Tag: ліцей

  • Візит делегації вчителів з Сучави до боянського ліцею «Лідер» (повтор)

    Візит делегації вчителів з Сучави до боянського ліцею «Лідер» (повтор)

    Делегація вчителів Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску здійснила 5 червня 2024 року візит до Боянського ліцею «Лідер» імені Іона Некулче Чернівецької області, Україна. Вчителі з Румунії взяли участь у мистецькій програмі «Прощавай, початкова школо!» четвертокласників Боянського ліцею, в уявній подорожі історією населеного пункту та Боянського ліцею, відвідали жіночий монастир «Різдво Богородиці», церкву «Успіння Пресвятої Богородиці» та музей церкви. З цієї нагоди був відновлений протокол про співпрацю. 

    Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску подає деталі про візит до України та про співпрацю між двома навчальними закладами: «Ця зустріч є частиною освітнього проєкту співпраці «Сусіди у об’єднаній Європі», ціллю якої є багатостороння співпраця між цими двома навчальними закладами. Сучавська делегація складалася з вчителів Сучавського коледжу:  Попеску Анамарія, Мартіняк Делія, Лумініца Штефенел, Гопулеле Марчела, Дівісевич Ана-Марія, Тимофічук Ана-Марія, Діана Сірецян, у супроводі директора, проф. д-р. Сільвія-Коріна Нуцу. Візит включав участь у емоційній художній програмі під назвою «Прощавай, початкова школо!», у якій виступали учні IV-го класу та фольклорний гурт «Надія», під керівництвом вчительки Олени Тома. В рамках заходу був відновлений протокол про співпрацю між Сучавським Національним коледжем ім. «Міхая Емінеску» та Боянським ліцеєм «Лідер» імені Йона Некулче, а делегація робила духовні зупинки у боянському жіночому монастирі «Різдво Богородиці», де знаходиться чудотворна ікона Святої Діви, та у Церкві «Успіня Богородиці», яка була побудована нащадками книжника Іоана Некулче. Тут вчителі відвідали музей церкви та вшанували пам’ять Іраклія Порумбеску, який служив у цьому святому місці. У заході брали участь представники місцевої адміністрації, румунської громади Чернівецької області та румунської дипломатії в Україні, в тому числі Ніколає Дан Константін, Консул/Повноважний міністр Генерального Консульства Румунії в Чернівцях, Ольга Остафій, методист Центру Якості Знань, Департаменту Освіти та Науки Чернівецької Військової Обласної Адміністрації, Василь Бабі, заступник мера комуни Боян, Марія Тоаке-Андрієш, публіцист та есеїст з Чернівецької області, голова товариства «Румунські Пані». Вся аудиторія була свідком уявної подорожі історією населеного пункту та Боянського ліцею, яку представили учні школи. Я мала честь передати послання голови Сучавської Філії СУР Іллі Саучука, шкільного інспектора української меншини в Сучавському Повітовому Інспектораті Освіти, підкресливши відкритість організації до співпраці та підтримки освітніх заходів. Після попереднього візиту делегації боянського ліцею «Лідер» до Сучави, вони милувалися муралом на стіні бібліотеки ліцею, який є символом солідарності з українським народом. На знак взаємності на стіні Боянського ліцею було намальовано картину, що символізує мир, злагоду та дружбу між нашими сусідніми народами. Обмін досвідом став важливим кроком у зміцненні відносин між двома громадами, продемонструвавши взаємну прихильність до плідної та довготривалої співпраці у галузі освіти.»

    Директорка Боянського ліцею «Лідер» імені Йона Некулче Світлана Гавка зазначила, що відновлення протоколу є дуже важливим для учнів, вчителів та місцевої громади: «Відновлення протоколу про співпрацю між Сучавським Національним Коледжем імені «Міхая Емінеску» та Боянським Ліцеєм «Лідер» імені Йона Некулче є дуже важливим як для учнів, так і для вчителів, оскільки це партнерство відкриває ряд можливостей через двосторонню співпрацю напрямку соціалізації в освітньому сегменті. Ми погодились співпрацювати на основі активно партнерства на багатьох рівнях у сфері освіти, а також культури. Плануємо реалізувати спільні освітні та культурно-оздоровчі проєкти, ділитися навчально-методичними матеріалами та педагогічною інформацією, удосконалити взаємовідносини школа-учень-батьки. Для нас  також важливим є те,  що ця співпраця дає можливість соціалізації у культурно-мистецькому сегменті.»

