Tag: Майя Санду

  • 25 грудня 2024 року

    25 грудня 2024 року

    РІЗДВО – Для православних християн нового обряду, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні – Різдво Христове, свято народження Ісуса Христа, одне з найбільших у християнстві. Різдво Христове – це свято, яке засноване на біблійній розповіді євангелістів Матвія і Луки. Понад 2 000 років тому Діва Марія та її наречений Йосиф вирушили з Назарету до Вифлеєму, щоб взяти участь у переписі, проведеному за наказом римського імператора Августа. Марія завагітніла після чудесного об’явлення ангела Гавриїла, який сповістив, що вона народить Месію. У Вифлеємі вони зупинилися в печері, яка використовувалася як притулок для тварин. Там Марія народила Ісуса Христа, Спасителя світу. Три мудреці, орієнтуючись на зірку, прийшли зі Сходу до місця народження Христа і принесли Немовляті дари, усвідомлюючи, що народився Цар. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У вівторок ввечері Папа Франциск провів у Ватикані спеціальну церемонію з нагоди початку Ювілейного 2025 року. Він відкрив Святі Двері базиліки Святого Петра, які зазвичай залишаються замкненими. Тема Ювілею, який відзначається раз на 25 років – «Паломники надії».

     

    БЕЗПЕКА – У Румунії на різдвяні свята майже 23 тис працівників Міністерства внутрішніх справ забезпечують правовпорядок. Серед них – поліцейські, жандарми, пожежники, рятувальники та прикордонники. Вони працюватимуть над запобіганням протиправним діям і втручатимуться у разі потреби. Особлива увага приділяється туристичним курортам, розважальним закладам та місцям масового скупчення людей, а також культовим спорудам, де проходять різдвяні богослужіння. Співробітники дорожньої поліції також знаходяться на дорогах і вулицях міст, щоб підвищити безпеку дорожнього руху, організовуючи заходи, спрямовані на запобігання серйозним аваріям, одночасно покращуючи транспортний потік.

     

    УРЯД – Приведення до присяги нового уряду в Бухаресті стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Він додав, що відсоткові ставки за зовнішніми кредитами Румунії вже почали знижуватися. Одним із пріоритетів нового уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є основною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на новій терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка включатиме багато непопулярних заходів, що їх уряд має запровадити для скорочення дефіциту.

     

    БІРЖА – Румуни інвестували 2,6 млрд леїв (близько 520 млн євро) в останній випуск державних облігацій Fidelis, як в євро, так і в леях. Вони збільшили до 16,4 млрд леїв (3,2 млрд євро) суму, залучену Міністерством фінансів через ринок капіталу в 2024 році. Це річний рекорд з моменту відновлення таких випусків на Бухарестській фондовій біржі. Інвестувати у державні цінні папери Fidelis могли фізичні особи-резиденти та нерезиденти віком від 18 років, а отримані кошти не підлягають оподаткуванню.

     

    РЕВОЛЮЦІЯ – 35  років тому, після скороченого судового процесу, проведеного військовим трибуналом, диктаторське подружжя Ніколає та Елена Чаушеску були страчені 25 грудня 1989 року у військовій частині в Тирговіште (південь). Вони були схоплені незабаром після втечі з будівлі Центрального комітету КПР в Бухаресті на гелікоптері 22 грудня. Офіційними звинуваченнями були геноцид і підрив національної економіки. Судовий процес тривав менше години і закінчився смертним вироком. Насильство, зафіксоване під час антикомуністичної революції в Румунії, пішло на спад. Три дні після втечі диктатора до його страти були найкривавішими під час революції. Румунія була єдиною східноєвропейською країною, яка здійснила перехід від тоталітаризму до демократії з кровопролиттям, після того, як 16 грудня спалахнуло повстання в Тімішоарі (захід) звідки згодом поширилося на Бухарест та інші міста. Загалом, понад 1 000 людей загинули і близько 3 тис. отримали поранення.

     

    МАЙЯ САНДУ – Румунія та Республіка Молдова (більшість населення якої є румуномовним) продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, – заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої країни Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги як президент Республіки Молдова. У своїй промові вона підкреслила, що європейська інтеграція та реформа системи правосуддя залишаються головними цілями її другого терміну. Майя Санду також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням всіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова досягла успіху в захисті своєї демократії перед обличчям зовнішніх загроз. За її словами, незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдова зуміла зберегти мир і просунутися європейським шляхом. Майя Санду є першою жінкою на цій посаді і першим президентом, обраним прямим голосуванням, який виграв два терміни поспіль.

