Tag: майбутнє

  • Місії ЄС для вирішення викликів

    Місії ЄС для вирішення викликів

    Кліматична та санітарна кризи, з якими стикаємось, змушує нас об’єднати наші зусилля новими та інноваційними шляхами. Нам потрібна смілива та амбітна
    політика, яка б встановила чіткі цілі для формування майбутнього, якого ми бажаємо – такою є позиція Брюсселя, який хоче знайти
    відповіді на одні з найбільших викликів сьогодення.


    Ми говоримо про боротьбу з раком, адаптацію до кліматичних змін, захист
    океанів, морів та вод, проживання у більш зелених містах та забезпечення
    здорового ґрунту та харчування. Для всього цього були розпочаті місії
    Європейського Союзу. Навіщо потрібні спільні дії? Євродепутат
    Віктор Негреску уточнює: «Я думаю, що пандемія ще раз показала, наскільки
    важливо бути разом. Для глобальних викликів потрібна спільна відповідь. Ми
    повинні були дати спільну відповідь у галузі медичного сектору, ми повинні були
    дати спільну відповідь щодо відновлення економіки. І, звичайно, для того, щоб справитися
    з новими викликами, пов’язаними з екологічним та цифровим переходом, також
    потрібна спільна відповідь на європейському рівні. Я вважаю, що пандемія усіх нас більш об’єднала, ми краще розуміємо
    значення європейського будівництва і є певною мірою спільною точкою, з якої ми
    можемо вирушати незалежно від нашого політичного бачення. Тож я сподіваюся,що
    ми скористаємось цим контекстом, який, на жаль, не зовсім сприятливий, щоб
    зрозуміти важливість перезавантаження європейського порядку денного та суттєвої
    еволюції всього, що означає Європейський Союз у майбутньому.»


    У чому полягають ці місії? За словами Європейської Комісії, йде мова про
    скоординовані зусилля для об’єднання необхідних ресурсів з точки зору програм
    фінансування, політики та нормативних актів, а також інших заходів, спрямованих на сприяння досягненню цілей. Враховуючи дослідження та інновації як відправні
    токи, місії Європейського Союзу ставлять амбітні, конкретні та вимірювані цілі,
    які мають бути досягнуті у чітко визначені терміни, щоб досягти конкретних
    результатів для всіх європейців. Метою місій також є мобілізація та активне залучення суб’єктів державного
    та приватного сектору, таких як: держави-члени, регіональні та місцеві органи
    влади, науково-дослідні інститути, підприємці та інвестори. Але і громадяни, щоб
    заохотити прийняття нових рішень та підходів на рівні суспільства.


    Не востаннє,
    слід сказати, що місії є новиною найбільшої програми досліджень та інновацій за
    рахунок державних грошей, «Горизонт Європа» (Horizon Europe), яка триватиме до 2027 року і про яку розповідає євродепутат Крістіан
    Бушой: «Звичайно, ця програма «Горизонт Європа» не могла ігнорувати
    виклики, що стоять сьогодні перед ЄС, та стратегічні цілі ЄС. Саме тому значна
    частина цієї програми зосереджена на кліматичні зміни, оцифруванні, штучному
    інтелекті та, звичайно, на охороні здоров’я з наголосом на рак.»


    Підтримка
    принаймні 150 європейських регіонів та громад, щоб вони стали стійкими до
    наслідків кліматичних змін до 2030 року, – одна з цілей Європейського Союзу.
    Для досягнення цієї цілі, місія «Адаптація до кліматичних змін» має намір
    виділити, наприклад, 100 мільйонів євро на масштабні дії, пов’язані з великими
    кліматичними небезпеками, такими як повені, з наголос на місцеві ситуації. Місія Рак має намір створити нову спільну модель управління
    для забезпечення систематичної та ефективної інтеграції досліджень, інновацій
    та розвитку політики стосовно раку в Європі. Цілі теж дуже амбітні:
    співпрацювати з Європейським планом боротьби з раком, щоб покращити життя більш
    ніж 3 мільйонам людей до 2030 року шляхом профілактики, лікування та пошуку
    рішень, щоб жити довше та краще. Реалізація місії передбачатиме більше ніж
    дослідження та інновації. І ця місія також бере свій початок із програми Horizon Europe.»