    Далі пані директорка Світлана Гавчка підбила підсумки візиту вчителів з Сучави до Боянського ліцею: «Враження – неймовірні. Цей візит залишив в моїй душі одну дуже сильну емоцію, яку не так просто викликати і тим більше не так просто загасити. Це натхнення. Натхнення і надалі навчати досвід колег, обмінюватися досвідом, створювати спільні проєкти і творити разом задля освіти. Я приємно була вражена посланням голови Сучавської філії Союзу українців Румунії Іллі Саучака, шкільного інспектора з питань української меншини Сучавського шкільного інспекторату, яку зачитала нам Делія Мартіняк щодо відкритості організації до співпраці та підтримки освітніх заходів, а також подарунком від СУРу для бібліотеки нашого ліцею. Користуючись нагодою, щиро дякую за це. На моє глибоке переконання візит продемонстрував взаємне прагнення до плідної та довготривалої співпраці у галузі освіти. Обмін досвідом став важливим кроком у зміцненні відносин між нашими закладами освіти, а також між двома громадами. Дякую Сільвії Корінні Нуцу, директору Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску та Делії Мартіняк за співпрацю і чудову можливість не тільки поспілкуватись, а й обмінятись досвідом.»

    Ольга Остафій, методист Центру якості освіти при Департаменті освіти та науки Чернівецької обласної військової адміністрації, яка координує діяльність закладів освіти з навчанням мовами національних спільнот, зокрема румунською мовою, та  координаторка окремих міжнародних освітніх проєктів та програм, поділилася своїми враженнями від візиту делегації вчителів з Сучави до Боянського ліцею: «Незважаючи на складну ситуацію в якій зараз перебуває Україна, у зв’язку з військовою агресією Російської федерації, міжнародне співробітництво у галузі освіти розвивається, зокрема з Румунією, яка з самого початку повномасштабного вторгнення, одна з перших простягнула щиру руку допомоги, обійняла та прихистила українців за що ми надзвичайно вдячні. Активізувалося співробітництво з Союзом українців Румунії провівши ряд консультацій 16 лютого делегація СУРу змогла відвідати місто Вижниця Вижницького району Чернівецької області, де було обговорено та підписано протокол про наміри щодо співробітництва між Вижницькою райнною радою та Сучавською філією СУРу. Я щиро зраділа коли дізналася про рішення керівників двох закладів освіти, йдеться про Боянський ліцей «Лідер» імені Йона Некулче та Сучавський національний коледж імені Міхая Емінеску оновити співпрацю у рамках освітнього проєкту «Сусіди у об’єднаній Європі». Цей проєкт був започаткований в 2007 році й тоді я була його координатором. Досягнувши домовленості 5 червня 2024 року делегація викладачів Сучавського коледжу в супроводі директорки пані Сільвії Коріни Нуцу, здійснила, як на мене, важливий візит до Чернівецької області. Зустріч стала частиною багатосторонньої співпраці , яку собі запропонували ці два заклади освіти, а головною подію візиту стало підписання оновленої угоди  про співробітництво. Пан Делія Мартіняк, викладачка Сучавського коледжу зачитала вітальний лист Ілля Саучука, голови Сучавської філії СУРу, шкільного інспектора з питань української меншини Сучавського шкільного інспекторату, та запевнила у відкритість до співпраці та підтримці освітніх заходів. У мене найприємніші враження у звязку з цим візитом. Адміністрація Боянського ліцею, вся педагогічна та шкільна родина підготували для румунської делегації насичену програму. Гості ознайомилися з традиціями навчального закладу, взяли участь  у мистецькій програмі «Прощавай початкова школо!» для учнів четвертого класу, була у захваті від виступу фольклорного ансамблю Надія (Сперанца), оглянули навчальні кабінети, здійснили уявну екскурсію, підготовлену і представлену ліцеїстами. Бояни колись були маєтком літописця Іона Некулче. Духовними зупинками були для делегації стали відвідування Боянського жіночого монастиря «Різдво Богородиці», де знаходиться чудотворна ікона Святої Діви, до місцевої церкви «Успіня Богородиці» та до музею церкви, вшанували пам’ять Ієраклія Порумбеску, який служив у цьому святому місці та погруддя якого встановлено на території церкви. У цьому заході взяли участь й представник Генерального консульства Румунії в Чернівцях Ніколає Дан Константін – Консул/Повноважний міністр, а також  представники місцевої адміністрації, румунської громади Чернівецької області, а також  Марія Тоаке-Андрієш, публіцистка та есеїстка з Чернівецької області, уродженка села Бояни, голова товариства «Румунські Пані» ( Doamnele române), яка презентувала серію своїх книг про історію Боян. Не можу не сказати ще про такий нюанс під час попереднього візиту до Сучави у січні 2023 року ми милувалися муралом, який прикрашає стіну бібліотеки Сучавського ліцею і є символом солідарності з українським народом. Може ви знаєте, що це художня робота під назвою «Птахи волі і свободи» належить 15 річній Тетяні, вона родом з Одеської області та виражає надію на свободу українського народу.» 

