Tag: літні люди

  • Люди з крилами ангелів 

    Люди з крилами ангелів 

    Для когось вони – скарб! Для інших – тягар! Багато літніх людей Румунії покинені як сім’єю, так і суспільством. До їх смутку та самотності додаються фізичні недуги, які позначають, найчастіше, літні роки людини. Деяким потрібна медична допомога вдома, але більш ніж скромні доходи не дозволяють їм отримати спеціалізовану допомогу.

    Фонд Біло-Жовтого Хреста Румунії має на меті повернути гідність тим людям похилого віку, які стали невидимими для оточуючих. Тож періодично лікарі, медсестри, фізіотерапевти, психологи чи соцпрацівники Фонду стукають у двері, які інакше ніхто не планує відчинити. У свою чергу, Меріука Іван, голова Біло-Жовтого Хреста Румунії, відчинила для нас двері фонду, створеного нею за бельгійською моделлю: «Бельгійські партнери приїхали 25 років тому в країну, я працювала тоді в Міністерстві охорони здоров’я, і вони дуже гарно розповіли про концепцію догляду за літніми в домашніх умовах. Ми намагалися відновити всю фізіономію системи. У перші роки після грудневої революції 1989 року багато говорили про лікарняну допомогу, пізніше про амбулаторну допомогу, потім про сімейну медицину … але цього шматочка з великого пирога у сфері охорони здоров’я бракувало – догляд в домашніх умовах. Я прийняла бельгійських партнерів і довго намагався бути з ними у розвитку цієї системи в Румунії. Я покинула Міністерство охорони здоров’я, щоб довести, що це можливо, бо там у міністерстві мені цього не вдалося! Хрест є постачальником послуг у сфері догляду в домашніх умовах, акредитованого румунською державою, тому, теж ми Біло-Жовтий Хрест, зуміли запровадити у національному законодавстві концепцію догляду в домашніх умовах, за фінансування Будинком медичного страхування».

    Біло-Жовтий Хрест надає безліч послуг: приймання ліків, ін’єкцій, перфузій, накладення пов’язок, вимірювання фізіологічних параметрів, збір аналізів … одним словом, все, що підходить для домашнього догляду, як альтернатива госпоталізації в лікарні. Меріука Іван: «Ось як розпочав наш Фонд працювати – відповідаючи на потреби та очікування людей, які не мають фінансової чи соціальної можливості доглядати за собою! Більшість – це люди похилого віку без сімей, без дітей. Особливо останнім часом ситуація значно погіршилася через міграцію: є батьки, які опинилися в ситуації бути самотніми. Для цього ми шукали соціальні проєкти, намагалися отримати від місцевих та центральних органів влади кошти для пацієнтів із соціальними проблемами, пізніше ми почали використовувати європейські фонди. Однак, останнім часом європейських коштів та це немає, поступово місцеві ратуші перестали допомогати і відкликали фінансування, а літні люди опинилися в ситуації бути нічиїми! Тоді ми вирішили продовжувати розвивати платні послуги для тих, хто може дозволити це і які, очевидно, не можна називати соціальними справами, і за гроші, які ми отримували від тих, хто міг сплачувати за надані нами послуги, ми щмогли допомагти іншим, які не могли дозволити собі цього».

    Іншими словами, Біло-Жовтий Хрест, незважаючи на труднощі, нікого не покинув, продовжуючи свою місію, для якої був створений. За 25 років фонд забезпечив домашнім доглядом понад 24.000 людей. Навіть під час пандемії, отже з додатковими зусиллями, – як зізналася голова Фонду Меріука Іван, – 40 представників Хреста надають медичну допомогу майже щомісяця близько 700-800 пацієнтам. «Деякі з літніх людей знаходяться під нашим опікунством вже довгий час – п’ять, шість, десять років. Вони живуть завдяки нашій допомозі та тому факту, що ми відкрили їм двері. Насправді, ми єдині, хто це робить і знаходимо за відкритими дверима сумні історії, які нас вражають. Я щойно побачила запис зроблений нашими соцпрацівниками, які розповіли про ситуацію трьох літніх людей які покинули цей світ. Ми знали, що в них нікого немає, однак саме в день смерті з’явилися троє їх онуків. Дуже прикро, що ця історія повторюється, у них насправді нікого немає, але після того, як вони відходять у вічність, багато хто згадує про них».

