Tag: мами

Усе почалося з ідеї, що мама через саме визначення має бути підприємливою. І так як проект “Робота для матерів у домашніх умовах“ визначає найкраще її охоту до активного життя та потребу використовувати творчу енергію в сімейному колі, разом із чоловіком та дітьми, Елена Горун заснувала співтовариство матерів. Робота для матерів у домашніх умовах є соціальною ініціативою, спрямованою на підтримку активних та свідомих у своїй важливості в сім’ї мам, які бажають працювати вдома.

Елена Горун розповіла, що саме припускає ця ініціатива: «“Робота для матерів у домашніх умовах“ є комплексним проектом, який стартував у Бухаресті і пізніше поширився на всю країну. Нещодавно ми розпочали й діяльність для матерів з діаспори, співпрацюємо з матерями з Каїро, Афін, Дубаю. Асоціація йде назустріч матерям, які працюють вдома і бажають працювати неповний робочий день, чи то над проектом, чи в режимі співпраці, чи бажають розвинути власну ідею. Ми кажемо, що вони хочуть написати історію. Ми переходимо від рівня хобі до проекту, з якого вони можуть навіть утримувати сім’ю.»

Як ви можете собі уявити, додаткова праця вдома є досить виснажливою. Не все райдужно, як розповідає Елена Горун. Але якщо є сильне бажання, то й переваги великі: ти можеш проводити більше часу з дитиною, спостерігати, як вона росте, бути завжди поруч з нею. Елена Горун розповість про те, як вона стала однією з тих мам, які працюють вдома: «Раніше, десь близько п’яти років тому, я працювала в галузі біохарчування. Після народження мого сина, якому зараз 11 місяців, я відкрила для себе ресурси, про існування яких і не здогадувалася. Я дуже хотіла працювати з дому, тож почала випробовувати ринок праці в умовах неповного робочого дня, але окрім збирання кулькових ручок та нанизування намистин немає нічого іншого. Не маєш звідки вибрати, і гнітючим було не те, що ти нічого не знаходив, а те, що було дуже багато бажаючих матерів незалежно від їхньої підготовки. Звідки можна було зробити висновок, що вони хочуть цього дуже сильно, що можуть зробити великі жертви для того, щоб проводити час поруч з дітьми і в той же час щось робити. Я почала цей проект поступово. Я звернулася до компаній, щоб перенаправити робочі місця до нас, зібрала резюме, познайомилася з людьми, а потім ми розпочали модуль матерів-підприємниць. Ми зіткнулася з великою стриманістю, тому що людям було дуже дивно, як це ми працюємо з дому, сидячи з дитиною на руках перед комп’ютером. Але, як бачите, можна працювати й так. Кожна мама пристосовується. Дехто з них має практичні проекти як виготовлення натурального мила чи швецька діяльність, і вони залучають у цю діяльність дітей, а пізніше — й чоловіків. Звідки я роблю висновки, що сімейний бізнес знову розквітне.»

І Делія Грігорою, речник Бухарестського Громадського Фонду, була в певний момент матір’ю, яка працювала вдома: «Цей досвід був нелегким, я навіть пригадую, наскільки складно було мені працювати 2,5 роки з дому, разом із сином Лукою. Це був виклик, тому що я більше працювала тоді, коли він спав, і коли мій чоловік приходив з роботи — я клала сина йому в руки і казала: з цього моменту я маю три години роботи, ви справляйтеся самі. Не знаю, чи я зробила б так знову, але робота з дому дала мені строгість, якої я не мала. За одну годину я повинна була зробити речі, які до того робила за багато більше часу.»

Найбільшим викликом для матері, яка працює вдома, є встановлення пріоритетів, як вважає наша співрозмовниця. Елена Горун розповість нам, чим займаються матері з цієї мережі: «Частина матерів нашої громади хочуть продовжити працювати за фахом, але неповний робочий день, і за цей час вони дійсно мають високу продуктивність. Галузі є дуже різноманітними, від послуг до виготовлення виробів. Послуги такі як графіка, дизайн, редагування статей, обладнання внутрішнього інтер’єру. В нашій громаді ми маємо матерів як з вищою освітою, так і без освіти. Наша громада дуже різноманітна. Що стосується виготовлення виробів, одні з них вирішили спробувати себе: вони розпочали проект, для якого дехто з них не мав необхідної підготовки, тож отримували її на ходу. Ми маємо одну маму, яка є дизайнером іграшок, маємо матерів-дієтологів, матерів-консультантів. Є й матері, які хочуть зосередитися на праві, тому що за професією вони адвокати, інші — на бухгалтерії, вони хочуть навчити інших матерів, як розвинути свій бізнес, які податки потрібно сплачувати.»