  • Книжки українською мовою для учнів українського ліцею в Румунії

    Книжки українською мовою для учнів українського ліцею в Румунії

    Нещодавно ініціативна
    група громадських активістів Прикарпатського університету, Івано-Франківського обласного
    державного центру науково-технічної творчості учнівської молоді та Громадського
    інституту аналітики організували акцію по збору
    книг для передачі бібліотеці єдиного румунського Педагогічного ліцею імені
    Тараса Шевченка з українською мовою викладання, що діє в місті Сігету Мармацієй.
    У результаті було зібрано більше тисячі книжок дитячої і дорослої літератури. З
    огляду на те, що ліцей носить ім’я Тараса Шевченка,
    було прийнято рішення передати книги на Шевченківські свята.




    Таким чином 16 березня українська делегація рушила до Румунії. До її
    складу увійшли активіст Віталій Кодря, кандидат філологічних наук, професор мовознавства Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Ярослав Мельник, Заслужений вчитель України, письменниця, депутат Івано-Франківської обласної ради Оксана Тебешевська, письменниця, доктор філологічних наук, професор кафедри педагогіки початкової освіти педагогічного факультету ПНУ ім. В.Стефаника Ольга Деркачова.

    Усі деталі цієї акції та
    поїздки були узгоджені з директором навчального закладу Касіяном Піцурою, який
    у встановлений день чекав на гостей на румунській митниці. Однак навколо акції виник
    прикрий інцидент. Письменниця Лариса Ніцой, яка підтримала цю чудову
    ініціативу, написала на своїй сторінці у Facebook, що Румунія не дозволила
    провезти на свою територію українські книжки для української меншини. Вона
    зазначила, що українська делегація наштовхнулися на нерозуміння румунських
    прикордонників. За її словами після кількагодинних переговорів на митницю приїхав
    директор румунського ліцею з поясненнями, однак румунські прикордонники
    залишилися непохитні і вилучили книги.


    З огляду на те, що навколо цього інциденту виник чималий
    резонанс та на прохання наших слухачів і дописувачів ми спробували прояснити
    ситуацію. Тому звернулися за поясненнями до директора українського ліцею
    Касіяна Піцури, який сказав, що у дійсності все виглядало дещо інакше. Він
    зазначив, що не було ніякого інциденту, додавши, що в дійсності є звичайні
    митні процедури, які треба пройти для оформлення будь-якого вантажу. «Організація
    з Франківська дізналася, що в Румунії існує український ліцей і, до речі, мені
    шкода було почути, що вони лише зараз дізналися, адже ми існуємо вже 20 років.
    І вони захотіли подарувати українські дитячі книги для бібліотеки нашого ліцею.
    Два місяці тому вони зв’язалися зі мною, розказали про свій намір і запитали
    мене чи я згодний прийняти їхній дарунок. Я з щирого серця сказав, що так,
    але попередив їх про те, що для цього потрібно оформити деякі документи і
    попросив поцікавитися, що треба зробити в таких ситуаціях, відповідно до
    українського законодавства. Вони мене запевнили, що так і зроблять і ми
    домовилися, що 16 березня вони приїдуть з книжками до нашого ліцею. Я їх зустрів
    на кордоні, попередньо домовившись з митниками з румунської сторони. Вони мені
    сказали, що для перевезення цих книг через кордон потрібні певні документи. Я
    не знав точно, які вони мають документи, але сказав, що краще почекати доки
    вони приїдуть, перевіримо вантаж з
    книгами і все пройде нормально. Так і було, митники, щоб вирішити все скоріше
    впустили окремо їхню машину і розвантажили пакунки з книгами. Вибірково взяли
    по книжці з пакунків і перевірили чи дійсно вони відповідають з даними у списку.
    І дійсно все було в порядку. Вони все перевірили і сказали, які документи
    потрібні, але виявилося, що наявних документів недостатньо. Я мав надати
    румунській стороні протокол приймання дарунка і потім, згідно певній процедурі,
    оформити ще деякі папери. Я пояснив членам делегації в чому справа і переконав
    їх що, оскільки то була п’ятниця, у понеділок я всі документи зроблю. На
    митниці теж точно не могли сказати, що потрібно бо вони уперше стикаються з
    таким дарунком книг і теж трохи загубилися в законах, не знали точно сказати,
    але запевнили мене, що в понеділок ми
    разом розберемося і все буде вирішено. Ми домовилися залишити книги на митниці,
    а в понеділок я заберу ті книги як тільки оформимо всі документи. Так і сталося,
    зараз всі книги в ліцеї, документи оформлені і питань по цьому, думаю, що вже
    нема.»