    На підтримку вразливих літніх людей Біло-Жовтий Хрест також розробив так звану Червону кнопку, проєкт, який увінчує всю дотеперішню діяльність Фонду. Це система теле-догляду за літніми, що доповнює систему екстреної допомоги, яка пропонує людям похилого віку негайно звертатися за допомогою у разі потреби. За допомогою браслету, подібному до годинника, з червоною кнопкою тривоги та бездротовим підключенням до телефону, пацієнти можуть повідомити про термінову ситуацію, натиснувши цю кнопку. Сигнал автоматично надсилається до диспетчерського відділу, що працює цілодобово, 7 днів на тиждень і 365 днів на рік, і залежно від серйозності ситуації диспетчер ініціює медичний протокол, який вказуватиме на дії, що необхідно вжити, включаючи виклик швидкої допомоги.

    Для команди Румунського фонду Біло-Жовтого Хреста під керівництвом Меріуки Іван важливо вкласти душу у все: «Без емоційних вкладень, без душі, без любові, без рішучості не можна надавати якісні послуги. Однак я розчарована тим, що останнім часом ми люди дійсно змінилися, я відчуваю, що більше ми не відчуваємо емпатії до страждаючої людини. Це мене, як колишнього педагога, сильно засмучує. Майже ніхто не говорить про пожетвування, про причетність, це майже застаріла концепція… Сумно! Ось чому моя команда така особлива. У нас зовсім немає грошей, але ми такі багаті! Коли ми відчуваємо, що спускаємося на дно безодні, одразу з’являється добрий ангел, який рятує нас, допомагає нам, виводить нас звідти і несе далі наше послання, нашу місію. Ми не приходимо на роботу, як то кажуть, у нас є місія, яку ми виконуємо щодня.»

  • Як адаптувалися благодійні проєкти до пандемії?

    Як адаптувалися благодійні проєкти до пандемії?


    На додаток до очевидних
    медичних проблем, пандемія 2020 року загострила – і місцями навіть створила -
    деякі соціальні драми, більшість із яких стосуються одиноких, літніх людей, безпритульних людей, з різними хронічними захворюваннями та залежностями. Деяким із
    цих людей з 2011 року допомагає Асоціація Карусель, яка на
    добровільних засадах надає соціальні та медичні послуги тим, хто перебуває в
    надзвичайно вразливій ситуації.

    Яким був 2020 рік
    для асоціації та її бенефіціарів, ми
    дізнаємось від виконавчого директора Маріана Урсана: Це був жахливий рік. Люди стикнулися із загостренням матеріальних нестатків. Це
    люди, яким якось вдалося вижити у великих містах саме тому, що тут є багато ресторанів та магазинів, і деякі люди мали можливість
    звернути увагу щодо цих осіб, щоб
    допомогти їм. Крім того, люди відчували
    якусь занедбаність. З одного боку, тому що лікарні були закрити, і
    багато з цих людей також страждають на інші
    хронічні захворювання: гепатит, туберкульоз, ВІЛ. Вони більше не могли проходити лікування бо лікарні обмежили доступ
    до них. Медичні послуги більше
    зосереджувались на пандемії, а всі інші види діяльності не обов’язково були знехтувані, але залишені на другорядний план. З іншого боку, ми
    продовжували нашу діяльність. З перших фаз пандемії
    ми всі вирішили, що не можемо призупинити
    діяльність, і весь цей час були на вулиці. Разом із нашими волонтерами ми
    роздавали гарячі чаї, їжу, дезінфікуючі засоби, ліки, ковдри та спальні мішки,
    тобто все, що, на нашу думку, було необхідним
    для цих людей.


