатаційному стані, їх наявний ресурс забезпечить їх експлуатацію протягом щонайменше 10 років перехідного періоду до літаків 5-го покоління, що робить придбання норвезьких винищувачів фактично передачею потенціалу між двома союзними країнами НАТО, – пояснює оборонне відомство.

    Останні три винищувачі відповідатимуть новим вимогам НАТО і згодом будуть включені до програми модернізації в тій же конфігурації (M6.X), що і літаки F-16 першої ескадрильї ВПС Румунії. Це рішення забезпечує залучення румунської оборонної промисловості до технічного обслуговування і модернізації літаків F-16 через компанію Aerostar Bacău. На даний час на озброєнні ВПС Румунії перебуває 20 літаків F-16.

  • Реакція на надзвичайно небезпечний інцидент

    Реакція на надзвичайно небезпечний інцидент




    «Це абсолютно неприйнятно», – заявив міністр
    закордонних справ ЄС Жозеп Боррель у
    неділю, коли дізнався про те, що Білорусь примусила авіалайнер Ryanair
    приземлитися в Мінську. Пасажирський літак, який летів з Афін до Вільнюса, був
    перехоплений у повітряному просторі Білорусі військовим винищувачем і під
    приводом загрози вибуху бомби – змушений здійснити посадку в Мінську.
    Вибухового пристрою не було знайдено, а справжньою причиною примусової посадки літака
    виявилося затримання білоруською владою опонента режиму президента Олександра
    Лукашенка.




    Йдеться
    про 26-річного Романа Протасевича, колишнього редактора головного опозиційного
    телеграм-каналу Білорусі NEXTA, що відіграв провідну роль у великій хвилі
    опозиції до переобрання в 2020 році Лукашенка, який перебуває при владі з 1994
    року. Минулого року білоруські служби безпеки включили Протасевича до списку «осіб,
    причетних до терористичної діяльності». Його
    затримали в неділю і зняли з літака.




    Державний
    секретар США Ентоні Блінкен рішуче засудив перехоплення літака Ryanair і
    закликав негайно звільнити журналіста. Він наголосив, що цей «нахабний і
    шокуючий вчинок режиму Олександра Лукашенка поставив під загрозу життя більше
    120 пасажирів, в тому числі громадян США». Блінкен додав, що Вашингтон
    підтримує «білоруський народ в його прагненні до вільного, демократичного та
    процвітаючого майбутнього, а також заклик білоруського суспільства до режиму
    поважати права людини та основні свободи».




    У свою
    чергу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав примусове приземлення пасажирського літака
    у Білорусі та затримку білоруського опозиціонера «серйозним і небезпечним
    інцидентом» і зажадав його міжнародного розслідування».




    Міністерство
    закордонних справ Румунії висловило глибоке занепокоєння «неприпустимими діями»
    влади Білорусі, які рішуче засудило. Бухарест підтримує необхідність терміново
    розпочати незалежне міжнародне розслідування для встановлення точних обставин,
    за яких стався цей серйозний інцидент.




    Комісар
    ЄС з питань транспорту, румунка Адіна Велян назвала цей випадок безпрецедентним
    інцидентом, який повинен мати наслідки.




    Чимало європейських
    держав у неділю засудили вчинок Білорусі. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш
    Моравецький назвав його «актом державного тероризму» та закликав до негайних
    санкцій. «Необхідна тверда і єдина реакція європейців», – написав міністр
    закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан у Twitter в неділю.




    Президент
    Литви Гітанас Науседа вважає, що інцидент із літаком Ryanair в Мінську слід
    розглядати як викрадення людини із застосуванням військової сили і неправдивих
    звинувачень і оцінювати з усією суворістю. Литовські прокурори розпочали
    кримінальне провадження за фактом перехоплення літака в терористичних цілях та
    поводження з людьми з порушенням міжнародних договорів.



  • 25 квітня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Ще 12 румунів, хворих на новий коронавірус, померли сьогодні, а загальна
    кількість летальних випадків сягнула 579. Офіційна статистика
    показує, що на національному рівні смертність становить 6% від загальної кількості людей,
    підтверджених на COVID 19. 25 квітня у Румунії зафіксовано 218 випадків Covid-19, на понад 100
    менше, ніж за попередню добу. Таким чином кількість вилікуваних перевищила 2890 осіб, тобто більше 27% від загальної
    кількості заражених, яка на сьогодні становить 10.635
    осіб. У відділеннях інтенсивної терапії на даний момент госпіталізовано щонайменше 235 пацієнтів. Серед румунів, які перебувають за кордоном, було підтверджено майже
    1500 інфікованих коронавірусом і 73 померлих.