    Касіян Піцура розповів, що на митниці ще сказали, що документи
    треба оформити таким чином, щоб з них чітко випливало, що це гуманітарна
    допомога, в протилежному випадку, відповідно до законодавства, це вважатиметься
    комерційним вантажем і треба буде сплатити митні збори. Касіян Піцура: «Такого,
    що пишуть по Фейсбуку: що румуни не
    прийняли книги, що румуни не дозволили комусь перетнути кордон – не було. І це
    можу засвідчити не тільки я, бо хтось може сказати, що я говорю неправду, а й ті
    п’ятеро осіб, які приїхали з Івано-Франківська. Вони самі бачили як до них
    гарно відносилися, я все їм перекладав, митники просто сказали, що це така процедура,
    потрібні такі-то документи, ніхто не повертав ті книги, ніхто ні на кого не
    кричав, ніхто не забирав паспорти, то фантазії окремих людей. Я просто їм сказав, що оскільки вони вже
    пізно приїхали на кордон, а на 12 годину у ліцеї був намічений концерт на честь
    гостей, я попросив митників просто зробити все скоріше, вони мене зрозуміли, подзвонили
    директорці головного управляння митниці і вони те все оформили скоріше аби
    гості встигли на концерт. Отже митники з їхньої сторони проявили всю людську
    відкритість.»


    Директор румунського ліцею з українською мовою викладання висловив шкоду з
    приводу того, що така гарна ініціатива набула великого, на жаль, негативного
    розголосу. Водночас всіх, хто й надалі хоче допомогти учням ліцею, він просить
    уважно вивчити українські нормативно-правові акти, що визначають порядок надання
    гуманітарної допомоги, щоб уникнути таких неприємних ситуацій. «Я українських
    законів не знаю, але можу сказати наступне: якщо хочете таке добро зробити для
    українського ліцею, поцікавтесь, що кажуть українські закони, попередьте мене,
    оскільки я вже знаю, що кажуть румунські закони. Щоб зробити це, оскільки
    Румунія є країною Європейського Союзу, а Україна ні, треба пройти певну процедуру на кордоні. Можу,
    зі свого боку сказати, що ті, хто хоче це зробити, мають повідомити МЗС у
    Києві, МЗС має надати документ, вони мають зв’язатися з Посольством України в
    Бухаресті та повідомити про те, що хочуть приїхати до ліцею з дарунком книг, а
    з нашого боку той акт про приймання дарунку, то все вирішується тут в ліцеї.
    Водночас я хочу передати Україні, що в Румунії вже 20 років існує цей ліцей і
    мені дуже прикро, що деякі особи, які вважаються на вищому рівні, лише місць
    тому, два місяці тому дізналися, що в Румунії існує український ліцей. Ми вже
    20 років існуємо.»

    Нагадаємо, що український ліцей був заснований восени 1944 року, коли у ньому вчилися 22 учні, а директором був Павло Кушнір. З 1964 року комуністичний режим ліквідував майже всі школи з українською мовою навчання, що призвело до занепаду освіти українською мовою. З 1967 по 1990 роки педагогічний ліцей не мав класів з українською мовою викладання. У 1997 році український ліцей ім. Тараса Шевченка відновив роботу як окремий навчальний заклад, що налічував 3 початкові класи, 1 гімназійний та 5 ліцейних класів. Зараз у ньому вчаться 186 учнів.

  • Український ліцей імені Тараса Шевченка відзначив 20-річний ювілей

    Український ліцей імені Тараса Шевченка відзначив 20-річний ювілей

    Український ліцей імені Тараса Шевченка в місті Сігету-Мармацієй відзначив 20-річницю від відновлення своєї діяльності. З цієї нагоди були організовані урочисті заходи, в яких взяли участь численні почесні гості: представники МЗС Румунії, Міністерства освіти Румунії, Союзу українців Румунії, Посольства України в Румунії, Української всесвітньої координаційної ради, Президентського фонду Леоніда Кучми Україна, Івано-Франківського математичною ліцею, Товариства Україна-Світ, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Верховини, Мерії міста Сігету-Мармаціей, Повітового Шкільного Інспекторату, вчителі, колишні директори, а також учні, випускники та інші представники української громади.

    Перший ліцей з українською мовою викладання був заснований у Марамуреському повіті 1944 року, коли мав лише один клас, в якому вчилися 22 учні, а директором був Павло Кушнір. У 1949 році відкривається педагогічний профіль, а наступного року ця шкільна установа отримала назву Український ліцей ім. Тараса Шевченка. 1960 року ліцей був закритий, педагогічний відділ був перенесений до румунської педагогічної школи, а теоретичний до ліцею ім. Драгоша Воде, де вони діяли як український відділ. У 1966 році був останній випуск українського відділу Педагогічної школи. З 1967 по 1990 роки педагогічний ліцей більше не мав класів з українською мовою викладання. У 1990 році у Педагогічному ліцеї було засновано український відділ і набрано IX-ий клас зі спеціальністю вчителі. У 1997 році в Сігету-Мармаціей урочисто була відновлена діяльність Українського ліцею ім. Тараса Шевченка, а директором призначено вчителя Федора Поповича.