    Деякі проєкти
    Асоціації «Карусель» не могли продовжуватись у цей період. Йдеться про Пересувний душ
    та Нічний притулок Одесса.
    Пересувний душ, фургон, який їздив Бухарестом для
    надання основних гігієнічних послуг бездомним, був
    зупинений, оскільки пар, що утворювався
    всередині, був сектором поширення нового
    коронавірусу. А притулок був закритий, оскільки не можна було гарантувати
    збереження соціальної дистанції. Однак щодо зимового проживання бездомних було
    знайдено інше рішення за посередництвом Асоціації Карусель. Спільно
    з місцевою владою було вирішено зняти готельні
    номери для розміщення безпритульних людей під час ночі.


    Очевидно, ще однією проблемою є
    частота випадків захворювання на COVID 19 серед постійних бенефіціарів
    Асоціації Карусель, випадки, про які Маріан Урсан риторично запитує: Але хто звертає свою увагу на цю категорію людей? Звичайно, є
    випадки захворювання. У мене таке відчуття, що це лише вершина айсберга. Чи знаєте ви хто серед органів влади
    запитує їх про життя і, особливо, про документи, щоб оштрафовувати?
    Поліція. Це єдина державна установа, яка постійно присутня у житті цих людей.


    Незважаючи на це, у 2020 році багато неурядових організацій
    намагалися бути постійно присутніми в житті людей, які цього потребують. Серед
    них – Асоціація Сенека за
    посередництвом проєкту Наші бабусі та дідусі, яка з початку введення режиму про надзвичайний стан в березні доставляє пакети продуктів суворої необхідності
    людям похилого віку, які живуть поодинці
    або ізольовані вдома. З часом кількість бенефіціарів збільшилась, і тепер волонтери програми Наші бабусі і
    дідусі охоплюють 50 населених пунктів з усієї Румунії, особливо в сільських районах. Тільки
    у грудні було доставлено 600 пакунків продуктів харчування та засобів гігієни на
    основі пожертв, які, примножилися, за
    словами Анастасії Стайку, представника асоціації, яка нагадує нам, як усе почалося: Спочатку ми подумали,
    що допоможемо людям похилого віку, яким не дозволяли виходити з дому через карантин. Але на місцях ми виявили, що є
    багато людей, які просто нікого не мають. Або якщо їм дозволяють виходити на
    вулицю, іноді вони не мають фінансових можливостей робити покупки. З самого
    початку ми зосередилися на ізольованих
    місцях, і усиновили цих ізольованих бабусь і дідусів. А наші
    волонтери опікуються ними з березня.


    Але у цих бабусь і
    дідусів також є потреби … нематеріальні, каже Анастасія Стайку: Душевні потреби такі ж, як і у нас всіх. Найбільший страх- це страх самотності. І пандемія загострила цей страх. Не думаю, що є хтось, хто не страждав
    би від нестачі людського тепла або
    зайвих обіймів. Але знайте, що за цей період багато людей стали щедрішими,
    відвертими, і через цей проєкт «Наші бабусі і дідусі» трохи
    зміниться. У 2021 році ми разом з Національним музеєм
    сучасного мистецтва задумали проєкт. Працівники музею проводять різні майстер-класи для дітей, а в чимало дітей немає бабусь і дідусів. Через це вони
    висловили намір усиновити бабусь і дідусів. А перед Різдвом ми навіть вручили від них перші листи бабусям і дідусям і
    побачимо, хто з цих літніх людей захоче листуватися з дітьми. Як результат, у пакунках, крім харчових
    продуктів, також будуть і листи.


    Незалежно від ситуації, що склалася внаслідок пандемії, як
    Асоціація Карусель, так і програма Наші бабусі та дідусі
    продовжуватимуться в 2021
    році, щоб полегшити життя тим, хто перебуває в стані надзвичайної вразливості.