     

    РАКЕТА – Міністерство національної оборони заявляє, що факт перетину повітряного простору Румунії російською ракетою не підтверджено. Ця заява була зроблена після повідомлень про те, що сьогодні російська ракета перетнула румунський повітряний простір. Румунія була поінформована українською стороною про те, що сьогодні вранці ракета збройних сил Російської Федерації, яка була збита в Чернівецькій області (Україна), пролетіла через повітряний простір Республіки Молдова і, протягом приблизно двох хвилин, також перетнула повітряний простір Румунії, в північній частині, поблизу міста Дарабани. Компетентні військові структури продовжать розслідування цієї ситуації з метою з’ясування всіх обставин. Крім того, сили і засоби, задіяні до виконання бойової служби Повітряної поліції – під національним командуванням і командуванням НАТО – залишаються на постійному чергуванні для захисту національного повітряного простору і повітряного простору країн-членів Альянсу, – додали в міноборони.

     

    АВІАКАТАСТРОФА – Літак авіакомпанії «Азербайджанські авіалінії» розбився сьогодні поблизу Актау на південному заході Казахстану, коли він готувався здійснити аварійну посадку після несправності системи управління. Літак, на борту якого перебували 67 пасажирів і п’ять членів екіпажу, вилетів зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, але несприятливі погодні умови змусили його змінити курс на аеропорт Актау. За даними казахстанських авіаційних пошуково-рятувальних служб, на даний момент відомо про 25 осіб, які вижили. Наразі жодної детальної інформації про причини авіакатастрофи не надано.

  • Республіка Молдова може продовжити європейський шлях

    Республіка Молдова може продовжити європейський шлях

    Прозахідна президентка Республіки Молдова Майя Санду була переобрана на чотирирічний термін. У недільному вирішальному турі президентських виборів вона отримала понад 55% голосів виборців. Згідно з даними Центральної виборчої комісії її контр-кандидат, колишній генеральний прокурор Александр Стояногло, етнічний гагауз, звинувачений у проблемах з доброчесністю та підтриманий проросійськими соціалістами, набрав менше 45% голосів. Обидва фіналісти президентських виборів у Республіці Молдові також є громадянами Румунії. Після голосування Майя Санду заявила, що сподівається на велику кількість виборців, які прийдуть на вибори, щоб протидіяти тим, кого вона назвала «злодіями, які хочуть купити» республіку.

    Зі свого боку, прем’єр-міністр Дорін Речан, який очолює уряд, сформований президентською партією «Дія та солідарність», заявив, що Міністерство внутрішніх справ та інші державні установи працюють над запобіганням нападу на демократію в Республіці Молдова. Він звинуватив спроби фальсифікації виборів, координовані Росією, та сказав, що «ми перебуваємо в момент атаки злочинних угруповань, які купили багато голосів, і тому дуже важливо мобілізуватись, голосувати, тому щоб наші голоси перемогли шахрайство». Речан також заявив, що люди повинні обрати «лідера, який доведе нас до процвітання, до Європейського Союзу».

    Також у неділю Стояногло, звинувачений у тому, що йому дуже важко висловлюватися румунською, заявив, що володіння офіційною мовою республіки не є обов’язковою умовою для кандидата в президенти. Деякі коментатори вважають, що ця образлива для румуномовної більшості громадян Республіки Молдова заява ще більше зменшила електоральну частку лівого кандидата.

    Гагаузи — тюркське населення православного віросповідання. Вони були колонізовані на півдні сьогоднішньої республіки царським режимом, який привіз їх зі східної Болгарії два століття тому. Лінгвісти стверджують, що після Другої світової війни радянські окупанти піддали гагаузів примусовій русифікації, поєднаній з ізоляцією від румунів, так що сьогодні деякі не тільки не знають румунської мови взагалі, але вже навіть не розмовляють своєю власною гагаузькою мовою, яка належить до огузької групи тюркських мов.

    Європа привітала перемогу Майї Санду. З вітальними посланнями виступили голова Європейської комісії, канцлер Німеччини, президенти Франції, України та Румунії. Переобрана президентка пообіцяла, що під час свого наступного терміну на посаді намагатиметься «покращити діяльність уряду», оскільки знає, що є громадяни «незадоволені ситуацією» в республіці.

    Румунський аналітик Арманд Гошу, який спеціалізований на пострадянському просторі, зазначає, що через кілька місяців у Кишиневі відбудуться парламентські вибори, які є не менш важливими, ніж президентські, якщо не більш важливими, враховуючи, що Республіка Молдова є напівпрезидентською республікою, в якій президент має обмежені повноваження.