    Місія Океани та моря створить мережу маяків на морі та на
    рівні річкового басейну для розширення мереж морських заповідних територій. У
    рамках місії Кліматично нейтральні та «розумні» міста», обрані міста залучатимуть
    своїх громадян до складання кліматичних міських контрактів, щоб
    допомогти досягти кліматичної нейтральності до 2030 року. Це також – амбітна мета, реалізація якої принесла б значні вигоди, тим
    більше, що, за даними ООН, більше двох третин викидів вуглецю надходить з міст
    та мегаполісів. За допомогою місії Грунтовий пакт люди
    будуть заохочені брати участь у громадських наукових ініціативах для
    колективного поліпшення здоров’я грунтів. Місії Європейського Союзу
    підтримуватимуть перетворення Європи на більш зелений, здоровий, інклюзивний та
    стійкий континент, – стверджує Брюссель.


    «Йдеться про ряд заходів – дослідницьких та інноваційних проєктів, політичних заходів та законодавчих ініціатив, залучення громадян – для досягнення конкретних цілей, що мають великий вплив на суспільство. Ми маємо намір запропонувати рішення на основні глобальних викликів до 2030 року! » – сказала виконавчий віце-президент Маргрет Вестагер, що відповідає за політику в галузі конкуренції та за кластер «Європа, готова до цифрової епохи.»

  • Освіта майбутнього

    Освіта майбутнього

    Більшість батьків міського середовища вважає, що школа в Румунії недостатньо готує учнів для побудови майбутньої кар’єри. Опитування, на яке
    відповіли близько 1000
    користувачів Інтернету, відмічає, що батьки не задоволені тим, як школа готує своїх дітей до майбутніх професій,
    і якщо вони мали б можливість, видалили б предмети, які вони вважають марними, та запровадили
    б нові, корисні для формування майбутніх дорослих. Особистий розвиток та
    творче мислення – це теми, які понад 70% батьків вважають необхідними для майбутньої
    професії своєї
    дитини. Інші предмети, які батьки хотіли б, щоб діти вивчали, – це гарні манери, публічні
    виступи, лідерство, екзотичні іноземні мови, дебати чи творче писання.


    Половина респондентів вважає, що роботи та технології займуть
    місце людській робочій силі та бачать своїх дітей працюючи у сфері ІТ у майбутньому. Більше чверті вважають, що індустрія штучного інтелекту
    стане сферою до якої будуть спрямовані їхні діти, тоді як менше 25% вважають медицину, будівництво чи розваги
    сферами, що цікавлять майбутніх дорослих. Найновіший глобальний звіт про
    конкурентоспроможність, опублікований Всесвітнім економічним форумом, показує,
    що брак кваліфікованої робочої сили та критичне мислення в освіті є одним з найбільших конкурентних недоліків Румунії
    у 2019 році.




    Запрошена на Радіо Румунія, професор
    університету Андрея Паул пояснила, як нам готуватися до викликів
    майбутнього: «На початку слід говорити про ці реалії об’єктивно і прагматично. І даваймо не просто скаржитися, але торкнімось проблеми. Ми щодо цього питання, ні у
    хорошому, ні у дуже поганому стані. Ми десь посеред світового рейтингу. Але ось 50 країн роблять цю роботу краще, ніж ми, деякі набагато краще за нас. Ми
    маємо найнижчий бал за всі конкурентні недоліки за цим показником, який
    називається критичним мисленням у школі.Як ми навчаємо своїх дітей задавати
    питання чому? Як ми спонукаємо своїх дітей кинути виклик оточуючій системі, життю навколо
    них, предметам, стилю людей, як вони сприймають реалії навколо них і, перш за
    все, як вони відповідають на питання про додану вартість, яку вони можуть принести в цей
    світ, порівняно з попередніми поколіннями чи порівняно з іншими колегами свого
    віку?




    В епоху цифрових технологій освіта
    майбутнього потребує нових навичок та компетентностей, щоб відповісти на
    виклики світу, що швидко змінюється. І, щоб йти в ногу, Румунія повинна, серед
    іншого, змінити свої традиційні методи навчання новими, сприяючи розвитку
    навичок та вмінь учнів, а також гнучкості мислення. У Румунії вже деякий час працюють в деяких школах розумні лабораторії – SMART LAB 4.0. Вони містять
    інтерактивні дошки, 3D-принтери та сканери, навчальні роботи, але реалізація
    проекту також передбачає підготовку вчителів, каже Андрея Паул, яка бере участь у розвитку цього проекту: «Діти вчаться надзвичайно швидко, вони
    стають дуже дружніми з цими розумними машинами, практика малювання на
    3D-програмі настільки ж проста, як малювання на аркуші паперу олівцем.Але не те саме відбувається з
    вчителями. Половина з них досить сумнівно ставиться до нас, але половина
    викладачів розуміє необхідність цифрової та технологічної грамотності -
    цивілізаційного майбутнього букваря. Це так само важливо бути цифровим і
    технологічно грамотним, як і вміти читати, розуміти текст, який ви пишете, і
    робите прості математичні
    операції, коротше бути функціонально грамотними.