  • Мобілізація громадськості в часи пандемії

    Мобілізація громадськості в часи пандемії




    Пандемія, викликана новим коронавірусом, як відомо, призвела до трагедій у
    всьому світі. Але призвела вона, також, до зміцнення людської солідарності та співпраці. У
    Румунії багато неурядових асоціацій та громадських чи приватних ініціатив
    підтримують вразливі сфери діяльності та людей, які найбільше постраждали від
    соціально-економічних наслідків пандемії. Прикладом може бути Фонд для надзвичайних
    ситуацій для лікарень, створений на самому початку кризи румунською асоціацією
    «Рятуйте дітей» – асоціацією, яка вже багато років співпрацює з пологовими будинками та
    медичними установами.

    Тепер гроші, пожертвувані компаніями
    та приватними особами до цього фонду, спрямовуються до тих, хто бореться в першій лінії з цим вірусом, – каже Штефанія Мірча, представник
    організації «Рятуйте дітей»: «Румунська медична
    система вступила в цю боротьбу з уразливими місцями, про які ми всі знаємо,
    тому тим більше нам потрібно було бути відповідальними та солідарними. Життя
    кожного залежить від лікарів, які перебувають на барикаді, а лікар без захисту ставить
    у небезпеку себе та оточуючих. Лікар і медперсонал, на жаль, найбільш уразливі
    до цього вірусу, тому що вони не залишаються вдома. Вони знаходяться у першій
    лінії боротьби з пандемією, яка, як ми знаємо, вже забрала стільки життів у
    світі. І без захисних засобів та медичного обладнання вони не можуть врятувати
    нас або себе. Ми отримуємо запити від лікарів з країни, яким потрібні медичні
    чи захисні засоби. Ми записуємо запити в реєстр і намагаємося дістатися туди із
    пожертвуваннями, де є найбільша потреба.»




    Пожертвування можна здійснювати через банківський рахунок, відкритий
    спеціально для цього фонду для
    надзвичайних ситуацій, а також через
    SMS. Поки що подарована сума сягнула близько 500.000 євро, з яких було придбано
    близько 135.000 захисних
    засобів та обладнання. 35 медичних
    закладів та 74 кабінети сімейної медицини у 17 повітах
    скористалися допомогою асоціації «Рятуйте дітей». А пожертви складалися з вентиляторів,
    портативної ультразвукової системи, дезінфекційних пристроїв, засобів для
    чищення та дезінфекції салонів та операційних залів,
    рукавичок, шапок, спецодягу, захисних
    козирків. Також були подаровані три інкубатори для
    недоношених дітей, а також дезінфікувальні речовини. Але, мабуть, найбільш цікавим аспектом цієї кампанії була мобілізація звичайних людей.
    Із загальних пожертв 92.000 євро надійшли від фізичних осіб. Штефанія Мірча: «Надзвичайним є те, як фізичні люди
    зрозуміли, що потрібна солідарність. Навіть один із лікарів, з якими ми
    працюємо, звернувся із закликом до своїх пацієнтів, і люди почали пожертвувати
    від найменшої до найбільшої суми, щоб допомогти медичній системі. Це вражаюче. Вс
    більше голосів стверджують, що ми переживаємо кризу, що подібна на війну. Тому
    потреба в людяності була дуже великою. У кризові періоди люди стрибають на
    допомогу іншим, і ми від щирого серця дякуємо тим, хто підтримував нас, і
    закликаємо людей продовжувати брати участь та пожертвувати незалежно від рівня
    та форми їх внеску.»





    Літні люди, особливо нужденні та
    самотні, також входять до групи ризику в цей період. І Асоціація SNK, завдяки
    своїм проектам «Seneca Ecologos» і «Видавництво Seneca», першому зеленому
    видавництву в Румунії, робить у часи
    пандемії те, що робила раніше: просуває відповідальність, на
    цей раз по відношенню до людей похилого віку через програму Наші бабусі і
    дідусі. Ми безпечно даруємо та доставляємо продукти харчування і гігієнічні засоби
    вразливим людям похилого віку, – є девізом, з яким стартувала ця
    програма. Спочатку, задуманий лише на один місяць, проект розширився, тому що,
    приходячи на допомогу літнім людям, асоціація «Seneca» виявила інших
    вразливих людей, таких як заробітчан, самотніх матерів, безробітних або осіб з технічному безробітті.