    ВИБОРИ – Прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан заявив, що
    місцеві вибори можуть відбутися в кінці вересня або у жовтні. Глава уряду
    сказав, що все залежить від того, як розвиватиметься ситуація з пандемією у
    Румунії. Людовік Орбан нагадав, що за словами лікарів виборча кампанія може
    бути організована восени у безпечних умовах. Місцеві вибори мали відбутися в
    кінці червня, а парламентські вибори були призначені на листопад.

    ВЗАЄМИНИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс
    у суботу провів телефонну розмову
    зі своїм американським колегою Дональдом Трампом з ініціативи американської
    сторони. За словами Адміністрації Президента Румунії, дискусії були зосереджені на
    епідеміологічній кризі, спричиненій новим коронавірусом, та на шляхах
    консолідації трансатлантичних відносин і
    Румунсько-Американського Стратегічного
    Партнерства. Президент Йоганніс
    висловив вдячність за підтримку США, подякувавши,
    серед іншого, за сприяння США у використанні
    транспортних літаків «Стратегічні авіаперевезення» під командуванням
    НАТО, які доставили необхідні засоби індивідуального захисту для медичних працівників. У свою чергу Дональд Трамп пообіцяв надати Румунії певну кількість апаратів ШВЛ для оснащення лікарень.




    БАНКИ – Станом на сьогодні
    майже 260 тис. фізичних осіб та близько 10 тис. компаній подали до банків
    прохання про відтермінування платежів за кредитами. Це, згідно з даними
    Румунської асоціацією банків, означає приблизно 17% позик, наданих фізичним
    особам, і менше 10% від загальної суми позик, якими користуються юридичні
    особи. До тепер було розглянуто 175 тис. запитів, тобто 65% від загальної кількості,
    а решта перебувають на стадії обробки. Відповідні заявки можуть подавати
    клієнти, на доходи яких безпосередньо чи опосередковано впливає ситуація,
    спричинена пандемією коронавірусу.




    РЕЙТИНГ – Міжнародне
    рейтингове агентство Moody’s залишило незмінним прогноз рейтингів уряду Румунії
    на рівні Baa3/A-3 щодо довгострокової та короткострокової заборгованості в
    іноземній та національній валютах, але погіршило прогноз країни з «стабільного»
    на «негативний», повідомило сьогодні Міністерство фінансів. За словами
    цитованого джерела, рішення агентства про підтвердження рейтингу країни
    ґрунтується на міцному потенціалі економічного зростання Румунії, навіть в
    умовах пандемії вірусу SARS-CoV-2, а також на помірній інституційній спроможності
    румунської держави. За оцінками агентства, Румунія має більшу економіку, яка
    зростає швидше, ніж в інших державах у тій же рейтинговій категорії (Baa3). Мінфін
    Румунії стверджує, що прогноз Moody’s спричинений структурним погіршенням
    державних фінансів, посиленим збільшенням довгострокової заборгованості
    внаслідок пенсійної реформи, проведеної у 2019 році, а також погіршенням
    зовнішньої позиції Румунії.




    COVID-19 – Літак ВПС Румунії доставив до Мілана (Італії) вантаж із 90 тис.
    захисних масок типу FFP 2. Ці матеріали були частиною резерву медичних
    контрзаходів проти епідемії COVID-19 у Румунії та були придбаної нашою країною
    з коштів гранту на суму 10 мільйонів євро, відповідно до домовленості між
    Бухарестом та Європейською комісією. На зворотному шляху літак привіз в Румунію
    групу румунських лікарів і медсестер, які з 7 по 24 квітня допомагали своїм
    італійським колегам боротись з коронавірусом в Італії.