    На останніх тестах PISA – оцінці, яка
    підкреслює навички, необхідні для особистого, соціального життя чи інтеграції
    на ринок праці – румунські учні отримали найгірші результати за останні дев’ять років. Тести
    не обов’язково показують, що знають учні, але як їм вдається застосувати знання в реальних життєвих
    ситуаціях. Звіт також показує, що освітні потреби 15-річних дітей змінилися, і що вчителі повинні впоратися
    з викликом інтелекту.
    Потрібна розумна цифрова освіта. Що це означає? Знову професор університету
    Андрея Паул: «Це означає розуміння взаємодії між
    розумними машинами. І тут ми говоримо про комп’ютери, інтерактивні дошки, 3D-принтери, окуляри віртуальної реальності,
    3D-сканери та про те, як ви можете використовувати їх у всіх сферах, які навчаються в школі. Будь-яка
    тема повинна бути переглянута. Потім настає віртуальна реальність. Парою
    VR-окулярів ви проектуєте еритроцити з своїх вен, ви проектуєте віртуального
    туриста з Космосу, над великою пустелею Сахари, над Великою Китайською стіною, над
    Амазонкою, їдьте з уявою в будь-яку точку світу. Як дитина вивчає географію, фізику,
    хімію, коли бачить атом – складне поняття? »


    Поєднаймо теорію з практикою, каже професор
    Андрея Паул, щоб діти могли дотикати, творити, запитувати і можуть сказати в певний момент Пане вчителю, я не згоден з вами.





  • 13 червня 2019 року

    АНТИКОРУПЦІЯ – У четвер в Бухаресті відбулася офіційна
    церемонія підписання Національної політичної угоди про консолідацію
    європейського маршруту Румунії. У своєму виступі з цього приводу президент
    Клаус Йоханніс знову піддав гострій критиці дії керівної Соціал-демократичної
    партії (СДП), яка, за його словами, завдала значної шкоди Румунії. Через
    суперечливу політику СДП Румунія не розвивалася і не розвивається належним
    чином і зараз, – сказав глава держави. Він наголосив на необхідності внесення
    ряду змін до Конституції та до низки законів. На церемонії були
    присутні лідери опозиційних: Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте
    Румунію», партії «Про Румунія» та партії «Народний рух». Керівні
    Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і демократів, а також
    Демократичний союз угорців Румунії не налічуються серед підписантів. Угода була
    запропонована Клаусом Йоханнісом усім парламентським партіям, які були присутні
    на консультаціях минулого тижня щодо результатів референдуму з питань
    правосуддя, який відбувся 26 травня. Глава держави пояснив, що ця угода має на
    меті закріпити на законодавчому рівні заборону амністії та помилування за
    корупційні дії, а також заборону на
    прийняття урядом надзвичайних постанов у сфері правосуддя.


    ІТ – Цифровий сектор Румунії може сприяти трансформації
    Європи у цілому й особливо навколишнього регіону, оскільки тут є багато
    енергії, а також підприємницький дух в сфері ІТ. Таку заяву зробив Хуан
    Навас-Сабатер, менеджер з питань глобальних інформаційних технологій
    Світового Банку, який перебуває у Бухаресті для участі у найбільшому цифровому
    заході, організованому румунським головуванням у Раді ЄС. «Європа відстає в
    цифровій сфері, тому настав час інвестувати, щоб конкурувати на цьому ринку і
    мати успішну цифрову трансформацію», – заявила Комісар ЄС з цифрової економіки
    та цифрового суспільства Марія Габріель. Більше 1000 провідних ІТ-компаній беруть
    участь у Цифровій Асамблеї-2019.