    Тому потрібні були пожертвування від компаній та громадян, -
    каже Анастасія Стайку, представниця Асоціації SNK: «У
    перший місяць ми допомогли 85 літнім людям, а зараз ми допомагаємо семистам 700
    людям, з 24 повітів та понад 30 місцевостей. Ми, звичайно, надаємо допомогу і столичним
    жителям, але також намагаємося дістатися і до менш доступних місць нашої країни.
    Тільки у перший місяць проект працював повністю лише за кошти Асоціації. Потім,
    коли ми оголосили, що хочемо продовжити допомагати, до нас приєдналися багато
    людей, тисячі людей із Громади «Declic», які
    пожертвували суми грошей. Мені здається надзвичайним, що ці люди вирішили
    поділитися своїм з іншими. Їх пожертви досягли суми майже 80.000 євро, за
    допомогою якої ми можемо допомагати приблизно 700 людям на місяць. У нас є
    тижневий план, і ми не маємо лише окремі випадки. Наприклад, ми допомагаємо 250
    людям у 15 центрах для людей похилого віку в Джурджу (південь). Теж у Джурджу
    ми робили подарунки дитячим будинкам та будинкам для людей з обмеженими
    можливостями. Все, що ми отримали, дуже допомагає нам, щоб допомагати далі.»




    Щотижня волонтери SNK приносять своїм
    бенефіціарам три індивідуальні пакунки з продуктами харчування та гігієнічними засобами (олію, молоко, хліб,
    баночки з бульйоном, моркву, лимони, зубну пасту, мило та кухонні рушники). І проект може
    продовжуватися навіть після закінчення надзвичайного стану та поступового
    зняття обмежень, повідомляє нам Анастасія Стайку: «Поки наші ресурси
    дозволяють нам, ми будемо продовжувати. Однак ми сподіваємося, що
    рішення знайдуться і на державному рівні через кілька місяців. Усі приватні ініціативи
    взаємодопомоги цього періоду – це щит, який захищає найуразливіших осіб у
    кризовий час, але ми сподіваємось, що згодом влада втрутиться зробити свою
    справу.»





    До цього часу солідарність, яку проявляють приватні
    донори в цих випадках, залишається одним із позитивних речей цього надзвичайно важкого періоду.

  • Догляд на дому

    Догляд на дому




    Догляд на дому за літніми людьми є не менш
    важливим і проблемним, ніж догляд за маленькими дітьми. І як у випадку останніх,
    вибір людини, яка дбає про них, без родини, має дуже велике значення. Цей
    аспект є не менш важливим і для осіб, які займаються доглядом на дому.

    Це
    насправді окрема професія, що входить до категорії домашньої праці, визначення
    якої знаходимо в Конвенції (189) Міжнародної організації праці (МОП) про гідну
    працю для домашніх працівників, міжнародний документ, спрямований на
    забезпечення захисту цих працівників і відстоювання їх права на гідну працю.

    Щоб
    дізнатися, як виглядає робочий день домашнього працівника ми поговорили з
    Анішоарою, яка вже має майже 18-річний досвід роботи. У даний час вона
    піклується про трьох літніх людей, до яких йде щоденно і у яких проводить
    кілька годин. Я допомагаю їм приймати медикаменти, робити покупки, йду з ними
    до лікаря, перу, готую їжу, прибираю.






    Незважаючи на існування Конвенції МОП 189 про
    гідну працю для домашніх працівників професія Анішоари не узаконена у всіх
    європейських державах. А там, де деякі аспекти перебувають під захистом закону,
    реальність іноді оминає правила. Анішоара пояснює. Я працювала в компанії, яка
    мала контракт з одним районом столиці. Там я мала трудову книжку, але мерія не
    мала коштів для оплати працівників цієї компанії. Я залишилася без роботи.
    Сьогодні я працюю, але на самостійній основі. А літні люди, які не можуть
    дозволити собі оплатити домашнього працівника залишилися без допомоги.