    АВТОТРАСИ – Станом
    на кінець минулого року Румунія мала 866 км швидкісних автомобільних
    доріг, що становить 4,8% від загальної кількості національних доріг.
    Принаймні це випливає з останніх даних Національного інституту
    статистики. Мережа автомобільних доріг загального
    користування Румунії має протяжність близько 86 тис. км, з них
    майже 21% – це дороги національного
    значення, близько 40% – повітового,майже
    39% – місцевого значення, а решта – щебеневі і гравійні. Також станом на 31
    грудня 2019 року протяжність магістральних залізничних ліній загального
    користування склала 10 759 км.

    ЗЕМЛЕТРУС – У ніч проти суботи в Румунії сталося два землетруси: один магнітудою 5 балів за шкалою Ріхтера та з епіцентром
    на сході,а інший, потужністю 2,7 балів – на заході. Нагадаємо, що 4
    березня 1977 року землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера сколихнув Румунію.
    Жахлива трагедія забрала 1570 безневинних життів, в основному в Бухаресті, і
    завдала матеріальної шкоди, яка оцінюється в понад 2 млрд. доларів. Близько 230
    тисяч будинків були вщент зруйновані або серйозно пошкоджені, а сотні
    підприємств збанкрутіли. Землетрус спричинив масштабну соціо-економічну кризу,
    наслідки якої, на думку істориків, комуністична диктатура не зуміла подолати до
    свого падіння в 1989 році Експерти попереджають, що в разі аналогічного
    землетрусу у Бухаресті обваляться сотні
    будівель.

  • 28 січня 2020 року

    ДЕФІЦИТ – Дефіцит
    Державного бюджету Румунії у 2019 році становив 4,6% ВВП, що на 0,2
    процентного пункту перевищує показник передбачений у листопадовому коригуванні бюджету,
    заявив у вівторок міністр фінансів Флорін Кицу. У 2018 році дефіцит бюджету
    становив 2,88% ВВП. Збільшення дефіциту було викликане зменшенням загальних
    доходів на 0,1 процентного пункту та збільшенням загальних витрат на 1,7
    процентного пункту. Експерти кажуть, що дефіцит держбюджету у 2019 році є
    найбільшим за останні 9 років. Кицу також оголосив, що 21 січня Румунія
    позичила 3 мільярди євро на зовнішньому ринку. Кошти були залучені у формі 12-ти-
    і 30-річних єврооблігацій, а вартість дванадцятирічних запозичень була
    найменшою в історії країни.




    СПЕЦПЕНСІЇ – Палата депутатів Румунії у вівторок прийняла
    проєкт закону про скасування спеціальних пенсій. 247 депутатів проголосували «за»,
    жоден народний обранець не проголосував «проти», а 21 «утримався». Нормативно-правовий
    акт був ініційований керівною Націонал-ліберальною партією і скасовує всі
    спеціальні пенсії, крім військових, працівників Міністерства внутрішніх справ
    та персоналу спецслужб. Залишаються в силі пожиттєві надбавки до пенсії для
    артистів, спортсменів та журналістів.
    Тим часом тривають протести суддів та секретарів судового засідання проти рішення
    про скасування для них спеціальних пенсій. Представники секретарів судзасідання
    у вівторок після зустрічі з прем’єр-міністром заявили, що припинять свою
    діяльність, якщо цей закон буде прийнятий у парламенті.




    F-16 – Міністр оборони Румунії Ніколає Чуке обговорив у
    Португалії основні подальші кроки для укомплектування ескадрильї багатоцільових
    винищувачів F-16, що мають на озброєнні ВПС Румунії. Зокрема йдеться про придбання
    ще п’яти літаків, – зазначається у заяві міністерства оборони. Крім 12 уже
    придбаних літаків, у цьому році Румунія закупить в Португалії чотири літаки, а наступного
    року – ще один для укомплектування
    ескадрильї з 17 літаків, – заявив румунський міністр після зустрічі зі своїм португальським
    колегою Жоао Гомешем Кравіньу. «Португалія та Румунія поділяють одне й те саме
    спільне бачення щодо викликів та загроз, що стоять перед НАТО», – заявив Жоао
    Гомеш Кравіньу.