    Союз Українців Українців Румунії фінансово підтримав проведення свята з нагоди 20-річчя від відновлення роботи Українського ліцею імені Тараса Шевченка. Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола Мирослав Петрецький поділився своїми враженнями від участі у вищезгаданому заході: Враження тільки приємні, беручи до уваги той факт, що цей ліцей у загальному розумінні є скарбом для українців Румунії. Це скарб, незважаючи на труднощі, яких зазнала наша нація. Ми почуваємо себе під захистом Божественної сили, яка допомагає нам подолати всі перепони і всилити в душі молодого покоління бажання проявляти свої здібності на сцені життя та усвідомлювати ідеали заради, яких боролися і навіть віддали своє життя наші попередники. Ми знаємо, що в Сігеті упродовж років багато українців загинуло в тюрмі і таким чином я думаю, що бодай за те треба зберігати свою рідну мову, культуру, традиції. Ми були приємно здивовані, беручи до уваги культурні події, які учні та вчителі організували. Вони представили українську майстерність, розписи на склі на кераміці, розпис писанок, була організована виставка-ярмарок традиційних українських страв, з кожного села були специфічні страви приготовлені вчителями та учнями українського ліцею. Всі присутні гості куштувати ці страви. Учні представили різні стародавні танці та пісні, успадковані від дідів та прадідів.Також представили надзвичайний концерт. Всі присутні були приємно вражені.

    Нинішній директор Касіан Піцура розповів, як відбулося свято з нагоди 20-річчя ліцею: Свято пройшло, на мою думку й не лише, дуже гарно. Це було можливо завдяки і Союзу українців Румунії, який був нашим партнером фінансування. На це свято приїхало дуже багато гостей з Румунії та України. Свято мало три частини. Першою була зустріч у мерії Сігету-Мармацієй, де пройшов круглий стіл на тему Сучасні проблеми освіти рідною мовою. У цьому круглому столі взяли участь дуже багато гостей, в тому числі колишні директори, які проводили роботу протягом останніх 20 років у цьому ліцеї. Друга частина цього свята була організована у ліцеї, де наші учні мали можливість представити п’ять ательє. На стінах коридорів ліцею була висвітлена історія нашого 20-річчя виховання, тобто позакласні роботи, малюнки, дипломи та премії. Гості могли бачити нашу діяльність упродовж останніх 20 років. Третій етап свята відбувся у концертному залі Музичної школи імені Джордже Енеску, де пройшов концерт, у якому взяли участь групи учнів, які співали і танцювали. Виступили хор ліцею та різні ансамблі, які приїхали з нашої держави та України привітати нас з цим святом.

    Директор ліцею імені Тараса Шевченка Касіан Піцура представив коротенько нинішню ситуацію ліцею: У цьому навчальному році у нас записані 186 учнів. Є 8 класів: два IX, два X, два XI та два XII. У нас є педагогічний відділ де є чотири класи й теоретичний відділ де є теж чотири класи. У нас працюють зараз 19 вчителів. Всі уроки, крім румунської, проводяться українською мовою. У нас всі викладачі високо кваліфіковані. Ми сподіваємося щороку набирати більше учнів до нашого ліцею. Учні походять з українських наших сіл, які навколо Сігету: Поляни, Кривий, Рускова, Красна, Луг над Тисою, Бистрий, Вишавська Долина, Вишня Рівна, Кричунів і Ремети. Але маємо й двох учнів з Солотивна, України, які забажали продовжити навчання українською мовою у нашому ліцеї.

    Випускники ліцею імені Тараса Шевченка мають можливість продовжити навчання українською мовою на Філологічних факультетах у Бухарестському, Клузькому та Сучавському університетах, але за словами директора ліцею вони можуть продовжити навчання у інших галузях румунською мовою навчання: Наші випускники навчаються на медичному, політехнічному, філологічному, юридичному факультетах, в Поліцейській Академії, Військовій Академії, румунською мовою. Тому що ще не існує Протоколу про співпрацю між Міністерствами освіти Румунії та України, наші діти поки що не мають можливості вчитися в Україні.