    МІСТА – Комісар ЄС з питань регіональної політики,
    румунка Коріна Крецу бере участь у неформальній зустрічі міністрів ЄС з питань
    міського розвитку, проведеній 13-14 червня у Бухаресті в рамках Румунського головування
    у Раді ЄС. Центральною подією зустрічі буде прийняття Бухарестської декларації,
    головною метою якої є прокласти шлях до спільних рамок дій у сфері міського
    розвитку в ЄС. Також буде представлений звіт «Майбутнє міст», розроблений
    Спільним дослідницьким центром Європейської Комісії. Документ дає змогу
    зрозуміти спосіб, в який державна політика може краще передбачити і забезпечити
    вирішення проблем, з якими стикатимуться міста у майбутньому.




    ПЕНСІЯ – Середня кількість пенсіонерів в Румунії у
    першому кварталі 2019 року становила 5,18 млн. осіб, що на 17 тис. менше, ніж у
    попередньому кварталі, повідомляє Національний інститут статистики.
    Середньомісячна пенсія зросла на 0,3% до 1227 леїв (261 євро). Середня
    кількість пенсіонерів системи державного соціального страхування становила 4,68
    млн. осіб, що на 8 тис. менше, ніж у попередньому кварталі. Середня пенсія
    державного соціального страхування становила 1181 лей (251 євро).

    ПОЛІТИКА – Головна
    керівна Соціал-демократична партія Румунії 29 червня обере своє нове
    керівництво. Національний виконком партії вирішив скликати на цей день позачерговий
    з’їзд, на якому також буде визначений кандидат у президенти. 29 червня буде обраний
    новий провід СДП: лідер, виконавчий президент і генеральний секретар. У
    результаті зміни статуту партії новий голова соціал-демократів обиратиметься
    делегатами, призначеними місцевими філіями, а не всіма членами, як це
    відбувалося на попередніх з’їздах. На посаду лідера партії вже оголосила свою кандидатуру
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле.




    АЧС – Вірус африканської чуми свиней продовжує поширюватися
    Румунією, ситуація стрімко погіршується особливо в південно-східних регіонах
    країни. У повіті Джурджу (південь) були зафіксовані нові спалахи в домогосподарствах населення, а
    також у мисливських угіддях. Компетентні органи влади стверджують, що дикі
    кабани поширили хворобу, а керівники мисливських угідь були попереджені про
    притягнення до відповідальності у разі невжиття необхідних заходів. На сьогодні
    в повіті Джурджу підтверджено сім спалахів АЧС у приватних домогосподарствах та
    20 випадків у диких кабанів. Ще один спалах африканської чуми свиней був
    підтверджений у середу в приватному господарстві в одному селі Арджеського повіту (південь). У Бухаресті
    Асоціація виробників свинини у Румунії організувала сьогодні конференцію на тему «Африканська
    чума свиней» через рік від підтвердження
    першого випадку.

  • Професії майбутнього

    Професії майбутнього


    Як
    показують недавні дослідження майже половина сьогоднішніх професій зникнуть
    упродовж найближчих десятиліть.
    Технологічний розвиток та робототехніка замінять людську робочу силу, ринок
    праці буде постійно змінюватися, а людям доведеться перепрофільовуватися на
    ходу.

    Майбутні працівники матимуть онлайновий профіль, стануть більш активними,
    більш мобільними та більш гнучкими, стверджують представники неурядової
    організації Ініціатива заради конкурентоспроможності (INACO) в Довіднику професій
    майбутнього, виданому нещодавно. Довідник, заснований на результатах останніх досліджень
    економіки майбутнього, презентує поточні тенденції в технології, а також
    прогноз економіки та ринку праці у майбутньому суспільстві.

    Говорить Андрея Паул,
    координатор проекту та голова неурядової організації INACO: «Усі діти, які пішли
    до школи зараз, по досягненні повноліття матимуть ринок праці, який цілком
    відрізнятиметься від сучасного. Дві третини сьогоднішніх робочих місць перетворяться.
    І це нормально, тому що з’явилися нові технології, які повністю змінюють сфери,
    від сільського господарства до торгівлі, від промислового виробництва до
    медицини, а професія, як наприклад водій найближчим часом швидше за все зникне. Ручна
    робота буде замінена творчою, і навіть з’явився дуже хороший слоган, з яким ми
    повністю згодні, щодо майбутніх професій, а саме: «працюй розумно, не докладаючи
    великих зусиль», тому що все, що припускатиме фізичні зусилля,
    повторюваність, ризик на робочому місці буде автоматизовано, роботизовано, тобто
    спрощуватиме наше повсякденне життя.»