    ГРИП – Від початку сезону від ускладнень грипу у Румунії померли
    щонайменше 8 осіб. Про це у вівторок повідомив Національний центр спостереження
    та контролю за інфекційними захворюваннями. Останні випадки – це
    65-річна жінка та 46-річний чоловік, які потерпали від інших захворювань та не
    були щеплені проти грипу. Експерти кажуть, що наразі в Румунії не має епідемії
    грипу, але не виключено, що кількість захворювань зросте в найближчі тижні.
    Кількість румунів, яким до цього часу було зроблено імунізацію проти грипу, більша
    ніж минулого року, коли померло майже 200 людей, але цей показник набагато нижчий,
    ніж рекомендує ВООЗ. У різних регіонах через грип та ГРВІ школи та дитсадочки закривають
    на карантин.




    БУХАРЕСТ – У поточному році покращення умов руху
    транспортних засобів та боротьба із забрудненням є основними пріоритетами
    столичного муніципалітету, – заявила на прес-конференції генеральний мер
    Бухареста, соціал-демократка Габрієла Фіря. Значні кошти будуть виділені на
    охорону здоров’я, культуру, консолідацію будівель із сейсмічним ризиком,
    соціальну допомогу та громадські послуги. З бюджету столиці також будуть надані
    субсидії для громадського транспорту та постачання теплової енергії мешканцям
    столиці. Габрієла Фіря висловила
    сподівання, що зуміє переконати членів міськради у тому, що це «добре складений
    бюджет, в умовах фінансової економії», спричинених урядом Румунії. У понеділок
    міністр фінансів, ліберал Флорін Кицу заявив, що планує фінансово-економічну перевірку
    у мерії, щоб побачити, як витрачаються державні гроші.




    КОРОНАВІРУС – У вівторок
    Європейський Союз ввів у дію внутрішню систему раннього попередження
    для поширення інформації про виявлення нового коронавіруса з Китаю після того,
    як цей небезпечний вірус був зафіксований у Франції та Німеччині. У Китаї вже
    померло понад 100 осіб, причому в останній день смертність збільшилася на 25%,
    а кількість підтверджених випадків захворювання перевищує 4500. Коронавірус,
    який походить від тварин і викликає пневмонію, поширився в Азії, США, Австралії
    та Європі. У Румунії у студента, який прибув з Китаю, медики не підтвердили
    коронавірус, але між часом з підозрою на коронавірус госпіталізували одну жінку.

  • Реакція на події в Ірані

    Реакція на події в Ірані




    Міністерство закордонних справ Румунії заявляє, що
    пильно стежить за ситуацією на Середньому Сході, після того, як минулого тижня
    Іран визнав, що збив український пасажирський літак щойно після зльоту з тегеранського
    аеропорту. Згідно із заявою румунського зовнішньополітичного відомства це
    включає моніторинг дотримання положень Віденської конвенції, яка регулює
    дипломатичні відносини та право на мирні зібрання у публічному просторі.




    Сотні студентів зібралися у суботу в Тегерані у
    відповідь на заклик віддати шану 176 жертвам збитого українського лайнера
    Boeing 737, що були переважно громадянами Ірану або канадцями іранського
    походження. Офіційний Тегеран визнав, що літак ненавмисно збила іранська
    ракета, оскільки його прийняли за ворожий об’єкт. Іранська військово-політична структура
    «Корпус вартових ісламської революції» (КВІР) взяла на себе повну
    відповідальність за за катастрофу літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії
    України» (МАУ), що виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ.






    Президент Ірану Хасан Роухані заявив, що «через
    прикру людську помилку запуск ракет спричинив жахливу катастрофу українського
    літака та загибель 176 невинних людей. Триває розслідування для з’ясування
    обставин цієї великої трагедії і непрощенної помилки. Ісламська
    Республіка Іран глибоко шкодує про цю катастрофічну помилку. Мої думки і
    молитви присвячені усім сім’ям, які перебувають у траурі. Я висловлюю щирі
    співчуття»
    , – написав президент Хасан Роухані у своєму Twitter.




    У відповідь його український колега Володимир
    Зеленський заявив, що Київ очікує від Ірану «запевнень у готовності до повного й
    відкритого розслідування, притягнення винних до відповідальності, повернення
    тіл загиблих, виплат компенсацій та офіційних вибачень по дипломатичних каналах»
    .
    Зі свого боку, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо зазначив, що його країна
    продовжить співпрацю з партнерами по всьому світу для забезпечення повного і
    ретельного розслідування, додавши, що уряд Канади розраховує на повне
    співробітництво з боку іранської влади.