    Ця ситуація демонструє вразливість як домашніх
    працівників, так і бенефіциарів домашнього догляду. Ті, чиї родини не можуть
    дозволити собі платити за послуги домашнього працівника залишаються без
    сторонньої допомоги, якщо місцева влада не підтримує їх через спеціалізовані компанії.
    У свою чергу, домашні працівники повинні іноді працювати без документів, тобто
    без захисту трудових прав працівників, передбачених у трудовому праві.
    Анішоара розповідає: Я не маю трудової книжки, не можу платити соціальне і медичне
    страхування. Вже багато років я не зверталася до лікаря, хоча мала б, бо страждаю
    на гіпертонію, маю й інші проблеми зі здоров’ям…




    Детальніше
    про правову ситуацію та про
    реальний стан речей, в роботі осіб які, займаються доглядом на
    дому розповідає Родіка Кечуле, заступник гуманітарної організації Habilitas, що займається підготовкою осіб, які доглядають за людьми похилого віку. Професія домашнього працівника включена до Кодексу
    законів про працю Румунії під назвою Доглядач за
    літньою людиною. Передбачено, також 1-й рівень кваліфікації
    для цієї професії – 360 годин навчання: 240 годин практики і
    120 годин теорії. У дійсності
    багато людей не мають необхідної кваліфікації, працюють на дому в приватному порядку, не маючи трудових відносин з якоюсь компанією або з органами державної влади чи місцевого самоврядування. Ми не маємо чіткої інформації скільки з них працюють на законних підставах, багато хто з них працює в так званому тіньовому сегменті ринку праці.





    Можливим рішенням для захисту прав домашніх
    працівників та їх бенефіціарів є ратифікація Конвенції 189 Міжнародної
    організації праці. Принаймні такою є позиція Європейського
    соціально-економічного комітету, який нещодавно прийняв рекомендаційне рішення,
    в якому закликає держави-члени ЄС ратифікувати цю конвенцію. Думітру Форня,
    член Європейського соціально-економічного комітету говорить про переваги
    вдосконалення законодавства з питань регулювання догляду на дому. Ця Конвенція
    дуже важлива. До тепер лише кілька держав її ратифікували: Бельгія, Ірландія,
    Португалія, Німеччина, Фінляндія і Швейцарія. З часом до них приєднаються й інші
    країни, це будучи обов’язковою умовою для продовження будь-яких серйозних
    обговорень легалізації ситуації та повернення гідності цим людям. Ця сфера
    видається маргінальною. Але якщо подивитися на реальну ситуацію старіння
    населення і потреби медичної допомоги, ця сфера набуває все більшого значення.
    Усі ці питання розглядаються як маргінальні аспекти соціального регулювання. А
    ми зараз намагаємося повернути гідність працівникам в цьому секторі.




    Крім того, чітке законодавче регулювання цієї
    сфери сприятиме забезпеченню кращого
    захисту літніх людей. Родіка Кечуле: Важливо, щоб домашній працівник мав
    трудові відносини з певною компанією або органом місцевої влади, оскільки люди
    похилого віку можуть стати жертвами зловживань. Без документів ніхто не може
    втручатися, ні соціальні, ні трудові інспектори. Ми не можемо знати, що
    відбувається між доглядачем і літньою особою, в якої він багато часу працює.
    Домашній працівник може бути виснажений роботою, тому що ніхто його не замінює,
    він не має відпустки, його робота не регулюється нормами трудового права.
    Бувають випадки приниження та насильства над літніми людьми, які не можуть себе захистити. Тому ратифікація цієї Конвенції має важливе значення. Якби всі ці
    домашні працівники, працювали на законних підставах, вони б представляли собою дуже
    важливу для Румунії робочу силу.




    В очікуванні кращого регулювання, Анішоара і всі, хто
    перебуває в подібній ситуації, а також бенефіціари їхньої роботи, які також знаходяться
    в стані невизначеності, продовжують допомагати один одному, як можуть.

  • Пакет заходів боротьби з бідністю  в Румунії

    Пакет заходів боротьби з бідністю в Румунії

    Уряд Румунії представив пакет заходів по боротьбі з
    бідністю в країні, який фінансуватиметься за рахунок коштів державного бюджету
    та європейських коштів у розмірі понад мільярд євро, – повідомив речник уряду Дан Сучу.

    Прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош сказав, що пакет
    заходів стосується всіх людей, кому загрожує бідність. Він привернув
    увагу на те, що в Румунії є дуже багато людей, які живуть за межею бідності, з
    яких 1,7 мільйонів дітей. Найвищий рівень бідності спостерігається у сільських
    регіонах. Дачіан Чолош нагадав, що існує національна стратегія по боротьбі з бідністю, але виконавча влада
    не хоче, щоб вона залишилася тільки на папері.




    За словами прем’єр-міністра, вищезгаданий план повинен
    бути здійснений в кілька етапів, щоб допомогти цим особам від народження та до кінця життя. Дачіан Чолош: При
    народженні ми повинні переконатися в тому, що крім відповідної медичної допомоги, всі
    діти будуть зареєстровані. Для дітей дошкільного віку ми хочемо покращити національну
    програму Кожній дитині – місце у дитячому садку кількома заходами, які
    передбачають надання допомоги для купівлі приладдя, одягу та вітамінів.

    Для
    школярів, прем’єр-міністр ствердив, що розглядає можливість розвитку за кошти з європейських фондів різних програм, як наприклад Другий шанс, а для юнаків, які полишили школу і не можуть знайти місце праці, уряд хоче розвинути програми, які
    допоможуть їм професійно інтегруватися в суспільство або продовжити навчання.

    Уряд подумав і про людей віком понад 65 років. Дачіан
    Чолош: Для людей похилого віку ми вирішили розробити програму під назвою
    Бабусі і дідусі нашого суспільства, таким чином, щоб літні особи, які можуть доглядати за дітьми робили це в організованих рамках.

    Інші ініціативи
    для літніх осіб мають на увазі створення
    багатофункціональних громадських центрів, забезпечення гарантій для літніх
    працівників, фінансування домашнього догляду за літніми людьми. Пакет також
    включає програми для запобігання залишення немовлят у пологових будинках, а для
    малозабезпечених сімей надання соціального житла або грантів для ремонту
    помешкань, також пропонується пакет фінансового стимулювання для поденників,
    гарантування мікрокредитів з більш низькими процентними ставками для
    підприємців, які працюють у малорозвинених регіонах.

    Пакет, який передбачає
    47 заходів по боротьби з бідністю, буде
    докладніше представлений наступного тижня, а потім він буде обговорюватися і з представниками неурядових організацій, академічних кіл, органів місцевої влади,
    мерів та з особами, для яких створюються ці програми.

  • Догляд за літніми людьми

    Догляд за літніми людьми

    27,5% літніх румунів старших 65 років (майже 900 000 людей) живуть в умовах крайньої бідності, у порівнянні з європейським середнім показником, який складає 7%. І, з цих літніх людей, кожен пятий потребує догляду вдома, але тільки 0,23% отримують таку допомогу. Це строга статистика, мало відома широкому загалу, і може тому важко змиритись з нею. Більше того, представники неурядових асоціацій, що забезпечують догляд цим людям стверджують, що в той час як понад 350 000 людей в Румунії потребують догляду вдома, із загального бюджету соціального забезпечення та міністерства, в 2012 році отримали гроші на догляд вдома тільки 29 306 людей.



    У таких умовах, неурядові організації обєднали свої зусилля, щоб компенсувати якнайбільше брак державних коштів. Послухаємо Дойну Крингашу – виконавчого директора Карітас Румунія: “Карітас Румунія, два роки тому, почала створення платформи для неурядових організацій, що надають медичні та соціальні послуги для літніх людей. За короткий час нам вдалося зібрати 57 неурядових організацій з різних країн, які приєдналися до цієї неформальної мережі. 81% організацій-членів SeniorNet повідомляють про стійке зростання попиту на догляд вдома. На жаль, не всі прохання задовольняються, тому що є деякі невідповідності в наданні соціальних послуг в Румунії.”