  • Передвиборчі дебати в Республіці Молдова

    Передвиборчі дебати в Республіці Молдова

    Незвичайні за формою, але передбачувані за змістом передвиборчі дебати відбулися в неділю між двома кандидатами, що залишилися в президентських перегонах у Р. Молдова: чинною проєвропейською політикинею Майєю Санду та її опонентом, проросійським експрокурором Александром Стояноглу, якого підтримують соціалісти. Санду виграла перший тур виборів, отримавши понад 42% голосів, тоді як Стояноглу набрав майже 26%. За відсутності неупередженого модератора, якого виявилося неможливо знайти, кандидати самі ставили один одному запитання, і саме тут у гру вступила логіка передвиборчого протистояння без жодних обмежень.

    Майя Санду звинуватила Стояноглу в тому, що він є людиною росіян і має зв’язки з низкою молдовських олігархів, які втекли з країни, щоб уникнути тюремного ув’язнення за різні правопорушення. Чинна президентка запитала свого опонента, чому під час його перебування на посаді генерального прокурора було дозволено втекти з країни одіозному бізнесмену, проти якого були порушені кримінальні справи, і чому не було розслідувано справу, відому під назвою «Чорний кульок», в якій інший бізнесмен пропонував гроші тодішньому президенту-соціалісту Ігорю Додону. Як ви можете переконати громадян, що будете кращим президентом, ніж були генеральним прокурором? – запитала пані Санду, котра звільнила пана Стояноглу з посади. Той відповів, що був зразковим прокурором і що під час його перебування на посаді було відкрито багато справ за фактом банківського шахрайства.

    Потім він контратакував, стверджуючи, що референдум щодо європейської інтеграції Р. Молдова, який відбувся 20 жовтня, одночасно з першим туром президентських виборів, був скликаний Майєю Санду для її власної вигоди. Стояноглу стверджував, що він є рішучим прихильником європейської інтеграції, хоча і бойкотував референдум. З іншого боку, він розкритикував санкції, накладені Заходом на Росію, заявивши, що вони вдарили рикошетом по Молдові.

    У своїй відповіді Майя Санду підкреслила важливість санкцій як засобу зупинити війну. Стояноглу заявив, що буде сприяти розвитку добрих відносин із сусідами Р.Молдова – Україною та Румунією, але Майя Санду додала, що і в Бухаресті, і в Києві знають, що він є людиною Москви. Санду назвала соціаліста Александра Стояноглу «троянським конем», за допомогою якого інші хочуть керувати країною.

    Другий тур президентських виборів у Республіці Молдова відбудеться в неділю 3 листопада і може стати важливою віхою в європейській долі цієї маленької сусідньої країни. Референдум про європейську інтеграцію ледь-ледь пройшов, приглушивши ентузіазм тих, хто уявляв собі, що Молдова готова рішуче порвати з минулим. Правда, Майя Санду звинуватила у втручанні у виборчий процес кримінальні угруповання, які діяли разом з іноземними силами, ворожими інтересам країни. Навіть у разі перемоги Майї Санду, якою захоплюються за послідовність і сміливість у всіх західних канцеляріях, гра не буде зіграна на користь проєвропейців. Вона має завершитися проєвропейською перемогою на парламентських виборах наступного року.

  • Республіка Молдова дивиться на захід

    Республіка Молдова дивиться на захід


    Майя Санду,
    колишня економістка Світового банку,
    випускниця Гарварда та людина з проєвропейським вектором, відома своїм
    антикорупційним ставленням і
    минулого року вона ненадовго очолила урядову коаліцію в Кишиневі. Вона обіймала
    цю посаду, поки не запропонувала Парламенту пакет законів щодо боротьби з корупцією, законодавчий орган ініціював резолюцію про вотум недовіри, і так очолений нею кабмінстав історією.


    Тепер,
    коли вона перемогла на
    президентських виборах про-російського
    кандидата Ігоря Додона, Майя Санду стала першою жінкою-президентом Республіки Молдова.
    Запрошений Радіо Румунія проаналізувати результати виборів, Овідіу Нахой,
    головний редактор RFI Румунія, говорив про
    те, що означає цей вибір для консервативного
    суспільства: «Це абсолютно чудовий результат. Тут ми повинні врахувати внесок
    діаспори, яка зробила результат таким чітким
    на користь Майї Санду. Але Майя Санду також перемогла і на внутрішньому плані, і це
    абсолютно сенсаційна річ – вона перемогла на тлі інтенсивної дезінформаційної кампанії,
    яку ми навряд чи зможемо
    тут уявити. Щодня про неї лунали стільки
    брехонь – що в країні відбудеться громадянська війна, що вона
    заборонить російську мову, що у неї є домовленість з Ангелою Меркель про
    привезення біженців до Республіки Молдова, що вона реалізує декадентський
    західноєвропейський порядок денний, ЛГБТ тощо – речі, які в консервативному
    суспільстві можуть мати особливий вплив. Потім була дуже жорстка кампанія,
    проведена Церквою – Митрополією Молдови,
    що підпорядкована Російській Православній Церкві, яка завжди
    підтримувала в Республіці Молдова антизахідних консервативних кандидатів,
    проросійських. Так поступила й цього
    разу. З іншого боку, були голоси з Придністров’я, це голоси людей, яких привезли різними
    засобами транспорту – дії на межі виборчого
    закону в Республіці Молдова, якщо не за його межами, за допомогою яких контркандидати намагалися змінити результат голосування – що було можливим у 2016 році, але цього разу ні. Це була хвиля як з боку діаспори, так і зсередини
    країни, що є надзвичайно чудовим, оскільки люди, фактично, лише на Заході
    бачать шанс для їх країни
    вийти з бідності, паралічу, зловживань, корупції. Зрозуміло, що альтернативи на Сході в цьому напрямку немає».