    Тим часом у п’ятницю Верховний представник Європейського
    Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель скликав
    позачергове засідання міністрів закордонних справ країн ЄС, у тому числі
    Румунії Богдана Ауреску. На зустрічі, присвяченій ситуації на Середньому Сході,
    глава румунської дипломатії підтримав активну участь Євросоюзу у зниженні напруженості
    та заохоченні діалогу в регіоні. Богдан Ауреску висловив повну підтримку
    Румунії в посиленні ролі НАТО на Середньому Сході та в боротьбі з тероризмом. Бухарест,
    – сказав він, – наполягає на взаємодоповнювальних діях Європейського Союзу та
    Північноатлантичного альянсу.

  • 11 січня 2019 року

    ПЕРЕВИБОРИ
    – Прем’єр-міністр і лідер Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, після
    зустрічі у п’ятницю з президентом Клаусом Йоганнісом, заявив, що вони вирішили
    разом розпочати процедуру проведення дострокових парламентських виборів. Глава
    уряду заявив, що була створена робоча група, яка проведе відповідні переговори
    зі всіма парламентськими партіями. Людовік Орбан сказав, що Соціал-демократична
    партія, яка має відносну більшість, виступає гальмом у парламенті, додавши, що
    в цій ситуації єдиним правильним
    рішенням є проведення дострокових виборів якомога ближче до місцевих виборів,
    які намічені на травень. З іншого боку, соціал-демократи розглядають можливість
    оголошення вотуму недовіри уряду, але розкритикували ідею дострокових виборів,
    заявляючи, що такий підхід «призведе до поверхневої політичної кризи у
    Румунії». У свою чергу ліберальний альянс Союз «Рятуйте Румунію»-PLUS вважає, що дострокові парламентські вибори є
    кращим рішенням у нинішній ситуації.




    КАТАСТРОФА – Президент України Володимир
    Зеленський та його французький колега Еммануель Макрон домовилися в суботу, залучить
    французьких фахівців до розшифровки «чорних скриньок» літака авіакомпанії
    «Міжнародні авіалінії України», який у середу зазнав катастрофи поблизу
    Тегерану, внаслідок чого загинули 176 людей. Корпусу вартових Ісламської
    революції взяв на себе «повну відповідальність» за збиття українського
    пасажирського літака. Згідно з агентством Fars,
    верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що лайнер був збитий
    «внаслідок ненавмисної людської помилки», додавши, що наполіг на тому, щоб Іран
    публічно взяв відповідальність за випадкове збиття ракетою іранськими
    військовими літака МАУ. Президент Ірану Хасан Рухані заявив, що він глибоко
    шкодує про інцидент, який назвав великою трагедією та непрощенною помилкою.




    ВІЗИТ – Канцлер Німеччини Ангела Меркель в суботу заявила,
    що мирні переговори щодо Лівії відбудуться в Берліні після того, як Туреччина та
    Росія закликали лівійські воюючі сторони погодитися припинити військові дії. Під час спільної
    прес-конференції в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним, канцлер
    Німеччини заявила: «Ми сподіваємось, що спільні зусилля
    Росії та Туреччини будуть успішними і ми незабаром надішлемо сторонам
    запрошення на конференцію в Берлін». Канцлер Німеччини та президент Росії
    зустрілися, щоб обговорити поточну кризу у Середньому Сході. Крім ситуацій в
    Ірані, Сирії та Лівії, сторони обговорили
    й енергетичну політику та конфлікт в Україні. І Москва, і Берлін
    заявили, що візит не пов’язаний із вбивством іранського генерала Кассема
    Солеймані, яке Росія засудило, а Німеччина назвала відповіддю США на виклики
    Ірану. У той же час сторони підтримали послаблення напруженості між Вашингтоном
    та Тегераном, а також збереження іранської ядерної угоди.




    ГАНДБОЛ
    – Чоловіча збірна Румунії з гандболу сьогодні зіграє в італійському Беневенто
    проти команди Косова в другому матчі 3-го кваліфікаційного раунду Чемпіонату
    світу, що відбудеться наступного року в Єгипті. У п’ятницю румуни здобули
    перемогу: 29-24 над збірною Грузії, а в неділю зіграють проти італійців.
    Переможець групи отримає путівку до другого кваліфікаційного раунду, що
    відбудеться 15/16, відповідно 18/19
    квітня 2020 року. Тренер збірної Румунії Рареш Фортуняну впевнений, що Румунія
    має шанси вийти у фінальну частину світової першості, першої з 32 командами.