    Хоча в даний час працюється над картою потреб літніх людей, щоб побачити саме якими вони є, і в яких регіонах країни необхідне найбільш термінове втручання, вже можна виділити ряд потреб. Залежно від них, неурядові організації надають, зокрема, наступні послуги: догляд вдома, психологічне консультування, соціальну допомогу, догляд за хворими, допомогу у різних домашніх справах, які літні люди не можуть самі виконувати. Багато з проблем виникають з бідності, але й від самотності.



    Деякі літні люди забуті родиною, інші живуть синдром “дітей, що поїхали працювати за кордон”, як багато дітей живуть без батьків, які стали заробітчанами. Дойна Крингашу: “Вони, як правило, літні люди, які живуть самі, тому що вони не мають членів сімї — бездітні, вдови і вдівці або їх покинули діти. Або через хворобу втратили свою незалежність, і не в змозі вирішити повсякденні питання, від особистої гігієни до відвідування лікаря, щоб отримати лікування. Також слід зазначити, що Румунія стикається з підвищеною еміграцією молодого населення. Це означає, що в сільській місцевості залишились переважно люди похилого віку, які не мають підтримки з боку сімї або від місцевої влади.”



    З іншого боку, багато пенсіонерів взяли свою долю в свої руки і створили свої власні структури з надання допомоги. Прикладом може бути Будинок взаємодопомоги пенсіонерів “Людяність“. З 1 400 000 членів на національному рівні та 35 400 в Бухаресті і прилеглих районах, ця установа функціонує за допомогою членських внесків, спонсорства і малого бізнесу, прибуток якого використаний для потреб пенсіонерів. У одному з найбідніших районів столиці знаходиться одне з приміщень Будинку “Людяність“, містечко літніх людей з невеликим магазином, майстернею з пошиття та ремонту взуття, перукарня, аптека, медичні кабінети.



    Все за помірними цінами, без надбавок, запевняє нас Георге Кіору голова Національної федерації Будинків взаємодопомоги пенсіонерів, який розповідає, скільки вносять вони, щоб мати доступ до цих послуг: “Йдеться про внесок кожного члена. Коли виходить з асоціації йому повертаються внески. Крім членських внесків, вони платять 3 леї щомісяця, 70% використовуються для похорону, а решта для інших потреб. Внесок залежить від розміру пенсії. Але з самого початку кожен член платити 20 леїв. Після цього члени можуть позичати зі спільного фонду залежно від внесків. А процентні ставки від 1% до 14%.”



    Хоча магазин, майстерні та медичні кабінети призначені людям, які можуть рухатися, Будинок “Людяність” подумав і про тих, хто не може рухатись та організовував програми для них. Георге Кіору: “Є випадки, коли пенсіонери не були в їхньому житті до лікаря, і ми відправляємо лікаря до них. Ми організуємо медичні каравани, які йдуть у села. У сільській місцевості, старі люди забуті і покинуті. Хліб і продукти харчування доставляємо і людям, які не можуть пересуватись. Інший проект включає в себе договір з UnitedAway за участю 100 пенсіонерів, які приковані до ліжка, яким надсилаємо продукти харчування, засоби гігієни, фельдшерів, стоматолога і працівників які доглядають за ними вдома. Останні рідкісні люди, тому що вони готуються у нас, а потім їдуть працювати за кордон. Держава нам ні в чому не допомагає.”



    У даний час уряд працює над національною стратегією по захисту літніх людей, яку слід значно покращити, згідно Дойні Крингашу: “Тепер це питання винесено на громадське обговорення Міністерством праці та соціального захисту. Винесена на громадське обговорення і Національна стратегія щодо заохочення активного старіння і захисту літніх людей. Ми вітаємо цю ініціативу, але аналізуючи проект ми знайшли дуже багато недоліків. Наприклад, просувається активне старіння, але не йдеться нічого про умови в яких проживає більшість літніх людей.”



    До прийняття цієї стратегії, неурядові організації шукають незалежні джерела фінансування або освоюватимуть європейські кошти, що виділяються на період 2014-2020 рр.