    Автори «Довідника
    професій майбутнього» вважають, що система освіти Румунії недостатньо інформує
    молодих людей і не готує їх до завтрашніх ремесел. Саме тому експерти й
    співробітники INACO запропонували мерії 3-го сектору Бухареста комплексний
    проект, який ознайомить учнів 13 столичних ліцеїв з професійними реаліями суспільства
    майбутнього. Довідник професій майбутнього буде основою інтерактивних і творчих
    майстер-класів, неформальних освітніх заходів, проведених експертами INACO для
    стимулювання учнів та їх професійної орієнтації.

    Розповідає Андрея Паул: «Ми поставили
    перед собою завдання в цьому році почати роботу з 1000 молодих людей, їхніми
    батьками і вчителями, щоб представити професії майбутнього, професії, які зазнають
    трансформації і навіть зникають, нові професії, які здібності та навички шукають
    роботодавці і особливо, як можна ними оволодіти. Це ключові питання, на які
    фахівці INACO ставлять собі за мету відповісти простим, ясним і зрозумілим чином
    в презентації «Довідник професій майбутнього», доступній в Інтернеті на нашому
    сайті www.inaco.ro. Цей довідник знаходиться у вільному доступі, а ті, хто завантажать
    його, натиснувши на кожне зображення, зможуть переглянути короткі демонстративні
    відеокліпи. Вони показують, що все, про що ми говоримо вже існує десь у світі, у
    набагато більш просунутих країнах, ніж наша, і підтверджує технологічні
    тенденції у світовій економіці, які ми повинні враховувати. Ми говоримо про Цифрову
    Революцію 4.0. Незалежно від того чи йдеться про робототехніку, про 3D-друк, про
    систему blockchain, про віртуальну реальність, про ресурси майбутнього, про
    транспорт майбутнього – усі ці речі зобов’язують нас відкалібруватися, перезавантажити
    як освіту, так і наші інвестиції в постійне підвищення рівня професійних знань…»





    Експерти INACO вже зробили перші кроки до того, щоб
    молоді люди могли йти в ногу з технологічними досягненнями майбутнього. Вони
    подарували навчальний 3D-принтер та 10 кг витратних матеріалів учням одного професійно-технічного
    училища Яссього повіу та Технологічного ліцею імені Йоніце Андрона в місті Негрешть
    Оаш. Говорить директор ліцею Овідіу Міхай Хотка: «Діти вже усвідомлюють величезні
    трансформації, що відбуваються в наші дні. Прикладом сучасних технологій є цей
    3D-принтер, а ми пояснюємо учням наскільки далеко може йти технологія. Я бачив,
    що є 3D-принтери, які можуть будувати навіть житлові будинки, отже діти дуже
    зацікавлені. На мій погляд, для того, щоб цикл був повним ці нові технології слід
    використовувати на промисловому рівні.»




    У
    майбутньому буде високий попит на спеціалістів у галузі надання допомоги літнім
    людям, спеціалістів у сфері космічних подорожей, контролерів безпілотних
    літальних апаратів або на спеціалістів у сфері послуг з планування і
    моніторингу роботів. Залишиться високим попит на фізіотерапевтів, кінетотерапевтів
    і на спеціалістів з відновлювальних джерел енергії, – випливає з дослідження INACO, яке показує, що нові
    технології призведуть до створення мільйонів робочих місць і до виникнення абсолютно
    нових галузей. Розповідає Андрея Паул: «Деякі професії майже повністю зникнуть
    найближчим часом. Наприклад: продажі товару з доставкою або по телефону. Так
    само зникне професія кредитного радника через автоматизацію до 98% цього ринку,
    зникнуть віконця, так само буде автоматизована професія касира, водії таксі в майбутньому
    будуть замінені штучним інтелектом в пропорції до 90%, стверджують дослідники Оксфордського університету. Водночас свою роботу втратять майже 80% фаст-фуд кухарів.
    McDonald’s, наприклад, сьогодні здійснює масштабні програми роботизації власної кухні. Водночас
    лише дуже мала частка медсестер, дієтологів, хірургів зможе бути замінена
    автоматикою.»





    І хоча в
    румунських школах робототехніка не викладається як предмет, румунські школярі, захоплені
    технологією майбутнього, налічуються серед найкращих у міжнародних конкурсах,
    де використовується штучний інтелект. Наприклад, на Міжнародній олімпіаді з
    робототехніки в Мексиці команда учнів з Румунії зуміла виграти головні призи змагання,
    посівши в підсумку перше місце.