  • 22 серпня 2018 року

    БЮДЖЕТ – Коаліційний Уряд Румунії надіслав
    Президенту Клаусу Йоханнісу прохання про термінове скликання Верховної ради оборони країни (ВРОК) для схвалення нещодавньої поправки до
    держбюджету. Відповідна
    заява уряду була оприлюднена після того, як лідер керівної Соціал-демократичної
    партії Лівіу Драгня у вівторок звинуватив главу держави в спробі завадити
    здійсненню бюджетного коригування шляхом відкладення скликання ВРОК. Теж у
    вівторок Адміністрація Президента повідомила, що секретаріат ВРОК намагається
    отримати індивідуальну згоду членів ради щодо бюджетних пропозицій для установ,
    що відповідають за національну безпеку. За даними уряду, коригування необхідне
    для забезпечення необхідних коштів на виплати заробітної плати, соціальної
    допомоги, внеску Румунії до Європейського Союзу, а також для збалансування
    місцевих бюджетів та витрат на боротьбу з африканською чумою свиней.




    ДИПЛОМАТІЯ – Румунія та Словаччина підтримують збереження та належне фінансування
    традиційних політик ЄС у майбутньому багаторічному бюджеті, – у вівторок заявив
    міністр закордонних справ у Бухаресті Теодор Мелешкану у Братиславі на Щорічній
    зустрічі словацької дипломатії. Він сказав, що Словаччина підтримуватиме
    Румунію під час головування в Раді Європейського Союзу в першій
    половині 2019 року. Теодор Мелешкану також наголосив на важливості підвищити
    ефективність роботи європейських інституцій та європейських лідерів,
    відповідаючи насамперед на очікування та пріоритети громадян ЄС. Глава
    румунського зовнішньополітичного відомства зазначив, що його візит збігся з
    відзначенням 50-річчя з дня початку придушення Празької весни та нагадав, що
    Румунія стала єдиною країною колишнього соціалістичного табору, яка не брала
    участі в вторгненні Радянського Союзу в Чехословаччину.

    ВЗАЄМИНИ – Прем’єр-міністр Віоріка
    Денчіле підтвердила особливу увагу, яку Румунія приділяє стратегічному
    партнерству з Республікою Молдова. Цю заяву вона зробила сьогодні під час
    зустрічі в Бухаресті з представниками Асоціації румунських інвесторів (AIR) в Р.Молдова. Згідно з прес-релізом
    уряду, глава уряду наголосила на важливості активізації двосторонніх
    консультацій та співпраці з питань, що становлять спільний інтерес, таких як
    збільшення румунських інвестицій, незворотне з’єднання Республіки Молдова з ЄС
    та, відповідно, з Румунією, з точки зору енергетики, інфраструктури та установ. Уряд нагадує, що на початку поточного
    року під час офіційного візиту до Кишинева Віоріка Денчіле взяла участь у
    церемонії офіційного створення Асоціації румунських інвесторів в Р.Молдова.




    СПАДЩИНА – Принц Чарльз – наслідний принц Великобританії профінансує реставрацію середньовічної церкви в невеличкому селі
    Хунедоарського повіту на заході Румунії. Церква, що є пам’яткою архітектури і
    датується 14 століттям, буде врятована від деградації шляхом проведення ряду
    термінових реставраційних робіт, загальною вартістю понад 30.000 леїв, приблизно 6500 євро.
    Роботи розпочнуться у вересні в рамках проекту «Швидка допомога для пам’яток»,
    яку Принц Уельський постійно підтримує. З 2016 року в рамках цього проекту було
    відреставровано 15 пам’яток архітектури на заході та в центральній частині Румунії. Нагадаємо, що Принц Чарльз володіє в
    Румунії кількома маєтками, у яких часто відпочиває.