    Протягом часу учні ліцею імені Тараса Шевченка здобули гарні результати у навчанні та у позашкільних заходах, стверджує директор Касіан Піцура: Кожного року є результати і кожного року Міська рада організує зустріч з олімпійцями і нагороджує їх фінансово. Можу сказати, що у місті Сігету-Мармацієй ми займаємо третє місце щодо кількості дітей, які премійовані за отримані результати на національних та міжнародних олімпіадах. Є учні які мають гарні результати, є і учні, які мають менш гарні результати. Ми працюємо зі всіма учнями і ми хотіли б залучати добрих учнів до нашого ліцею. Але це є так би мовити трошки боротьба з батьками та вчителями, щоб вони пояснювали дітям, що у них є майбутнє якщо поступають до нашого ліцею. Але кожного року ми стараємось представити наш ліцей по всіх селах, у школах. Наша мета і наша мрія така, щоб цей український ліцей був для всіх українців Румунії, тобто ми хотіли б приймати до нас і тих учнів, які живуть у Банатах, Сучаві, Тульчі, у Сату-Маре, Араді, щоб вони тут навчалися і поверталися додому підготовлені до педагогічної праці. У нас дуже багато проектів, наприклад вже сьомий випуск великодніх звичаїв румунів та нацменшин, які проживають у Румунії. Потім на Свято Миколая розгортаємо такий благодійний проект, який включає й інші школи з Сігету і не лише, коли збираються продукти та різні речі для дитячих будинків. Потім є проекти з нагоди Дня Шевченка, Дня Емінеску та інші позашкільні проекти.

    Союз українців Румунії останнім часом приділяє все більшу увагу українському навчанню в Румунії, стверджує Микола Мирослав Петрецький: Союз Українців Румунії в останній рік організував спільні події з ліцеєм імені Тараса Шевченка і не тільки, але повертаючись до ліцею можна сказати що і нинішня подія відбулася за фінансове сприяння СуР. Я сподіваюся, що і надалі, якщо такі події будемо проводити, надихати молоде покоління записуватися в ліцей імені Тараса Шевченка, я думаю, що як ліцей, так і українці Румунії будуть вигравати з цього. Ми запропонували на Нараді вчителів українців з Румунії у місті Клуж-Напока, щоб з кожного повіту обирати найкращих учнів, які б вчилися в Українському ліцеї, таким чином будемо забезпечувати кількість необхідних вчителів й у інших повітах. Ми також організуємо разом з Міністерством освіти та будемо організувати й з Посольством України в Румунії екскурсії й табори для дітей, які вчаться в українському ліцеї. Вони будуть відвідувати місто Бухарест, Посольство України в Бухаресті.Також, будемо організувати табори в Україні та інших каїнах, разом з урядом Румунії, щоби заохотити дітей поступати в цей ліцей та щоб вони зрозуміли чому для нас всіх дуже важливо, щоб вони вчилися рідною мовою. Ми підписали угоду з Івано-Франківською держадміністрацією, куди ми плануємо висилати учнів для того, щоб поступати до університетів, де вони могли б навчатися всі предмети українською мовою. Міністерства освіти Румунії та України ведуть серйозні переговори вже кілька років, для того щоб підписати угоду про співпрацю. Таким чином я думаю, що проблеми будуть розв’язані бодай частково, але це буде кроком вперед. Звичайно всі проблеми не можна подолати за один рік, за два роки, ці проблеми розв’язуються поступово і я думаю, що за останній рік з половиною ми зробили чимало кроків для того щоби розв’язати бодай частину з тих проблем, з якими стикається українська меншина щодо навчання в Румунії.

  • Український ліцей імені Тараса Шевченка відзначив 20-річний ювілей

    Український ліцей імені Тараса Шевченка відзначив 20-річний ювілей

    Український ліцей імені Тараса Шевченка в місті Сігету-Мармацієй відзначив 20-річницю від відновлення своєї діяльності. З цієї нагоди були організовані урочисті заходи, в яких взяли участь численні почесні гості: представники МЗС Румунії, Міністерства освіти Румунії, Союзу українців Румунії, Посольства України в Румунії, Української всесвітньої координаційної ради, Президентського фонду Леоніда Кучми Україна, Івано-Франківського математичною ліцею, Товариства Україна-Світ, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Верховини, Мерії міста Сігету-Мармаціей, Повітового Шкільного Інспекторату, вчителі, колишні директори, а також учні, випускники та інші представники української громади.

    Перший ліцей з українською мовою викладання був заснований у Марамуреському повіті 1944 року, коли мав лише один клас, в якому вчилися 22 учні, а директором був Павло Кушнір. У 1949 році відкривається педагогічний профіль, а наступного року ця шкільна установа отримала назву Український ліцей ім. Тараса Шевченка. 1960 року ліцей був закритий, педагогічний відділ був перенесений до румунської педагогічної школи, а теоретичний до ліцею ім. Драгоша Воде, де вони діяли як український відділ. У 1966 році був останній випуск українського відділу Педагогічної школи. З 1967 по 1990 роки педагогічний ліцей більше не мав класів з українською мовою викладання. У 1990 році у Педагогічному ліцеї було засновано український відділ і набрано IX-ий клас зі спеціальністю вчителі. У 1997 році в Сігету-Мармаціей урочисто була відновлена діяльність Українського ліцею ім. Тараса Шевченка, а директором призначено вчителя Федора Поповича.

