Tag: макрофінансова допомога

Республіка Молдова, яка тривалий час вважалася найбіднішою європейською країною, залежить від фінансової допомоги західних партнерів. Ситуація погіршилася після вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року. Республіці Молдова довелося приймати величезний потік українських біженців, вирішувати економічні проблеми, спричинені війною в сусідній країні, та відбивати невпинні спроби Москви дестабілізувати політичну ситуацію, яка ніколи не змирилася з думкою, що в Кишиневі існує прозахідний режим.

Крім того, у цій країні було продовжено режим надзвичайного стану на 60 днів, починаючи з 4 червня. Рішення було мотивоване ризиками та загрозами, пов’язаними з війною, розв’язаною Російською Федерацією в Україні. На думку влади, Респ. Молдова піддається асиметричним загрозам і широкому спектру проявів гібридної війни. Згадується також про ризик нових кібератак на державні установи та об’єкти національної критичної інфраструктури. Тому ця країна потребує надалі правових механізмів надзвичайного стану для управління можливим непередбачуваним розвитком подій. На цьому тривожному тлі Рада Європейського Союзу у вівторок прийняла рішення практично подвоїти макрофінансову допомогу Респ. Молдова зі 150 до 295 мільйонів євро.

Ще минулого місяця румунський євродепутат Зігфрід Мурешан (ЄНП-НЛП), голова делегації законодавчого органу ЄС зі зв’язків з Респ. Молдова, заявив: Ми пропонуємо Республіці Молдова фінансову підтримку, якої вона потребує, щоб протягом цього року уряд мав у своєму розпорядженні достатню кількість коштів для підтримки населення та забезпечення економічної стабільності. Він додав, що Республіка Молдова є державою-кандидатом на вступ до Європейського Союзу, і ми повинні допомогти їй подолати виклики, з якими вона стикається, і продовжити європейську інтеграцію. Теж у вівторок країни-члени Європейського Союзу запровадили санкції проти семи осіб, звинувачених, зокрема, у зв’язках з російськими зусиллями з дестабілізації Респ. Молдови.

Їхні активи будуть заморожені на території ЄС, де їм буде заборонено перебувати. Брюссель уточнив, що йдеться про політиків і бізнесменів молдовського або російського походження, які займалися дестабілізаційною діяльністю, плануючи насильницькі демонстрації або підтримуючи російські служби безпеки (ФСБ). Рішення, прийняті офіційними особами ЄС, передують зустрічі в четвер у Респ. Молдові лідерів майже 50 країн на другому саміті Європейського політичного співтовариства (ЄПС), цінностями якого є демократія, повага до прав людини і верховенство права.

Європейська комісія запропонувала інструмент, за допомогою якого ЄС зможе реагувати, коли країна, що не входить до блоку ЄС, намагається шантажувати державу-члена або внести змін до політики Союзу заради власних інтересів, або коли до європейських компаній ставляться несправедливо на третіх ринках. Інструмент не націлений на якусь конкретну країну, але його можна буде застосувати, тоді коли така держава, як Росія, скоротить або припинить поставки газу, або в ситуації, подібній до тієї, яку зараз переживає Литва, чию продукцію блокує на кордоні Китай у відповідь на відкритість Вільнюса щодо Тайваня.

Це інструмент боротьби з примусом, пояснив віце-президент ЄК Валдіс Домбровскіс, який наполягав на тому, що Союз все ще підтримує вільну і засновану на правилах глобальну торгівлю, у той час як інші країни за межами ЄС не дотримуються цієї філософії і навіть шантажують держави-члени з метою отримання політичних та економічних вигод. Таким чином, ЄС співпрацюватиме безпосередньо з відповідною державою, щоб покласти край економічному залякуванню. Якщо це не змінить ситуацію, то новий інструмент дозволить ЄС швидко та ефективно відреагувати. За словами віце-президента ЄС, це є сигналом для європейських партнерів про те, що Союз буде захищатися у разі загрози. В останні роки ЄС і країни-члени були мішеннями економічного залякування, тобто коли певна країна намагається змусити державу-члена змінити свою політику, погрожуючи або обмежуючи торгівлю чи інвестиції в цій державі, додав Валдіс Домбровскіс.

Оскільки новий інструмент є частиною торговельної політики ЄС, для його впровадження не знадобиться голосування держав-членів. На думку аналітиків, ця ситуація не подобається деяким державам, таким як Угорщина, яка має добре відомі тісні зв’язки з Китаєм, якого часто звинувачують в агресивній економічній та політичній поведінці на європейському ринку. Регламент передбачає, наприклад, що коли третя країна має агресивну поведінку, Комісія може призупинити додаткові фінансові зобов’язання через різні програми або фонди та може заблокувати фінансові операції.

Європейська виконавча влада також може припинити надання макрофінансової допомоги третім країнам і може призупинити або скасувати будь-який внесок або гарантійну угоду з тими компаніями або особами, які мають зв’язки з третьою країною, які економічно шантажують Союз, європейську компанію або державу-член. Цей правовий інструмент є відповіддю на той факт, що в останні роки ЄС та його держави-члени стали мішенню свідомого економічного тиску. Це дозволить Союзу краще захищати себе на світовій арені. Мета полягає в тому, щоб перешкодити третім країнам обмежувати або погрожувати обмеженням торгівлі чи інвестицій, щоб викликати зміну політик ЄС у таких сферах, як зміна клімату, оподаткування чи продовольча безпека. Пропозицію мають обговорити та схвалити Європейський парламент та Рада ЄС.