    ОБОРОНА – Два британські винищувачі EurofighterTyphoon
    піднялися в небо з військової бази ім. Міхаїла Когелнічану на південному сході Румунії для перехоплення двох російських літаків Су-30, які наблизились до
    повітряного простору НАТО над Чорним морем. Про це сьогодні повідомили Королівські ВПС на своїй офіційній сторінці в Facebook. Два літаки діяли у відповідності до завдань місії
    НАТО з патрулювання повітряного простору Румунії та союзників, в якій бере
    участь і Велика Британія. Минулого тижня шість російських бомбардувальників
    були перехоплені над Чорним морем дислокованими в Румунії британськими
    винищувачами, що беруть участь в охороні повітряного простору НАТО.

    ТЕНІС – Цей сезон є успішним для першої ракетки світу, румунки Сімони Халеп і це відчувається на її фінансовому стані. У цьому році румунська спортсменка зуміла здійснити свою мрію, завоювавши перший в кар’єрі турнір Великого шолому у Франції, на Roland Garros та ще два турніри WTA. Крім призових за участь у турнірах Сімона Халеп отримала значні кошти від спонсорів. Таким чином, за даними престижного американського журналу Forbes, румунка посідає 8-ме місце в списку найбільш успішних у фінансовому плані спортсменок. До тепер вона заробила 7,7 мільйонів доларів, з яких 6,2 мільйони на турнірах. Найбагатшою спортсменкою світу є Серена Вільямс, яка зібрала більше 18 мільйонів доларів, переважно завдяки участі в рекламних кампаніях і заходах.

  • Авіаційне свято Аурела Влайку в Чернівцях 1912 року

    Авіаційне свято Аурела Влайку в Чернівцях 1912 року

    Одним із основоположників румунської авіації і літакобудування є інженер-винахідник та пілот Аурел Влайку. Перший свій літальний апарат він побудував у 1909 році, коли й здійснив кілька пробних польотів. Вже через рік, у червні він злетів на своєму першому літаку, який назвав «Влайку І». У 1911 році Аурел Влайку побудував свій другий аероплан, перший у світі з металевого каркасу — «Влайку ІІ», що й приніс йому всесвітню славу. На цьому літаку у 1912 році румунський винахідник виграв пять нагород (один перший і чотири других призів) на повітряному мітингу в Асперні, Австрії. Конкурс зібрав з 23 по 30 червня 1912 року 42 пілоти з 7 країн: зокрема 17 з Австро-Угорщини, 7 німців, 12 французів, серед них і Ролан Гаррос, найвідоміший пілот тих часів, 1 росіянин, 1 бельгієць та румун Аурел Влайку.



    У 1912 році на запрошення буковинського «Товариства за румунську мову і літературу на Буковині», і особисто видатного буковинського лінгвіста Секстіла Пушкаріу, Аурел Влайку провів авіаційне свято поблизу Чернівців, на якому зібралося до 40 тисяч глядачів.



    Саме Секстіл Пушкаріу, знаючи особисто видатного румунського авіатора, запросив його до столиці Буковини виступити з польотами. Так у середині квітня 1912 року Аурел Влайку привіз свій аероплан в Чернівці, а 21 квітня на очах кількох десятків буковинців і попри сильний вітер здійснив блискучий показовий політ. Рівно через тиждень, 28 квітня, румунський пілот, на радість присутньої публіки, провів другий політ. За день до кожного з двох показових польотів, Влайку провів по одному пробному злету.



    Польоти Аурела Влайку у Чернівцях (чотири за рахунком) стали подією надзвичайного значення. Про це свідчать ряд документів, в яких згадується про цю важливу подію в історії Чернівців та Буковини загалом. Ось, що написав, наприклад, той же Секстіл Пушкаріу, який через те, що був терміново закликаний до Румунської академії, був свідком тільки пробного польоту 20 квітня: «Я пригадую слова одного знайомого німця, котрий приїхав побачити політ, після того як у травні попереднього року мав можливість побачити аероплани у Відні. Після того як Влайку зробив кілька елегантних розворотів, він сказав: “Злетіти він злетів, але побачимо як він сяде”, і начебто на зло цьому скептику, наш пілот приземлився в 10 метрах від нього.»