    Союз Українців Українців Румунії фінансово підтримав проведення свята з нагоди 20-річчя від відновлення роботи Українського ліцею імені Тараса Шевченка. Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола Мирослав Петрецький поділився своїми враженнями від участі у вищезгаданому заході: Враження тільки приємні, беручи до уваги той факт, що цей ліцей у загальному розумінні є скарбом для українців Румунії. Це скарб, незважаючи на труднощі, яких зазнала наша нація. Ми почуваємо себе під захистом Божественної сили, яка допомагає нам подолати всі перепони і всилити в душі молодого покоління бажання проявляти свої здібності на сцені життя та усвідомлювати ідеали заради, яких боролися і навіть віддали своє життя наші попередники. Ми знаємо, що в Сігеті упродовж років багато українців загинуло в тюрмі і таким чином я думаю, що бодай за те треба зберігати свою рідну мову, культуру, традиції. Ми були приємно здивовані, беручи до уваги культурні події, які учні та вчителі організували. Вони представили українську майстерність, розписи на склі на кераміці, розпис писанок, була організована виставка-ярмарок традиційних українських страв, з кожного села були специфічні страви приготовлені вчителями та учнями українського ліцею. Всі присутні гості куштувати ці страви. Учні представили різні стародавні танці та пісні, успадковані від дідів та прадідів.Також представили надзвичайний концерт. Всі присутні були приємно вражені.

    Нинішній директор Касіан Піцура розповів, як відбулося свято з нагоди 20-річчя ліцею: Свято пройшло, на мою думку й не лише, дуже гарно. Це було можливо завдяки і Союзу українців Румунії, який був нашим партнером фінансування. На це свято приїхало дуже багато гостей з Румунії та України. Свято мало три частини. Першою була зустріч у мерії Сігету-Мармацієй, де пройшов круглий стіл на тему Сучасні проблеми освіти рідною мовою. У цьому круглому столі взяли участь дуже багато гостей, в тому числі колишні директори, які проводили роботу протягом останніх 20 років у цьому ліцеї. Друга частина цього свята була організована у ліцеї, де наші учні мали можливість представити п’ять ательє. На стінах коридорів ліцею була висвітлена історія нашого 20-річчя виховання, тобто позакласні роботи, малюнки, дипломи та премії. Гості могли бачити нашу діяльність упродовж останніх 20 років. Третій етап свята відбувся у концертному залі Музичної школи імені Джордже Енеску, де пройшов концерт, у якому взяли участь групи учнів, які співали і танцювали. Виступили хор ліцею та різні ансамблі, які приїхали з нашої держави та України привітати нас з цим святом.

    Директор ліцею імені Тараса Шевченка Касіан Піцура представив коротенько нинішню ситуацію ліцею: У цьому навчальному році у нас записані 186 учнів. Є 8 класів: два IX, два X, два XI та два XII. У нас є педагогічний відділ де є чотири класи й теоретичний відділ де є теж чотири класи. У нас працюють зараз 19 вчителів. Всі уроки, крім румунської, проводяться українською мовою. У нас всі викладачі високо кваліфіковані. Ми сподіваємося щороку набирати більше учнів до нашого ліцею. Учні походять з українських наших сіл, які навколо Сігету: Поляни, Кривий, Рускова, Красна, Луг над Тисою, Бистрий, Вишавська Долина, Вишня Рівна, Кричунів і Ремети. Але маємо й двох учнів з Солотивна, України, які забажали продовжити навчання українською мовою у нашому ліцеї.

    Випускники ліцею імені Тараса Шевченка мають можливість продовжити навчання українською мовою на Філологічних факультетах у Бухарестському, Клузькому та Сучавському університетах, але за словами директора ліцею вони можуть продовжити навчання у інших галузях румунською мовою навчання: Наші випускники навчаються на медичному, політехнічному, філологічному, юридичному факультетах, в Поліцейській Академії, Військовій Академії, румунською мовою. Тому що ще не існує Протоколу про співпрацю між Міністерствами освіти Румунії та України, наші діти поки що не мають можливості вчитися в Україні.