    Інавгурація запланована на 24 грудня,
    але обраний президент вже оголосила про
    заходи, які вонамає на меті вжити протягом свого терміну. Майя Санду наголосила, що країна перебуває
    в кризовій ситуації у всіх сферах і що речі можна вирішити поступовими діями у
    трьох пріоритетних напрямках, а
    саме: позитивна та вигідна закордонна
    політика для громадян для виведення країниз ізоляції, державний бюджет
    на 2021 рік для забезпечення ресурсів на підтримку економіки та рішучі діїна протидію корупції. У зверненні до громадян, Майя Санду висловилася за припинення
    розкрадання державних грошей та реформування політичного класу, заявивши, що
    після інавгурації на пост президента вона
    розпочне консультації з парламентськими партіями для визначення шляхів
    вирішення найбільш нагальних проблем, що стоять перед Республікою Молдова та закликала
    до єдності:
    «Я докладу всіх зусиль, щоб Молдова мала
    хороші, прагматичні відносини, засновані на взаємній повазі, як із Заходом,
    так ізСходом. На міжнародному рівні я зосереджуватимусь
    на отриманні допомоги для подолання кризи у сфері охорони здоров’я та економічної
    кризи. Я хочу подолати розкол, об’єднати суспільство як у внутрішній, так і у закордонній політиці. Давайте побудуємо закордонну
    політику,
    здатну приносити користь нашим громадянам. Давайте наблизимо Молдову до
    європейських стандартів, шляхом реформ та праці тут, вдома».


    Іон
    Теберце,
    політичний оглядач в
    Республіці
    Молдова, прозгнозує, що
    настає бурхливий період через суперечку між Адміністрацією Президента з Парламентом: «Це перша перемога
    правого кандидата. Оскільки в нашій країні структура електорату така, що ліві
    завжди перемагали, будь то на президентських чи парламентсьихі виборах.
    Навіть проєвропейські коаліції обов’язково мали у своєму складі ліву, лівоцентристську
    партію. Одне з головних пояснень, чому Ігор Додон зазнав поразки? Це те, як він керував країною і як управляв
    пандемією. Слід сказати, що в Республіці Молдова пандемією управляли політично, а не медично. У певний момент влада практично втратиласитуацію з-під контролю, і зараз пандемічний
    фактор вийшов з-під контролю. Пандемія, очевидно, мала негативні
    соціально-економічні наслідки.
    Окрім
    того, цього літа у нас була дуже сильна сільськогосподарська криза, спричинена
    посухою, і найголовніше, що уряд не знайшов рішень для усіх проблем, з якими
    зараз стикаються пересічні люди, громадяни. Що очікується від Майї Санду?
    Звичайно, вона повинна впоратися із соціально-економічною кризою. Але ми
    повинні сказати, що Республіка Молдова є парламентською державою, і президент
    не контролює парламент. Ігор Додон практично мав особистий уряд. Коли він
    зрозумів, що йому потрібна більша підтримка і що не всі його міністри можуть
    впоратися, він залучив Демократичну партію до урядування, яка перебувала і досі
    перебуває у певному стані безладу та внутрішніх розколів. Але й Демократична
    партія нещодавно покинула урядування. Майя Санду не контролює уряд, але люди,
    звичайно, чекають від неї змін на краще. Майя Санду заявила, що хоче
    дострокових парламентських виборів, оскільки цей парламент вже не є законним.
    Звичайно, парламент проявить інстинкт самозбереження, і в цій політичній
    суперечці дуже важливо, щоб Майя Санду мала населення на своєму боці».


    У передвиборчий період Майя Санду пообіцяла,
    що
    від ЄС знову надходитимуть гроші, які на певний період були заморожені у багатьох проєктах – і завдяки цим коштам Республіці Молдова вдасться вижити, зазначив ще оглядач Йон Теберце.