І так як встановлення пріоритетів є важливим для членів проекту “Робота для мам в домашніх умовах“, наприкінці цього місяця вони мали можливість взяти участь у проекті “The Big Lunch“. 27 вересня, поруч з іншими 14 проектами, і проект “Робота для мам в домашніх умовах“ взяв участь у цьому громадському проекті по збору коштів не тільки для того, щоб отримати більшу видимість, а й зі сподіванням отримати допомогу для розвитку власної мережі.

Добробут матері та дитини є не лише показником економічного розвитку певної країни, а й показником ефективності соціальних політик. У Румунії, на жаль, цей показник залишає бажати кращого, як випливає з міжнародного дослідження, опублікованого Фондом «Врятуйте дітей». Дослідження, проведене щороку упродовж останніх 15 років, містить дані про ситуацію в Румунії, отримані як він Національного інституту статистики, так і з європейських досліджень про охорону материнства і дитинства.

Результати дослідження станом на 2012 рік представила Адіна Клапа, працівник румунської філії Фонду «Врятуйте дітей». «Дослідження було проведено у 178-ох країнах. Ми зрозуміли, що і на цей раз у рейтингу кращих країн для материнства перші місця посідають північноєвропейські країни на чолі з Фінляндією. Румунія 15-й рік поспіль зайняла останнє місце в ЄС і займає 65 місце у світі. Румунія має найвищий показник малюкової смертності – 9 проміле, що вдвічі більше ніж в Європі, де цей показник складає в середньому 4,3 проміле. Кількість померлих у середньому за рік становить у нас 1812 немовлят. Це жахлива і соромна ситуація. Основною причиною малюкової смертності – передчасні пологи і різні респіраторні або травні захворювання та побутові нещасні випадки. Всі вони говорять нам, що майже третину цих смертей можна запобігти.»

Крім бідності, однією з причин проблем, з якими стикаються жінки і діти в Румунії є і низький рівень освіти та обізнаності майбутніх мам. Багато жінок не ходять на регулярні перевірки для моніторингу вагітності, а після народження — не ведуть своїх дітей на періодичні медичні огляди. Тому, ані з цього погляду ситуація дітей в Румунії не є кращою, як ми дізналися з іншого дослідження, проведеного Фондом «Врятуйте дітей», про яке розповідає Чіпріан Гредінару: «Дослідження проводилося у всіх 28 країнах-членах ЄС, а також в Ісландії, Норвегії та Швейцарії. Таким чином, ми виявили, що близько 28% дітей віком до 18 років перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції. Це відбувається через розрив між багатими і бідними, наголошується у дослідженні. З іншого боку, в Румунії цей відсоток майже удвічі більший: близько 52% дітей знаходяться в цій ситуації. За цим показником в ЄС ми поділяємо перше місце з Болгарією. Іншим аспектом, що випливає з дослідження, є те, що хоча інтенсивність домашньої праці у Румунії є однією з найвищих в ЄС, ми маємо дуже високий рівень бідності серед дітей. Ще одним важливим висновком дослідження є те, що в Румунії бідність в першу чергу вражає дітей. Відсоток дітей, які перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції, вищий на 13% ніж серед дорослих.»

Враховуючи те, що румуни працюють більше, постає запитання: чому ризик бідності вищий? По-перше, тому що робоча сила в Румунії дешевша. Іншу відповідь дає Чіпріан Гредінару: «Показники інтенсивності праці стосуються кількості членів сімї, які працюють. У нас, щоб вижити в родині повинні працювати якнайбільше членів. Тому батьки використовують працю неповнолітніх дітей. Якщо уважно придивитися, і не лише до ситуації в сільській місцевості, то побачимо, що більша частина румунських дітей є економічно активною. Тому у нас, попри високу інтенсивність праці, бідність не зменшується.»

І неурядова організація «World Vision» спробувала визначити умови праці дітей у домашньому господарстві. Про це розповідає Данієла Буздуча: «Ми були раді бачити, на першій стадії, що економічне зростання Румунії в сільській місцевості, про яке повідомлялося в минулому році, відчувається на рівні життя сімей. З 75% до 66% зменшилася кількість родин, які говорять, що їм дуже важко покрити повсякденні сімейні витрати. Але дедалі тривожним і сумним є той факт, що це економічне покращення сімей не передається і дітям. Наприклад, збільшилася на 2% кількість дітей, які говорять, що вони лягають спати голодними, а також більше дітей кажуть, що вони працюють та іноді пропускають заняття в школі, тому що мусять працювати. Мова йде про роботу у власних або сусідніх господарствах близько двох годин на день.»

Бідність і дитяча праця пояснює, також, високий рівень відсіву учнів. Великим шансом для цих дітей можуть бути кошти з європейських фондів, за умови, їх мудрого й ефективного використання. Інший рішенням може бути інституційний підхід: співпраця між системою освіти і системою соціального захисту та місцевими органами влади.