    Протягом часу учні ліцею імені Тараса Шевченка здобули гарні результати у навчанні та у позашкільних заходах, стверджує директор Касіан Піцура: Кожного року є результати і кожного року Міська рада організує зустріч з олімпійцями і нагороджує їх фінансово. Можу сказати, що у місті Сігету-Мармацієй ми займаємо третє місце щодо кількості дітей, які премійовані за отримані результати на національних та міжнародних олімпіадах. Є учні які мають гарні результати, є і учні, які мають менш гарні результати. Ми працюємо зі всіма учнями і ми хотіли б залучати добрих учнів до нашого ліцею. Але це є так би мовити трошки боротьба з батьками та вчителями, щоб вони пояснювали дітям, що у них є майбутнє якщо поступають до нашого ліцею. Але кожного року ми стараємось представити наш ліцей по всіх селах, у школах. Наша мета і наша мрія така, щоб цей український ліцей був для всіх українців Румунії, тобто ми хотіли б приймати до нас і тих учнів, які живуть у Банатах, Сучаві, Тульчі, у Сату-Маре, Араді, щоб вони тут навчалися і поверталися додому підготовлені до педагогічної праці. У нас дуже багато проектів, наприклад вже сьомий випуск великодніх звичаїв румунів та нацменшин, які проживають у Румунії. Потім на Свято Миколая розгортаємо такий благодійний проект, який включає й інші школи з Сігету і не лише, коли збираються продукти та різні речі для дитячих будинків. Потім є проекти з нагоди Дня Шевченка, Дня Емінеску та інші позашкільні проекти.

    Союз українців Румунії останнім часом приділяє все більшу увагу українському навчанню в Румунії, стверджує Микола Мирослав Петрецький: Союз Українців Румунії в останній рік організував спільні події з ліцеєм імені Тараса Шевченка і не тільки, але повертаючись до ліцею можна сказати що і нинішня подія відбулася за фінансове сприяння СуР. Я сподіваюся, що і надалі, якщо такі події будемо проводити, надихати молоде покоління записуватися в ліцей імені Тараса Шевченка, я думаю, що як ліцей, так і українці Румунії будуть вигравати з цього. Ми запропонували на Нараді вчителів українців з Румунії у місті Клуж-Напока, щоб з кожного повіту обирати найкращих учнів, які б вчилися в Українському ліцеї, таким чином будемо забезпечувати кількість необхідних вчителів й у інших повітах. Ми також організуємо разом з Міністерством освіти та будемо організувати й з Посольством України в Румунії екскурсії й табори для дітей, які вчаться в українському ліцеї. Вони будуть відвідувати місто Бухарест, Посольство України в Бухаресті.Також, будемо організувати табори в Україні та інших каїнах, разом з урядом Румунії, щоби заохотити дітей поступати в цей ліцей та щоб вони зрозуміли чому для нас всіх дуже важливо, щоб вони вчилися рідною мовою. Ми підписали угоду з Івано-Франківською держадміністрацією, куди ми плануємо висилати учнів для того, щоб поступати до університетів, де вони могли б навчатися всі предмети українською мовою. Міністерства освіти Румунії та України ведуть серйозні переговори вже кілька років, для того щоб підписати угоду про співпрацю. Таким чином я думаю, що проблеми будуть розв’язані бодай частково, але це буде кроком вперед. Звичайно всі проблеми не можна подолати за один рік, за два роки, ці проблеми розв’язуються поступово і я думаю, що за останній рік з половиною ми зробили чимало кроків для того щоби розв’язати бодай частину з тих проблем, з якими стикається українська меншина щодо навчання в Румунії.

  • Український ліцей імені Тараса Шевченка відзначає 20-річний ювілей

    Український ліцей імені Тараса Шевченка відзначає 20-річний ювілей

    Сьогодні у місті Сігету-Мармацієі (північ Румунії) відзначають 20-ту річницю з дня відновлення роботи Українського педагогічного ліцею імені Тараса Шевченка, єдиного на сьогодні в Румунії навчального закладу з українською мовою викладання всіх предметів.

    Планом урочистих заходів передбачено проведення круглого столу на тему Сучасні проблеми освіти рідною мовою.
    Учасники мали можливість ознайомитися з роботою ліцею, а також відвідати виставку-ярмарок традиційних українських страв.
    У залі імені Дж. Енеску відбувся святковий концерт за участю місцевих художніх колективів. У заході беруть участь високі гості з Румунії та України.
    Нагадаємо, що український ліцей був заснований восени 1944 року, коли у ньому вчилися 22 учні, а директором був Павло Кушнір.
    З 1964 року комуністичний режим ліквідував майже всі школи з українською мовою навчання, що призвело до занепаду рідною мовою. З 1967 по 1990 року педагогічний ліцей не мав класів з українською мовою викладання.
    У 1997 році Український ліцей ім. Тараса Шевченка відновив роботу як окремий навчальний заклад, що налічував 3 початкові класи, 1 гімназійний та 5 ліцейних класів.