    Цікаву інформацію про політ від 21 квітня ми знаходимо і в листі від 22 квітня буковинського історика і громадського діяча Іона Ністора до того ж Секстіла Пушкаріу: «Сьогодні вранці я надіслав Вам телеграму про успішний політ. Хочу додати ще кілька деталей. Погода була дуже погана. Дув сильний вітер. Натовп втрачав терпіння. Влайку нервував і був нерішучим. Нарешті, приблизно о 6 нам вдалося переконати його злетіти. Він полетів убік Чагора. На землі ми бачили як він «боровся» з вітром. Літак летів наче човен на хвилях, уверх-вниз. З великими труднощами він повернувся і полетів проти вітру. Посадка була легкою, але єдиним недоліком було те, що аероплан приземлився не на території іподрому, а в городі між вулицею Feldgasse (сьогодні Кармелюка) і залізницею. Це єдина причина, по якій політ не вдався повністю. Публіка була задоволена. Граф Меран (губернатор Буковини) привітав льотчика за його мужність.»



    За тиждень Влайку здійснив другий політ у присутності 15 тисяч глядачів. Набравши висоту 200 метрів, він пролетів у напрямку залізничної станції Фольксгартен (тепер станція Чернівці-Південна). Коли повертався, помахав глядачам рукою. Під час приземлення аероплан ледь не перекинувся на правий бік, але Влайку вдалося виправити становище під овації глядачів. Політ тривав вісім хвилин.



    Аероплани Аурела Влайку мали оригінальну конструкцію крил, велосипедне триколісне шасі, зручну систему управління польотом. На жаль, Аурел Влайку загинув від свого винаходу. 13 вересня 1913 року саморобний літак «Влайку-ІІ» відмовив під час перельоту Карпатських гір і розбився поблизу міста Кимпіна.

  • Авіакатастрофа в Румунії

    Авіакатастрофа в Румунії

    З понеділка в новинах усіх румунських телеканалів, фактично цілодобово висвітлюється одна й та сама тема: вимушена посадка в несприятливих погодних умовах у гірсько-лісистій місцевості невеликого пасажирського літака, на борту якого знаходилася команда лікарів-трансплантологів. Пілот і молода лікар-стажист померли, другий пілот і чотири лікарі отримали поранення різної ступені тяжкості.



    Ця тема миттєво привернула до себе увагу телеглядачів як через обставини жахливої авіакатастрофи, так і тому, що більшість населення країни добре знала загиблого пілота, відмінного професіонала, якого кілька років тому суд виправдав за вбивство грабіжника. Він працював в державній авіакомпанії, а після виходу на пенсію, протягом останніх двох років здійснив майже 30 польотів для Національного агентства з пересадки органів, багато з них на літаку, який розбився 20-го січня.



    Після перших колективних емоцій, чільні посадовці у Бухаресті констатували, що пошуково-рятувальна операція почалася пізно, а потерпілі, які дивом вціліли були знайдені майже через сім годин від аварії. Водночас, першими їх знайшли не спеціалізовані рятівники, а мешканці прилеглого села.



    “Очевидно, це провал, що має привести до особистої відповідальності винних за свою роботу, вдосконалення процедур і роздумів про те, як витрачаються державні кошти”, – заявив премєр-міністр Віктор Понта. Він сказав, що Міністерство внутрішніх справ, Національне управління обслуговування повітряного руху Румунії (ROMATSA) і Служба спеціального звязку (STS), проявили неприпустимі недоліки в роботі, працювали неприпустимо повільно, не узгодивши дії. Водночас жодна із структур не хоче брати на себе відповідальність за помилкові рішення.



    Міністр внутрішніх справ, ліберал Раду Строє подав у відставку після гострих критик на його адресу, включно й з боку однопартійців. Пішли у відставку і Генеральний директор ROMATSA Алеодор Фринку, головний операційний директор компанії Богдан Дончу, а також глава Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій, полковник Йон Бурлуй. Водночас премєр-міністр відправив у відставку держсекретаря Міністерства внутрішніх справ Кетеліна Кіпера за невідповідність займаній посаді.



    Віктор Понта заявив, так само, що внесе на розгляд Верховної ради оборони країни питання про відставку голови Служби спеціального звязку, що на думку багатьох ЗМІ переведе скандал в політичну площину, оскільки останній вважається людиною президента Траяна Бесеску, політичного суперника чинного премєра. Тим часом перший заступник голови Демократ-ліберальної партії Кетелін Предою оголосив, що подасть до прокуратури заяву про притягнення всіх винних до відповідальності за халатність.



    (для збільшення натисніть на зображення)


    src=http://devrri.freshlemon.ro/wp-content/uploads/2023/10/foto.jpg